Рішення

від 06.03.2024 по справі 569/7129/23

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/7129/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2024 року

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - Тимощука О.Я.,

при секретарі Ковальчук О.Б.,

представника позивача адвоката Кхатера Ф.Е.,

представника відповідача 3 - Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Тарасюк Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Яскал Ірини Андріївни, ОСОБА_2 , Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Яскал Ірини Андріївни, ОСОБА_2 , Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 16 липня 1993 року між нею та ОСОБА_2 зареєстровано шлюбу у Відділі ЗАГС м. Рівне,про що було зроблено відповідний актовий запис № 977.

05 серпня 2011 року на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого 05.08.2011 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Матвійчуком О.С. ОСОБА_2 було придбано у ОСОБА_3 гараж АДРЕСА_1 , загальною площею 18,2 кв.м. При оформлені відповідного договору свою згоду надала ОСОБА_1 (дружина покупця п. 17 Договору), відтак вказане майно отримало статус спільно сумісної власності подружжя. Зазначений договір є чинним, в судовому порядку недійсним не визнався.

Заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 22 січня 2018 року у справі № 569/15931/17 шлюб між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 16 липня 1993 року Відділом ЗАГС м. Рівне за актовим записом № 977 розірвано.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 30.11.2022 року визнано мирову угоду по справі № 569/14797/22 про поділ спільного майна колишнього подружжя. У даній справі предметом позову, був саме гараж № НОМЕР_1 , а при розгляді даної справи (в тому числі при затверджені судом мирової угоди) суд встановив підстави набуття права власності на зазначений гараж.

Відповідно до п.п. 2, 3 зазначеної мирової угоди: - відповідач визнає та не заперечує щодо припинення права власності ОСОБА_2 на гараж АДРЕСА_1 , загальною площею 18,2 кв.м (реєстраційний номер 33876118, номер запису: 56-9580 в книзі: 26, згідно витягу про державну реєстрацію прав № 30264566), набутого ОСОБА_2 05 серпня 2011 року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 05.08.2011 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Матвійчуком О.С.; - відповідач визнає та не заперечує щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо поділу спільного майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Сторони погодили та не заперечують щодо визнання права особистої приватної власності за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на гараж АДРЕСА_1 , загальною площею 18,2 кв.м (реєстраційний номер 33876118, номер запису: 56-9580 в книзі: 26, згідно витягу про державну реєстрацію прав № 30264566), набутий ОСОБА_2 , 05 серпня 2011 року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 05.08.2011 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Матвійчуком О.С.

Вказує, що 17 березня 2023 року ОСОБА_4 представляючи інтереси ОСОБА_1 по довіреності, звернулася до Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради із заявою за реєстраційним номером 54529673 для державної реєстрації прав на гараж АДРЕСА_1 , загальною площею 18,2 кв.м на підставі затвердженої мирової угоди в справі 569/14797/22.

23 березня 2023 року ОСОБА_4 діючи в інтересах ОСОБА_1 , отримала Рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій № 66906141.

Вважає, що нормами чинного законодавства не передбачено права (можливості) державного реєстратора щодо перевірки та встановлення фактів порушення або неправильного застосування судами норм матеріального чи процесуального права при прийнятті відповідного рішення, що вбачається з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відтак у державного реєстратора були відсутні підстави відмовити у проведенні реєстраційних дій за заявою.

02.10.2023 року через канцелярію Рівненського міського суду Рівненської області представником відповідача 2 адвокатом Власик В.Я. подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

23.10.2023 року представником позивача адвокатом Кхатером Ф.Е. подано клопотання, в якому просить залучити до участі в справі № 569/7129/23 Департамент цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради в якості співвідповідача.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 04.12.2023 року залучено до участі у справі № 569/7129/23 за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Яскал Ірини Андріївни, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, зобов`язання вчинити певні дії в якості співвідповідача Департамент цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради.

12.01.2024 року через канцелярію Рівненського міського суду Рівненської області директором Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Є.Курсик подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яка долучена позивачем до позовної заяви, вбачається, що з 10.06.2011 року по 19.12.2023 року (дата формування інформаційної довідки) власницею гаражу є ОСОБА_5 . З наведеного слідує, що в Державному реєстрі прав відсутні відомості щодо державної реєстрації за ОСОБА_2 права власності на нерухоме майно, а саме гараж АДРЕСА_1 . Отже, державний реєстратор Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Департаменту Яскал Ірина Андріївна, розглянувши заяву від 17.03.2023 року за реєстраційним номером 54529673 встановила, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, власником майна є інший суб`єкт права стосовно об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , аніж вказаний заявником в поданих документах. На підставі зазначеного Департамент цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради, вважає, що рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій від 23.03.2023 року № 66906141 прийняте державним реєстратором Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Департаменту Яскал Іриною Андріївною на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом № 1952-VI та Порядком № 1127.

Крім того, вважає, що позовна вимога про повторний розгляд заяви, що подана ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 від 17 березня 2023 року за реєстраційним номером 54529673 для державної реєстрації прав на гараж АДРЕСА_1 , загальною площею 18,2 кв.м. на підставі затвердженої мирової угоди в справі 569/14797/22 не підлягає до задоволення, оскільки законодавець не передбачив повторного розгляду заяви для проведення реєстраційних дій. Відповідач вказує, що позивач або уповноважена особа повинні повторно звернутися до суб`єкта державної реєстрації з заявою для державної реєстрації прав на гараж АДРЕСА_1 .

Представник позивача адвокат Кхатер Ф.Е. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, просить їх задоволити.

Відповідач 1 ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, повідомлявся про час та дату розгляду справи належним чином. Представником адвокатом Власик В.Я. через канцелярію Рівненського міського суду Рівненської області 04.03.2024 року подано заяву, в якій просить розгляд справи проводити у її відсутність з врахуванням заперечень викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідач 2 - Державний реєстратор прав на нерухоме майно Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Яскал І.А. в судове засідання не з`явилася, повідомлялася про час та дату розгляду справи належним чином. 21.07.2023 року через канцелярію Рівненського міського суду Рівненської області листом директора Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Є.Курсик повідомлено, що згідно розпорядження Рівненського міського голови від 03.04.2023 року № 102-ОС ОСОБА_6 з 06.04.2023 року звільнена з посади державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради за переведенням до Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області.

Представник відповідача 3 - Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Тарасюк Р.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просить суд в їх задоволені відмовити з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши думку учасників процесу, з`ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16 липня 1993 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб у Відділі ЗАГС м. Рівне, про що зроблено відповідний актовий запис № 977.

05 серпня 2011 року на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого 05.08.2011 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Матвійчуком О.С. ОСОБА_2 було придбано у ОСОБА_3 гараж АДРЕСА_1 , загальною площею 18,2 кв.м.

При оформлені відповідного договору свою згоду надала ОСОБА_1 (дружина покупця п. 17 Договору).

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (ст. 60 Сімейного кодексу України). Отже, придбаний гараж АДРЕСА_1 , загальною площею 18,2 кв.м. був спільно сумісної власності подружжя.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Стаття 210 ЦК України встановлює, щоправочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочинє вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Стаття 334 ЦК України передбачає загальні та спеціальні умови щодо моменту набуття права власності за договором. Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню,виникає у набувача з моменту такого посвідченняабо з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі (стаття 657 ЦК України).

У межах суб`єктивного права власності доцільно виділити два конструктивних елементи: а) титул власності; б) правомочності власника. Правомочність власника - невід`ємний атрибут права власності та розглядається як динамічна категорія, як одна з основних можливостей власника щодо належного йому майна.

Титул власності є статичною категорією, до зміни власника не передається. Державна реєстрація договору купівлі-продажу нерухомості - адміністративний акт, який породжує титул власника.

Таким чином, висловивши свою волю на відчуження об`єкта нерухомого майна, власник у межах свого суб`єктивного права власності реалізовує свої правомочності. Державна реєстрація правочину завершує перехід права власності (право власності на об`єкт припиняється у продавця і відповідно виникає в покупця). Тобто покупець набуває не лише правомочності власника, а й сам титул.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, щоособа, яка здійснила державну реєстрацію правочину відповідно до норм ст.ст. 334, 657 ЦК України, набула титул власника майна. У свою чергу необхідність реєстрації права на нерухоме майно (до 01 січня 2013 року) не впливала на виникнення в покупця нерухомості прав власника на це майно.

До аналогічного висновки дійшла Велика Палата Верховного суду у постанові від 22червня 2021року у справі №334/3161/17 (провадження №14-188цс20).

Заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 22 січня 2018 року у справі № 569/15931/17 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 16 липня 1993 року Відділом ЗАГС м. Рівне за актовим записом № 977 розірвано.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 30.11.2022 року визнано мирову угоду по справі № 569/14797/22 про поділ спільного майна колишнього подружжя.

Відповідно до п.п. 2, 3 зазначеної мирової угоди: відповідач визнає та не заперечує щодо припинення права власності ОСОБА_2 на гараж АДРЕСА_1 , загальною площею 18,2 кв.м (реєстраційний номер 33876118, номер запису: 56-9580 в книзі: 26, згідно витягу про державну реєстрацію прав № 30264566), набутого ОСОБА_2 05 серпня 2011 року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 05.08.2011 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Матвійчуком О.С.; відповідач визнає та не заперечує щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо поділу спільного майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Сторони погодили та не заперечують щодо визнання права особистої приватної власності за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на гараж АДРЕСА_1 , загальною площею 18,2 кв.м (реєстраційний номер 33876118, номер запису: 56-9580 в книзі: 26, згідно витягу про державну реєстрацію прав № 30264566), набутий ОСОБА_2 , 05 серпня 2011 року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 05.08.2011 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Матвійчуком О.С.

17 березня 2023 року ОСОБА_4 представляючи інтереси ОСОБА_1 по довіреності, звернулася до Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради з заявою за реєстраційним номером 54529673 для державної реєстрації прав на гараж АДРЕСА_1 , загальною площею 18,2 кв.м на підставі затвердженої мирової угоди в справі 569/14797/22.

23 березня 2023 року ОСОБА_4 діючи в інтересах ОСОБА_1 , отримала Рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій № 66906141. Відмовляючи у проведенні державної реєстрації Державний реєстратор послався на наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, а саме вказав, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником майна є інший суб`єкт права стосовно об`єкта нерухомого майна по адресі: АДРЕСА_2 , аніж вказаний в поданих документах заявником.

Правовідносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-ІV), згідно з пунктами 1 та 2 частини першої статті 2 якого державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження; Реєстраційна дія - державна реєстрація прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а також інші дії, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав, крім надання інформації з цього реєстру.

Відповідно до ст. 3 Закону № 1952-ІV загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав.

Частиною 1 ст. 5 Закону № 1952-ІV передбачено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Пунктами 1-3 ч. 3 ст. 10 Закону № 1952-ІV передбачено, що державний реєстратор, зокрема: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону № 1952-ІV, державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 27 Закону № 1952-ІV однією із підстав державної реєстрації прав є ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону № 1952-ІV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття. Схожі приписи містяться і в п. 23 Порядку №1127, відповідно до якого за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що Закону № 1952-ІV, державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинне містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 208 ЦПК України виконання мирової

угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і в строки, передбачені цією

угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження». Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є не виконуваними (п. 1 ч. 5 ст. 207 ЦПК України).

Затверджуючи мирову угоду у справі № 569/14797/22 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , судом встановлено, що предметом спору між сторонами було спільне майно колишнього подружжя, а саме гараж АДРЕСА_1 , загальною площею 18,2 кв.м, право спільно сумісної власності на яке було набуте на підставах, що не заборонені законом. Умови затвердженої даної угоди не суперечать закону та не порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, а сама мирова угода підлягає виконанню.

Суд зазначає, що набуття речового права за ухвалою суду про затвердження (визнання) мирової угоди є окремою підставою для державної реєстрації прав. Особливість мирової угоди полягає в тому, що її умови набувають чинності (юридичної сили) лише у випадку її затвердження судом, при цьому, якщо мирова угода не виконується добровільно, вона виконується в порядку, встановленому для виконання судового рішення.

Крім того в судовому засіданні, представник відповідача 3 ОСОБА_7 погоджується з фактом набуття гаражу АДРЕСА_1 загальною площею 18,2 кв.м., ОСОБА_2 , 05 серпня 2011 року на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого 05.08.2011 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Матвійчуком О.С., проте зазначає, що для державної реєстрацію прав на вище зазначене майно, спочатку таке право необхідно зареєструвати за ОСОБА_2 .

З цього приводу, суд зазначає, що державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Подібний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 року у справі № 911/3594/17, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2018 року у справі № 925/1121/17, від 17.04.2019 року у справі № 916/675/15.

При цьому, суд наголошує, що спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 року у справі № 916/1415/19, від 16.02.2021 року у справі № 910/2861/18, від 26.01.2021 року у справі № 522/1528/15-ц; від 22.09.2020 року у справі № 910/3009/18). Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18). Ефективність позовної вимоги має оцінюватися, виходячи з обставин справи та залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (постанова Верховного Суду від 06.09.2022 у справі № 926/2195/21).

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Яскал Ірини Андріївни, Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради про відмову в проведенні реєстраційних дій № 66906141 від 23 березня 2023 року.

Щодо вимоги про повторний розгляд заяви, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону № 1952-ІV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

Відповідно до ст. 11 Закону № 1952-ІV державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що орган державної реєстрації прав має виключну компетенцію в питаннях встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства та відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами. До виключної компетенції цього органу належить і прийняття рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень чи відмову у реєстрації за наявності до того передбачених законом підстав, а тому суд не вправі втручатися у діяльність органу державної реєстрації прав, зобов`язуючи його приймати такі рішення. Така правова позиція була висловлена у постанові Верховного Суду України від 11.11.2015 року у справі № 819/1849/13-а.

За таких обставин, позивачем було вірно сформульовано позовну вимогу про зобов`язання повторного розгляду заяви, що подана ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 від 17 березня 2023 року за реєстраційним номером 54529673 для державної реєстрації прав на гараж АДРЕСА_1 , загальною площею 18,2 кв.м на підставі затвердженої мирової угоди в справі 569/14797/22.

Проте, суд зазначає, що відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного право-уповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

При поданні позовної заяви, та з врахуванням заяви про зміну предмету позову, позивачем було визначено дві вимоги: визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Яскал Ірини Андріївни, Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради про відмову в проведенні реєстраційних дій № 66906141 від 23 березня 2023 року та зобов`язати уповноважених посадових (службових) осіб Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради повторно розглянути подану ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 заяву від 17 березня 2023 року за реєстраційним номером 54529673 для державної реєстрації прав на гараж АДРЕСА_1 , загальною площею 18,2 кв.м на підставі затвердженої мирової угоди в справі 569/14797/22.

Враховуючи, сформульовані позовні вимоги, ОСОБА_2 не повинен відповідати за пред`явленим позовом адже обов`язок виконати вимоги позивача лежить на Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради. Крім того, з пояснень представника позивача, вбачається, що гараж АДРЕСА_1 , загальною площею 18,2 кв.м фактично був переданий для ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (провадження № 14-178цс18), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (провадження № 14-392цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (провадження № 14-512цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18), від 05 травня 2019 року у справі № 554/10058/17 (провадження № 14-20цс19).

Згідно ч.ч. 1, 2ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Згідност. 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Відповідно дост. 319 ЦК України, власник володіє користується, розпоряджається своїм майно на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Ч. 1ст.321ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Відповідно дост. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За правилами ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В силу вимог ч. 6ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Керуючись положеннями ст. 125 Конституції України, ст.ст.16,204,210,334,328,657ЦК України, ст.ст.4,5,81,89,133,141,259,263 - 265,268,273,354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Яскал Ірини Андріївни, ОСОБА_2 , Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, зобов`язання вчинити певні дії - задоволити.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Яскал Ірини Андріївни, Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради про відмову в проведенні реєстраційних дій № 66906141 від 23 березня 2023 року.

Зобов`язати уповноважених посадових (службових) осіб Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради повторно розглянути подану ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 заяву від 17 березня 2023 року за реєстраційним номером 54529673 для державної реєстрації прав на гараж АДРЕСА_1 , загальною площею 18,2 кв.м на підставі затвердженої мирової угоди в справі 569/14797/22.

Стягнути з Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради (ЄДРПОУ 44722581) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 2 147,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, яким ухвалено оскаржуване судове рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ).

Відповідач 1: Державний реєстратор прав на нерухоме майно Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Яскал Ірина Андріївна (ЄДРПОУ 44722581, м. Рівне, майдан Просвіти, 2).

Відповідач 2: ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , адресо проживання: АДРЕСА_4 ).

Відповідач 3: Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради (ЄДРПОУ 44722581, м. Рівне, майдан Просвіти, 2).

Суддя Рівненського

міського суду О.Я. Тимощук