Постанова

від 07.03.2024 по справі 160/539/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 березня 2024 року м. Дніпросправа № 160/539/23(суддя Царікова О.В., м. Дніпро)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А.,

за участю секретаря судового засідання Корсун Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 березня 2023 року та додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року у справі №160/539/23 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбасоптіма» про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області 06 січня 2023 року звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбасоптіма» згідно з яким, просить стягнути податковий борг з товариства з обмеженою відповідальністю Кривбасоптіма, код ЄДРПОУ 30001532, до бюджету у сумі 3808252,32 грн шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що ТОВ «Кривбасоптіма» перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області як платник податків. В інтегрованих картках платника податків обліковується не заявлений до суду податковий борг на загальну суму 3808252,32 грн на підставі заборгованості з податку на додану вартість, податку на прибуток приватних підприємств та пені. Позивач вживав заходи щодо погашення податкової заборгованості, визначені Податковим кодексом України (далі ПК України), в тому числі направляв податкову вимогу, однак, відповідачем податковий борг у добровільному порядку не погашено.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 березня 2023 року у задоволені позову відмовлено повністю.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не доведено правомірність стягнення податкового боргу.

Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року суд заяву відповідача задовольнив частково. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбасоптіма» судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 1000 (одна тисяча) грн.

Рішення суду мотивовано, врахуванням судом першої інстанції обсягу наданих послуг, розумності, пропорційності та співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки в порушення ст. 236 КАС України, суд першої інстанції не зупинив провадження по справі у зв`язку з оскарженням контролюючим органом постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 07.12.2022 у справі № 804/6410/14. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В апеляційній скарзі відтворює зміст акта перевірки та зміст відзиву на позов. Зазначає, що у позивача були всі наявні підстави для формування оскаржуваної податкової вимоги, оскільки за даними ІКП «Податковий блок» за відповідачем рахувався податковий борг.

Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким заяву про стягнення судових витрат «залишити без задоволення».

В апеляційній скарзі зазначає про не підтвердження позивачем документально витрат на професійну правничу допомогу та «не застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду».

Згідно з відзивом на апеляційну скаргу відповідача на рішення суду першої інстанції, позивач посилаючись на її необґрунтованість, не зазначення відповідачем того з якими висновками суду першої інстанції він не погоджується, формальним викладенням змісту акта перевірки просить у її задоволені відмовити рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, який підтримав доводи апеляційних скарг, перевіривши законність та обґрунтованість рішень суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, обговоривши доводи апеляційних скарг та відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що товариство з обмеженою відповідальністю Кривбасоптіма (вул. Соборності, буд. 70, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50103; ідентифікаційний код юридичної особи 30001532) є платником податків, зборів (обов`язкових платежів) і перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області

В інтегрованих картках платника податків товариства з обмеженою відповідальністю Кривбасоптіма обліковується не заявлений до суду податковий борг у сумі 3808252,32 грн, який виник на підставі:

1) заборгованості з податку на прибуток приватних підприємств, що виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 3284022,16 грн, згідно:

- податкового повідомлення-рішення №0001212201 від 22.04.2014, з терміном сплати 29.09.2021 (штрафна санкція) у сумі 604499,50 грн;

- податкового повідомлення-рішення №0001212201 від 22.04.2014, з терміном сплати 29.09.2021 (основний платіж) у сумі 1208853,34 грн;

- нарахованої пені на підставі ст. 129 ПК України у сумі 1470669,32 грн;

2) заборгованості з податку на додану вартість, що виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 524230,16 грн, згідно:

- нарахованої пені на підставі ст. 129 ПК України у сумі 524230,16 грн.

Наявність зазначених сум податкового боргу підтверджується копіями роздрукувань зворотнього боку інтегрованих карток платника податків, наявними в матеріалах справи.

У зв`язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу, контролюючим органом було сформовано податкову вимогу форми Ю №0116143-1308-0481 від 05.10.2021, яку було направлено засобами поштового зв`язку на податкову адресу ТОВ Кривбасоптіма та 19.10.2021 отримано відповідачем.

Стягнення з відповідача на користь позивача суми податкового боргу у розмірі 524230,16 грн є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. 36.1-36.3 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з п.п. 58.2, 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з ст. 14 ПК України податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Відповідно до п. 59.4 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 60.6 ст. 60 ПК України, якщо нарахована сума грошового зобов`язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов`язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

За правилами, визначеними п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається)

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 60.6 ст. 60 ПК України, якщо нарахована сума грошового зобов`язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов`язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Стаття 60 ПК України містить перелік підстав, згідно яких податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними: сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу; контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Як правильно з`ясовано судом першої інстанції та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи податковий борг про який зазначає позивач виник внаслідок несплати відповідачем грошових зобов`язань, а саме: 1) заборгованості з податку на прибуток приватних підприємств, що виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 3284022,16 грн, згідно з податковим повідомленням-рішенням №0001212201 від 22.04.2014, з терміном сплати 29.09.2021 (штрафна санкція) у сумі 604499,50 грн; податковим повідомленням-рішенням №0001212201 від 22.04.2014, з терміном сплати 29.09.2021 (основний платіж) у сумі 1208853,34 грн; нарахованої пені на підставі ст. 129 ПК України у сумі 1470669,32 грн; 2) заборгованості з податку на додану вартість, що виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 524230,16 грн, згідно з нарахованою пінею на підставі ст. 129 ПК України у сумі 524230,16 грн.

