Ухвала

від 07.03.2024 по справі 903/1297/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

07 березня 2024 року Справа № 903/1297/23 за позовом: Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної військової адміністрації, м. Луцьк

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України, м. Київ

до відповідача: Берестечківської міської ради, м. Берестечко, Луцький р-н., Волинська обл

про витребування земельної ділянки

Суддя Кравчук А.М.

встановив: 27.12.2023 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної військової адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України до Берестечківської міської ради про витребування у власність держави в особі Волинської обласної військової адміністрації з незаконного володіння Берестечківської міської ради земельної ділянки з кадастровим номером 0720885800:00:001:0110 площею 78,5837 га.

Ухвалою суду від 08.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України. Підготовче засідання призначено на 07.02.2024 о 14 год 40 хв. Запропоновано відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п`ятнадцяти календарних днів з дня вручення даної ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, копію відзиву надіслати прокурору, позивачу, третій особі, докази чого подати суду; прокуратурі, позивачу - відповідь на відзив не пізніше 3-х календарних днів з дня отримання відзиву з доказами надіслання відповідачу, третій особі; відповідачу - заперечення на відповідь прокуратури, позивача протягом 3-х календарних днів з дня отримання відповіді з доказами надіслання прокуратурі, позивачу, третій особі; третій особі, - не пізніше п`ятнадцяти календарних днів з дня вручення даної ухвали подати суду письмові пояснення по суті пред`явленого позову, документи в їх обґрунтування, докази їх надіслання іншим учасникам по справі.

Відповідач ухвалу суду отримав 09.01.2024, третя особа 15.01.2024 (а.с. 96, 98).

Строк для подання відзиву та пояснень - по 24.01.2024, 30.01.2024 відповідно.

22.01.2024 надійшов відзив відповідача, згідно якого позов просить залишити без руху зв`язку з відсутністю зареєстрованого у прокуратури електронного кабінету, відомостей про наявність електронного кабінету в інших учасників справи. Зазначає, що рішення Волинської обласної ради від 18.08.2020 №13/2 прийняте з перевищенням владних повноважень і не є належним доказом. В повідомленні державного земельного кадастру від 14.08.2023 відсутні відомості про приналежність спірної земельної ділянки до державної власності. Докази її приналежності до державної власності і що розпорядження нею повинне здійснюватися Волинською облдержадміністрацією відсутні. Прокуратурою не підтверджено неможливість позивачем сплати судового збору та невжиття заходів з метою подання даного позову до суду. Прокуратурою не обґрунтовано необхідність залучення до участі у справі третьої особи. Не обґрунтовано на яких законних підставах земельна ділянка перейшла в користування ДП Горохівське ЛМГ, яке являлося попередником до процесу реорганізації третьої особи. Посилання на матеріали лісовпорядкування не підкріплене жодними доказами та нормативними документами, у зв`язку з чим ніякого користування земельною ділянкою не було, а навпаки було лише використання лісового масиву зі сторони ДП Горохівське ЛМГ. До територій об`єктів природо-заповідного фонду загальнодержавного значення відносяться земельні ділянки іншого цільового призначення, не тільки лісогосподарського, а і оздоровчого, рекреаційного призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон. У разі належним чином створених та затверджених матеріалів лісовпорядкування, розроблених на підставі законних нормативно-правових актів та затверджених у встановленому законодавством порядку, справа має розглядатись як негаторний позов про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. Посилання на п. 5 Перехідних положень ЛК України та планово-картографічні матеріали лісовпорядкування не може бути доказом користування спірними землями. Судовий збір позивачем визначено не правильно, оскільки не враховано вартість лісових насаджень на спірній земельній ділянці. Долучені прокуратурою додатки засвідчені не належним чином. У задоволенні позову просить відмовити.

Докази надіслання відзиву прокуратурі відсутні.

07.02.2024 надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача КП Берестечківське ВУЖКГ, за яким зареєстроване право постійного користування спірною земельною ділянкою.

Луцька окружна прокуратура у клопотанні від 07.02.2024 просить залучити КП Берестечківське ВУЖКГ до справи в якості співвідповідача та викласти п. 2 прохальної частини позовної заяви у такій редакції: витребувати у власність держави в особі Волинської обласної військової адміністрації з незаконного володіння Берестечківської міської ради та постійного користування Берестечківського ВУЖКГ земельну ділянку з кадастровим номером 0720885800:00:001:0110 площею 78,5837 га.

Враховуючи вищевикладене, рівність всіх учасників судового процесу, находження клопотань безпосередньо перед та у судовому засіданні, з метою повного та всебічного розгляду справи, надання можливості учасникам справи ознайомитись з ними та подати відповідні пояснення чи заперечення при їх наявності, суд протокольною ухвалою від 07.02.2024 підготовче засіданні відклав на 28.02.2024 о 14 год 45 хв.

12.02.2024 надійшла відповідь прокуратури на відзив відповідача, згідно якої позовні вимоги підтримує. Зазначає, що у зв`язку з відсутністю у прокуратури статусу юридичної особи, реєстрація електронного кабінету неможлива. Спірна земельна ділянка відноситься до земель лісогосподарського призначення та накладається на землі лісового фонду, які на підставі матеріалів лісовпорядкування 2003 та 2012 років перебувають у користуванні державних лісогосподарських підприємств. Рішення Волинської обласної ради від 18.08.2000 Про передачу земель лісового фонду, які перебували у користуванні колишніх колективних сільськогосподарських підприємств відповідачем не оспорювалося, є чинним. Правильність підходу до розрахунку сум судового збору за пред`явлення даного спору підтверджено постановою Верховного Суду №381/1425/19 від 09.09.2020.

Відповідач відповідь на відзив отримав 15.02.2024 (а.с. 187).

Строк для подання заперечень на відповідь на відзив по 19.02.2024.

16.02.2024 на адресу суду надійшли заперечення Берестечківської міської ради на залучення до участі у справі співвідповідача. Вказує, що прокуратурою не обґрунтовано залучення КП Берестечківське ВУЖКГ як співвідповідача, а не як третю особу.

Третя особа у клопотанні від 23.02.2024 розгляд справи просить проводити без участі її представника.

23.02.2024 на адресу суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив, згідно яких позовні вимоги заперечує. Зазначає, що відповідь прокуратури на відзив подана з пропуском встановленого строку. Позовна заява, відповідь на відзив не містять відомостей про відсутність у прокуратури зареєстрованого електронного кабінету. Прокуратурою не обґрунтовано наявність порушення інтересів держави та підстав для представника інтересів позивача в суді. Докази надіслання прокуратурою листа позивачу з інформацією про представництво в суді відсутні. В період 2023 року термін дійсності матеріалів лісовпорядкування, які були розроблені на підставі нормативно-правового акту, виданого неналежним органом, на які посилається прокуратура, був вичерпаний. Твердження прокуратури, що матеріали лісовпорядкування були діючими на момент відповідної реєстрації не заслуговує на уваги, оскільки ні у позовній заяві, ні у відповіді на відзив прокуратура не навела коли набрали чинності матеріали лісовпорядкування та коли втратили чинність.

Враховуючи перебування земельної ділянки з кадастровим номером 0720885800:00:001:0110 площею 78,5837 га, яку позивач просить витребувати у державну власність, у постійному користуванні Берестечківського виробничого управління житлово-комунального господарства, суд дійшов висновку про задоволення клопотання Луцької окружної прокуратури про залучення до участі у справі Берестечківського виробничого управління житлово-комунального господарства в якості співвідповідача.

З врахуванням залучення до участі у справі співвідповідача, з метою повного та всебічного розгляду справи, зобов`язання учасників справи надіслати всі заяви по суті спору співвідповідачу, суд дійшов висновку про продовження строку підготовчого провадження, який закінчується 08.03.2024, на 30 календарних днів та відкладення підготовчого засідання на 20.03.2024 о 10 год 30 хв.

