Постанова

від 31.05.2024 по справі 918/694/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2024 року Справа № 918/694/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Олексюк Г.Є. , суддя Бучинська Г.Б.

секретар судового засідання Гладка Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненська обласна енергопостачальна компанія» на рішення Господарського суду Рівненської області від 20 лютого 2024 року (суддя Романюк Р.В.)

час та місце ухвалення рішення: 20 лютого 2024 року; м. Рівне, вул. Набережна, 26-А; вступна і резолютивна частина проголошена о 15:40 год; повний текст рішення складено 1 березня 2024 року

за позовом Керівника Вараської окружної прокуратури

в інтересах держави в особі Відділу освіти, культури, молоді та спорту Зарічненської селищної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів

за участю представників сторін:

від Прокурора - Христик Н.П.;

від Позивача - не з`явився;

від Відповідача - Патраков О.І..

ВСТАНОВИВ:

Керівник Вараської окружної прокуратури (надалі Прокурор) в інтересах держави в особі Відділу освіти, культури, молоді та спорту Зарічненської селищної ради (надалі Позивач) звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (надалі - Відповідач), в якій просив:

·визнати недійсною Додаткову угоду № 1/245 від 29 липня 2022 року до Договору № 6033-ВЦ/59 на постачання електричної енергії споживачу від 4 квітня 2022 року, укладеного між Позивачем та Відповідачем (том 1, а.с. 39-46; надалі - Договір);

·визнати недійсною Додаткову угоду № 2/361 від 28 вересня 2022 року до Договору;

·визнати недійсною Додаткову угоду № 3/362 від 29 вересня 2022 року до Договору;

·визнати недійсною Додаткову угоду № 4/363 від 30 вересня 2022 року до Договору;

·визнати недійсною Додаткову угоду № 5/26 від 30 січня 2023 року до Договору;

·стягнути із Відповідача на користь Позивача кошти у розмірі 842 393 грн 03 коп..

В обґрунтування своїх позовних вимог Прокурор посилався на те, що ключовим для збільшення ціни за одиницю товару після підписання Договору є коливання ціни такого товару на ринку, тому, обґрунтовуючи необхідність внесення змін до Договору, Відповідачем надавало дані з веб-сайту ДП "Оператор ринку" щодо роботи "ринку на добу наперед" та внутрішньодобового ринку за відповідні періоди, та висновок Рівненської торгово-промислової палати від 20 вересня 2022 року. На підставі зазначених документів між сторонами укладено додаткові угоди, якими змінено ціну за одиницю товару. При цьому, як звертає увагу Прокурор, на обґрунтування необхідності внесення змін до Договору та укладення Додаткових угод № 3/362 та № 4/363 Відповідач надано один і той же експертний висновок Рівненської торгово-промислової палати, складений 20 вересня 2022 року, тобто до підписання Додаткової угоди № 2/361 від 28 вересня 2022 року. Водночас, надані постачальному дані не містять відомостей, що відображають зміни ціни на ринку електроенергії з квітня 2022 року (моменту укладення Договору). Прокурор вважає, що оскільки Додаткові угоди № 1/245, № 2/361 укладені з порушенням статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а отже підлягають визнанню недійсними, наступні додаткові угоди також підлягають визнанню недійсними, адже їхнє укладення призвело до перевищення допустимої межі збільшення ціни за одиницю товару (10%), що визначена Законом.

Прокурор констатував, що обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 Цивільного кодексу України. Відповідно, безпідставно отримані Відповідачем кошти у сумі 842393 грн 03 коп. в результаті укладення Додаткових угод, на переконання Прокурора, мають бути стягнуті на користь Позивача в дохід місцевого бюджету.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 20 лютого 2024 року (том 2, а.с. 106-130) позов задоволено.

Приймаючи дане рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що оцінка належності визначеного Прокурором Позивача у спірних правовідносинах в контексті наявності/відсутності порушення прав держави в його особі у спірних правовідносинах, а також ефективності заявленого позову, може надаватись для з`ясування обґрунтованості позовних вимог при розгляді спору по суті, і не може бути підставою для залишення позову без розгляду через недоведення підстав для представництва інтересів держави в особі саме визначеної Прокурором сторони правовідношення тому, що за висновком суду стороною спірного правовідношення має бути інша юридична особа, тоді коли суд, має лише перевірити дотримання прокурором положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 53 ГПК України щодо належного обґрунтування підстав для представництва та виконання прокурором визначених законодавством дій, що мають передувати його зверненню до суду.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні також вказав, що збільшення ціни електричної енергії у додаткових угодах по відношенню до погодженої у договорі ціни здійснено з порушенням статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема пункту 2 частини 5 статті 41 цього Закону, яким встановлена не лише вимога пропорційного збільшення ціни за одиницю товару по відношенню до збільшення ціни товару на ринку, а й 10-відсоткове обмеження такого збільшення. Судом встановлено, що з аналізу додаткових угод слідує, що динаміка зміни ціни за договором у відсотковому значенні становила + 31,5 % .

При цьому місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні вказав, що сторони не могли не розуміти особливості функціонування ринку електричної енергії, адже враховуючи діяльність Відповідача, на момент підписання основного Договору Відповідач знав (не міг не знати) про ціни, які склалися на ринку на електричну енергію, постачання якої він мав намір здійснювати, та гарантував її поставку замовнику за цінами відповідно до Договору.

Також, судом першої інстанції зазначено, що можливість зміни ціни Договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі".

Місцевий господарський суд виснував, що сторонами не підтверджено правомірності дій щодо зміни істотних умов договору про закупівлю після його підписання та до виконання сторонами в повному обсязі, тому зміна ціни згідно з оспорюваними додатковими угодами є безпідставною, суперечить принципам максимальної економії та ефективності, встановлених статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі", і щодане стало підставою для визнання оспорених додаткових угод недійсними відповідно до статтей 203, 215 Цивільного кодексу України.

Стосовно вимоги Прокурора щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача безпідставно надмірно сплачених коштів за Договором в сумі 842393 грн 03 коп, то суд зазначив, що дана позовна вимога є можливою одночасно із заявленою вимогою про визнання недійсними додаткових угод, із застосуванням наслідків недійсності правочину, передбачених статтею 216, 1212 Цивільного кодексу України, є належним способом захисту, який передбачений законом.

Відповідач не погоджуючись з винесеним судом першої інстанції рішенням, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (том 2, а.с. 137-144), в якій з підстав, висвітлених в ній, просив суд рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити в позові.

Мотивуючи дану апеляційну скаргу, Відповідач вказав, що Прокурором в порушення вимог положення про Держаудитслужбу до позовної заяви не долучено жодного доказу про те, що Держаудитслужбою проводилася перевірка та вживалися в установленому порядку заходи по усуненню виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме керівника та інших осіб установи, що контролюють усунення виявлених порушень законодавства.

Відповідач в апеляційній скарзі вказав, що Прокурор звертаючись в інтересах держави в особі Позивача в позовній заяві не наводить жодних обставин та не надає до позову належних та допустимих доказів, які б свідчили про порушення прав та/або інтересів Позивача по Договору (спірних Додаткових угод). За твердженням скаржника, додаткові угоди про збільшення ціни за одиницю товару укладені між сторонами у відповідності до вимог частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", без порушення вимог чинного законодавства. Ціна за одиницю товару, яка вказана в кожній з додаткових угодах не перевищує 10 відсотків та не призводить до збільшення суми, визначеної в Договорі.

Відповідач зазначає в апеляційній скарзі, що судом першої інстанції до спірних правовідносин не застосовано статтю 632 Цивільного кодексу України, де відповідно до частини 3 статті 632 Цивільного кодексу України зміна ціни в договорі після його виконання не допускається, а також те, що Договір та Додаткові угоди опубліковані в день укладення в системі «Прозорро» та є в відкритому доступі, і що вимога Прокурора про перерахування ціни виникла через півтора року після виконання Договору, що заборонено законом.

