Постанова

від 05.03.2024 по справі 607/19437/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 607/19437/23 пров. № А/857/22645/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Гінди О.М., Заверухи О.Б.,

за участі секретаря судового засідання Гриньків І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 листопада 2023 року (суддя Позняк В.М., м. Тернопіль) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у жовтні 2023 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області, в якому просив скасувати постанову серії ЕАТ №7848450 від 01 жовтня 2023 року по справі про адміністративне правопорушення, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн, а провадження по справі закрити. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що його притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він проїхав перехрестя на жовтий сигнал світлофора. Разом з тим, коли він виїжджав на перехрестя, горів мигаючий зелений сигнал, що дозволяє рух.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 листопада 2023 року позов задоволено. Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №7848450 від 01 жовтня 2023 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн, а провадження по справі закрито.

Не погодившись з ухваленим судовим рішення, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що до матеріалів справи долучено відео-доказ вчинення правопорушення, на якому зафіксовано як авто позивача ОСОБА_1 проїжджає на жовтий сигнал світлофора, який є забороняючим. Вказує, що не зазначення технічного приладу, за допомогою якого здійснювалася відео фіксація правопорушення, не може бути самостійною підставою для скасування спірної постанови.

Учасники справи, в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №7848450 від 01 жовтня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 01.10.2023 о 11:58:29, керуючи транспортним засобом SKODA OCTAVIA, номерний знак НОМЕР_1 , проїхав перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора, що попереджає про наступну зміну сигналів, чим порушив вимоги п. 8.7.3.Г Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 122 КУпАП.

На підставі наведеного на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена «поза розумним сумнівом» належними та допустимими доказами, а тому, постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №7848450 від 01 жовтня 2023 року, слід скасувати, а провадження у справі закрити.

Відповідно до статті 14 Закону України Про дорожній рух (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України Про дорожній рух, встановлюється ПДР.

Частиною другою статті 122 КУпАП передбачена відповідальність, серед іншого, за порушення правил проїзду перехресть, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника.

Відповідно до п. 8.7.3 «ґ» жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.

Пунктом 8.11 правил передбачено, що водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.

Положеннями статті 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Виходячи із змісту пункту 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У статті 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Як зазначено вище, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Таке провадження спрямоване, зокрема, на своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідач, як представник державного органу, наділеного повноваженнями щодо виявлення та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності у своїй діяльності має керуватися виключно законом та діяти відповідно до нього.

Положеннями статті 283 КУпАП закріплено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

На підтвердження правомірності оскарженої постанови відповідачем надано відеозапис реєстратора службового автомобіля працівників поліції.. На наданому відеозаписі чітко видно, що жовтий сигнал світлофору увімкнувся якраз, коли ОСОБА_1 заїжджав на перехрестя.

Як вбачається, миттєва зупинка була неможлива, і це би створило перешкоди для інших учасників руху. Як вірно вказує суд першої інстанції, для того, щоби зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 Правил, ОСОБА_1 потрібно було вдатися до екстреного гальмування.

Як вже зазначалось вище, пунктом 8.11 ПДР передбачено, що водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.

Тобто, в силу п.8.11 Правил дорожнього руху, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відеозаписами нагрудних камер поліцейських зафіксовано тільки процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відтак, зважаючи на вищевикладене, апелянтом не наведено достатніх доказів правомірності свого рішення.

Разом з тим, слід звернути увагу, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить інформації про технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, а пункт 7 постанови містить тільки слово «відео фіксація».

Водночас, приписами частини третьої статті 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

У разі відсутності ж в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, з точки зору процесуального законодавства статті 70 КАС України, не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Також, слід зауважити про процесуальний обов`язок відповідача, передбачений частиною другою статті 71 КАС України, щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 15 листопада 2018 року в справі № 524/5536/17.

Отже, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення адміністративного позову.

В підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.

Міркування і твердження апелянта не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв`язку з чим його апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню.

Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Керуючись ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 листопада 2023 року у справі №607/19437/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена.

Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. М. Гінда О. Б. Заверуха Повне судове рішення складено 07 березня 2024 року