Рішення

від 29.02.2024 по справі 136/1958/23

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/1958/23

провадження № 2/136/442/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Шпортун С.В.,

за участю секретаря судового засідання Белінської С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування,

за участі учасників цивільного процесу:

представника позивача ОСОБА_4 ,

представника відповідача ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту позивач -1) та ОСОБА_2 (далі по тексту позивач-2) звернулись до суду із вищевказаним позовом до ОСОБА_3 (далі відповідач), обґрунтовуючи підставність позову тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 , після смерті якого відкрилась спадщина за законом. До складу його спадщини увійшла земельна ділянка, площею 2,7948 га, кадастровий номер 0522287000:05:000:0153, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Щасливської сільської ради. Сторони спору приходиться спадкодавцю рідними дітьми, відтак є спадкоємцями першої черги спадкування за законом, спадщину прийняли у визначеному законом порядку та строки, отож вона їм належить у рівних частках, тобто по 1/3 кожному. Утім реалізувати свої спадкові права в нотаріальному порядку позивачі позбавлені можливості, оскільки не мають можливості надати нотаріусу правовстановлюючого документу на підтвердження належності майна спадкодавцеві, оскільки його утримує відповідач, тому нотаріус відмовила у видачі на їх ім`я нотаріальних актів. Дійти згоди із відповідачем у добровільному порядку вони позбавлені можливості, оскільки склались напружені відносини, що стало підставою звернення до суду із даним позовом, у якому вони просять суд визнати за ними право власності на 1/3 частку земельної ділянки у порядку спадкування, оскільки у інший спосіб реалізувати свої спадкові права вони позбавлені можливості.

Відзиву на позов відповідач у визначений судом строк не подала.

Ухвалою суду від 13.10.2023 позво було залишено без руху та надано позивачам строк для усунення недоліків позовної заяви.

У зв`язку з усуненням недоліків, ухвалою суду від 23.10.2023 позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, призначено розгляд за правилами загального позовного провадження, за клопотанням позивачів витребувано з нотаріальної установи матеріали спадкової справи після смерті спадкодавця.

Ухвалою суду від 16.01.2024 закрито підготовче судове засідання та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивачів позовні вимоги підтримав з підстав, що у ньому викладені, просив задовольнити їх у повному обсязі, вказуючи на недобросовісну поведінку відповідача ОСОБА_3 , яка перешкоджає позивачам в оформленні спадщини в нотаріальному порядку, що свідчить про наявність спору між сторонами.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, мотивуючи тим, що звернення до суду із даним позовом є передчасним, тому з цих підстав просив відмовити в задоволенні позову, мотивуючи тим, що відповідач також втратила державний акт про право власності на землю, утім офіційно вказану дію не легалізувала шляхом вчинення оголошення в засобах масової інформації, отож наявна можливість оформлення позивачами своїх спадкових прав в нотаріальному порядку, тоді як має місце незаконність вчинених нотаріусом дій, які позивачами не було оскаржено у визначеному законодавцем порядку.

У судове засідання сторони спору не з`явились, будучи належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, відтак правових підстав для відкладення розгляду справи не встановлено.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши усі зібрані у справі докази, встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.26). Після його смерті відкрилась спадщина.

Із матеріалів спадкової справи після смерті ОСОБА_6 за № 137/2019 від 07.08.2019, судом встановлено, що своїм правом на спадкування скористались ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , подавши заяви відповідного змісту нотаріусу за місцем відкриття спадщини про її прийняття.

Факт родинних відносин спадкодавця та належність позивачів до першої черги спадкування, зокрема: із ОСОБА_1 підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 ; із ОСОБА_2 . Витягом із Державного реєстру актів цивільного стану громадян за №00024837386.

Як слідує із довідки виданої Щасливською сільською радою Липовецького району від 04.02.2020 за №77 (а.с.88), ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті був зареєстрований та постійно проживав в АДРЕСА_1 , за вказаною адресою була також зареєстрована та постійно проживала його дочка ОСОБА_3 .

Відповідно до паспортних документів ОСОБА_3 (а.с.91), її зареєстроване місце проживання значиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Факт родинних відносин ОСОБА_3 та спадкодавця ОСОБА_6 підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 та свідоцтвом про укладення нею шлюбу серії НОМЕР_4 та відповідно зміну прізвища на « ОСОБА_7 » (а.с.93, 94), Витягами з Державного реєстру актів цивільного стану (а.с.112, -115).

Як слідує із Витягу з погосподарської книги виданої Липовецькою міською радою від 09.04.2021 №09-17-01/96 (а.с.13), до складу сім`ї ОСОБА_6 входили: дружина ОСОБА_8 , діти: сини - ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 та дочка ОСОБА_10 .

Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб (а.с.118), ОСОБА_6 29.06.1964 зареєстрував шлюб із ОСОБА_11 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 померла, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану про шлюб (а.с.120).

Як слідує із Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а.с.122), після смерті ОСОБА_6 не встановлено наявності заповітів чи договорів.

Встановлені судом обставини та перевірені зібраними у справі доказами свідчать про те, що сторони спору є спадкоємцями першої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , спадщину прийняли у визначеному законодавцем порядку, інші син спадкодавця ОСОБА_9 , 1974 р.н., своїм правом на спадкування не скористався, отож є таким, що не прийняв спадщину.

Судом встановлено, що до складу спадщини увійшла земельна ділянка площею 2,7948 га, кадастровий номер 0522287000:06:000:0153, яка розташована на території Щасливської сільської ради Липовецького району Вінницької області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала спадкодавцеві на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №679497 (а.с.15, 16, 127).

Як слідує зі змісту листів наданих Відділом №1 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області (а.с.17, 18), на ім`я ОСОБА_6 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №679497 зареєстрований за №010687000259 від 06.07.2006 на земельну ділянку площею 2,7948 га, кадастровий номер 0522287000:06:000:0153, яка розташована на території Щасливської сільської ради Липовецького району Вінницької області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Утім оскільки було помилково зазначено номер кадастрової зони згідно індексно-кадастрової карти України як «06», тоді як правильним є «05», кадастровий номер 0522287000:06:000:0153 вписаний в державний акт слід вважати недійсним, відповідно земельна ділянка до АС ДЗК та Поземельну книгу відкрито на земельну ділянку площею 2,7948 га, кадастровий номер 0522287000:05:000:0153, яка належить ОСОБА_6 .

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.19), земельна ділянка кадастровий номер 0522287000:05:000:0153, була зареєстрована 06.07.2006, власником якої зазначено ОСОБА_6 .

За наслідками розгляду заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про прийняття спадщини, приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Кобзар С.В. було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії про що нотаріусом направлено в їх адресу мотивовані листи від 12.05.2021 за №47/02-14, №48/02-14, підставою відмови послугувало те, що заявниками не було надано нотаріусу Державного акту Серії ЯБ №679497 від 06.07.2006 та Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, а також свідоцтва про право власності на житловий будинок.

Як слідує із заяви ОСОБА_3 (а.с.105), остання повідомила нотаріуса, що усі правовстановлюючі документи на майно належне спадкодавцеві ОСОБА_6 знаходяться у неї, тому публікації позивачів від 18.02.2022 в газеті «Липовецькі вісті» за №13 (2180) слід вважати недійсними, що підтверджується публікацією в газеті «Липовецькі вісті» від 23.02.2022 за №14 (2181).

Відповідно до оголошення у газеті «Липовецькі вісті» від 23.02.2022 за №14 (2181) (а.с.106), публікацію щодо втрати державного акту Серії ЯБ №679497 від 06.07.2006 на ім`я ОСОБА_6 від 18.02.2022 вважати такою, що не відповідає дійсності, у зв`язку із наявністю вказаного документу.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.125), відомості про наявність у ОСОБА_6 нерухомого майна відсутні.

Ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 29.05.2023 позов №136/366/22 ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування, за заявою позивача залишено без розгляду. Ухвала суду набрала законної сили 31.05.2023.

Відповідно до відомостей з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.128), констатовано, що земельна ділянка, площею 2,7948 га, кадастровий номер 0522287000:05:000:0153, що розташована на території Щасливської сільської ради Липовецького району Вінницької області, на праві власності належить ОСОБА_6 на підставі державного акту Серії ЯБ №679497 від 06.07.2006.

За наслідками розгляду заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про прийняття спадщини, приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Кобзар С.В. було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05.06.2023 за №58/02-31, 02-14 та №59/02/-31/,02-14, якими було відмовлено у видачі на їх ім`я свідоцтв про право на спадщину за законом на 1/3 частки земельної ділянки площею 2,7948 га, кадастровий номер 0522287000:05:000:0153, яка розташована на території Щасливської сільської ради Липовецького району Вінницької області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Рішення нотаріуса мотивоване тим, що нотаріусу не було подано документ, що посвідчує право власності спадкодавця на спадкове майно, а саме державний акт Серії ЯБ №679497 виданий Липовецькою райдержадміністрацією, Липовецьким райвідділом земельних ресурсів 06.07.2006 на підставі розпорядження №102 Липовецької райдержадміністрації від 03.04.2006, який відповідно до матеріалів спадкової справи не є втраченим, а тому відсутня законна можливість державної реєстрації права власності спадкодавця за заявою спадкоємців.

За наслідками розгляду скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на дії приватного нотаріуса Кобзар С.В., останньою в адресу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було надано письмові пояснення, відповідно до яких нотаріус із посиланням на норми діючого законодавства вказує на неможливість видачі нотаріальних актів на ім`я позивачів, оскільки правовстановлюючі документи про належність майна спадкодавцеві не втрачено, а спадкоємцями їх не надано, у зв`язку із наявності між ними спору.

У п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30.05.2008 зазначено, що у разі неможливості оформлення спадкових прав у нотаріуса особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку, а також на права на земельну частку (пай) є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законом порядку.

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої - п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно з частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини п`ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частиною першою статті 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частини перша, третя статті 1296 ЦК України).

Відповідно до статті 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюєтьсяЗаконом України "Про нотаріат"та іншими актами законодавства України (частина першастатті 39 цього Закону). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженийнаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5(далі - Порядок).

При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.

Відповідно до підпунктів 4.12, 4.16, 4.19, 4.21 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. Видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться також за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього.

Відповідно до п.3. Розділу І Глави 7, документи, на підставі яких вчинено нотаріальну дію, та документи або копії (витяги) з них, необхідні для вчинення нотаріальної дії, обов`язково долучаються до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса. У разі коли державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та об`єкт нерухомого майна проведено без видачі документа, що посвідчує таке право, або у зв`язку із втратою, пошкодженням чи псуванням відповідного державного акта на право власності, свідоцтва про право власності на нерухоме майно нотаріальна дія щодо такого майна вчиняється на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до нього. Така інформація долучається до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса.

Відповідно доп.53Порядку державноїреєстрації речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень,затвердженого постановоюКабінету МіністрівУкраїни від25грудня 2015року №1127,для державноїреєстрації прававласності таінших речовихправ наземельну ділянку,права власностіна закінченийбудівництвом об`єктчи об`єктнезавершеного будівництва,реєстрацію якихпроведено до1січня 2013року відповіднодо законодавства,що діялона моментїх виникнення,у зв`язкуіз втратою,пошкодженням чипсуванням відповідного державного акта на право власності чи постійного користування земельною ділянкою, свідоцтва про право власності на нерухоме майно використовуються відомості з державного земельного кадастру або Реєстру прав власності на нерухоме майно, який є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, та паперовий носій інформації реєстрові книги, реєстраційні справи, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації).

Приймаючи до уваги те, що позивачами нотаріусу не було подано документ, що посвідчує право власності спадкодавця на спадкове майно у вигляді державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 679497, який виданий Липовецькою райдержадміністрацією від 06 липня 2006 року, однак за матеріалами садкової справи він не є втраченим, між спадкоємцями наявний спір, який не вирішено, тому у нотаріуса відсутні були правові підстави для видачі на ім`я позивачів свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 .

Відповідно до статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.

У постанові Верховного Суду від 01 серпня 2019 року у справі № 205/4311/14-ц (провадження № 61-10174св19), зроблено висновок, що: «визнання права на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, зокрема, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку».

З огляду на викладене, суд дійшов до переконання, що обставини, які викладені у позовній заяві знайшли своє підтвердження в судовому засіданні на підставі зібраних доказів, отож наявність порушених прав позивачів зі сторони відповідача доведена, відтак вони підлягають захисту судом у спосіб, що ними обраний.

Ураховуючи обґрунтованість позовних вимог, в контексті наведених правових норм регулювання предмета спору, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Питання про судові витрати судом не вирішувалось, оскільки сторона позивача у порядку передбаченому ст. 141 ЦПК України до початку та закінчення судових дебатів зробила заяву, що докази сторона позивача подаватиме протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. 258-259,263-265ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частку земельної ділянки, площею 2,7948 га., кадастровий номер 0522287000:05:000:0153, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Щасливської сільської ради Липовецького району Вінницької області, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частку земельної ділянки, площею 2,7948 га., кадастровий номер 0522287000:05:000:0153, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Щасливської сільської ради Липовецького району Вінницької області, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Повне рішення суду складено 08.03.2024.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ),

ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_6 )

ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_7 ).

Суддя Світлана ШПОРТУН