Рішення

від 20.02.2024 по справі 918/694/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2024 р. Справа № 918/694/23

Господарський суд Рівненської області у складі: суддя Романюк Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Шандалюк А.А.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження справу

за позовом керівника Вараської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти, культури, молоді та спорту Зарічненської селищної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Патраков О.І. (довіреність № 6 від 01.01.2024 року);

прокурор: Кривецька - Люліч Т.А.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Вараської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти, культури, молоді та спорту Зарічненської селищної ради (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (далі - Відповідач), в якій просить: визнати недійсною Додаткову угоду № 1/245 від 29.07.2022 р. до Договору № 6033-ВЦ/59 на постачання електричної енергії споживачу від 04.04.2022 р., укладеного між відділом освіти, культури, молоді та спорту Зарічненської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"; визнати недійсною Додаткову угоду № 2/361 від 28.09.2022 р. до Договору № 6033-ВЦ/59 на постачання електричної енергії споживачу від 04.04.2022 р., укладеного між відділом освіти, культури, молоді та спорту Зарічненської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"; визнати недійсною Додаткову угоду № 3/362 від 29.09.2022 р. до Договору № 6033-ВЦ/59 на постачання електричної енергії споживачу від 04.04.2022 р., укладеного між відділом освіти, культури, молоді та спорту Зарічненської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"; визнати недійсною Додаткову угоду № 4/363 від 30.09.2022 р. до Договору № 6033-ВЦ/59 на постачання електричної енергії споживачу від 04.04.2022 р., укладеного між відділом освіти, культури, молоді та спорту Зарічненської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"; визнати недійсною Додаткову угоду № 5/26 від 30.01.2023 р. до Договору № 6033-ВЦ/59 на постачання електричної енергії споживачу від 04.04.2022 р., укладеного між відділом освіти, культури, молоді та спорту Зарічненської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"; стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" на користь відділу освіти, культури, молоді та спорту Зарічненської селищної ради кошти у розмірі 842 393,3 грн.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що за результатами опрацювання системи публічних закупівель "Прозоро" встановлено, що відділом освіти, культури, молоді та спорту Зарічненської селищної ради проведено закупівлю UA-2021-12-24-009158-b за предметом "Електрична енергія". За результатами переговорної процедури закупівлі переможцем визначено учасника ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія", з яким в подальшому укладено Договір № 6033-ВЦ/59 на постачання електричної енергії від 04.04.2022 року на суму 5 264 655,94 грн з ПДВ. Згідно Додатку № 2 Договору, ціна за одиницю товару (кВт*год) становить 4,18135 грн без ПДВ. Відповідно до Додатку №1, початок постачання - 04.04.2022 р.

Прокурор зазначає, що в подальшому між сторонами підписано п`ять додаткових угод, якими збільшено ціну за одиницю товару, посилаючись на коливання ціни такого товару на ринку, зокрема: додатковою угодою № 1/245 від 29.07.2022 р. (щодо збільшення ціни за (одиницю товару) кВт*год спожиту електричну енергію до 4,45988 грн/кВт*год. без ПДВ з 01.07.2022 року); додатковою угодою № 2/361 від 28.09.2022 р. (щодо збільшення ціни за (одиницю товару) кВт*год спожиту електричну енергію до 4,76643 грн/кВт*год. без ПДВ з 01.09.2022 року); додатковою угодою № 3/362 від 29.09.2022 р. (щодо збільшення ціни за (одиницю товару) кВт*год спожиту електричну енергію до 5,05972 грн/кВт*год. без ПДВ з 11.09.2022 року); додатковою угодою № 4/363 від 30.09.2022 р. (щодо збільшення ціни за (одиницю товару) кВт*год спожиту електричну енергію до 5,37850 грн/кВт*год. без ПДВ з 21.09.2022 року); додатковою угодою № 5/26 від 30.01.2023 р. (щодо збільшення ціни за (одиницю товару) кВт*год спожиту електричну енергію до 5,49909 грн/кВт*год. без ПДВ з 01.01.2023 року). Відтак, за період дії Договору на постачання електричної енергії з ініціативи постачальника 5 разів збільшено ціну за електричну енергію з 4,18135 грн без ПДВ до 5,49909 грн без ПДВ, на тобто на 31,5 %. На думку прокуратури, додаткові угоди про внесення змін до договору укладено з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі" та підлягають визнанню недійсними.

Прокурор вказує, що ключовим для збільшення ціни за одиницю товару після підписання договору є коливання ціни такого товару на ринку, тому, обґрунтовуючи необхідність внесення змін до Договору, ТОВ "РОЕК" надавало дані з веб-сайту ДП "Оператор ринку" щодо роботи "ринку на добу наперед" та внутрішньодобового ринку за відповідні періоди, та висновок Рівненської торгово-промислової палати від 20.09.2022 р. На підставі зазначених документів між сторонами було укладено додаткові угоди, якими змінено ціну за одиницю товару. При цьому, на обґрунтування необхідності внесення змін до договору та укладення додаткових угод № 3/362 та № 4/363 ТОВ "РОЕК" надано один і той же експертний висновок Рівненської торгово-промислової палати, складений 20.09.2022 р., тобто до підписання додаткової угоди № 2/361 від 28.09.2022 р. Водночас, надані постачальному дані не містять відомостей, що відображають зміни ціни на ринку електроенергії з квітня 2022 року, моменту укладення договору.

Прокурор вважає, що оскільки додаткові угоди № 1/245, № 2/361 укладені з порушенням ст. ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі",а отже підлягають визнанню недійсними, наступні додаткові угоди також підлягають визнанню недійсними, адже їхнє укладення призвело до перевищення допустимої межі збільшення ціни за одиницю товару (10%), що визначена законом.

При цьому, прокурор зазначає, що оскільки вищевказані додаткові угоди визнаються недійсними, то розрахунок за поставлену електроенергію повинен здійснюватися за ціною, вказаною в основному Договорі № 6033-ВЦ/59 на постачання електричної енергії від 04.04.2022 р., а саме 4,18135 грн/кВт*год без ПДВ. Згідно наданих відділом освіти, культури, молоді та спорту Зарічненської селищної ради актів приймання-передачі електричної енергії ТОВ "РОЕК" поставлено 734 119 кВт*год електричної енергії на загальну суму 4 525 923,21 грн. Здійснюючи розрахунок за поставлену електричну енергію за тарифом, визначеним у первинному Договорі, відділ освіти, культури, молоді та спорту Зарічненської селищної ради повинно було сплатити за поставлену електричну енергію в обсязі 734 119 кВт*год кошти у розмірі 3 683 530,18 гривень (734 119 * 4,18135 + 20% ПДВ). Отже, внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання спірних додаткових угод з порушенням законодавства мала місце переплата коштів у розмірі 842 393,3 грн (4 525 923,21 грн - 3 683 530,18 грн). Обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК. Відповідно, отримана відповідачем оплата у сумі 842 393,3 грн за товар, який не був ним поставлений, підлягає стягненню з відповідача на підставі ч. 1 ст. 670 ЦК України.

17.08.2023 року до господарського суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 842 393,3 грн в якому вважає позовну заяву безпідставною та просить суд в задоволенні позовної заяви відмовити. При цьому, вказує про те, що підставою укладання спірних додаткових угод стало зростання ціни на "ринку на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку. За твердженням відповідача, з урахуванням умов пункту 13.8. Договору, відомості наведені у звітних даних "Оператора ринку", в експертних висновках торгово - промислової палати щодо середньозважених цін купівлі - продажу електричної енергії за певний період часу, тощо, є належними та допустимими доказами коливання та зміни ціни на певний період часу. Укладаючи додаткові угоди сторони договору про постачання електричної енергії споживачу № 6033-ВЦ від 04.04.2022 р. діяли у відповідності до вимог чинного законодавства з урахуванням норм, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", ПРРЕЕ, затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 р., Закону України "Про ринок електричної енергії" та іншими нормативно - правовими актами, не виходили за рамки законодавчо встановленого обмеження у 10 %, а загальна ціна договору залишилася незмінною, натомість сторони погоджували зміну загального обсягу товару за договором. Крім того, відповідач вказує, що договір та додаткові угоди опубліковані в день укладення в системі прозоро та є у відкритому доступі, однак вимога прокурора про перерахування ціни виникла після виконання договору, що заборонено законом. Внесення змін до додаткових угод здійснювалося за погодженням сторін.

25.08.2023 року до суду від прокуратури надійшла відповідь на відзив в якій просить суд позов задовольнити в повному обсязі посилаючись на те, що Закон України "Про публічні закупівлі" дає можливість збільшити ціну за договором, але не більше як на 10 % при укладенні додаткових угод сторонами, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод). Постачальник не обґрунтував, чому таке підвищення цін на ринку, а також змін тарифу на послугу постачання енергії зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, не навів причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Оскільки, оскаржувані додаткові угоди визнаються недійсними, то розрахунок за поставлену електроенергію повинен здійснюватися за ціною, вказаною в основному договорі № 6033-ВЦ/59 на постачання електричної енергії від 04.04.2022 р. Відповідно, отримана відповідачем оплата у сумі 842 393,03 грн за товар, який не був ним поставлений, підлягає стягненню з відповідача.

30.08.2023 року до суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив в яких просить суд в задоволенні позовної заяви відмовити, посилаючись на те, що п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено виняток з загального правила, який надає сторонам договору, укладеного за результатами процедури, проведеної у порядку, визначений Законом України "Про публічні закупівлі", права на зміну його істотних умов у певному випадку, а саме: у разі коливання ціни такого товару на ринку. Ціна за одиницю товару, яка вказана в кожній з наступних додаткових угодах не перевищує 10 відсотків та не призводить до збільшення суми, визначеної в договорі, а одноразове підвищення ціни на 10 % за наявності збільшення ціни більш як на 10- 60 % не відповідало б розумності та економічній обґрунтованості. Додаткові угоди про збільшення ціни за одиницю товару укладені між сторонами у відповідності до вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та умов п. 13.8. Договору, ціна яка вказана в кожній з додаткових угодах не перевищує 10 відсотків та не призводить до збільшення суми, визначеної в договорі.

19.02.2024 року до господарського суду від представника Відділу освіти, культури, молоді та спорту Зарічненської селищної ради надійшла заява про розгляд справи без участі відповідно до якої просить суд розглянути справу без участі відділу за наявними у справі доказами.

20.02.2024 року до господарського суду від позивача надійшло клопотання № 01-31/374 від 19.02.2024 року відповідно до якого просить суд розглянути справу без участі Відділу освіти, культури, молоді та спорту Зарічненської селищної ради за наявними у справі доказами.

Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 12.07.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначити на "02" серпня 2023 р.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 02.08.2023 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" про продовження встановленого судом процесуального строку для подання відзиву на позов - задоволено, продовжено відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" строк для подання відзиву на позовну заяву на 15 днів до 17.08.2023 року та відкладено підготовче засідання на "06" вересня 2023 р.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 07.08.2023 року клопотання керівника Вараської окружної прокуратури про повернення судового збору - задоволено, постановлено повернути Рівненській обласній прокуратурі з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 129,63 грн, сплачений згідно платіжної інструкції № 1126 від 05.07.2023 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 06.09.2023 року закрито підготовче провадження у справі № 918/694/23 та призначено справу до судового розгляду по суті на "27" вересня 2023 р.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 27.09.2023 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" про повернення до стадії підготовчого провадження та зупинення провадження у справі - задоволено частково, постановлено зупинити провадження у справі № 918/694/23 за позовом Керівника Вараської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти, культури, молоді та спорту Зарічненської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів, до ухвалення Великою Палатою Верховного суду рішення у справі № 922/2321/22; зобов`язати учасників справи повідомити суд про результати розгляду Великою Палатою Верховного суду справи № 922/2321/22; в решті клопотання відмовити.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 06.02.2024 року поновлено провадження у справі № 918/694/23 та призначено розгляд справи по суті на "20" лютого 2024р.

Прокурор в судовому засіданні 20.02.2024 року підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві та з урахуванням відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні 20.02.2024 року позовні вимоги не визнає з підстав, зазначених у відзиві та з урахуванням заперечення на відповідь на відзив.

Представник позивача в судове засідання 20.02.2024 року не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 06 002 480 662 93, яке наявне в матеріалах справи.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, враховуючи, що неявка представника позивача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, відтак, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Прокурор зазначає, що згідно системи публічних закупівель "Прозорро", Відділом освіти, культури, молоді та спорту Зарічненської селищної ради проведено закупівлю UA-2021-12-24-009158-b за предметом "Електрична енергія".

За результатами переговорної процедури закупівлі переможцем визначено учасника ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія".

Відповідно до Звіту про результати проведення процедури закупівлі UA-2021-12-24-009158-b від 05.04.2022 року, учасник, з яким укладено договір про закупівлю від 04.04.2022 року, ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія", сума визначена в договір про закупівлю - 5 264 655,94 UAH (в тому числі ПДВ 877 442,66 UAH).

04.04.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (далі - Постачальник) та Відділом освіти, культури, молоді та спорту Зарічненської селищної ради (далі - Споживач) укладено Договір № 6033-ВЦ/59 про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір), за умовами якого, цей договір про постачання електричної енергії споживачу встановлює порядок та умови постачання електричної енергії (код ДК 021:2015 - 09310000-5 Електрична енергія) як товарної продукції споживачу (далі - споживач) постачальником електричної енергії (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору, за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві - приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору. Споживач має право вільно змінювати постачальника відповідно до процедури, визначеної ПРРЕЕ, та умов цього договору. Постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь - якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору (п. 3.1. - п. 3.3. Договору).

Згідно з п. 5.1. Договору, споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору. Ціна цього договору становить 5 264 655,94 грн з ПДВ, в тому числі ПДВ 877 447,66 грн. У разі надання у встановленому порядку постачальником споживачу повідомлення про зміни умов цього договору (у тому числі зміну ціни), що викликані змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії) та/або змінами в нормативно - правових актах щодо формування цієї ціни або умов постачання електричної енергії, цей договір вважається із зазначеної в повідомленні дати зміни його умов (але не раніше ніж через 20 днів від дня надання споживачу повідомлення, у спосіб визначений комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору): 1) розірваним (без штрафних санкцій) за ініціативою споживача - у разі надання постачальнику письмової заяви споживача про незгоду/неприйняття змін у строк до зазначеної в повідомленні дати зміни умов даного договору; 2) зміненим на запропонованих постачальником умовах - якщо споживач не надав постачальнику письмову заяву про незгоду/неприйняття змін у строк до зазначеної в повідомленні дати зміни умов даного договору.

Відповідно до п. 5.2. - п. 5.4. Договору, спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії. Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. У випадках застосування до споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках, відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Цей договір набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви - приєднання (додаток № 1 до договору) і договірних величин споживання електричної енергії (додаток № 3 до договору) та укладається на строк до 31.12.2022 року включно, а в частині виконання фінансових зобов`язань (в т.ч. повної оплати заборгованості, включаючи штрафні санкції) договір діє до повного їх виконання. На підставі частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України сторони дійшли згоди, що умови даного договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладення, а саме з 01.01.2022 р. Відповідно до частини 6 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дія договору може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 % суми, визначеної у цьому договорі, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку (п. 13.1. Договору).

Відповідно до Заяви - приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 1 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 6033-ВЦ/59 від 04.04.2022 р.), підписаною споживачем - Відділом освіти, культури, молоді та спорту Зарічненської селищної ради 04.042.2022 року, початок постачання з 04.04.2022 року.

Між сторонами підписано "Комерційну пропозицію № "По Факту -Тендер+"" (додаток 2 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 6033-ВЦ/59 від 04.04.2022 р.), відповідно до п. 1 якої, ціна за електричну енергію (кВт*год) становить 4,18135 грн/ кВт*год без ПДВ, та визначається відповідно до формули: Ц(спож) = Цзак + Цп - Тпередача + Трозподіл (грн/ кВт*год), де: Цзак - закупівельна ціна електричної енергії постачальником для споживача на ринках електричної енергії, грн/ кВт*год; Цп - ціна за послуги пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу, грн/ кВт*год; Тпередача - тариф на послуги з передачі електричної енергії ПрАТ "НЕК "Укренерго" (затверджується Регулятором та розміщується на сайті постачальника), грн/кВт*год; Трозподіл - тариф на послуги з розподілу електричної енергії відповідного оператора системи розподілу електричної енергії, до мереж якого приєднаний споживач (затверджується Регулятором та розміщується на сайті відповідного оператора системи розподілу або постачальника), грн/кВт*год без ПДВ. Ціна на електроенергію для споживача Ц(спож) та/або її складові включатимуть всі обов`язкові податки (крім ПДВ, що обліковується окремо), збори та платежі, що передбачені правилами ринків електроенергії, законодавством та іншими нормативними документами (зокрема акцизний податок, внески на регулювання, вартість послуг оператора ринку, що надаються на РДН/ВДР тощо). Всі складові ціни, крім Цп, є такими що не залежать від постачальника, та можуть бути змінені в рамках комерційної пропозиції з повідомленням споживача про зміни.

Згідно п. 4 вищевказаної "Комерційної пропозиції", по закінченню розрахункового періоду, постачальник здійснює остаточний розрахунок (перерахунок) за фактичним обсягом споживання електричної енергії споживачем та надає споживачу рахунок - фактуру та/або акт приймання - передачі на оплату за фактично спожиту електричну енергію у розрахунковому періоді до 10-го числа місяця наступного за розрахунковим. Споживач здійснює оплату протягом робочих днів від дня отримання рахунку та/або Акту приймання - передачі грошовими коштами на поточний рахунок ТОВ "РОЕК" із спеціальним режимом використання, але не пізніше ніж до 15 числа місяця, що слідує за розрахунковим. У випадку припинення (або розірвання) договору, у т. ч. дострокового, споживач зобов`язаний оплатити постачальнику остаточний рахунок та/або Акт приймання - передачі за спожиту електричну енергію, з урахуванням п. 1. комерційної пропозиції. Споживач здійснює оплату протягом 5 робочих днів від дня отримання даного рахунку та/або Акт приймання - передачі.

Договір набирає чинності з дня моменту погодження (акцептування) споживачем заяви - приєднання (додаток № 1 до договору) і договірних величин споживання електричної енергії (додаток № 3 до договору), і укладається на строк до 31.12.2022 року, а в частині виконання фінансових зобов`язань (в т.ч. повної оплати заборгованості, включаючи штрафні санкції) договір діє до повного його виконання. На підставі частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України сторони дійшли згоди, що умови даного договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладення, а саме з 01.01.2022 р. Даний договір, відповідно до частини 6 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", може бути продовжений на строк, достатній для проведення процедури закупівлі електричної енергії на наступний рік в обсязі, що не перевищує 20 % суми визначеної у цьому договорі (абз. 1 та абз. 2 п. 9 "Комерційної пропозиції").

Відповідно до п. 2. - п. 4. Додатку 3 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 6033-ВЦ/59 від 04.04.2022 р. "Договірні величини споживання електричної енергії", ціна цього договору становить 5 264 655,94 грн, в тому числі ПДВ 877 442,66 грн. Зобов`язання за цим договором беруться в межах кошторисних призначень. Сторони усвідомлюють, що зазначена в п. 2 даного додатку вартість заявлених споживачем договірних величин споживання електричної енергії на 2022 рік, визначена виходячи з вартості тарифів (ціни за одиницю товару) на момент укладання даного договору, а тому не є остаточною, при цьому, у разі зміни ціни за одиницю товару, істотні умови даного договору можуть змінюватися у випадках передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до п. 1. - п. 3. Додаткової угоди № 1/245 від 29.07.2022 року до договору про постачання електричної енергії споживачу № 6033-ВЦ/59 від 04.04.2022 р., беручи до уваги зміст звітів про результати роботи РДН/ВДР та діяльності ДП "Оператор ринку", документальним підтвердженням якого є порівняння ціни електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку у відповідному періоді, що є офіційними даними про ціну на електричну енергію, обсягів купівлі - продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" (РДН) та внутрішньодобовому ринку (ВДР), сторони домовилися внести зміни до договору в частині зміни ціни за одиницю товару в бік збільшення (не більше 10 %), зокрема: "1. Ціна за (одиницю товару) кВт*год спожиту електричну енергію становить 4,45988 грн/ кВт*год без ПДВ та починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з 01.07.2022 року. 2. Сторони домовилися, з огляду на збільшення ціни за одиницю товару, орієнтовна кількість закупівлі (об`єми закупівлі) електричної енергії коригується даною додатковою угодою, враховуючи збільшену ціну на електричну енергію і наводиться в новій редакції додатку 3 до договору (додаток 1 до даної додаткової угоди). 3. Дана додаткова угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами та відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦКУ розповсюджує свою дію на відносини між сторонами з 01.07.2022 р.".

Згідно п. 2. - п. 4. Додатку 1 до Додаткової угоди № 1/245 від 29.07.2022 року (додаток 3 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 6033-ВЦ/59 від 04.04.2022 р.) "Договірні величини споживання електричної енергії", ціна цього договору становить 5 264 651,44 грн, в тому числі ПДВ 877 441,91 грн. Ціну договору вказано з врахуванням кошторисних призначень. Сторони усвідомлюють, що зазначена в п. 2 даного додатку вартість заявлених споживачем договірних величин споживання електричної енергії на 2022 рік, визначена виходячи з вартості тарифів (ціни за одиницю товару) на момент укладання даного договору, а тому не є остаточною, при цьому, у разі зміни ціни за одиницю товару, істотні умови даного договору можуть змінюватися у випадках передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до п. 1. - п. 3. Додаткової угоди № 2/361 від 28.09.2022 року до договору про постачання електричної енергії споживачу № 6033-ВЦ/59 від 04.04.2022 р., беручи до уваги зміст звітів про результати роботи РДН/ВДР та діяльності ДП "Оператор ринку", документальним підтвердженням якого є "Аналіз роботи ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку", що є офіційними даними про ціну на електричну енергію, обсягів купівлі - продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" (РДН) та внутрішньодобовому ринку (ВДР), сторони домовилися внести зміни до договору в частині зміни ціни за одиницю товару в бік збільшення (не більше 10 %), зокрема: "1. Ціна за (одиницю товару) кВт*год спожиту електричну енергію становить 4,76643 грн/ кВт*год без ПДВ та починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з 01.09.2022 року. 2. Сторони домовилися, з огляду на збільшення ціни за одиницю товару, орієнтовна кількість закупівлі (об`єми закупівлі) електричної енергії коригується даною додатковою угодою, враховуючи збільшену ціну на електричну енергію і наводиться в новій редакції додатку 3 до договору (додаток 1 до даної додаткової угоди). 3. Дана додаткова угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами та відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦКУ розповсюджує свою дію на відносини між сторонами з 01.09.2022 р.".

Згідно п. 2. - п. 4. Додатку 1 до Додаткової угоди № 2/361 від 28.09.2022 року (додаток 3 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 6033-ВЦ/59 від 04.04.2022 р.) "Договірні величини споживання електричної енергії", ціна цього договору становить 5 264 643,95 грн, в тому числі ПДВ 877 440,66 грн. Ціну договору вказано з врахуванням кошторисних призначень. Сторони усвідомлюють, що зазначена в п. 2 даного додатку вартість заявлених споживачем договірних величин споживання електричної енергії на 2022 рік, визначена виходячи з вартості тарифів (ціни за одиницю товару) на момент укладання даного договору, а тому не є остаточною, при цьому, у разі зміни ціни за одиницю товару, істотні умови даного договору можуть змінюватися у випадках передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до п. 1. - п. 3. Додаткової угоди № 3/362 від 29.09.2022 року до договору про постачання електричної енергії споживачу № 6033-ВЦ/59 від 04.04.2022 р., беручи до уваги зміст звітів про результати роботи РДН/ВДР та діяльності ДП "Оператор ринку", документальним підтвердженням якого є експертний висновок Рівненської торгово - промислової палати про моніторинг ринкових цін електричної енергії (дата складання 20.09.2022 року), сторони домовилися внести зміни до договору в частині зміни ціни за одиницю товару в бік збільшення (не більше 10 %), зокрема: "1. Ціна за (одиницю товару) кВт*год спожиту електричну енергію становить 5,05972 грн/ кВт*год без ПДВ та починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з 11.09.2022 року. 2. Сторони домовилися, з огляду на збільшення ціни за одиницю товару, орієнтовна кількість закупівлі (об`єми закупівлі) електричної енергії коригується даною додатковою угодою, враховуючи збільшену ціну на електричну енергію і наводиться в новій редакції додатку 3 до договору (додаток 1 до даної додаткової угоди). 3. Дана додаткова угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами та відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦКУ розповсюджує свою дію на відносини між сторонами з 11.09.2022 р.".

Згідно п. 2. - п. 4. Додатку 1 до Додаткової угоди № 3/362 від 29.09.2022 року (додаток 3 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 6033-ВЦ/59 від 04.04.2022 р.) "Договірні величини споживання електричної енергії", ціна цього договору становить 5 264 642,71 грн, в тому числі ПДВ 877 440,45 грн. Зобов`язання за цим договором беруться в межах кошторисних призначень. Сторони усвідомлюють, що зазначена в п. 2 даного додатку вартість заявлених споживачем договірних величин споживання електричної енергії на 2022 рік, визначена виходячи з вартості тарифів (ціни за одиницю товару) на момент укладання даного договору, а тому не є остаточною, при цьому, у разі зміни ціни за одиницю товару, істотні умови даного договору можуть змінюватися у випадках передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до п. 1. - п. 3. Додаткової угоди № 4/363 від 30.09.2022 року до договору про постачання електричної енергії споживачу № 6033-ВЦ/59 від 04.04.2022 р., беручи до уваги зміст звітів про результати роботи РДН/ВДР та діяльності ДП "Оператор ринку", документальним підтвердженням якого є експертний висновок Рівненської торгово - промислової палати про моніторинг ринкових цін електричної енергії (дата складання 20.09.2022 року), сторони домовилися внести зміни до договору в частині зміни ціни за одиницю товару в бік збільшення (не більше 10 %), зокрема: "1. Ціна за (одиницю товару) кВт*год спожиту електричну енергію становить 5,37850 грн/ кВт*год без ПДВ та починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з 21.09.2022 року. 2. Сторони домовилися, з огляду на збільшення ціни за одиницю товару, орієнтовна кількість закупівлі (об`єми закупівлі) електричної енергії коригується даною додатковою угодою, враховуючи збільшену ціну на електричну енергію і наводиться в новій редакції додатку 3 до договору (додаток 1 до даної додаткової угоди). 3. Дана додаткова угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами та відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦКУ розповсюджує свою дію на відносини між сторонами з 21.09.2022 р.".

Згідно п. 2. - п. 4. Додатку 1 до Додаткової угоди № 4/363 від 30.09.2022 року (додаток 3 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 6033-ВЦ/59 від 04.04.2022 р.) "Договірні величини споживання електричної енергії", ціна цього договору становить 5 264 639,31 грн, в тому числі ПДВ 877 439,78 грн. Зобов`язання за цим договором беруться в межах кошторисних призначень. Сторони усвідомлюють, що зазначена в п. 2 даного додатку вартість заявлених споживачем договірних величин споживання електричної енергії на 2022 рік, визначена виходячи з вартості тарифів (ціни за одиницю товару) на момент укладання даного договору, а тому не є остаточною, при цьому, у разі зміни ціни за одиницю товару, істотні умови даного договору можуть змінюватися у випадках передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до п. 1. - п. 3. Додаткової угоди № 5/720 від 22.12.2022 року до договору про постачання електричної енергії споживачу № 6033-ВЦ/59 від 04.04.2022 р., сторони уклали цю додаткову угоду про наступне: "1. Керуючись п. 8 ч. 5 та ч. 6 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 % суми, визначеної у договорі. 2. Викласти у новій редакції абз. 1 п. 13.1. "Цей договір набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви - приєднання (додаток № 1 до договору) і договірних величин споживання електричної енергії (додаток № 3 до договору) та укладається на строк до 31.03.2023 року включно, а в частині виконання фінансових зобов`язань (в т.ч. повної оплати заборгованості, включаючи штрафні санкції) договір діє до повного їх виконання." 3. Викласти у новій редакції п. 9 додатку № 2 до договору: "Договір набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви - приєднання (додаток № 1 до договору) і договірних величин споживання електричної енергії (додаток № 3 до договору) і укладається на строк до 31.03.2023 року, а в частині виконання фінансових зобов`язань (в т.ч. повної оплати заборгованості, включаючи штрафні санкції) договір діє до повного його виконання."

Відповідно до п. 1. - п. 2. Додаткової угоди № 04 від 18.01.2023 року до договору про постачання електричної енергії споживачу № 6033-ВЦ/59 від 04.04.2022 р., сторони уклали цю додаткову угоду про наступне: "1. Керуючись п. 8 ч. 5 та ч. 6 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 % суми, визначеної у договорі. 2. Ціна цієї додаткової угоди становить 1 051 980,80 грн з ПДВ. При цьому загальна вартість договору становить 6 316 620,11 грн з ПДВ."

ТОВ "РОЕК" звернулося до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Зарічненської селищної ради листом № 265/167 від 24.01.2023 року в якому зазначило, що відбулась зміна ціни на електричну енергію, викликана внаслідок зміни тарифу на послуги з передачі електричної енергії ПрАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО", відповідно направляємо для підписання два примірника, належно оформлених з боку ТОВ "РОЕК", додаткової угоди.

Відповідно до п. 1. - п. 3. Додаткової угоди № 5/26 від 30.01.2023 року до договору про постачання електричної енергії споживачу № 6033-ВЦ/59 від 04.04.2022 р., на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, а саме зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни, сторони домовилися внести зміни до договору в частині зміни ціни за одиницю товару в бік збільшення, зокрема: "1. Ціна за (одиницю товару) кВт*год спожиту електричну енергію становить 5,49909 грн/ кВт*год без ПДВ та починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з 01.01.2023 року. 2. Сторони домовилися, з огляду на збільшення ціни за одиницю товару, орієнтовна кількість закупівлі (об`єми закупівлі) електричної енергії коригується даною додатковою угодою, враховуючи збільшену ціну на електричну енергію і наводиться в новій редакції додатку 3 до договору (додаток 1 до даної додаткової угоди). 3. Дана додаткова угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами та відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦКУ розповсюджує свою дію на відносини між сторонами з 01.01.2023 р.".

Згідно п. 2. - п. 4. Додатку 1 до Додаткової угоди № 5/26 від 30.01.2023 року (додаток 3 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 6033-ВЦ/59 від 04.04.2022 р.) "Договірні величини споживання електричної енергії", ціна цього договору становить 5 264 639,31 грн, в тому числі ПДВ 877 439,78 грн. Ціну договору вказано з врахуванням кошторисних призначень. Сторони усвідомлюють, що зазначена в п. 2 даного додатку вартість заявлених споживачем договірних величин споживання електричної енергії на 2022 рік, визначена виходячи з вартості тарифів (ціни за одиницю товару) на момент укладання даного договору, а тому не є остаточною, при цьому, у разі зміни ціни за одиницю товару, істотні умови даного договору можуть змінюватися у випадках передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Згідно п. 2. - п. 4. Додатку 1 до Додаткової угоди № 5/26 від 30.01.2023 року (додаток 3 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 6033-ВЦ/59 від 04.04.2022 р.) "Договірні величини споживання електричної енергії", ціна цього договору становить 1 051 978,12 грн, в тому числі ПДВ 175 329,68 грн. Ціну договору вказано з врахуванням кошторисних призначень. Сторони усвідомлюють, що зазначена в п. 2 даного додатку вартість заявлених споживачем договірних величин споживання електричної енергії на 2022 рік, визначена виходячи з вартості тарифів (ціни за одиницю товару) на момент укладання даного договору, а тому не є остаточною, при цьому, у разі зміни ціни за одиницю товару, істотні умови даного договору можуть змінюватися у випадках передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Враховуючи вищезазначене, внаслідок укладення додаткових угод ціну за 1 кВт*год збільшено без ПДВ з 4,18135 грн/кВт*год до 5,49909 грн/кВт*год (31,5 % від первинної ціни).

Як зазначив прокурор, додаткові угоди № 1/245 від 29.07.2022 року, № 2/361 від 28.09.2022 р., № 3/362 від 29.09.2022 р., № 4/363 від 30.09.2022 р. № 5/26 від 30.01.2023 р. якими змінено ціну за одиницю товару - електричну енергію, внаслідок чого вона була збільшена за 1 кВт*год з 4,18135 грн/кВт*год до 5,49909 грн/кВт*год, укладені з порушенням чинного законодавства та підлягають визнанню недійсними. Разом з тим, оскільки вищевказані додаткові угоди підлягають визнанню недійсними, то розрахунок за поставлену електричну енергію повинен здійснюватися за ціною, вказаною в договорі про постачання електричної енергії споживачу № 6033-ВЦ/59 від 04.04.2022 р., а саме за 4,18135 грн/кВт*год без ПДВ. Відповідно, грошові кошти в сумі 842 393,30 грн підлягають стягненню з відповідача на підставі ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України.

Згідно актів прийняття-передавання товарної продукції відповідач поставив електричну енергію загальним обсягом 734 119 кВт*год, на загальну суму 4 525 923,21 грн, а саме:

- № 480031612/4/1 за квітень 2022 року, обсяг - 49 226 кВт*год, на суму 246 997,37 грн з ПДВ;

- № 480031612/5/1 за травень 2022 року, обсяг - 22 373 кВт*год, на суму 112 259,23 грн з ПДВ;

- № 480031612/6/1 за червень 2022 року, обсяг - 23 102 кВт*год, на суму 115 917,05 грн з ПДВ;

- № 480031612/7/1 за липень 2022 року, обсяг - 27 724 кВт*год, на суму 148 374,86 грн з ПДВ;

- № 480031612/8/1 за серпень 2022 року, обсяг - 48 583 кВт*год, на суму 260 009,24 грн з ПДВ;

- № 480031612/9/1 за вересень 2022 року, обсяг - 39 601 кВт*год, на суму 240 861,14 грн з ПДВ;

- № 480031612/10/1 за жовтень 2022 року, обсяг - 54 263 кВт*год, на суму 350 224,27 грн з ПДВ;

- № 480031612/11/1 за листопад 2022 року, обсяг - 89 428 кВт*год, на суму 577 186,19 грн з ПДВ;

- № 480031612/12/1 за грудень 2022 року, обсяг - 223 186 кВт*год, на суму 1 440 487,09 грн з ПДВ;

- № 480031612/1/1 за січень 2023 року, обсяг - 99 720 кВт*год, на суму 658 043,12 грн з ПДВ;

- № 480031612/2/1 за лютий 2023 року, обсяг - 56 913 кВт*год, на суму 375 563,65 грн з ПДВ.

Відповідно до платіжних доручень та платіжних інструкцій Відділом освіти, культури, молоді та спорту Зарічненської селищної ради перераховано ТОВ "РОЕК" кошти за електричну енергію на загальну суму 4 525 923,21 грн, зокрема: № 956 від 09.05.2022 р. на суму 500,00 грн; № 957 від 09.05.2022 р. на суму 500,00 грн; № 959 від 09.05.2022 р. на суму 476,66 грн; № 960 від 10.05.2022 р. на суму 8 670,81 грн; № 954 від 09.05.2022 р. на суму 142 831,58 грн; № 961 від 09.05.2022 р. на суму 83 575,24 грн; № 958 від 09.05.2022 р. на суму 7 287,00 грн; № 955 від 09.05.2022 р. на суму 3 156,08 грн; № 1308 від 09.06.2022 р. на суму 91 749,60 грн; № 1307 від 09.06.2022 р. на суму 2 689,09 грн; № 1310 від 09.06.2022 р. на суму 1 169,10 грн; № 1309 від 09.06.2022 р. на суму 11 145,00 грн; № 1311 від 09.06.2022 р. на суму 500,00 грн; № 1312 від 09.06.2022 р. на суму 500,63 грн; № 1313 від 09.06.2022 р. на суму 4 505,81 грн; № 1545 від 11.07.2022 р. на суму 98 530,98 грн; № 1544 від 11.07.2022 р. на суму 12 353,71 грн; № 1546 від 11.07.2022 р. на суму 185,65 грн; № 1547 від 11.07.2022 р. на суму 872,75 грн; № 1548 від 11.07.2022 р. на суму 700,00 грн; № 1550 від 11.07.2022 р. на суму 500,00 грн; № 1549 від 11.07.2022 р. на суму 2 773,96 грн; № 1863 від 12.08.2022 р. на суму 140 202,58 грн; № 1862 від 12.08.2022 р. на суму 4 581,19 грн; № 1864 від 12.08.2022 р. на суму 369,28 грн; № 1866 від 12.08.2022 р. на суму 700,00 грн; № 1867 від 12.08.2022 р. на суму 500,00 грн; № 1868 від 12.08.2022 р. на суму 1 877,31 грн; № 1865 від 12.08.2022 р. на суму 144,50 грн; № 2121 від 13.09.2022 р. на суму 238 018,45 грн; № 2115 від 13.09.2022 р. на суму 12 967,55 грн; № 2117 від 13.09.2022 р. на суму 990,10 грн; № 2116 від 13.09.2022 р. на суму 3 864,04 грн; № 2118 від 13.09.2022 р. на суму 1 000,00 грн; № 2119 від 13.09.2022 р. на суму 1 000,00 грн; № 2120 від 13.09.2022 р. на суму 2 169,10 грн; № 2415 від 13.10.2022 р. на суму 228 596,65 грн; № 2421 від 13.10.2022 р. на суму 1 602,07 грн; № 2420 від 13.10.2022 р. на суму 1 114,10 грн; № 2419 від 13.10.2022 р. на суму 4 338,58 грн; № 2417 від 13.10.2022 р. на суму 538,94 грн; № 2416 від 13.10.2022 р. на суму 1 257,52 грн; № 2418 від 13.10.2022 р. на суму 3 413,28 грн; № 2666 від 09.11.2022 р. на суму 303 715,29 грн; № 2667 від 09.11.2022 р. на суму 30 166,95 грн; № 2669 від 09.11.2022 р. на суму 800,32 грн; № 2668 від 09.11.2022 р. на суму 1 910,44 грн; № 2739 від 10.11.2022 р. на суму 1 960,00 грн; № 2673 від 09.11.2022 р. на суму 4 477,06 грн; № 2672 від 09.11.2022 р. на суму 6 994,13 грн; № 2670 від 09.11.2022 р. на суму 200,08 грн; № 3178 від 15.12.2022 р. на суму 392 460,55 грн; № 3179 від 15.12.2022 р. на суму 130 237,74 грн; № 3180 від 15.12.2022 р. на суму 1 762,00 грн; № 3181 від 15.12.2022 р. на суму 1 600,64 грн; № 3182 від 15.12.2022 р. на суму 22 494,44 грн; № 3183 від 15.12.2022 р. на суму 350,00 грн; № 3184 від 15.12.2022 р. на суму 3 000,00 грн; № 3185 від 15.12.2022 р. на суму 5 492,24 грн; № 3186 від 15.12.2022 р. на суму 19 788,58 грн; № 3518 від 28.12.2022 р. на суму 1 086 564,59 грн; № 3519 від 28.12.2022 р. на суму 269 469,30 грн; № 3521 від 28.12.2022 р. на суму 4 227,50 грн; № 3522 від 28.12.2022 р. на суму 3 098,02 грн; № 3520 від 28.12.2022 р. на суму 14 500,94 грн; № 3524 від 28.12.2022 р. на суму 367,65 грн; № 3525 від 28.12.2022 р. на суму 4 240,41 грн; № 3526 від 28.12.2022 р. на суму 31 503,18 грн; № 3523 від 28.12.2022 р. на суму 26 515,50 грн; № 318 від 13.02.2023 р. на суму 426 922,97 грн; № 319 від 13.02.2023 р. на суму 215 425,04 грн; № 320 від 13.02.2023 р. на суму 9 893,65 грн; № 321 від 13.02.2023 р. на суму 3 774,58 грн; № 322 від 13.02.2023 р. на суму 375,27 грн; № 323 від 13.02.2023 р. на суму 1 273,61 грн; № 324 від 13.02.2023 р. на суму 378,00 грн; № 855 від 23.03.2023 р. на суму 22 662,91 грн; № 856 від 23.03.2023 р. на суму 949,73 грн; № 857 від 23.03.2023 р. на суму 6 500,00 грн; № 852 від 23.03.2023 р. на суму 329 400,45 грн; № 853 від 23.03.2023 р. на суму 4 106,00 грн; № 854 від 23.03.2023 р. на суму 3 035,60 грн; № 858 від 23.03.2023 р. на суму 8 908,96 грн.

Таким чином, Відділ освіти, культури, молоді та спорту Зарічненської селищної ради відповідно до укладеного Договору повиннен був сплатити за поставлену електричну енергію загальним обсягом 734 119 кВт*год кошти в розмірі 3 683 530,18 грн з ПДВ, однак з рахуванням укладення оспорюваних додаткових угод, фактично було сплачено 4 525 923, 21 грн.

За таких обставин, внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання спірних додаткових угод з порушенням законодавства мала місце переплата коштів у розмірі 842 393,03 грн.

Щодо участі прокурора у цій справі, оцінка обґрунтованості порушення інтересів держави в особі органу, визначеного прокурором позивачем.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 3 частини 1 статті 1311 Конституції України передбачено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частинами 3 та 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

За змістом ч. 1, ч. 3, ч. 4 та ч. 7 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

З системного аналізу вказаних правових норм вбачається, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 р. № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 р. зі справи № 806/1000/17).

У даному випадку загроза порушення інтересів держави полягає у порушенні чинного законодавства про публічні закупівлі.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18 викладено таку правову позицію:

- прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу;

- бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк;

- звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення;

- невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо;

- прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18 дійшла висновків, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, у спірних правовідносинах судам необхідно дослідити: чи знав або повинен був знати компетентний орган про допущені порушення інтересів держави, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся; чи дотримано прокурором розумного строку для надання уповноваженому органу можливості відреагувати на виявлене прокурором порушення та самостійно звернутися до суду з відповідним позовом або ж надати аргументовану відповідь на звернення прокурора.

При цьому самого лише посилання прокурора про виявлення ним порушення інтересів держави та невжиття органом державної влади (позивачем у справі), на який покладено обов`язок щодо судового захисту інтересів держави, відповідних дій для такого захисту, недостатньо для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом п. 2 ч. 4 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

Прокурор, обґрунтовуючи звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Відділу освіти, культури, молоді та спорту Зарічненської селищної ради, вказав, що відповідно до затвердженого положення, Відділ освіти, культури, молоді та спорту є виконавчим органом Зарічненської селищної ради. Згідно до п. 1.7 Положення про відділ освіти, культури, молоді та спорту Зарічненської селищної ради, Відділ утримується за рахунок коштів бюджету Зарічненської селищної територіальної громади і є неприбутковим.

Відділ освіти, культури, молоді та спорту Зарічненської селищної ради не звернувся до суду про стягнення суми коштів, чим завдається шкода інтересам держави в особі територіальної громади. Крім того, саме відділом освіти, культури, молоді та спорту Зарічненської селищної ради допущено неналежне використання бюджетних коштів, визначених у місцевому бюджеті.

Суд погоджується з доводами прокурора щодо правомірності визначення Відділу освіти, культури, молоді та спорту Зарічненської селищної ради позивачем по справі, як суб`єкта владних повноважень, до компетенції якої віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави, і в особі яких прокурор може звертатися до суду.

Судом враховано, що Відділ освіти, культури, молоді та спорту Зарічненської селищної ради є стороною правочинів. Порушення інтересів держави обґрунтовано укладенням Відділу освіти, культури, молоді та спорту Зарічненської селищної ради додаткових угод всупереч вимог чинного законодавства і інтересам держави, що призвело до безпідставної зміни істотних умов договору, зростання ціни за одиницю товару.

Вараська окружна прокуратура листом № 52/1-223ВИХ-23 від 03.02.2023 року звернулася до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Зарічненської селищної ради, з проханням надати копії документів та інформацію щодо вжитих заходів до усунення виявлених порушень, у тому числі цивільно-правового характеру, а у разі їх невжиття - вказати причини такого стану.

У відповідь на вказаний лист прокуратури, Відділ освіти, культури, молоді та спорту Зарічненської селищної ради листом вих. № 01-31/314 від 01.02.2023 року повідомила, що підвищення ціни за одиницю електричної енергії до 10% пропорційно збільшенню ринкової ціни шляхом укладання відділом кількох додаткових угод відповідає нормам ЗУ "Про публічні закупівлі". Натомість, ініціювання розірвання чинного договору про постачання електроенергії в результаті призведе до перевитрат бюджетних коштів, порушуючи норми с. 5 Закону про публічні закупівлі, що не відповідає інтересам замовника та суперечить принципам здійснення закупівель.

У відповідь на лист прокуратури №52/1-91ВИХ-23 від 11.05.2023 року, Відділ освіти, культури, молоді та спорту Зарічненської селищної ради листом вих. № 01-31/956 від 22.05.2023 року повідомила, що підвищення ціни за одиницю електричної енергії до 10% пропорційно збільшенню ринкової ціни шляхом укладання відділом кількох додаткових угод відповідає нормам ЗУ "Про публічні закупівлі". Наразі договір № 6033-ВЦ/59 від 04.04.2022 року на постачання електричної енергії виконаний та закритий, будь які зміни чи доповнення до договору внести функціонально не можливо. Позовна робота по даному договору не проводилася.

Вараська окружна прокуратура листом № 52-869ВИХ-23 від 07.07.2023 року звернулася до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Зарічненської селищної ради в якому повідомила, що на виконання ч. 4 ст. 23 Закону Українни "Про прокуратуру", Вараською окружною прокуратурою підготовлено позовну заяву в інтересах держави в особі Відділу освіти, культури, молоді та спорту Зарічненської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 842 393,3 грн.

У постановах Верховного Суду від 23.03.2021 р. у справі № 917/665/20, 07.04.2021 р. у справі № 913/124/20, 09.06.2021 р. у справі № 916/1674/18 (у цих справах суди встановили, що проміжок часу між повідомленням органу, здійсненого прокурором в порядку ст. 23 Закону "Про прокуратуру", та зверненням до суду з позовом є незначним) зроблено наступні висновки:

- суд зобов`язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, чи існував факт не звернення вказаного органу до суду при наявності для цього підстав;

- така обізнаність має бути підтверджена достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені;

- суди попередніх інстанцій при наданні висновків про недотримання прокурором розумного строку зосередилися на часовому проміжку, який минув між повідомленням, яке прокурор надіслав органу, та поданням позову у справі, проте не приділили достатньої уваги тому, що такий проміжок не завжди є вирішальним у питаннях дотримання прокурором приписів ст. 23 Закону "Про прокуратуру"; такий підхід є занадто формалізованим, критерій "розумності" строку має визначатися з урахуванням великого кола чинників і не може бути оцінений виключно темпорально.

У п. 55-56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18. Так, у п. 55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18 зазначено, що при вирішенні питання про необхідність звернення до суду з позовом компетентний орган може діяти в умовах конфлікту інтересів - коли порушення інтересів держави, про яке стверджує прокурор, може бути пов`язане з раніше вчиненими протиправними діями цього органу чи бездіяльністю. Для врахування цих обставин стаття 55 ГПК передбачає такі правила:

- якщо особа, яка має процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду, крім позову прокурора в інтересах держави;

- відмова компетентного органу від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що, звертаючись до суду із позовом у даній справі, прокурор відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави в суді, визначив, у чому саме полягає порушення інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів. За змістом ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України), серед способів захисту визначено визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

За приписами ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Відповідно до частини першої та другої статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

При цьому, суд виходить з того, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За змістом ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 7 статті 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з приписами ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі". Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

За змістом статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі", договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції / пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до "Комерційної пропозиції № "По Факту -Тендер+"" (додаток 2 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 6033-ВЦ/59 від 04.04.2022 р.), відповідно до п. 1 якої, ціна за електричну енергію (кВт*год) становить 4,18135 грн/ кВт*год без ПДВ, та визначається відповідно до формули: Ц(спож) = Цзак + Цп - Тпередача + Трозподіл (грн/ кВт*год), де: Цзак - закупівельна ціна електричної енергії постачальником для споживача на ринках електричної енергії, грн/ кВт*год; Цп - ціна за послуги пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу, грн/ кВт*год; Тпередача - тариф на послуги з передачі електричної енергії ПрАТ "НЕК "Укренерго" (затверджується Регулятором та розміщується на сайті постачальника), грн/кВт*год; Трозподіл - тариф на послуги з розподілу електричної енергії відповідного оператора системи розподілу електричної енергії, до мереж якого приєднаний споживач (затверджується Регулятором та розміщується на сайті відповідного оператора системи розподілу або постачальника), грн/кВт*год без ПДВ. Ціна на електроенергію для споживача Ц(спож) та/або її складові включатимуть всі обов`язкові податки (крім ПДВ, що обліковується окремо), збори та платежі, що передбачені правилами ринків електроенергії, законодавством та іншими нормативними документами (зокрема акцизний податок, внески на регулювання, вартість послуг оператора ринку, що надаються на РДН/ВДР тощо). Всі складові ціни, крім Цп, є такими що не залежать від постачальника, та можуть бути змінені в рамках комерційної пропозиції з повідомленням споживача про зміни.

Згідно з ч. 1 - ч. 3 ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Частиною першою статті 175 ГК України визначено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 185 ГК України, до укладення господарських договорів на організованах ринках капіталу, організованих товарних ринках, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних організованих ринків капіталу, організованих товарних ринків, ярмарків та публічних торгів.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ч. 1 ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно з ч. 2, ч. 3 ст. 632 ЦК України, Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Згідно ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії; 3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку; 6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; 8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті. У зв`язку з необхідністю забезпечення потреб оборони під час дії правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях можуть бути змінені істотні умови договору про закупівлю (після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі) замовником, визначеним у Законі України "Про оборонні закупівлі", а саме: обсяг закупівлі, сума договору, строк дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг.

Абзацом 2 частини 3 статті 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Статтею 652 ЦК України визначено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору. Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Таким чином, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, за пунктом 2 частини 5 наведеної норми - у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.

У п. 52 - п. 63 та п. 88 - п. 90 постанови Великої Палати Верховного суду від 24.01.2024 року у справі № 922/2321/22 (провадження № 12-57гс23) викладено правову позицію:

"Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону № 922-VIII умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону № 922-VIII вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону № 922-VIII, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Наведене підтверджується також історичним тлумаченням норм пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII. У цьому Законі в редакції до 19 квітня 2020 року норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 була викладена в статті 36 та мала такий зміст: "Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі".

Отже, вказана норма Закону № 922-VIII в редакції до 19 квітня 2020 року не дозволяла зміни ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю, проте не обмежувала сторони в можливості багато разів змінювати (не було обмежень щодо строків зміни ціни) таку ціну протягом дії договору в межах встановлених 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку.

Зазначена норма була змінена Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" № 114-IX від 18 вересня 2019 року (далі - Закон № 114-ІХ), яким Закон № 922-VIII було викладено в новій редакції. У новій редакції зазначена норма була викладена в пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII та доповнена умовою, що така зміна ціни в бік збільшення не може відбуватись частіше ніж один раз на 90 днів, крім закупівлі бензину, дизельного пального, газу та електричної енергії.

Отже, в новій редакції норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII не змінила свого змісту щодо розміру зміни ціни за одиницю товару (не більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю), проте була доповнена умовою, яка обмежила строки зміни такої ціни, а саме не частіше ніж один раз на 90 днів.

Як убачається з пояснювальної записки до проєкту Закону № 114-ІХ, метою його прийняття було удосконалення системи публічних закупівель, спрямованої на розвиток конкурентного середовища та добросовісної конкуренції у сфері закупівель, а також забезпечення виконання міжнародних зобов`язань України у сфері публічних закупівель, у тому числі протидії "ціновому демпінгу" коли учасник процедури закупівлі пропонує значно занижену ціну товару, щоб перемогти, а потім через додаткові угоди суттєво збільшує ціну товару та відповідно зменшує обсяг закупівлі, чим нівелює результати публічної закупівлі.

За такої мети очевидно, що зміни, внесені законодавцемЗаконом № 114-ІХ у вказану норму пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, не були спрямовані на те, щоб дозволити учасникам публічних закупівель використовувати "ціновий демпінг" з подальшим збільшенням ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами за результатами процедури закупівлі та при укладенні договору про закупівлю.

Ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі."

Таким чином, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни, водночас, внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" урегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища як коливання ціни на ринку.

Виходячи із викладеного, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди.

При цьому існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинні бути доведені належними та допустимими доказами та такі коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

Суд зазначає, що чинне законодавство про публічні закупівлі не визначає, які органи, установи чи організації мають право надавати інформацію щодо коливання цін на ринку і які документи можуть підтверджувати таке коливання.

Разом з тим, судом враховується, що у документах, які видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників такого коливання, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 13.10.2020 року у справі № 912/1580/18).

Одночасно постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) (правова позиція викладена Верховним Судому складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.06.2021 року у справі № 927/491/19).

При цьому судом враховується, що будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

З іншого боку, будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки (позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 13.07.2021 року у справі № 927/550/20).

Так, позивач, який мав беззаперечне право на отримання електричної енергії за ціною, визначеною в укладеному між сторонами договорі, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо збільшення ціни товару підписав оспорені додаткові угоди, внаслідок чого ціна за одиницю товару збільшилась, а обсяг поставки, що передбачався за договором, фактично, зменшився.

Крім того, суд погоджується з доводами прокурора про те, що збільшення ціни електричної енергії у додаткових угодах по відношенню до погодженої у договорі ціни здійснено з порушенням ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема п. 2 ч. 5 ст. 41 цього Закону, яким встановлена не лише вимога пропорційного збільшення ціни за одиницю товару по відношенню до збільшення ціни товару на ринку, а й 10-відсоткове обмеження такого збільшення.

Зокрема, з аналізу додаткових угод слідує, що динаміка зміни ціни за договором у відсотковому значенні становила + 31,5 % .

При цьому судом звертається увага на те, що сторони не могли не розуміти особливості функціонування ринку електричної енергії; враховуючи діяльність відповідача, на момент підписання основного договору відповідач знав (не міг не знати) про ціни, які склалися на ринку на електричну енергію, постачання якої він мав намір здійснювати, та гарантував її поставку замовнику за цінами відповідно до договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі", закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 року у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі".

Отже, сторонами не підтверджено правомірності дій щодо зміни істотних умов договору про закупівлю після його підписання та до виконання сторонами в повному обсязі. За таких обставин зміна ціни згідно з оспорюваною додатковою угодою є безпідставною, суперечить принципам максимальної економії та ефективності, встановлених ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі", з огляду на що суд доходить висновку про наявність підстав для визнання оспорених додаткових угод недійсними відповідно до ст. ст. 203, 215 ЦК України.

Крім того, розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним. Так само не перешкоджає поданню відповідного позову закінчення строку (терміну) дії оспорюваного правочину до моменту подання позову. Аналогічна правова позиція Верховного суду викладена у постанові від 27.11.2018 року у справі № 905/1227/17.

Також прокурором заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача коштів у розмірі 842 393,3 грн.

Статтею 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Зокрема, положеннями ст. 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.

Згідно з ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Отже, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений позивачу, врегульований нормами глави 54 ЦК України "Купівля-продаж". Правова позиція щодо застосування наведених правових норм у аналогічних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 року у справі № 927/491/19.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з актами прийняття-передавання товарної продукції за квітень 2022 року - лютий 2023 року відповідач поставив електричну енергію загальним обсягом 734 119 кВт*год на загальну суму 4 525 923,21 грн, які повністю оплачені Відділом освіти, культури, молоді та спорту Зарічненської селищної ради.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За таких обставин, загальна вартість отриманої позивачем електричної енергії в кількості 734 119 кВт*год становить 3 683 530,18 грн. Відтак, решта коштів в сумі 842 393,3 грн позивачем сплачена за товар, поставка якого відповідачем не здійснена, підлягає поверненню Відділу освіти, культури, молоді та спорту Зарічненської селищної ради. Доказів повернення вказаних коштів матеріали справи не містять.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, судом встановлено, що додаткові угоди № 1/245 від 29.07.2022 р., № 2/361 від 28.09.2022 р., № 3/362 від 29.09.2022 р., № 4/363 від 30.09.2022 р. та № 5/26 від 30.01.2023 р. до Договору № 6033-ВЦ/59 на постачання електричної енергії споживачу від 04.04.2022 р., укладено між сторонами за відсутності встановлених Законом України "Про публічні закупівлі" підстав та з перевищенням максимального ліміту щодо можливої зміни ціни на товар (10 %), а відтак суд вважає обґрунтованими та правомірними позовні вимоги прокурора про визнання таких додаткових угод недійсними.

Крім того, судом встановлено, що внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання оспорюваних додаткових угод мала місце переплата позивачем грошових коштів в розмірі 842 393,03 грн, а відтак вимога прокурора про стягнення з відповідача зазначених коштів також визнається судом обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 26 055,90 грн покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст. ст. 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсною Додаткову угоду № 1/245 від 29.07.2022 р. до Договору № 6033-ВЦ/59 на постачання електричної енергії споживачу від 04.04.2022 р., укладеногого між відділом освіти, культури, молоді та спорту Зарічненської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія".

3. Визнати недійсною Додаткову угоду № 2/361 від 28.09.2022 р. до Договору № 6033-ВЦ/59 на постачання електричної енергії споживачу від 04.04.2022 р., укладеногого між відділом освіти, культури, молоді та спорту Зарічненської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія".

4. Визнати недійсною Додаткову угоду № 3/362 від 29.09.2022 р. до Договору № 6033-ВЦ/59 на постачання електричної енергії споживачу від 04.04.2022 р., укладеногого між відділом освіти, культури, молоді та спорту Зарічненської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія".

5. Визнати недійсною Додаткову угоду № 4/363 від 30.09.2022 р. до Договору № 6033-ВЦ/59 на постачання електричної енергії споживачу від 04.04.2022 р., укладеногого між відділом освіти, культури, молоді та спорту Зарічненської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія".

6. Визнати недійсною Додаткову угоду № 5/26 від 30.01.2023 р. до Договору № 6033-ВЦ/59 на постачання електричної енергії споживачу від 04.04.2022 р., укладеногого між відділом освіти, культури, молоді та спорту Зарічненської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія".

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 71-Б, код ЄДРПОУ 42101003) на користь Відділу освіти, культури, молоді та спорту Зарічненської селищної ради (34000, Рівненська обл., смт. Зарічне, вул. Фестивальна, 6, код ЄДРПОУ 44011378) кошти у розмірі 842 393,03 грн (вісімсот сорок дві тисячі триста дев`яносто три гривні 03 копійки).

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 71-Б, код ЄДРПОУ 42101003) на користь Рівненської обласної прокуратури (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. 16 липня, буд. 52, код ЄДРПОУ 02910077; р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, ЄДРПОУ 02910077, банк одержувач Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800) 26 055,90 грн (двадцять шість тисяч п`ятдесят п`ять гривень 90 копійок) витрат по сплаті судового збору.

9. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Позивач (стягувач): Відділ освіти, культури, молоді та спорту Зарічненської селищної ради (34000, Рівненська обл., смт. Зарічне, вул. Фестивальна, 6, код ЄДРПОУ 44011378).

Стягувач щодо судового збору: Рівненська обласна прокуратура (33028, Рівненська обл., місто Рівне, вул. 16 липня, буд. 52, код ЄДРПОУ 02910077).

Відповідач (боржник): Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 71-Б, код ЄДРПОУ 42101003).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256 - 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 01 березня 2024 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Р.В. Романюк