Постанова

від 29.02.2024 по справі 643/8032/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 року

м. Харків

справа № 643/8032/23

провадження № 22-ц/818/393/24

Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого Тичкової О.Ю.

суддів Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,

за участі секретаря судового засідання Тітченко О.В.

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересована особа: Зміївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління юстиції, ІНФОРМАЦІЯ_7, військова частина НОМЕР_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харків апеляційну скаргу ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 27 жовтня 2023 року ухвалене у складі судді Овдієнка В.В., за участі присяжних Гребенюка О.Є., Даншина О.О.,-

УСТАНОВИВ:

У серпні 2023 року ОСОБА_2 , в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Московського районного суду м. Харкова із заявою, в якій просив оголосити громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, місце проживання: АДРЕСА_1 , - померлим внаслідок обстрілу в районі н. п. Бахмут Донецької області ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На обґрунтування заяви зазначив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Її син був призваний 25.09.2022 на військову службу та зарахований до списків військової частини НОМЕР_1 .

На адресу батька ОСОБА_3 прийшло Повідомлення про зниклого безвісті від 08.11.2022 № 12/4047, в якому було сповіщено про те, що солдат ОСОБА_3 під час ведення бойових дій зник безвісти 22.10.2022 поблизу населеного пункту Бахмут Донецької області.

Відповідно до листа командира військової частини НОМЕР_1 № 195 від 30.01.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_4 було надіслано матеріали службового розслідування обставин зникнення безвісти ОСОБА_3 .

Як зазначено у п. 1 Доповіді № 1878 від 24.10.2022 по факту зникнення безвісти військовослужбовця військової служби за призовом по мобілізації солдата ОСОБА_3 , в результаті бойового зіткнення в районі населеного пункту Бахмут Донецької області зі ЗС РФ ІНФОРМАЦІЯ_2, близько 14:30, під час бойових дій в районі населеного пункту Бахмут Донецької області зник безвісти солдат ОСОБА_3 .

Згідно Витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 1029 від ІНФОРМАЦІЯ_2 наказано провести службове розслідування та призначено склад комісії для його проведення.

У Акті службового розслідування від 01.11.2022 зазначено, що в ході проведення службового розслідування встановлено, що зникнення безвісти ІНФОРМАЦІЯ_2 стрільця-санітара ІНФОРМАЦІЯ_8, солдата ОСОБА_3 , трапилось під час виконання ним обов`язків військової служби, пов`язаних з захистом територіальної цілісності та незалежності України під час відсічі агресії російських окупаційних військ.

Відповідно до Витягу з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2 № 67м, № 344 "під час обстрілу противником позицій батальйону в районі населеного пункту Бахмут Донецької області... Втрати своїх військ: (безвісти відсутній)... стрілець-санітар ІНФОРМАЦІЯ_8, солдат ОСОБА_3 ."

Відповідно до п. 2 Витягу із наказу командира військової частини № НОМЕР_2 від 02.11.2022, стрілець-санітар ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_3 вважається таким, що зник безвісти з ІНФОРМАЦІЯ_2.

В подальшому, ОСОБА_4 (бабуся ОСОБА_3 ) звернулася до громадської організації "Український центр захисту прав людини" з проханням щодо розшуку ОСОБА_3 . У листі від голови правління "Українського центру захисту прав людини" Л. Денісової № 283/01/2023 від 20.01.2023 повідомлено, що Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими поінформував, що військовослужбовця ОСОБА_3 включено до реєстру НІБ, однак його перебування в полоні держави-агресора не підтверджено російською стороною та Міжнародним Комітетом Червоного Хреста.

З огляду на викладене, вважав, що існують підстави для визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим з ІНФОРМАЦІЯ_2, враховуючи обставини його зникнення, які супроводжувались обстрілом противником позицій батальйону, на яких перебував ОСОБА_3 , в районі населеного пункту Бахмут Донецької області. Наведене підтверджується матеріалами службового розслідування. Окрім того, відповідно до інформації від ІНФОРМАЦІЯ_9 перебування ОСОБА_3 у полоні не підтверджено.

Таким чином, можна вважати, що загибель сина заявниці мала місце під час активних бойових дій в районі м. Бахмут Донецької області, ця територія є тимчасово окупованою територією України, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Дана обставина позбавляє можливості отримати документи, передбачені ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", ст. 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року № 52 в редакції наказу Міністерства юстиції України 18 грудня 2010 року № 3307/5 (лікарське свідоцтво про смерть; фельдшерська довідка про смерть) та зареєструвати факт смерті особи у встановленому законом порядку. Судово-медична експертиза смерті сина заявниці з цих же причин не проводилась. Станом на момент подання цієї заяви тіло сина заявниці не знайдене.

У зв`язку із відсутністю документів, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5, які є підставою для державної реєстрації смерті - немає можливості зареєструвати смерть сина заявниці.

Визнання сина заявниці померлим необхідно їй для для отримання свідоцтва про смерть, отримання державної допомоги членам сім`ї загиблих захисників України та оформлення спадщини, яка залишилась після його смерті (а. с. 1-5)..

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 27 жовтня 2023 року у задоволенні заяви відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що для визнання особи померлою необхідно сплив щонайменше 6 місяців з дня припинення бойових дій, проте Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102- IX, на всій території нашої держави з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який на теперішній час продовжено.

Не погодившись з ухвалою суду ОСОБА_2 , в інтересах ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просив рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення яким заяву задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції невірно застосовано та тлумачено норму матеріального права. Суд безпідставно не застосував до спірних правовідносин вимоги ст. 46 ЦК України, відповідно до яких шестимісячний строк для оголошення фізичної особи померлою у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом слід відраховувати з моменту настання відповідної події, а саме бойового зіткнення в районі н.п. Бахмут Донецької області зі ЗС РФ ІНФОРМАЦІЯ_2.

У відзиві на апеляційну скаргу військова частина НОМЕР_1 не заперечує проти задоволення заяви ОСОБА_5 . На підтвердження подій, які стали підставою для звернення ОСОБА_5 з заявою про визнання ОСОБА_3 померлим, військова частина надала результати службового розслідування від 02.11.2022, згідно якого встановлено, що зникнення безвісти ІНФОРМАЦІЯ_2 року стрільця-санітара ІНФОРМАЦІЯ_11, солдата ОСОБА_6 . трапилось під час виконання ним обов`язків військової служби, пов`язаних з захистом територіальної цілісності та незалежності України під час відсічі агресії російських окупаційних військ, не пов`язане з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення та не являється особою яка добровільно здалася в полон, самовільно залишила військову частину, місце служби або дезертирувала.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно гуртуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст.264 ЦПК України судове рішення має відповідати в тому числі на такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення не відповідає.

Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 , свідоцтвом про розірвання шлюбу серія НОМЕР_4 , свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_5 (а. с. 9-10).

За відомостями, що містяться у паспортах громадянина України серія НОМЕР_6 та серія НОМЕР_7 місцем реєстрації заявника ОСОБА_1 та її сина ОСОБА_3 є: АДРЕСА_2 (а. с. 7, 8).

З повідомлення про зниклого безвісті ІНФОРМАЦІЯ_10 № 12/4047 від 08.11.2022 вбачається, що солдат ОСОБА_3 , 1988 року народження, під час ведення бойових дій зник безвісти 22.10.2022 поблизу населеного пункту Бахмут Донецької області (а. с. 10).

З матеріалів службового розслідування обставин зникнення безвісти солдата ОСОБА_3 вбачається, що заступником командира 1 штурмової роти з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 проведено службове розслідування, встановлено: ІНФОРМАЦІЯ_2, близько 14:30, під час бойових дій в районі населеного пункту Бахмут Донецької області зі ЗС РФ, зник безвісти солдат ОСОБА_3 (зв`язок був втрачений). Даний військовослужбовець знаходився в засобах індивідуального захисту (бронежилет, каска кевларова), зі зброєю. Солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стрілець-санітар ІНФОРМАЦІЯ_11, освіта середня спеціальна, одружений, призваний ІНФОРМАЦІЯ_5 . В ході проведення службового розслідування встановлено, що зникнення безвісти ІНФОРМАЦІЯ_2 стрільця-санітара ІНФОРМАЦІЯ_8, солдата ОСОБА_3 , трапилась під час виконання ним обов`язків військової служби, пов`язаних з захистом територіальної цілісності та незалежності України під час відсічі агресії російських окупаційних військ, не пов`язане з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення та не являється особою, яка добровільно здалася в полон, самовільно залишила військову частину, місце служби або дезертирувала. Стрільця-санітара ІНФОРМАЦІЯ_8, солдата ОСОБА_3 , вважати таким, що зник безвісти з ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 12-17).

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_8 , суд першої інстанції виходив із того, що заявницею не надано суду будь-яких доказів на підтвердження факту смерті ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), фельдшерську довідку про смерть (форма №106-1/о) тощо.

Колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 3 Конституції України визначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Указом Президента України № 64/22 з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який наразі його продовжено Законом України «Про правовий режим воєнного стану».

Правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається (стаття 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

За змістом ст. 315 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявників. Якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Чинний ЦПК України визначає чотири процедури, наслідком якої є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами ДРАЦС може бути видано свідоцтво про смерть:

встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України);

встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою внаслідок нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першої 315 ЦПК України);

встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (статті 317 ЦПК України);

оголошення фізичної особи померлою (статті 305, 309 ЦПК України).

Відповідно з частин 1 - 3 ст. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала без вісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України (ч. 4 ст. 46 ЦК України).

Відповідно до змісту статті 305 ЦПК України, заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Згідно з частиною першою статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою: обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина. Оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто, констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті особи можливо, якщо суд па підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної факту смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав безвісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.

Тобто, особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення фізичної особи померлою ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи (правова презумпція).

Розглядаючи справу вказаної категорії, судам слід, окрім іншого, з`ясовувати, чи може відсутність особи умисною, тобто, чи не переховується вона від правоохоронних органів з метою уникнення юридичної відповідальності.

Схожий за змістом висновок висловлено у постановах Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 226/3053/18 та від 07 липня 2021 року у справі № 390/1443/19.

Аналізуючи норми права, підставою для оголошення особи померлою є не факти, які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

Частинами третьою-четвертою статті 49 ЦК України визначено, що державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» визначено, що державна реєстрація смерті здійснюється на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою.

Одним з обов`язкових реквізитів такого актового запису про смерть, а також свідоцтва про смерть є дата смерті.

Доказами, що підтверджують факт народження/смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути: пояснення заявників, свідків; письмові докази; речові докази, зокрема звуко- і відеозаписи, висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про народження/смерть наказ командира військової частини про виключення із особового складу; скріншоти особистого листування; дані, отримані з відкритих джерел чи соціальних мереж, які доводять факт ведення бойових дій у конкретній місцевості у певний час; акти про настання смерті.

З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази ( ч. 2 ст. 294 ЦПК України).

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними (стаття 77 ЦПК), допустимими (стаття 78 ЦПК), достовірними (стаття 79 ЦПК), а у своїй сукупності - достатніми (стаття 80 ЦПК ).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до листа командира військової частини НОМЕР_1 № 195 від 30.01.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_4 було надіслано матеріали службового розслідування обставин зникнення безвісти ОСОБА_3 .

Як зазначено у п. 1 Доповіді № 1878 від 24.10.2022 по факту зникнення безвісти військовослужбовця військової служби за призовом по мобілізації солдата ОСОБА_3 , в результаті бойового зіткнення в районі населеного пункту Бахмут Донецької області зі ЗС РФ ІНФОРМАЦІЯ_2, близько 14:30, під час бойових дій в районі населеного пункту Бахмут Донецької області зник безвісти солдат ОСОБА_3 .

Згідно Витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 1029 від ІНФОРМАЦІЯ_2 наказано провести службове розслідування та призначено склад комісії для його проведення.

У Акті службового розслідування від 01.11.2022 зазначено, що в ході проведення службового розслідування встановлено, що зникнення безвісти ІНФОРМАЦІЯ_2 стрільця-санітара ІНФОРМАЦІЯ_8, солдата ОСОБА_3 , трапилось під час виконання ним обов`язків військової служби, пов`язаних з захистом територіальної цілісності та незалежності України під час відсічі агресії російських окупаційних військ.

Відповідно до Витягу з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2 № 67м, № 344 "під час обстрілу противником позицій батальйону в районі населеного пункту Бахмут Донецької області... Втрати своїх військ: (безвісти відсутній)... стрілець-санітар ІНФОРМАЦІЯ_8, солдат ОСОБА_3 ..."

Відповідно до п. 2 Витягу із наказу командира військової частини № НОМЕР_2 від 02.11.2022, стрілець-санітар ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_3 вважається таким, що зник безвісти з ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно даних матеріалів службового розслідування обставин зникнення безвісти солдата ОСОБА_3 вбачається, що заступником командира 1 штурмової роти з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 проведено службове розслідування та встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2, близько 14:30, під час бойових дій в районі населеного пункту Бахмут Донецької області зі ЗС РФ, зник безвісти солдат ОСОБА_3 (зв`язок був втрачений). Даний військовослужбовець знаходився в засобах індивідуального захисту (бронежилет, каска кевларова), зі зброєю. Солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стрілець-санітар ІНФОРМАЦІЯ_11, освіта середня спеціальна, одружений, призваний ІНФОРМАЦІЯ_5 . В ході проведення службового розслідування встановлено, що зникнення безвісти ІНФОРМАЦІЯ_2 стрільця-санітара ІНФОРМАЦІЯ_8, солдата ОСОБА_3 , трапилась під час виконання ним обов`язків військової служби, пов`язаних з захистом територіальної цілісності та незалежності України під час відсічі агресії російських окупаційних військ, не пов`язане з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення та не являється особою, яка добровільно здалася в полон, самовільно залишила військову частину, місце служби або дезертирувала. Стрільця-санітара ІНФОРМАЦІЯ_8, солдата ОСОБА_3 , вважати таким, що зник безвісти з ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до витягу із наказу «Про результати службового розслідування за фактом зникнення безвісти солджата ОСОБА_3 , зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року близько 14 години 30 хвилин під час бойового зіткнення з підрозділами збройних сил російської федерації поблизу м. Бахмут Донецької області, було втрачено зв`язок з стрільцем-санітаром 3 штурмового відділення З штурмового взводу 1 штурмової роти, солдатом ОСОБА_10 . На даний час інформація про місце знаходження військовослужбовців відсутня. В ході проведення службового розслідування встановлено» що зникнення безвісти ІНФОРМАЦІЯ_2 року стрільця-санітара ІНФОРМАЦІЯ_11, солдата ОСОБА_6 , трапилось під час виконання ним обов`язків військової служби, пов`язаних з захистом територіальної цілісності та незалежності України під час відсічі агресії російських окупаційних військ, не пов`язане з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення та не являється особою яка добровільно здалася в полон, самовільно залишила військову частину, місце служби або дезертирувала.

По результатах проведеного службового розслідування було прийнято рішення: Службове розслідування вважати завершеним. Стрільця-санітара ІНФОРМАЦІЯ_8, солдата ОСОБА_11 , вважати таким, що зник безвісти з ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Начальнику групи персоналу військової частини НОМЕР_1 . стрільця-санітара З штурмового відділення 3 штурмового взводу 1 штурмової роти, солдата ОСОБА_11 , зарахувати в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 . Начальнику групи персоналу військової частини НОМЕР_1 про факт зникнення безвісти повідомити письмово начальника ІНФОРМАЦІЯ_12 за місцем проживання сім`ї стршьця-санітара ІНФОРМАЦІЯ_11, солдата ОСОБА_11 .

Помічнику командира військової частини з фінансово-економічної роботи начальнику фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 забезпечити з ІНФОРМАЦІЯ_2 року нарахування та виплату грошового забезпечення, в тому числі додаткових га інших видів грошового забезпечення, сім`ї стрільця- санітара ІНФОРМАЦІЯ_11, солдата ОСОБА_11 , безвісти відсутнього в порядку передбаченому в розділі XXX наказу Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам та Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету' Міністрів України від 30.11,2016 №884.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та взаємозв`язку, колегія суддів вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для задоволення заяви ОСОБА_1 та визнання її сина солдата ОСОБА_3 померлим, оскільки події, що сталися ІНФОРМАЦІЯ_2 загрожували йому смертю та дають підстави припускати його ймовірну загибель під час виконання ним обов`язків військової служби, пов`язаних з захистом територіальної цілісності та незалежності України під час відсічі агресії російських окупаційних військ ІНФОРМАЦІЯ_2.

При цьому, колегія суддів бере до уваги, що вказані вище письмові докази не містять жодних суперечностей і надають можливість зробити вірогідне припущення про його смерть ІНФОРМАЦІЯ_2 на території н.п. Бахмут Донецької області, де останній виконував обов`язки військової служби, пов`язані із захистом Батьківщини.

З огляду на обставини, за яких найімовірніше сталася смерть сина заявниці, у заявниці була відсутня як на той час (момент смерті), так і на теперішній час можливість отримати відповідні документи про смерть сина.

Суд першої інстанції не надав належної оцінки наданим ОСОБА_1 доказам, та, як наслідок, дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні її заяви.

Поза увагою суду першої інстанції залишилось і те, що у відповідності норм Конституції України та вищенаведених положень чинного законодавства, забезпечення можливості реалізації та захист прав, свобод та інтересів громадян є одним із головних обов`язків держави, виконання якого не може бути вибірковим.

Судове рішення, яке підтверджує факт смерті відсутньої особи шляхом оголошення її померлою, з моменту набрання законної сили є підставою для припинення правосуб`єктності такої фізичної особи.

На підставі вказаного рішення суду органом державної реєстрації актів цивільного стану видається свідоцтво про смерть особи. Після оголошення фізичної особи померлою відкривається спадщина (ст. 1220 ЦК України), утриманцям призначається пенсія або інші виплати, передбачені законом, шлюб припиняється (ст. 104 СК України), припиняється представництво за довіреністю, яку видала особа, оголошена померлою, та/або представництво за довіреністю, виданою особі, яка оголошена померлою (ст. 248 ЦК України).

Держава повинна захищати та сприяти реалізації законних прав, свобод та інтересів всіх своїх громадян.

Правом, яке держава має захищати та забезпечувати можливість для його реалізації, в даному випадку є право ОСОБА_8 , як громадянки України та дружини, на оголошення її чоловіка померлим, що, у свою чергу, стане підставою для реалізації нею інших своїх прав та обов`язків, пов`язаних зі смертю чоловіка, зокрема, спадкування, отримання відповідної допомоги (виплати), тощо.

Натомість, реалізація вказаних прав в позасудовому порядку наразі неможлива з об`єктивних причин - відсутності у заявниці документів, передбачених чинним законодавством України, які посвідчують факт смерті особи і дозволяють здійснити державну реєстрацію смерті особи відповідним територіальним органом ДРАЦС України.

Оскільки в судовому засіданні доведено, що ОСОБА_3 пропав безвісти за обставин, що загрожували йому смертю, під час бойового зіткнення, дані про те, що він знаходиться у полоні - відсутні, судова колегія вважає що наявні підстави для застосування до спірних правовідносин ч 2 ст.46 ЦК України та оголошення ОСОБА_3 померлим до спливу двох років від дня закінчення бойових дій.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Ураховуючи вищевикладене, апеляційна скарга ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а рішення Зміївського районного суду Харківської області від 27 жовтня 2023 року скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 27 жовтня 2023 року - скасувати.

Ухвалити нове судове рішення.

Заяву ОСОБА_1 , про оголошення фізичної особи померлою - задовольнити.

Оголосити померлим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Харкова, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 - внаслідок обстілу в районі н.п. Бахмут Донецької області.

Датою смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_2.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 06.03.2024

Головуючий О. Ю. Тичкова

Судді О.В. Маміна

Н.П. Пилипчук