Постанова

від 06.03.2024 по справі 320/40600/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/40600/23 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів :

головуючий суддя Грибан І.О.

судді: Ключкович В.Ю.

Парінов А.Б.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексім Солюшнз» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 04 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексім Солюшнз» до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

У С Т А Н О В И В:

ТОВ «Ексім Солюшнз» звернулося з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України, у якому просило суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.01.2023 №8100267/39252091 комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м.Києві про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 14.12.2021 №261, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Ексім Солюшнз»;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 14.12.2022 №261, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Ексім Солюшнз» датою її фактичного подання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04 січня 2024 року позовну заяву повернуто позивачу.

Не погоджуючись з даним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору по суті, просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що рішення ДПС України від 01.02.2023 №10451/39252091/2, яким залишено без змін спірне рішення, не було направлено позивачу, ані засобами поштового зв`язку, ані вручено особисто представнику товариства. Наголошує, що ТОВ «Ексім Солюшнз» не подавало заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, а тому вручення рішення контролюючого органу таким способом є неналежним. Таким чином, позивач вважає, що в даному випадку підлягає застосуванню шестимісячний строк звернення до суду з позовною заявою, який відраховується від дня звернення позивача зі скаргою на спірне рішення до Державної податкової служби України.

За приписами ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексім Солюшнз» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 04 січня 2024 року та на підставі ч. 2 ст. 312 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів виходить з наступного.

За змістом позовної заяви, предметом оскарження у даній справі є рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 18.01.2023 №8100267/39252091 про відмову в реєстрації податкової накладної №261 від 14.12.2021.

При цьому, позивач скористався правом оскарження в досудовому порядку вирішення спору шляхом подання скарги на вказане рішення.

Рішенням за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №10451/39252091/2 від 01.02.2023 скаргу було залишено без задоволення, а рішення комісії без змін.

З даним позовом Товариство звернулося в суд 21.07.2023.

Залишаючи позовну заяву без руху суд першої інстанції вважав, що позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду, при цьому не надав заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.

Зазначаючи про причини пропуску строку, позивач вказував, що оскаржуване рішення органу владних повноважень Товариство не отримувало, тому вважав ,що має бути застосований шестимісячний строк звернення до суду, який обраховується від дня звернення Товариства зі скаргою до ДПС України.

Приймаючи рішення про повернення позовної заяви суд першої інстанції виходив з того, що зазначені у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду доводи позивача про неотримання рішення ДПС України за результатами розгляду скарги є безпідставними та необґрунтованими. Суд дійшов висновку, що позивач не навів будь-яких конкретних обґрунтувань неможливості звернення до суду із вказаним позовом у встановлені законом строки, які могли б свідчити про поважність пропуску Товариством такого строку.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, КАС України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Як уже зазначено, ч. 1 ст. 122 КАС України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Так, Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України (далі ПК України).

Наразі, спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є ст.56 ПК України, за зміст якої, у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас, якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

У постанові від 11.10.2019 по справі №640/20468/18 Верховний Суд здійснив системне тлумачення норм права, які регулюють питання обчислення строку звернення до суду в податкових спорах, сформувавши висновки, відповідно до яких, строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні.

У вказаній постанові Верховний Суд за результатом комплексного аналізу правового регулювання також зазначив, що норма п.56.19 ст.56 ПК України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору. Інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження абз.3 п.56.18 ст.56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки :

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Колегія суддів зазначає, що у даному випадку з`ясуванню підлягає факт отримання Товариством рішення, прийнятого за результатами розгляду його скарги.

Судом встановлено, що позивачем здійснено досудове врегулювання спору шляхом звернення до контролюючого органу центрального рівня з відповідною скаргою на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, то строк звернення до суду згідно ч.4 ст.122 КАС України становить три місяці з дня отримання рішення за результатами розгляду скарги на таке рішення.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду з позовом, позивач як в клопотанні про поновлення строку звернення до суду, так і в апеляційній скарзі вказує, що Товариство не отримувало від ДПС України рішення за результатами розгляду скарги на рішення ГУ ДПС, відтак строки слід рахувати з урахуванням абз.2 ч.4 ст.122 КАС України.

Надаючи правову оцінку наведеним вище обставинам, колегія суддів зазначає, що порядок листування платників податків та контролюючих органів визначено ст.42 ПК України, відповідно до п.42.4-42.6 якої, платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Відповідно до п.421.2 ст.421 ПК України, електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов`язків, визначених цим Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Пунктом 421.5 ст.421 ПК України передбачено, що платник податків стає користувачем електронного кабінету та набуває право подавати звітність в електронній формі і вести листування засобами електронного зв`язку в електронній формі після проходження в електронному кабінеті електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» або тих сервісів ідентифікації, використання яких дозволяється методологом електронного кабінету. Платник податків, що пройшов ідентифікацію в електронному кабінеті, самостійно визначає спосіб взаємодії з контролюючим органом, а саме в загальному порядку чи в електронній формі, про що робить відповідну позначку в електронному кабінеті з одночасним обов`язковим зазначенням своєї електронної адреси (адрес). Починаючи з дня, наступного за днем обрання платником податків електронної форми взаємодії з контролюючим органом через електронний кабінет, крім вихідних та святкових днів, взаємодія між ними, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв`язку, здійснюється через електронний кабінет.

Згідно п.42.4 ст.42 ПК України, датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Платник податків стає суб`єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Колегія суддів зазначає, що податкову накладну, пояснення та документи щодо господарських операцій по податковій накладній, реєстрація якої була зупинена, а також скарга на рішення про відмову в її реєстрації була надіслана позивачем до податкового органу в електронній формі через електронний кабінет (доказів протилежного судам не надано), а відтак, Товариство було суб`єктом електронного документообігу.

Отже, позивач повинен був дізнатися про рішення за результатами розгляду скарги 01.02.2023, коли таке було направлене в електронній формі через автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів.

Доказів надіслання до податкового органу заяви про відмову в отриманні документів в електронному вигляді, а також наявності інших обставин для припинення електронного документообігу між платником податків та контролюючим органом позивач не надав.

Адже такий документообіг припиняється виключно у випадках, а саме : отримання інформації від кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг про завершення строку чинності (або скасування) кваліфікованого сертифіката відкритого ключа керівника платника податків; отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміну керівника платника податків; отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи; наявності в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи; наявності в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків у зв`язку зі смертю

Таким чином, з 01.02.2023 почався перебіг тримісячного строку для звернення до суду із цим позовом, визначеного абз.1 ч.4ст.122 КАС України.

Проте, з позовною заявою ТОВ «Ексім Солюшнз» звернулося 21.07.2023, тобто з пропуском визначеного абз.1 ч.4 ст.122 КАС України тримісячного строку звернення до суду.

За таких обставин, приведені позивачем причини пропуску строку на подання позову не є поважними, позаяк перебували у сфері його контролю та можливостей на подання позову у встановлений тримісячний строк.

Отже, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, описаних вище, зважаючи на їхній зміст та юридичну природу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про пропуск позивачем встановленого абз.1 ч.4 ст.122 КАС України тримісячного строку звернення до суду.

Відповідно до пунктів 1, 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовну заяву необхідно повернути позивачу.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексім Солюшнз» залишити без задоволення.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 04 січня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді: В.Ю. Ключкович

А.Б. Парінов

(повний текст постанови складено 06.03.2024р.)