Ухвала

від 06.03.2024 по справі 120/2464/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

06 березня 2024 р.Справа № 120/2464/24

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Слободонюк Михайло Васильович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

29.02.2024 до суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка подана його представником Дзундзою Ю.Р., до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Частиною першою статті 171 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу. Водночас, вказані положення поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Відповідно до вимог пунктів 4, 5 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

А у відповідності до ч. 4 ст. 161 КАС України, яка кореспондується із положеннями ч. 2ст. 79 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Отже, аналіз наведених норм вказує, що КАС України покладає на позивача обов`язок обґрунтувати зміст заявлених вимог та додати до позовної заяви всі докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

За змістом позовних вимог (прохальної частини позову) позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати йому середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 457 929,80 грн. та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 457 929,80 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що станом на день виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 (23.12.2017) відповідач не провів з ним повного розрахунку по усім видам забезпечення. Такі обставини спонукали його звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Вказує, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.10.2020 по справі № 120/3874/20-а відповідачем 30.03.2021 було виплачено грошову компенсацію за невикористані дні відпустки як учаснику бойових дій в розмірі 2 352,80 грн.

На виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.10.2020 по справі № 120/3879/20-а відповідачем 15.02.2021 було виплачено індексацію грошового забезпечення в розмірі 3 508,53 грн.

В подальшому на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26.01.2022 по справі №120/13636/21-а відповідачем 08.11.2022 було доплачено індексацію грошового забезпечення в розмірі 69 525,36 грн.

Надалі на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14.02.2023 по справі №120/10074/22 відповідачем було перераховано та виплачено належне грошове забезпечення при звільненні 06.07.2023 в розмірі 46 847,76 грн. та 29.01.2024 у розмірі 59 119,41 грн. Позивач вказує, що фактичний розрахунок всіх належних сум при звільнення відповідач здійснив лише 29.01.2024.

З огляду на викладене, позивач робить висновок, що відповідачем несвоєчасно проведено остаточний розрахунок при звільненні за період з 24.12.2017 по 29.01.2024, а тому він має право на отримання середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Разом із тим згідно інформації, яка міститься в комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)", судом встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово вже звертався до суду до військової частини НОМЕР_1 із вимогами щодо нарахування та виплати йому середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з посиланням на проведення відповідачем відповідних грошових виплат в його користь на виконання зазначених вище судових рішень.

Так, судом з`ясовано, що в межах розглянутої Вінницьким окружним адміністративним судом справи №120/10073/22 позивачем заявлялися вимоги про відшкодування з відповідача середнього заробітку за період затримки у проведенні остаточного розрахунку при звільненні із служби з 24.12.2017 по 24.12.2022.

А в межах розглянутої судом іншої справи № 120/10073/22 позивачем заявлялися вимоги про відшкодування з відповідача середнього заробітку за період затримки у проведенні остаточного розрахунку при звільненні із служби з 24.12.2017 по 07.11.2022. При цьому вимоги у цій справі якраз і обґрунтовувались обставинами виконання відповідачем ухвалених на користь позивача судових рішень від 08.10.2020 по справі № 120/3879/20-а, від 19.10.2020 у справі № 120/3874/20-а, від 26.01.2022 у справі № 120/13636/21, про що власне наводиться і обґрунтування в даному адміністративному позові.

Однак про викладені вище обставини позивач з невідомих для суду причин в цьому позові не зазначає (а можливо й приховує), хоча такі обставини мають вкрай важливе значення для цієї справи.

Тобто, в даному випадку позивач ставить питання повторної відповідальності відповідача згідно ст. 117 КЗпП України за період затримки у проведенні остаточного розрахунку при звільненні із військової служби з 24.12.2017 по 24.12.2022, який частково вже був предметом судових спорів у справах № 120/121/23 та №120/10073/22.

При цьому причини та мотиви таких дій позивача залишаються для суду невідомі, хоча в будь-якому разі позивач є обізнаним з усіма судовими рішеннями, прийнятими за його участі.

За таких обставин суд вважає, що той виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги не відповідає усім фактичним обставинам які охоплюються змістом позовних вимог.

Відповідно, позивачу необхідно наповнити виклад обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги додатковими фактами та даними, про які наголошено судом вище, з урахуванням того, що спірний період заявлених позовних вимог частково уже був предметом судового дослідження у інших адміністративних справах за участю позивача. Як наслідок цього - конкретизувати та уточнити позовні вимоги.

Окрім того, на виконання вимог ч. 2 ст. 79, ч. 4 ст. 161 КАС України позивачу необхідно надати до позовної заяви усі докази на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме копії судових рішень, ухвалених на користь позивача у справах № 120/3874/20-а, №120/3879/20-а, № 120/13636/21-а, № 120/10074/22, № 120/121/23, № 120/10073/22 та докази отримання присуджених коштів за такими рішеннями.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 256, 293 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, - залишити без руху.

Встановити позивачу 5-ти денний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в мотивувальній частині ухвали суду.

Копію даної ухвали направити позивачу (представнику позивача).

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяСлободонюк Михайло Васильович