Постанова

від 07.03.2024 по справі 715/3930/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 715/3930/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Цуренко В.А.

Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.

07 березня 2024 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Граб Л.С. Полотнянка Ю.П. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Литвин Д. С.,

представника позивача - Оберемок Д.О.

представника відповідача - Кошевського В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 23 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Глибоцького районного суду Чернівецької області з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі.

Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 23 січня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.

Скасовано постанову серії АА № 00015308 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі від 28.11.2023, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн. Провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрито.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з підстав, викладених у скарзі.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, постановою по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА № 00015308 від 28.11.2023, року складену на ім`я « ОСОБА_1 », його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП, а саме, що відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22,5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 15.2% (6.08 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, навантаження на осі транспортного засобу на 17.075% (4.098 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на строєні осі 24 тони та відстані між осями 1,3м. до 1,4 м., відповідальність за яке передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Також судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ ACTROS 1845», ДНЗ НОМЕР_1 , однак згідно договору найму (оренди) від 11 липня 2023 року вказаний транспортний засіб переданий в платне користуванні ТОВ «ПП ОЙЛ» (код 39080771), крім того, що вказаний транспортний засіб було фактично було передано в оренду, відповідні відомості про належного користувача повинні були внесені до реєстру ТЗ.

Позивач, вважаючи спірну постанову протиправною, звернувся з даним позовом до суду, в якому зазначив, що він дійсно є власником даного транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ ACTROS 1845», ДНЗ НОМЕР_1 , однак згідно договору найму (оренди) від 11 липня 2023 року вказаний транспортний засіб переданий в платне користуванні ТОВ «ПП ОЙЛ» (код 39080771), крім того, що вказаний транспортний засіб було фактично було передано в оренду, відповідні відомості про належного користувача внесені до реєстру ТЗ.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено факт дотримання норм процесуального права при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , відтак, постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню.

Суд взяв до уваги, що оскільки відповідно до договору оренди (найму) транспортних засобів власником - ОСОБА_1 передано у встановленому порядку право користування до ТОВ «ПП Ойл», про що видано відповідне свідоцтво, на момент винесення постанови саме ТОВ «ПП Ойл» було належним користувачем транспортних засобів.

Суд вважає, що при розгляді справи, уповноваженою особою Державної служби України з безпеки на транспорті залишений поза увагою той факт, що на час винесення постанови, позивач не був належним користувачем визначеного транспортного засобу у розумінні чинного законодавства, що свідчить про порушення відповідачем приписів ст. 278 КУпАП в частині вчинення належних дій до підготовки розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення позовних вимог позивача.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційних скаргах, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Так, статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII вказано, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Нормами чинного законодавства визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо здійснення контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.

Частиною 2 ст. 132-1 КУпАП передбачено відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

У ч. 1 ст. 14-3 КУпАП визначено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Тобто, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-2 КУпАП, зафіксованого в автоматичному режимі, виноситься на власника транспортного засобу або належного користувача.

В силу ст. ст. 245, 280 КУпАП посадова особа, уповноважена розглядати адміністративну справу при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи з метою всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставах яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Судом встановлено, що постановою по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА №00015308 від 28.11.2023, року складену на ім`я « ОСОБА_1 », його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП, а саме, що відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22,5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 15.2% (6.08 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, навантаження на осі транспортного засобу на 17.075% (4.098 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на строєні осі 24 тони та відстані між осями 1,3м. до 1,4 м., відповідальність за яке передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Також судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ ACTROS 1845», ДНЗ НОМЕР_1 , однак згідно договору найму (оренди) від 11 липня 2023 року вказаний транспортний засіб переданий в платне користуванні ТОВ «ПП ОЙЛ» (код 39080771), крім того, що вказаний транспортний засіб було фактично було передано в оренду, відповідні відомості про належного користувача повинні були внесені до реєстру ТЗ.

Статтею 799 ЦК України визначено, що договір найму транспортного засобу укладається в письмовій формі та визначає відповідні обов`язкові для сторін договору умови.

Відповідно до пп. 2 п. 3 Порядку № 1197, підставою внесення до Реєстру ТЗ відомостей про належного користувача, є: визначення керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, свого працівника належним користувачем.

Згідно з п. 24 вказаного Порядку №1197 внесення до Реєстру ТЗ відомостей про належного користувача - працівника, визначеного керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, здійснюється у сервісному центрі МВС за заявою уповноваженого в установленому законодавством порядку представника юридичної особи або належного користувача.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 передав транспортний засіб в установленому законом порядку в оренду іншій юридичній особі та на момент автоматичної фіксації правопорушення не мав ТЗ у володінні та користуванні, не був відповідальним за технічний стан, обладнання, експлуатацію вказаного транспортного засобу, а також перевезення вантажів іншої юридичної особи.

ТОВ «ПП ОЙЛ» отримав в сервісному центр ТСЦ 7341 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 18.07.2023 щодо належного користування сідловим тягачем марки «MERCEDES-BENZ ACTROS 1845», ДНЗ НОМЕР_1 ..

Частиною 2 статті 61 Конституції України передбачено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Як було вказано вище, адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, несе її відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи (ч. 1 ст. 14-3 КУпАП).

Судом встановлено, що на час виникнення спірних правовідносин, компетентні державні органи були повідомлені про зміну законного користувача транспортного засобу.

Згідно з ч. 1 ст. 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 279-7 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою про накладення адміністративного стягнення законної сили:

- така особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння;

- внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу;

- особа, яка користувалася транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Згідно з ч. 1 ст. 279-5 КУпАП у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.

Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388.

Відповідно до абз. 1 п. 7, абз. 1 п. 8 Порядку № 1388 власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).

Разом з тим, згідно абз. 4 п. 16 Порядку № 1388, за бажанням власника транспортного засобу - фізичної особи надати право керування таким засобом іншій фізичній особі чи за бажанням фізичної або юридичної особи, якій власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортними засобами, сервісний центр МВС видає за зверненням такого власника тимчасовий реєстраційний талон на строк, зазначений у його заяві, або документах, які підтверджують право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.

Відповідно до п. 6.3 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них № 379 від 11.08.2010, якщо власник ТЗ передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження ТЗ іншій фізичній або юридичній особі (особам), то їм за письмовою заявою (додатки 1 і 2), поданою ними особисто або уповноваженим представником (за винятком випадків, коли в Центрі наявна інформація про анулювання таких повноважень), працівниками Центру оформляється і видається тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження ТЗ. При цьому в графі "Особливі відмітки" тимчасового реєстраційного талона робиться запис "Дійсний до 20 року за наявності свідоцтва про реєстрацію ТЗ (технічного паспорта) серії N". Копія документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження ТЗ, долучається працівниками Центру до матеріалів видачі тимчасового реєстраційного талона.

Таким чином, власник транспортного засобу в разі тимчасової передачі права користування транспортним засобом іншій особі зобов`язаний здійснити перереєстрацію такого транспортного засобу, а водій, здійснюючи перевезення вантажів зобов`язаний надавати для перевірки не лише свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, але й документи, на підставі яких на законних підставах ним використовується такий транспортний засіб (договір оренди та/або тимчасовий реєстраційний талон).

На виконання вимог суду, позивачем надано відомості (витяг) з ЄДРТЗ про належного користувача транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ ACTROS 1845», ДНЗ НОМЕР_1 , який підтверджує, що з 18 липня 2023 року, тобто на час винесення оскаржуваної постанови, вищезазначений транспортний засіб перебував у користуванні ТОВ "ПП Ойл" згідно договору оренди (найму), тому саме ТОВ «ПП Ойл» було належним користувачем транспортних засобів.

Тобто, при розгляді справи уповноваженою особою Державної служби України з безпеки на транспорті залишений поза увагою той факт, що на час винесння постанови, позивач не був належним користувачем визначеного транспортного засобу у розумінні чинного законодавства, що свідчить про порушення відповідачем приписів ст. 278 КУпАП в частині вчинення належних дій до підготовки розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Наведене свідчить, що відповідачем не доведено факт дотримання норм процесуального права при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з того, що судом першої інстанції було надано належну правову оцінку доводам сторін. Жодних нових доводів, які б вказували на порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.

Щодо інших доводів скаржника, зазначених у апеляційній скарзі, колегія суддів, згідно ч. 2 ст. 6 КАС України застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Зокрема, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) залишити без задоволення, а рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 23 січня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Граб Л.С. Полотнянко Ю.П.