Ухвала

від 02.09.2024 по справі 420/30589/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/30589/23

Перша інстанція: суддя Потоцька Н.В.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Домусчі С.Д.

суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,

перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУМІРА» до Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права), Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення ід 08.08.2023 №931997/43180526 про відмову в реєстрації податкової накладної, про зобов`язання зареєструвати податкову накладну №6 від 03.07.2023,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року в повному обсязі задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУМІРА».

Отримавши 08.02.2024 копію рішення та не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Головне управління ДПС в Одеській області (відокремлений підрозділ ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) через електронний кабінет 25.07.2024 подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою від 29.07.2024 П`ятий апеляційний адміністративний суд залишив апеляційну скаргу без руху, надавши апелянту строк для усунення недоліків, а саме для:

- для зазначення підстав, відповідно до яких апелянт за законом звільняється від сплати судового збору, або для надання документу про сплату судового збору в сумі 3220,80 грн;

- зазначення інших підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, зокрема за період з 28.03.2024 до 25.07.2024 з наданням доказів на підтвердження існування таких інших підстав.

Відповідно до ч. 6 ст. 18 КАС України, адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставляння.

Відповідно до ч. 7. ст. 251 КАС України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Відповідно до п. 5.8 розділу І «Загальні положення» Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищою Ради Правосуддя №1845/0/15-21 від 17.08.2021, «офіційна електронна адреса» це сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.

04.09.2021 ВРП на сайті Судова влада оприлюднила оголошення про створення та забезпечення функціонування трьох підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку (https://court.gov.ua/press/news/1173657).

Таким чином, перебіг процесуального строку, початок яких пов`язаний з моментом вручення процесуального документу учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставляння документів до Електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», порядок використання якої затверджено наказом ДП «Центр судових сервісів» від 22.09.2021 №74-ОД.

Так, відповідно до матеріалів апеляційного провадження, копія ухвали апеляційного суду від 29.07.2024 була доставлена до Електронного кабінету апелянта в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» 30.07.2024 о 13:36 год, відомості про доставлення копії ухвали до електронного кабінету апелянта, отриманні судом 30.07.2024.

Таким чином, документ вважається доставленим апелянту 30.07.2024, а тому недоліки апеляційної скарги мали бути усунені у строк до 09.08.2024 включно.

Враховуючи перебування головуючого-судді у відпустці (з 05.08.2025 до 30.08.2024), питання перевірки усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги вирішується після виходу головуючого-судді з відпустки.

09.08.2024 апелянт надіслав клопотання, в якому щодо поновлення строку на апеляційне оскарження зазначає, що пропуск строку на апеляційне оскарження спричинений обмеженим фінансуванням, що мало наслідком обмеження у своєчасній реалізації права на апеляційний перегляд судового рішення. Також апелянт вказує, що вперше апеляційна скарга була ним подана з дотриманням строків на апеляційне оскарження, але повернута апелянту. Звертає апелянт увагу і на те, що у період з грудня 2023 року по червень 2024 року в контролюючому органі відбулись масові звільнення співробітників, у зв`язку із чим виникла неспівмірна завантаженість щодо повторної подачі апеляційної скарги у день отримання бюджетних асигнувань, а також великою кількістю вхідної документації на кожного співробітника відділу супроводження судових спорів з питань застосування системи моніторингу критеріїв оцінки ризиків управління правового забезпечення Головного управління ДПС в Одеській області.

При цьому апелянт посилається на приписи ч. 4 ст. 5, ч. 3 ст. 295, ч. 2 ст. 299 КАС України, ст. 129 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішення ЄСПЛ у справі Delcourt v. Belgium, у справі Bellet V. France, у справі «Іліан проти Туреччини» та на ухвали Верховного Суду від 18.08.2022 по справі №420/13363/21, по справі №420/7946/22, від 09.10.2020 по справі №420/5269/19.

Наведені обставини апелянт вважає поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження.

Щодо сплати судового збору, апелянт в клопотання від 09.08.2024, зазначає, що згідно рахунка 2800, апелянт на даний час обмежений можливістю сплатити судовий збір, оскільки станом на даний час залишок коштів на реєстраційному рахунку по КЕКВ 2800 становить 0,00 грн. Проте, повідомляємо, що сплата судового збору на подання апеляційної скарги по справі № 420/30589/23 відбудеться в найскоріший термін, а тому враховуючи положення п. 1 ст. 6 Конвенції та прецеденту практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі (Kreuz v. Poland), апелянт просить продовжити йому строк усунення недоліків апеляційної скарги в цій частині.

Перевіряючи доводи апелянта щодо поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження, наведені у клопотанні від 09.08.2024, поданому на усунення недоліків апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає таке.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, апеляційний суд в ухвалі від 29.07.2024 встановив, що відповідно до матеріалів апеляційного перегляду, рішення суду першої інстанції ухвалене в письмовому провадженні 06.02.2024, повний текст судового рішення складений 06.02.2024, копія рішення отримана апелянтом 08.02.2024.

Отже, останнім днем подання апеляційної скарги, відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України, є 07.03.2024, а останнім днем строку, визначеного п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України, є 11.03.2024.

Вперше апеляційна скарга була подана податковим органом через електронний кабінет 05.03.2024, тобто з дотриманням строку на апеляційне оскарження, але ухвалою апеляційного суду від 07.03.2024 залишена без руху через її невідповідність вимогам п. 6, п. 8 ч. 2, п. 2, п. 4 ч. 5, ч. 6 ст. 296 КАС України. Ухвалою апеляційного суду від 27.03.2024 апеляційна скарга була повернута апелянту. Копія ухвали апеляційного суду від 27.03.2024 була отримана апелянтом 28.03.2024.

Повторно апеляційна скарга подана через електронний кабінет 25.07.2024, тобто через 142 дні з дня отримання копії ухвали апеляційного суду від 27.03.2024 про повернення вперше поданої апеляційної скарги.

При цьому, повторно подана апеляційна скарга містить ті самі недоліки як і вперше подана апеляційна скарга, зокрема в частині надання доказів сплати судового збору.

За наведених обставин, апеляційний суд в ухвалі від 29.07.2024 дійшов висновку про можливість визнання поважними причин пропуску строку на апеляційне оскарження за період з 05.03.2024 до 28.03.2024 (період часу протягом якого вперше подана апеляційна скарга була залишена без руху).

Проте, апеляційний суд відхилив, як неповажні, причини пропуску строку на апеляційне оскарження, а саме, посилання апелянта на те, що після отримання копії ухвали апеляційного суду від 27.03.2024 про повернення вперше поданої апеляційної скарги та до липня 2024 року у апелянта було відсутнє фінансування на сплату судового збору, оскільки за інформацією Реєстру підтверджень сплат судового збору ДКСУ КП ДСС, апелянт здійснював сплату судового збору (у 660 справах) за подання апеляційних скарги в інших справах у лютому, березні, квітні, травні червні та липні 2024 року.

При цьому суд першої інстанції зазначив, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не містить інших причин за яких апелянт був об`єктивно позбавлений можливості повторно подати апеляційну скаргу в період часу з 28.03.2024 до 25.07.2024.

У клопотанні від 09.08.2024, поданому на усунення недоліків апеляційної скарги, наведені інші підстави, зокрема, масове звільнення працівників, велика кількість вхідної кореспонденції. Проте, на підтвердження вказаних обставин апелянт не надав жодного доказу, в той час як ці обставини не є загальновідомими, а тому апеляційний суд наведені обставини визнає неповажними.

Такій підставі як відсутність достатнього фінансування, в ухвалі апеляційного суду від 29.07.2024 була надана правова оцінка, і апеляційний суд не встановив обставин, за яких таку причину пропуску строку можливо було б визнати поважною, оскільки за інформацією Реєстру підтверджень сплат судового збору ДКСУ КП ДСС, апелянт здійснював сплату судового збору (у 660 справах) за подання апеляційних скарги в інших справах у лютому, березні, квітні, травні червні та липні 2024 року.

Клопотання апелянта подане 09.08.2024 не містить обґрунтувань неможливості сплати судового збору за подання апеляційної скарги в цій справи за наявності коштів та за наявності сплати судового збору за подання апеляційної скарги в інших справах.

Апеляційний суд, так само як і в ухвалі від 29.07.2024, зазначає, що посилання на норми КАС, рішення Верховного Суду саме по собі не є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження.

Не є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження і посилання апелянта суб`єкта владних повноважень урядової організації, на Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод; на практику ЄСПЛ, оскільки, відповідно до Регламенту Суду від 01.11.2003 року, та приписів ст. 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конвенція та рішення ЄСПЛ спрямовані на захист прав осіб, неурядових організацій, групи осіб.

Отже, подане на усунення недоліків апеляційної скарги клопотання, не містить поважних причин пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження, зокрема за період з 28.03.2024 до 25.07.2024.

Апеляційний суд зазначає, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. В силу приписів ч. 2 ст. 2 ст. КАС України апеляційний суд не наділений повноваженнями самостійно відшуковувати підстави пропуску строку на апеляційне оскарження. Інакше б означало вчинення судом дій, які зобов`язаний вчинити апелянт, що було б порушенням принципів адміністративного судочинства (рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та ін.), та фактично було б наданням переваги в цій справі апелянту, та свідчило б про упередженість апеляційного суду під час перевірки виконання апелянтом вимог ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарга без руху.

Заявлене апелянтом клопотання про продовження строку на апеляційне оскарження в частині надання доказів сплати судового збору, задоволенню не підлягає, оскільки умовою продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги є наявність доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню рішення суду про залишення апеляційної скарги без руху, однак доказів означеного апелянт не надав.

Отже, у встановлений апеляційним судом строк, апелянт не усунув недоліки апеляційної скарги в частині надання доказів сплати судового збору.

Апеляційний суд зазначає, що наявність передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України підстави для повернення скарги, а саме неусунення її окремих недоліків щодо форми та змісту (не пов`язаних з недотриманням процесуального строку) після залишення скарги без руху, поряд з відсутністю підстав для поновлення строку, не виключає відмову у відкритті провадження за такою скаргою саме з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України (постанова ВП ВС від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19).

Відповідно до ч. 3 ст. 299 КАС України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

За встановлених обставин, наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними, а тому має бути відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційної скаргою Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року у справі №420/30589/23.

Керуючись ст. ст. 121, 248, 295, 298, 299, 321, 325, 327-329 КАС України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року у справі №420/30589/23.

Визнати неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС в Одеській області (відокремленим підрозділом ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року у справі №420/30589/23.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року у справі №420/30589/23.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач С.Д. ДомусчіСудді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький