Постанова від 10.06.2025 по справі 420/287/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/287/24

Категорія:108010000Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С.

Місце ухвалення: м. Одеса

Дата складання повного тексту: 06.03.2024 р.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Бітова А.І.

суддів Лук`янчук О.В.

Ступакової І.Г.

у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута згідно п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Любашівське РТП" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року у справі за позовом керівника Любашівської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі: Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області, Одеської обласної військової адміністрації, до товариства з обмеженою відповідальністю "Любашівське РТП" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2024 року керівник Любашівської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі: Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій (далі ГУДСНС) України в Одеській області, Одеської обласної військової адміністрації звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Любашівське РТП" про:

-визнання протиправною бездіяльність ТОВ "Любашівське РТП" в частині невжиття заходів щодо приведення захисної споруди цивільного захисту у належний технічний стан та готовність до укриття населення протирадіаційного укриття №58703 що розміщене за адресою: Одеська , область, Подільський район, смт Любашівка, вул. Завокзальна, 10;

-зобов`язання ТОВ "Любашівське РТП" привести у стан готовності для використання за призначенням захисну споруду цивільного захисту №58703, яка розташована за адресою: Одеська область, Подільський район, смт Любашівка, вул. Завокзальна, 10, відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09 липня 2018 року "Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту".

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що ТОВ "Любашівське РТП" є балансоутримувачем захисної споруди цивільного захисту №58703, яка розташована за адресою: Одеська область, Подільський район, смт Любашівка, вул. Завокзальна, 10. З метою визначення стану готовності зазначеної захисної споруди до використання за призначенням, проведено комісійні обстеження сховища №58703, за результатом яких виявлено ряд недоліків і порушень та складено відповідні акти оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту. Згідно з актами оцінки, споруда цивільного захисту №58703 є не готовою до використання за призначенням. Невжиття відповідачем ТОВ "Любашівське РТП" передбачених чинним законодавством заходів, з метою приведення споруди цивільного захисту №58703 у належний стан свідчить про бездіяльність у сфері цивільного захисту населення, суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану. Оскільки після початку повномасштабної військової агресії РФ проти України та введення на всій території України воєнного стану, виникли обґрунтовані та реальні підстави для використання укриття безпосередньо за призначенням для захисту цивільного населення, протиправна бездіяльність ТОВ "Любашівське РТП", як балансоутримувача захисної споруди, яка полягає у незабезпеченні упродовж тривалого часу належного утримання та приведення у період воєнного часу до стану готовності захисної споруди, з метою використання її за призначенням є порушенням встановлених державою гарантій забезпечення конституційних прав громадян на захист їх життя та здоров`я.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що позовні вимоги не визнає та просить відмовити в їх задоволенні, зокрема зазначивши, що вказаний об`єкт протирадіаційне укриття №58703 не перебуває на балансі відповідача.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року позов Керівника Любашівської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі: ГУДСНС України в Одеській області, Одеської обласної військової адміністрації до ТОВ "Любашівське РТП" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність ТОВ "Любашівське РТП" в частині невжиття заходів щодо приведення захисної споруди цивільного захисту у належний технічний стан та готовність до укриття населення протирадіаційного укриття №58703 що розміщене за адресою: Одеська , область, Подільський район, смт Любашівка, вул. Завокзальна, 10.

Зобов`язано ТОВ "Любашівське РТП" привести у стан готовності для використання за призначенням захисну споруду цивільного захисту №58703, яка розташована за адресою: Одеська область, Подільський район, смт Любашівка, вул. Завокзальна, 10, відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09 липня 2018 року "Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту".

В апеляційній скарзі ТОВ "Любашівське РТП" ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також що у зв`язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги:

-апелянт вказав на те, що судова практика станом на час подання позовної заяви дійшла чітких та обґрунтованих висновків за яких умов прокурор може виступати в якості позивача. Так у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного суду №922/3219/20 дійшов висновку, що прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва;

-апелянт зазначає, що суд першої інстанції не дослідив: чи знав відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся. Недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті;

-апелянт вказує, що матеріали справи не містять доказів звернення прокурора до суб`єкта владних повноважень з вимогою про усунення правопорушень чинного законодавства та необґрунтована належним чином неможливість здійснення ним самостійного захисту своїх прав, підстави для звернення з відповідним позовом до суду у прокурора взагалі відсутні, що є самостійною відмовою в задоволенні заявленого ним позову;

-апелянт наголосив, що право власності на захисну споруду, стосовно якої було заявлено позовні вимоги Любашівською окружною прокуратурою Одеської області по справі №420/287/24. за ТОВ "Любашівське РТП" не було визнано та площа захисної споруди не ввійшла до загальної площі об`єкту нерухомості нежилого приміщення, розташованого за адресою: Одеська область, Любашівський район, смт. Любашівка, вул. Завокзальна, 10 і на балансі в підприємства не обліковується;

-апелянт звернув увагу на те, що позовну заяву про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії було подано позивачем із порушенням строків позовної давності, оскільки як вбачається з тексту поданої позовної заяви про факт наявності порушення позивачу стало відомо з моменту проведення перевірки та оцінки стану готовності споруди цивільного захисту протирадіаційого укриття і складання відповідного акту, тобто з 19 серпня 2022 року, а позов подано тільки 29 грудня 2023 року, таким чином було допущено пропуск строку звернення до суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ТОВ "Любашівське РТП", перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.

19 серпня 2022 року заступником селищного голови з питань діяльності виконавчих органів, головного спеціаліста відділу правового забезпечення, цивільного захисту, зав`язків з правоохоронними органами, оборонної та мобілізаційної роботи Любашівської ОТГ, та провідного інспектора ВЗНС Подільського РУ ГУ ДСНС України в Одеській області у присутності головного інженера ТОВ "Любашівське РТП" Гончарука В.П. проведено оцінку стану готовності захисної споруди цивільного захисту протирадіаційного укриття (ПРУ) №58703, що розміщене за адресою: вул. Завокзальна, 10, смт Любашівка, Подільського району, Одеська область.

Під час огляду було виявлено наступне: в порушення вимог наказу МВС України від 09 липня 2018 року №579 (далі - Наказ), а саме: п.п.3, 4 розділу III Наказу в укритті відсутня система вентиляції, зокрема протипильові фільтри, фільтри-поглиначі, герметичні клапани, клапани надмірного тиску, прилади для виміру підпору повітря, система регенерації повітря, фільтри (ФГ 70), регенеративні патрони;

-всупереч вимог розділу II, п.б розділу III Наказу система водопостачання відсутня, запірна арматура відсутня, покажчиків руху води немає, безнапірні та напірні баки для питної води відсутні, водопровідні труби відсутні, відсутні також інші ємності для питної води (для ПРУ без систем водопостачання), відсутні санвузли, труби каналізації, резервуари для збирання фекальних вод, насоси відкачування, запірна арматура, відсутні вигрібні ями, пудр-клозети, виносні баки (ємності для нечистот);

-всупереч вимог п.7 розділу III Наказу укриття не обладнане засобами зв`язку та оповіщення.

Разом з тим, п.9 Розділу II унормовано, що експлуатація та утримання електрообладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються відповідно до вимог чинного законодавства у сфері улаштування електроустановок.

Приміщення споруд фонду захисних споруд мають забезпечуватися штучним освітленням. У них не допускається прокладання тимчасових електричних та інших інженерних мереж, а також незакріплених електричного обладнання і світильників. Електричні світильники мають бути захищеними від механічного пошкодження. Використання світильників із незахищеними лампами розжарювання не допускається.

Для освітлення захисних споруд можуть використовуватися світлодіодні та інші енергозберігаючі лампи. Використання люмінесцентних ламп для систем освітлення захисних споруд не допускається.

Під час використання споруд фонду захисних споруд за призначенням з метою збільшення термінів роботи систем електропостачання в автономному режимі частина світильників та іншого електрообладнання, запроектованих для мирного часу, підлягає відключенню.

Усі розетки, установлені в спорудах фонду захисних споруд, мають обладнуватися трафаретними позначеннями: "Радіо", "Телефон", "220 В" (на стіні або у вигляді табличок). В порушення вказаних вимог наказу система електропостачання та електроосвітлення знаходиться в несправному стані.

Всупереч вимог розділу II та розділу III Наказу робочий інструмент з обслуговування захисної споруди відсутній, відсутній опис обладнання та майна захисної споруди, відсутні схеми зовнішніх і внутрішніх інженерних мереж, відсутній журнал перевірки стану захисної споруди, відсутній план захисної споруди із зазначенням пристроїв для сидіння і лежання та шляхів евакуації;

-всупереч п.п.8, 9 розділу III Наказу відсутній план приведення захисної споруди у готовність, відсутні правила користування вимірювальними приладами, відсутній порядок провітрювання захисної споруди, відсутній журнал результатів оглядів та контрольних перевірок фільтрів-поглиначів, фільтрів гопколітових, приладів регенерації та підпору повітря, відсутній формуляр фільтровентиляційних агрегатів, відсутні порядок провітрювання захисної споруди, інструкція з протипожежної безпеки;

-всупереч вимог розділу II п.п.2, 4 7, 8, 9 розділу III Наказу відсутня схема оповіщення та інформування зі списками необхідних телефонів, відсутній журнал перевірки стану готовності захисної споруди, інструкція з використання засобів індивідуального захисту, відсутній порядок про перевірку сховища на герметичність, правила поведінки у захисній споруді, відсутній список особового складу формування з обслуговування споруди, відсутні функціональні обов`язки особового складу формування 3 обслуговування споруди, відсутній порядок дії особового складу формування з обслуговування захисної споруди під час приведення захисної споруди у готовність та використання захисної споруди за призначенням.

За результатами оцінки складено Акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту, згідно якого протирадіаційне укриття №58703 визначено як не готове до використання за призначенням та рекомендовано привести протирадіаційне укриття №58703 у відповідність до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09 липня 2018 року "Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту" та відпрацювати план приведення захисної споруди у готовність.

Разом з тим, в даному акті оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту, протирадіаційного укриття №58703 зазначено, що відповідно до вимог законодавства інформацію щодо організації виконання рекомендацій комісії у термін до 30 вересня 2022 року слід подати до Подільського РУ ГУ ДСНС України в Одеській області.

Крім того, за інформацією Подільського РУ ГУ ДСНС України в Одеській області від 20 жовтня 2022 року, заходи державного нагляду (контролю) щодо вказаної захисної споруди цивільного захисту не проводилися, однак надано акт оцінки стану готовності захисних споруд цивільного захисту №58703 від 19 серпня 2022 року, які складено за участі органу місцевого самоврядування. Також вказаним органом зазначено, що до Подільського РУ не надходили будь-які підтверджуючі документи щодо виконання заходів, вказаних в акті оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту ПРУ №58703, розташованого за адресою: Подільський район, смт Любашівка, вул. Завокзальна, 10.

Разом з тим, за інформацією Любашівської селищної ради Подільського району за №3128/02-20 від 15 листопада 2022 року, інформація від балансоутримувача захисної споруди ПРУ №58703 щодо організації виконання рекомендацій комісії за результатами перевірки оцінки стану готовності укриття від на адресу селищної ради не надходила.

19 серпня 2022 року Любашівською окружною прокуратурою в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VI (далі Закон №1697-VI) за №60-2964вих-23 від 10 серпня 2023 року скеровувався запит на адресу ТОВ "Любашівське РТП" з метою отримання інформації по вжиттю відповідних заходів по приведенню захисної споруди №58703 у належний стан. Опрацюванням інформації, що надійшла від ТОВ "Любашівське РТП" встановлено, що товариство не має можливості вжити заходи щодо приведення даного об`єкту у стан, який буде здатний під час надзвичайних ситуацій забезпечувати захист життя та здоров`я людей у зонах можливих руйнувань і радіаційного забруднення у зв`язку з відсутністю коштів.

Балансоутримувачем вказаної захисної споруди є ТОВ "Любашівське РТП", що підтверджується листами Любашівської селищної ради від 15 листопада 2022 року за №3128/02-20, листом Любашівської селищної ради від 16 червня 2023 року за №1668/2 20, листом Любашівської селищної ради від 10 жовтня 2023 року за №3015/2-20 та листом ТОВ "Любашівське РТП" від 05 вересня 2023 року за №05-01.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо приведення у стан готовності захисної споруди №58703 протиправною, заступник прокурора звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до ст.77 КАС України позивачем доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Колегія суддів не погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно п.3 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка серед іншого, здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частинами 3-5 ст. 53 КАС України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Отже, прокурор у визначених законом випадках наділений повноваженнями здійснювати представництво інтересів держави шляхом звернення до суду з позовом, якщо таке представництво належним чином обґрунтоване.

Виключними випадками, за умови настання яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У рішенні від 08 квітня 1999 року №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", висловив міркування, згідно із яким інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що ст. 53 КАС України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.

Пунктом 2 ч.1 ст. 2 Закону №1697-VI визначено, що на прокуратуру покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Згідно із ч.3 ст. 23 Закону №1697-VI прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Аналіз положень ч.3 ст. 23 Закону №1697-VI дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

-якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

-якщо відсутній орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту інтересів держави або неналежним чином здійснює захист інтересів держави.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Колегія суддів звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, зокрема, замінює відповідного суб`єкта владних повноважень в судовому провадженні у разі, якщо той всупереч закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити, причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 25 квітня 2018 у справі №806/1000/17, від 19 липня 2018 року у справі №822/1169/17, від 13 травня 2021 року у справі №806/1001/17 та Великою Палатою Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №826/13768/16, від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18.

Своє право на звернення до суду з цим позовом заступник керівника Любашівської окружної прокуратури Одеської області, обґрунтовує тим, що ані ГУ ДСНС у Одеській області, ані Одеською обласною військовою адміністрацією, як спеціально уповноваженими органами у сфері контролюю за станом утримання та використання об`єктів цивільного захисту, не вжито повних, вичерпних та достатніх заходів до зобов`язання ТОВ "Любашівське РТП" привести захисну споруду цивільного захисту в стан, придатний для її використання за призначенням.

Вирішуючи питання стосовно наявності у ГУ ДСНС у Одеській області обсягу компетенції для набуття повноважень позивача у цій справі, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно ч.8 ст. 32 КЦЗ України утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Частиною 15 ст. 32 КЦЗ України визначено, що контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, спільно з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими державними адміністраціями.

Згідно із п.3 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №138 (далі Порядок №138), балансоутримувач захисної споруди власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

Пунктом 9 Порядку №138 визначено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.

Здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями (п.12 Порядку №138).

Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту затверджено наказом МВС України від 09 липня 2018 року №579 (далі Наказ №579).

Споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни (п.1 розділу ІІ Наказу №579).

Споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення (далі - обладнання споруд фонду захисних споруд) мають утримуватися в належному технічному стані. Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами (п.7 розділу ІІ Наказу №579).

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1052 (далі Положення №1052), установлено, що ДСНС є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно п.3 Положення №1052, основними завданнями ДСНС є:

-реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності;

-здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до пункту 4 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052, ДСНС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:

-здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням;

-здійснює заходи щодо впровадження інженерно-технічних заходів цивільного захисту, готує пропозиції щодо віднесення населених пунктів та об`єктів національної економіки до груп (категорій) із цивільного захисту;

-організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання;

-складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту;

-застосовує адміністративно-господарські санкції за порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування повноважень між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту" від 21 квітня 2021 року №2228-IX із КЦЗН України виключено ст. 67 "Повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки".

Одночасно, вказаним нормативно-правовим актом КЦЗ України доповнено ст. 17-1 "Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту", згідно із п.п.16, 48, 51 ч.2 цієї статті (у редакції на момент звернення позивача із цим позовом до суду) такий суб`єкт владних повноважень:

-реалізує державну політику з питань створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд;

-звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей;

-перевіряє стан дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту та складає відповідні акти.

З урахування наведеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що законодавством передбачено право ДСНС, як суб`єкта владних повноважень при застосуванні своєї компетенції, на звернення до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування (п.48 ч.2 ст. 17-1 КЦЗ України).

При цьому, КЦЗ України не передбачено повноважень ГУ ДСНС в Одеській області на звернення до суду із заявленими позовними вимогами у якості позивача.

З огляду на викладене, прокурором у цій позовній заяві визначено орган, в особі якого він звернувся до суду з цим позовом, який не має права на звернення до суду з ним.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 21 лютого 2024 оку у справі №580/4578/22, від 14 листопада 2024 року у справі №160/14510/22, від 06 грудня 2024 року у справі №160/8894/22, від 23 січня 2025 року у справі №520/16197/23, від 24 січня 2025 року у справі №520/13228/2, від 24 січня 2025 року у справі №520/30126/23, від 24 січня 2025 року у справі №400/9970/23

Щодо наявності компетенції у керівника Любашівської окружної прокуратури Одеської області для набуття повноважень позивача у даній справі в інтересах держави в особі Одеської обласної військовою адміністрацією, колегія суддів вказує наступне.

У своїй діяльності Одеська обласна військова адміністрація, крім іншого, керується приписами Закону України "Про місцеві державні адміністрації" від 09 квітня 1999 року №586-XIV (далі Закон №586-XIV).

Пунктом 16 ч.1 ст. 16 Закону №586-XIV передбачено, що місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за станом захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони).

Згідно п.20 ч.2 ст. 15 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12 травня 2015 року №389-VIII (далі Закон №389-VIII) військові адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження із організації та здійснення заходів, пов`язаних із мобілізаційною підготовкою, мобілізацією, демобілізацією та цивільним захистом.

Саме такими законодавчими приписами керівник Любашівської окружної прокуратури Одеської області обґрунтовує наявність в Одеської обласної військової адміністрації повноважень на звернення до суду із заявленими позовними вимогами у якості позивача.

Водночас, наявність в Одеської обласної військової адміністрації повноважень на здійснення контролю за станом захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) не вказує на наявність у неї повноважень щодо звернення до суду з позовом про приведення захисної споруди у стан готовності для використання за призначенням.

За наслідком дослідження змісту Законів №389-VIII та №586-XIV колегія суддів вказує, що вказаними нормативно-правовими актами не наділено Одеську обласну військову адміністрацію повноваженнями на звернення до адміністративного суду із позовом щодо зобов`язання балансоутримувача привести захисну споруду цивільного захисту в належний технічний стан, придатний для використання за цільовим призначенням.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить висновку, що у даній справі керівника Любашівської окружної прокуратури Одеської області не обґрунтовано наявність в ГУ ДСНС в Одеській області та Одеській обласній військовій адміністрації повноважень на звернення до суду із заявленими у даному позові вимогами.

Колегія суддів вказує, що за правилами процесуального закону відсутність визначених законом підстав для звернення до суду прокурора має наслідком повернення позовної заяви позивачеві.

Однак, такі процесуальні дії суд може вчиняти лише на стадії відкриття провадження.

Якщо відповідні обставини виявлено на стадії судового розгляду або після ухвалення судового рішення, то процесуальним наслідком відсутності підстав для здійснення представництва інтересів держави є залишення позовної заяви без розгляду (п.1 ч.1 ст. 240 КАС України).

Частиною1 ст. 319 КАС України визначено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно ст.ст. 238, 240 цього Кодексу.

Згідно із п.1 ч.1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.

Аналогічного висновку щодо процесуальної можливості залишення позовної заяви без розгляду у справах, провадження у яких відкрито за відсутності підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави, дійшов Верховний Суд у постанові від 18 липня 2019 року у справі №826/15794/17.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів доходить до висновку про наявність підстав для залишення позову керівника Любашівської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі: ГУ ДСНС України в Одеській області, Одеської обласної військової адміністрації без розгляду.

Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права в частині незастосування процесуальних наслідків, визначених п.1 ч.1 ст. 240 КАС України, що згідно приписів ст. 319 КАС України є підставною для скасування оскаржуваного судового акту.

Керуючись ст.ст. 240, 308, 311, 319, 321, 325, 329 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Любашівське РТП" задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року скасувати.

Позовну заяву керівника Любашівської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі: Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області, Одеської обласної військової адміністрації до товариства з обмеженою відповідальністю "Любашівське РТП" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повне судове рішення складено 10 червня 2025 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук`янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.