П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
07 березня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/30589/23
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі судді доповідача Домусчі С.Д., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУМІРА» до Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права), Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення ід 08.08.2023 №931997/43180526 про відмову в реєстрації податкової накладної, про зобов`язання зареєструвати податкову накладну №6 від 03.07.2023,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року в повному обсязі задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУМІРА».
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Головне управління ДПС в Одеській області (відокремлений підрозділ ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) через електронний кабінет подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Аналіз матеріалів апеляційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам ст. 296 КАС України, а саме:
- п. 6 ч. 2 ст. 296 КАС України, оскільки апелянтом не зазначено обґрунтування вимог апеляційної скарги, із зазначенням того, у чому саме полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права (апеляційна скарга містить загальні фрази, але посилаючись на не з`ясування судом першої інстанції всіх належних обставини у справі, апелянт не зазначає, які саме обставини є належними та які мав з`ясувати суд але не з`ясував; посилаючись на порушення судом першої інстанції принципів адміністративного судочинства, апелянт не вказує у чому саме полягають такі порушення; посилаючись на те, що суд першої інстанції надав перевагу доводам позивача не прийнявши доводи відповідача, апелянт не вказує які саме доводи не були прийняті судом першої інстанції; посилаючись на порушення судом першої інстанції однієї з основних засад судочинства законності, апелянт не вказує які саме норми матеріального права були неправильно застосовані судом першої інстанції та у чому полягає таке неправильне застосування). При цьому апеляційний суд зазначає, що за приписами ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, зокрема, доводів апеляційної скарги, а тому саме законодавець однією з вимог до змісту апеляційної скарги встановив обов`язкове зазначення в апеляційній скарзі обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права (п. 6 ч. 2 ст. 296 КАС України). Перегляд судового рішення в апеляційній інстанції спрямований на те, щоб мінімізувати вплив суб`єктивних факторів (неповного з`ясування обставин справи, помилки при тлумаченні норми права чи припису закону, іншої судової помилки), які могли б перешкодити ухваленню обґрунтованого і справедливого судового рішення в суді першої інстанції. А тому, саме на стадії вирішення питання щодо можливості відкриття апеляційного провадження, апеляційний суд перевіряє формальну наявність, зокрема і обґрунтування вимог апеляційної скарги, у зв`язку з чим є неможливим застосування приписів ч. 2 ст. 308 КАС України. Інакше означало б те, що суд апеляційної інстанції, за власною ініціативою відшуковує обставини, якими можуть бути обґрунтовані вимоги апеляційної скарги, зокрема апелянта суб`єкта владних повноважень, що було б порушенням принципів адміністративного судочинства (рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та ін.), та фактично було б наданням переваги в цій справі апелянту, та свідчило б про упередженість апеляційного суду;
- п.8 ч. 2 та п. 4 ч. 5 ст. 296 КАС України, в частині зазначення дати отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується, та надання доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності, оскільки в апеляційній скарзі не вказана дата отримання копії рішення суду першої інстанції та до апеляційної скарги не додані докази на підтвердження дати отримання копії рішення суду першої інстанції;
- п. 1 ч. 5 та ч. 6 ст. 296 КАС України, оскільки до апеляційної скарги не доданий документ про сплату судового збору, а також не зазначено підстав, відповідно до яких апелянт за законом звільняється від сплати судового збору.
Відповідно до матеріалів апеляційного перегляду, позивачем юридичною особою, враховуючи висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 640/21330/18, від 05.06.2020 у справі № 280/5161/19, 03.12.2020 у справі № 320/1644/20 та від 05.02.2021 у справі №400/2863/19, заявлено дві вимоги немайнового характеру (основна та похідна), які задоволені рішенням суду першої інстанції, що оскаржується в повному обсязі.
Відповідно до ч.1, ч. 2 (таблиці ставок) ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання апеляційної скарги справляється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), тобто 150 відсотків від 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 01 січня 2023 року встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 2684 грн.
За приписами частини 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, при поданні в цій справі апеляційної скарги в електронному вигляді, апелянт мав надати докази сплати судового збору в сумі 3220,80 грн (2684*150%)*0,8).
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Таким чином, апеляційна скарга має бути залишена без руху, з наданням апелянту строку, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху:
- для зазначення дати отримання копії рішення суду першої інстанції та надання доказів на підтвердження дати отримання копії рішення суду першої інстанції (за їх наявності);
- для надання обґрунтування вимог апеляційної скарги, із зазначенням того, у чому саме полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права із наданням доказів направлення копії таких обґрунтувань Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛУМІРА», Державній податковій службі України або листом з описом вкладення поштового відправлення, або через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» на електронну адресу учасника справи, який зареєстрований в електронному суді;
- для зазначення підстав, відповідно до яких апелянт за законом звільняється від сплати судового збору, або - надання документу про сплату судового збору в сумі 3220,80 грн., за такими платіжними реквізитами для перерахування судового збору:
Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО)899998 Код класифікації доходів бюджету22030101 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)»відомча ознака"81" (Апеляційні адміністративні суди)Рахунок отримувачаUA678999980313101206081015758Отримувач ГУК в Од. обл./Приморський р-н/22030101 Код за ЄДРПОУ отримувача 37607526 Призначення платежу*;101;
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року у справі №420/30589/23 залишити без руху.
Надати апелянту строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз`яснити апелянту, що у разі не виконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк апеляційна скарга буде повернута скаржнику.
Роз`яснити апелянту, що, відповідно до ч. 6, ч. 8 ст. 18 КАС України, особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С.Д. Домусчі
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.03.2024 |
Оприлюднено | 11.03.2024 |
Номер документу | 117513007 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Домусчі С.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні