Рішення

від 28.02.2024 по справі 908/2986/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/281/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2024 Справа № 908/2986/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової Світлани Сергіївни, при секретарі судового засіданні Вака В.С., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (вул. Олександрівська, буд. 35, м. Запоріжжя, 69063, ідентифікаційний номер юридичної особи 42093239)

до відповідача: Комунального підприємства «Жилкомсервіс» Кирилівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області (вул. Степова, 1, смт. Кирилівка, Мелітопольський район, Запорізька область, 72563, ідентифікаційний номер 37463867)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» (вул. Сталеварів, буд. 14, м. Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний номер юридичної особи 00130926)

про стягнення 1 495 719 грн 84 коп.

представники сторін

від позивача: Неудачін Р.В., адвокат, довіреність № 2 від 02.01.2024

від відповідача: Іваниця О.О., адвокат, ордер серія АР № 1137356 від 11.10.2023

від третьої особи: не з`явився

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» звернулося до суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства «Жилкомсервіс» Кирилівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області 1 484 494 грн 62 коп. основного боргу, 11 225 грн 22 коп. 3 % річних.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2023 позовну заяву передано судді Дроздовій С.С., присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2986/23.

Також, 26.09.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» подано клопотання в порядку ст. 50 ГПК України щодо залучення до участі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго».

Відповідно до ч. 1 ст. 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Суд ухвалив проводити розгляд цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 02.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2986/23, присвоєно справі номер провадження 27/281/23. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Також, вказаною ухвалою суду залучено до участі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго».

10.10.2023 на електронну адресу суду надано пояснення третьої особи № 33-33/174 від 10.10.223 (вх. № 21585/08-08/23 від 10.10.2023).

12.10.2023 через підсистему «Електроний суд"» від представника Комунального підприємства «Жилкомсервіс» Кирилівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області адвоката Іваниці О.О. надійшла заява про вступ у справі як представника.

12.10.2023 представником відповідача на електронну адресу суду, та 16.10.2023 на поштову адресу суду, надіслано заяву про заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 13.10.2023 в порядку статті 250 ч.6 ГПК України, суд перейшов від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 908/2986/23 за правилами загального позовного провадження. Підготовче провадження призначено на 13.11.2023.

16.10.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» подана до суду заява із запереченнями проти розгляду справи спрощеного позовного провадження та про розгляд справи за участю (присутності) сторін.

25.10.2023 через підсистему «Електроний суд» та 26.10.2023 на поштову адресу суду від Комунального підприємства «Жилкомсервіс» Кирилівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області надійшов відзив на позовну заяву.

31.10.2023 на електронну адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» надійшла відповідь на відзив.

01.11.2023 через підсистему «Електроний суд» від Комунального підприємства «Жилкомсервіс» Кирилівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області надійшло повідомлення про відсутність матеріалів у електронній справі.

02.11.2023 через підсистему «Електроний суд» та 03.11.2023 на електронну адресу суду від Комунального підприємства «Жилкомсервіс» Кирилівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області надійшли заперечення на відповідь на відзив позивача.

13.11.2023 через підсистему «Електроний суд» від Комунального підприємства «Жилкомсервіс» Кирилівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області надійшло клопотання, у якому останній просить суд задовольнити клопотання про долучення доказів по справі № 908/2986/23 та приєднати (долучити) до матеріалів справи копії документів листа Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» від 09.11.2023 № 008-33/201. Також, у клопотанні відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання».

Ухвалою суду від 13.11.2023 відкладено підготовче провадження, засідання суду призначено на 11.12.2023 о 10 год. 30 хв.

11.12.2023 представником Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» подана до суду заява, у якому остання просить суд продовжити в порядку статті 177 частина 3 ГПК України строк підготовчого судового засідання для надання додаткових доказів, судове засідання призначене на 11.12.2023 провести без її участі, без фіксації судового процесу технічними засобами. Також, вказана заява підписана представником Комунального підприємства «Жилкомсервіс» Кирилівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області Іваницею О.О.

Ухвалою суду від 11.12.2023 продовжено строк підготовчого провадження, відкладено підготовче засідання на 15.01.2024.

15.01.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» подана до суду заява від 15.01.2024 про надання інформації щодо місця знаходження/розташування точок споживання електричної енергії Комунальним підприємством «Жилкомсервіс» Кирилівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області.

Ухвалою суду від 15.01.2024 підготовче провадження закрито, призначено справу до розгляду по суті 29.01.2024.

В судовому засіданні 29.01.2024 судом в порядку ч. 2 ст. 216 ПК України оголошено протокольну ухвалу про перерву до 28.02.2024 об 11 год. 00 хв.

28.02.2024 суд продовжив розгляд справи по суті.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). За заявою будь-кого з учасників справи або за ініціативою суду повне фіксування судового засідання здійснюється за допомогою відеозаписувального технічного засобу (за наявності в суді технічної можливості та за відсутності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу).

28.02.2024 представник позивача підтримав позовні вимоги викладені у позовній заяві, просить суд стягнути з Комунального підприємства «Жилкомсервіс» Кирилівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області заборгованість за спожиту електричну енергію за період з січня по вересень 2022 року в сумі 1 484 494,62 грн за договором № 826 від 06.01.2022 про постачання електричної енергії споживачу, та 3% річних у сумі 11 225, 22 грн.

Також, представник позивача зазначив, що наявність форс-мажорних обставин (військові дії, окупація) не є підставою для звільнення від виконання основного зобов`язання. Звертає увагу суду, що відповідно до умов договору, сторони зобов`язанні негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дати їх виникнення надати підтверджуючи документи щодо їх настання відповідно до чинного законодавства, а також виникнення форс-мажорних обставин не є підставою для відмови споживача (відповідача) від оплати постачальнику (позивачу) послуг, які були надані до їх виникнення (п. 12.4 Договору). Вказує, що посилання представника відповідача на Постанову Верховного Суду по справі №904/3886/21 від 25.01.2022 не може братись до уваги, оскільки по даній справі стороною був отриманий сертифікат ТПП щодо форс - мажорних обставин. Звертає увагу, що відповідно до Наказу №148 від 13.04.2022 Міністерства енергетики України «Про врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану» затверджено Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, в якому передбачено як саме визначаються обсяги споживання електричної енергії на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях.

28.02.2024 представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог позивача. Зазначає, що з 24.02.2022 Кирилівська територіальна громада була окупованою, КП «Жилкомсервіс» фактично не здійснює свою діяльність, керівник та незначна кількість працівників, які відмовилися працювати на окупаційну владу, виїхали з смт Кирилівка Мелітопольського району Запорізької області до інших міст України навесні 2022 року. Повідомляє, що будь-які документи, в тому числі і установчі, договори, комп`ютерну техніку вивезти з окупованої Кирилівки не вдалося можливим, головною задачею було збереження життя та здоров`я. Повідомляє, що КП «Жилкомсервіс» може погодитися з використанням електричної енергії з січня 2022 по лютий 2022 року, але щодо кількості (об`єму) використаної електричної енергії інформацією не володіє, погодитися з об`ємом споживання, зазначеним (вказаним) у Інформації на додаток до листа № 007-66/3340 від 15.06.2023 року не може. КП «Жилкомсервіс» вважає, що об`єм спожитої електричної електроенергії, викладеної у Інформації щодо споживання електричної енергії КП «Жилкомсервіс» (код ЄДРПОУ 37463867), доданої до листа ПАТ «Запоріжжяобленерго» № 007-66/3340 від 15.06.2023, є недостовірним, необґрунтованим, та його визначення покликане на безпідставне збагачення Позивача та третьої особи. КП «Жилкомсервіс» вважає такі дії ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» та ПАТ «Запоріжжяобленерго» шахрайськими, про що буде повідомлено правоохоронні органи. Вказує, що як вбачається зі статуту ТОВ «Запоріжжяелектропостачання», затвердженого рішенням позачергових загальних зборів учасника (засновника) (протокол № 16 від 06.07.2020), засновником та власником ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» є ПАТ «Запоріжжяобленерго», яке отримує дивіденди за рахунок прибутку ТОВ «Запоріжжяелектропостачання», яке має стовідсоткову зацікавленість у доведенні «нібито спожитої електроенергії» та у стягнення за «нібито спожиту електроенергію» кошти. Зазначає, що докази спожитої саме КП «Жилкомсервіс» обсягів електричної енергії за спірний період відсутні, споживання ним електричної енергії після окупації ворогом жодним чином не підтверджені, та ані позивачем, ані третьою особою не надано жодного підтвердження того, що на окупованих територіях дійсно є електропостачання, та що воно фактично надавалося КП «Жилкомсервіс» та що споживалося КП «Жилкомсервіс». Повідомляє, що КП «Жилкомсервіс» на теперішній час не може довести невикористання підприємством електричної енергії, оскільки фактично не здійснює свою діяльність, працівників, які б залишилися на тимчасово окупованій території (Кирилівській селищній територіальній громаді) та мали б можливість зняти показники з приладів/ вузлів обліку електричної енергії не має (не має доступу до лічильників), хочемо звернути увагу, мабуть так само як і позивач, і третя особа. Звертає увагу на те, що як вбачається з додатку до листа № 007-66/3340 від 15.06.2023, наприклад з 9-го рядку за точкою обліку 62Z2226458051412, що зазначено про споживання протягом січня - вересня 2022 року 27 980 кВт адміністративним корпусом в якому раніше знаходилися та працювали працівники КП «Жилкомсервіс», проте КП «Жилкомсервіс» та його працівники не працюють, отже, і адміністративна будівля, в якій знаходилося підприємство, не функціонує, тому навіть фізично не може споживати електроенергію. Вказує, що КП «Жилкомсервіс» електричну енергію з березня 2022 року не споживає. Зазначає, що КП «Жилкомсервіс» електронною адресою, яка зазначена в ухвалі та позовній заяві, а саме, 0613169434@ukr.net, не користується, доступу, паролю від неї не має. Повідомляє, що КП «Жилкомсервіс» рахунки за спожиту електроенергію за січень-лютий 2022 року та вимогу № 6669, акт звіряння, рахунки на сплату заборгованості, акти приймання-передавання товарної продукції за січень-вересень 2022 року не отримувало, підприємство фактично не здійснює свою діяльність, керівник та незначна кількість працівників, які відмовилися працювати на окупаційну владу, виїхали з смт Кирилівка Мелітопольського району Запорізької області до інших міст України ще навесні 2022 року. Звертає увагу на те, що до позовної заяви додані акти приймання-передавання товарної продукції за січень-вересень 2022 року, а саме, акт складений 31.01.2022, 28.02.2022, 31.03.2022, 30.04.2022, 31.05.2022, 30.06.2022, 31.07.2022, 31.08.2022, 30.09.2022, складені та підписані ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» в особі начальника Більмацького РВ Східного ЦОК Козаченко Оленою Володимирівною, але як вбачається з вказаних актів, Козаченко О.В. діє згідно довіреності від 29.12.2022, тобто їй надано такі повноваження набагато пізніше ніж складені та «підписані» документи. Також, посилається на лист Торгово-промислова палата України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1. Вважає, що позовна вимога про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію є необґрунтованою та не підлягає задоволенню та в подальшому і стягнення, а отже і не підлягає задоволенню вимога про стягнення 3% річних.

Третя особа у своїх поясненнях у справі зазначає, що з 01.01.2019 ПАТ «Запоріжжяобленерго» здійснює господарську діяльності з розподілу електричної енергії на території Запорізької області на підставі отриманої ліцензії, що видана на підставі постанови НКРЕКП від 13.11.2018 №1415, тобто з 01.01.2019 позивач є Оператором системи розподілу та надає послугу з розподілу. Вказує, що на виконання вимог законодавства в сфері електроенері етики, зокрема, постанови НКРЕКП від 13.11.2018 №1415 позивачем, для забезпечення публічності розміщено на офіційному веб-сайт ОСР: http//www.zoe.com.ua «Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії» та зразок Заяви-приєднання. Повідомляє, що 01.01.2019 відповідач приєднався до публічного Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії шляхом підписання заяви-приєднання. Зазначає, що ПАТ «Запоріжжяобленерго» як оператор системи підтверджує, що в період з січня по вересень 2022 року Відповідачу за Договором про надання послуг з розподілу № 826 було надано послуг з розподілу в обсязі 308 901 кВт/год. Вказує, що ПАТ «Запоріжжяобленерш» здійснює визначення обсягів спожитої електричної споживачам відповідно до вимог ПРРЕЕ, ККОЕЕ та Договору з урахуванням особливостей, встановлених Положенням про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого Наказом Міністерства енергетики України № 148 від 13.04.2022.

Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи та фактичні обставини справи, суд

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (надалі - Позивач, ТОВ «Запоріжжяелектропостачання») є суб`єктом господарювання, який утворився під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу від постачання електричної енергії згідно п. 13 Розділу XVII Прикінцеві та перехідні Положення Закону України «Про ринок електричної енергії» та починаючи з 01.01.2019 ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» виконує функції постачальника універсальних послуг на території Запорізької області.

Відповідно до статей 6, 63 та пункту 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні» положення Закону У країни «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон) Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 26.10.2021 було прийнято Постанову № 1268, якою було затверджено «Методичні рекомендації щодо передачі даних побутових та малих непобутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території, а також рекомендовано суб`єктам господарювання, які провадять діяльність з передачі електричної енергії локальними (місцевими) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом, які мають намір отримати ліцензію на розподіл електричної енергії та на яких не поширюються вимоги пункту 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, здійснити передачу даних побутових та малих непобутових споживачів відповідному постачальнику універсальної послуги на закріпленій території відповідно до Методичних рекомендацій до дня, що є останнім днем здійснення постачання електричної енергії за регульованим тарифом.

Згідно із ч. 1, 4 ст. 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон), універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам. Постачальник універсальних послуг не може відмовити побутовому та малому непобутовому споживачу, які знаходяться на території здійснення його діяльності, в укладенні договору постачання електричної енергії. Постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.

Згідно з п. 2.1.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 (надалі - ПРРЕЕ) фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.

Відповідно до п. 8 Постанови від 14.03.2018 № 312 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (редакція станом на 01.01.2019), Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ) Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Згідно з пп.1.2.15. п.1.2. ПРРЕЕ укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

Так, подання електропостачальнику заяви - приєднання до публічного договору є прямим наміром укладання такого договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг шляхом приєднання до умов цього договору.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (далі позивач, Постачальник) та Комунальним підприємством «Жилкомсервіс» Кирилівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області (далі відповідач, Споживач) було укладено Договір № 826 від 06.01.2022 про постачання електричної енергії споживачу (далі договір № 826) шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції Постачальника - Додаток 2 до Договору (додається), для чого Споживач подав електропостачальнику заяву-приєднання - Додаток 1 до Договору.

Згідно з Розділом 2 договору № 826 «Предмет Договору», позивач продає електричну енергію з врахуванням послуги з розподілу (ДК 021:2015:09310000-5 - Електрична енергія), Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

У відповідності з розділом 3 договору № 826, строк постачання електричної енергії Споживачу з 01.01.2022 по 31.12.2022. Місце поставки: - НС ІІІ-го підйому, Адмінбудівля, вул. Степова,1, смт. Кирилівка, Якимівський р-н. Запорізька обл. 72563; Свердловина №№ 1, 4, 6, 7, 8, 2, 3 (осн.ввод), 3 (резерв) с. Шелюги, Якимівський р-н, Запорізька обл..; ангар, свердловина №№ 18, 22, 15 с. Охримівка, Якимівський р-н, Запорізька обл.; Свердловина № 5, с. Давидівка, Якимівський р-н. Запорізька обл..

Згідно з розділом 5 договору № 826 «Ціна, порядок обліку і оплата електричної енергії», Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначені у цьому договорі (Специфікація на закупівлю товару: ДК 021:2015:09310000-5 - Електрична енергія (Додаток № 1 до договору). Загальна вартість цього Договору становить 3 950 000 грн з ПДВ, в т.ч. ПДВ - 658333,33 грн. Ціна товару та цього договору включає вартість послуг з розподілу електричної енергії. Ціна товару включає в себе вартість послуг оператора системи передачі щодо надання послуг з передачі електричної енергії, які необхідні для виконання цього Договору. Ціна товару та цього договору може включити вартість послуг з розподілу електричної енергії та тариф на послуги ДП «Оператор ринку», вартість яких необхідна для виконання цього договору. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Підставою для розрахунків Споживача з Постачальником є рахунок та акт приймання-передачі. Споживач до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Постачальника документи за розрахунковий період: рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії. Споживач зобов`язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Постачальника суму вартості спожитої електричної енергії. У разі затримки бюджетного фінансування, розрахунки проводять протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати отримання Споживачем на свій реєстраційний рахунок бюджетного призначення на фінансування закупівлі за вказаним напрямом.

Відповідно до п. 4.3 ПРРЕЕ, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

Згідно з п. 4.12 ПРРЕЕ, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Відповідно до п. 4.13 ПРРЕЕ, для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Згідно з п. 4 Додатку 2 (комерційна пропозиція) до договору «Спосіб оплати» розрахунковим періодом є календарний місяць, який встановлюється з 1 числа розрахункового місяця до останнього числа розрахункового місяця. Оплата за фактично відпущену електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється один раз за фактичними показниками комерційного обліку.

Відповідно до п. 7 Додатку 2 (комерційна пропозиція) до Договору рахунок на проведення остаточного розрахунку самостійно отримується Споживачем до 10 числа місяця (включно), наступного за розрахунковим. У разі не отримання представником Споживача рахунків для здійснення, передбачених умовами Договору платежів, відповідні рахунки направляються за допомогою інтернет-сервісу на електронну адресу Споживача, вказану в заяві приєднання. Оплата рахунка Постачальника за Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не більше ніж протягом 5 робочих днів від дати його отримання Споживачем.

Приписами п.п.1 п. 6.2 договору № 826 споживач зобов`язується забезпечити своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умов цього договору.

Згідно п.п. 2 п. 7.2 договору № 826 Постачальник зобов`язується нараховувати і виставляти рахунки Споживачу за поставлену електричну енергію відповідно до вимог та у порядку, передбачених ПРРЕЕ та цим договором та додатковими до нього.

Відповідно до п. 13.1 договору № 826, договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2022.

Пунктом 13.10 договору № 826 сторони узгодили, що усі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані одним із способів: особисто, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацію вхідної кореспонденції; поштою рекомендованим листом; за допомогою системи електронного документообігу; телефонограмою; факсом або електронною поштою зазначену у заяві-приєднання. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення, дата поштового штемпеля відділу зв`язку одержувача, дата зафіксована системою електронного документообігу, дата зафіксована у телефонограмі, дата отримання факсу або електронної пошти.

Відповідно до розрахунку позивача загальний обсяг використаної електричної енергії КП «Жилкомсервіс» за період з січня по вересень 2022 року склав 308 901 кВт/год на загальну суму 1 524 494 грн 62 коп.

Спожитий обсяг електричної енергії Споживача підтверджується листом за № 007-66/3340 від 15.06.2023 адміністратора комерційного обліку, функції якого в Запорізькій області виконує ПАТ «Запоріжжяобленерго», щодо фактичного обсягу спожитої електричної енергії з щомісячною розбивкою за ЕІС - кодом точки комерційного обліку.

Даним повідомленням ОСР надає постачальнику електричної енергії дані про фактичний обсяг, період споживання за ЕІС-кодами точками розподілу споживача з щомісячною розбивкою.

Функції адміністратора комерційного обліку в Запорізькій області виконує ПАТ «Запоріжжяобленерго» (з врахуванням положень п. 9, п. 10 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018), так як відповідно до ч. 1 ст. 53 Закону України «Про ринок електричної енергії» функції адміністратора комерційного обліку покладаються на оператора системи передачі. ПАТ «Запоріжжяобленерго» на підставі постанови НКРЕКП від 13.11.2018 № 1415 отримано ліцензії з розподілу електричної енергії. Враховуючи викладене то на теперішній час ПАТ «Запоріжжяобленерго», як оператор системи розподілу відповідно до укладених із споживачами договорів про надання послуги з розподілу електричної енергії, виконує функції оператора даних комерційного обліку та повинен передавати учасникам ринку дані комерційного обліку в обсязі необхідному та достатньому для проведення ними розрахунків та виставлення рахунків своїм контрагентам.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачаня» формує рахунки для сплати фактично спожитої електричної енергії Споживачам на підставі даних, наданих Публічним акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго».

Позивач отримує від ОСР інформацію стосовно обсягу використаної електричної енергії за ЕІС-кодами, точками комерційного обліку Споживача.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» від Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» отримано інформацію про підтвердження обсягів споживання електричної енергії відповідачем. Згідно отриманих даних обсяг використаної електричної енергії відповідачем складає 308 901 кВт/год.

На підставі отриманих даних від адміністратора комерційного обліку позивачем було здійснено розрахунок поставленої/спожитої електричної енергії відповідачу та сформовано рахунок за період з січня 2022 року по вересня 2022 року.

КП «Жилкомсервіс» самостійно сплатило частину боргу в сумі 40 000 грн 00 коп. Кошти були сплачені в березні та квітні 2022 року рівнозначними сумами по 20 000 грн 00 коп. У призначенні платежу при оплаті відповідач посилається на номери рахунків № 56-826/01ВЦвід 28.02.2022 та № 826/01ВЦ від 31.01.2022.

В порушення умов договору в частині оплати спожитої електричної енергії та п. 4.12 ПРРЕЕ у відповідача виник борг за спожиту електричну енергію за період січня 2022 року по вересень 2022 року в сумі 1 484 494 грн 62 коп.

Позивачем вживались заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення 22.05.2022 на електрону адресу відповідача зазначену у заяві-приєднання - 0613169434@ukr.net, вимоги № 6669 від 22.05.2023 щодо погашення боргу за спожиту електричну енергію у сумі 1 484 494 грн 62 коп., акту звіряння взаємних розрахунків за постачання електричної енергії постачальником згідно договору №826 від 06.01.2022 за період з 01.01.2022 по 25.09.2022 станом на 22.05.2023, рахунків на оплату за спожиту електричну енергію згідно договору №826 від 06.01.2022 за період з 01.01.2022 по 25.05.2022, та актів прийняття-передавання товарної продукції згідно договору №826 від 06.01.2022 за період з 01.01.2022 по 25.09.2022.

Також, у зазначеній вимозі позивач, на підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 526 ЦК України, ст. 175 ГК України, згідно п.п. 1 п. 6.1. договору, вимагав у відповідача в семиденний термін сплатити борг за електричну енергію у справі 1 484 494 грн. 62 коп. від дня отримання вимоги на реквізити зазначені у вимозі.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд при прийнятті рішення враховує наступне.

Спірні правовідносини є господарськими та врегульовані договором № 826 від 06.01.2022 про постачання електричної енергії споживачу.

Статтею 11 Цивільного Кодексу України, далі ЦК України, встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Зобов`язанням відповідно до частини 1 та 2 ст. 509 ЦК України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, далі ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір.

Відповідно до ст. 181 ГК України за загальним правилом господарський договір викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками, разом з тим, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, шляхом обміну листами, факсограмами тощо, шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частиною 1 ст. 193 ГК України визначено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За приписами ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Також, ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 7 ст. 193 ГК України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ГК України господарське зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується (споживачеві, абонентові)енергетичні та інші ресурси, передбаченні договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно з ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що Споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

За приписами ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Також, ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 7 ст. 193 ГК України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ГК України господарське зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні покупцеві товар, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 662 ЦК України унормовано, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, на підставі вказаних вище дій позивача, який поставив товар, та дій відповідача, який цей товар прийняв, у сторін виникли взаємні права та обов`язки: у позивача - право вимагати оплати за поставлений товар, а у відповідача - обов`язок сплатити вартість отриманого товару.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а замовник приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 691 ЦК України передбачено, що замовник зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно ж до ч. 1 та ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець після прийняття товару зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару, якщо інший строк оплати не встановлений договором.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбаченні договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частиною 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що Споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 5.20 договору № 826 Споживач до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Постачальника документи за розрахунковий період: рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії.

Як вже зазначалось, позивачем разом із вимогою № 6669 від 22.05.2023 на електрону адресу відповідача зазначену у заяві-приєднання - 0613169434@ukr.net, були надіслані рахунки на оплату за спожиту електричну енергію згідно договору №826 від 06.01.2022 за період з 01.01.2022 по 25.05.2022, та акти прийняття-передавання товарної продукції згідно договору №826 від 06.01.2022 за період з 01.01.2022 по 25.09.2022., що не суперечить п. 13.10 договору № 826.

Доказів повідомлення відповідачем позивачу іншої електронної адреси для листування до матеріалів справи не надано.

Спожитий обсяг електричної енергії Комунальним підприємством «Жилкомсервіс» Кирилівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області за період з січня 2022 року по вересень 2022 року підтверджується повідомленням/листом за № 007-66/3340 від 15.06.2023 адміністратора комерційного обліку, функції якого в Запорізькій області виконує ПАТ «Запоріжжяобленерго», щодо фактичного обсягу спожитої електричної енергії з щомісячною розбивкою за EIC - кодом точки комерційного обліку

Даним повідомленням ОСР надає постачальнику електричної енергії дані про фактичний обсяг, період споживання за ЕІС-кодами точками розподілу споживача з щомісячною розбивкою.

За таких обставин, на час розгляду справи в суді сума основного боргу за спожиту електроенергію за період з січня 2022 року по вересень 2022 року включно становить 1 484 494 грн 62 коп., яка підтверджена матеріалами справи.

В обґрунтування заперечень відповідач зокрема зазначив, що не споживав електроенергію з березня 2022 року, оскільки КП «Жилкомсервіс» Кирилівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області після 24.02.2022 фактично не здійснює свою діяльність, керівник та незначна кількість працівників, які відмовилися працювати на окупаційну владу, виїхали з смт Кирилівка Мелітопольського району Запорізької області до інших міста України навесні 2022 року. Проте зазначає, що не можна не виключати той факт, що підприємствами російської федерації, колаборантами та зрадними могли та можуть вживатися дії щодо втручання в лічильники електричної енергії, за які до початку воєнних дій відповідало КП «Жилкомсервіс».

Однак відповідач не довів належними доказами вибуття з його володіння та користування в спірний період об`єктів (точок комерційного обліку Споживача) постачалось електрична енергія за договором № 826 від 06.01.2022.

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач звертався до позивача з заявами про вибуття з володіння об`єктів (точок комерційного обліку Споживача) на постачалось електрична енергія за договором №826 від 06.01.2022 та необхідність припинення електропостачання на підставі договору.

Суд звертає увагу на те, що у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) розтлумачено застосування доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), що ґрунтується ще на римській максимі non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі цієї доктрини лежить принцип добросовісності користування цивільними правами. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка особи, що не відповідає її попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Згідно ч. 2 ст. 218 ГК України, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Отже, наявність форс-мажорних обставин є підставою для звільнення особи від відповідальності за порушення зобов`язання, а не від обов`язку виконання основного зобов`язання.

У розділі 12 договору № 826 врегульовано порядок дій сторін у випадку настання форс-мажорних обставин. Так, сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин) (п. 12.1.). Під форс-мажорними обставинами розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами цього договору (п. 12.2). Сторони зобов`язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення надати підтверджуючі документи щодо їх настання відповідно до законодавства (п. 12.4). Виникнення форс-мажорних обставин не є підставою для відмови Споживача від сплати Постачальнику за електричну енергію, яка була надана до їх виникнення (п. 12.5).

Відповідач не дотримався визначеного договором порядку повідомлення про настання форс-мажорних обставин.

Доказів того, що відповідачем у встановленому законодавством порядку підтверджено настання форс-мажорних обставин саме для спірного випадку невиконання зобов`язання матеріали справи також не містять.

Відносно доводів відповідача про недоведення у справі обсягу споживання електроенергії у спірний період суд зазначає наступне.

Відсутність заявки відповідача на необхідні обсяги електричної енергії автоматично не припиняють постачання електроенергії та не зупиняють дії договору. Відсутність заявки споживача на необхідні обсяги електричної енергії врегульовано розділом 5 додатку № 2 (комерційна пропозиція) договору №826, а саме у випадку необхідності користування раніше замовленого (прогнозованого) обсягу споживання електричної енергії, Споживач надає Постачальнику повідомлення про скориговані замовлені обсяги споживання електричної енергії на наступний розрахунковий період не пізніше ніж за 3 робочих днів до початку розрахункового місяця.

