ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 березня 2024 р. Справа № 520/11537/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Кононенко З.О.,
Суддів: Мінаєвої О.М. , Калиновського В.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2023, головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 18.12.23 по справі № 520/11537/23
за позовом ОСОБА_1
до Безлюдівської селищної ради в особі Голови Кузьмінова Миколи Миколайовича третя особа Служба у справах дітей Безлюдівської селищної ради
про поновлення на посаді,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд :
- визнати протиправним і скасувати розпорядження Безлюдівського селищного голови Кузьмінова Миколи Миколайовича № 92-к від 24 квітня 2023 року «Про звільнення ОСОБА_1 »;
- поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста служби у справах дітей Безлюдівської селищної ради з 24 квітня 2023 року;
- стягнути з Безлюдівської селищної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу починаючи з 23 лютого 2023 року (дня відсторонення від виконання службових обов`язків) у розмірі 965 грн. 32 коп. за кожний день;
- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста служби у справах дітей Безлюдівської селищної ради і стягнення заробітної плати, але не більше чим за один місяць.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що при прийнятті рішення про звільнення його з посади, відповідач діяв усупереч чинному законодавству.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Безлюдівської селищної ради в особі Голови Кузьмінова Миколи Миколайовича, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Служба у справах дітей Безлюдівської селищної ради про поновлення на посаді, - відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Так в апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що під час призначення мене на посаду у службі у справах дітей Безлюдівської селищної ради була порушена низка нормативних актів законодавства України. З самого початку були порушені мої права, закріплені в основному Законі України - Конституції України. Законі України Про службу в органах місцевого самоврядування. Положенні про Безлюдівську селищну раду, Положенні про службу у справах дітей Безлюдівської селищної ради: в перший день 1.01.2021 року не було видано наказ начальника служби про призначення на посаду; не була прийнята Присяга, за процедурою, передбаченою законодавством; не було повідомлено про прийняття мене на службу до ДФС; розпорядження про призначення на посаду видано через 12 днів, після початку служби; розпорядження про призначення на посаду видав Голова Безлюдівської селищної ради, який не мав на це повноважень.
Отже, розивач вважає, що посада головного спеціаліста Служби у справах дітей не відповідає вимогам Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» і до неї не може застосовуватись обмеження у відповідності з Законом України «Про запобігання корупції», а Позивач не є суб`єктом правопорушення і до нього не можуть застосовуватися відповідні стягнення.
Позивач наголошує, що відповідачем не надано жодного документального доказу виплати Інститутом заробітної плати в період з 13.04.2021 ріку. Перерахування єдиного соціального внеску не є доказом виплати заробітної плати.
Крім того, позивач наголошує, що заробітну плату за 2021 рік в 2021 році від Інституту не отримував.
Відповідач скористалася своїм правом та надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначає, про те, що в даному випадку, ОСОБА_2 були порушені норми ЗУ «Про службу о органах місцевого самоврядування» та норми ЗУ «Про запобігання корупції», що не вважається дисциплінарним проступком в розумінні КЗпП, тому норми ст. 148 до цих правовідносин не можуть бути застосовані.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 обіймав посаду головного спеціаліста служби у справах дітей Безлюдівської сільської ради з 13.04.2021 до 24.04.2023 року.
Позивач склав присягу та повноцінно виконував свої посадові обов`язки.
Головним бухгалтером Безлюдівської сільської ради в ході виконання своїх трудових обов`язків виявлено, що позивач працевлаштований паралельно вУкраїнському національному дослідницькому інституті олії та жирів Національної академії аграрних наук (ЄДРПОУ 00334882).
Для з`ясування всіх обставин, сільським головою було ініційовано службове розслідування за результатами якого, до позивача застосовано дисциплінарне стягнення звільнення.
Не погоджуючись з таким рішенням органу місцевого самоврядування позивач звернувся до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції не вбачав підстав для поновлення позивача на посаді.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 2 ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування», посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Дія цього Закону не поширюється на технічних працівників та обслуговуючий персонал органів місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 11 ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування», громадяни України, які вперше приймаються на службу в органи місцевого самоврядування (за винятком посад, зазначених в абзаці другому частини першої статті 10 цього Закону), у день прийняття відповідного рішення складають Присягу такого змісту:
"Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити громаді та народові України, неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, сприяти втіленню їх у життя, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, сумлінно виконувати свої посадові обов`язки".
