Постанова

від 06.03.2024 по справі 235/8248/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1267/24 Справа № 235/8248/21 Суддя у 1-й інстанції - Чудопалова С.В. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Халаджи О. В.

суддів: Канурної О.Д., Космачевської Т.В.,

секретар Піменова М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Верстат-15» на рішення Красновгарійдського районного суду м. Дніпропетровська від 23 жовтня 2023 року у цивільній справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Верстат-15» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку (суддя першої інстанції Чудопалова С.В., повний текст рішення складено 27 жовтня 2023 року),

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2021 року позивач Житлово-будівельний кооператив «Верстат-15» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку, в якому просив стягнути з відповідачки на користь кооперативу заборгованість по сплаті за послуги з утримання будинку та прибудинкової території станом на 31.10.2021 року у розмірі 106435,75 грн., 3% річних на заборгованість по сплаті за послуги з утримання будинку та прибудинкової території в період з 01.04.2018 року по 31.10.2021 року у розмірі 1025,88 грн., індекс інфляції на заборгованість по сплаті за послуги з утримання будинку та прибудинкової території в період з 01.04.2019 року по 31.10.2021 року у розмірі 2079,30 грн, а вського 109540,93 грн та понесені судові витрати по сплаті судового збору та професійної правничої допомоги.

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 жовтня 2023 року в задоволенні позову Житлово-будівельного кооперативу «Верстат-15» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку відмовлено.

Із вказаним рішенням суду не погодилась представник ЖБК «Верстат-15» Щербина Я.М., та подала апеляційну скаргу, вважає, що воно ухвалено без додержання норм матеріального та процесуального права, суд не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду.

Мотивує скаргу тим, що довідка ЖБК «Верстат-15» за вих. № 23/5 від 23.05.2019 року не містить інформації кому вона надана, відсутня будь-яка інформація щодо спадкоємця/спадкоємців, вказана довідка лише підтверджує сам факт смерті власника квартири ОСОБА_2 та фак її реєстрації у квартирі. І не підтверджує факт обізнаності позивача про те. що відповідакч є спадкоємцем.

Наголошує на тому, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк для прийняття спадщини дорівнює шести місяцям і на дату видачу довідки 23.05.2019 року позивачу не був обізнаний про коло спадкоємців.

Також вказує на те, що судом першої інстанції не була надана належна правова оцінка тим обставинам, що відповідачка 19.08.2021 року звернулась до позивача з метою укладання договору про надання послуг з утримання будинку, надавши позивачу копію свідоцтва про право на спадщину № 205876520 від 01.04.2020 року.

ОСОБА_5 просила рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 жовтня 2023 року скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та стягнути понесені судові витрати.

Від представника ОСОБА_1 ОСОБА_6 , надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона наголошує на тому, що позивачу про смерть спадкодавця ОСОБА_3 стало відомо у травні 2019 року, що підтверджується довідкою від 23.05.2019 року, виданою самим же Позивачем. Доводи Позивача, що довідка не містить інформацію, кому вона видана, не спростовує той факт, що Позивач у травні 2019 року був обізнаний про смерть ОСОБА_3 та про прийняття спадщини Відповідачкою, що чітко вбачається із самого тексту виданої довідки. Зазначене підтверджує, що Позивач і знав, і міг знати про прийняття спадщини Відповідачем.

ОСОБА_6 просила оскаржуване рішення залишити без змін.

У судовому засіданні представник ЖБК «Верстат-15» - Щербіна Я.М. доводи апеляційної скарги підтримала та просила її задовольнити.

Представник ОСОБА_1 ОСОБА_6 проти апеляційної скарги заперечувала та просила залишити рішення без змін.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Згідно із ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.4 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ЖБК «Верстат-15» є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 та відповідно до положень Статуту, здійснює комплексне обслуговування (обслуговування будинку та прибудинкової території, ремонт і реконструкція) житлового будинку), що підтверджується Статутом (а.с. 9-33).

Сторонами не заперечується, що основним квартиронаймачем трьох кімнатної квартири АДРЕСА_2 була ОСОБА_3 , що підтверджується довідкою від 18.10.2019 року, виданою ЖБК «Верстат-15» (а.с. 74).

За життя ОСОБА_3 належним чином не виконувала зобов`язання з оплати житлово-комунальних послуг, а тому станом на 01.10.2016 року утворилась заборгованість у розмірі 83 111,90 грн.

14.10.2016 між позивачем та ОСОБА_3 укладено договір про надання розстрочки по сплаті заборгованості за житлово-комунальні послуги, в якому ОСОБА_3 зобов`язалась сплачувати заборгованість відповідно до визначеного графіка по 1385,20 грн. на місяць, термін розстрочки на п`ять років (до 2021 року) (а.с. 26).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Виконавчим комітетом Дівичківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, актовий запис № 26 (а.с. 78).

Після смерті ОСОБА_3 , спадкоємцем був її син ОСОБА_4 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.

Відповідачка ОСОБА_1 є двоюрідною сестрою ОСОБА_4 , тому право на прийняття спадщини перейшло до неї, в порядку спадкової трансмісії відповідно до ст. 1276 ЦК України. Даний факт підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 01.04.2020 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кочергіною С.М., по спадковій справі №5/2019, зареєстровано в реєстрі за №206. Згідно даного свідоцтва вона успадкувала квартиру АДРЕСА_2 .(а.с.27).

Після того, як позивач 19.08.2021 дізнався про наявність спадкоємця на вказану квартиру, 28.08.2021 відповідачу на адресу: АДРЕСА_3 була направлена вимога - попередження про ліквідацію заборгованості за житлово-комунальні послуги на суму 105 478,40 грн., з проханням добровільно сплатити заборгованість (а.с. 29).

21.09.2021 відповідачем була направлена позивачеві відповідь на вимогу - претензію № 1 від 28.08.2021 року, якою повідомила, що оскільки з 01.04.2020 вона набула права власності на дану квартиру, а тому відсутні правові підстави для сплати заборгованості у розмірі 105 478,40 грн.(а.с. 30-31).

27.09.2021 року відповідачу була повторно направлена вимога з проханням в порядку п. 1 ст. 1216 ЦК України сплатити заборгованість за експлуатаційне обслуговування у розмірі 105 478,95 грн. за реквізитами позивача (а.с. 32-35).

У жовтні2021року відповідачнадіслала відповідьвід 21.10.2021у якійзазначила,що визнаєвимогу посплаті заборгованостіз періодз квітня2020року усумі 8018,72грн.,а вимогуна суму97459,68грн.не визнає.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач пред`явив свої вимоги до спадкоємців з порушенням строків, встановлених ст. 1281 ЦК України, які є присічними, що згідно з ч. 4 даної статті позбавляє його права вимоги до ОСОБА_1 .

Апеляційний суд погоджується з даним висновком суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України слідує що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав i обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права i обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав i обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

Згідно зі статтею 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Оскільки зі смертю позичальника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, то строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281, 1282 ЦК України. Тобто стаття 1281 ЦК України, яка визначає преклюзивні строки пред`явлення таких вимог, застосовується і до кредитних зобов`язань, забезпечених іпотекою.

Частина четверта статті 1281 ЦК України визначає наслідком пропуску кредитором спадкодавця строків пред`явлення вимог до спадкоємців позбавлення права вимоги такого кредитора, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті. Сплив строків пред`явлення вимог до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за основним і додатковим зобов`язаннями (припинення його цивільного права), а отже, і неможливість вимагати у суді захисту відповідного права.

Аналогічні правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц (провадження № 14-53цс18).

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Виконавчим комітетом Дівичківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, актовий запис № 26 (а.с. 78).

Після смерті ОСОБА_3 спадкоємцем був її син ОСОБА_4 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.

Про те, що позивачу ЖБК «Верстат-15» стало відомо про смерть 23.05.2019 року ОСОБА_3 вбачається із довідки, яка наявна в матеріалах справи та дана за місцем вимоги за вих. № 23/5 від 23.05.2019 року від 23.05.2019 року (а.с.73).

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що у порушення вимог частини другої статті 1281 ЦК України позивач, як кредитор спадкодавця ЖБК «Верстат-15» протягом шести місяців від дня, коли вона дізнався про відкриття спадщини, не пред`явив свої вимоги до спадкоємців незалежно від настання строку вимоги. При цьому для позивача не було обов`язком знати конкретних спадкоємців, а було обов`язком заявити протягом шести місяців свої вимоги як кредитора через нотаріуса.

Суд правильно застосував норми статті 1281 ЦК України щодо строків пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц, згідно з якою сплив строків, передбачених статтею 1281 ЦК України, має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за основним і додатковим зобов`язаннями.

Таким чином, суд першої інстанції, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що довідка від 23.05.2019 року не містить інформації про її отримувача, висновки суду першої інстанції не спростовує, оскільки як вбачається з даної довідки, вона була засвідчена підписами Голови ЖБК «Верстат-15» ОСОБА_7 та бухгалетром ЖБК «Версата-15» Сабадаш Л.І., тобто позивач був обізнаний, що ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте своїм правом пред`явлення вимоги у шестімісячний строк не скориставя, що свідчить про пропуск цього строку, що є беззаперечною підставою для відмови у задоволенні позову.

Статтею 81 ЦПК Українина сторін покладено обов`язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Інших доказів, які б підтверджували доводи апелянта суду не надано.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Судова колегія, розглянувши справу дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв`язку з чим апеляційний суд залишає без задоволення апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись статтями 259, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Верстат-15» залишити без задоволення.

Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 жовтня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: О.В. Халаджи

О.Д. Канурна

Т.В. Космачевська

Повний текст судового рішення складено 7 березня 2024 року.

Суддя-доповідач О. В. Халаджи