Постанова

від 06.03.2024 по справі 911/1638/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2024 р. Справа№ 911/1638/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Гончарова С.А.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Токаревої А.Г.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 06.03.2024 у справі №910/14423/22 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

матеріали апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житловий комплекс «Дніпро»

на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 14.11.2023, повний текст якого складений та підписаний 11.12.2023,

у справі № 911/1638/22 (суддя Наріжний С.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дібровка»

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житловий комплекс «Дніпро»

про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою

ВСТАНОВИВ:

Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 14.11.2023у справі № 911/1638/22 заяву ТОВ «Дібровка» від 08.12.2022 б/№ (вх. № 18070/22) задоволено частково, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено 57 000,00 грн. витрат на правничу допомогу адвоката, в іншій частині заяви від 08.12.2022 б/№ (вх. № 18070/22) відмовлено.

Ухвалюючи додаткове рішення суд першої інстанції:

- виходив з того, що наявними у справі доказами підтверджено, що загальний розмір фактично понесених позивачем витрат на правову допомогу, пов`язаних із розглядом даної справи, складає 74 000,00 грн.;

- надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам у сукупності з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, обсягу наданих адвокатом послуг, виходячи з характеру спірних правовідносин, обсягу матеріалів справи, беручи до уваги заперечення відповідача проти стягнення з нього заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, дійшов висновку про те, що витрати позивача на правничу допомогу адвоката за розгляд справи підлягають частковому відшкодуванню відповідачем, а саме у розмірі 57 000,00 грн.

Не погоджуючись із додатковим рішенням суду першої інстанції, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житловий комплекс «Дніпро» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення про стягнення з апелянта витрат на правову допомогу, відмовити у задоволенні заяви.

У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що оскаржуване додаткове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на те, що

- неспівмірність заявлених позивачем витрат на правову допомогу полягає в тому, що дана справа для кваліфікованого юриста, а тим паче адвоката, є справою незначної складності, що відноситься до категорії немайнових спорів. У спорах такого характеру, за відсутності протиріч між наявними у справі документами, судова практика є сталою;

- спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, великої кількості законів і підзаконних нормативно- правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають;

- для адвокатського бюро чи адвоката дана справа є звичайним немайновим спором, частина фактів у якому була встановлена судом по іншій справі, та не підлягає доказуванню; адвокат мав дослідити виключно документи що підтверджують право власності та підстави його виникнення;

- загалом до позовної заяви було додано 26 додатків, з яких: 1 - докази відправки Позовної заяви відповідачу, 1 - докази сплати судового збору, 4 - докази пов`язані з наданням правової допомоги позивачу, 16- докази що підтверджують право власності та підстави його виникнення, 3 - докази досудового врегулювання спору та розміщення майна відповідача. Із вказаного вище чітко прослідковується, що об`єм документів які мали бути дослідженими, та на підставі яких готувалась позовна заява є незначним.

- сама по собі позовна заява по даній справі викладена на 9 сторінках, з яких 2 сторінки прохальна частина та перелік додатків, 1 сторінка - попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, а з інших 6 сторінок 50 % це цитування норм чинного законодавства та відомості про сторін і суд. По факту, зміст позовних вимог та їх обґрунтування займає 3 сторінки, а тому, враховуючи те, що аналіз документів уже було проведено, та сформовано правову позицію по справі під час підготовки претензії, вартість підготовки позовної заяви - 25 000,00 грн. є значно завищеною;

- адвокатом також було значно завищено вартість послуг з підготовки претензії, яка викладена на трьох сторінках (1,5 аркуша) та не може коштувати 15 000,00 грн., оскільки аналіз документів уже було проведено, і залишилось виключно викласти вимоги про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою на папері, що для кваліфікованого адвоката з досвідом роботи не викличне значних зусиль, та затрати значного проміжку часу;

- вартість вивчення та аналізу документів наданих адвокату також з завищеною, так як за аналіз 18 документів, з яких більшість викладені на одній сторінці, та є рішеннями державних органів (а отже не містять великого об`єму інформації) не може бути встановлено вартість 12 000,00 грн.;

- завищеним є і участь в судових засіданнях адвоката (6 000,00 грн. за одне судове засідання - примітка суду), оскільки офіс адвоката Дідик І. М. знаходиться в м. Києві, точно так як і Господарський суд Київської області (якщо бути точним, то в 2,5 км один від одного), а відтак представник не витратив значної кількості часу чи пального на прибуття до суду;

- включання до вартості послуг витрат в сумі 4 000,00 грн. за підготовку та направлення запитів до АТ «Київоблгаз» є безпідставними, оскільки ані самі запити, ані відповіді на них відповідачем в межах даної справи не подавались;

- враховуючи предмет та підстави позовної заяви по даній справі, можна чітко стверджувати, що справа №911/1638/22 не викликає жодного публічного інтересу, а більше того жодним чином не може вплинути на репутацію позивача;

- відповідач є неприбутковою організацією, та функціонує за рахунок внесків мешканців будинку, а отже фінансовий стан останніх значно нижчий фінансового стану позивача;

- позивачем на надано детального опису наданих послуг/виконаних робіт, як того вимагають норми чинного законодавства, та про що неодноразово зазначав Верховний Суд;

- з Акту наданих послуг не можливо встановити в межах якої справи надавалась правова допомога (вказані послуги), та за які саме судові засідання нарахована оплата, а більше того в ньому зазначені послуги, які гарантовано не відносяться до даної справи (наприклад запити до АТ «Київоблгаз»).

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.01.2024, справу № 911/1638/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Шаптала Є.Ю. Тищенко О.В..

З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що у даному випадку унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування матеріалів даної справи у суду першої інстанції та відкладення вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 у Господарського суду Київської області витребувано матеріали справи № 911/1638/22, а також відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи № 911/1638/22.

17.01.2024 від Господарського суду Київської області до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житловий комплекс «Дніпро» на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 14.11.2023у справі № 911/1638/22, розгляд апеляційної скарги призначено на 14.02.2024 о 15:00 год.

У зв`язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю. у відрядженні розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/537/24 від 12.02.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/549/21.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2024, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Тищенко О.В., Гончаров С.А..

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 18.07.2023 у справі № 911/549/21 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Тищенко О.В., Гончаров С.А..

Станом на 14.02.2024 суддя Тищенко О.В. перебувала у відпустці, у зв`язку з чим розгляд справи не відбувся.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2024 розгляд апеляційної скарги призначено на 06.03.2024 на 15:45 год.

У зв`язку з перебуванням судді Тищенко О.В. у відпустці розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/999/24 від 06.03.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/1638/22.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2024, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Шаптала Є.Ю., Гончаров С.А..

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 18.07.2023 у справі № 911/549/21 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Шаптала Є.Ю., Гончаров С.А..

Станом на 06.03.2024 до Північного апеляційного господарського суду відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило.

В судове засідання позивач представників не направив.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників учасників в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників позивача за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу відповідача підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване додаткове рішення суду першої інстанції підлягає зміні, з наступних підстав.

У вересні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дібровка» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житловий комплекс «Дніпро», в якому просило зобов`язати відповідача демонтувати та вивезти майно - газгольдер, обладнання для чистки одягу та інше майно, що належить відповідачу з земельної ділянки, кадастровий номер 3223151000:01:030:0001, що належить позивачу.

Крім того, у позові позивач навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс та планує понести, вказав, що на даний час ним сплачено 52 000,00 грн. за надані послуги та що в подальшому будуть надані інші докази на підтвердження витрат позивача на правову допомогу.

Рішенням Господарського суду Київської області від 29.11.2022 у справі № 911/1638/22 позов задоволено повністю.

06.12.2022 до Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про надання (долучення) доказів до матеріалів справи, що підтверджують розмір судових витрат позивача, до якої додані відповідні докази, а 09.12.2022 - надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правову допомогу, в якій позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 74 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.12.2022 призначено на 17.01.2023 судове засідання для вирішення питання про судові витрати ТОВ «Дібровка» на професійну правничу допомогу адвоката у справі № 911/1638/22.

29.12.2022 до Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру судових витрат позивача на професійну (правничу) допомогу адвоката в якому відповідач просив максимально зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу.

06.01.2023 до Господарського суду Київської області надійшли письмові заперечення представника позивача проти клопотання відповідача про зменшення розміру судових витрат позивача.

В судовому засіданні 17.01.2023 оголошено перерву до 07.02.2023.

01.02.2023 на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2023 матеріали справи № 911/1638/22 були скеровані до суду апеляційної інстанції у зв`язку з апеляційним оскарженням відповідачем рішення Господарського суду Київської області від 29.11.2022.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 апеляційну скаргу ОСББ «ЖК «Дніпро» залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 29.11.2022 у справі № 911/1638/22 - без змін.

Постановою Верховного Суду від 26.07.2023 касаційну скаргу ОСББ «ЖК «Дніпро» залишено без задоволення, постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 та рішення Господарського суду Київської області від 29.11.2022 у справі № 911/1638/22 залишено без змін.

Після повернення матеріалів справи № 911/1638/22 до місцевого господарського суду ухвалою суду від 30.10.2023 призначено на 14.11.2023 судове засідання для вирішення питання про судові витрати ТОВ «Дібровка» на професійну правничу допомогу адвоката у справі № 911/1638/22.

Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 14.11.2023у справі № 911/1638/22 заяву ТОВ «Дібровка» від 08.12.2022 б/№ (вх. № 18070/22) задоволено частково, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено 57 000,00 грн. витрат на правничу допомогу адвоката, в іншій частині заяви від 08.12.2022 б/№ (вх. № 18070/22) відмовлено, з чим колегія суддів у повній мірі погодитись не може, з огляду на таке.

Стаття 221 ГПК України встановлює, що:

- якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 1);

- для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 2);

- у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу (ч. 3).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 ГПК України).

Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. (п. 1 та п. 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частина 1 ст. 124 ГПК України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Водночас за приписами ч. 2 ст. 124 ГПК України, у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

При цьому ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Отже, за приписами ГПК України попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат сторона має подати до суду разом з першою заявою по суті спору, якою відповідно до приписів ч. 2 ст. 161 ГПК України є позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву, а докази понесення таких витрат - до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи слідує, що:

-у позові позивач навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс та планує понести, вказав, що на даний час ним сплачено 52 000,00 грн. за надані послуги та що в подальшому будуть надані інші докази на підтвердження витрат позивача на правову допомогу;

- 06.12.2022 до Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про надання (долучення) доказів до матеріалів справи, що підтверджують розмір судових витрат позивача, до якої додані відповідні докази, а 09.12.2022 - заява про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правову допомогу, в якій позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 74 000,00 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджується дотримання позивачем як строків подання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, так і строків подання доказів понесення таких витрат.

Частини 1 та 2 ст. 126 ГПК України встановлює, що:

- витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави;

- за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Наданими позивачем документами підтверджено наступне.

Правничу допомогу позивачу надавало Адвокатське бюро «Лексіум «Дідика Ігоря» на підставі договору про надання правової допомоги № 04/08/22 від 29.08.2022 (далі Договір).

У п. 1.1 Договору сторонами погоджено, що в порядку і на умовах, передбачених Договором, Адвокатське бюро зобов`язується надати професійну правничу (правову) допомогу позивачу (далі Клієнт), а Клієнт зобов`язується оплатити надання професійної правничої (правової) допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору.

Клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання щодо надання професійної правничої (правової) допомоги клієнту у спорі, що виник між клієнтом та відповідачем щодо демонтування майна (газгольдера), що розташоване га земельній ділянці з кадастровим номером 3223151000:01:030:0001, що належить позивачу.

Відповідно до п. 3.1. Договору, гонорар за надання професійної правничої (правової) допомоги в рамках даного договору встановлюється за погодженням між Адвокатським бюро та Клієнтом і сплачується Клієнтом на рахунок Адвокатського бюро на умовах, в розмірі та в порядку, визначених сторонами у Додатку № 1 до Договору.

Пунктом 2 Додатку № 1 до Договору сторони погодили, що розмір гонорару за надання професійної правничої (правової) допомоги в рамках Договору становить:

- вивчення та аналіз документів, наданих Адвокатському бюро Клієнтом, що стосуються предмету Договору - 12 000,00 грн.;

- підготовка претензії ОСББ «Житловий комплекс «Дніпро», що стосується предмету спору - 15 000,00 грн.;

- підготовка позовної заяви до господарського суду про зобов`язання вчинити дії до ОСББ «Житловий комплекс «Дніпро» - 25 000,00 грн.;

- підготовка до участі та участь у судовому засіданні в судових органах України - 6 000,00 грн.;

- складення заяв, запитів, звернень до органів, установ та організацій щодо отримання інформації та доказів - 4 000,00 грн.

30.11.2022 сторонами підписано Акт приймання-передачі за Договором, у якому сторонами погоджено факт надання Адвокатським бюро Клієнту професійної правничої (правової) допомоги за Договором, та факт оплати Клієнтом гонорару Адвокатського бюро а саме:

- вивчення та аналіз документів, наданих Адвокатському бюро Клієнтом, що стосуються предмету Договору - 12 000,00 грн.;

- підготовка претензії ОСББ «Житловий комплекс «Дніпро», що стосується предмету спору - 15 000,00 грн.;

- підготовка позовної заяви до господарського суду про зобов`язання вчинити дії до ОСББ «Житловий комплекс «Дніпро» - 25 000,00 грн.;

- підготовка до участі та участь у судових засіданнях, загалом на суму 18 000,00 грн. (3 судових засідання);

- складення та направлення адвокатських запитів до АТ «Київоблгаз» - 4 000,00 грн.

На підтвердження фактично понесених позивачем витрат надано копії платіжних доручень № 1478 від 30.08.2022 на суму 27 000,00 грн. і № 1479 від 06.09.2022 на суму 25 000,00 грн. (додані до позовної заяви), а також копії платіжних інструкцій № 1494 від 16.11.2022 на суму 16 000,00 грн. і № 1499 від 01.12.2022 на суму 6 000,00 грн. Загалом надано докази понесення витрат на суму 74000,00 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджується факт надання позивачу Адвокатським бюро «Лексіум «Дідика Ігоря» послуг на заявлену до стягнення суму.

Щодо обставин, пов`язаних з визначенням розміру витрат на правничу допомогу при розгляді справи судом першої інстанції, слід зазначити таке.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частина 4 ст. 126 ГПК України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Так, за змістом ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 ГПК України.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7,9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7,9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Узагальнені заперечення відповідача проти розміру витрат позивача на правову допомогу наступні:

- неспівмірність заявлених позивачем витрат на правову допомогу полягає в тому, що дана справа для кваліфікованого юриста, а тим паче адвоката є справою незначної складності, що відноситься до категорії немайнових спорів. У спорах такого характеру, за відсутності протиріч між наявними у справі документами, судова практика є сталою;

- спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, великої кількості законів і підзаконних нормативно- правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають;

- для адвокатського бюро чи адвоката дана справа є звичайним немайновим спором, частина фактів у якому була встановлена судом по іншій справі, та не підлягає доказуванню; адвокат мав дослідити виключно документи що підтверджують право власності та підстави його виникнення;

- загалом до позовної заяви було додано 26 додатків, з яких: 1 - докази відправки Позовної заяви відповідачу, 1 - докази сплати судового збору, 4 - докази пов`язані з наданням правової допомоги позивачу, 16- докази що підтверджують право власності та підстави його виникнення, 3 - докази досудового врегулювання спору та розміщення майна відповідача. Із вказаного вище чітко прослідковується, що об`єм документів які мали бути дослідженими, та на підставі яких готувалась позовна заява є незначним.

- сама по собі позовна заява по даній справі викладена на 9 сторінках, з яких 2 сторінки прохальна частина та перелік додатків, 1 сторінка - попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, а з інших 6 сторінок 50 % це цитування норм чинного законодавства та відомості про сторін і суд. По факту, зміст позовних вимог та їх обґрунтування займає 3 сторінки, а тому, враховуючи те, що аналіз документів уже було проведено, та сформовано правову позицію по справі під час підготовки претензії, вартість підготовки позовної заяви - 25 000,00 грн. є значно завищеною;

- адвокатом також було значно завищено вартість послуг з підготовки претензії, яка викладена на трьох сторінках (1,5 аркуша) та не може коштувати 15 000,00 грн., оскільки аналіз документів уже було проведено, і залишилось виключно викласти вимоги про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою на папері, що для кваліфікованого адвоката з досвідом роботи не викличне значних зусиль, та затрати значного проміжку часу;

- вартість вивчення та аналізу документів наданих адвокату також з завищеною, так як за аналіз 18 документів, з яких більшість викладені на одній сторінці, та є рішеннями державних органів (а отже не містять великого об`єму інформації) не може бути встановлено вартість 12 000,00 грн.;

- завищеним є і участь в судових засіданнях адвоката (6 000,00 грн. за одне судове засідання - примітка суду), оскільки офіс адвоката Дідик І. М. знаходиться в м. Києві, точно так як і Господарський суд Київської області (якщо бути точним, то в 2,5 км один від одного), а відтак представник не витратив значної кількості часу чи пального на прибуття до суду;

- включання до вартості послуг витрат в сумі 4 000,00 грн. за підготовку та направлення запитів до АТ «Київоблгаз» є безпідставними, оскільки ні самі запити, а ні відповіді на них відповідачем в межах даної справи не подавались;

- враховуючи предмет та підстави позовної заяви по даній справі, можна чітко стверджувати, що справа №911/1638/22 не викликає жодного публічного інтересу, а більше того жодним чином не може вплинути на репутацію позивача;

- відповідач є неприбутковою організацією та функціонує за рахунок внесків мешканців будинку, а отже фінансовий стан останніх значно нижчий фінансового стану позивача;

- позивачем на надано детального опису наданих послуг / виконаних робіт, як того вимагають норми чинного законодавства, та про що неодноразово зазначав Верховний Суд;

- з Акту наданих послуг не можливо встановити в межах якої справи надавалась правова допомога (вказані послуги), та за які саме судові засідання нарахована оплата, а більше того в ньому зазначені послуги, які гарантовано не відносяться до даної справи (наприклад запити до АТ «Київоблгаз»).

Колегія суддів вважає наведені відповідачем заперечення частково обґрунтованими, так як:

- витрати на підготовку претензії ОСББ «Житловий комплекс «Дніпро» (вартість 15 000,00 грн.) не можуть бути визнані витратами пов`язаними з розглядом справи в суді;

- до розміру судових витрат позивачем, серед іншого, включено витрати на складення та направлення адвокатських запитів до АТ «Київоблгаз» (вартість 4 000,00 грн.), проте доказів складення та направлення таких адвокатських запитів до АТ «Київоблгаз» матеріли справи не містять, з огляду на що колегія суддів позбавлена можливості встановити необхідність таких витрат;

- витрати на підготовку та участь в судових засіданнях по 6 000,00 грн. за одне судове засідання є завищеними, так як загальна тривалість всіх засідань у справі тривала не більше ніж 1 година 5 хвилин, вказані засідання (окрім першого) розпочинались вчасно. Вказане свідчить про те, що вартість таких послуг є завищеною, а обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову та значення справи для сторін, є витрати на підготовку та участь в судових засіданнях по 2 000,00 грн. за одне судове засідання.

Щодо решти тверджень відповідача колегія суддів зазначає наступне:

- з матеріалів справи слідує, що у Договорі сторонами фактично погоджений фіксований розмір гонорару за надання кожної послуг, що не суперечить положенням чинного законодавства;

- апелянт не був позбавлений можливості навести середній розмір ринкових цін на професійну правничу допомогу виходячи саме з фіксованого розміру гонорару та, виходячи з вказаного, доводити неспівмірність заявленої позивачем до стягнення суми, проте вказаного відповідачем зроблено не було;

- колегія суддів не може погодитись з твердженнями апелянта про те, що справа не є складною оскільки відноситься до категорії немайнових спорів та існує відповідна стала судова практика та зауважує йому на тому, що наявність судової практики як раз і свідчить про необхідність вивчення її адвокатом, що безумовно потребує витрат часу останнього;

- саме по собі те, що рішення суду у даній справі жодним чином не впливає на репутацію позивача та не викликає ніякого публічного інтересу не може вважатися безумовною підставою для зменшення розміру витрат на правничу допомогу;

- положення чинного законодавства не визначають як підставу для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, який підлягає стягненню з винної сторони те, що вказана особа є неприбутковою організацією та функціонує за рахунок внесків мешканців будинку;

- твердження про те, що з Акту наданих послуг не можливо встановити в межах якої справи надавалась правова допомога (вказані послуги), та за які саме судові засідання нарахована оплата, спростовуються змістом акту.

З огляду на ступінь складності справи, наданий адвокатом обсяг послуг, затрачений ним час на надання таких послуг, колегія суддів вважає, що розмір заявлених позивачем витрат на правову (правничу) допомогу, не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), такі витрати не мають характеру необхідних і неспіврозмірні з виконаною роботою у суді апеляційної інстанції, отже їх розмір є необґрунтованими у зазначеному вище розмірі.

Враховуючи наведене, оцінивши подані позивачем докази на підтвердження понесених ними витрат, виходячи з вищенаведених критеріїв та обставин справи, колегія суддів, дійшла висновку, що заявлений позивачем до відшкодування розмір судових витрат на правову допомогу не відповідає критеріям обґрунтованості, розумності, співмірності та пропорційності, а також у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг є завищеним, а відтак стягненню підлягають витрати позивача у загальній сумі 43 000,00 грн., що дорівнює платі за: вивчення та аналіз документів, наданих Адвокатському бюро Клієнтом, що стосуються предмету Договору - 12 000,00 грн.; підготовку позовної заяви до господарського суду про зобов`язання вчинити дії до ОСББ «Житловий комплекс «Дніпро» - 25 000,00 грн.; підготовку до участі та участі у судових засіданнях, загалом на суму 6 000,00 грн. (3 судових засідання);

Додаткове рішення Господарського суду Київської області від 14.11.2023 у справі № 911/1638/22 підлягає зміні.

За змістом ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 1 статті 277 ГПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (ч. 2 ст. 277 ГПК України).

Колегія суддів вважає, що при прийнятті додаткового рішення судом першої інстанції мале місце порушення норм процесуального права, тому додаткове рішення Господарського суду Київської області від 14.11.2023 у справі № 911/1638/22 підлягає зміні, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 43 000,00 грн., в решті додаткове рішення суду першої інстанції залишається без змін.

Враховуючи вимоги, які викладені в апеляційній скарзі, апеляційна скарга Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житловий комплекс «Дніпро» задовольняється частково.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житловий комплекс «Дніпро» на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 14.11.2023 у справі № 911/1638/22 задовольнити частково.

2. Додаткове рішення Господарського суду Київської області від 14.11.2023 у справі № 911/1638/22 змінити.

3. Викласти п. 2 резолютивної частини додаткового рішення Господарського суду Київської області від 14.11.2023 у справі № 911/1638/22 в такій редакції:

«Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житловий комплекс «Дніпро» (08720, Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, вул. Будівельників, 8, прим. 109; код ЄДРПОУ 24220120) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дібровка» (08720, Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, вул. Будівельників, 6; код ЄДРПОУ 13738405) 43 000 (сорок три тисячі) грн 00 коп. витрат на правничу допомогу адвоката..».

4. Повернути до Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/1638/22.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 06.03.2024.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді С.А. Гончаров

Є.Ю. Шаптала