Відповідач також констатує, що підставою укладання Додаткових угод стало зростання ціни на «ринку на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку у липні, серпні, вересні 2022 року, і що підтвердженням такого коливання є порівняльний аналіз ДП «Оператор ринку» за червень та липень 2022 року, згідно якого середньзважена ціна на РДН(ОЕС) у липні 2022 року в порівнянні з червнем 2022 року зросла на 16,69. При цьому апелянт вказав, що додатковими угодами, зокрема кожною, збільшено ціну в межах 10% від вартості за одиницю товару із застосуванням норм Закону України «Про публічні закупівлі», а тому будь які підстави для визнання її недійсною відсутні.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 1 квітня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі № 918/694/23 за апеляційною скаргою Відповідача. Запропоновано учасникам по справі протягом 7 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати відзив.

8 квітня 2024 року через підсистему «Електронний суд» Прокурор подав відзив на апеляційну скаргу, в якому Прокурор просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Прокурор вказав, що повноважень Держаудитслужби України та її підрозділів належить звернення до суду в інтересах держави з позовними заявами у разі невиконання вимог про усунення виявлених порушень. Відповідно до пункту 10 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», орган державного фінансового контролю має право звернення до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу вказав, що аналізуючи підстави внесення змін до Договору шляхом підписання додаткових угод встановлено, що упродовж 2021 року мало місце як збільшення, так і зменшення цін на електричну енергію.

Прокурор зазначив, що обмеження у 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод). Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Прокурор констатує, що для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%.

Прокурор вказав, що не будь-яка довідка уповноваженого органу про ціну товару на ринку, є належним підтвердженням та підставою для зміни ціни в договорі після його підписання, а лише та, яка містить інформацію про коливання ціни такого товару на ринку. Виходячи з наведеного, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладання договору до моменту укладання додаткової угоди. Прокурор вказав, що надані Відповдачем дані з сайту ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ» та висновки Рівненської торгово-промислової палати на підтвердження необхідності укладення додаткових угод не містять інформації про коливання цін на електроенергію станом на момент звернення товариства щодо внесення змін до договору, а також на момент підписання спірних додаткових угод. Окрім цього, такі документи не містять інформації щодо зміни цін на електроенергію на «ринку на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку з моменту підписання Договору №6033-ВЦ/59 від 4 квітня 2022 року до моменту підписання відповідних додаткових угод. Прокурр вважає, що заперечення, викладені Відповідачем у апеляційній скарзі, не спростовують твердження про безпідставність укладення згаданих додаткових угод, а лише повторюють твердження Відповідача про коливання цін на «ринку на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку, що були викладені в листах Відповідача до Позивача із пропозицією щодо укладення додаткових угод.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23 квітня 2024 року проведення підготовчих дій закінчено, а розгляд апеляційної скарги призначено на 31 травня 2024 року об 10:00 год.

У зв`язку з перебуванням у відрядженні судді-члена колегії Філіпової Т.Л. та судді-члена колегії Мельника О.В., на підставі Службової записки головуючого судді по даній справі, розпорядженням керівника апарату суду від 30 травня 2024 року за №01-05/231 призначено заміну судді-члена колегії в справі №918/694/23.

У відповідності до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Гудак А.В., суддя Бучинська Г.Б..

Водночас відповідно до відомостей табелю КП "Діловодство спеціалізованого суду" суддя-член колегії Гудак А.В. перебуватиме у відпустці 31 травня 2024 року.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії Гудак А.В., на підставі Службової записки головуючого судді по даній справі, розпорядженням керівника апарату суду від 31 травня 2024 року призначено заміну судді-члена колегії в справі №918/694/23.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Бучинська Г.Б., суддя Олексюк Г.Є..

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31 травня 2024 року №918/694/23 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Василишин А.Р., Бучинська Г.Б., суддя Олексюк Г.Є..

В судове засідання від 31 травня 2024 року представник Позивача не з`явився.

З наявних в матеріалах справи довідок про доставку електронного листа вбачається, що сторони були належним чином повідомлені про час та дату судового засідання (том 2, а.с. 175).

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання судом вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, суд не викликав учасників справи у судове засідання, відповідно до частини 1 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, що вказує на те, що ухвалою суду від 23 квітня 2024 року явка сторін обов`язковою не визнавалась.

Частиною 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

В той же час, згідно пункту 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи вищевказане суд констатує, що відкладення розгляду апеляційної скарги, визначене статтею 273 Господарського процесуального кодексу України, по суті є неприпустимим з огляду на те, що це суперечить одному із завдань господарського судочинства, визначених частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (своєчасне вирішення судом спорів). При цьому апеляційний господарський суд наголошує на тому, що в силу дії частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншим міркуваннями в судовому процесі.

Дослідивши матеріали справи, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника Позивача, оскільки останній не скористався своїми правом, передбаченим статтею 42 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні від 31 травня 2024 року Відповідач підтримав доводи апеляційної скарги та просив оскаржуване рішення скасувати та ухвали нове, яким відмовити в задоволенні позову. Представник Відповідача зазначив, що Прокурором в порушення вимог положення про Держаудитслужбу до позовної заяви не долучено жодного доказу про те, що Держаудитслужбою проводилася перевірка та вживалися в установленому порядку заходи по усуненню виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме керівника та інших осіб установи, що контролюють усунення виявлених порушень законодавства. Представник Відповідача вказав, що Прокурор звертаючись в інтересах держави в особі Позивача в позовній заяві не наводить жодних обставин та не надає до позову належних та допустимих доказів, які б свідчили про порушення прав та інтересів Позивача по Договору. Також представник зазначив, що додаткові угоди про збільшення ціни за одиницю товару укладені між сторонами у відповідності до вимог частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", без порушення вимог чинного законодавства, і що ціна за одиницю товару, яка вказана в кожній з додаткових угодах не перевищує 10 відсотків та не призводить до збільшення суми, визначеної в Договорі. Констатував, що підставою укладання Додаткових угод стало зростання ціни на «ринку на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку у липні, серпні, вересні 2022 року, і що підтвердженням такого коливання є порівняльний аналіз ДП «Оператор ринку» за червень та липень 2022 року, згідно якого середньзважена ціна на РДН(ОЕС) у липні 2022 року в порівнянні з червнем 2022 року зросла на 16,69. Додатковими угодами, як вказав представник збільшено ціну в межах 10% від вартості за одиницю товару із застосуванням норм Закону України «Про публічні закупівлі», а тому будь які підстави для визнання її недійсною відсутні.

В судовому засіданні від 31 травня 2024 року Прокурор просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Прокурор вказав, що до повноважень Держаудитслужби України та її підрозділів належить звернення до суду в інтересах держави з позовними заявами у разі невиконання вимог про усунення виявлених порушень. Відповідно до пункту 10 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», орган державного фінансового контролю має право звернення до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів. Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу вказав, що аналізуючи підстави внесення змін до Договору шляхом підписання додаткових угод встановлено, що упродовж 2021 року мало місце як збільшення, так і зменшення цін на електричну енергію. Прокурор зазначив, що обмеження у 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод). За доводами Прокурора, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. При цьому Прокурор наголосив, що не будь-яка довідка уповноваженого органу про ціну товару на ринку, є належним підтвердженням та підставою для зміни ціни в договорі після його підписання, а лише та, яка містить інформацію про коливання ціни такого товару на ринку. Виходячи з наведеного, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладання договору до моменту укладання додаткової угоди. Прокурор вказав, що надані Відповідачем дані з сайту ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ» та висновки Рівненської торгово-промислової палати на підтвердження необхідності укладення додаткових угод не містять інформації про коливання цін на електроенергію станом на момент звернення товариства щодо внесення змін до договору, а також на момент підписання спірних додаткових угод. Окрім цього, як вказує Прокурор, такі документи не містять інформації щодо зміни цін на електроенергію на «ринку на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку з моменту підписання Договору №6033-ВЦ/59 від 4 квітня 2022 року до моменту підписання відповідних додаткових угод. Заперечення, викладені Відповідачем у апеляційній скарзі, не спростовують твердження про безпідставність укладення згаданих додаткових угод, а лише повторюють твердження Відповідача про коливання цін на «ринку на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку, що були викладені в листах Відповідача до Позивача із пропозицією щодо укладення додаткових угод.

Заслухавши пояснення представників Відповідача та Прокурора дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Північнозахідного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу Відповідача слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. При цьому колегія виходила з наступного.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що за результатами переговорної процедури закупівлі переможцем визначено учасника - Відповідача.

Відповідно до Звіту про результати проведення процедури закупівлі UA-2021-12-24-009158-b від 5 квітня 2022 року, учасник, з яким укладено Договір - Відповідач, сума визначена в Договір - 5 264 655 грн 94 коп. (в тому числі ПДВ 877 442 грн 66 коп.).

4 квітня 2022 року між Позивачем та Відповідачем укладено Договір, за умовами пункту 1.1 якого визначено, що Договір встановлює порядок та умови постачання електричної енергії (код ДК 021:2015 - 09310000-5 Електрична енергія) як товарної продукції Позивачу постачальником електричної енергії.

В силу дії пункту 2.1 Договору, за цим Договором Відповідач продає електричну енергію Позивачу для забезпечення потреб електроустановок Позивача, а Позивач оплачує Відповідачу вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно з пунктом 5.1 Договору, Позивач розраховується з Відповідачем за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Позивач комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору. Ціна цього Договору становить 5 264 655 грн 94 коп. з ПДВ, в тому числі ПДВ 877 447 грн 66 коп.. У разі надання у встановленому порядку Відповідачем Позивачу повідомлення про зміни умов цього Договору (у тому числі зміну ціни), що викликані змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії) та/або змінами в нормативно - правових актах щодо формування цієї ціни або умов постачання електричної енергії, цей Договір вважається із зазначеної в повідомленні дати зміни його умов (але не раніше ніж через 20 днів від дня надання Позивачу повідомлення, у спосіб визначений комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору): розірваним (без штрафних санкцій) за ініціативою Позивача - у разі надання Відповідачу письмової заяви Позивачу про незгоду/неприйняття змін у строк до зазначеної в повідомленні дати зміни умов даного Договору; зміненим на запропонованих Відповідачем умовах - якщо Позивач не надав Відповідачу письмову заяву про незгоду/неприйняття змін у строк до зазначеної в повідомленні дати зміни умов даного Договору.

У відповідності до пунктів 5.2 - 5.4 Договору, спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Відповідача. Для одного об`єкта Позивача (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії. Ціна електричної енергії має зазначатися Відповідачем у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни. У випадках застосування до Позивача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках, відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Пунктом 13.1 Договору визначено, що цей Договір набирає чинності з моменту погодження (акцептування) Позивачем заяви - приєднання (додаток № 1 до Договору) і договірних величин споживання електричної енергії (додаток № 3 до Договору) та укладається на строк до 31 грудня 2022 року включно, а в частині виконання фінансових зобов`язань (в т.ч. повної оплати заборгованості, включаючи штрафні санкції) Договір діє до повного їх виконання. На підставі частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України сторони дійшли згоди, що умови даного Договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладення, а саме з 1 січня 2022 року. Відповідно до частини 6 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дія Договору може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 % суми, визначеної у цьому Договорі, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.

Відповідно до Заяви - приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 1 до Договору), початок постачання з 4 квітня 2022 року.

Між сторонами підписано "Комерційну пропозицію № "По Факту Тендер+"" (додаток 2 до Договору), відповідно до пункту 1 якої, ціна за електричну енергію (кВт*год) становить 4,18135 грн/ кВт*год без ПДВ, та визначається відповідно до формули: Ц(спож) = Цзак + Цп Тпередача + Трозподіл (грн/ кВт*год), де: Цзак закупівельна ціна електричної енергії постачальником для споживача на ринках електричної енергії, грн/ кВт*год; Цп ціна за послуги пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу, грн/ кВт*год; Тпередача тариф на послуги з передачі електричної енергії ПрАТ "НЕК "Укренерго" (затверджується Регулятором та розміщується на сайті постачальника), грн/кВт*год; Трозподіл тариф на послуги з розподілу електричної енергії відповідного оператора системи розподілу електричної енергії, до мереж якого приєднаний споживач (затверджується Регулятором та розміщується на сайті відповідного оператора системи розподілу або постачальника), грн/кВт*год без ПДВ. Ціна на електроенергію для споживача Ц(спож) та/або її складові включатимуть всі обов`язкові податки (крім ПДВ, що обліковується окремо), збори та платежі, що передбачені правилами ринків електроенергії, законодавством та іншими нормативними документами (зокрема акцизний податок, внески на регулювання, вартість послуг оператора ринку, що надаються на РДН/ВДР тощо). Всі складові ціни, крім Цп, є такими що не залежать від постачальника, та можуть бути змінені в рамках комерційної пропозиції з повідомленням споживача про зміни.

Згідно пункту 4 вищевказаної "Комерційної пропозиції", по закінченню розрахункового періоду, постачальник здійснює остаточний розрахунок (перерахунок) за фактичним обсягом споживання електричної енергії споживачем та надає Позивачу рахунок фактуру та/або акт приймання - передачі на оплату за фактично спожиту електричну енергію у розрахунковому періоді до 10-го числа місяця наступного за розрахунковим. Позивач здійснює оплату протягом робочих днів від дня отримання рахунку та/або Акту приймання - передачі грошовими коштами на поточний рахунок Відповідача із спеціальним режимом використання, але не пізніше ніж до 15 числа місяця, що слідує за розрахунковим. У випадку припинення (або розірвання) Договору, у тому числі дострокового, Позивач зобов`язався оплатити Відповідачу остаточний рахунок та/або Акт приймання - передачі за спожиту електричну енергію, з урахуванням пункту 1 комерційної пропозиції. Позивач здійснює оплату протягом 5 робочих днів від дня отримання даного рахунку та/або Акт приймання - передачі.

Договір набирає чинності з дня моменту погодження (акцептування) Позивачем заяви - приєднання (додаток № 1 до Договору) і договірних величин споживання електричної енергії (додаток № 3 до Договору), і укладається на строк до 31 грудня 2022 року, а в частині виконання фінансових зобов`язань (в т.ч. повної оплати заборгованості, включаючи штрафні санкції) Договір діє до повного його виконання. На підставі частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України сторони дійшли згоди, що умови даного Договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладення, а саме з 1 січня 2022 року. Даний Договір, відповідно до частини 6 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", може бути продовжений на строк, достатній для проведення процедури закупівлі електричної енергії на наступний рік в обсязі, що не перевищує 20 % суми визначеної у цьому Договорі.

Відповідно до пунктів 2 - 4 Додатку 3 до Договору ціна цього Договору становить 5 264 655 грн 94 коп., в тому числі ПДВ 877442 грн 66 коп.. Зобов`язання за цим Договором беруться в межах кошторисних призначень. Сторони усвідомлюють, що зазначена в пункті 2 даного додатку вартість заявлених споживачем договірних величин споживання електричної енергії на 2022 рік, визначена виходячи з вартості тарифів (ціни за одиницю товару) на момент укладання даного Договору, а тому не є остаточною, при цьому, у разі зміни ціни за одиницю товару, істотні умови даного Договору можуть змінюватися у випадках передбачених частиною 5 статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до пунктів 1- 3 Додаткової угоди № 1/245 від 29 липня 2022 року до Договору, беручи до уваги зміст звітів про результати роботи РДН/ВДР та діяльності ДП "Оператор ринку", документальним підтвердженням якого є порівняння ціни електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку у відповідному періоді, що є офіційними даними про ціну на електричну енергію, обсягів купівлі продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" (РДН) та внутрішньодобовому ринку (ВДР), сторони домовилися внести зміни до договору в частині зміни ціни за одиницю товару в бік збільшення (не більше 10 %), зокрема: "1. Ціна за (одиницю товару) кВт*год спожиту електричну енергію становить 4,45988 грн/ кВт*год без ПДВ та починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з 1 липня 2022 року. 2. Сторони домовилися, з огляду на збільшення ціни за одиницю товару, орієнтовна кількість закупівлі (об`єми закупівлі) електричної енергії коригується даною додатковою угодою, враховуючи збільшену ціну на електричну енергію і наводиться в новій редакції додатку 3 до Договору (додаток 1 до даної додаткової угоди). 3. Дана додаткова угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами та відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України розповсюджує свою дію на відносини між сторонами з 1 липня 2022 року".

Згідно з пунктами 2 - 4 Додатку 1 до Додаткової угоди № 1/245 від 29 липня 2022 року (додаток 3 до Договору) "Договірні величини споживання електричної енергії", ціна цього Договору становить 5 264 651 грн 44 коп., в тому числі ПДВ 877441 грн 91 коп.. Ціну Договору вказано з врахуванням кошторисних призначень. Сторони усвідомлюють, що зазначена в пункті 2 даного додатку вартість заявлених споживачем договірних величин споживання електричної енергії на 2022 рік, визначена виходячи з вартості тарифів (ціни за одиницю товару) на момент укладання даного Договору, а тому не є остаточною, при цьому, у разі зміни ціни за одиницю товару, істотні умови даного Договору можуть змінюватися у випадках передбачених частиною 5 статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

У відповідності до пунктів 1-3 Додаткової угоди № 2/361 від 28 вересня 2022 року до Договору, беручи до уваги зміст звітів про результати роботи РДН/ВДР та діяльності ДП "Оператор ринку", документальним підтвердженням якого є "Аналіз роботи ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку", що є офіційними даними про ціну на електричну енергію, обсягів купівлі продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" (РДН) та внутрішньодобовому ринку (ВДР), сторони домовилися внести зміни до договору в частині зміни ціни за одиницю товару в бік збільшення (не більше 10 %), зокрема: "1. Ціна за (одиницю товару) кВт*год спожиту електричну енергію становить 4,76643 грн/ кВт*год без ПДВ та починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з 1 вересня 2022 року. 2. Сторони домовилися, з огляду на збільшення ціни за одиницю товару, орієнтовна кількість закупівлі (об`єми закупівлі) електричної енергії коригується даною додатковою угодою, враховуючи збільшену ціну на електричну енергію і наводиться в новій редакції додатку 3 до Договору (додаток 1 до даної додаткової угоди). 3. Дана додаткова угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами та відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України розповсюджує свою дію на відносини між сторонами з 1 вересня 2022 року".

За пунктами 2- 4 Додатку 1 до Додаткової угоди № 2/361 від 28 вересня 2022 року (додаток 3 до Договору) "Договірні величини споживання електричної енергії", ціна цього Договору становить 5 264 643 грн 95 коп., в тому числі ПДВ 877 440 грн 66 коп.. Ціну Договору вказано з врахуванням кошторисних призначень. Сторони усвідомлюють, що зазначена в пункті 2 даного додатку вартість заявлених споживачем договірних величин споживання електричної енергії на 2022 рік, визначена виходячи з вартості тарифів (ціни за одиницю товару) на момент укладання даного Договору, а тому не є остаточною, при цьому, у разі зміни ціни за одиницю товару, істотні умови даного Договору можуть змінюватися у випадках передбачених частиною 5 статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до пунктів 1- 3 Додаткової угоди № 3/362 від 29 вересня 2022 року до Договору, беручи до уваги зміст звітів про результати роботи РДН/ВДР та діяльності ДП "Оператор ринку", документальним підтвердженням якого є експертний висновок Рівненської торгово промислової палати про моніторинг ринкових цін електричної енергії (дата складання 20 вересня 2022 року), сторони домовилися внести зміни до договору в частині зміни ціни за одиницю товару в бік збільшення (не більше 10 %), зокрема: "1. Ціна за (одиницю товару) кВт*год спожиту електричну енергію становить 5,05972 грн/ кВт*год без ПДВ та починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з 11 вересня 2022 року. 2. Сторони домовилися, з огляду на збільшення ціни за одиницю товару, орієнтовна кількість закупівлі (об`єми закупівлі) електричної енергії коригується даною додатковою угодою, враховуючи збільшену ціну на електричну енергію і наводиться в новій редакції додатку 3 до Договору (додаток 1 до даної додаткової угоди). 3. Дана додаткова угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами та відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України розповсюджує свою дію на відносини між сторонами з 11 вересня 2022 року".

Згідно пунктів 2- 4 Додатку 1 до Додаткової угоди № 3/362 від 29 вересня 2022 року (додаток 3 до Договору) "Договірні величини споживання електричної енергії", ціна цього Договору становить 5 264 642 грн 71 коп., в тому числі ПДВ 877 440 грн 45 коп.. Зобов`язання за цим Договором беруться в межах кошторисних призначень. Сторони усвідомлюють, що зазначена в пункті 2 даного додатку вартість заявлених споживачем договірних величин споживання електричної енергії на 2022 рік, визначена виходячи з вартості тарифів (ціни за одиницю товару) на момент укладання даного Договору, а тому не є остаточною, при цьому, у разі зміни ціни за одиницю товару, істотні умови даного Договору можуть змінюватися у випадках передбачених частиною 5 статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

У відповідності до пунктів 1- 3 Додаткової угоди № 4/363 від 30 вересня 2022 року до Договору, беручи до уваги зміст звітів про результати роботи РДН/ВДР та діяльності ДП "Оператор ринку", документальним підтвердженням якого є експертний висновок Рівненської торгово промислової палати про моніторинг ринкових цін електричної енергії (дата складання 20 вересня 2022 року), сторони домовилися внести зміни до Договору в частині зміни ціни за одиницю товару в бік збільшення (не більше 10 %), зокрема: "1. Ціна за (одиницю товару) кВт*год спожиту електричну енергію становить 5,37850 грн/ кВт*год без ПДВ та починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з 21 вересня 2022 року. 2. Сторони домовилися, з огляду на збільшення ціни за одиницю товару, орієнтовна кількість закупівлі (об`єми закупівлі) електричної енергії коригується даною додатковою угодою, враховуючи збільшену ціну на електричну енергію і наводиться в новій редакції додатку 3 до договору (додаток 1 до даної додаткової угоди). 3. Дана додаткова угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами та відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України розповсюджує свою дію на відносини між сторонами з 21 вересня 2022 року".

В силу дії пунктів 2-4 Додатку 1 до Додаткової угоди № 4/363 від 30 вересня 2022 року (додаток 3 до Договору) "Договірні величини споживання електричної енергії", ціна цього Договору становить 5 264 639 грн 31 коп., в тому числі ПДВ 877 439 грн 78 коп.. Зобов`язання за цим Договором беруться в межах кошторисних призначень. Сторони усвідомлюють, що зазначена в пункті 2 даного додатку вартість заявлених споживачем договірних величин споживання електричної енергії на 2022 рік, визначена виходячи з вартості тарифів (ціни за одиницю товару) на момент укладання даного Договору, а тому не є остаточною, при цьому, у разі зміни ціни за одиницю товару, істотні умови даного Договору можуть змінюватися у випадках передбачених частиною 5 статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до пунктів 1 - 3 Додаткової угоди № 5/720 від 22 грудня 2022 року до, сторони уклали цю додаткову угоду про наступне: "1. Керуючись пунктом 8 частиною 5 та частиною 6 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони дійшли згоди продовжити строк дії Договору для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 % суми, визначеної у Договорі. 2. Викласти у новій редакції абзацу 1 пункту 13.1. "Цей Договір набирає чинності з моменту погодження (акцептування) Позивачем заяви - приєднання (додаток № 1 до Договору) і договірних величин споживання електричної енергії (додаток № 3 до Договору) та укладається на строк до 31 березня 2023 року включно, а в частині виконання фінансових зобов`язань (в т.ч. повної оплати заборгованості, включаючи штрафні санкції) Договір діє до повного їх виконання." 3. Викласти у новій редакції пункт 9 додатку № 2 до Договору: "Договір набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви - приєднання (додаток № 1 до Договору) і договірних величин споживання електричної енергії (додаток № 3 до Договору) і укладається на строк до 31 березня 2023 року, а в частині виконання фінансових зобов`язань (в т.ч. повної оплати заборгованості, включаючи штрафні санкції) Договір діє до повного його виконання."

Відповідно до пунктів 1-2 Додаткової угоди № 4 від 18 січня 2023 року до Договору, сторони уклали цю додаткову угоду про наступне: "1. Керуючись пунктом 8 частини 5 та частини 6 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони дійшли згоди продовжити строк дії Договору для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 % суми, визначеної у договорі. 2. Ціна цієї додаткової угоди становить 1 051 980 грн 80 коп. з ПДВ. При цьому загальна вартість Договору становить 6 316 620 грн 11 коп. з ПДВ."

При цьому Відповідач звернувся до Позивача із листом № 265/167 від 24 січня 2023 року в якому зазначив, що відбулась зміна ціни на електричну енергію, викликана внаслідок зміни тарифу на послуги з передачі електричної енергії ПрАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО", відповідно направлено для підписання два примірника, належно оформлених з боку Відповідача, додаткової угоди.

Відповідно до пунктів 1-3 Додаткової угоди № 5/26 від 30 січня 2023 року до Договору, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, а саме зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни, сторони домовилися внести зміни до Договору в частині зміни ціни за одиницю товару в бік збільшення, зокрема: "1. Ціна за (одиницю товару) кВт*год спожиту електричну енергію становить 5,49909 грн/ кВт*год без ПДВ та починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з 1 січня 2023 року. 2. Сторони домовилися, з огляду на збільшення ціни за одиницю товару, орієнтовна кількість закупівлі (об`єми закупівлі) електричної енергії коригується даною додатковою угодою, враховуючи збільшену ціну на електричну енергію і наводиться в новій редакції додатку 3 до договору (додаток 1 до даної додаткової угоди). 3. Дана додаткова угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами та відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України розповсюджує свою дію на відносини між сторонами з 1 січня 2023 року".

Згідно пунктів 2-4 Додатку 1 до Додаткової угоди № 5/26 від 30 січня 2023 року (додаток 3 до Договору) "Договірні величини споживання електричної енергії", ціна цього Договору становить 5 264 639 грн 31 коп., в тому числі ПДВ 877 439 грн 78 коп.. Ціну Договору вказано з врахуванням кошторисних призначень. Сторони усвідомлюють, що зазначена в пункті 2 даного додатку вартість заявлених Позивачем договірних величин споживання електричної енергії на 2022 рік, визначена виходячи з вартості тарифів (ціни за одиницю товару) на момент укладання даного Договору, а тому не є остаточною, при цьому, у разі зміни ціни за одиницю товару, істотні умови Договору можуть змінюватися у випадках передбачених частиною 5 статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Згідно пунктів 2-4 Додатку 1 до Додаткової угоди № 5/26 від 30 січня 2023 року (додаток 3 до Договору) "Договірні величини споживання електричної енергії", ціна цього Договору становить 1 051978 грн 12 коп., в тому числі ПДВ 175329 грн 68 коп.. Ціну Договору вказано з врахуванням кошторисних призначень. Сторони усвідомлюють, що зазначена в пункті 2 даного додатку вартість заявлених Позивачем договірних величин споживання електричної енергії на 2022 рік, визначена виходячи з вартості тарифів (ціни за одиницю товару) на момент укладання даного Договору, а тому не є остаточною, при цьому, у разі зміни ціни за одиницю товару, істотні умови даного Договору можуть змінюватися у випадках передбачених частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Враховуючи вищезазначене, внаслідок укладення додаткових угод ціну за 1 кВт*год збільшено без ПДВ з 4,18135 грн/кВт*год до 5,49909 грн/кВт*год (31,5 % від первинної ціни).

Згідно актів прийняття-передавання товарної продукції Відповідач поставив електричну енергію загальним обсягом 734 119 кВт*год, на загальну суму 4 525 923 грн 21 коп., а саме:

- акт приймання-передачі № 480031612/4/1 за квітень 2022 року, обсяг 49 226 кВт*год, на суму 246 997 грн 37 коп. з ПДВ;

- акт приймання-передачі № 480031612/5/1 за травень 2022 року, обсяг 22 373 кВт*год, на суму 112 259 грн 23 коп. з ПДВ;

- акт приймання-передачі № 480031612/6/1 за червень 2022 року, обсяг 23 102 кВт*год, на суму 115 917 грн 05 коп. з ПДВ;

- акт приймання-передачі № 480031612/7/1 за липень 2022 року, обсяг 27 724 кВт*год, на суму 148 374 грн 86 коп. з ПДВ;

- акт приймання-передачі № 480031612/8/1 за серпень 2022 року, обсяг 48 583 кВт*год, на суму 260 009 грн 24 коп. з ПДВ;

- акт приймання-передачі № 480031612/9/1 за вересень 2022 року, обсяг 39 601 кВт*год, на суму 240 861 грн 14 коп. з ПДВ;

- акт приймання-передачі № 480031612/10/1 за жовтень 2022 року, обсяг 54 263 кВт*год, на суму 350 224 грн 27 коп. з ПДВ;

- акт приймання-передачі № 480031612/11/1 за листопад 2022 року, обсяг 89 428 кВт*год, на суму 577 186 грн 19 коп. з ПДВ;

- акт приймання-передачі № 480031612/12/1 за грудень 2022 року, обсяг 223 186 кВт*год, на суму 1440 487 грн 09 коп. з ПДВ;

- акт приймання-передачі № 480031612/1/1 за січень 2023 року, обсяг 99 720 кВт*год, на суму 658 043 грн 12 коп. з ПДВ;

- акт приймання-передачі № 480031612/2/1 за лютий 2023 року, обсяг 56 913 кВт*год, на суму 375563 грн 65 коп. з ПДВ.

Таким чином, як вказує Прокурор, Позивач відповідно до укладеного Договору повиннен був сплатити за поставлену електричну енергію загальним обсягом 734 119 кВт*год кошти в розмірі 3 683530 грн 18 коп. з ПДВ, однак з рахуванням укладення оспорюваних додаткових угод, фактично було сплачено 4 525 923 грн 21 коп..

Прокурор покликаючись на те, що Додаткові угоди, якими змінено ціну за одиницю товару - електричну енергію, укладені з порушенням чинного законодавства, звернувся до суду з позовом про визнання додаткових угоди недійсними та стягнення 842393 грн 03 коп..

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.

В силу дії частини 1, 2 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Частинами 1 - 3, 5 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частиною першою статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначає, що підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За змістом частин 1-3 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Правові та економічні засади закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі".

Метою вказаного закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

У статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Частиною 1 статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Досліджуючи обставини звернення Прокурора в особі Позивача з даним позовом до суду, зважаючи на заперечення Відповідача, наведені в апеляційній скарзі, щодо представництва інтересів держави в особі Позивача, колегія суду зауважує, що згідно з абзацами 1 і 2 частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до абзаців 1-3 частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Водночас згідно з положеннями частин третьої-п`ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Системне тлумачення положень частин третьої - п`ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України і частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Прокурор, звертаючись з позовом до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягають інтереси держави, обґрунтовує необхідність їх захисту у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру", а також має довести підстави для представництва, однією з яких є відсутність органу державної влади, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах.

Звертаючись з цим позовом до суду в інтересів держави в особі Позивача, Прокурор зазначив про необхідність даного захисту у спірних правовідносинах у зв`язку із нераціональним та неефективним використання коштів державного бюджету у результаті укладення спірного правочину.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року в справі № 5023/10655/11 (підпункти 6.21, 6.22), від 26 лютого 2019 року в справі № 915/478/18 (підпункти 4.19, 4.20), від 26 червня 2019 року в справі № 587/430/16-ц (пункт 26)).

Зважаючи на характер спірних правовідносин, колегія суду звертається до позиції Верховного Суд у постанові від 23 вересня 2021 року в справі № 907/576/19, що замовниками, у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі», є суб`єкти, які створені державою або територіальною громадою для забезпечення потреб суспільства, яких має забезпечувати держава та які витрачають для здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг публічні фінанси. Наслідком порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» є нераціональне використання бюджетних коштів, що в свою чергу свідчить про наявність саме публічного (державного) інтересу, а не приватного інтересу суб`єкта закупівлі.

Преамбулою Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що цей Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: - юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; - органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; - у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

Інтереси держави у сфері бюджетних відносин полягають в ефективному використанні бюджетних коштів, дотриманні цілей бюджетних асигнувань та призначень, а безпідставне витрачання бюджетних коштів не відповідає меті та принципам бюджетного процесу, закріплених в Бюджетному кодексі України. Неефективне використання бюджетних коштів, їх безпідставне витрачання порушує зазначені державні інтереси, оскільки створює загрозу економічній безпеці держави, порушує порядок надходження, акумулювання та використання бюджетних коштів, що може призвести до неможливості фінансування видатків бюджетів.

