Постанова

від 07.03.2024 по справі 803/123/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2024 року

м. Київ

справа № 803/123/16

касаційне провадження № К/990/17165/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Пасічник С.С.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області

на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2021 року (головуючий суддя - Андрусенко О.О.)

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Кузьмич С.М.; судді - Матковська З.М., Улицький В.З.)

у справі № 803/123/16

за позовом Державного підприємства «Ківерцівське лісове господарство»

до Головного управління ДПС у Волинській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2016 року Державне підприємство «Ківерцівське лісове господарство» (далі - ДП «Ківерцівське лісове господарство»; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29 грудня 2015 року № 0000662200, від 29 грудня 2015 року № 0000652200, від 29 грудня 2015 року № 0000632200 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх організацій) у розмірі 238481,00 грн за основним платежем та 59620,25 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, від 29 грудня 2015 року № 0000622200 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, в розмірі 286177,00 грн за основним платежем та 143088,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 10 грудня 2021 року позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 29 грудня 2015 року № 0000632200 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх організацій) у розмірі 238481,00 грн за основним платежем та 59620,25 грн за штрафними (фінансовими) санкціями. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

Вирішуючи спір, суд виходив із того, що в листі Міністерства закордонних справ України від 24 лютого 2015 року № 630/17-200-490 «Щодо перевірки компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» зазначено не лише про ліквідацію цієї компанії з 15 липня 2014 року, а й про внесення 30 вересня 2014 року до реєстру нової компанії з ідентичною назвою «ZORTEX BUSINESS LLP» (саме реєстрацію нової компанії, а не реєстрацію зміни юридичної адреси діючої компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» (United Kingdom). Відтак, Компанія «ZORTEX BUSINESS LLP» (№ ОС370510) та «ZORTEX BUSINESS LLP» (№ SO305036) є двома різними компаніями, які не пов`язані між собою та мають різні реєстраційні дані.

Водночас Волинський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що відповідач на час виникнення спірних правовідносин не мав повноважень збільшувати суму грошового зобов`язання зі сплати частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств.)

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 12 квітня 2022 року рішення суду першої інстанції скасував в частині відмови в задоволенні позову та в цій частині прийняв нове - про задоволення позовних вимог. В іншій частині рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2021 року залишив без змін.

ГУ ДПС у Волинській області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2021 року в частині задоволення позовних вимог, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення, зокрема, судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на тому, що компанія «ZORTEX BUSINESS LLP» (United Kingdom) ліквідована 15 липня 2014 року, що обумовлює неможливість здійснення експортних поставок на адресу цієї юридичної особи після вказаної діти. Крім того, контролюючий орган звертає увагу на наявність кримінального провадження від 08 квітня 2015 року № 32015000000000072 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 212 Кримінального кодексу України, відповідно до матеріалів якого протягом 2014 року та першого кварталу 2015 року суб`єкти господарювання, які зареєстровані на території України, здійснювали експорт лісоматеріалів на адресу компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» (United Kingdom), яка з 15 липня 2014 року ліквідована.

Верховний Суд ухвалою від 15 листопада 2022 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Волинській області.

Відзиву на касаційну скаргу від позивача не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів першої апеляційної інстанцій.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами з`ясовано, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку ДП «Ківерцівське лісове господарство» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року, за результатами якої складено акт від 11 грудня 2015 року № 1704/2200/00991551.

Перевіркою, зокрема, встановлено порушення позивачем правил статті 1 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 185/94-ВР), статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у зв`язку із порушенням строків повернення валютної виручки, а також непроведенням декларування валютних цінностей, які незаконно перебували за межами України станом на 01 жовтня 2014 року та станом на 01 січня 2015 року. Зокрема, відповідач стверджує, що оскільки компанія «ZORTEX BUSINESS LLP» (United Kingdom) ліквідована 15 липня 2014 року, то усі платежі після цієї дати здійснені ДП «Ківерцівське лісове господарство» не за поставлений товар відповідно до контракту від 27 грудня 2013 року № KV-21/09, що обумовлює недотримання ним строків повернення валютної виручки за вантажними митними деклараціями, складеними після 15 липня 2014 року.

Крім того, у зв`язку із цим контролюючий орган дійшов висновку про порушення платником правил підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, пункту 135.1 статті 135, пункту 137.10 статті 137 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України), оскільки сума отриманих коштів від компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» (United Kingdom) у період після 15 липня 2014 року в рахунок оплати за поставлений товар є безповоротною фінансовою допомогою, а тому повинна бути віднесена до інших доходів позивача за 2014 рік.

На підставі зазначеного акта перевірки та з огляду на наведені порушення відповідачем 29 грудня 2015 року прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0000622200, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, в розмірі 286177,00 грн за основним платежем та 143088,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000652200, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 141404,53 грн; № 0000662200, згідно з яким застосовано штраф у розмірі 340,00 грн.

Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названих актів індивідуальної дії в оскаржуваних частинах, Верховний Суд виходить із такого.

Згідно з підпунктом 14.1.21-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України є сукупність дій, пов`язаних із переміщенням товарів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку, відповідно до Митного кодексу України.

Статтею 1 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що експорт (експорт товарів) - це продаж товарів українськими суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб`єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів.

Відповідно до підпункту 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 ПК України доходами є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з пунктом 135.1 статті 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

За правилами підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 ПК України інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПК України безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Крім того, за змістом статті 1 Закону № 185/94-ВР виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Так, Правлінням Національного банку України прийнято постанови від 12 травня 2014 року № 270 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов`язкового продажу надходжень в іноземній валюті», від 20 серпня 2014 року № 515 «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України», від 20 листопада 2014 року № 734 «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України», від 01 грудня 2014 року № 758 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», пунктом 1 яких встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Судом апеляційної інстанції, зокрема, з`ясовано, що 27 грудня 2013 року між позивачем як продавцем та компанією «ZORTEX BUSINESS LLP» (United Kingdom) як покупцем укладено зовнішньоекономічний контракт № KV-21/09, предметом якого є поставка на умовах CPT, Одеса (відповідно до правил Інкотермс 2010) пиловника соснового в кількості 5460 м куб.

На виконання умов вказаного контракту, з урахуванням додаткових угод до нього, ДП «Ківерцівське лісове господарство» протягом 2014 року здійснювало поставки деревини, що підтверджується рахунками-фактурами, вантажними митними деклараціями та накладними для вивезення товару водним транспортом. Оплату за придбану деревину проведено компанією «ZORTEX BUSINESS LLP» (United Kingdom) шляхом перерахування на рахунки позивача в банках іноземної валюти, про що свідчать виписки з рахунку Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», платіжні доручення в іноземній валюті та банківські виписки Публічного акціонерного товариства «Приватбанк».

При цьому судом досліджено надану представником ДП «Ківерцівське лісове господарство» копію протоколу зборів партнерів компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» від 14 липня 2014 року про зміну реєстраційної адреси компанії в межах однієї країни - Об`єднане Королівство Великобританія з Англії: WORLD TRADE CENTRE TOWER 42 25 OLD BROAD STREET LONDON England EC2N 1HQ United Kingdom на Шотландію: Suite 20 12 South Bridge Edinburg Scotland EH1 1DD United Kingdom.

Крім того, про наявність діючої компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» з адресою розташування в Шотландії свідчить й інформація, викладена на офіційному сайті Великобританії - Companies House (http://wck2.companieshouse.gov.uk), та лист компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» від 27 квітня 2015 року, яким підтверджено зміну реєстраційної адреси компанії в межах однієї країни.

Натомість викладена в листі Міністерства закордонних справ України від 24 лютого 2015 року № 630/17-200-490 інформація, на яку посилається контролюючий орган на підтвердження своєї позиції, базується виключно на отриманих від Посольства України у Сполученому Королівстві витягах з реєстрів компаній. Жодних інших офіційних доказів (зокрема, від уповноважених фіскальних органів Великої Британії), які б свідчили про ліквідацію компанії «ZORTEX BUSINESS LLP», можливу фіктивність її господарської діяльності чи ухилення від сплати податків відповідачем не надано.

Посилання ГУ ДПС у Волинській області на наявність кримінального провадження від 08 квітня 2015 року № 32015000000000072 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 212 Кримінального кодексу України, також доцільно не прийнято до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки за правилами частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, проте контролюючим органом, всупереч вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, такого доказу як вирок надано не було.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосував норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ГУ ДПС у Волинській області без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

У частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 грудня 2015 року № 0000632200 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх організацій) у розмірі 238481,00 грн за основним платежем та 59620,25 грн за штрафними (фінансовими) санкціями касаційна скарга не містить мотивів незгоди з доводами судів попередніх інстанцій, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

С. С. Пасічник