Ухвала

від 07.03.2024 по справі 931/442/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 березня 2024 року

м. Київ

справа №931/442/21

адміністративне провадження № К/990/12631/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шарапи В.М.,

суддів Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.11.2021 (головуючий суддя Лозовський О.А.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2022 (головуючий суддя Большакова О.О., Затолочний В.С., Качмар В.Я.)

у справі №931/442/21

за позовом ОСОБА_1 до

Локачинської селищної ради Волинської області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Локачинської селищної ради Волинської області, в якому просила:

1.1. визнати протиправним та скасування рішення від 10.06.2021 №5/370 «Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 »;

1.2. зобов`язати задовольнити заяву від 26.01.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки шляхом прийняття відповідного рішення.

2. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10.11.2021, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2022, в задоволенні позову відмовлено.

3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено, що:

3.1. ОСОБА_1 26.01.2021 звернулася до Локачинської селищної ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності орієнтовною площею 1,79 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства (або індивідуального садівництва) за межами населеного пункту с. Конюхи Локачинської об`єднаної територіальної громади Володимир-Волинського району Волинської області. До поданої позивачем заяви було додано, в тому числі, графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (викопіювання частини земельної ділянки кадастровий номер 0722483900:03:000:0954).

3.2. Рішенням восьмого скликання Локачинської селищної ради Волинської області №5/370 від 10.06.2021 «Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 » відмовлено гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки 1,79 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства у відповідності до частини третьої статті 136 Земельного кодексу України, зокрема у зв`язку із тим, що запропонована до відведення земельна ділянка накладається на земельну ділянку, яка відповідно до рішення Локачинської селищної ради включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності для продажу прав оренди на земельних торгах.

4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на момент розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та прийняття відповідачем рішення з цього питання, земельна ділянка, якої стосувалася заява, була включена до переліку земельних ділянок, права оренди на які можуть бути реалізовані на земельних торгах. В силу приписів частини п`ятої статті 136 ЗК України, це є самостійною підставою для відмови у наданні дозволу.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.11.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2022, ухваливши нове судове рішення про задоволення позовних вимог.5.1. Вважає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права. Позивач вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застування частини 7 статті 118, частини 3 статті 135 Земельного кодексу України у взаємозв`язку з пунктом 34 частини 1 статті 26, частини 5 статті 46, частин 1, 10 статті 47 Закону України «Про місцеве самоврядування» та частиною 2 статті 4 Закону України «Про оренду землі» подібних правовідносинах.

5.2. ОСОБА_1 , вважаючи, що нею були виконані усі передумови для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою, з посиланням на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 17.12.2018 у справі №509/4156/15-а, стверджує, що жодних правових підстав для відмови, включаючи такі, що свідчили б про включення цієї земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності для продажу прав оренди на земельних торгах, не існувало.

5.3. Зазначає про порушення місячного строку розгляду заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою. При цьому, бажана земельна ділянка, на думку позивача, була протиправно включена до переліку земельних ділянок, право оренди на які виставлятиметься на земельних торгах.

6. У відзиві на касаційну скаргу Локачинська селищна рада заперечила проти доводів касаційної скарги. Вказала на те, що приписами частини 3 статті 136 Земельного кодексу України передбачено самостійну підставу для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. При цьому, процедуру розгляду заяви позивача радою дотримано. Просила відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.11.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2022 - в силі.

6.1. Поряд з цим, відповідач просив закрити касаційне провадження у справі №931/442/21.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

7. Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та дотримання норм процесуального права у межах доводів касаційної скарги, Верховний Суд дійшов таких висновків.

8. Згідно з приписами частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

9. За змістом пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

10. Частиною 1 статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

11. Ключовим питанням цієї справи є правомірність надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, включеної до переліку ділянок, права оренди на які виставляються на земельні торги, після подання клопотання про надання дозволу на розробку проекту до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність.

12. При цьому, підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі є доводи скаржника щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права і наявність обставин, передбачених у пункті 3 частини 4 статті 328 КАС України.

13. Пунктом 3 частини 4 статті 328 КАС України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема у випадку - якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

14. Колегія суддів звертає увагу, що мотиви судів першої та апеляційної інстанцій відповідають висновкам Верховного Суду, що викладені у постановах від 23.01.2020 у справі №620/1058/19, від 22.10.2020 у справі № 815/7279/16 та інших, які містять висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, про що суд апеляційної інстанції і зазначив в оскаржуваній постанові і наявністю яких, зокрема, спростовується твердження скаржника про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, як підстави для відкриття касаційного провадження у справі, передбаченої пунктом 3 частини 4 статті 328 КАС України.

15. Зокрема, у постанові від 23.01.2020 у справі №620/1058/19, обставини якої є подібними до справи, що розглядається, адже позивач звернувся до сільської ради із заявою, зареєстрованою 01.03.2019, а зазначена позивачем земельна ділянка є частиною земельної ділянки, яка рішенням сільської ради від 11.03.2019 включена до Переліку земельних ділянок комунальної власності Плисківської сільської ради, права на які підлягають продажу на конкурентних засадах (на земельних торгах), Верховний Суд зазначив:

« 24. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави колегії суддів дійти висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

25. При цьому приписи ст. 136 ЗК України, якою визначено порядок добору земельних ділянок державної чи комунальної власності та підготовка лотів для продажу на земельних торгах, свідчать про те, що віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах є також самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

Так, згідно з положеннями ч.ч. 1-3 даної статті організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Пунктом 4 ч. 4 ст. 136 ЗК України передбачено, що підготовка лотів до проведення земельних торгів включає державну реєстрацію земельної ділянки.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №815/3059/17 та від 17.10.2019 у справі №823/1120/16, від 08.11.2019 у справі №420/914/19.

26. Аналіз наведених правових норм також дає змогу дійти висновку, що перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги, серед іншого, в обов`язковому порядку має містити кадастровий номер відповідної земельної ділянки. При цьому фактично формуванню переліку земельної ділянки передує процедура підготовки лоту до торгів, в межах якої організатор торгів, зокрема, здійснює відведення такої земельної ділянки та державну реєстрацію останньої із присвоєнням відповідного кадастрового номеру (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №815/905/17).

27. Як встановлено судами попередніх інстанцій, земельна ділянка, дозвіл на розробку проекту землеустрою на яку просив позивач, є частиною іншої земельної ділянки, яка зареєстрована в базі даних Державного земельного кадастру з кадастровим номером 7420886000:02:000:2143, та має загальну площу 41,0528 га.

Рішенням Плисківської сільської ради від 11.03.2019 №421-19/VІІ було включено земельну ділянку з кадастровим номером 7420886000:02:000:2143 до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги.

28. Отже, станом на момент прийняття рішення Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області від 11.03.2019 № 428-19/VII про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою позивачу, земельна ділянка, частину якої хотів отримати у власність позивач, була включена до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, що виключало можливість надати її в безоплатну приватизацію позивачу».

16. Таким чином, наведене спростовує твердження скаржника про відсутність правового висновку Верховного Суду із спірного питання.

17. Варто також відзначити, що позивач у касаційній скарзі опосередковано (непрямо) посилається на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 17.12.2018 у справі №509/4156/15-а, цитуючи при цьому її окремі пункти.

18. Задля усунення неоднозначних посилань на зазначену судову практику, колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

19. Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема у випадку - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

20. Процесуальним законом визначено судові рішення, з яких підстав і у яких випадках можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції.

21. Відповідно до положень цих норм касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових:

- суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду;

- спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

22. Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

23. У постанові від 19.05.2020 у справі №910/719/19 Велика Палата Верховного Суду вказала, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

24. Встановлюючи обов`язковим при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, частина 5 статті 242 КАС України передбачає застосування норм права у подібних правовідносинах.

25. З огляду на викладене, необхідним є з`ясування чи є подібними правовідносини у справі, що розглядається із правовідносинами у справах, на які посилається позивач у касаційній скарзі.

26. Так, за висновками, викладеними Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі №509/4156/15-а, земельним законодавством визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не є релевантною до обставин цієї справи, оскільки у всіх вище перелічених справах, позивачі просили надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка не була сформована.

27. Суд звертає увагу, що у справі №509/4156/15-а підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки була невідповідність місць розташувань, обраних об`єктів вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, Генерального плану смт Авангард, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтовувань використання та охорони земель смт Авангард, як адміністративно-територіальної одиниці, проекту землеустрою щодо впорядкування території.

28. Жодних згадок про таку підставу для відмови як включення до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності для продажу прав оренди на земельних торгах постанова у справі №509/4156/15-а не містить.

29. Суд касаційної інстанції зазначає, що включення земельної ділянки до переліку земельних ділянок, призначених для продажу на земельних торгах, не передбачено серед підстав для відмови, визначених у частині сьомій статті 118 ЗК України, проте така підстава для відмови передбачена у статті 136 ЗК України.

30. Згідно з частиною 5 статті 136 ЗК України земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

31. Отже, ЗК України чітко визначено, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів, тому вирішальним фактором є включення земельних ділянок до переліку земель, які виставлені на земельні торги.

32. Верховний Суд розглядав справи, де поставало таке ж питання, і, зокрема у постанові від 03.04.2018 у справі № 815/3059/17 дійшов висновку, що віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

33. Згодом вказана правова позиція була підтримана в інших постановах Верховного Суду, зокрема, від 23.01.2020 у справі №620/1058/19, від 28.10.2020 у справі №819/1976/17, від 22.10.2020 у справі №815/7279/16, від 29.03.2021 у справі №2040/6485/18, від 13.04.2021 у справі №818/1470/18, від 29.10.2021 у справі №340/1039/20, від 29.11.2021 у справі №340/1037/20, від 15.07.2021 у справі №520/3930/19, від 25.05.2022 у справі №620/1060/21 та від 18.01.2023 у справі №580/1300/22 тощо, і Суд не вбачає підстав для відступу від такої правової позиції.

34. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 339 КАС України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові вже викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом.

35. Зважаючи на те, що Верховний Суд у своїй постанові вже викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку, касаційне провадження у цій справі підлягає закриттю згідно із пунктом 4 частини 1 статті 339 КАС України.

36. Суд враховує, що висновки щодо необхідності закриття касаційного провадження у справі, відкритій в аналогічній справі №140/8284/21 (той самий відповідач, та сама земельна ділянка кадастровий номер 0722483900:03:000:0954, ті самі підстави відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою), викладені в ухвалі Верховного Суду від 22.02.2024.

37. Колегія суддів вважає, що інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, наданих судам попередніх інстанцій.

38. За таких обставин підлягає задоволенню клопотання відповідача про закриття касаційного провадження у цій справі.

Керуючись статтями 339, 355, 359 КАС України, Суд

У Х В А Л И В:

Клопотання Локачинської селищної ради Волинської області про закриття касаційного провадження задовольнити.

Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.11.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2022 у справі №931/442/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і не оскаржується.

Суддя - доповідач В.М. Шарапа

Судді А.А. Єзеров

С.М. Чиркін