Отже, порушення «інтересів держави» в даному випадку полягає у тому, що розпоряджаючись бюджетними коштами, Відповідач порушив принцип максимальної економії та ефективності, відкритості та прозорості закупівель. Таким чином, укладання Додаткових угод до Договору всупереч норм Закону України «Про публічні закупівлі», а також безпідставна сплата коштів за товар, у більшому ніж встановлено Договором розмірі, є прямим порушенням законності в бюджетній сфері, яке сприяє розвитку інфляційних процесів у країні, підриває довіру громадян і наносить матеріальний збиток, що не може не відображатися на державних інтересах та авторитеті держави. Відтак, підставою для звернення Прокурора до суду в інтересах держави з даним позовом є порушення економічних інтересів держави внаслідок укладення незаконної додаткової угоди, чим завдано шкоди бюджету у вигляді надлишкових витрат.

Прокурор, обґрунтовуючи звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Позивача, вказав, що відповідно до затвердженого положення, Позивач є виконавчим органом Зарічненської селищної ради.

Згідно до пункту 1.7 Положення про Позивача, Відділ утримується за рахунок коштів бюджету Зарічненської селищної територіальної громади і є неприбутковим.

Позивач не звернувся до суду про стягнення суми коштів, чим завдається шкода інтересам держави в особі територіальної громади. Крім того, саме Позивачем допущено неналежне використання бюджетних коштів, визначених у місцевому бюджеті.

Відтак, Прокурором підставно обрано Позивача по справі, як суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесено повноваження щодо захисту інтересів держави, і в особі яких Прокурор може звертатися до суду.

Окрім того, Позивач є стороною правочинів. Порушення інтересів держави обґрунтовано укладенням Позивачем додаткових угод всупереч вимог чинного законодавства і інтересам держави, що призвело до безпідставної зміни істотних умов Договору, зростання ціни за одиницю товару.

Прокурор листом № 52/1-223ВИХ-23 від 3 лютого 2023 року звернувся до Позивача, з проханням надати копії документів та інформацію щодо вжитих заходів до усунення виявлених порушень, у тому числі цивільно-правового характеру, а у разі їх невжиття - вказати причини такого стану.

У відповідь на вказаний лист Прокурора, Позивач листом вих. № 01-31/314 від 1 лютого 2023 року повідомив, що підвищення ціни за одиницю електричної енергії до 10% пропорційно збільшенню ринкової ціни шляхом укладання відділом кількох додаткових угод відповідає нормам Закону України "Про публічні закупівлі", та вазав, що ініціювання розірвання чинного договору про постачання електроенергії в результаті призведе до перевитрат бюджетних коштів, порушуючи норми статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі", що не відповідає інтересам замовника та суперечить принципам здійснення закупівель.

У відповідь на лист Прокурора №52/1-91ВИХ-23 від 11 травня 2023 року, Позивач листом вих. № 01-31/956 від 22 травня 2023 року повідомив, що підвищення ціни за одиницю електричної енергії до 10% пропорційно збільшенню ринкової ціни шляхом укладання відділом кількох додаткових угод відповідає нормам закону України "Про публічні закупівлі", і що Договір виконаний та закритий, будь-які зміни чи доповнення до Договору внести функціонально не можливо, а також вказав, що позовна робота по даному договору не проводилася.

Суд констатує, що з вищеописаних відповідей Позивача вбачається бездіяльність даного органу, що відповідно до вищевказаного надає право на звернення Прокурора з позовом саме з огляду на бездіяльність в цьому аспекті саме Позивача.

Прокурор листом № 52-869ВИХ-23 від 7 липня 2023 року звернувся до Позивача, в якому повідомив, що на виконання частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", Прокурором підготовлено позовну заяву в інтересах держави в особі Позивача до Відповідача про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 842393 грн 03 коп.

Зважаючи на викладене та з огляду на те, що Прокурор у позовній заяві навів підстави для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, що проявив бездіяльність в аспекті самостійної подачі відповідного позову, то апеляційний господарський суд доходить висновку, що Прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтовано звернувся до суду в інтересах держави в особі Позивача, з відповідним позовом.

Враховуючи вище викладені обставини, колегія суду констатує, що Прокурором дотримано порядок, передбачений статтею 23 Закону України «Про прокуратуру».

Разом з тим, безпідставним є доводи Відповідача щодо необхідності проведення моніторингу закупівлі органами Держаудитслужби та звернення саме цього органу до суду з даним позовом.

Спростовуючи дане твердження Відповідача колегія суддів зауважує, що питання моніторингу процедури закупівлі врегульовано статтею 8 Закону "Про публічні закупівлі". Так, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи можуть проводити моніторинг процедури закупівлі протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Прокурору про порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, які допущені під час підписання Додаткових угод до Договору, стало відомо в ході опрацювання інформації системи публічних закупівель "Прозорро", уже після фактичного виконання сторонами умов Договору.

Отже, у зв`язку з закінченням строку дії Договору на момент виявлення порушення, підстави для проведення органами Держаудислужби моніторингу закупівлі UA-2021-12-24-009158-b за предметом "Електрична енергія" були відсутні.

В той же час суд апеляційної інстанції констатує, що Держаудитслужба набуває статусу позивача внаслідок звернення до суду з метою усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів. У випадках, коли вказаний орган не здійснював фінансовий контроль та, як наслідок, не виявив порушення законодавства, то і право на звернення до суду із позовом у останнього не виникає.

Аналогічна позиція викладена і у постанові Верховного Суду від 21 березня 2019 року в справі №912/898/18.

Розглядаючи позовну вимогу Прокурора щодо визнання Додаткових угод недійсними із посиланням на порушення при укладення такого правочину статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Досліджуючи оспорювані Додаткові угоди до Договору на предмет їх недійсності, що входить в предмет позовної вимоги Прокурора та зважаючи на заперечення апеляційної скарги Відповідача щодо відсутності порушень частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», колегія суддів досліджує наступні обставини.

У відповідності до пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційні збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни зі одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електрично енергії.

При цьому метою регулювання, передбаченого частиною п`ятою статті 41 Закону «Про публічні закупівлі», а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10%, є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За умовами пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови Договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії;

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18 червня 2021 року у справі №927/491/19 висловив правову позицію, що закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Стаття 652 Цивільного кодексу України передбачає, що в разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим.

Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про публічні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.

Обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Відповідно до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон України "Про публічні закупівлі" не містить виключень з цього правила.

Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку, що обґрунтоване і документально підтверджене постачальником; ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки частина 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" урегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища після підписання договору та до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі.

Тобто, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди.

При цьому, існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинні бути доведені належними та допустимими доказами, та такі коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

Чинне законодавство про публічні закупівлі не визначає, які органи, установи чи організації мають право надавати інформацію щодо коливання цін на ринку і які документи можуть підтверджувати таке коливання. Такі органи і такі документи можуть визначатися замовником при формуванні тендерної документації, а сторонами - при укладенні договору (відповідно до тендерної документації).

Разом з тим, у документах, які видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників такого коливання, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року в справі №912/1580/18.

При цьому судом апеляційної інстанції враховується, що будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

З іншого боку, будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки .

Між тим, Позивач, який мав беззаперечне право на отримання електричної енергії за ціною, визначеною в укладеному між сторонами Договорі, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо збільшення ціни товару підписав оспорені Додаткові угоди, внаслідок чого ціна за одиницю товару збільшилась, а обсяг поставки, що передбачався за Договором, фактично, зменшився.

Крім того, збільшення ціни електричної енергії у Додаткових угодах по відношенню до погодженої у Договорі ціни здійснено з порушенням статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", яким встановлена не лише вимога пропорційного збільшення ціни за одиницю товару по відношенню до збільшення ціни товару на ринку, а й 10-відсоткове обмеження такого збільшення.

Зокрема, з аналізу Додаткових угод слідує, що динаміка зміни ціни за Договором у відсотковому значенні становила + 31,5 % .

При цьому судом звертається увага на те, що сторони не могли не розуміти особливості функціонування ринку електричної енергії, тим більше, враховуючи діяльність Відповідача, адже на момент підписання основного Договору Відповідач знав (не міг не знати) про ціни, які склалися на ринку на електричну енергію, постачання якої він мав намір здійснювати, та гарантував її поставку замовнику за цінами відповідно до Договору.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в Договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії Договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 Цивільного кодексу України та пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону України Про публічні закупівлі, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Відповідна правова позиція викладена і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 жовтня 2024 року в справі № 922/2321/22.

При цьому постачання електроенергії здійснювалося щоденно, тобто електроенергія не тільки переходила у власність Позивача, а й споживалася ним, однак Додаткові угоди укладалися з урахуванням вимог частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України, згідно котрої ціна договору не може змінюватися після передачі продавцем товару у власність покупця, протилежне суперечить вимогам частини 3 статті 632 Цивільного кодексу України

Зважаючи на доводи апеляційної скарги щодо належного підтвердження Відповідачем коливання цін на ринку (а саме: довідками Рівненської торгово-промислової палати; том 1, ас. 66-68) то колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни, водночас, внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання Договору, оскільки частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" урегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища як коливання ціни на ринку.

Виходячи із викладеного, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди.

При цьому існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинні бути доведені належними та допустимими доказами та такі коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

Водночас чинне законодавство про публічні закупівлі не визначає, які органи, установи чи організації мають право надавати інформацію щодо коливання цін на ринку і які документи можуть підтверджувати таке коливання.

Разом з тим, колегією суду враховується, що у документах, які видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників такого коливання, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду, викладена і у постанові від 13 жовтня 2020 року в справі № 912/1580/18.

Одночасно постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судому в складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду і у постанові від 18 червня 2021 року в справі № 927/491/19.

Одночасно постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судому складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18 червня 2021 року в справі № 927/491/19.

При цьому, будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

З іншого боку, будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.

Аналогічна правова позиція, викладена і у постанові Верховного Суду від 13 липня 2021 року у справі №927/550/20.

У постанові Верховного Суду від 18 червня 2021 року в справі №927/491/19 зазначено, що: «Перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця.»

Відповідно до статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі», закупівлі здійснюються за принципом відкритості та прозорості на всіх їх стадіях. Поряд з цим, перемога в тендері (закупівля за кошти місцевого бюджету) та укладення договору за однією ціною та її подальше підвищення більш як на 10% у спосіб укладення оскаржуваних додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця, та свідчить про свідоме заниження цінової пропозиції у тендері з метою перемоги.

Аналогічну правову позицію викладено і в постанові Верховного Суду від 16 лютого 2023 року в справі №903/366/22.

Із системного тлумачення наведених норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 Цивільного кодексу України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 Цивільного кодексу України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Аналогічний правовий висновок наведений Великою Палатою Верховного Суду, в постанові від 24 січня 2024 року в справі №922/2321/22.

В іншому випадку не досягається мета Закону України "Про публічні закупівлі", яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Підсумовуючи усе описане вище колегія суду резюмує, що підписанням оспорюваних Додаткових угод вартість електричної енергії зросла на 31,5%, водночас, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.

Зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проєкту, що входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку, що обґрунтоване і документально підтверджене постачальником; ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Для збільшення ціни за одиницю товару має бути реальне коливання ціни такого товару на ринку в сторону збільшення, що повинно оцінюватися починаючи від підписання договору та до моменту укладення відповідної додаткової угоди, тобто на момент укладання додаткової угоди ціни на товар повинні бути вищими ніж на момент укладання основного договору про закупівлю (або ж додаткової угоди, у разі її обґрунтованого укладення).

Враховуючи встановлені обставини, Відповідачем не підтверджено правомірності дій щодо зміни істотних умов Договору про закупівлю після його підписання та до виконання сторонами в повному обсязі.

Натомість, колегією суддів встановлено, що сторони послідовно збільшували вартість електроенергії, за відсутності доказів, що її вартісні показники упродовж дії Договору зростали в такій прогресії, що виконання його умов стало вочевидь невигідним (збитковим) для Відповідача (зокрема, в сторону збільшення).

З урахуванням того, що сторонами не підтверджено правомірності дій щодо зміни істотних умов Договору про закупівлю після його підписання та до виконання сторонами в повному обсязі, то за таких обставин зміна ціни згідно з оспорюваними Додатковими угодами є безпідставною, суперечить принципам максимальної економії та ефективності, встановлених статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі", а відтак, Додаткові угоди до Договору суперечать вищенаведеним нормам Цивільного кодексу України та Закону України Про публічні закупівлі, а тому підлягають визнанню недійсними.

Дане рішення в цій частині і прийнято місцевим господарським судом, а тому Північно-західний апеляційний господарський суд приймаючи рішення про задоволення позову щодо визнання недійсними Додаткових угод залишає рішення місцевого господарського суду в цій частині без змін.

Що ж до позовних вимог про стягнення з Відповідача на користь Позивача коштів в сумі 842393 грн 03 коп., то колегія суду зазначає наступне.

Статтею 714 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Положеннями статті 669 Цивільного кодексу України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.

Згідно з частиною 1 статті 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Отже, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений позивачу, врегульований нормами глави 54 ЦК України "Купівля-продаж".

Дана правова позиція щодо застосування наведених правових норм у аналогічних правовідносинах викладена і у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду від 18 червня 2021 року в справі № 927/491/19.

Згідно актів прийняття-передавання товарної продукції Відповідач поставив електричну енергію загальним обсягом 734 119 кВт*год, на загальну суму 4 525 923 грн 21 коп., а саме:

- акт приймання-передачі № 480031612/4/1 за квітень 2022 року, обсяг 49 226 кВт*год, на суму 246 997 грн 37 коп. з ПДВ;

- акт приймання-передачі № 480031612/5/1 за травень 2022 року, обсяг 22 373 кВт*год, на суму 112 259 грн 23 коп. з ПДВ;

- акт приймання-передачі № 480031612/6/1 за червень 2022 року, обсяг 23 102 кВт*год, на суму 115 917 грн 05 коп. з ПДВ;

- акт приймання-передачі № 480031612/7/1 за липень 2022 року, обсяг 27 724 кВт*год, на суму 148 374 грн 86 коп. з ПДВ;

- акт приймання-передачі № 480031612/8/1 за серпень 2022 року, обсяг 48 583 кВт*год, на суму 260 009 грн 24 коп. з ПДВ;

- акт приймання-передачі № 480031612/9/1 за вересень 2022 року, обсяг 39 601 кВт*год, на суму 240 861 грн 14 коп. з ПДВ;

- акт приймання-передачі № 480031612/10/1 за жовтень 2022 року, обсяг 54 263 кВт*год, на суму 350 224 грн 27 коп. з ПДВ;

- акт приймання-передачі № 480031612/11/1 за листопад 2022 року, обсяг 89 428 кВт*год, на суму 577 186 грн 19 коп. з ПДВ;

- акт приймання-передачі № 480031612/12/1 за грудень 2022 року, обсяг 223 186 кВт*год, на суму 1440 487 грн 09 коп. з ПДВ;

- акт приймання-передачі № 480031612/1/1 за січень 2023 року, обсяг 99 720 кВт*год, на суму 658 043 грн 12 коп. з ПДВ;

- акт приймання-передачі № 480031612/2/1 за лютий 2023 року, обсяг 56 913 кВт*год, на суму 375563 грн 65 коп. з ПДВ.

Відповідно до платіжних доручень та платіжних інструкцій Позивачем перераховано Відповідачу кошти за електричну енергію на загальну суму 4 525 923 грн 21 коп., зокрема: № 956 від 9 травня 2022 року на суму 500 грн; № 957 від 9 травня 2022 року на суму 500 грн; № 959 від 9 травня 2022 року на суму 476 грн 66 коп.; № 960 від 10 травня 2022 року на суму 8 670 грн 81 коп.; № 954 від 9 травня 2022 року на суму 142 831 грн 58 коп.; № 961 від 9 травня 2022 року на суму 83 575 грн 24 коп.; № 958 від 9 травня 2022 року на суму 7 287 грн; № 955 від 9 травня 2022 року на суму 3 156 грн 08 коп.; № 1308 від 9 червня 2022 року на суму 91 749 грн 60 коп.; №1307 від 9 червня 2022 року на суму 2 689 грн 09 коп.; № 1310 від 9 червня 2022 року на суму 1 169 грн 10 коп.; № 1309 від 9 червня 2022 року на суму 11 145 грн; № 1311 від 9 червня 2022 року на суму 500 грн; № 1312 від 9 червня 2022 року на суму 500 грн 63 коп.; № 1313 від 9 червня 2022 року на суму 4 505 грн 81 коп.; № 1545 від 11 липня 2022 року на суму 98 530 грн 98 коп.; № 1544 від 11 липня 2022 року на суму 12 353 грн 71 коп.; № 1546 від 11 липня 2022 року на суму 185 грн 65 коп.; № 1547 від 11 липня 2022 року на суму 872 грн 75 коп.; № 1548 від 11 липня 2022 року на суму 700 грн; № 1550 від 11 липня 2022 року на суму 500 грн; № 1549 від 11 липня 2022 року на суму 2 773 грн 96 коп.; № 1863 від 12 серпня 2022 року на суму 140 202 грн 58 коп.; № 1862 від 12 серпня 2022 року на суму 4 581 грн 19 коп.; № 1864 від 12 серпня 2022 року на суму 369 грн 28 коп.; № 1866 від 12 серпня 2022 року на суму 700 грн; № 1867 від 12 серпня 2022 року на суму 500 грн; № 1868 від 12 серпня 2022 року на суму 1877 грн 31 коп.; № 1865 від 12 серпня 2022 року на суму 144 грн 50 коп.; № 2121 від 13 вересня 2022 року на суму 238 018 грн 45 коп.; № 2115 від 13 вересня 2022 року на суму 12 967 грн 55 коп.; № 2117 від 13 вересня 2022 року на суму 990 грн 10 коп.; № 2116 від 13 вересня 2022 року на суму 3 864 грн 04 коп.; № 2118 від 13 вересня 2022 року на суму 1 000 грн; № 2119 від 13 вересня 2022 року на суму 1000 грн; № 2120 від 13 вересня 2022 р. на суму 2169 грн 10 коп.; № 2415 від 13 жовтня 2022 року на суму 228 596 грн 65 коп.; № 2421 від 13 жовтня 2022 року на суму 1 602 грн 7 коп.; № 2420 від 13 жовтня 2022 року на суму 1 114 грн 10 коп.; № 2419 від 13 жовтня 2022 року на суму 4 338 грн 58 коп.; № 2417 від 13 жовтня 2022 року на суму 538 грн 94 коп.; № 2416 від 13 жовтня 2022 року на суму 1 257 грн 52 коп.; № 2418 від 13 жовтня 2022 року на суму 3 413 грн 28 коп.; № 2666 від 9 листопада 2022 року на суму 303 715 грн 29 коп.; № 2667 від 9 листопада 2022 року на суму 30 166 грн 95 коп.; № 2669 від 9 листопада 2022 року на суму 800 грн 32 коп.; № 2668 від 9 листопада 2022 року на суму 1 910 грн 44 коп.; № 2739 від 10 листопада 2022 року на суму 1 960 грн; № 2673 від 9 листопада 2022 року на суму 4 477 грн 06 коп.; № 2672 від 9 листопада 2022 року на суму 6 994 грн 13 коп.; № 2670 від 9 листопада 2022 року на суму 200 грн 08 коп.; № 3178 від 15 грудня 2022 року на суму 392 460 грн 55 коп.; № 3179 від 15 грудня 2022 року на суму 130 237 грн 74 коп.; № 3180 від 15 грудня 2022 року на суму 1 762 грн; № 3181 від 15 грудня 2022 року на суму 1 600 грн 64 коп.; № 3182 від 15 грудня 2022 року на суму 22 494 грн 44 коп.; № 3183 від 15 грудня 2022 року на суму 350 грн; № 3184 від 15 грудня 2022 року на суму 3 000 грн; № 3185 від 15 грудня 2022 року на суму 5 492 грн 24 коп.; № 3186 від 15 грудня 2022 року на суму 19 788 грн 58 коп.; № 3518 від 28 грудня 2022 року на суму 1 086 564 грн 59 коп.; № 3519 від 28 грудня 2022 року на суму 269 469 грн 30 коп.; № 3521 від 28 грудня 2022 року на суму 4 227 грн 50 коп.; № 3522 від 28 грудня 2022 року на суму 3 098 грн 02 коп.; № 3520 від 28 грудня 2022 року на суму 14 500 грн 94 коп.; № 3524 від 28 грудня 2022 року на суму 367 грн 65 коп.; № 3525 від 28 грудня 2022 року на суму 4 240 грн 41 коп.; № 3526 від 28 грудня 2022 року на суму 31 503 грн 18 коп.; № 3523 від 28 грудня 2022 оку на суму 26 515 грн 50 коп.; № 318 від 13 лютого 2023 року на суму 426 922 грн 97 коп.; № 319 від 13 лютого 2023 року на суму 215 425 грн 04 коп.; № 320 від 13 лютого 2023 року на суму 9 893 грн 65 коп.; № 321 від 13 лютого 2023 року на суму 3 774 грн 58 коп.; №322 від 13 лютого 2023 року на суму 375 грн 27 коп.; № 323 від 13 лютого 2023 року на суму 1 273 грн 61 коп.; № 324 від 13 лютого 2023 року на суму 378 грн; № 855 від 23 березня 2023 року на суму 22 662 грн 91 коп.; № 856 від 23 березня 2023 року на суму 949 грн 73 коп..

Згідно з приписами частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

В силу дії пункту 1 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Враховуючи, що оспорювані додаткові угоди визнані судом недійсними, то розрахунок за поставлену електроенергію (загальним обсягом 734119 кВт*год) повинен здійснюватися за ціною, визначеною за умовами Договору, а саме: 4,18135 грн з ПДВ.

З огляду на викладене, здійснюючи розрахунок за поставлену електричну енергію за тарифом, визначеним за умовами Договору, загальна вартість отриманої Позивачем електричної енергії в кількості 734119 кВт*год становить 3683530 грн 18 коп.. Відтак, решта коштів в сумі 842393 грн 03 коп. ( 4525923 грн 211 коп. 3683530 грн 18 коп) сплачена Позивачем за товар, поставка якого Відповідачем не здійснена, а тому підлягають поверненню Позивачу. Доказів повернення вказаних коштів матеріали справи не містять.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що місцевий господарський суд до спірних правовідносин застосував частину 1 статтю 670 Цивільного кодексу України, замість статті 1212 Цивільного кодексу України, однак таке застосування зазначеної норми не призвело до ухвалення неправильного по суті рішення (такий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 5 березня 2024 року в справі №918/323/23).

Все вищеописане є підставою для задоволення позовних вимог Прокурора щодо стягнення з Відповідача 2 на користь Позивача 842393 грн 03 коп..

Дане рішення в цій частині прийнято і Господарським судом Рівненської області, а відтак, приймаючи таке рішення, Північно-західний апеляційний господарський суд залишає рішення місцевого господарського суду в цій частині без змін.

Північно-західний апеляційний господарський суд повно, всебічно та об`єктивно дослідив всі доводи та докази Прокурора, Відповідача як вищевказані, так і інші, наведені у позові та апеляційній скарзі, як кожний окремо, так і, головне, у їх комплексі та сукупності на підтвердження чи непідтвердження порушення оскаржуваними Додатковими угодами умов Договору та вимог діючого законодавства України.

Доводи наведені Відповідачем в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи та усім вищеописаним в даній судовій постанові, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

З огляду на усе вищевикладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог Прокурора.

Дане вчинено і місцевим господарським судом, а відтак апеляційний господарський суд залишає оспорювань рішення без змін з огляду на його законність і обгрунтованість, а також те, що при прийнятті даної постанови, Північно західним апеляційним господарським судом не встановлено обставин, що б вказували на необхідність скасування даного рішення (в розумінні частини 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Виносячи дану судову постанову та враховуючи те, що апеляційним господарським судом залишено без задоволення апеляційну скаргу Відповідача, апеляційний господарський суд, відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, залишає судовий збір за розгляд апеляційної скарги за Відповідачем.

Керуючись статтями 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненська обласна енергопостачальна компанія» на рішення Господарського суду Рівненської області від 20 лютого 2024 року в справі 918/694/23 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Рівненської області від 20 лютого 2024 року в справі 918/694/23 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

5. Справу №918/694/23 повернути Господарському суду Рівненської області.

Повний текст постанови виготовлено 7 червня 2024 року.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Бучинська Г.Б.