Постанова

від 26.02.2024 по справі 685/508/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 685/508/21

Провадження № 22-ц/4820/420/24

Хмельницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Корніюк А.П (суддя-доповідач), П`єнти І.В., Талалай О.І., секретар судового засідання Заворотна А.В.

за участю представника ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» Панькової О.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 685/508/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , що подана його представницею ОСОБА_2 , на окрему ухвалу Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 29 листопада 2023 року (суддя Самойлович А.П.) у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», третя особа Теофіпольська селищна рада, як орган опіки та піклування, про стягнення страхового відшкодування.

Заслухавши доповідача, пояснення представника учасника справи, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Звертаючись до суду із позовом в квітні 2021 року ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , просила стягнути страхове відшкодування, пов`язане з заподіяною моральною шкодою в розмірі 36000 грн та страхове відшкодування, пов`язане з втратою годувальника в розмірі 216000 грн, а всього - 252000 грн.

У травні 2021 року ОСОБА_3 також звернулася до суду з позовом в інтересах малолітньої потерпілої ОСОБА_4 та просила стягнути страхове відшкодування, пов`язане з стійкою втратою працездатності в розмірі 108000 грн та страхове відшкодування, пов`язане з заподіяною моральною шкодою в розмірі 5400 грн, а всього - 113400 грн.

Рішенням Теофіпольського районного суду від 21 листопада 2023 року позов ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто з ПАТ «НАСК «ОРАНТА» на користь ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , 118020 грн страхового відшкодування за полісом № АО/6919306 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 20 січня 2020 року, яке складається з відшкодування шкоди, заподіяної смертю матері, на утримання малолітньої дитини в сумі 69765,52 грн, відшкодування моральної шкоди, пов`язаної зі смертю матері, в сумі 11627,59 грн, відшкодування шкоди, пов`язаної з стійкою втратою працездатності, в сумі 34882,76 грн та відшкодування моральної шкоди, заподіяної потерпілій, в сумі 1744,14 грн. Стягнуто з ПАТ «НАСК «ОРАНТА» на користь ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , 15000,00 грн витрат на правову допомогу. Стягнуто з ПАТ «НАСК «ОРАНТА» на користь держави 3654 грн судового збору.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 06 лютого 2024 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» задоволено частково. Рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 21 листопада 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. В позові ОСОБА_3 відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

Окремою ухвалою Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 29 листопада 2023 року постановлено довести до відома Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області встановлені в ухвалі факти ймовірного неналежного виконання професійних обов`язків у даній справі адвокатами Коневаликом А.В. та ОСОБА_1 .

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, адвокат Мелех Д.О., через свого представника ОСОБА_2 , оскаржив її в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Так, апелянт вказував, що суд першої інстанції помилково та безпідставно виходив з того, що ОСОБА_1 , як адвокат, представляв інтереси ОСОБА_3 у цій справі, хоча довіреність, що посвідчена 09.03.2021 старостою Теофіпольської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області Ткачук К.В. за № 13, була видана ОСОБА_1 саме як фізичній особі, а не як адвокату, що вбачається з тексту такої довіреності. Також, ОСОБА_1 вказує, що він ні як фізична особа представник позивача по довіреності, ні як адвокат не звертався до суду із заявами, скаргами, клопотаннями чи іншими документами, тому у суду не було підстав ототожнювати його з представником позивача у цивільній справі.

Апелянт звертає увагу, що він не був стороною мирової угоди від 04.10.2021, ні як адвокат, ні як представник ОСОБА_3 по довіреності, що вбачається зі змісту самої угоди, а вказані його банківські реквізити для виплати страхового відшкодування були узгоджені сторонами мирової угоди, оскільки він мав право на одержання страхового відшкодування на підставі довіреності, проте суд першої інстанції помилково та безпідставно дійшов до переконання, що у випадку одержання страхового відшкодування представником, порушуються права та охоронювані законом інтереси малолітньої. Таке помилкове та надумане бачення суду першої інстанції призвело до безпідставного винесення оскаржуваної окремої ухвали щодо адвоката ОСОБА_1 , що призвело до порушення його законних прав та інтересів.

Адвокат Мелех Д.О. в обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що перерахування коштів страховою компанією по страховому випадку, потерпілою по якому є малолітня ОСОБА_4 відбулося йому, як фізичній особі, а не як суб`єкту господарської діяльності адвокату Мелеху Д.О.

Крім цього, адвокат Мелех Д.О. зазначає, що судом проігноровано відсутність у ОСОБА_3 будь-яких претензій до адвоката Коневалика А.В. щодо якості, належності та повноти наданих їй адвокатських послуг, а також ОСОБА_1 як представника по довіреності.

Зважаючи на викладене, адвокат Мелех Д.О. просить суд скасувати оскаржувану ухвалу.

Відзив на апеляційну скаргу від учасників справи до апеляційного суду не надходив.

В судовому засіданні представник ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» Панькова О.Ю. просила оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Інші учасники до суду не з`явилися, будучи повідомленими про день і час розгляду справи належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Встановлено, що ОСОБА_1 оскаржує окрему ухвалу Теофіпольського районного суду від 29 листопада 2023 року в повному обсязі, однак доказів того, що адвокат Коневалик А.В. уповноважив ОСОБА_1 на оскарження зазначеного судового рішення останній не надав. А тому, враховуючи наведене та доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , апеляційним судом не переглядається судове рішення щодо адвоката Коневалика А.В. Адже відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі №186/1743/15-ц «у разі, якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується».

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно положень частин 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам статті 263 ЦПК України.

Відповідно до частини 1 статті 367ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Встановивши факт отримання 353400 грн страхового відшкодування за страховим випадком, що мав місце 07.01.2021, ОСОБА_1 , як представником ОСОБА_3 , яка є опікуном дитини сироти малолітньої потерпілої ОСОБА_4 і яка в результаті ДТП втратила годувальників (батька та матір) та отримала ушкодження здоров`я (діагноз - консолідуючий перелом середньої і нижньої третини правого стегна, після травматичний остеомієліт правого стегна з порушенням функцій опорно рухового апарату М86.8) і 22.04.2021 стала дитиною інвалідом (в тому числі, з порушенням функції ходи: не ходить) та перерахувавши ОСОБА_3 15 платежами невеликими сумами у період часу з 28.12.2021 по 31.05.2022 всього 247380 грн і не вчинення ніяких дій щодо перерахування різниці суми страхового відшкодування в розмірі 106020 грн протягом півтора року з 31.05.2022 по 21.11.2023 (дата ухвалення судом першої інстанції судового рішення у справі № 685/508/21), суд першої інстанції виходив з наявності ознак порушення ОСОБА_1 адвокатської етики, що полягало в утриманні без належних підстав частини суми страхового відшкодування в розмірі 106020 грн в якості гонорару. І у зв`язку з цим, діями адвокатів Коневалика А.В. та ОСОБА_1 порушено право малолітньої потерпілої ОСОБА_4 , яка мала право на отримання страхового відшкодування в повному обсязі.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Згідно частини 1 статті 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі, якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором (частина 2 статті 262 ЦПК України).

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (провадження № 14-577цс19) вказано, що «постановлення окремої ухвали є процесуальною дією суду, вчинення якої не залежить від наявності клопотань учасників справи. Суд постановляє окрему ухвалу лише тоді, якщо встановить порушення певним органом чи іншою особою вимог законодавства або недоліки і їхній діяльності під час вирішення спору».

Відповідно до положень частини 1 статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 15 січня 2021 року між ОСОБА_3 , яка діяла в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_4 (Клієнт) та АО «АВТОПОМІЧ УКРАЇНА», в особі керуючого партнера Лозинського Д.С., укладено договір про надання професійної правничої (правової) допомоги №254/4118 (надалі Договір) щодо захисту інтересів Клієнта або осіб, в інтересах яких Клієнтом було укладено цей договір за подією, що мала місце 07.01.2021.

Відповідно до п. 2.1. п.п. 2.1.1 п.п.п. 2.1.1.4, 2.1.1.5. Договору Адвокатське Об`єднання зобов`язується надавати клієнту правову допомогу зі стягнення грошової компенсації за спричинену йому шкоду виключно за подією, що зазначена в предметі цього договору, шляхом:

надання правової допомоги (іншого комплексу послуг та заходів), спрямованої на досудове стягнення грошової компенсації за спричинену матеріальну та моральну шкоду внаслідок події, що зазначена в Предметі цього Договору;

надання правової допомоги (іншого комплексу послуг та заходів), спрямованої на судове стягнення грошової компенсації за спричинену матеріальну та моральну шкоду внаслідок події, що зазначена в предметі цього договору.

Адвокатське Об`єднання зобов`язується добросовісно виконувати взяті на себе зобов`язання та при виконанні своїх обов`язків керуватися виключно законодавством України і цим договором (п.п. 2.1.4 Договору).

В силу п.п. 2.1.5 Договору дії передбачені в п.п. 2.1.1.1.-2.1.1.8. вчиняються Адвокатським об`єднанням на свій розсуд або за попереднім погодженням з клієнтом, враховуючи особливості справи, що не є порушенням умов договору.

Згідно п. 2.2. п.п. 2.2.2 Договору Адвокатське Об`єднання має право на складання, підписання та подання від свого або від імені клієнта документів, заяв на виплату страхового відшкодування, повідомлень про дорожньо-транспортну пригоду, будь-яких інших заяв та/або документів, що стосуються виплати страхового відшкодування/регламентної виплати.

Згідно із частиною 1 статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; а адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат, зокрема, зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики (пункт 1 частини першоїстатті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

В силу положень частин 1 - 3 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Як зазначено у Преамбулі Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року з наступними змінами, надзвичайна важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки. При цьому специфіка, комплексний характер обов`язків, що покладені на адвокатуру, обумовлюють необхідність збалансування засад служіння адвоката інтересам окремого клієнта та інтересам суспільства в цілому, дотримання принципів законності і верховенства права.

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає дотримання Правил адвокатської етики як одного з основних професійних обов`язків адвоката.

Правила адвокатської етики слугують обов`язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні своїх багатоманітних, іноді суперечливих професійних прав та обов`язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури і принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законодавчими актами, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката.

Одним з основних принципів адвокатської етики є принцип законності, врегульований статтею 7 Правил адвокатської етики, відповідно до якого у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.

Серед основних принципів адвокатської етики стаття 11 Правил адвокатської етики визначає компетентність та добросовісність, під якими розуміється наступне.

Зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов`язків адвоката, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва.

Висновки районного суду, що викладені в оскаржуваній частині узгоджуються із матеріалами справи.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги про незаконність судового рішення через помилкове встановлення судом, що ОСОБА_1 , як адвокат, представляв інтереси позивачки у цій справі, судова колегія виходить з наступного.

Так, відповідно до даних ЄДРЮОФОПГФ ОСОБА_1 та ОСОБА_5 є засновниками (учасниками) юридичної особи АО «АВТОПОМІЧ Україна». І доказів того, що адвокат ОСОБА_1 не здійснює свою адвокатську діяльність, крім інших, в складі АО «АВТОПОМІЧ Україна» останнім не надано.

Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що у справах №685/508/21 та №685/741/21 за позовами ОСОБА_3 до ПАТ НАСК «ОРАНТА» відповідно до ордеру на надання правничої (правової) допомоги №1071148, що виданий АО «Автопоміч Україна» 15.04.2021, адвокат ОСОБА_5 на підставі Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 15.01.2021 №254/4118 надавав правову допомогу ОСОБА_6 у Теофіпольському районному суді Хмельницької області, подавав в її інтересах позовні заяви та додатки до позовів (т. 1 а.с. 75, 141).

