Рішення

від 26.02.2024 по справі 160/31190/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2024 рокуСправа №160/31190/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничий комбінат "ВДА" до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів № UA110000/2023/000025/2 від 22.05.2023 року;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови Дніпровської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2023/00242.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, 22.05.2023 року №UA110000/2023/000025/2 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару. Відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованого товару скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно із положеннями ст.64 МК України, а також відмовлено у прийнятті митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2023/00242. Позивач зазначає, що жодну з підстав для коригування митної вартості задекларованих товарів не було зазначено відповідачем в процесі консультацій щодо митного оформлення задекларованої товарної партії у даному випадку та у електронних повідомленнях від митниці декларанту, тобто жодна з підстав для коригування не була пов`язана з недоліками, у зв`язку з якими органом доходів і зборів витребувані додаткові документи, а зазначена лише у гр.33 спірного рішення, то звідси слідує, що всі зазначені Дніпровською митницею підстави для коригування митної вартості задекларованих товарів є протиправними та не могли бути покладені відповідачем в основу прийнятих рішень.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.12.2023 року позовна заява була залишена без руху через невідповідність приписам ст.160 КАС України та запропоновано позивачу, у десятиденний строк з дня отримання ухвали суду, усунути недоліки позовної заяви шляхом надання доказів доплати судового збору у розмірі 2 684 грн.

На виконання ухвали суду 18.12.2023 року, позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, а саме до суду надано квитанцію про сплату судового збору у зазначеному розмірі.

Ухвалою суду від 20.12.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

На виконання ухвали суду 09.01.2024 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що під час здійснення Дніпровською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, відповідач вказує, що за результатами розгляду поданих документів, виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товарів, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості. Однак, такі документи декларантом надані не були, у зв`язку із чим відповідачем обґрунтовано прийнято оскаржувані рішення. Митну вартість скориговано за інформацією попередніх оформлень з урахуванням виробника товару, ввезеного за однакових комерційних умов, за поставкою від продавця, призначення та розміру партії товару, до рівня ЕМД від 21.04.2023 р. №UA100380/2023/605525, яка оформлена за резервним методом визначення митної вартості товарів за ціною 0,3 дол.США/кг. Таким чином, посадові особи митниці при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості заявленого позивачем товару діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством. Зважаючи на викладене вище, Дніпровська митниця вважає, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 22.05.2023 року №UA110000/2023/000025/2 та картка відмови Дніпровської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2023/002421, прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства, є законними та обґрунтованими та не підлягають скасуванню, що є підставою для відмови у задоволенні позову повністю.

До суду 21.02.2024 року від позивача надійшли письмові пояснення, в якій вказано, що Верховний Суд сформував правову позицію, зазначивши, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товариством товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження ним митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Оскільки товариством були надані для митного оформлення товару документи, необхідні для визначення його митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість товару та її складові частини, не містять суттєвих розбіжностей, тощо, відмова відповідача у розмитненні товару за митною декларацією є неправомірною, а оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними та підлягають скасуванню. Враховуючи викладене, позивач просив суд позов задовольнити в повному обсязі з підстав викладених у ньому.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві та у письмових поясненнях, позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "ВК "ВДА" здійснювало ввезення на територію України товару, а саме: сіль, придатна для споживання людьми: морська сіль 0 помолу не йодована у біг-бегах, придбаного у іноземного виробника товару Avrasya Entegre Et Ve Tuz за зовнішньоекономічним договором (контрактом) купівлі-продажу від 07.04.2023 р. № 0704.

Відповідно до умов п.2.1 зазначеного Контракту, постачання товару здійснюється на умовах EXW - Конья, Туреччина, згідно із правилами Інкотермс - 2010, партіями, відповідно до погоджених замовлень покупця. На виконання умов Контракту і на митну територію України надійшла партія товару. Декларантом з метою митного оформлення поставленого за Контрактом товару (сіль, придатна для споживання людьми: морська сіль 0 помолу не йодована у біг-бегах).

22.05.2023 року було подано до Дніпровської митниці електронну митну декларацію ЕМД № UA110130/2023/009979 (23UA110130009979U9), а також документи на підтвердження заявленої митної вартості товару: сертифікат якості від 10.05.2023 р., пакувальний лист № IHR2023000000043 від 11.05.2023 р., декларація про походження товару № IHR2023000000043 від 11.05.2023 р., рахунок-проформа №10052023 від 10.05.2023 р., рахунок - фактура (інвойс) № IHR2023000000043 від 11.05.2023 року; транспортна накладна CMR від 11.05.2023 року; сертифікат походження № Z0209070 від 12.05.2023 р.; прямий контракт від виробника товару Avrasya Entegre Et Ve Tuz № 070 від 07.04.2023 року; експортна декларація країни відправлення № 23341200ЕХ00177369 від 12.05.2023 року; платіжна інструкція № 4JBKLN5 від 10.05.2023 року та банківський платіжний документ SWIFT від 10.05.2023 р., яка підтверджує сплату за товар; договір-заявку на перевезення вантажу автомобільним транспортом № 5 від 11.05.2023 року, рахунок на перевезення № 611 від 19.05.2023 р., довідка про транспортно-експедиційні витрати № 5 від 11.05.2023 р.

ТОВ "Виробничий комбінат "ВДА" митну вартість поставлених товарів визначило за основним методом, за ціною договору (контракту) щодо товарів які імпортуються (вартість операції), яка склала - 2 494,78 дол.США або 91 230,75 грн.

Дніпровська митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого по зазначеній в митній декларації, направило позивачу повідомлення № 1, в якому зазначила, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

- Оцінювана партія товару постачається на комерційних умовах EXW KONYA (Туреччина). Разом з тим, декларантом у графі 20 ЕМД № UA110130/2023/009979 від 22.04.2023 р. зазначені умови поставки FCA KONYA;

- Згідно із п.3.1 Контракту, одночасно з поставкою товару продавець передає покупцеві оригінали товаросупровідних документів, де серед іншого зазначено і калькуляцію вартості. Даний документ декларантом не наданий;

- Декларантом до митного оформлення товарів надано платіжна інструкція №4JBKLN5 від 10.05.2023 року та банківський платіжний документ SWIFT від 08.05.2023 року. Вказані платіжні документи оформлено без дотримання вимог Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металів, а саме: відсутній підпис(и) відповідальної особи платника, яка відповідно до законодавства України має право розпоряджатись рахунком;

- В Контракті зазначений розрахунковий рахунок покупця один, а в платіжному документі SWIFT від 08.05.2023 р. інший;

- В графі 44 митної декларації країни відправлення № 23341200ЕХ00177369 від 12.05.2023 р. зазначений рахунок-фактура від 11.05.2023 р. №V23243160110886029141639, який до митного оформлення не наданий;

- До митного оформлення надано довідку №4 від 11.05.2023 р., рахунок №610 від 19.05.2023 р., договір-заявку №4 на перевезення вантажу від 11.05.2023 р. В зазначених документах відсутні відомості про протяжність маршруту перевезення у кілометрах до місця ввезення на митну території України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту;

- Довідка № 5 від 11.05.2023 р. містить інформацію, що транспортно-експедиційні витрати на шляху Джиханбейли/Конья (Туреччина) - смт.Меліоративне (Україна) складають 101 250 грн. З огляду на Закон України "Про транспортно-експедиторську діяльність", перевізником не зазначено розмір винагороди за послуги перевезення.

На підставі зазначеного було зобов`язано декларанта протягом 10 днів надати (за наявності) додаткові документи, а саме: 1) інші платіжні та\або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) транспортні (перевізні) документи, якщо за умови поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та\або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 5) сертифікат якості від 27.03.2023 року №0143\2022 з перекладом на українську мову згідно із ст.254 МК України.

Позивачем листом № 2 від 22.05.2023 р. надало пояснення на поставлені відповідачем питання та додатково надало документи, що запитувались.

Зокрема, 1) графі 20 ЕМД № UA110130/2023/009979 (23UA110130009979U9) від 22.05.2023 р. зазначені умови поставки FCA KONYA є помилкою, оскільки в Контракті та інвойсі від 11.05.2023 р. зазначені умови поставки EXW KONYA (Туреччина); калькуляція вартості товару жодним чином не впливає на визначення вартості товару; 3) банківські платіжні документи завірені печаткою та підписом працівника банку, за своєю формою відповідають вимогам чинного законодавства України; 4) обидва рахунки, що зазначений в Контракті та банківському платіжному документі SWIFT належать позивачу, що підтверджується відповідною довідкою банку; 5) надано відповідачеві роздруківку електронного інвойсу від 11.05.2023 р. № V23243160110886029141639; 6) в договорі-заявці №5 на перевезення вантажу від 11.05.2023 р. вказана вартість за 1 тону вантажу та загальна вартість перевезення вантажу, а також в довідці перевізника № 5 від 11.05.2023 р. вказана вартість перевезення вантажу за маршрутами:Джиханбейли/Конья, Туреччина - п\п Джурджулешти - п/п Рені, Україна та п/п Джурджулешти - Рені, Україна - смт.Меліоративне, Україна; 7) ТОВ "Виробничий комбінат "Самара" є прямим перевізником і виплата додаткових винагород на експедиційні послуги не передбачена договором-заявкою на перевезення вантажу № 5 від 11.05.2023 poку.

В подальшому відповідачем направлене повідомлення щодо наданих позивачем пояснень та додаткових документів. В зазначеному повідомленні відповідач вказав, що за результатом опрацювання документів виявлено наступне: в наданих проформі-інвойсі від 10.05.2023 р. № 10052023 р., комерційному інвойсі від 11.05.2023 р. № IHR2023000000043, рахунку-фактурі від 11.05.2023 р. № IHR2023000000043 вартість товару встановлена на рівні 51 дол.США/т. Враховуючи заявлену вагу нетто партії товару у кількості 22,5 т, фактурна вартість товару розраховується на рівні 1 147,5 дол.США. Разом з тим, в наданих інвойсах та копії митної декларації країни відправлення міститься інформація про вартість партії товару на рівні 1 148 дол.США. Платіж за партію товару відповідно до банківських платіжних документів здійснений позивачем у розмірі 1 148 дол.США, Тому, на думку відповідача, декларантом зазначено фактурну вартість товару у розмірі 1 148 дол.США, що не відповідає розрахунку вартості ціни 51 дол.США за 22,5 т.

Також відповідач зазначає, що за довідкою банку банківські рахунки позивача відкриті 12.04.2023 р., а в прикінцевих положеннях контракту № 0407, який укладений 07.04.2023 р., тобто раніше відкриття рахунку в банку.

Відповідач за результатами розгляду поданих документів своїм рішенням №UA110000/2023/000025/2 від 22.05.2023 року здійснив коригування заявленої позивачем митної вартості товару у бік збільшення із застосуванням резервного методу, а також роз`яснила декларанту, зокрема, що він має право на вільний обіг товарів, що декларуються, у разі згоди з рішенням про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом, вказуючи, що позивачем не були усунені виявлені розбіжності.

На підставі вищезазначеного рішення Дніпровська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110130/2023/000242.

Поставлений товар було випущено у вільний обіг за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою відповідно до митної вартості товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом подання митної декларації № 23UA110130010124?1 від 23.05.2023 року. Внаслідок збільшення митної вартості позивач додатково сплатив 14420,34 грн. митних платежів.

Правомірність та обґрунтованість рішень відповідача про коригування митної вартості товарів від 23.05.2023 року №UA110000/2023/000025/2 та картки відмови Дніпровської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2023/00242 є предметом розгляду у цій адміністративній справі.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки (стаття 50 МК України).

Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно із частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

За змістом частини четвертої статті 53 МК України, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина шоста статті 53 МК України).

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до положень частини другої, третьої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Приписами частини першої статті 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно із пунктом 1 частини четвертої статті 54 цього Кодексу митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною шостою статті 54 МК України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно із частиною другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Згідно із положеннями частин другої - восьмої статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно із положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно із положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною сьомою статті 54 МК України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Системний аналіз вказаних положень МК України дає підстави дійти висновку, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно із частиною шостою статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.06.2019 р. у справі №803/667/17.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Щодо доводів відповідача, про те, що в наданої митної декларації декларантом у графі 20 ЕМД № UA 110130/2023/009979 №23UA110130009979U9) від 22.05.2023 р. зазначені умови поставки FCA KONYA, хоча в Контракті умови поставки товару визначені як EXW KONYA (Туреччина), суд зазначити наступне.

Позивач в наданих відповідачу поясненнях вказав, що зазначені в митній декларації умови поставки FCA KONYA є технічною помилкою декларанта, оскільки в Контракті та інвойсі від 11.05.2023 р. зазначені умови поставки EXW KONYA (Туреччина). В жодному документі, що був наданий декларантом Дніпровській митниці під час проходження митного оформлення партії товару, не було зазначені умови поставки: FCA KONYA.

З огляду на зазначене, технічна помилка, яка була виявлена відповідачем в митній декларації та в подальшому мала б бути виправлена декларантом, не вплинула на правильність визначення митної вартості товару, оскільки митна декларація не відноситься до переліку документів, передбачених ст.53 МК України, на підставі яких митний орган перевіряє вірність визначення митної вартості товару.

Стосовно доводів відповідача про те, що декларантом не надана калькуляція вартості товару, слід зазначити таке.

Калькуляція вартості товару не відноситься до документів, на підставі яких визначається митна вартість товару.

Калькуляція вартості товару це обчислення собівартості одиниці продукції, виконаних робіт та послуг, а також заготівельної собівартості матеріальних цінностей та засобів виробництва за елементами витрат. Як правило, калькуляція - це бухгалтерський розрахунок витрат у грошовому вираженні на виробництво одиниці виробу або партії виробу. Калькуляцію складає виробник товару для визначення рентабельності виробництва.

В свою чергу, калькуляція вартості товару не впливає на договірну (ринкову) ціну товару, що визначається між Продавцем та Покупцем товару. Саме, договірна ціна є визначальною для оцінки митної вартості товару, а не вартість виробництва такого товару, що може включати показники, які не враховуються при визначенні митної вартості товару.

Так, калькуляція вартості не є додатковим документом, що може підтверджувати митну вартість товару відповідно до ч.3 ст.53 МК України. Тому посилання відповідача щодо надання калькуляції витрат Продавця на партію товару є безпідставними.

Стосовно доводів відповідача про те, що декларантом надані банківські платіжні документи, що не відповідають вимогам чинного законодавства України, а саме - відсутній підпис платника в наданих декларантом документах.

Позивачем були надані відповідачу наступні банківські документи, що підтверджують факт оплати вартості партії товару; платіжна інструкція № 4JBKLN5 від 10.05.2023 р. та SWIFT-протокол від 10.05.2023 р., який є підтвердженням відправки SWIFT-платежу. Вказані документи сформовані АТ КБ "ПриватБанк". Ідентифікація платника є обов`язковою стадію прийняття банком платіжної інструкції на перерахування коштів такого платника. Ідентифікація позивача під час здійснення платежу 10.05.2023 р. здійснювалась через електронний застосунок Приват24 з використанням електронно-цифрового підпису позивача. На виконання інструкцій позивача, банком надані підтверджуючи документи: платіжна інструкція № 4JBKLN5 від 10.05.2023 р. та SWIFT-протокол від 10.05.2023 р., який є підтвердженням відправки SWIFT-платежу.

Зазначені банківські документи є належними доказами оплати вартості партії товару у повному обсязі.

Стосовно доводів відповідача про те, що в контракті зазначений розрахунковий рахунок покупця один, а в платіжному документі SWIFT від 10.05.2023 р. інший, а також щодо того, що за довідкою банку банківські рахунки позивача відкриті 12.04.2023 р., а в прикінцевих положеннях контракту № 0407, який укладений 07.04.2023 р., тобто раніше відкриття рахунку в банку.

В Контракті зазначений розподільчий рахунок позивача в гривні та доларах США, а в банківських платіжних документах зазначений поточний рахунок позивача. Всі ці рахунки належать позивачу, що підтверджується довідкою АТ КБ "ПриватБанк" від 22.05.2023 р.

Щодо дати відкриття рахунку, то позивач зазначив, що 07.04.2023 р. подані документи до АТ КБ "ПриватБанк" на відкриття банківських рахунків. Після подання документів для укладання зовнішньо-економічного контракту позивачем, банк надав відомості про майбутні банківський реквізити, у тому числі номери банківських рахунків. Фактично банківські рахунки були відкриті банком 12.04.2023 р.

Тобто відомості про банківські рахунки жодним чином не впливають на визначення митної вартості партії товару.

Стосовно доводів відповідача про те, що в графі 44 митної декларації країни відправлення № 23341200ЕХ00177369 від 12.05.2023 року зазначений рахунок-фактура від 11.05.2023 р. № V23243160110886029141639, який до митного оформлення не наданий, то суд з цього приводу зазначає наступне.

Позивач разом з листом № 3 від 22.05.2023 р. надав відповідачу роздруківку електронного інвойсу від 11.05.2023 р. № V23243160110886029141639.

Стосовно доводів відповідача про те, що в документах на перевезення товару відсутні відомості ПРО (протяжність маршруту перевезення) у кілометрах до місця ввезення на митну території України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту, а також перевізником не зазначено розмір винагороди за послугу перевезення.

Позивачем для підтвердження витрат на перевезення партії товару були надані: договір-заявку на перевезення вантажу автомобільним транспортом № 5 від 11.05.2023 p.; рахунок на перевезення вантажу №611 від 19.05.2023 р.; довідка про транспортно-експедиційні витрати № 5 від 11.05.2023 р.

В договорі-заявці №5 на перевезення вантажу від 11.05.2023 р. вказана вартість за 1 тону вантажу, що становила 4 500 грн., та загальна вартість перевезення вантажу, що склала 101 250 грн., а також в довідці перевізника № 4 від 11.05.2023 р. вказана вартість перевезення вантажу за маршрутами: Джиханбейли/Конья, Туреччина - п/п Джурджулешти - п/п Рені, Україна, яка склала 49 200 грн.; п/п Джурджулешти - Рені, Україна - смт.Меліоративне, Україна, яка склала 52 000 грн.

Разом з тим, на думку позивача, надана довідка про транспортні витрати № 5 від 11.05.2023 р. повністю підтверджує витрати позивача на транспортування поставлених товарів.

Тобто, з наданих позивачем документів можна визначити вартість перевезення партії товару, що повинна враховуватись при обчислені митної вартості партії товару.

З приводу виплати додаткової винагороди перевізнику за експедиційні послуги, то слід

зазначити, що з наданих позивачем документів, зокрема, договору-заявці на перевезення вантажу автомобільним транспортом не передбачалось оплати перевізникові жодних додаткових винагород, у тому числі за експедиційні послуги.

Відсутність додаткових винагород пояснюється тим, як в позові зазначив позивач, що ТОВ "Виробничий комбінат "Самара" є прямим перевізником та транспортні засоби, які використовувались для перевезення партії товару, є власністю перевізника ТОВ "ВК "САМАРА". Тому, висновки відповідача з приводу додаткових винагород є безпідставними та надуманими.

З приводу доводів відповідача щодо математичної розбіжності вартості товару, що зазначена в рахунках-факту, слід зазначити наступне.

Відповідно до п.3.3 Контракту, ціна на товари, продані за цим контрактом, встановлюються відповідно до проформ-інвойсів, які є невід`ємною частиною цього контракту.

Продавець товару в проформі-інвойсі визначив вартість партії товару на рівні 1 148 дол.США, застосувавши математичний метод округлення суми до цілого числа.

Лише Продавець товару має право визначати ціну на нього. Сплата суми коштів за товар меншою, ніж визначив Продавець, буде вважатись частковою оплатою.

Відповідачем використані різні товари для порівняння, зокрема: в митній декларації №23UА100380605525U9 від 21.04.2023 р. найменування товару: сіль кристалічна дрібного помолу, білого кольору, не йодована, придатна для споживання людьми, а в митній декларації позивача: сіль, придатна для споживання людьми: морська сіль 0 помолу не йодована у біг-бегах; сіль морська, не денатурована, не йодована, кристалічного білого кольору, без сірих відтінків, отримана шляхом випаровування на сонці.

Таким чином, в митній декларації, що використовувалась відповідачем при визначенні митної вартості, заявлена сіль невідомого способу видобутку та дрібного помолу, а в митній декларації позивача заявленим товаром є морська сіль отримана шляхом природного випарювання на сонці. Походження товару, спосіб його видобутку та обробки впливають на його вартість, а тому є суттєвими при визначенні митної вартості такого товару.

Так, Порядком № 261 передбачено, що в графах 25 та 26 митної декларації зазначаються відомості щодо виду транспорту, яким здійснювалось перевезення товару, зокрема графа 25 "Вид транспорту на кордоні" та Графа 26 "Вид транспорту всередині країни".

В митній декларації № 23UА100380605525U9 від 21.04.2023 р. в графі 25 зазначені цифра - 16, а в графі 26 - 30.

В митній декларації позивача в графі 25 зазначені цифра - 16, а в графі 26 - 30.

Відповідно до Класифікатору видів транспорту цифрі 16 відповідає значення: Вантажний автомобіль на морському судні: а цифрі 30 відповідає значення: Вантажний автомобіль.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, за митною декларацією відповідача перевезення товару до кордону з Україною відбувалося морським транспортом, а всередині країни - вантажним автомобільним транспортом. В свою чергу, за митною декларацією позивача перевезення товару як до кордону з Україною, так і всередині країни здійснювалось виключно вантажним автомобільним транспортом.

Відповідно до ч.10 ст.58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

В письмових поясненнях позивач зазначив, що перевезення морським транспортом до міста Одеса в квітні 2023 р. було частково заблоковано ворожими кораблями та портова інфраструктура знаходилася під постійною загрозою руйнування внаслідок ракетних обстрілів окупантів, здійснення морських перевезень до порту Одеса було ускладнене, що беззаперечно впливало на вартість такого перевезення вантажів до порту Одеса. В зв`язку із тим, що вартість перевезення товару до порту або іншого місця ввезення на митну території України включається до митної вартості товару, невірним є порівняння відповідачем митної вартості товарів за митною декларацією № 23UА100380б05525U9 від 21.04.2023 р. з митною декларацією позивача, оскільки перевезення товару відбувалось різними видами транспорту.

Щодо відмінності співвідношення маси брутто з масою нетто (вагою товару, без будь-якої упаковки), суд зазначає на таке.

В графах 35 та 38 митної декларації, використаної відповідачем, зазначена маса товару брутто - 22 750 кг., а маса нетто - 22 000 кг. Кількість місць (графа 6 МД) - 22. Таким чином, різниця між масами складає 750 кг, що можливо є масою пакування такого товару. З урахуванням кількості місць та різниці між масами, на одне пакування припадає 34,09 кг (750/22 = 34,09 кг).

В митній декларації позивача маса брутто товару складає 22 600 кг., а маса нетто - 22500 кг. Кількість місць - 18. В описі товару (графа 31 МД) зазначено, що товару імпортується у біг-бегах. Тобто, вага одно біг-бега складала 5,56 кг.

Щодо обрання відповідачем методу для визначення митної вартості, суд зазначає.

Згідно із ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин четвертої п`ятої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачем надано митному органу для митного оформлення імпортованого товару документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України. Подані документи ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які чітко підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця. Тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно із вимогами частини 4, 5 статті 58 МК України.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд приходить до висновку що при винесені рішення про коригування митної вартості товару №UA110000/2023/000025/2 від 22.05.2023 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2023/00242 відповідач діяв не в порядку та не у спосіб, передбачені чинним законодавством, з викладених вище підстав, що є підставою для задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову, тому судовий збір у розмірі 5 368 грн. підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару №UA110000/2023/000025/2 від 22.05.2023 року.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови Дніпровської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2023/00242.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (вул.Княгині Ольги, буд.22, м.Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43971371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничий комбінат "ВДА" (вул.Танкопія, буд.82А, м.Харків, 61091, код ЄДРПОУ 44987364) судові витрати по справі у розмірі 5 368 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

Суддя К.С. Кучма