Постанова

від 04.06.2024 по справі 569/7129/23

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2024 року

м. Рівне

Справа № 569/7129/23

Провадження № 22-ц/4815/604/24

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Ковальчук Н. М.,

суддів: Боймиструка С. В., Хилевича С. В.

секретар судового засідання Андрошулік І. А..

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Державний реєстратор прав на нерухоме майно

Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання

адміністративних послуг Рівненської міської ради Яскал Ірина Андріївна,

відповідач ОСОБА_2 ,

відповідач Департамент цифрової трансформації та забезпечення надання

адміністративних послуг Рівненської міської ради

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційні скарги Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради та представника ОСОБА_2 адвоката Власик Вікторії Яківни на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 06 березня 2024 року у складі судді Тимощука О.Я., постановлене в м. Рівне,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Яскал Ірини Андріївни, ОСОБА_2 , Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, зобов`язання вчинити певні дії. В обґрунтування своїх вимог зазначала, що 16 липня 1993 року між нею та ОСОБА_2 зареєстровано шлюбу у ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що було зроблено відповідний актовий запис № 977. 05 серпня 2011 року на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого 05.08.2011 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Матвійчуком О.С. ОСОБА_2 було придбано у ОСОБА_3 гараж АДРЕСА_1 , загальною площею 18,2 кв.м. При оформлені відповідного договору свою згоду надала ОСОБА_1 (дружина покупця п. 17 Договору), відтак вказане майно отримало статус спільно сумісної власності подружжя. Зазначений договір є чинним, в судовому порядку недійсним не визнався. Заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 22 січня 2018 року у справі № 569/15931/17 шлюб між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 16 липня 1993 року Відділом ЗАГС м. Рівне за актовим записом № 977 розірвано. Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 30.11.2022 року визнано мирову угоду по справі № 569/14797/22 про поділ спільного майна колишнього подружжя. У даній справі предметом позову, був саме гараж № НОМЕР_1 , а при розгляді даної справи (в тому числі при затверджені судом мирової угоди) суд встановив підстави набуття права власності на зазначений гараж. Відповідно до п.п. 2, 3 зазначеної мирової угоди: - відповідач визнає та не заперечує щодо припинення права власності ОСОБА_2 на гараж № НОМЕР_1 у будинку АДРЕСА_2 , загальною площею 18,2 кв.м (реєстраційний номер 33876118, номер запису: 56-9580 в книзі: 26, згідно витягу про державну реєстрацію прав № 30264566), набутого ОСОБА_2 05 серпня 2011 року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 05.08.2011 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Матвійчуком О.С.; - відповідач визнає та не заперечує щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо поділу спільного майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Сторони погодили та не заперечують щодо визнання права особистої приватної власності за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на гараж АДРЕСА_1 , загальною площею 18,2 кв.м (реєстраційний номер 33876118, номер запису: 56-9580 в книзі: 26, згідно витягу про державну реєстрацію прав № 30264566), набутий ОСОБА_2 , 05 серпня 2011 року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 05.08.2011 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Матвійчуком О.С.

Вказувала, що 17 березня 2023 року ОСОБА_4 представляючи інтереси ОСОБА_1 по довіреності, звернулася до Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради із заявою за реєстраційним номером 54529673 для державної реєстрації прав на гараж АДРЕСА_1 , загальною площею 18,2 кв.м на підставі затвердженої мирової угоди в справі 569/14797/22.

23 березня 2023 року ОСОБА_4 діючи в інтересах ОСОБА_1 , отримала Рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій № 66906141.

Вважає, що нормами чинного законодавства не передбачено права (можливості) державного реєстратора щодо перевірки та встановлення фактів порушення або неправильного застосування судами норм матеріального чи процесуального права при прийнятті відповідного рішення, що вбачається з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відтак у державного реєстратора були відсутні підстави відмовити у проведенні реєстраційних дій за заявою.

Просила суд визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_5 , Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради про відмову в проведенні реєстраційних дій № 66906141 від 23 березня 2023 року; зобов`язати уповноважених посадових (службових) осіб Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради повторно розглянути подану ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 заяву від 17 березня 2023 року за реєстраційним номером 54529673 для державної реєстрації прав на гараж АДРЕСА_1 , загальною площею 18,2 кв.м на підставі затвердженої мирової угоди в справі 569/14797/22.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 06 березня 2024 року вказаний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_5 , Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради про відмову в проведенні реєстраційних дій № 66906141 від 23 березня 2023 року. Зобов`язано уповноважених посадових (службових) осіб Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради повторно розглянути подану ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 заяву від 17 березня 2023 року за реєстраційним номером 54529673 для державної реєстрації прав на гараж АДРЕСА_1 , загальною площею 18,2 кв.м на підставі затвердженої мирової угоди в справі 569/14797/22. Стягнуто з Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради (ЄДРПОУ 44722581) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 2 147,20 грн..

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Департамент цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради та представник ОСОБА_2 адвокат Власик Вікторія Яківна оскаржили його в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі Департамент цифровоїтрансформації тазабезпечення наданняадміністративних послугРівненської міської радивважає рішеннясуду першоїінстанції необґрунтованим,таким щоухвалене зпорушенням нормматеріального права.Пояснює,що судомпершої інстанціївстановлено,що 05.08.2011на підставіДоговору купівлі-продажу,посвідченого 05.08.2011приватним нотаріусомРівненського міськогонотаріального округуМатвійчуком О.С., ОСОБА_2 булопридбано у ОСОБА_6 гараж АДРЕСА_1 загальноюплощею 18,2кв.м..Додає,що законодавецьна датуукладення Договорузобов`язував осібздійснювати державнуреєстрацію прававласності нанерухоме майнота вказав,що такийправочин євчиненим змоменту йогодержавної реєстрації,а відтактвердження місцевогосуду,що необхідністьреєстрації правана нерухомемайно (до01січня 2013року)не впливалана виникненняв покупцянерухомості праввласника наце майно,є хибнимта таким,що суперечитьприписам частини1статті 182та частини1статті 210ЦК України.Вважає,що досліджуючиДоговір судпершої інстанціїне взявдо увагипункт 10цього Договору,в якомузазначено,що правовласності нагараж упокупця виникаєз моментудержавної реєстраціїДоговору.Зазначає,що місцевийсуд недослідив посвідчувальнийнапис приватногонотаріуса Рівненськогоміського нотаріальногоокругу Рівненськоїобласті МатвійчукО.С.,викладений назворотній стороніДоговору,в якомузазначено,що увідповідності достатті 182ЦК Україниправо власностіна гаражпідлягає державнійреєстрації уКомунальному підприємствіРівненське міськебюро технічноїінвентаризації.Стверджує,що державнийреєстратор ДепартаментуЯскал І.А.,розглянувши заяву ОСОБА_4 ,яка діялав інтересах ОСОБА_1 від17.03.2023за реєстраційнимномером 54529673встановила,що згідноінформації зДержавного реєструречових правна нерухомемайно,Реєстру праввласності нанерухоме майно,Державного реєструІпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктів нерухомогомайна щодосуб`єкта,власником майнає іншийсуб`єкт правастосовно об`єктанерухомого майна ОСОБА_6 ,за адресою: АДРЕСА_3 ,аніж вказанийзаявником вподаних документах ОСОБА_2 .Покликається напункт 5частини 1статті 24Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень»,згідно якоїпідставою длявідмови вдержавній реєстраціїправ єнаявні суперечностіміж заявленимита вжезареєстрованими речовимиправами нанерухоме майнота їхобтяженнями.Заперечує висновоксуду першоїінстанції проте,що ОСОБА_2 є неналежнимвідповідачем уцій справі,адже укладаючимирову угодувін знавабо повиненбув знати,що правовласності нагараж АДРЕСА_1 незареєстроване вДержавному реєстріречових правна нерухомемайно,але прицьому незаперечував щодовизнання праваособистої приватноївласності за ОСОБА_1 навищевказаний гараж.Наголошує,що саме ОСОБА_2 як покупецьза Договоромне виконавсвої зобов`язаннящодо державноїреєстрації прававласності нагараж,чим зумовиввиникненню спірнихправовідносин.Не погоджуєтьсяіз задоволенняммісцевим судомпозовної вимогипро зобов`язанняуповноважених посадових(службових)осіб Департаментуцифрової трансформаціїта забезпеченнянадання адміністративнихпослуг Рівненськоїміської радиповторно розглянутиподану ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 заявувід 17.03.2023за реєстраційнимномером 54529673та пояснює,що чиннимзаконодавством,яке регламентуєпорядок вчиненняреєстраційних дій,не передбаченоповторного розглядузаяви для проведення реєстраційних дій у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. З наведених міркувань просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

У поданому на апеляційну скаргу Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради відзиві представник ОСОБА_1 адвокат Кхатер Фаді Еліас вважає рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим, просить залишити його без зміни, а апеляційну скаргу без задоволення.

У своїй апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 адвокатВласик ВікторіяЯківна вважає рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що позивачем невірно в позовній зазначено як відповідача ОСОБА_2 та не залучено до участі в справі як співвідповідача особу, за якою і на час прийняття оскаржуваного рішення державним реєстратором, і на час ухвалення рішення по даній справі, в Державному реєстрі речових прав зареєстроване право власності на спірне нерухоме майно ОСОБА_6 . Додає, що у рішенні суд задовольнив позов ОСОБА_1 до трьох відповідачів: Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради. Зазначає, що при цьому, у мотивувальній частині рішення суд зазначає, що ОСОБА_2 не повинен відповідати за пред`явленим позовом, однак рішення суду про відмову в задоволенні позову до нього не ухвалив. Наголошує, що її довіритель ОСОБА_2 не є належним відповідачем в даній справі, оскільки відповідач це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та яка, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами. Зазначає, що підставою відмови державного реєстратора позивачці у вчиненні реєстраційних дій є пункт 5 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно якого підставою для відмови в державній реєстрації прав є наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, та вказує, що оскільки в Державному реєстрі речових прав міститься запис про належність даного нерухомого майна на праві власності за ОСОБА_6 , який не є скасованим, рішення державного реєстратора про відмову винити реєстраційні дії за ОСОБА_1 є законним. З наведених підстав просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

У поданому на апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Власик Вікторії Яківни відзиві представник ОСОБА_1 адвокат Кхатер Фаді Еліас вважає рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим, просить залишити його без зміни, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши матеріали та обставини справина предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16 липня 1993 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб у ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено відповідний актовий запис № 977.

05 серпня 2011 року на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого 05.08.2011 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Матвійчуком О.С. ОСОБА_2 було придбано у ОСОБА_3 гараж АДРЕСА_1 , загальною площею 18,2 кв.м.

При оформлені відповідного договору свою згоду надала ОСОБА_1 (дружина покупця п. 17 Договору).

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (ст. 60 Сімейного кодексу України). Отже, придбаний гараж АДРЕСА_1 , загальною площею 18,2 кв.м. був спільно сумісної власності подружжя.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Стаття 210 ЦК України встановлює, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Стаття 334 ЦК України передбачає загальні та спеціальні умови щодо моменту набуття права власності за договором. Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі (стаття 657 ЦК України).

У межах суб`єктивного права власності доцільно виділити два конструктивних елементи: а) титул власності; б) правомочності власника. Правомочність власника - невід`ємний атрибут права власності та розглядається як динамічна категорія, як одна з основних можливостей власника щодо належного йому майна.

Титул власності є статичною категорією, до зміни власника не передається. Державна реєстрація договору купівлі-продажу нерухомості - адміністративний акт, який породжує титул власника.

Таким чином, висловивши свою волю на відчуження об`єкта нерухомого майна, власник у межах свого суб`єктивного права власності реалізовує свої правомочності. Державна реєстрація правочину завершує перехід права власності (право власності на об`єкт припиняється у продавця і відповідно виникає в покупця). Тобто покупець набуває не лише правомочності власника, а й сам титул.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що особа, яка здійснила державну реєстрацію правочину відповідно до норм ст.ст. 334, 657 ЦК України, набула титул власника майна. У свою чергу необхідність реєстрації права на нерухоме майно (до 01 січня 2013 року) не впливала на виникнення в покупця нерухомості прав власника на це майно.

До аналогічного висновки дійшла Велика Палата Верховного суду у постанові від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (провадження № 14-188цс20).

Заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 22 січня 2018 року у справі № 569/15931/17 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 16 липня 1993 року Відділом ЗАГС м. Рівне за актовим записом № 977, розірвано.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 30.11.2022 року визнано мирову угоду по справі № 569/14797/22 про поділ спільного майна колишнього подружжя.

Відповідно до п.п. 2, 3 зазначеної мирової угоди: відповідач визнає та не заперечує щодо припинення права власності ОСОБА_2 на гараж № НОМЕР_1 у будинку АДРЕСА_2 , загальною площею 18,2 кв.м (реєстраційний номер 33876118, номер запису: 56-9580 в книзі: 26, згідно витягу про державну реєстрацію прав № 30264566), набутого ОСОБА_2 05 серпня 2011 року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 05.08.2011 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Матвійчуком О.С.; відповідач визнає та не заперечує щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо поділу спільного майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Сторони погодили та не заперечують щодо визнання права особистої приватної власності за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на гараж АДРЕСА_1 , загальною площею 18,2 кв.м (реєстраційний номер 33876118, номер запису: 56-9580 в книзі: 26, згідно витягу про державну реєстрацію прав № 30264566), набутий ОСОБА_2 , 05 серпня 2011 року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 05.08.2011 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Матвійчуком О.С..

17 березня 2023 року ОСОБА_4 представляючи інтереси ОСОБА_1 за довіреністю звернулася до Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради із заявою за реєстраційним номером 54529673 для державної реєстрації прав на гараж АДРЕСА_1 , загальною площею 18,2 кв.м на підставі затвердженої мирової угоди в справі 569/14797/22.

23 березня 2023 року ОСОБА_4 діючи в інтересах ОСОБА_1 , отримала Рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій № 66906141.

Відмовляючи у проведенні державної реєстрації Державний реєстратор послався на наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, а саме вказав, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником майна є інший суб`єкт права стосовно об`єкта нерухомого майна по адресі: АДРЕСА_3 , аніж вказаний в поданих документах заявником.

Вказана відмова є предметом оскарження у цьому спорі.

Правовідносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»), згідно з пунктами 1 та 2 частини першої статті 2 якого державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження; Реєстраційна дія - державна реєстрація прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а також інші дії, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав, крім надання інформації з цього реєстру.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав.

Пунктами 1-3 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державний реєстратор, зокрема: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи.

державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з ч. 1 ст. 11 цього Закону)

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» однією із підстав державної реєстрації прав є ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття. Схожі приписи містяться і в п. 23 Порядку №1127, відповідно до якого за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що Закону № 1952-ІV, державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинне містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 208 ЦПК України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і в строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження». Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є не виконуваними (п. 1 ч. 5 ст. 207 ЦПК України).

Затверджуючи мирову угоду у справі № 569/14797/22 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд встановив, що предметом спору між сторонами було спільне майно колишнього подружжя, зокрема, гараж АДРЕСА_1 , загальною площею 18,2 кв.м, право спільно сумісної власності на яке було набуте на підставах, що не заборонені законом. Умови затвердженої даної угоди не суперечать закону та не порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, а сама мирова угода підлягає виконанню.

Набуття речового права за ухвалою суду про затвердження (визнання) мирової угоди є окремою підставою для державної реєстрації прав. Особливість мирової угоди полягає в тому, що її умови набувають чинності (юридичної сили) лише у випадку її затвердження судом, при цьому, якщо мирова угода не виконується добровільно, вона виконується в порядку, встановленому для виконання судового рішення.

Судом також встановлено обставину набуття гаражу АДРЕСА_1 загальною площею 18,2 кв.м., ОСОБА_2 05 серпня 2011 року на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого 05.08.2011 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Матвійчуком О.С., а також встановлено, що державна реєстрація права власності на це майно не була проведена.

Державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Такий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 року у справі № 911/3594/17, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2018 року у справі № 925/1121/17, від 17.04.2019 року у справі № 916/675/15.

При цьому, суд наголошує, що спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 року у справі № 916/1415/19, від 16.02.2021 року у справі № 910/2861/18, від 26.01.2021 року у справі № 522/1528/15-ц; від 22.09.2020 року у справі № 910/3009/18). Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18). Ефективність позовної вимоги має оцінюватися, виходячи з обставин справи та залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (постанова Верховного Суду від 06.09.2022 у справі № 926/2195/21).

Встановлені обставини справи дають суду підстави для висновку про те, що оскаржуване рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_5 , Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради про відмову в проведенні реєстраційних дій № 66906141 від 23 березня 2023 року, є необґрунтованим.

Покликання апеляційної скарги Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради на відсутність передбачених законом підстав для повторного розгляду заяви, апеляційним судом відхиляються.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом (ст.. 11 цього Закону).

Таким чином, орган державної реєстрації прав має виключну компетенцію в питаннях встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства та відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами. До виключної компетенції цього органу належить і прийняття рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень чи відмову у реєстрації за наявності до того передбачених законом підстав, а тому суд не вправі втручатися у діяльність органу державної реєстрації прав, зобов`язуючи його приймати такі рішення. Така правова позиція була висловлена у постанові Верховного Суду України від 11.11.2015 року у справі № 819/1849/13-а.

Виходячи з наведених позицій, позивачем було сформульовано позовну вимогу про зобов`язання повторного розгляду заяви, що подана ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 від 17 березня 2023 року за реєстраційним номером 54529673 для державної реєстрації прав на гараж АДРЕСА_1 , загальною площею 18,2 кв.м на підставі затвердженої мирової угоди в справі 569/14797/22.

Доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_2 адвоката Власик Вікторії Яківни про те, що її довіритель є неналежним відповідачем у справі, а заявлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у позові, апеляційним судом оцінюються критично.

Так, відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного право-уповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

При поданні позовної заяви та з врахуванням заяви про зміну предмету позову, позивачем було визначено дві вимоги: визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_5 , Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради про відмову в проведенні реєстраційних дій № 66906141 від 23 березня 2023 року та зобов`язати уповноважених посадових (службових) осіб Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради повторно розглянути подану ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 заяву від 17 березня 2023 року за реєстраційним номером 54529673 для державної реєстрації прав на гараж АДРЕСА_1 , загальною площею 18,2 кв.м на підставі затвердженої мирової угоди в справі 569/14797/22.

Виходячи з таких позовних вимог, ОСОБА_2 не повинен відповідати за пред`явленим позовом, адже обов`язок виконати вимоги позивача лежить на Департаменті цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради. Оскаржуваним рішенням не покладено на ОСОБА_2 жодних зобов`язань по вчиненню будь-яких дій щодо позовних вимог ОСОБА_1 .

Згідност. 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Відповідно дост. 319 ЦК України, власник володіє користується, розпоряджається своїм майно на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Ч. 1ст. 321 ЦК Українипередбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Відповідно дост. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Оцінюючи встановлені обставини справи, доводи апеляційної скарги позивача, які полягають у запереченні висновків місцевого суду щодо заявлених позовних вимог, апеляційний суд приходить до переконання про наявність підстав для задоволення позову та обґрунтованість оскаржуваного рішення місцевого суду. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, який базується на нормах закону, що регулює спірні правовідносини, та матеріалах справи, про необхідність захисту майнових прав позивачки шляхом визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_5 , Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради про відмову в проведенні реєстраційних дій № 66906141 від 23 березня 2023 року та зобов`язання уповноважених посадових (службових) осіб Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради повторно розглянути подану ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 заяву від 17 березня 2023 року за реєстраційним номером 54529673 для державної реєстрації прав на гараж АДРЕСА_1 , загальною площею 18,2 кв.м на підставі затвердженої мирової угоди в справі 569/14797/22.

Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційні скарги Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради та представника ОСОБА_2 адвоката Власик Вікторії Яківни залишити без задоволення.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 06 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 07 червня 2024 року.

Головуючий Ковальчук Н. М.

Судді: Боймиструк С. В.

Хилевич С. В.