05.03.2024 на адресу суду надійшла заява Луцької окружної прокуратури про забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 0720885800:00:001:0110 та заборону органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо вказаної земельної ділянки, в тому числі набуття, зміну, припинення речових прав на нерухоме майно (права власності, користування (оренди, найму, тощо), обтяжень речових прав на нерухоме майно (іпотеки, заборони відчуження, тощо), яка є предметом спірних правовідносин, до набрання законної сили рішенням, яке буде ухвалено судом по суті розгляду позовної заяви;

- заборони Берестечківській міській раді та комунальному підприємству Берестечківське виробниче управління житлово-комунального господарства вчиняти дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0720885800:00:001:0110, зокрема відчуження, здачі в оренду (суборенду), вчиняти будь-які інші договори, підписувати акти та будь-які інші документи щодо земельної ділянки;

- заборони державним кадастровим реєстраторам Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та його територіальним органам вносити до Державного земельного кадастру відомості та зміни щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0720885800:00:001:0110, яка є предметом спірних відносин, до набрання законної сили рішенням, яке буде ухвалено судом по суті розгляду позовної заяви;

- заборони Берестечківській міській раді та комунальному підприємству Берестечківське виробниче управління житлово-комунального господарства вчиняти дії щодо використання та розпорядження лісовими насадженнями в межах земельної ділянки з кадастровим номером 0720885800:00:001:0110, вчинення щодо них будь-яких інших дій та укладення правочинів.

Заява обґрунтована тим, що Берестечківською міською радою вчинено дії щодо розпорядження спірною земельною ділянкою. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельну ділянку з кадастровим номером 0720885800:00:001:0110 05.01.2024 зареєстроване право постійного користування за КП «Берестечківське виробниче управління житлово-комунального господарства». Реєстраційні дії вчинені після отримання відповідачем копії позовної заяви з додатками (поштове відправлення вручене 27.12.2023), що свідчить про його обізнаність щодо існування спору щодо спірної земельної ділянки. Розпорядження відповідачем земельною ділянкою призвело до необхідності звернення прокурора із заявою про залучення до участі у справі співвідповідачем КП «Берестечківське виробниче управління житлово-комунального господарств». Відчуження земельної ділянки може призвести до знищення лісових насаджень, які містяться на ній.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

З урахуванням наведених законодавчих норм завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, слід зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція). У пункті 145 рішення від 15.11.1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що ця норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони втілені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того ЄСПЛ наголосив, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його застосування не було ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04. 2005 (заява № 38722/02).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду №910/23741/17 від 04.06.2018, №910/23488/17 від 25.05.2018.

У відповідності до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, ймовірності ускладнення чи не поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №922/2277/19 від 14.05.2020.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони здійснювати певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Згідно п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обставини позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Оскільки заявник звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має застосувуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.

Таким чином, звертаючись з відповідною заявою позивач повинен обґрунтувати імовірність утруднення ефективного захисту або поновлення порушеного чи оспореного права в разі невжиття таких заходів - саме з урахуванням предмета позову.

Волинською обласною прокуратурою заявлено вимогу про витребування у власність держави в особі Волинської обласної військової адміністрації з незаконного володіння Берестечківської міської ради земельної ділянки з кадастровим номером 0720885800:00:001:0110 площею 78,5837 га.

Підставою пред`явлення даного позову слугувала неправомірна на думку прокуратури реєстрація Берестечківською міською радою у комунальну власність земельної ділянки лісового фонду з кадастровим номером 0720885800:00:001:0110, площею 78,5837 га, що знаходиться за межами населених пунктів та перебувала у постійному користуванні державного лісогосподарського підприємства на підставі матеріалів лісовпорядкування.

На даний час земельна ділянка зареєстрована за Берестечківською міською радою, а фактичним користувачем є Берестечківське виробниче управління житлово-комунального господарства.

При цьому Берестечківська міська рада має можливість вільного розпорядження спірною земельною ділянкою, що може призвести до утруднення ефективного захисту або порушення чи оспорення прав у разі задоволення позовних вимог. Дії, спрямовані на вчинення реєстраційних змін, можуть призвести до неможливості зміни позовних вимог під час розгляду справи по суті, що в результаті призведе до незабезпечення судового захисту порушених інтересів держави.

Вчинення відповідачем дій щодо відчуження (передачі у постійне користування) спірної земельної ділянки підтверджено матеріалами справи, у зв`язку з чим суд ухвалою суду від 28.02.2024 залучив до участі у справі в якості співвідповідача Берестечківське виробниче управління житлово-комунального господарства, яке є постійним користувачем спірної земельної ділянки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що прокуратурою достатньо обґрунтовано припущення, що невжиття таких заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, заходи забезпечення у даному випадку є співмірними з предметом позову, адекватними та обґрунтованими і вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти реєстраційні дії не може свідчити про вирішення спору сторін по суті. При цьому у випадку відмови у позові такі заходи не будуть перешкоджати виконанню такого наказу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.11.2020 № 910/13709/19.

Крім цього, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (параграфи 60,61 рішення від 13.01.2011 у справі Кюблер проти Німеччини, заява №32715/06). Отже заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обстановки, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь позивача вже не призведе до захисту прав або інтересів позивача, по який він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені правом на суд.

Правова позиція щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову викладена в ухвалі Верховного Суду від 06.03.2020 у справі № 905/1073/19, постановах Верховного Суду від 12.08.2020 у справі № 904/5058/19, від 07.09.2020 у справі 904/1766/20.

Згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно рішення КСУ №3-рп/2003 від 30.01.2003 року правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Оцінивши обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення поновлення порушених прав в разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку про задоволення заяви Луцької окружної прокуратури про забезпечення позову.

Господарський суд, керуючись ст. 73, 80, 136, 137, 234-235 ГПК України,

У Х В А Л И В :

1. Заяву Луцької окружної прокуратури від 05.03.2024 про забезпечення позову задовольнити.

2. До набрання законної сили рішенням, яке буде ухвалено судом по суті розгляду позовної заяви:

- накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 0720885800:00:001:0110 та заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь які реєстраційні дії щодо вказаної земельної ділянки, в тому числі набуття, зміну, припинення речових прав на нерухоме майно (права власності, користування (оренди, найму, тощо), обтяжень речових прав на нерухоме майно (іпотеки, заборони відчуження, тощо), яка є предметом спірних правовідносин;

- заборонити Берестечківській міській раді (вул. Шевченка, 2, м. Берестечко, Луцький р-н., Волинська обл., код ЄДРПОУ 04051262) та Берестечківському виробничому управлінню житлово-комунального господарства (вул. Незалежності, буд. 51, м. Берестечко, Горохівський р-н., Волинська обл., код ЄДРПОУ 03339414) вчиняти дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0720885800:00:001:0110, зокрема відчуження, здачі в оренду (суборенду), вчиняти будь-які інші договори, підписувати акти та будь-які інші документи щодо земельної ділянки;

- заборонити державним кадастровим реєстраторам Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та його територіальним органам вносити до Державного земельного кадастру відомості та зміни щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0720885800:00:001:0110, яка є предметом спірних відносин;

- заборонити Берестечківській міській раді (вул. Шевченка, 2, м. Берестечко, Луцький р-н., Волинська обл., код ЄДРПОУ 04051262) та Берестечківському виробничому управлінню житлово-комунального господарства (вул. Незалежності, буд. 51, м. Берестечко, Горохівський р-н., Волинська обл., код ЄДРПОУ 03339414) вчиняти дії щодо використання та розпорядження лісовими насадженнями в межах земельної ділянки з кадастровим номером 0720885800:00:001:0110, вчинення щодо них будь-яких інших дій та укладення правочинів.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України.

Ухвала підписана 07.03.2024

Ухвала суду дійсна для пред`явлення до виконання по 07.06.2024.

Ухвали суду підлягають оскарженню до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя А. М. Кравчук