Так само, не підписання актів приймання-передачі не звільняє від обов`язку оплатити фактично спожитий обсяг електроенергії.

Наказом Міністерства енергетики України від 13.04.2022 № 148 «Про врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану» затверджено Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану.

Згідно з пунктом 9 даного Положення, обсяги споживання електричної енергії на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях визначаються: - з урахуванням фактичних показів лічильника(ів) у разі отримання таких показів за допомогою засобів дистанційної передачі даних (АСКОЕ) або переданих споживачем чи персоналом оператора системи, або постачальником послуг комерційного обліку (ППКО), або постачальником електричної енергії (для населення); - приймаються рівними нулю за період(и) відсутності електропостачання тривалістю більше ніж 24 години в розрахунковому періоді для споживачів, об`єкти яких заживлені від певного вузла/району/області електричних мереж оператора системи, з яких був відсутній відпуск електричної енергії споживачам; - приймаються рівними нулю - з дня пошкодження/руйнування електроустановки споживача до непридатного для споживання стану відповідно до підтвердженої оператором системи або Держенергонаглядом заяви споживача; - у порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку електричної енергії, для кожної категорії споживачів (побутові, малі непобутові, інші непобутові) за їх середньодобовим споживанням в аналогічному періоді попереднього року із застосуванням коефіцієнта приросту/зниження споживання електричної енергії, розрахованого для відповідного періоду та території ліцензованої діяльності оператора системи, що здійснюють розподіл електричної енергії відповідному споживачу. Коефіцієнт приросту/зниження споживання електричної енергії розраховується у відносних одиницях з точністю до чотирьох цифр після коми, як співвідношення величин обсягу відпуску електричної енергії споживачам у розрахунковому місяці за наявними у оператора системи фактичними даними станом на перше число календарного місяця, наступного за розрахунковим, до величини обсягу відпуску електричної енергії споживачам в аналогічному розрахунковому місяці попереднього року у відповідному вузлі/районі/області електричних мереж оператора системи;

Позивачем подано лист ПАТ «Запоріжжяобленерго» щодо обсягів споживання відповідачем електроенергії в спірний період, в якому зазначено показники електролічильника (попередні та поточні) та, відповідно, визначено обсяг споживання в кВт/год.

Доказів того, що споживання здійснено у менших обсягах або взагалі не здійснено відповідач зі свого боку не надав.

Постачання електроенергії не є безоплатним, її споживання покладає обов`язок оплати. Підстав які б звільняли відповідача від оплати вказаної заборгованості відповідачем не доведено.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів сплати за спожиту електроенергію за вказаний період в сумі 1 484 494 грн 62 коп., а отже суд приходить до висновку, що зазначена сума основного боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню з відповідача.

Також, позивач просив суд стягнути з відповідача 3 % річних на суму 11 225 грн 22 коп.

Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).

Наданий розрахунок судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» та встановлено, що розрахунок 3% виконано вірно, отже стягненню з відповідача підлягає стягненню 3 % річних в сумі 11 225 грн 22 коп.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із ст. 129-1 Конституції України, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір в розмірі 22 435 грн 80 коп. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 42, 46, 50, 123, 129, 233, 238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» до Комунального підприємства «Жилкомсервіс» Кирилівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Жилкомсервіс» Кирилівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області (вул. Степова, 1, смт. Кирилівка, Мелітопольський район, Запорізька область, 72563, ідентифікаційний номер 37463867) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (вул. Олександрівська, буд. 35, м. Запоріжжя, 69063, ідентифікаційний номер юридичної особи 42093239) основний борг в сумі 1 484 494 (один мільйон чотириста вісімдесят чотири тисячі чотириста дев`яносто чотири) грн 62 коп., 3% річних в сумі 11 225 (одинадцять тисяч двісті двадцять п`ять) 22 коп., судовий збір в сумі 22 435 (двадцять дві тисячі чотириста тридцять п`ять) грн 80 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оформлено та підписано 07.03.2024.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.