Рішення

від 28.02.2024 по справі 761/23166/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/23166/22

Провадження № 2/761/7315/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

28 лютого 2024 року Шевченківський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Романишеної І.П.,

за участі секретаря Решти Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІРА РЕЧОВИНА» про стягнення суми попередньої оплати як безпідставно набутого майна, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2022 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ТОВ "СІРА РЕЧОВИНА" (далі по тексту - відповідач) про стягнення суми попередньої оплати як безпідставно набутого майна.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14 червня 2021 року між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду №UT140621/01 на виконання будівельно монтажних робіт, відповідно до умов якого виконавець взяв на себе зобов`язання на власний ризик виконати власними та/або залученими силами та здати замовнику в установлений договором строк закінчені роботи з виготовлення та монтажу малих архітектурних форм, які визначені в додатку № 0001 до цього договору на земельних ділянках, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . На виконання умов вказаного договору, замовник надав виконавцю попередню оплату в розмірі 20 000 доларів США. Разом з тим, в порушення вимог закону та умов договору, відповідач взятих на себе зобов`язань не виконав, у зв`язку з чим у виконавця виникла заборгованість перед замовником з повернення суми попередньої оплати у розмірі 20000 доларів США, що станом на день передання коштів за актом приймання-передачі коштів №1 до договору було еквівалентно 538 516,00 грн. З огляду на вказані обставини, співпраця з ТОВ «СІРА РЕЧОВИНА» втратила для позивача інтерес, у зв`язку з чим 29.07.2022 року позивачем було направлено на адресу відповідача повідомлення №1 про розірвання договору підряду від 14.06.2021 року. 25.08.2022 року засобами поштового зв`язку на адресу ТОВ «СІРА РЕЧОВИНА» було направлено лист-претензію з вимогою повернути замовнику сплачені кошти в сумі 20000 доларів США протягом 7 календарних днів з дня отримання вищевказаного листа. Лист претензія був проігнорований, кошти позивачу повернуто не було, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 01.11.2022 року матеріали цивільної справи було передано на розгляд за підсудністю до Ірпінського міського суду Київської області.

Постановою Київського апеляційного суду від 27.04.2023 року вказану ухвалу суду скасовано, цивільну справу направлено до Шевченківського районного суду міста Києва для продовження розгляду.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 07.06.2023 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву у відповідності до ст. 274 ЦПК України.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 29.09.2023 року вирішено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 30.10.2023 року відкладено судове засідання, яке було призначено 11 грудня 2023 року на 10:30 год. та визнано обов`язковою явку позивача у судове засідання.

Протокольною ухвалою від 14.02.2024 року ухвалено проводити заочний розгляд справи, долучити до матеріалів справи пояснення позивача та його представника.

В судове засідання 28.02.2024 року позивач та його представник не з`явилися, подали відповідні заяви про розгляд справи за їх відсутності та задоволення позову.

Представник відповідача в жодне судове засідання з розгляду даної справи не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

У постанові Верховного Суду від 24.02.2021 року у справі № 644/11323/15-ц зроблено висновок, що обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною п`ятою статті 223, пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності (в разі визнання явки позивача обов`язковою).

Верховний Суд у постанові від 17.10.2023 року у справі № 161/7209/22 вказав, що ініціювання судом питання залишення позову без розгляду за наявності в нього можливості розгляду справи за відсутності позивача є виходом за межі принципу диспозитивності судового процесу, обмеженням права на захист та ухиленням суду від виконання його основної функції - правосуддя.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача у судове засідання, оскільки ініціювання судом відповідного процесуального рішення в даному випадку, є виходом за межі принципу диспозитивності судового процесу, обмеженням права на захист та ухиленням суду від виконання його основної функції - правосуддя, з огляду на наявність в матеріалах справи клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності, а також відповідних письмових пояснень позивача щодо спірних правовідносин.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником земельних ділянок з кадастровими номерами 3210900000:01:047:0223 та 3210900000:01:047:0227, що розташовані по АДРЕСА_1 . Цільове призначення земельних ділянок - для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

30.07.2019 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України Томіну А.О. надано дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ 113192110645 на об?єкті будівництва «Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_1 ».

29.04.2021 року ОСОБА_1 отримав Сертифікат № ІУ123210331860 про введення об?єкту будівництва «Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_1 » в експлуатацію.

14.06.2021 року між фізичною особою ОСОБА_1 (за договором - замовник) та ТОВ «Сіра речовина» (за договором - підрядник) було укладено договір підряду № UT140621/01 на виконання будівельно-монтажних робіт.

Відповідно до п.1.1 договору, підрядник зобов`язується на власний ризик виконати власними та /або залученими силами та здати замовнику в установлений договором строк закінчені роботи з виготовлення та монтажу малих архітектурних форм, які визначені в додатку № 0001 до цього договору на земельних ділянках, що знаходяться за адресою: а) АДРЕСА_1 . та ідентифікується за кадастровим номером 3210900000:01:047:0223; б) АДРЕСА_1 та ідентифікується за кадастровим номером 3210900000:01:047:0227.

Відповідно до п. 4.3. договору замовник зобов`язаний авансувати/оплатити підряднику роботи в розмірах і в строки, вказані у вказаному договорі та в додатках до нього.

На виконання умов договору ОСОБА_1 з однієї сторони та ТОВ «Сіра речовина» уклали акт приймання-передачі коштів № 1 від 16.06.2021 року, відповідно до якого на виконання договору підряду від 14.06.2021 року замовник передав, а підрядник прийняв грошові кошти в розмірі 20 000 доларів США.

Відповідно до п. 6.1 договору, замовник приймає роботи після одержання відповідного повідомлення від підрядника про готовність до передачі закінчених робіт по Акта приймання-передачі виконаних робіт підписаного підрядником та засвідченого печаткою у двох екземплярах. Разом з актом приймання - передачі виконаних робіт підрядник передає замовнику документи про виконання договору.

28.07.2022 року позивач направив повідомлення № 1 про розірвання договору підряду від 14.06.2021 року, в якому повідомив, що відмовляється від прийняття виконаних ТОВ «СІРА РЕЧОВИНА» робіт та вважає договір розірваним з моменту отримання цього повідомлення засобами поштового зв`язку.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за укладеним договором, 25.08.2022 року позивачем засобами поштового зв`язку на адресу відповідача було направлено лист-претензію № 2 з вимогою повернути замовнику сплачені кошти в сумі 20 00 доларів США протягом 7 календарних днів з дня отримання вказаного повідомлення.

Частинами 1,2 ст. 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч.1 ст.846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно із ст.849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Матеріали справи не містять жодного доказу того, що відповідач приступив до виконання умов укладеного договору чи повідомляв про підстави його невиконання у визначений сторонами строк (п.2.1 договору).

Статтями 610, 611 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ст.653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З укладеного між сторонами договору та наведених позивачем доводів, зрозуміло, що між сторонами існували договірні взаємовідносини, що виникли з договору підряду №UT140621/01, на виконання умов якого замовником сплачено кошти в розмірі 20000 США, що вбачається з акта приймання-передачі коштів № 1 від 16.06.2021р.

Як стверджує позивач, товариство у встановлений строк, договірні зобов`язання у розумні строки не виконало, жодного акта приймання-передачі виконаних робіт замовник не отримував, закінченні роботи за договором він не приймав, інші документи за договором йому не передавались товариством.

В свою чергу, доказів, які б свідчили про виконання відповідачем умов договору підряду матеріали справи не містять, а твердження позивача щодо невиконання відповідачем умов договору, жодним доказом не спростовано.

Внаслідок цього, позивач скористався правом одностороннього розірвання договору (ч.3 ст. 849 ЦК України) та повідомив про це відповідача, а тому товариство втратило правову підставу для зберігання коштів позивача, а кошти набули статусу безпідставно набутих зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч. 3 ст. 651 ЦК України).

Частинами 2 та 4 ст.653 ЦК України визначено, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконано ними за зобов`язаннями до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правові наслідки порушення або припинення зобов`язання, забезпеченого завдатком передбачені вимогами ст. 571 ЦК України, зокрема: якщо порушення зобов`язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора; якщо порушення зобов`язання сталося з вини кредитора, він зобов`язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості; сторона, винна у порушенні зобов`язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором; у разі припинення зобов`язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.

За змістом норм ЦК України завдаток є доказом існування зобов`язання, виконує платіжну функцію та є способом забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до правової позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду під час розгляду справи № 918/631/19 у постанові від 22 вересня 2020 року, виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17).

Відповідно до ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ст. ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст.89 ЦПК України).

Враховуючи наведене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, враховуючи ту обставину, що умови договору відповідачем не виконані, а позивач в свою чергу скористався правом односторонього розірвання договору підряду (пп.4.1.6, 4.1.7 п. 4.1 договору), товариство передані позивачем кошти за договором не повернуло, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів в розмірі 20 000 доларів США, що станом на день їх передачі за курсом НБУ становило 538 516,00 грн. як безпідставно набутих.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 5 385,16 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 178, 259, 263, 264, 265, 280-284, 354-355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІРА РЕЧОВИНА» про стягнення суми попередньої оплати як безпідставно набутого майна, - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СІРА РЕЧОВИНА» на користь ОСОБА_1 суму попередньої оплати як безпідставно набутого майна в сумі 538 516,00 грн. (п`ятсот тридцять вісім тисяч п`ятсот шістнадцять грн. 00 коп), судовий збір у розмірі 5 385,16 грн. (п`ять тисяч триста вісімдесят п`ять грн. 16 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

ОСОБА_1 : рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ;

Товариство з обмеженою відповідальністю «СІРА РЕЧОВИНА»: код ЄДРПОУ 41518359, 01034, м. Київ вул. Ярославів Вал, 16Б, оф. 1.

Повний текст рішення складено 28.02.2024 року.

СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА