Постанова

від 28.05.2024 по справі 910/15703/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2024 р. Справа№ 910/15703/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Барсук М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

при секретарі: Муковоз В.І.

За участю представників сторін:

від позивача: Андріїв С.Я.;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: Павленко А.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2024 (повний текст складено 07.03.2024)

у справі №910/15703/23 (суддя Плотницька Н.Б.)

за позовом Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут-Тепло"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву

про розірвання договору та примусове виселення,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут-Тепло" про розірвання договору та примусове виселення.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у зв`язку з відмовою позивача від договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 9145 від 18.10.2022, останній є припиненим, з огляду на що у відповідача відсутні законні підстави на користування майном, є було об`єктом оренди за договором оренди.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.02.2024 у задоволенні позову Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури до Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут-Тепло" про розірвання договору та примусове виселення відмовлено повністю.

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що оскільки чинне законодавство не надає позивачу права виступати орендодавцем щодо спірного нерухомого майна та мати права орендодавця, балансоутримувач не вправі заявляти вимогу про дострокове розірвання договору та зобов`язання орендаря повернути орендоване майно.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням першої інстанції, Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/15703/23 від 08.02.2024 та ухвалити нове рішення, яким позовну заяву Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- постановивши ухвалу від 18.10.2023 про відкриття провадження у справі, суд фактично визнав за позивачем наявність правоздатності у орендних правовідносинах за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 9145 від 18.10.2022;

- суд не врахував, що об`єкт за договором є нерухомим майном державної власності, яке належить до сфери управління Міністерства культури та інформаційної політики України на праві оперативного управління та закріплене за позивачем на праві господарського відання;

- на момент ухвалення оскаржуваного рішення у орендодавця були відсутні будь-які повноваження представляти інтереси держави у розпорядженні орендованим майном;

- судом першої інстанції не наведено жодних спростувань або заперечень для розірвання договору оренди нерухомого майна, а саме того, що відповідач використовує майно не за цільовим призначенням; на момент укладення договору останній не мав ліцензії, яка дає право проводити господарську діяльність з виробництва та постачання теплової енергії та того, що відповідач не застрахував майно і не сплачував оренді платежі.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 910/15703/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

В той же час, на час надходження апеляційної скарги, матеріали справи №910/15703/23 на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою суду від 25.03.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/15703/23.

04.04.2024 на адресу суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою суду від 15.04.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 14.05.2024.

Ухвалою суду від 14.05.2024 залучено участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву та відкладено розгляд справи на 28.05.2024.

Явка представників сторін

Представник відповідача у судове засідання 28.05.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи сторони повідомлялись належним чином шляхом направлення документів до електронного кабінету в системі ЄСІТС.

Колегією суддів під час розгляду даної справи враховано, що на підставі указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 (з наступними змінами), Закону України № 2102-IX від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов`язок держави - захищати життя людини.

Разом з тим, у відповідності до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

А тому, враховуючи, що під час воєнного стану суди не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні 28.05.2024 за відсутності представника відповідача.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

18.10.2022 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець за договором), Товариством з обмеженою відповідальністю "Добробут -Тепло" (орендар за договором, відповідач у справі) та Національної академією образотворчого мистецтва і архітектури (балансоутримувач за договором, позивач у справі) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 9145, відповідно до умов якого орендодавець і балансоутримувач передають, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 160,00 кв.м. будівлі котельні гуртожитку за адресою: м. Київ, вул. Лук`янівська, 69-71 (далі - майно).

Пунктом 7 змінюваних умов договору майно може бути використане орендарем з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо установами або закладами, визначеними у пункті 29 Порядку, і які є пов`язаними із забезпеченням або обслуговування діяльності такої установи або закладу. Виробництво та постачання теплової енергії.

Згідно до пункту 2.1 розділу II договору орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі підписується між орендарем та балансоутримувачем одночасно підписанням договору оренди. Акт приймання-передачі майна в оренду та акт повернення майна з оренди складається а формою, що розробляється Фондом державного майна.

Відповідно до акту приймання передачі в оренду нерухомого майна, що належить до державної власності від 18.10.2022, на виконання договору оренди нерухомого майна від 18.10.2022 № 9145 балансоутримувач передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно, що належить до державної власності: нежитлове приміщення - частина будівлі котельні гуртожитку на першому поверсі, загальною площею 160,00 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Лук`янівська, 69-71, що перебуває на балансі балансоутримувача та належить до сфери управління Міністерства культури та інформаційної політики України

Пунктом 6.1 договору встановлено, що орендар зобов`язаний використовувати орендоване майно відповідно до призначення, визначеного у пункті 7 умов.

У відповідно до пункту 12.1. договору та пункту 12 умов цей договір укладається на період дії воєнного стану на 12 місяців після припинення чи скасування воєнного стану з дати набрання чинності цим договором. Цей договір набирає чинності вдень його підписання сторонами. Строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього договору.

Згідно пункту 12.7.2 договору передбачено, що договір може бути достроково припинений на вимогу орендодавця якщо орендар використовує майно не за цільовим призначенням, визначеним у пункті7.1 змінюваних умов договору.

В обґрунтування заявлених позовних вимог про дострокове розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 9145 від 18.10.2022 та виселення позивач посилається на те, що у зимовий період 2022-2023 року відповідач не здійснював виробництво та постачання теплової енергії та не опалював гуртожиток позивача, тобто використовував майно не за цільовим призначенням. Також позивач посилається на те, що на момент укладення договору відповідач не мав ліцензії з виробництва теплової енергії та постачання теплової енергії, не сплачував оренду плату та витрати на комунальні послуги, що є підставою для дострокового розірвання договору оренди.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до статей 6, 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 509 ЦК України і статтею 173 ГК України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Положення частини 7 статті 193 ГК України і статті 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондує вимогам статті 629 ЦК України про обов`язковість договору для виконання сторонами.

Особливості регулювання майнових правовідносини, які виникають між суб`єктами господарювання і пов`язані з укладенням, виконанням та припиненням договорів оренди, визначено у ГК України.

За положеннями статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності (частина 1); до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6).

Отже, якщо у ГК не передбачено таких особливостей, застосовуються відповідні положення ЦК.

За змістом частини 1 статті 759 і статті 761 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Відповідно до частини 1 статті 631 ЦК строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

У частині 1 статті 763 ЦК визначено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Орендоване майно є державним, тому на спірні правовідносини поширюється також і дія Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

За змістом частини третьої статті 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Статтею 783 Цивільного кодексу України визначено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту, якщо обов`язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Водночас, частиною першою статті 651 Цивільного кодексу України унормовано, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частина друга статті 651 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 773 Цивільного кодексу України наймач зобов`язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Отже, з огляду на положення статей 526, 611, 651, 759, 773, 783 Цивільного кодексу України, статті 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що підставою для розірвання договору оренди державного майна може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобов`язань визначених Законом України "Про оренду державного та комунального майна", або договором оренди.

Водночас, відповідно до положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про оренду державного та комунального майна» сторонами договору найму (оренди) з відповідними правами та обов`язками є наймодавець (орендодавець) і наймач (орендар).

Як свідчать матеріали справи, за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 9145 від 18.10.2022 орендодавцем нежитлового приміщення виступає Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву, а Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури як сторона цього договору виступає як підприємство-балансоутримувач.

У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 06.09.2019 у справі № 910/7364/18 наведено правовий висновок про те, що саме власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (частина 1 статті 317 ЦК), які він може реалізовувати на власний розсуд.

Тобто лише власник має право на визначення юридичної долі свого майна, у тому числі й шляхом надання майна іншим особам, а також повернення (вилучення) цього майна від відповідних суб`єктів (аналогічна правова позиція викладена у пункті 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 910/12224/17).

З огляду на зазначене об`єднана палата у справі № 910/7364/18 дійшла висновку про те, що балансоутримувач не має право замість власника (орендодавця) вимагати виселення орендаря.

За змістом частини 2 статті 315 ГПК у постанові палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, а відповідно до частини 1 статті 316 ГПК вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Оскільки чинне законодавство не надає право балансоутримувачу виступати орендодавцем щодо орендованого нерухомого майна та мати права орендодавця, то відповідно балансоутримувач не вправі заявляти вимогу про дострокове розірвання договору зобов`язання орендаря повернути орендоване майно.

Колегія суддів враховує приписи п. 12.7 договору, в яких передбачено, що договір може бути достроково припинений саме на вимогу орендодавця, а не балансоутримувача орендованого майна.

Тобто, умовами договору також не передбачено права позивача вчиняти дії щодо дострокового припинення дії договору та вимагати відповідача повернути орендоване майно.

Наявність у договорі умов, що у разі припинення або розірвання договору, майно протягом підлягає поверненню балансоутримувачу, не впливає на те, що саме орендодавець має право звертатися до суду з позовом про розірвання договору та повернення орендованого майна.

Наведене відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 06.09.2019 року у справі № 910/7364/18 та у постанові Верховного Суду від 01.10.2019 року у справі №910/4446/19.

Доводи позивача, що орендоване майно закріплене за ним на праві господарського відання, не доводить того, що Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури є самостійним суб`єктом права власності, оскільки останній лише реалізує власні статутні цілі шляхом використання відповідного майна.

Твердження апелянта, що у Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву були відсутні будь-які повноваження представляти інтереси Держави у розпорядженні орендованим державним майном, колегія суддів відхиляє, оскільки Фонд відповідно до укладеного між сторонами договору виступає орендодавцем нерухомого державного майна.

Колегія суддів враховує приписи ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», що саме Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва, виступають орендодавцем єдиних майнових комплексів, нерухомого майна (будівель, споруд, їх окремих частин), а також майна, що не увійшло до статутного капіталу, що є державною власністю.

Твердження апелянта, що суд, постановивши ухвалу від 18.10.2023 про відкриття провадження у справі, фактично визнав за позивачем наявність правоздатності у орендних правовідносинах за договором оренди нерухомого майна є помилковими, оскільки на стадії відкриття провадження у справі суд надає оцінку доказам, які додані позивачем до матеріалів позовної заяви виключно з мотивів наявності/відсутності підстав для відкриття провадження у справі, тобто належності оформлення позовної заяви відповідно до вимог ГПК України.

Відповідна правова позиція викладена також в постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №918/1/18, від 10.05.2019 у справі № 905/2043/18, від 13.09.2019 у справі № 905/909/19, від 14.11.2019 у справі № 910/9302/19, від 08.07.2020 у справі № 921/744/19.

Тобто, на стадії відкриття провадження у справі суд не наділений повноваженнями встановлювати правовий статус позивача у спірних правовідносинах і досліджувати наявність на момент звернення з позовом у особи її порушеного права.

Відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові та не потребує перевірки обраного позивачем способу захисту і правової оцінки по суті спору (близька за змістом правова позиція, викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29.08.2023 у справі №910/5958/20, від 04.12.2019 у справі №910/15262/18, від 03.03.2020 у справі №910/6091/19).

А тому доводи апелянта, що судом першої інстанції не наведено жодних спростувань або заперечень для розірвання договору оренди нерухомого майна, колегія суддів відхиляє.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2024 у справі № 910/15703/23 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури на рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2024 у справі № 910/15703/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2024 у справі № 910/15703/23 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 910/15703/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 04.06.2024

Головуючий суддя М.А. Барсук

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Руденко