Згідно зі статтею 20 ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування» , крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", цим та іншими законами України, а також у разі: виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню на службі, чи недотримання вимог, пов`язаних із проходженням служби в органах місцевого самоврядування (стаття 12 цього Закону).
Відповідно до статті 12 ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування», на посадових осіб місцевого самоврядування поширюються вимоги та обмеження, встановлені Законом України "Про запобігання корупції".
Згідно з підпунктом «в», пункту 1, частини 1 статті 3 ЗУ «Про запобігання корупції», суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є: особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 25 ЗУ «Про запобігання корупції», особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, забороняється: займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.
Так, матеріалами справи встановлено та не спростовано позивачем факту працевлаштування та роботи в УНДІ олії та жирів Національної академії аграрних наук (ЄДРПОУ 00334882).
Як зазначено у ЗУ «Про наукову та науково-технічну діяльність», наукова діяльність - інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання нових знань та (або) пошук шляхів їх застосування, основними видами якої є фундаментальні та прикладні наукові дослідження.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, зокрема із заяви про скоєння адміністративного правопорушення 03-22/447 від 06.03.2023 завіреного Безлюдівським селищним головою, а також трудової книжки позивача НОМЕР_1 записи 17 20, ОСОБА_1 працює за основним місцем роботи з 10.06.2011 до 24.02.2023 саме в УНДІ олії та жирів Національної академії аграрних наук (ЄДРПОУ 00334882).
Окрім того, матеріали справи містять письмове підтвердження від УНДІ олії та жирів Національної академії аграрних наук (ЄДРПОУ 00334882) (відповідь на запит №1-39 від 13.03.23) про існування трудових відносин з позивачем.
Трудова діяльність згідно займаній посаді не пов`язана з науковою діяльністю, а відтак підпадає під обмеження ЗУ «Про запобігання корупції».
Посилання скаржника на ст.2-8 прикінцевих положень ЗУ «Про запобігання корупції» в обгрунтування правомірності перебування на посаді головного спеціаліста Служби у справах дітей в період перебування у відпустці без збереження заробітної плати з іншим роботодавцем - Науково-дослідним інститутом олії та жирів НААН України, колегія суддів вважає необгрунтованим з огляду на таке.
Так, вказаними положеннями передбачено: «Установити, що на період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року Ка 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", обмеження, встановлене пунктом 1 частини першої статті 25 цього Закону, не поширюється на державних службовців (крім державних службовців категорії "А"), посадових осіб місцевого самоврядування (крім посадових осіб, посади яких віднесені до першої - третьої категорій), якщо такі особи перебувають у відпустці без збереження заробітної плати або у разі простою, за умови що трудові договори (контракти), цивільно-правові договори про надання послуг або правочини у сфері підприємницької діяльності укладаються з юридичними особами приватного права або фізичними особами - підприємцями, стосовно яких такі державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування протягом останнього року не здійснювали повноваження з контролю, нагляду або підготовки чи прийняття відповідних рішень щодо діяльності цих юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців. Такі особи зобов`язані припинити зайняття іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) чи підприємницькою діяльністю відповідно до частини другої статті 25 цього Закону протягом 15 робочих днів з дня припинення простою або закінчення відпустки.»
Таким чином, враховуючи вищезазначену норму закону, позивач з дати набрання нею чинності міг би, перебуваючи у відпустці без збереження заробітної плати в Науково-дослідному інституті олії та жирів НААН України, укладати трудові договори або цивільно-правові угоди лише з юридичними чи фізичними особами приватного права, а не обіймати посаду в органі місцевого самоврядування.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що позивач був прийнятий на службу головним спеціалістом Служби у справах дітей Безлюдівської селищної ради 13.04.21 року, тобто задовго до початку правового режиму воєнного стану чи прийняття відповідних змін до перехідних положень ЗУ «Про запобігання корупції».
Позивач при прийнятті на посаду головного спеціаліста Служби у справах дітей Безлюдівської селищної ради не повідомляв, що він перебуває у трудових відносинах з іншим роботодавцем і займається іншою оплачуваною діяльністю.
Крім того, матеріалами справи підтверджено, що до Безлюдівської сільської ради позивач при працевлаштуванні надав іншу трудову книжку НОМЕР_2 , в якій останній запис №27 був про його звільнення від 17.01.2020 року.
Зазначені відомості також містяться в матеріалах службового розслідування призначеного на підставі розпорядження Безлюдівського сільського голови від 23.02.2023 №41-к.
Так, передумовою для проведення службового розслідування стало виявлення головним бухгалтером централізованої бухгалтерії Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області можливого факту роботи за сумісництвом посадової особи місцевого самоврядування при подачі заяви-розрахунку №04396555-2023-19 від 21.02.2023 для проведення фінасування лікарняного ОСОБА_1 .
В електронному кабінеті Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області в Додатку про тимчасову непрацездатність надіслано повідомлення про відхилення заяви-розрахунку для проведення фінансування тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 , оскільки за даними Пенсійного Фонду України він працює в Безлюдівській селищній раді як сумісник.
Після чого, на підставі службової записки головного бухгалтера централізованої бухгалтерії Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області Олександри Калашник від 22.02.23 року про неможливість оплатити листок непрацездатності ОСОБА_1 , та враховуючи службову записку Головного спеціаліста сектору управління персоналом ОСОБА_3 від 22.02.2023, головою селищної ради було прийнято розпорядження від 23.02.2023 року № 41 -К «Про проведення службового розслідування» у зв`язку з виявленням можливого факту роботи за сумісництвом посадової особи місцевого самоврядування.
Розпорядження доводилось до відома позивачеві, разом з тим останній відмовився від надання письмових пояснень складено відповідний акт від 23.02.23.
За результатами службового розслідування складено акт від 24.04.23.
Від ознайомлення позивач відмовився складено також акт відмови.
Матеріалами справи також підтверджено, що Безлюдівською селищною радою Харківського району Харківської області з метою з`ясування в рамках службового розслідування всіх обставин та встановлення чи спростування інформації про перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з іншим роботодавцем на адресу Науково-дослідного інституту олії та жирів НААН України було направлено лист від 22.02.23 року про надання інформації щодо працевлаштування ОСОБА_1 в даній установі.
На офіційну електронну адресу Безлюдівської селищної ради надано лист від Науково-дослідного інституту олії та жирів НААН України від 28.02.23 року, в якому вказаний вище роботодавець підтвердили, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з інститутом з 2011 року. Наказом № 21-к від 24.02.23 року його було звільнено за власним бажанням по ст 38 КЗпП України.
Також відповідачем для отримання більш детальної інформації та відповідних підтверджуючих документів щодо сумісництва ОСОБА_1 було направлено повторний запит від 03.03.2023 року на адресу інституту олії та жирів НААН України та у відповідь на цей лист Український науково-дослідний інститут Олій та Жирів НААН України своїм листом від 13.03.2023 року надав на офіційну електронну адресу Безлюдівської селищної ради відповідь, до якої залучив скановані копії запитуваних Безлюдівською селищною радою документів, а саме:
- Скан-копія заяви від 07.06.2011 року ОСОБА_1 на прийняття на роботу (Копія міститься в матеріалах справи додавалась до відзиву на позовну заяву);
- Скан-копія наказа № 57-к від 09.06.2011 року про прийняття ОСОБА_1 на посаду юрисконсульта УКр НДІОЖ НААН 10 червня 2011 року (Копія міститься в матеріалах справи додавалась до відзиву на позовну заяву);
- Скан-копія заяви від 09.02.2023 року ОСОБА_1 про звільнення з роботи (Копія міститься в матеріалах справи додавалась до відзиву на позовну заяву);
- Скан-копія наказу № 21 -к від 24 лютого 2023 року про звільнення ОСОБА_1 24.02.23 року (Копія міститься в матеріалах справи додавалась до відзиву на позовну заяву);
- Скан-копія трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 дата первинного заповнення 15.03.1991 р. (Копія міститься в матеріалах справи додавалась до відзиву на позовну заяву).
На підставі наведених вище листів УКр НДІОЖ НААН комісією зі службового розслідування Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області було встановлено, що ОСОБА_1 під час проходження служби в органі місцевого самоврядування перебував у трудових відносинах з УКр НДІОЖ НААН, що є порушенням п. І ч.І ст. 25 ЗУ «Про запобігання корупції» та ст. 12 ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування в Україні».
У зв`язку з порушенням ОСОБА_1 ЗУ «Про запобігання корупції» , а саме заборони займатися іншою оплачуваною діяльністю під час проходження служби в органах місцевого самоврядування, що є підставою для припинення такої служби згідно вимог ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування», комісія зі службового розслідування Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області рекомендувала звільнити ОСОБА_1 з займаної посади. (Копія акта службового розслідування міститься в матеріалах справи).
Колегією суддів також було встановлено той факт, що номери трудових книжок та записи в них, які надавав ОСОБА_1 . Безлюдівській селищній раді та УКр НДІОЖ HAAH суттєво відрізняються, з чого слід зробити висновок. шо ОСОБА_1 має дві трудові книжки.
Частиною першою статті 20 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" передбачено, що крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", цим та іншими законами України.
На посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
Частиною першою статті 11 Закону № 2493-III передбачено, що громадяни України, які вперше приймаються на службу в органи місцевого самоврядування, у день прийняття відповідного рішення складають Присягу такого змісту: «Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити громаді та народові України, неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, сприяти втіленню їх у життя, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, сумлінно виконувати свої посадові обов`язки».
Відповідно до статті 20 Закону № 2493-III, крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», цим та іншими законами України, а також у разі, зокрема, порушення посадовою особою місцевого самоврядування Присяги, передбаченої статтею 11 цього Закону.
Частиною першою статті 149 КЗпП України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950 затверджено Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Порядок № 950 у редакції, чинній на момент виникнення спірних у цій справі правовідносин).
Пунктами 7, 8, 9, 10 вказаного Порядку передбачено, що особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право: 1) отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування; 2) надавати усні або письмові пояснення, робити заяви, подавати документи, необхідні для проведення службового розслідування; 3) звертатися з клопотанням про опитування інших осіб, яким відомі обставини, що досліджуються під час проведення службового розслідування, а також про залучення до матеріалів розслідування додаткових документів, інших матеріальних носіїв інформації стосовно предмета службового розслідування; 4) подавати у письмовій формі зауваження щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності осіб, які його проводять; 5) звертатися до керівника органу у письмовій формі з обґрунтованим клопотанням про виведення із складу комісії з проведення службового розслідування осіб, в яких наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів. Про прийняте за результатами розгляду клопотання рішення письмово повідомляється особа, стосовно якої проводиться службове розслідування.
За результатами службового розслідування члени комісії складають акт.
У разі прийняття рішення щодо притягнення особи, стосовно якої проведено службове розслідування, до відповідальності комісія пропонує вид дисциплінарного стягнення, передбаченого законодавством.
Під час визначення виду дисциплінарного стягнення члени комісії повинні враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу особи, стосовно якої проведено службове розслідування.
Акт службового розслідування на вимогу особи, стосовно якої проведено службове розслідування, повинен розглядатися в її присутності.
Під час ознайомлення з актом службового розслідування особа, стосовно якої проведено службове розслідування, може висловити свої зауваження, які додаються до акта.
За результатами розгляду акта службового розслідування керівник органу приймає у десятиденний строк з дати його надходження відповідне рішення, з яким ознайомлюється особа, стосовно якої проводилося службове розслідування.
За результатами службового розслідування особа, стосовно якої проведено службове розслідування, може бути притягнута до відповідальності згідно із законодавством.
Порушення Присяги посадовою особою органу місцевого самоврядування є самостійною правовою підставою для її звільнення із займаної посади.
При цьому, порушенням Присяги посадовою особою органу місцевого самоврядування є скоєння такою особою проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на неї обов`язкам, підриває довіру до неї як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органу місцевого самоврядування та унеможливлює подальше виконання такою особою своїх обов`язків.
Звільнення особи за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності, яка підлягає застосуванню за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять, та не може бути обґрунтовано лише загальними фразами.
Разом з тим, передумовою звільнення посадової особи органу місцевого самоврядування за порушення Присяги мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 452/1661/16-а, а також від 02.06.2020 у справі 766/6695/16-а.
У зв`язку з викладеним вище, розпорядженням голови Безлюдівської сільської ради позивача звільнено з посади головного спеціаліста служби у справах дітей.
Щодо посилання скаржника на доводи, що всупереч вимогам п.1З Порядку проведення службового розслідування, затвердженого Постановою КМУ від 13.06.2000 р. № 950, Безлюдівська селищна рада Харківського району Харківської області порушила порядок та не проінформувала його своєчасно (не пізніше ніж за день) про час і місце ознайомлення з актом службового розслідування, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно п.14 Порядку проведення службового розслідування, затвердженого Постановою КМУ від 13.06.200 р. №950 передбачено, що лише на вимогу особи, стосовно якої складено Акт службового розслідування, він повинен розглядатися в її присутності.
Натомість матеріали справи не містять жодних вимог щодо розгляду акта службового розслідування в присутності ОСОБА_1 за весь час проведення службового розслідування він не висував, більш того, не виходив на зв`язок і не відповідав на телефонні дзвінки.
Посилання позивача на те, що він начебто надав письмові зауваження на Акт службового розслідування не відповідає дійсності, оскільки жодних письмових зауважень на Акт службового розслідування від 24.04.2023 року від ОСОБА_1 чи від його представника не надходило.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що до повноважень голови селищної ради не входить питання про звільнення працівників селищної ради і що його звільнення не було погоджено з начальником Служби у справах дітей Безлюдівської селищної ради, слід зазначити таке.
Абзацом 5 ст. 10 ЗУ Про службу в органах місцевого самоврядування в Україні передбачено, що працівники органів місцевого самоврядування приймаються на посаду відповідно сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством У країни.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 працював на посаді Головного спеціаліста Служби у справах дітей Безлюдівської селищної ради, та був призначений селищним головою на посаду як таким, що пройшов конкурс.
Згідно ст. 147-1 КЗпП «Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством.»
Підпунктом 2 пункту 9 Положення про Службу у справах дітей Безлюдівської селищної ради, затвердженого Рішенням VII сесії VIII скликання Безлюдівської селищної ради від 30.04.2021 року передбачено, що звільнення осіб, призначених селищним головою, відбувається за погодженням з начальником Служби.
Таке погодження начальник Служби у справах дітей - ОСОБА_4 надала, про що свідчить її підпис на зворотному бланку Розпорядження про звільнення від 24.04.2023 № 92-к, що відповідно до п.2.6. Порядку візування та погодження документів, шо створюються у Безлюдівській селищній раді, затвердженого Розпорядженням Бездюдівського селищного голови від 07.02.2022 р. № 15 засвідчує погодження з його змістом.
Посилання позивача на те, що в установі діє первинна професійна спілка співробітників і при цьому посилається на ст.43 КЗпП, де зазначено, що розірвання трудового договору може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, колегія суддів вважає помилковим, оскільки трудовий колектив Безлюдівської селищної ради не утворював первинну профспілкову організацію.
Таким чином, посилання позивача на ст.43 КЗпП України є безпідставним та таким, що не відповідає чинному законодавству України та обставинам справи.
Щодо доводів апеляційної скарги стосовно того, що сплив строк притягнення до дисциплінарної відповідальності згідно ст. 148 КЗпП, оскільки правопорушення відбулось 13.04.2021 року і станом на 24.04.2023 року вже минув шестимісячний строк притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки підстави припинення служби в органах місцевого самоврядування були виявлені Безлюдівською селищною радою Харківського району Харківської області лише 22.02.2023 року при оплаті листка тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 , що підтверджується відповідними доказами, які містяться в матеріалах справи.
Колегія суддів звертає увагу, що антикорупційне законодавство має чіткі обмеження щодо сумісництва видів трудової діяльності зі службою в органах місцевого самоврядування. Натомість, позивач свідомо порушив дану вимогу, а також свідомо надавши до Безлюдівської сільської ради іншу трудову книжку, з метою приховати факт працевлаштування на іншій роботі.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком відповідача, щодо застосування стягнення у вигляді саме звільнення.
Так, судова колегія зазначає, що матеріали службового розслідування, зібрані стосовно позивача містять в собі опис та підтвердження обставин скоєного позивачем дисциплінарного проступку, котрий охоплював сукупність реально існуючих фізичних вчинків, які суперечать інтересам служби, вчинені ним самостійно та за відсутності будь-якого впливу.
Формальні неточності при оформлені матеріалів службового розслідування та складенні розпорядження про звільнення, не спростовують об`єктивного факту порушення позивачем присяги та вимог щодо несумісності передбачених ЗУ «Про запобігання корупції».
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що антикорупційне законодавство має чіткі обмеження щодо сумісництва видів трудової діяльності зі службою в органах місцевого самоврядування, а позивач свідомо порушив дану вимогу, в силу наявності у нього юридичної освіти, а також свідомо надавши до Безлюдівської сільської ради іншу трудову книжку, з метою приховати факт працевлаштування на іншій роботі, тому колегія суддів вважає застосування стягнення у вигляді звільнення, є обгрунтованим та цілком доречним.
Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задовольнні позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 року по справі № 520/11537/23 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 по справі № 520/11537/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді(підпис) (підпис) О.М. Мінаєва В.А. Калиновський
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.03.2024 |
Оприлюднено | 11.03.2024 |
Номер документу | 117511913 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо звільнення з публічної служби, з них |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Кононенко З.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні