Рішення

від 06.03.2024 по справі 420/287/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/287/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Керівника Любашівської окружної прокуратури Одеської області (вул. Володимира Князя,107, смт Любашівка, Одеська область,66502) в інтересах держави в особі: Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області (вул.Прохорівська.6, м.Одеса, 65091), Одеської обласної військової адміністрації (просп.Шевченка,4, м.Одеса, 65032) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Любашівське РТП"(вул.Толстого,2-Б, м.Миколаїв, 54022) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Керівника Любашівської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі: Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області, Одеської обласної військової адміністрації (просп.Шевченка,4, м.Одеса, 65032) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Любашівське РТП" за результатом якого позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність ТОВ «Любашівське РТП» в частині невжиття заходів щодо приведення захисної споруди цивільного захисту у належний технічний стан та готовність до укриття населення протирадіаційного укриття №58703 що розміщене за адресою: Одеська , область, Подільський район, смт Любашівка, вул. Завокзальна, 10;

зобов`язати ТОВ «Любашівське РТП» (код ЄРДПОУ 20652762) привести у стан готовності для використання за призначенням захисну споруду цивільного захисту №58703, яка розташована за адресою: Одеська область, Подільський район, смт Любашівка, вул. Завокзальна, 10, відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

Позов обґрунтований позивачем тим, що ТОВ «Любашівське РТП» є балансоутримувачем захисної споруди цивільного захисту №58703, яка розташована за адресою: Одеська область, Подільський район, смт Любашівка, вул. Завокзальна, 10. З метою визначення стану готовності зазначеної захисної споруди до використання за призначенням, проведено комісійні обстеження сховища №58703, за результатом яких виявлено ряд недоліків і порушень та складено відповідні акти оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту. Згідно з актами оцінки, споруда цивільного захисту №58703 є не готовою до використання за призначенням. Невжиття відповідачем ТОВ «Любашівське РТП» передбачених чинним законодавством заходів, з метою приведення споруди цивільного захисту №58703 у належний стан свідчить про бездіяльність у сфері цивільного захисту населення, суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану. Оскільки після початку повномасштабної військової агресії російської федерації проти України та введення на всій території України воєнного стану, виникли обґрунтовані та реальні підстави для використання укриття безпосередньо за призначенням для захисту цивільного населення, протиправна бездіяльність ТОВ «Любашівське РТП», як балансоутримувача захисної споруди, яка полягає у незабезпеченні упродовж тривалого часу належного утримання та приведення у період воєнного часу до стану готовності захисної споруди, з метою використання її за призначенням є порушенням встановлених державою гарантій забезпечення конституційних прав громадян на захист їх життя та здоров`я.

Ухвалою суду від 08 січня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст.262 КАС України).

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає та просить відмовити в їх задоволенні, зокрема зазначивши, що вказаний об`єкт - протирадіаційне укриття №58703 не перебуває на балансі відповідача.

У відповіді на відзив позивач наполягає на задоволенні позову зазначивши, що балансоутримувачем вказаної захисної споруди є ТОВ «Любашівське РТП», що підтверджується листами Любашівської селищної ради від 15.11.2022 за №3128/02-20, листом Любашівської селищної ради від 16.06.2023 за №1668/02-20, листом Любашівської селищної ради від 10.10.2023 за № 3015/02-20 та листом ТОВ «Любашівське РТП» від 05.09.2023 за №05-01. Разом з тим, з даними облікової картки ЗСЦЗ (складена в 2008 році), укриття, розташоване за адресою: Одеська область, смт Любашівка, вулиця Завокзальна, 10, належить ВАТ «Любашівське РТП». Аналогічна інформація міститься у паспорті ЗСЦЗ, який заповнений в 2007 році.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

19.08.2022 заступником селищного голови з питань діяльності виконавчих органів, головного спеціаліста відділу правового забезпечення, цивільного захисту, звязків з правоохоронними органами, оборонної та мобілізаційної роботи Любашівської ОТГ, та провідного інспектора ВЗНС Подільського РУ ГУ ДСНС України в Одеській області у присутності головного інженера ТОВ «Любашівське РТП» Гончарука В.П. проведено оцінку стану готовності захисної споруди цивільного захисту протирадіаційного укриття (ПРУ) №58703, що розміщене за адресою: вул. Завокзальна, 10, смт Любашівка, Подільського району, Одеська область.

Під час огляду було виявлено наступне: в порушення вимог наказу МВС України від 09.07.2018 №579 (далі - Наказ), а саме: пунктів 3, 4 розділу III Наказу в укритті відсутня система вентиляції, зокрема протипильові фільтри, фільтри-поглиначі, герметичні клапани, клапани надмірного тиску, прилади для виміру підпору повітря, система регенерації повітря, фільтри (ФГ - 70), регенеративні патрони;

всупереч вимог розділу II, п.б розділу III Наказу система водопостачання відсутня, запірна арматура відсутня, покажчиків руху води немає, безнапірні та напірні баки для питної води відсутні, водопровідні труби відсутні, відсутні також інші ємності для питної води (для ПРУ без систем водопостачання), відсутні санвузли, труби каналізації, резервуари для збирання фекальних вод, насоси відкачування, запірна арматура, відсутні вигрібні ями, пудр-клозети, виносні баки (ємності для нечистот);

всупереч вимог п.7 розділу III Наказу укриття не обладнане засобами зв`язку та оповіщення.

Разом з тим, пунктом 9 Розділу II унормовано, що експлуатація та утримання електрообладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються відповідно до вимог чинного законодавства у сфері улаштування електроустановок.

Приміщення споруд фонду захисних споруд мають забезпечуватися штучним освітленням. У них не допускається прокладання тимчасових електричних та інших інженерних мереж, а також незакріплених електричного обладнання і світильників. Електричні світильники мають бути захищеними від механічного пошкодження. Використання світильників із незахищеними лампами розжарювання не допускається.

Для освітлення захисних споруд можуть використовуватися світлодіодні та інші енергозберігаючі лампи. Використання люмінесцентних ламп для систем освітлення захисних споруд не допускається.

Під час використання споруд фонду захисних споруд за призначенням з метою збільшення термінів роботи систем електропостачання в автономному режимі частина світильників та іншого електрообладнання, запроектованих для мирного часу, підлягає відключенню.

Усі розетки, установлені в спорудах фонду захисних споруд, мають обладнуватися трафаретними позначеннями: «Радіо», «Телефон», « 220 В» (на стіні або у вигляді табличок). В порушення вказаних вимог наказу система електропостачання та електроосвітлення знаходиться в несправному стані.

Всупереч вимог розділу II та розділу III Наказу робочий інструмент з обслуговування захисної споруди відсутній, відсутній опис обладнання та майна захисної споруди, відсутні схеми зовнішніх і внутрішніх інженерних мереж, відсутній журнал перевірки стану захисної споруди, відсутній план захисної споруди із зазначенням пристроїв для сидіння і лежання та шляхів евакуації;

всупереч пунктів 8, 9 розділу III Наказу відсутній план приведення захисної споруди у готовність, відсутні правила користування вимірювальними приладами, відсутній порядок провітрювання захисної споруди, відсутній журнал результатів оглядів та контрольних перевірок фільтрів-поглиначів, фільтрів гопколітових, приладів регенерації та підпору повітря, відсутній формуляр фільтровентиляційних агрегатів, відсутні порядок провітрювання захисної споруди, інструкція з протипожежної безпеки;

всупереч вимог розділу II пунктів 2, 4 7, 8, 9 розділу III Наказу відсутня схема оповіщення та інформування зі списками необхідних телефонів, відсутній журнал перевірки стану готовності захисної споруди, інструкція з використання засобів індивідуального захисту, відсутній порядок про перевірку сховища на герметичність, правила поведінки у захисній споруді, відсутній список особового складу формування з обслуговування споруди, відсутні функціональні обов`язки особового складу формування 3 обслуговування споруди, відсутній порядок дії особового складу формування з обслуговування захисної споруди під час приведення захисної споруди у готовність та використання захисної споруди за призначенням.

За результатами оцінки складено Акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту, згідно якого протирадіаційне укриття №58703 визначено як не готове до використання за призначенням та рекомендовано привести протирадіаційне укриття №58703 у відповідність до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту» та відпрацювати план приведення захисної споруди у готовність.

Разом з тим, в даному акті оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту, протирадіаційного укриття №58703 зазначено, що відповідно до вимог законодавства інформацію щодо організації виконання рекомендацій комісії у термін до 30.09.2022 слід подати до Подільського РУ ГУ ДСНС України в Одеській області.

Крім того, за інформацією Подільського РУ ГУ ДСНС України в Одеській області від 20.10.2022, заходи державного нагляду (контролю) щодо вказаної захисної споруди цивільного захисту не проводилися, однак надано акт оцінки стану готовності захисних споруд цивільного захисту № 58703 від 19.08.2022, які складено за участі органу місцевого самоврядування. Також вказаним органом зазначено, що до Подільського РУ не надходили будь-які підтверджуючі документи щодо виконання заходів, вказаних в акті оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту ПРУ №58703, розташованого за адресою: Подільський район, смт Любашівка, вул. Завокзальна, 10.

Разом з тим, за інформацією Любашівської селищної ради Подільського району за №3128/02-20 від 15.11.2022, інформація від балансоутримувача захисної споруди ПРУ №58703 щодо організації виконання рекомендацій комісії за результатами перевірки оцінки стану готовності укриття від на адресу селищної ради не надходила.

19.08.2022 Любашівською окружною прокуратурою в порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру» за №60-2964вих-23 від 10.08.2023 скеровувався запит на адресу ТОВ «Любашівське РТП» з метою отримання інформації по вжиттю відповідних заходів по приведенню захисної споруди №58703 у належний стан. Опрацюванням інформації, що надійшла від ТОВ «Любашівське РТП» встановлено, що Товариство не має можливості вжити заходи щодо приведення даного об`єкту у стан, який буде здатний під час надзвичайних ситуацій забезпечувати захист життя та здоров`я людей у зонах можливих руйнувань і радіаційного забруднення у зв`язку з відсутністю коштів.

Балансоутримувачем вказаної захисної споруди є ТОВ «Любашівське РТП», що підтверджується листами Любашівської селищної ради від 15.11.2022 за №3128/02-20, листом Любашівської селищної ради від 16.06.2023 за № 1668/2 20, листом Любашівської селищної ради від 10.10.2023 за № 3015/2-20 та листом ТОВ «Любашівське РТП» від 05.09.2023 за №05-01.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо приведення у стан готовності захисної споруди № 58703 протиправною, заступник прокурора звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч.3 ст.53 Кодексу адміністративного судочинства України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Спеціальним законом, яким визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді є Закон України «Про прокуратуру».

Відповідно до частини третьої статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави.

У Рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави, висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99).

Ці міркування Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене Судом розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Відтак, суд вважає, що інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, від 19 вересня 2019 року у справі №815/724/15, від 17 жовтня 2019 року у справі № 569/4123/16-а.

Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 4 частини другої статті 129 Конституції України).

Так, згідно з частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Відповідно до частини четвертої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що стаття 53 Кодексу адміністративного судочинства України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.

У справі, що розглядається, прокурор в адміністративному позові зазначив, що у прокурора є обґрунтовані підстави для пред`явлення позовної заяви в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області та Одеської обласної військової адміністрації, у зв`язку із не вжиттям ними, як спеціально уповноваженими органами у сфері контролю за станом утримання та використання об`єктів цивільного захисту, заходів, спрямованих на зобов`язання відповідача з приведення захисної споруди (укриття) у стан, придатний для використання споруди за призначенням для захисту населення.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1052 від 16.12.2015, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Відповідно до покладених завдань ДСНС здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням; складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

Відповідно до ч.1 ст.19 Кодексу цивільного захисту України до повноважень місцевих державних адміністрацій у сфері цивільного захисту належить, серед іншого, організація, виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; визначення потреби фонду захисних споруд цивільного захисту; планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; прийняття рішень про подальше використання захисних споруд цивільного захисту державної та комунальної власності; організація обліку фонду захисних споруд цивільного захисту; здійснення контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд цивільного захисту; організація проведення технічної інвентаризації захисних споруд цивільного захисту, виключення їх за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, з фонду таких споруд.

Одеська обласна державна адміністрація (Одеська обласна військова адміністрація) - місцева державна адміністрація Одеської області, яка є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади України - Одеська ОДА в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території Одеської області, а також реалізує повноваження, делеговані їй Одеською обласною радою,

Законом України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII передбачено, що на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації

Указом Президента України від 24.02.2022 № 68/2022 «Про утворення військових адміністрацій» на виконання Закону України «Про правовий режим воєнного стану» для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку постановлено утворити Одеську обласну військову адміністрацію.

Пунктом 1 Указом Президента України від 24.02.2022 № 68/2022 «Про утворення військових адміністрацій» встановлено, що у зв`язку з утворенням військових адміністрацій, зазначених у цій статті, обласні, Київська міська державні адміністрації та голови цих адміністрацій набувають статусу відповідних військових адміністрацій та начальників цих військових адміністрацій.

Частиною 1 ст.16, п.14 ст.25, ст.28 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» визначено, що місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за збереженням і раціональним використанням державного майна; станом захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони).

Місцева державна адміністрація перевіряє наявність і утримання в готовності локальних систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій на об`єктах, які підлягають обладнанню системами раннього виявлення надзвичайних ситуацій; наявність і готовність до використання у надзвичайних ситуаціях засобів колективного та індивідуального захисту населення, майна цивільного захисту, стан їх утримання та ведення обліку.

Для реалізації наданих повноважень місцеві державні адміністрації мають право:

- проводити перевірку стану додержання Конституції України та законів України та інших актів законодавства органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами, керівниками підприємств, установ, організацій, їх філіалів ти відділень незалежній від форм власності і підпорядкування по напрямах, визначених статтею 16 цього Закону;

- залучати вчених, спеціалістів, представників громадськості до проведення перевірок підготовки і розгляду питань, що входять до компетенції місцевих державних адміністрацій, а також: залучати громадян, суб`єктів господарювання, їх об`єднання, наукові установи та консультативно-дорадчі органи, що створені при органах державної влади та органах місцевого самоврядуванні і представляють інтереси громадян та суб`єктів господарювання до підготовки аналізів регуляторного впливу та виконання заходів з відстеження результативності регуляторних актів;

- одержувати відповідну статистичну інформацію та інші дані від державних органів і органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, політичних партій, громадських і релігійних організацій, підприємств, установ та організацій, їх філіалів І відділень незалежно від форм власності;

- давати згідно з чинним законодавством обов`язкові для виконання розпорядження керівникам підприємств, установ, організацій, філіалів та відділень незалежно від форм власності і громадянам з контрольованих питань, порушувати питання про їх відповідальність у встановленому законом порядку;

- звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до п.12 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд із фонду та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 138 від 10.03.2017, здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями,

Аналіз вказаних приписів вказують на те, що Головне управління ДСНС України Одеській області та Одеська обласна військова адміністрація є уповноваженими органами у сфері контролю за станом утримання та використання об`єктів цивільного захисту.

Суд встановив, що Головним управлінням ДСНС України в Одеській області та Одеською обласною військовою адміністрацією не вжито заходів, спрямованих на зобов`язання відповідача привести захисну споруду (сховище) № 58703 у стан, придатний для використання та захисту населення.

У постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, зазначено, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Вказане свідчить, що бездіяльність уповноважених органів у спірних правовідносинах зумовлена об`єктивними чинниками та є виключним випадком для звернення прокурора до суду з вказаним позовом, оскільки позовна заява прокурора є єдиним ефективним засобом захисту порушених прав та інтересів держави.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що у даній справі подання прокурором адміністративного позову має на меті захист інтересів держави та як наслідок про наявність підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», для представництва інтересів держави у суді у справі, що розглядається.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про оборону України» оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.

Згідно ст.3 Закону України «Про оборону України» підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого, включає: забезпечення готовності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту об`єктів критичної інфраструктури до виконання завдань цивільного захисту в особливий період, зокрема у воєнний час, з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права.

Відповідно до п.14 ч.1 ст.2 Кодексу цивільного захисту України (далі - Кодекс) захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів.

Цивільним захистом, відповідно до ст.4 Кодексу, є комплекс заходів, які реалізуються на території України в мирний час та в особливий період і спрямовані на захист населення, територій, навколишнього природного середовища, майна, матеріальних і культурних цінностей від надзвичайних ситуацій та інших небезпечних подій, запобігання виникненню таких ситуацій та подій, ліквідацію їх наслідків, надання допомоги постраждалим, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.21 Кодексу громадяни України мають право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання.

Відповідно до ч.4 ст.32 Кодексу цивільного захисту України для вирішення питань щодо укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд.

Згідно ч.5 ст.32 Кодексу цивільного захисту України порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.4 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку затвердженого Постановою КМУ від 10.03.2017 № 138 (далі - Порядок № 138) фонд захисних споруд створюється міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, районними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання відповідно до Кодексу цивільного захисту України.

Відповідно до ч.8 ст.32 Кодексу цивільного захисту України утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Відповідно до п.10 Порядку № 138 балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Згідно з п.12 Порядку № 138 здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними центральними органами виконавчої влади, місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до пункту 1 Розділу ІІ Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579 (далі - Вимоги), споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

Балансоутримувач відповідно до норм цих Вимог забезпечує утримання, контроль за станом, проведення перевірок, технічного обслуговування, поточних та капітальних ремонтів конструктивних елементів, спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення захисних споруд під час усього періоду використання сховищ у режимі ПРУ (пункт 6 Розділу VIII Вимог).

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу VI Вимог для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.

Оцінка стану готовності захисних споруд (далі - оцінка стану готовності) здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням. Крім того, оцінка стану готовності здійснюється в таких випадках: у разі проведення технічної інвентаризації захисної споруди як об`єкта нерухомого майна; у разі підготовки пропозицій щодо подальшого використання захисної споруди; після пожеж, аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій, що могли негативно вплинути на технічний стан захисної споруди; у разі здійснення ДСНС заходів державного нагляду (контролю) за станом готовності захисних споруд відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

За результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог.

Результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами (підпункт 4 пункту 2 Розділу VI Вимог).

За результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням. Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог.

У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням (підпункт 8 пункту 2 Розділу VI Вимог).

Таким чином, утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням покладається на суб`єктів господарювання, на балансі яких вони перебувають, за рахунок власних коштів, що передбачено Кодексом цивільного захисту України та Порядком № 138.

Загалом відповідно до положень п.п.1-10 Розділу 2 Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 липня 2018 року № 579, споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

Під час експлуатації захисних споруд не допускається виконання заходів, що знижують їх захисні властивості, надійність та безпеку.

Місця розташування споруд фонду захисних споруд позначаються за допомогою табличок (написів) та покажчиків руху до них.

Біля вхідних дверей до захисної споруди вивішується табличка розміром 60 х 50 см із зазначенням номера споруди, її балансоутримувача, місць зберігання ключів, особи, відповідальної за утримання та експлуатацію сховища в мирний час, її місцезнаходження і номера телефону. У нічний час таблички позначення захисної споруди і входи мають бути освітлені або дубльовані світловими покажчиками.

Забезпечення фонду захисних споруд первинними засобами пожежогасіння, обладнання їх системами внутрішнього протипожежного водопостачання, пожежної автоматики і сигналізації здійснюється відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697, а також державних будівельних норм і національних стандартів, що діють у сфері пожежної безпеки. Утримання і експлуатація вищезазначених засобів і систем здійснюється відповідно до вимог і рекомендацій, установлених технічною документацією на них. Місця розташування первинних засобів пожежогасіння, план евакуації із захисної споруди позначаються і освітлюються.

Входи до фонду захисних споруд мають забезпечувати вільний доступ усередину їх приміщень, можливість користування ними особами з інвалідністю та іншими маломобільними групами населення і мати достатню (нормативну) пропускну спроможність.

Споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення (далі - обладнання споруд фонду захисних споруд) мають утримуватися в належному технічному стані. Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами.

Заміна окремих вузлів та агрегатів обладнання захисних споруд не має погіршувати технічних характеристик інженерних систем та систем життєзабезпечення.

Споруди фонду захисних споруд мають захищатися від підтоплення і затоплення ґрунтовими, поверхневими, технологічними та стічними водами.

Експлуатація та утримання електрообладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються відповідно до вимог чинного законодавства у сфері улаштування електроустановок. Приміщення споруд фонду захисних споруд мають забезпечуватися штучним освітленням. У них не допускається прокладання тимчасових електричних та інших інженерних мереж, а також незакріплених електричного обладнання і світильників. Електричні світильники мають бути захищеними від механічного пошкодження. Використання світильників із незахищеними лампами розжарювання не допускається. Для освітлення захисних споруд можуть використовуватися світлодіодні та інші енергозберігаючі лампи. Використання люмінесцентних ламп для систем освітлення захисних споруд не допускається. Під час використання споруд фонду захисних споруд за призначенням з метою збільшення термінів роботи систем електропостачання в автономному режимі частина світильників та іншого електрообладнання, запроектованих для мирного часу, підлягає відключенню.

Системи водопостачання, каналізації і опалення споруд фонду захисних споруд мають утримуватися і експлуатуватися у справному стані та захищатися від корозії.

Згідно з ч.1 ст.21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» підприємства, установи і організації зобов`язані утримувати в належному стані техніку, будівлі, споруди та об`єкти інфраструктури, що належать для передачі в разі мобілізації Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту або призначені для спільного з ними використання у воєнний час.

Суд зазначає, що відповідачем захисну споруду № 58703 не приведено в стан готовності до виконання за призначенням.

Судом встановлено, що балансоутримувачем захисної споруди цивільного захисту №58703 є Товариство з обмеженою відповідальністю "Любашівське РТП".

Доказів приведення захисної споруди №58703 у стан готовності до виконання за призначенням відповідачем не надано.

Балансоутримувачем вказаної захисної споруди є ТОВ «Любашівське РТП», що підтверджується листами Любашівської селищної ради від 15.11.2022 за №3128/02-20, листом Любашівської селищної ради від 16.06.2023 за № 1668/2 20, листом Любашівської селищної ради від 10.10.2023 за № 3015/2-20 та листом ТОВ «Любашівське РТП» від 05.09.2023 за №05-01.

Разом з тим, з даними облікової картки ЗСЦЗ (складена в 2008 році), укриття, розташоване за адресою: Одеська область, смт Любашівка, вулиця Завокзальна, 10, належить ВАТ «Любашівське РТП». Аналогічна інформація міститься у паспорті ЗСЦЗ, який заповнений в 2007 році (вказані документи були долучені до позовної заяви).

Крім цього, згідно відповіді Подільського районного управління Головного управління ДСНС України в Одеській області за 60 26 -913/60 26 від 04.08.2023 зазначено, щодо наявних документів, які підтверджують існування захисної споруди цивільного захисту ПРУ №58703, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до Порядку створення, утримання захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №138, а саме: п.3 «балансоутримувачі захисних споруд власники, користувачі, юридичні особи, на балансі яких перебувають захисні споруди». Також вказано, що взяття на облік захисної споруди та присвоєння їй номера є підтвердженням існування захисної споруди. Інформація щодо власників і власності повинна бути вказана в паспорті та картці.

Відповідно до вимог щодо забезпечення нумерації та здійснення обліку фонду захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом МВС від 09.07.2018 №579, ведення обліку фонду захисних споруд здійснюється шляхом складення в паперовій формі паспорта та облікової картки захисної споруди, а також ведення в паперовій та електронній формі книги обліку захисних споруд і книги обліку споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів. Документи паперового обліку захисних споруд ( паспорт та облікову картку захисної споруди цивільного захисту) складає балансоутримувач за формою згідно з додатками 2,3 до цих Вимог відповідно.

З огляду на викладене, є належне підтвердження перебування на балансі ТОВ «Любашівське РТП» захисної споруди №58703.

Таким чином суд не приймає доводів ТОВ «Любашівське РТП» стосовно того, що він не є балансоутримувачем захисної споруди.

Крім того, чинне законодавство не ставить в залежність необхідність приведення захисних споруд цивільного захисту населення у належний для експлуатації стан від наявності чи відсутності проектно-кошторисної документації. Сама по собі відсутність проектно-кошторисної документації не може бути підставою для відкладення заходів щодо приведення захисних споруд цивільного захисту населення у належний для експлуатації стан.

Відсутність вчинення відповідачем заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, що, зважаючи на цільове призначення вказаної захисної споруди цивільного захисту, може не захистити належним чином від загрози життю та/або здоров`ю людей та у разі їх не усунення, можуть призвести до незворотних наслідків.

Щодо строків звернення до суду суд зазначає. що відповідно до ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

Суд зазначає, що ігнорування законодавства у сфері цивільного захисту щодо приведення захисної споруди цивільного захисту у належний стан для експлуатації за призначенням має триваючий характер.

Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові по справі № 464/2638/17 від 19.06.2018, триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності), порушуючи закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час, протягом якого винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону. При цьому Суд зауважив, що встановлені строки звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи слугують меті забезпечення дотримання принципу правової визначеності, але не повинні використовуватися як засоби легалізації неправомірної поведінки і не повинні застосовуватися стосовно заходів, які спрямовані на припинення неправомірної поведінки.

Необхідно звернути увагу, що особливостями застосування строків звернення суб`єктів владних повноважень до адміністративного суду у справах, пов`язаних з триваючими правопорушеннями, є:

1) триваюче правопорушення, яке передбачає перебування у стані безперервного тривалого вчинення особою протиправних дій (бездіяльності), у зв`язку із чим, зазвичай, це не повинно вважатися пропуском встановленого законом строку звернення до адміністративного суду з позовом суб`єкта владних повноважень стосовно притягнення правопорушників до юридичної відповідальності і це, також, не може бути однозначною підставою для відмови у застосуванні державою примусових заходів, спрямованих на припинення такого правопорушення;

2) строк притягнення до відповідальності публічно-правового характеру встановлюється передусім щодо форм відповідальності майнового (фінансового) характеру та, як правило, не повинен застосовуватися стосовно вжиття заходів юридичної відповідальності, які спрямовані на припинення неправомірної поведінки.

Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Суд зазначає, що відповідачем не здійснювалося дій щодо усунення недоліків визначених у акті перевірки протирадіаційного укриття №58703 чим допущено триваюче правопорушення, а тому позовні вимоги заявлено з дотриманням вимог ст.122 КАС України.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення у справі Серявін та інші проти України).

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд зазначає, що у відповідності до ст.77 КАС України позивачем доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Проте, відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Суд звертає увагу, що виконувач обов`язків керівника Любашівської окружної прокуратури Одеської області, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом в інтересах держави виступає як суб`єкт владних повноважень, а відтак судові витрати по сплаті судового збору у відповідності до ч.2 ст.139 КАС України розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Керівника Любашівської окружної прокуратури Одеської області (вул. Володимира Князя,107, смт Любашівка, Одеська область,66502) в інтересах держави в особі: Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області (вул.Прохорівська.6, м.Одеса, 65091), Одеської обласної військової адміністрації (просп.Шевченка,4, м.Одеса, 65032) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Любашівське РТП"(вул.Толстого,2-Б, м.Миколаїв, 54022) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність ТОВ «Любашівське РТП» в частині невжиття заходів щодо приведення захисної споруди цивільного захисту у належний технічний стан та готовність до укриття населення протирадіаційного укриття №58703 що розміщене за адресою: Одеська , область, Подільський район, смт Любашівка, вул. Завокзальна, 10.

Зобов`язати ТОВ «Любашівське РТП» (код ЄРДПОУ 20652762) привести у стан готовності для використання за призначенням захисну споруду цивільного захисту №58703, яка розташована за адресою: Одеська область, Подільський район, смт Любашівка, вул. Завокзальна, 10, відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко