Постанова

від 07.03.2024 по справі 2а/1270/2455/2012

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2024 року

м. Київ

справа № 2а/1270/2455/2012

адміністративне провадження № К/990/33314/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенко М.М.

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків державної податкової служби України у місті Луганську, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 09.02.2022, ухвалене у складі головуючого судді Тихонова І.В., та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2022, прийняту у складі колегії суддів: Сіваченка І.В. (головуючий), Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г.

УСТАНОВИВ:

І. Рух справи

1. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18.05.2012 в цій справі позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків державної податкової служби України у місті Луганську, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню задоволені частково. Визнано протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків державної податкової служби України у місті Луганську щодо ненадання до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області висновку про відшкодування ПАТ «Луганськтепловоз» податку на додану вартість за жовтень 2011 року. Зобов`язано Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків державної податкової служби України у місті Луганську надати до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області висновок про відшкодування ПАТ «Луганськтепловоз» податку на додану вартість за жовтень 2011 року із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню із державного бюджету. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

2. Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 12.04.2016 відновлено втрачене судове провадження у справі № 2а/1270/2455/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків державної податкової служби України у місті Луганську, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню в частині, зокрема, постанови Луганського окружного адміністративного суду від 18.05.2012.

3. У справі 05.09.2016 видано виконавчий лист, що підтверджено його копією, наявною у матеріалах справи.

4. Постановою державного виконавця від 20.12.2016 відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_1 з виконання цього виконавчого листа, що підтверджено копією постанови про відкриття виконавчого провадження.

5. Ухвалою суду від 21.06.2017 замінено у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, відкритому за виконавчим листом № 2а/1270/2455/2012, виданому 05.09.2016 Луганським окружним адміністративним судом, боржника із Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС (ідентифікаційний код юридичної особи 38762600) на Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби (місцезнаходження юридичної особи: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-г, ідентифікаційний код юридичної особи: 39440996).

6. 01 лютого 2022 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшло подання державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 2а/1270/2455/2012 за позовом публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків державної податкової служби України у місті Луганську, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

7. Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року подання державного виконавця задоволено.

8. Замінено боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 - Офіс великих платників податків ДФС (вул. Дегтярівська, 11-Г, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 39440996) на його правонаступника - Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44082145), як відокремленого підрозділу (філії) Державної податкової служби України (02068, місто Київ, вул. Кошиця, будинок 3).

9. Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 25 жовтня 2022 року підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

ІІ. Оцінка суду апеляційної інстанції

10. Судові рішення мотивовані тим, що Офіс великих платників податків ДПС (ідентифікаційний код 43141471), який є боржником у спірному виконавчому припинив виконувати функцій у сфері адміністрування податків і зборів, виконувати функції контролюючого органу.

11. Між тим, новостворене Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків з 01.01.2021р. почало виконувати свої функції як відокремлений підрозділ контролюючого органу, а відтак, буде забезпечувати виконання судового рішення як чинний орган, який власне виконує функції у відповідній сфері як правонаступник.

ІІІ. Доводи касаційної скарги

12. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з ухвалою суду першої інстанції та постановою апеляційного суду, вважає її необґрунтованою та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

IV. Позиція Верховного Суду

13. Згідно із частиною 1 статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

14. У статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) зазначено, що виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) вважається сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

15. Згідно із частинами 1 та 2 статті 15 Закону №1404-VIII сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

16. Відповідно до абзацу 1 частини 5 статті 15 Закону №1404-VIII у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

17. За змістом частини 1 статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

18. З наведеного нормативного визначення слідує, що виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка його завершує. Ця стадія розпочинається з набранням судовим рішенням законної сили або за інших умов, установлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідної процесуальної якості, користуються правами та несуть певні обов`язки, зумовлені статусом сторони. За законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження. Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво. При цьому законодавством установлено головну умову, за якої обов`язки боржника може бути перекладено на іншу особу, - це вибуття сторони виконавчого провадження.

19. За приписами статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

20. З огляду на зміст наведеної норми процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв`язку зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб`єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі в разі заміни кредитора або боржника в зобов`язанні. Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 КАС України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.

21. Отже, ухвала про здійснення процесуального правонаступництва на стадії виконання судового рішення є документом, що забезпечує виконання рішення та фактично є його невід`ємною частиною, а тому заміна сторони в зобов`язанні (правонаступництво) на стадії виконавчого провадження є зміною судового рішення, передбаченою чинним законодавством, що оформлюється ухвалою (стаття 52 КАС України). Оскарження такої ухвали варто розуміти як оскарження судового рішення.

22. Аналогічну правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 червня 2019 року у справі №905/1956/15.

23. Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

24. У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

25. Правова позиція з цього приводу висловлена в постановах Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №524/4478/17, від 20 лютого 2019 року у справі №826/16659/15.

26. Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції (постанова Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі №2а-23895/09/1270).

27. У такому разі також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

28. Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.

29. При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.

30. Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.

31. Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.

32. При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.

33. У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач суд залучає іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.

34. Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб`єктом владних повноважень.

35. Судами попередніх інстанцій установлено, що постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» від 30 вересня 2020 року №893 (далі - Постанова № 893) ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком (у тому числі, Офіс великих платників податків ДПС).

36. Згідно з наказом Державної податкової служби України «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» від 30 вересня 2020 року №529 утворені як відокремлені підрозділи Державної податкової служби України територіальні органи згідно з переліком (додаток до цього наказу), серед яких: Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків та Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

37. Відповідно до пункту 7 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року N227, ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи. ДПС та її територіальні органи є контролюючими органами (податковими органами, органами стягнення).

38. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ ВП 44082145) з розташуванням в м. Києві зареєстровано 30.09.2020р.

39. Відповідно до Положення про Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 12.11.2020р. №643, Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків є правонаступником майна, прав та обов`язків Офісу великих платників податків ДПС у відповідних сферах діяльності.

40. Пунктом 15 цього Положення визначено, що Міжрегіональне управління створюється без статусу юридичної особи та є органом державної влади, має окремий баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку та бланк зі своїм найменуванням та із зображенням Державного Герба України, є розпорядником бюджетних коштів.

41. Згідно пункту 1 наказу Державної податкової служби України від 24.12.2020р. №755 «Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій» з 01.01.2021р. розпочато здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020р. №529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови №893.

42. Таким чином, з 01.01.2021 Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків здійснює функції та повноваження Офісу великих платників податків ДПС (правонаступник Офісу великих платників податків ДФС), що припиняється, з реалізації державної податкової політики щодо платників податків, які перебувають на податковому обліку в цьому управлінні.

43. У касаційній скарзі заявник вказує, що ПАТ «Луганськтепловоз» не є великим платником податків і не перебуває на обліку в Центральному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків.

44. Так, наказом Державної податкової служби України від 22.12.2020 №746 затверджено закріплення великих платників податків за міжрегіональними управліннями ДПС по роботі з великими платниками податків, які включені до реєстру великих платників податків на 2021 рік відповідно до наказу ДПС від 25.09.2020 №520.

45. Наказом Державної податкової служби України «Про затвердження Реєстру великих платників податків на 2021 рік» ПАТ «Луганськтепловоз» не було включено до Реєстру великих платників податків на 2021 рік.

46. Тобто, відповідач посилається на події, які відбулися з ПАТ «Луганськтепловоз» (стягувачем у виконавчому провадженні), а не із суб`єктом владних повноважень - Офісу великих платників податків ДПС (боржником у виконавчому провадженні), діяльність і адміністративна компетенція, а відтак і зобов`язання якого не припинялися та до інших органів державної влади не переходили. Відповідно підстав правонаступництва в розумінні частини другої статті 104 Цивільного кодексу України не має.

47. Колегія суддів звертає увагу, що у разі зміни місця обслуговування (обліку) платника податків не відбувається фактичного (компетенційного) або процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва контролюючих органів. Обставини, з якими Закон №1404-VIII і стаття 379 КАС України пов`язують можливість здійснення заміни сторони виконавчого провадження, у такому разі відсутні, відповідно органом, який має забезпечити виконання судового рішення та відновити права платника податків, є той, якого зобов`язано судовим рішенням, що набрало законної сили, вчинити певні дії.

48. Наведена правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11 жовтня 2019 року у справі №812/1408/16.

49. Разом з тим, ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 21.06.2017 замінено у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, відкритому за виконавчим листом №2а/1270/2455/2012, виданому 05.09.2016 Луганським окружним адміністративним судом, боржника із Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС (ідентифікаційний код юридичної особи 38762600) на Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби (місцезнаходження юридичної особи: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-г, ідентифікаційний код юридичної особи: 39440996), враховуючи, що відповідно до Положення про Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 12.11.2020 №643, Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, також розташоване в м. Києві, є правонаступником майна, прав та обов`язків Офісу великих платників податків ДПС у відповідних сферах діяльності, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про правонаступництво Офісу великих платників податків ДПС в спірних правовідносинах саме Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

50. Зважаючи на викладене суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків є процесуальним правонаступником у цій справі.

51. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

VII. Судові витрати

52. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

2. Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 9 лютого 2022 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року у справі №2а/1270/2455/2012 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко