Постанова

від 07.03.2024 по справі 380/11217/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий суддя у першій інстанції: Кравців О.Р.

07 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/11217/23 пров. № А/857/624/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого судді:Бруновської Н.В.

суддів:Хобор Р.Б., Шавеля Р.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року у справі № 380/11217/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВУДМАН ГРУП" до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

30.06.2023р. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВУДМАН ГРУП» у справі № 380/11217/23 задоволено.

Суд визнав протиправним та скасував Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області № 8310043/41998269 від 21.02.2023р. та № 8310044/41998269 від 21.02.2023р.

Крім того, зобов`язав Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №5 від 31.10.2022р. та № 6 від 30.11.2022 р. складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ВУДМАН ГРУП датою її подання.

Також суд зобов`язав Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №6 від 30.11.2022 складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ВУДМАН ГРУП» датою її подання.

18.12.2023 до Львівського окружного адміністративного суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВУДМАН ГРУП» про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, шляхом зобов`язання Державної податкової служби України подати звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2023р.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року заяву позивача про встановлення судового контролю задоволено.

Суд першої інстанції встановив судовий контроль за виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2023р. у справі №380/11217/23.

Одночасно суд зобов`язав Державну податкову службу України протягом тридцяти днів з дня набрання даною ухвалою законної сили подати до Львівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 30.06.2023р. у справі №380/11217/23.

Не погодившись із прийнятим рішенням, апелянт Державна податкова служба України подав апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що встановлення судового контролю є правом суду, а не обов`язком.

Також вказано, що судове рішення суду першої інстанції не набрало законної сили оскільки відповідач подав апеляційну скаргу.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

ст.129-1 Конституції України визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ч.2, ч.3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

ч.1 ст.370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З наведеного слідує, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили незважаючи на те, чи погоджується учасник справи з висновками суду викладеними в цьому рішенні, яке набрало законної сили.

В ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", видно, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997р. у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду.

У рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002р., "Ромашов проти України" від 27.07.2004р., "Шаренок проти України" від 22.02.2004р. зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина "судового процесу" для цілей ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

ч.6 ст.245 КАС України встановлено, що у випадках, визначених у ч.3 ч.5 цієї статті, суд може визначити відповідачу - суб`єкту владних повноважень розумний строк виконання рішення суду.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб`єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов`язковості судового рішення. З набранням чинності нової редакції КАС України, законодавцем розширено повноваження суду та надано судам право встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення після ухвалення ним рішення, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що органом влади порушується принцип обов`язковості судового рішення. При цьому, суд першої інстанції вірно вказав, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду.

В той же час, такі повноваження суду повинні бути реалізовані з урахуванням ст. 129-1 Конституції України, і ці повноваження надані суду з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.

З матеріалів справи видно, що оскаржуване рішення постановлено судом 30.06.2023р., в порядку спрощеного позовного провадження.

Апеляційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2023р. подано до апеляційного суду через систему "Електронний суд" вперше 28.07.2023 р.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2023р. апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2023р. у справі № 380/11217/23 суд залишив без руху у зв`язку із відсутністю сплати судового збору.

Крім того, суд апеляційної інстанції продовжував апелянту строки для усунення недоліків апеляційної інстанції згідно ухвал суду від 25.09.2023р.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2023р. апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2023р. у справі № 380/11217/23 повернуто скаржнику.

Апеляційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2023р. апелянт повторно подав до апеляційного суду через систему "Електронний суд" лише 08.12.2023р.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2024р. у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Львівській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення відмовлено.

Одночасно, суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2023 року у справі № 380/11217/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВУДМАН ГРУП" до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

ст.255 КАС України встановлено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Отже, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2023р. набрало законної сили та підлягає обов`язковому виконанню.

Крім того, колегія суддів звертає увагу апелянта, як суб`єкта владних повноважень, що скаржник не надав суду жодних доказів виконання судового рішення в добровільному порядку.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду №380/11217/23 від 30.06.2023р. підлягає до задоволення.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення поданої заяви про встановлення судового контролю, оскільки суб`єкт владних повноважень в особі Державної податкової служби України діяв не у спосіб визначений законами та Конституцією України та не виконав рішення суду, що набрало законної сили в добровільному порядку.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

В п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, видно, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року у справі № 380/11217/23- без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді Р. Б. Хобор Р. М. Шавель Повне судове рішення складено