Постанова

від 07.03.2024 по справі 203/1900/23

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/1900/23

Провадження № 3-в/0203/9/2024

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2024 рокусуддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Шрамко Л.Л., з участю секретаря - Дубрової К.Б.,

за участю заявника ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Феленка С.О., (в режимі відеоконференції),

представника Дніпровської митниці -Рогової К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Дніпро,

заяву ОСОБА_1 , про роз`яснення постанови Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 06.07.2023,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про роз`яснення постанови суду від 06.07.2023 року по справі №203/1900/23, якою громадянина ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 296 203,40 грн. (двісті дев`яносто шість тисяч двісті три грн. 40 копійок), з конфіскацією предметів правопорушення згідно протоколу про порушення митних правил №0001/11000/23 від 06.01.2023 року. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Дніпровської митниці витрати, пов`язані зі зберіганням товарів на складі Дніпропетровської митниці ДФС, у розмірі із розрахунку 4,00 Євро за добу починаючи з 06.01.2023. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 536,80 грн.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 27.10.2023 вищевказану постанову суду першої інстанції було залишено без змін, а апеляційні скарги ОСОБА_1 та власника вилученого майна - ОСОБА_2 було залишено без задоволення.

Заявник просить роз`яснити постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 06.07.2023 року по справі №203/1900/23 в частині конфіскації майна та зазначення особи, на яку покладається обов`язок щодо виконання рішення в частині конфіскації майна, обґрунтовуючи свою заяву тим, що відповідно до ч.1-2 ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

ОСОБА_1 , зазначає, що відносно нього було винесено постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 06.07.2023 по справі №203/1900/23, згідно якої його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, з конфіскацією предметів правопорушення згідно протоколу про порушення митних правил №0001/11000/23 від 06.01.2023 року.

18.12.2023 на виконання вказаного рішення суду було відкрито виконавче провадження №73623351 в частині конфіскації майна. За вказаним виконавчим провадженням він, ОСОБА_1 , є боржником.

Проте, він не є ані власником, ані законним володільцем майна, ані відправником вказаного майна у розумінні митного законодавства, яке було конфісковано за рішенням суду в рамках справи №203/1900/23, тобто взагалі не має аж ніякого правового значення і відношення до вказаного майна.

Також, ОСОБА_1 , зазначає, що в самому рішенні суду по справі №203/1900/23 він також не є визначеною особою, на яку покладається обов`язок щодо виконання такого рішення суду в частині конфіскації майна.

Тобто він вважає, що в розумінні ЗУ «Про виконавче провадження» не є боржником в частині виконання рішення суду про конфіскацію майна, яке було предметом адміністративного правопорушення в сфері митного законодавства.

Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що під час судового розгляду вказаної справи №203/1900/23 також було встановлено, що власником вилученого майна є інша особа, яка також зверталася до суду апеляційної інстанції з відповідною апеляційною скаргою.

У зв`язку з чим у ОСОБА_1 виникло питання щодо визначення особи, на яку покладається обов`язок щодо виконання такого рішення суду в частині конфіскації майна, оскільки в резолютивній частині постанови суду нічого не зазначено про таку особу. При цьому, правильність зазначення такої особи впливає на законність та належність виконання постанови суду в частині конфіскації майна.

Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримав, зазначив, що він виконав постанову суду повністю, однак він не може бути боржником в частині конфіскації майна, оскільки він не є власником майна та майно у нього не перебуває.

Представника заявника ОСОБА_1 - адвокат Феленко С.О. заяву підтримав у повному обсязі, просив її задовольнити. Зазначив, що боржником в частині конфіскації майна може бути лише власник майна, крім того, застосування конфіскації майна одночасно зі штрафом є надмірним тягарем, та суперечить нормам міжнародного права.

Вважає, що боржником може бути власник майна, а не ОСОБА_1 , до якого його у зв`язку з вказаним виконавчим провадженням можуть бути необґрунтовано застосовані додаткові обмеження та обмежені його права.

Представник Дніпропетровської митниці ДФС Рогова К.І. заперечувала проти задоволення заяви. Звернула увагу учасників на те, що відповідно до ч.1-3 ст.465 Митного кодексу України Конфіскація як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у примусовому вилученні товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, і безоплатній передачі їх у власність держави. При цьому моторні транспортні засоби та несамохідні транспортні засоби, що буксируються ними, розглядаються як самостійні об`єкти конфіскації. Конфіскація може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, що визначаються цим Кодексом та іншими законами України.

Конфіскація товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, застосовується незалежно від того, чи є ці товари, транспортні засоби власністю особи, яка вчинила правопорушення.

Відповідно до пункту 3 статті 461 цього Кодексу конфіскація товарів, транспортних засобів комерційного призначення - безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю (крім транспортних засобів комерційного призначення, які використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України за визначеними маршрутами та рейсами, що здійснюються відповідно до розкладу руху на підставі міжнародних договорів, укладених відповідно до закону), а також транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза місцем розташування митного органу.

Також представник митниці зазначила, що положеннями ст.314 КУпАП встановлено, що виконання постанови про конфіскацію предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, здійснюється шляхом вилучення конфіскованого предмета і примусового безоплатного звернення цього предмета у власність держави.

Дослідивши вказану заяву та матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши думку учасників процесу, суд приходить до висновку, що заява є необґрунтованою та задоволенню не підлягає з таких підстав.

Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 06.07.2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 296 203,40 грн. (двісті дев`яносто шість тисяч двісті три грн. 40 копійок), з конфіскацією предметів правопорушення згідно протоколу про порушення митних правил №0001/11000/23 від 06.01.2023 року. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Дніпровської митниці витрати, пов`язані зі зберіганням товарів на складі Дніпропетровської митниці ДФС, у розмірі із розрахунку 4,00 Євро за добу починаючи з 06.01.2023. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 536,80 грн.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 27.10.2023 вищевказану постанову суду першої інстанції залишено без змін, а апеляційні скарги ОСОБА_1 та власника вилученого майна - ОСОБА_2 було залишено без задоволення.

Вказана постанова суду набрала законної сили та звернута до виконання.

Відповідно до резолютивної частини постанови чітко вказано на яку особу покладається стягнення у вигляді штрафу, з конфіскацієюпредметів правопорушеннязгідно протоколупро порушеннямитних правил№0001/11000/23від 06.01.2023року - громадянина ОСОБА_1 , як особа, яку визнано винною у вчинені правопорушення.

Щодо визначення особи, на яку покладено обов`язок щодо виконання рішення суду в частині конфіскації суд зазначає, що порядок виконання судового рішення встановлений главою 29 КУпАП Провадження по виконанню постанови про конфіскацію предмета, грошей та главою 67 МК України Загальні положення щодо порушення митних правил та відповідальність за них, а тому немає необхідності в його роз`яснені.

Доводи ОСОБА_1 та його представника про те, що він не є власником майна, тому до нього не може бути застосована конфіскація майна, по суті зводяться до незгоди з постановою суду, яка набрала законної сили, та суперечать нормам законодавства.

Відповідно доположень ст.298КУпАП постановапро накладенняадміністративного стягненняє обов`язковоюдля виконаннядержавними ігромадськими органами,підприємствами,установами,організаціями посадовимиособами ігромадянами.

Саме ОСОБА_1 постановою суду визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.

Відповідно до ч.1-3 ст.465 Митного кодексу України конфіскація як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у примусовому вилученні товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, і безоплатній передачі їх у власність держави.

Конфіскація може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, що визначаються цим Кодексом та іншими законами України.

Конфіскація товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, застосовується незалежно від того, чи є ці товари, транспортні засоби власністю особи, яка вчинила правопорушення.

Статтею 314 КУпАП встановлено, що виконання постанови про конфіскацію предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, здійснюється шляхом вилучення конфіскованого предмета і примусового безоплатного звернення цього предмета у власність держави.

Заявник посилається на те, що на теперішній час у нього постало питання щодо визначення особи, на яку покладається обов`язок щодо виконання рішення суду в частині конфіскації майна, оскільки в резолютивній частині постанови суду нічого не зазначено про таку особу.

Правильність зазначення такої особи впливає на законність та належність виконання постанови суду в частині конфіскації майна, тому він змушений звернутися до суду про роз`яснення судового рішення.

Однак, заявником не надано доказів на підтвердження того, що постанову неможливо виконати, оскільки будь - яких звернень до виконавчої служби не надано, та не надано відповідної відмови про неможливість її виконання.

Також, слід зауважити, що законодавством взагалі не передбачено роз`яснення постанови суду у справі про адміністративне правопорушення, а передбачено звернення із заявою про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду.

Боржник має право звернутись також зі скаргою на дії виконавця при виконанні постанови.

Таким чином, враховуючи наведене, суд відмовляє у задоволені заяви про роз`яснення постанови суду, оскільки вона є зрозумілою, а порядок виконання рішення суду, у тому числі зміни способу і порядку виконання рішення суду чітко встановлений законодавством.

Керуючись ст.ст. 285,298, 299, 304, 305 КУпАП,ст. ст. 461,465, 541 МК України -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 6 липня 2023 року - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Л.Л. Шрамко