Рішення

від 08.02.2024 по справі 910/15703/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.02.2024Справа № 910/15703/23Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовом Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури (04053, місто Київ, вулиця Вознесенський узвіз, будинок 20)доТовариства з обмеженою відповідальністю "Добробут-Тепло" (04085, місто Київ, вул. Лук`янівська, будинок 69-71)пророзірвання договору та примусове виселенняПредставники сторін:від позивачаАндріїв С.Я., Яворський В.І.від відповідачаКравчук А.С.ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

06.10.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут-Тепло" про розірвання договору та примусове виселення.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у зв`язку з відмовою позивача від договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 9145 від 18.10.2022, останній є припиненим, з огляду на що у відповідача відсутні законні підстави на користування майном, є було об`єктом оренди за договором оренди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2023 позовну заяву залишено без руху на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

16.10.2023 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 відкрито провадження у справі № 910/15703/23, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче провадження призначено на 20.11.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 11.12.2023.

11.12.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 08.01.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2024 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 08.02.2024.

15.01.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли клопотання про повернення у підготовче провадження та заява про ознайомлення з матеріалами справи.

17.01.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про участі у судовому засіданні в режимі відео конференції.

26.01.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

08.02.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

В судове засідання 08.02.2024 з`явились представники сторін та надали пояснення по суті спору. Представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача надав пояснення, відповідно до яких заперечує проти заявлених позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

У судовому засіданні 08.02.2024 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

18.10.2022 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець за договором), Товариством з обмеженою відповідальністю "Добробут -Тепло" (орендар за договором, відповідач у справі) та Національної академією образотворчого мистецтва і архітектури (балансоутримувач за договором, позивач у справі) укладено договори оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 9145, відповідно до умов якого орендодавець і балансоутримувач передають, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 160,00 кв.м. будівлі котельні гуртожитку за адресою: м. Київ, вул. Лук`янівська, 69-71 (далі - майно).

Пунктом 7 змінюваних умов договору майно може бути використане орендарем з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо установами або закладами, визначеними у пункті 29 Порядку, і які є пов`язаними із забезпеченням або обслуговування діяльності такої установи або закладу. Виробництво та постачання теплової енергії.

Згідно до пункту 2.1 розділу II договору орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі підписується між орендарем та балансоутримувачем одночасно підписанням договору оренди. Акт приймання-передачі майна в оренду та акт повернення майна з оренди складається а формою, що розробляється Фондом державного майна.

Відповідно до акту приймання передачі в оренду нерухомого майна, що належить до державної власності від 18.10.2022, на виконання договору оренди нерухомого майна від 18.10.2022 № 9145 балансоутримувач передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, що належить до державної власності: нежитлове приміщення - частина будівлі котельні гуртожитку на першому поверсі, загальною площею 160,00 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Лук`янівська, 69-71, що перебуває на балансі балансоутримувача та належить до сфери управління Міністерства культури та інформаційної політики України

Пунктом 6.1 договору встановлено, що орендар зобов`язаний використовувати орендоване майно відповідно до призначення, визначеного у пункті 7 умов.

У відповідно до пункту 12.1. договору та пункту 12 умов цей договір укладається на період дії воєнного стану на 12 місяців після припинення чи скасування воєнного стану з дати набрання чинності цим договором. Цей договір набирає чинності вдень його підписання сторонами. Строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього договору.

Згідно пункту12.7.2 договору передбачено, що договір може бути достроково припинений на вимогу орендодавця якщо орендар використовує майно не за цільовим призначенням, визначеним у пункті7.1 змінюваних умов договору.

В обґрунтування заявлених позовних вимог про дострокове розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 9145 від 18.10.2022 та виселення позивач посилається на наявність фактів порушення відповідачем умов договору в частині використання майна не за цільовим призначенням.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (частина 1). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є, зокрема договори та інші правочини (пункт 1 частини 2).

У частині 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).

Положення статті 525 Цивільного кодексу України встановлює загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом частини третьої статті 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Статтею 783 Цивільного кодексу України визначено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту, якщо обов`язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Водночас, частиною першою статті 651 Цивільного кодексу України унормовано, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частина друга статті 651 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 773 Цивільного кодексу України наймач зобов`язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Отже, з огляду на положення статей 526, 611, 651, 759, 773, 783 Цивільного кодексу України, статті 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що підставою для розірвання договору оренди державного майна може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобов 'язанъ визначених Законом України "Про оренду державного та комунального майна", або договором оренди.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Разом із тим за змістом статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Як вбачається з умов договору орендоване майно є державним, тому на спірні правовідносини поширюється також і дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у частині 1 статті 2 якого наведено аналогічне визначення оренди.

Таким чином, відповідно до положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна" сторонами договору найму (оренди) з відповідними правами та обов`язками є наймодавець (орендодавець) і наймач (орендар).

Третьою стороною спірного договору є балансоутримувач - Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури.

Суд зазначає, що саме власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (частина 1 статті 317 Цивільного кодексу України), які він може реалізовувати на власний розсуд. Тобто лише власник має право визначати юридичну долю свого майна, у тому числі й шляхом надання майна іншим особам, а також повернення (вилучення) цього майна від відповідних суб`єктів.

Наведене узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 910/12224/17.

Оскільки чинне законодавство не надає Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури права виступати орендодавцем щодо спірного нерухомого майна та мати права орендодавця, балансоутримувач не вправі заявляти вимогу про дострокове розірвання договору та зобов`язання орендаря повернути орендоване майно.

Статтею 3 Цивільного кодексу України визначено свободу договору, однак положення договору, який укладено між орендодавцем, балансоутримувачем і орендарем, не можуть суперечити закону, зокрема тому, що лише у наймодавця (орендодавця) є право звертатися до суду з позовом про повернення об`єкта оренди.

Наявність, встановлений розділом 4 договору обов`язок орендаря, у разі закінчення/припинення дії договору орендар, повернути за актом приймання-передачі об`єкт оренди балансоутримувачеві, не впливає на те, що саме орендодавець має право звертатися до суду з позовом про дострокове розірвання договору та повернення орендованого майна.

Оскільки чинне законодавство не надає балансоутримувачу права виступати орендодавцем щодо орендованого нерухомого майна та мати права орендодавця, відповідно, балансоутримувач не вправі заявляти вимогу про зобов`язання орендаря повернути орендоване майно. Отже, балансоутримувач не має права замість власника (орендодавця) вимагати розірвання договору та виселення орендаря.

Наведене відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 06.09.2019 у справі № 910/7364/18.

Також відповідну правову позицію стосовно прав орендодавця і балансоутримувача згідно з договором оренди комунального майна викладено у постановах Верховного Суду України від 07.06.2017 у справі № 910/9480/16, від 07.06.2017 у справі № 910/9482/16.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 статті 45 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у ст. 4 цього Кодексу, зокрема, фізичні і юридичні особи. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу (частини 3, 4 цієї статті).

Надаючи оцінку вказаним нормам процесуального права, Велика Палата Верховного Суду у пункті 8.10 постанови від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20 сформулювала висновок, що сторони - це суб`єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов`язання (боржник). При цьому відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача.

Водночас, поняття "сторона у спорі" може не бути тотожним за змістом поняттю "сторона у процесі": сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача (такі висновки сформульовані у постановах Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц, від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17, від 09.02.2021 у справі № 635/4741/17).

Захисту в судовому порядку підлягають порушене право й охоронювані законом інтереси позивача саме від відповідача (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/17792/17).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позову Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, у зв`язку з чим останній задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору залишаються за позивачем та відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 74, 76-79, 86, 123, 129, 232-233, 237- 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено: 07.03.2024

Суддя Н.Плотницька