Ухвала

від 28.02.2024 по справі 914/2350/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

УХВАЛА

28.02.2024 Справа № 914/2350/18 (914/3089/20)

Господарський суд Львівської області, розглянувши матеріали заяви Приватного акціонерного товариства Львівський електроламповий завод Іскра, м. Львів

про перегляд за виключними обставинами рішення Господарського суду Львівської області від 31.08.2021

у справі за позовом: Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Приватного акціонерного товариства Львівський електроламповий завод Іскра, м. Львів

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_1 , м. Львів,

ОСОБА_2 , м. Львів,

ОСОБА_3 , м. Львів,

ОСОБА_4 , м. Львів,

ОСОБА_5 , м. Львів,

ОСОБА_6 м. Львів,

ОСОБА_7 , м. Львів,

ОСОБА_8 , м. Львів,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Первинна профспілкова організація ПрАТ Львівський електроламповий завод Іскра Профспілки електротехнічної промисловості України, м.Львів;

ОСОБА_9 , м. Львів

про зобов`язання передати будівлю гуртожитку по вул. Білоцерківській, буд. 10 у м. Львові у комунальну власність територіальної громади м. Львова, скасування державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, реєстраційний номер 26685035, реєстраційний номер 26685203

у межах справи № 914/2350/18

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю Львівський завод РЕМА, м.Львів

про банкрутство Приватного акціонерного товариства Львівський електроламповий завод Іскра (79066, м. Львів, вул. Вулецька, буд. 14, ідентифікаційний код 00214244)

Головуючий суддя: Артимович В.М.

Суддя: Коссак С.М.

Суддя: Петрашко М.М.

Секретар судового засідання: Лабай Х.А.

За участю представників:

від позивача: Тимощук О.А.;

від відповідача: Камінська С.М.;

від третіх осіб на стороні позивача: Багряк Г.Б., Олех М.Л., Арабська Я.Ф., Сеньків О.М., представник ОСОБА_1 адвокат Кравчук П.І., представник ОСОБА_8 Мукан Б.С.;

від третіх осіб на стороні відповідача: не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває на новому розгляді заява Приватного акціонерного товариства «Львівський електроламповий завод «Іскра» про перегляд за виключними обставинами рішення Господарського суду Львівської області від 31.08.2021 у справі № 914/2350/18(914/3089/20).

15.01.2024 від Львівської міської ради на розгляд суду надійшло клопотання про призначення експертизи.

24.01.2024 від Приватного акціонерного товариства «Львівський електроламповий завод «Іскра» надійшли заперечення на клопотання про призначення експертизи.

Ухвалою суду від 21.02.2024 розгляд заяви про перегляд рішення за виключними обставинами, у тому числі клопотання про призначення експертизи, відкладено на 28.02.2024.

У судове засідання 28.02.2024 з`явилися представники сторін та ряд третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача. Представник Львівської міської ради підтримала клопотання про призначення експертизи.

Розглянувши клопотання Львівської міської ради про призначення експертизи, заслухавши представників учасників справи, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд зазначає таке.

У своєму клопотання про визначення експертизи Львівська міська рада зазначає, що таке клопотання подано після ознайомлення із постановою Верховного суду від 23.11.2023 у справі № 914/2350/18 (914/3089/20) та викладеною у постанові правовою позицією суду стосовно визначення способу на якій буде передаватися така будівля гуртожитку, а саме: безкомпенсаційній, компенсаційній чи частково-компенсаційній основі. Позивач вказує, що відповідно до Закону України «Про забезпечення реалізації житловим прав мешканців гуртожитків», компенсація власнику гуртожитку здійснюється у грошовій формі в національній грошовій одиниці України (гривні), а у матеріалах справи знаходиться інвентаризаційна відомість про вартість такого будинку гуртожитку на момент здійснення приватизації та включення у статутний фонд товариства, де затверджено перелік майна, переданого у власність відкритому акціонерному товариству «Іскра», а саме п. 37 вказано 9 поверховий гуртожиток на 518 місць ( адреса: м. Львів, вул. Білоцерківська, 10, інвентаризаційний номер 11026230-а), вартість, за якою об`єкт включено до статутного фонду товариства, станом на 01.06.1993 становила - 7308030,77 карб.

Тому у клопотанні зазначено, що оскільки відповідно до вимог Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» необхідно здійснити розрахунок вартості будівлі гуртожитку у національній грошовій одиниці України з урахуванням фізичного зносу або збільшення вартості внаслідок підтверджених витрат власника, а такий був здійснений у карбованцях, Львівська міська рада просить суд, з метою визначення розміру компенсації вартості гуртожитку, призначити судово будівельно-оціночну експертизу, на вирішення якої поставити наступне питання: визначити вартість будівлі нерухомого майна, а саме будівлі під літ. «А-9» (9-ти поверховий гуртожиток на 518 місць) загальною площею 4873, 7 кв.м. по вул. Білоцерківській, 10 у м. Львові в національній грошовій одиниці України (гривні) відповідно до вартості на момент включення такого гуртожитку до статутного товариства ВАТ «Іскра», створеного у процесі приватизації (з урахуванням зменшення вартості внаслідок нарахованого фізичного зносу або збільшення вартості в результаті фактично підтверджених витрат власника на проведення капітального ремонту за час перебування такого у приватній власності). Проведення експертизи доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Заперечуючи щодо задоволення клопотання про призначення експертизи, представник ПрАТ «Львівський електроламповий завод «Іскра» вказує, що позивач мав можливість під час розгляду справи по суті подати клопотання про призначення експертизи та надати докази вартості гуртожитку, але цього зроблено не було, оскільки, в позовній заяві мова йшла про безоплатність передачі гуртожитку. Відповідач вважає, що у даному випадку, у справі №914/2350/18 (914/3089/20) застосовується підпункт «б» п.1 ч.3 ст.14 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», визнання неконституційним якого і стало підставою для подання заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами. Відповідач зазначає, що лише на безкомпенсаційній основі без згоди власника гуртожитку передаються гуртожитки за рішенням суду, всі інші випадки не відносяться до даних правовідносин, оскільки не було ні частково-компенсайних (договірних відносин між сторонам), ні компенсаційних не було позову власника та не було рішення місцевої ради за поданням власника гуртожитку. Тому відповідач вказує, що таке клопотання не підлягає задоволенню, оскільки при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Крім того, відповідач звертає увагу на постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.03.2023 у цій справі № 914/2350/18(914/3089/20), якою було скасовано ухвалу Господарського суду Львівської області від 23.12.2022, якою була призначена аналогічна експертиза щодо визначення вартості гуртожитку у цій справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, яка перебуває у провадженні суду. Водночас, експертиза призначається для з`ясування питань, що потребують спеціальних знань.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. В той же час, недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

ПрАТ «Львівський електроламповий завод «Іскра», звертаючись із заявою про перегляд за виключними обставинами рішення Господарського суду Львівської області у даній справі від 31.08.2021, підставою такої заяви зазначив ухвалення Конституційним Судом України рішення від 20.10.2021 у справі № 3-181/2020(440/20), яким визнано таким, що не відповідає Конституції України підпункт «б» п. 1 ч. 3 ст. 14 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків».

Так, відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» у редакції, чинній станом на момент прийняття спірного рішення Господарського суду Львівської області у даній справі від 31.08.2021 у справі № 914/2350/18(914/3089/20), гуртожитки, включені до статутних капіталів товариств, передаються у власність територіальних громад відповідно до цього Закону в один із таких способів: 1) на безкомпенсаційній основі всі гуртожитки передаються: а) за згодою власника гуртожитку - за його рішенням; б) без згоди власника гуртожитку - за рішенням суду; 2) на частково-компенсаційній основі всі гуртожитки передаються: а) на договірних засадах з виплатою компенсації у розмірі, визначеному відповідно до частини четвертої цієї статті, - за рішенням власника гуртожитку та рішенням відповідної місцевої ради; б) відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, у розмірі, меншому за розмір, визначений відповідно до частини четвертої цієї статті, - за рішенням суду за позовом місцевої ради; 3) на компенсаційній основі, за умови попередньої повної компенсації в розмірі, визначеному відповідно до частини четвертої цієї статті, гуртожитки передаються: а) за згодою місцевої ради - за рішенням відповідної місцевої ради за поданням власника гуртожитку; б) без згоди місцевої ради - за рішенням суду за позовом власника гуртожитку.

Враховуючи норми статті 14 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», у випадку здійснення передачі у власність позивача спірного нерухомого майна на частково-компенсаційній або компенсаційній основі, то розмір такої компенсації здійснюється відповідно до вартості гуртожитків, за якою їх було включено до статутних капіталів відповідних товариств з урахуванням зменшення вартості внаслідок нарахованого фізичного зносу або збільшення вартості в результаті фактично підтверджених витрат власників на проведення капітального ремонту за час перебування гуртожитків у їхній власності, але не за дійсною вартістю такого нерухомого майна.

З огляду на матеріали справи та рішення Господарського суду Львівської області від 31.08.2021 у цій справі № 914/2350/18(914/3089/20), про перегляд якого подано заяву у зв`язку із виключними обставинами, предметом спору у цій справі було, зокрема, зобов`язання відповідача ПрАТ «Іскра» передати будівлю гуртожитку по вул. Білоцерківська, буд. 10 у м. Львові у комунальну власність територіальної громади м. Львова. У цій частині позов було задоволено.

Суд зазначає, що ні у прохальній частині, ні у змісті позовної заяви Львівською міською радою не вказано, що вимога про зобов`язання передачі у комунальну власність спірного гуртожитку має умову та/чи пропозицію такої передачі за певну ціну. Окрім цього, в матеріалах справи відсутні докази зменшення чи збільшення вартості гуртожитку.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 5 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Отже, враховуючи наведене, можна дійти висновку, що питання поставлене на вирішення судового експерта не входять до предмету доказування у даній справі та відповідь на таке питання не дасть можливості встановити обставини, які мають значення для вирішення заяви про перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 31.08.2021 у цій справі № 914/2350/18(914/3089/20) за виключними обставинами.

Суд також враховує, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи та відповідно зупинення провадження у справі призведе до безпідставного затягування розгляду цієї справи. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Водночас, необґрунтоване зупинення провадження у даній справі може призвести до порушення вимог статті 6 Конвенції щодо права на справедливий суд.

З огляду на викладене, беручи до уваги пояснення учасників справи та наведені положення законодавства, враховуючи обставини справи, характер спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що для вирішення заяви про перегляд судового рішення у даній справі за виключними обставинами відсутня потреба у призначенні судової будівельно-оціночної експертизи.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 86, 99, 234, 235, 320 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.У задоволенні клопотання Львівської міської ради від 15.01.2024 про призначення експертизи відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст. 235 ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://lv.arbitr.gov.ua /sud5015/.

Повний текст ухвали складено 06.03.2024.

Головуючий суддя Артимович В.М.

Суддя Коссак С.М.

Суддя Петрашко М.М.