Постанова

від 05.03.2024 по справі 452/2569/21

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 452/2569/21 Головуючий у 1 інстанції: Галин В.П.

Провадження № 22-ц/811/3478/23 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Ніткевича А.В.

суддів: Бойко С.М., Копняк С.М.

розглянувши в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, в приміщенні Львівського апеляційного суду в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Шаровського Романа Михайловича на рішення Самбірського районного суду Львівської області від 31 жовтня 2023 року в складі судді Галина В.П. в справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Самбірської міської ради «Стоматологічна поліклініка», Комісії з припинення (ліквідації) юридичної особи Комунального некомерційного підприємства Самбірської міської ради «Стоматологічна поліклініка» про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

встановив:

У липні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Комунального некомерційного підприємства Самбірської міської ради «Стоматологічна поліклініка» про стягнення заробітної плати. Заявою від 18 жовтня 2021 року позовні вимоги збільшив, та в кінцевому просив стягнути з Комунального некомерційного підприємства Самбірської міської ради «Стоматологічна поліклініка» (далі - КНП СМР «Стоматологічна поліклініка») на його користь невиплачену заробітну плату в сумі 85753,48 грн. за період з липня 2020 року по серпень 2021 року та компенсацію втрати частини заробітку у зв`язку з порушенням строків її виплати в розмірі 5346, 73 грн.

Вимоги обґрунтовував тим, що він згідно наказу № 8 від 31.01.2020 зарахований по переводу на 0,5 ставки лікаря-стоматолога терапевта та 0,5 ставки лікаря-стоматолога фонду у КНП СМР «Стоматологічна поліклініка», а згідно наказу №15 від 30.07.2020 переведений на 1,0 ставку лікаря-стоматолога терапевта у КНП СМР «Стоматологічна поліклініка». 25.08.2021 його звільнили із займаної посади.

Про дійсний розмір заробітної плати позивач дізнався із копії штатних розписів та тарифікаційного списку. Вважає, що з липня 2020 року по серпень 2020 року розмір його посадового окладу складав 4 772,00 грн., а надбавки за тривалість безперервної роботи (понад 5 років - 30% посадового окладу) 1 431,6 грн., що в цілому становить 6 203,6 грн.; з 01.09.2020 по 31.12.2020 - розмір його посадового окладу складав 5 051,00 грн., а надбавки за тривалість безперервної роботи 1 515,3 грн., що в цілому становить 6 566,3 грн. на місяць; з січня 2021 року по серпень 2021 року розмір його посадового окладу складав 6 061,00 грн., а надбавки за тривалість безперервної роботи 1 818,3 грн., що в цілому становить 7 879,3 грн. на місяць.

Натомість, відповідачем за період з липня 2020 року по квітень 2021 року включно не проведено йому жодної виплати заробітної плати, а з травня по серпень 2021 року здійснена лише частково, що підтверджується довідкою про доходи від 04.10.2021 року №375 (23 832 грн.). За його розрахунками сукупний дохід за період з травня по серпень 2021 року повинен становити 39 396,5 грн., що, на його переконання, доводить факт заборгованості відповідача перед ним за вказаний період в сумі 15563,88 грн.

Позивач зазначає, що оскільки змінився розмір невиплаченої заробітної плати, перерахунку підлягає і компенсація втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати, навів розрахунок такої.

Оскаржуваним рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 31 жовтня 2023 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду оскаржив позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шаровський Р.М., вважає таке незаконним та необґрунтованим.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що позивач, як станом на час прийняття рішення Самбірською міською радою про ліквідацію відповідача (06.05.2021), початку процедури ліквідації відповідача (11.05.2021), так і на час звернення до суду (09.07.2021), перебував у трудових відносинах з відповідачем, а тому вважає що у нього був відсутній додатковий обов`язок звертатись до відповідача із заявою, як кредитора, про включення його грошових вимог до реєстру вимог кредиторів.

Крім цього, ліквідаційною комісією підприємства не було проведено повну інвентаризацію активів і зобов`язань, не був складений ліквідаційний баланс. Відповідач свого обов`язку по виплаті позивачу заробітної плати не виконував, як наслідок виникла заборгованість, що в свою чергу слугувало підставою для звернення позивача до суду.

Зазначає, що місцевим судом неповно з`ясовував обставини, що мають значення для справи. Також в оскаржуваному рішенні неправильно застосовано норми матеріального права.

Просить скасувати рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 31 жовтня 2023 року та прийняти нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

12 січня 2024 року від Комунального некомерційного підприємства Самбірської міської ради Львівської області «Стоматологічна поліклініка» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник відповідача висловився у заперечення доводів апеляційної скарги. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Відповідно до частини 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою апеляційне провадження.

Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 369 ЦПК України).

Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду першої інстанції з вимогами щодо стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації втрати частини доходу, сумарний розмір якої не перевищує ста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Враховуючи наведене, справа призначена для розгляду апеляційним судом в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

При цьому, згідно із ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, відтак колегія суддів інформувала учасників справи про час і день розгляду справи, шляхом оприлюднення інформації про розгляд справи на офіційному сайті Львівського апеляційного суду.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення враховуючи таке.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , згідно із наказом №8 від 31.01.2020 зарахований по переводу на 0,5 ставки лікаря-стоматолога-терапевта та 0,5 ставки лікаря-стоматолога-терапевта фонду у КНП СМР «Стоматологічна поліклініка», а згідно наказу №15 від 30.07.2020 на 1,0 ставку лікаря-стоматолога терапевта у КНП СМР «Стоматологічна поліклініка» (том 1 а.с. 5-6)

06.05.2021 Самбірською міською радою Львівської області прийнято рішення №7 «Про припинення юридичної особи КНП СМР «Стоматологічна поліклініка», яким вирішено припинити юридичну особу - КНП СМР «Стоматологічна поліклініка» шляхом його ліквідації; встановлено строк для заявлення кредиторами вимог до підприємства, що припиняється 2 місяці з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення закладу; утворено комісію з припинення (ліквідації) юридичної особи - КНП СМР «Стоматологічна поліклініка» з покладенням визначених цим рішенням обов`язків (додаток) (том 1 а.с.94-95, 96).

Відповідно до п.1 Статуту КНП СМР «Стоматологічна поліклініка» (далі - Статут) - підприємство засноване на власності територіальної громади м.Самбора і є комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає кваліфіковану спеціалізовану стоматологічну медичну допомогу та здійснює господарську некомерційну діяльність, спрямовану на досягнення соціальних та інших результатів у сфері охорони здоров`я, без мети одержання прибутку, а також приймає участь у виконанні державних та місцевих програм у сфері охорони здоров`я в установленому порядку (п.п.1.1); підприємство створене відповідно до рішення Самбірської міської ради від 15 жовтня 2019 року №15 відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»(п.п.1.2); підприємство є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним Засновнику (п.п.1.6)(а.85-93).

У п.11 Статуту передбачено, що припинення діяльності підприємства здійснюється шляхом ліквідації або його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) за рішенням засновника, а у випадках передбачених законодавством України, за рішенням суду (п.п.11.1); ліквідація здійснюється ліквідаційною комісією, яка створюється засновником або за рішенням суду (п.п.11.3) (а.с.92).

Згідно із витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №141600241981 від 13.08.2021 наявний запис 1004161100007002419 від 11.05.2021 про внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи (КНП СМР «Стоматологічна поліклініка») в результаті її ліквідації; перебування в стані припинення та відомості про комісію з припинення ( ОСОБА_2 - ліквідатор) (а.с.99-101).

Згідно із наказом № 38 п.п.1.3 від 25.08.2021 позивач звільнений із займаної посади у зв`язку з ліквідацією підприємства за п.1 ст.40 КЗпП України. (том 1 а.с.255).

Відповідно до довідки про доходи від 23.04.2021 за №150, виданої керівником КНП СМР «Стоматологічна поліклініка» ОСОБА_3 та підписаною головним бухгалтером цього підприємства Процак С.Й., за період липень 2020 березень 2021 ОСОБА_1 нараховано 36991 грн. 87 коп. заробітної плати (а.с.4).

Із довідки про доходи № 375 від 04.10.2021, виданих головою комісії з припинення (ліквідації) юридичної особи КНП СМР «Стоматологічна поліклініка» Брунарською М.С., відомо, що позивачу за період травень 2021 серпень 2021 нараховано 1703 грн. 73 коп. (а.с.26).

Із довідок про доходи, виданих головою комісії з припинення (ліквідації) юридичної особи КНП СМР «Стоматологічна поліклініка» Брунарською М.С., відомо, що позивачу за період лютий 2020 червень 2020 нараховано 18605 грн. 43 коп., а з травня 2021- серпень 2021 17703 грн.73 коп. (том 1 а.с.260, 261).

Відповідно до довідки № 10 від 30.10.2023, виданої головою комісії з припинення (ліквідації) юридичної особи КНП СМР «Стоматологічна поліклініка» Брунарською М.С., проміжний та ліквідаційний баланс КНП СМР «Стоматологічна поліклініка» не затверджено; підприємство знаходиться в стані припинення, шляхом ліквідації; процедура ліквідації триває (том 1 а.с.262).

Звертаючись 09 липня 2021 року до суду з означеним позовом, позивач посилався на порушене його право відповідачем щодо виплати його заробітної плати. Похідною вимогою позивач зазначив про необхідність стягнення компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строків виплати заробітної плати.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належні та допустимі докази звернення його, як кредитора, до комісії з припинення (ліквідації) юридичної особи КНП СМР «Стоматологічна поліклініка» із заявою про включення його грошових вимог до реєстру вимог кредиторів з дотриманням строків, встановлених чинним цивільним законодавством.

Також, позивачем не надано суду належні та допустимі докази відмови комісії з припинення (ліквідації) юридичної особи КНП СМР «Стоматологічна поліклініка» у задоволенні його вимоги як кредитора або ухилення від їх розгляду.

Враховуючи, що відповідач з 11.05.2021 перебуває у процедурі ліквідації, кредиторські вимоги позивачем мали заявлятися до ліквідаційної комісії для включення їх до проміжного ліквідаційного балансу, а у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду, кредитор мав право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії (юридичної особи в особі ліквідаційної комісії), як зазначено у ч.3 ст. 112 ЦК України, про включення кредиторських вимог до проміжного ліквідаційного балансу.

Як наслідок, суд дійшов висновку, що обраний позивачкою спосіб захисту призведе до порушення встановленої ст. 112 ЦК України процедури заявлення та задоволення кредиторських вимог у процедурі ліквідації.

За висновком суду, невірно обраний позивачем спосіб захисту є підставою для відмови у позові.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Відповідно до вимог ст.5 Закону України «Про оплату праці» організація оплати праці здійснюється на підставі: законодавчих та інших нормативних актів; генеральної угоди на державному рівні; галузевих, регіональних угод; колективних договорів; трудових договорів. Суб`єктами організації оплати праці є: органи державної влади та місцевого самоврядування; власники, об`єднання власників або їх представницькі органи; професійні спілки, об`єднання професійних спілок або їх представницькі органи; працівники.

Пунктом 1 статті 40 Кодексу визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (далі-зміни в організації виробництва і праці).

Як свідчить законодавство про працю, після прийняття рішення про ліквідацію керівник юридичної особи видає наказ про скорочення всього штату підприємства. Із цієї миті починається процедура із звільнення працівників у зв`язку з ліквідацією підприємства. Надалі необхідно здійснити дії щодо вивільнення працівників (ст. 49-2 КЗпП). Важливим етапом звільнення працівників у зв`язку з ліквідацією підприємства є здійснення з ним належних розрахунків (зарплати, компенсації за невикористану відпустку та вихідної допомоги). З таких виплат утримують ПДФО і ВЗ. Остаточний розрахунок із працівником здійснюють у день його звільнення. Крім того, у день звільнення працівнику необхідно видати трудову книжку із записом про звільнення, надати копію наказу про звільнення, ознайомити його із записом, який заноситься до трудової книжки на підставі наказу (розпорядження) про звільнення.

Отже, в силу закону перед звільненням працівника та ліквідацією роботодавця-юридичної особи відбувається повний розрахунок по заробітній платі з працівником.

Якщо перед звільнення працівника з ним не був проведений повний розрахунок, процедура виплати таких коштів здійснюється у спосіб наведений нижче.

Так, відповідно до статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов`язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Тобто, ліквідація це одна із форм припинення юридичної особи. Ліквідація юридичних осіб здійснюється без переходу прав i обов`язків підприємства, що ліквідується, до інших осіб, тобто без правонаступництва. При ліквідації підприємства його права й обов`язки припиняються.

Разом з тим, ліквідація повинна забезпечувати захист інтересів як кредиторів, так і учасників юридичної особи.

У разі прийняття учасниками, судом або іншим органом, відповідно до своєї компетенції рішення про ліквідацію юридичної особи вони зобов`язані негайно письмово повідомити про своє рішення орган, що здійснює державну реєстрацію. Отримавши таке повідомлення, орган державної реєстрації вносить до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запис про рішення щодо припинення юридичної особи. Така вимога направлена на захист прав кредиторів, які вже на початковій стадії зможуть знати про наміри юридичної особи, яка припиняє свою діяльність, оскільки дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців є відкритими для загального ознайомлення.

Згідно із вимогами частин 3 та 4 ст.105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що з дня призначення ліквідаційної комісії до неї переходять усі повноваження щодо управління справами юридичної особи, крім тих, які залишаються згідно з законодавством України за учасниками, наприклад затвердження ліквідаційного балансу. Слід зауважити, що ліквідаційна комісія не має статусу юридичної особи, а підприємство, що ліквідується, в період її роботи статусу юридичної особи не втрачає. Отже, дієздатність юридичної особи здійснюється через ліквідаційну комісію. Дії комісії розглядаються як дії самої юридичної особи. Комісія здійснює дії, у тому числі виступає в суді від імені юридичної особи і набуває безпосередньо для неї права і обов`язки.

При ліквідації підприємства обов`язковим є проведення інвентаризації. Провадити інвентаризацію потрібно перед складанням проміжного ліквідаційного балансу. Під інвентаризацією слід розуміти певну послідовність практичних дій із документального підтвердження наявності, стану та оцінки майна й зобов`язань підприємства.

Згідно ч.7-13 ст. 111 ЦК України для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання податковим органам та Пенсійному фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає податковим органам, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу.

У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.

До затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає податковим органам, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання податковим органам.

Майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів (у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування), передається учасникам юридичної особи, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом.

Документи, що підлягають обов`язковому зберіганню, передаються в установленому законодавством порядку відповідним архівним установам.

Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу. У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.

Відповідно до ст. 112 ЦК України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом; 2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов`язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності; 3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов`язкових платежів); 4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Тобто, вимоги працівників, пов`язані з трудовими відносинами, у разі ліквідації платоспроможності юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у другу чергу.

Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.

У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Звернувшись до суду з означеним позовом, позивач не звернув уваги на той факт, що в Комунальному некомерційному підприємстві Самбірської міської ради «Стоматологічна поліклініка» з 11.05.2021 розпочалась процедура ліквідації підприємства за рішенням Самбірської міської ради від 06.05.2021 №7, за яким, окрім прийняття рішення про припинення юридичної особи, п.2 прийнято рішення для заявлення кредиторами вимог до підприємства протягом 2 місяців дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення закладу. Позивач ОСОБА_1 належить саме до категорії осіб, які з моменту прийняття рішення про припинення юридичної особи стають кредиторами підприємства.

Суд першої інстанції на підставі належним чином оцінених доказів встановив, що позивачем ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів звернення його, як кредитора до комісії з припинення (ліквідації) юридичної особи КНП СМР «Стоматологічна поліклініка» із заявою про включення його грошових вимог до реєстру вимог кредиторів з дотриманням строків, встановлених чинним цивільним законодавством, як і не надано доказів відмови комісії з припинення (ліквідації) юридичної особи КНП СМР «Стоматологічна поліклініка» у задоволенні її вимог як кредитора або ухилення від їх розгляду.

Тому, мотиви апеляційної скарги про те, що позивач, як станом на час прийняття рішення Самбірською міською радою про ліквідацію відповідача (06.05.2021), початку процедури ліквідації відповідача (11.05.2021), так і на час звернення до суду (09 (12).07.2021), перебував у трудових відносинах з відповідачем, а тому вважає що у нього був відсутній додатковий обов`язок звертатись до відповідача із заявою, як кредитор, про включення його грошових вимог до реєстру вимог кредиторів, є таким, що не ґрунтується на вимогах закону, оскільки саме з 11.05.2021 для позивача розпочався відлік для звернення із заявою до особи, що ліквідовується, про включення його грошових вимог до реєстру вимог кредиторів і такий строк був встановлений до 12.07.2021.

Аргументи апеляційної скарги про те, що ліквідаційною комісією підприємства не проведено повну інвентаризацію активів і зобов`язань та не складено ліквідаційний баланс, суд апеляційної інстанції відхиляє, з огляду на те, що предметом спору є виплата заробітної плати та похідна від неї вимога - компенсація втрати частини заробітку у зв`язку з порушенням строків її виплати, а не дотримання процедури проведення інвентаризації та затвердження ліквідаційного балансу.

Відсутність затвердженого ліквідаційного балансу якраз надає позивачу ОСОБА_1 можливість звернутись до ліквідаційної комісії із заявою про включення його грошових вимог до реєстру вимог кредиторів. Відсутність доказів такого звернення до відповідача та звернення до суду з означеним позовом без дотримання вищезазначеної процедури, може свідчити про порушення вимог ст. 112 ЦК України щодо дотримання черговості задоволення вимог кредиторів та призвести до порушення прав інших осіб.

Тому, колегія суддів повністю погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з часу початку процедури ліквідації юридичної особи порядок задоволення кредиторами своїх вимог (погашення заборгованості) має певні особливості, встановлені вищенаведеними нормами законодавства, які є спеціальними для регулювання цих правовідносин та підлягають до застосування у спірних правовідносинах.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскаржуване рішення відповідає вимогам закону, ґрунтується на засадах верховенства права, принципах справедливості, добросовісності та розумності, підстави для скасування такого відсутні.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Шаровського Романа Михайловича залишити без задоволення.

Рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 31 жовтня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 05 березня 2024 року.

Головуючий А.В. Ніткевич

Судді: С.М. Бойко

С.М. Копняк