Додатками до двох позовів ОСОБА_3 адвокат Коневалик А.В., крім інших, 19.04.2021 та 28.05.2021 додав належним чином посвідчені ним копії довіреності від 09.03.2021, що посвідчена старостою Теофіпольської селищної ради Хмельницького району, про уповноваження ОСОБА_3 ОСОБА_1 представляти її інтереси та інтереси її підопічної ОСОБА_4 по факту події, що мала місце 07.01.2021 на автодорозі поблизу смт Базалія, Теофіпольського району, Хмельницької області, в результаті якої загинула ОСОБА_7 , з переліком повноважень та із зазначенням про надання представнику права на ініціювання та отримання належної довірителю грошової компенсації за спричинену шкоду (у тому числі й при примусовому стягненні такої компенсації органами ДВС або приватними виконавцями), без обмежень їх у розмірі для подальшої передачі або перерахування їх (його) довірителю (т. 1 а.с. 19, 135).

Встановивши під час розгляду об`єднаної справи №685/508/21 укладення 13.12.2021 між ПАТ «НАСК «ОРАНТА» та ОСОБА_3 в особі адвоката Коневалика А.В. двох Угод про припинення зобов`язання переданням відступного щодо страхових відшкодувань ОСОБА_4 113400 грн (108000 грн шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності ОСОБА_4 , 54000 грн моральна шкода ОСОБА_4 ) та 240000 грн (216000 грн шкода пов`язана із втратою годувальника ОСОБА_4 ; 12000 грн моральна шкода ОСОБА_4 ; 12000 грн моральна шкода ОСОБА_3 ) та перерахування ПАТ «НАСК «ОРАНТА» отримувачу саме ОСОБА_1 , згідно доручення від 09.03.2021, який є адвокатом та одним із засновників АО «АВТОПОМІЧ УКРАЇНА», зазначені кошти (т. 1 а.с. 221 224), суд першої інстанції постановив ухвалу про залучення Теофіпольської селищної ради як органу Опіки та піклування для захисту інтересів малолітньої позивачки ОСОБА_4 .

Також, встановивши факт перерахування ОСОБА_1 , який є представником позивачки ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та інтересах підопічної ОСОБА_4 , у період часу з 28.12.2021 по 31.05.2022 15-ма платежами на загальну суму 247380 грн з отриманих 23.12.2021 353400 грн і не вчинення ніяких дій щодо перерахування різниці суми страхового відшкодування в розмірі 106020 грн протягом півтора року з 31.05.2022 по 21.11.2023, суд першої інстанції вважав доведеним порушення адвокатом Мелехом Д.О. Правил адвокатської етики.

Виходячи із встановлених обставин справи, суд першої інстанції вірно вважав, що ОСОБА_1 , як адвокат, в межах Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 15.01.2021 №254/4118 на підставі довіреності від 09 березня 2021 року, посвідченої старостою Теофіпольської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області Ткачук К.В. за № 13, представляв інтереси ОСОБА_3 та підопічної останньої ОСОБА_4 щодо події, яка мала місце 07.01.2021 на автодорозі поблизу смт. Базалія в результаті якої загинула ОСОБА_7 .

А посилання апелянта на відсутність будь яких його звернень, як представника позивачки, під час розгляду цивільної справи № 685/508/21 не спростовує факт представництва інтересів ОСОБА_3 адвокатом Мелехом Д.О. в межах Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 15.01.2021 №254/4118 на підставі довіреності від 09.03.2021.

Аргументи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не був стороною мирової угоди у цій справі, на законність окремої ухвали в оскаржуваній частині не впливає, адже районний суд констатував про направлення до суду заяви представника позивачки ОСОБА_3 адвоката Коневалика А.В. та представника відповідача про затвердження мирової угоди від 04.10.2021, в якій зазначено, крім іншого, зобов`язання відповідача сплатити позивачу за реквізитами отримувача саме ОСОБА_1 240000 грн страхового відшкодування, в затвердженні якої ухвалою Теофіпольського районного суду від 28 жовтня 2021 року відмовлено.

Голослівними є твердження апелянта про те, що не взяття до уваги факту перерахування ПАТ «НАСК «ОРАНТА» ОСОБА_1 , як фізичній особі, а не як суб`єкту господарської діяльності - адвокату ОСОБА_1 , призвело до безпідставного винесення окремої ухвали щодо адвоката ОСОБА_1 .

Адже, виходячи із належного забезпечення прав малолітньої дитини сироти, потерпілої в результаті ДТП дитини інваліда ОСОБА_4 та враховуючи невиконання в повному обсязі повіреним зобов`язань відповідно до довіреності від 09.03.2021 щодо подальшої передачі або перерахування отриманої грошової компенсації за спричинену шкоду без обмежень їх у розмірі довірителю, врахувавши відсутність будь яких законних підстав для утримання адвокатом ОСОБА_1 отриманих від ПАТ «НАСК «ОРАНТА» 106020 грн, що є частиною страхового відшкодування малолітньої потерпілої ОСОБА_4 , суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про недотримання адвокатом Мелехом Д.О. Правил адвокатської етики і свідчить про неприйнятну професійну поведінку та правову культуру і зневажання останнім принципів чесності та порядності.

І з огляду на наведене, нікчемними є доводи апеляційної скарги про відсутність цінності, як по суті окремої ухвали так і по справі в цілому, неврахування судом відсутність порядку та часових обмежень щодо перерахунку отриманого ОСОБА_1 в інтересах малолітньої потерпілої ОСОБА_4 страхового відшкодування, адже доказів перерахунку ОСОБА_1 позивачці не перерахованих коштів в сумі 106020 грн, отриманих від страховика по страховому випадку, що мав місце 07.01.2021, до часу перегляду судом апеляційної інстанції окремої ухвали (26.02.2024) адвокатом Мелехом Д.О. надано не було.

Також, надуманими є аргументи апелянта про те, що суд не з`ясовував, на виконання яких зобов`язань позивачки могла спрямовуватися невиплачена їй частина коштів, адже районний суд вживав, визначених процесуальним законом, заходів для з`ясування зазначеного питання. Разом з тим, ОСОБА_3 в силу об`єктивних причин не з`являлася в судові засідання, а її представник адвокат Коневалик А.В., явка якого була визнана до суду обов`язковою, в судове засідання на 23.11.2023 не з`явився, не з`являвся останній також і в судові засідання, призначені на 30.09.2021, 03.05.2022, 28.06.2022, 10.08.2022, 08.09.2022, 13.10.2022, 09.10.2023, 30.10.2023, 24.11.2022, 24.11.2022, 28.12.2022, 07.02.2023, 22.03.2023, 14.06.2023, 09.10.2023, 30.10.2023; ухвалою Теофіпольського районного суду від 13.10.2022 зобов`язано, крім іншого, ОСОБА_1 надати суду докази перерахунку ОСОБА_3 коштів, отриманих від ПАТ «НАСК «ОРАНТА» згідно двох Угод про припинення зобов`язання переданням відступного від 13.12.2021, однак докази виконання цієї ухвали відсутні.

Разом з тим, таким, що заслуговує на увагу, є посилання апелянта на невідповідність висновку районного суду про порушення адвокатом Мелехом Д.О. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (статті 36). Однак, це не підтверджує незаконність окремої ухвали в оскаржуваній частині в цілому.

При цьому, колегія суддів зауважує, що адвокатом ОСОБА_1 не спростовано належними доказами відсутність порушення ним Правил адвокатської етики, встановлених районним судом.

Апеляційний суд констатує, що за нормами чинного законодавства, окрема ухвала є реакцією на причини й умови вчинення порушень, щоб запобігти їх повторенню у майбутньому. Разом з тим, окремою ухвалою суду визначено лише обставини, які можуть містити ознаки дисциплінарного проступку адвоката ОСОБА_1 , але не факт такого проступку. Встановлення ж фактів дисциплінарного проступку адвоката належить до компетенції дисциплінарних органів адвокатури.

Порушень процесуального закону, які б були підставою для скасування судового рішення в оскаржуваній частині, судом першої інстанції не допущено.

Судове рішення в оскаржуваній частині ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав в межах доводів апеляційної скарги для його скасування не вбачається.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України судові витрати у зв`язку з переглядом судового рішення в оскаржуваній частині перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382 384, 389 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , що подана його представницею ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Окрему ухвалу Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 29 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та в касаційному порядку оскарження не підлягає.

Повний текст судового рішення складено 06 березня 2024 року.

Судді А.П. Корніюк

І.В. П`єнта

О.І. Талалай