Проте, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.12.2022 у справі № 804/6410/14, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кривбасоптіма до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Ветек про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень скасовано. Позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0001192201 від 22.04.2014, № 0001212201 від 22.04.2014 на суму 1 813 353 грн., стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Кривбасоптіма за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області витрати по сплаті судового збору в сумі 11 205 грн. Означена постанова суду апеляційної інстанції набрала законної сили 07.12.2022 року.

З огляду на викладене, враховуючи те, що податкове повідомлення-рішення №0001212201 від 22.04.2014, згідно з яким позивачу нараховані грошові зобов`язання з податку на додану вартість, податку на прибуток приватних підприємств та пені на суму у розмірі 3808252,32 грн., скасовано судом апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Щодо доводів позивача про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки в порушення ст. 236 КАС України, суд першої інстанції не зупинив провадження по справі у зв`язку з оскарженням контролюючим органом постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 07.12.2022 у справі № 804/6410/14 слід зазначити наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.236 КАС України, суд зупиняє провадження у справі в разі: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Отже враховуючи те, що докази наявні в цій справі дозволяли суду першої інстанції встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду суд не мав підстав для зупинення провадження у цій справі.

Стосовно вимог про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 грн, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Частиною 1 ст.132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частинами 1 та 2 ст.16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду викладеною у постанові від 16.11.2022 року прийнятої у справі 922/1964/21, гонорар може встановлюватися у фіксованому розмірі або погодинній оплаті. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження витрат на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. суду першої інстанції надано: рахунок №01-18-08/23 від 18.08.2023 на суму 10000,00 грн; заключна виписка з банківського рахунку Адвокатського бюро «Юридичний центр Рустама Сааді» за 18.08.2023; платіжна інструкція №12830 від 18.08.2023 на суму 10000,00 грн; договір №1/23-КО про надання правничої допомоги від 24.02.2023, який укладений між Адвокатським бюро «Юридичний центр Рустама Сааді» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кривбасоптіма»; акт №1 здачі-приймання послуг від 18.08.2023 на суму 10000,00 грн; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Адвокатського бюро «Юридичний центр Рустама Сааді» на виконання умов договору про надання правничої допомоги від 24.02.2023 №1/23-КО; ордер на надання правничої (правової) допомоги адвокатом Сааді Рустамом Мохаммедовичем серії ВА №1048225 від 25.02.2023; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №214/н від 27.03.2006.

Відповідно до пункту 1.1 Договору №1/23-КО про надання правничої допомоги від 24.02.2023 (далі договір) в порядку та на умовах, визначених цим договором, адвокатське бюро зобов`язується за винагороду забезпечити надання правничої допомоги клієнту, а саме: представництво у справі №160/539/23 та супроводження клієнта у період розгляду справи адміністративним судом.

Згідно з пунктом 6.1 договору клієнт оплачує адвокатському бюро правничу допомогу (гонорар) у сумі 10000,00 грн за представництво інтересів клієнта у справі №160/539/23 та за підготовку документів на стадії розгляду справи в суді першої інстанції. Ця сума гонорару визначена станом на 24.02.2023 виходячи з матеріалів справи та стану її розгляду на цю дату і може бути збільшена в залежності від перебігу її розгляду у суді першої інстанції.

З детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом адвокатського бюро «Юридичний центр Рустама Сааді» на виконання умов договору про надання правничої допомоги від 24.02.2023 №1/23-КО вбачається, що на виконання вказаного вище договору адвокатом надано наступні послуги: представництво інтересів клієнта у справі №160/539/23 на стадії її розгляду у суді першої інстанції (аналіз документів у підсистемі «Електронний Суд», підготовка і подача відзиву на позов з додатками, підготовка і подача заяви про усунення недоліків та заяви про стягнення судових витрат з позивача) 8 годин.

В акті №1 здачі-приймання послуг від 18.08.2023 зазначено аналогічну наведеній у Детальному описі робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Адвокатського бюро «Юридичний центр Рустама Сааді» на виконання умов договору про надання правничої допомоги від 24.02.2023 №1/23-КО інформацію щодо наданих послуг, які оцінені сторонами Договору у 10000,00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України", заява №19336/04, п. 269).

Враховуючи те, що предметом спору у цій справі є стягнення податкового боргу, з установленою судовою практикою, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що визначений розмір гонорару за супроводження у суді першої інстанції такої справи (написання відзиву на позов …) 1000 грн є достатнім та співмірним зі складністю цієї справи, а тому суд апеляційної інстанції зробив висновок про необхідність залишення без змін загального розміру присудженої до відшкодування позивачу правничої допомоги у цій справі.

Колегія суддів вважає такими, що не впливають на зазначений розмір доводи відповідача щодо «не застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду», оскільки позивач в апеляційній скарзі не зазначає постанову Верховного Суду на які він посилається.

Крім того, є безпідставними твердження позивача про відсутність в матеріалах справи документів на підтвердження витрат відповідача на правничу допомогу.

Також, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зазначений обов`язок позивач не виконав.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, за необхідне апеляційні скарги позивача на рішення суду та додаткове рішення залишити без задоволення, так як суд першої інстанції об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтовані рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, тому рішення суду та додаткове рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Керуючись: статтями 241-245, 250, пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення та додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 березня 2023 року та додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року у справі №160/539/23 без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 07 березня 2024 року.

Повне судове рішення складено 07 березня 2024 року.

Головуючий - суддяВ.Є. Чередниченко

суддяС.М. Іванов

суддяВ.А. Шальєва