Рішення

від 29.02.2024 по справі 591/4130/23

КРАСНОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 591/4130/23>

провадження № 2/578/15/24>

Рішення

Іменем України

29 лютого 2024 року селище Краснопілля

Краснопільський районний судСумської областіу складі:головуючого суддіБасової В.І.,з участюсекретаря с/зВерещак С.Л.,розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув режимівідео конференціїпоза межамиприміщення судуз використаннямвласних технічнихзасобів адвокатаКовальчук ЮліїМиколаївни впорядку загальногопозовного провадженняцивільну справуза позовом ОСОБА_1 вособі представникапозивача -адвоката КіншоваДмитра Сергійовичадо ОСОБА_2 в особі представника відповідача - адвоката Коваленко Олександра Івановича про стягнення заборгованості,-

учасники провадження :

представник позивача ОСОБА_3

в с т а н о в и в:

26травня 2023року Позивачзвернувся досуду.В обґрунтуванняпозову посилавсяна те,що 17червня 2022року ОСОБА_2 отримано вборг грошовікошти від ОСОБА_1 врозмірі 62337,00доларів США,що підтверджуєтьсяборговою розпискою.У борговійрозписці від17червня 2022року ОСОБА_2 повідомляє,що зобов`язуєтьсяповернути грошовікошти урозмірі 62337,00доларів США ОСОБА_1 до01серпня 2022року.Частково заборгованістьВідповідачем булаповернута,що підтверджуєтьсявідповідними записамиПозивача уборговій розписці,а саме:15.07.2022року повернуто2200,00доларів США,02.09.2022року повернуто1600,00доларів США, 14.10.2022року повернуто1550,00доларів США,24.11.2022року повернуто1000,00доларів США, 19.01.2023року повернуто1466,00доларів США,28.02.2023року повернуто800,00доларів США, 05.04.2023 року повернуто 900, 00 доларів США, 11.05.2023 року повернуто 550, 00 доларів США.

Під час останнього повернення Відповідачем заборгованості стало відомо, що ОСОБА_2 не збирається добровільно повертати заборгованість у подальшому, що і стало підставою для звернення до суду з метою захисту порушених прав. Станом на сьогодні, ОСОБА_2 має заборгованість перед ОСОБА_1 в загальному розмірі 52 271, 00 доларів США. Тому просить стягнути з відповідача на користь позивача 52 271, 00 доларів США боргу та 13420,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Ухвалою Зарічного районного суду м.Суми від 29.05.2023 задоволено заяву позивача про забезпечення позову та накладено арешт на будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 42,3 кв.м, житлова площа 17,9 кв.м, реєстраційний номер майна: 23312675 до розгляду справи по суті, а також накладено арешт на грошові кошти в розмірі 51 446,69 доларів США, які знаходяться на рахунках в банківських установах і належать або підлягають сплаті ОСОБА_2 , крім коштів, що містяться на рахунках накладення та/або звернення стягнення на які заборонено законом до розгляду справи по суті.

Ухвалою Зарічного районного суду м.Суми від 13.06.2023 цивільну справу №591/4438/23 передано до Сумського районного суду Сумської області для розгляду за підсудністю.

Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 03 липня 2023 року справу передано за підсудністю до Краснопільського районного суду Сумської області

Ухвалою Краснопільського районного суду Сумської області від 28 липня 2023 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання, а також надано відповідачу термін на подання відзиву до суду.

02.10.2023 року представником відповідача адвокатом Коваленко О.І. надано відзив на позовну заяву обґрунтовуючи тим, що починаючи з 2014 року Відповідач періодично брав у борг у Позивача грошові кошти (у сумі від 7000 до 10000 дол. СІЛА) зі сплатою відсотків, як плата за користування коштами. Одного разу, у середині 2020 року Відповідачем було взято у борг 20000 дол. США, та періодично погашав борг. На початку 2022 року справи у бізнесі значно погіршилися, ще й почалася війна. В середині червня 2022 року до відповідача звернувся позивач з вимогою погасити борг та сплатити нараховані відсотки, посилаючись на війну та неможливість визначитися з майбутнім (переїзд в іншу місцевість чи за кордон тощо).

Між позивачем та відповідачем були досить довірливі відносини оскільки дружина позивача працювала у Відповідача та й знайомі були досить тривалий час. Позивач запропонував відповідачу переписати розписку на іншу суму з урахуванням нарахованих відсотків за весь час.

Відповідач погодився, дружиною Позивача було надано розрахунок боргу за всіма розписками та нарахованими відсотками. Відповідач суму відсотків та залишок боргу не перевіряв, оскільки за вісім років співпраці побудувалися досить довірливі відносити. 17.06.2022 року Відповідач погоджується скласти розписку та вказати іншу ціну, а саме 62337,00 дол. США (з урахуванням залишку боргу та нарахованих відсотків). Вище описані обставини, підтверджують, що фактично 17.06.2022 року відповідач не отримував грошові кошти від позивача у сумі 62337,00 дол. США.

10жовтня 2023року представникомпозивача адвокатом КіншовимД.С.надано відповідь навідзив вякій зазначає,що Відповідачем не заперечується наявність боргових взаємовідносин із Позивачем та складання Відповідачем розписки від 17 червня 2022 року. Тим часом Відповідач заперечує щодо фактичного передання грошових коштів за розпискою від 17 червня 2022 року. До такого твердження Позивач відноситься критично та вважає, що ОСОБА_2 намагається уникнути виконання свого обов`язку щодо повернення заборгованості Позивачу, шляхом введення суду в оману.

По перше ОСОБА_2 визнає, що починаючи з 2014 року він отримував у борг у Позивача грошові кошти зі сплатою відсотків, як плата за користування коштами. ОСОБА_2 визнає обставини того, що у серпні 2020 року було взято у борг 20 000, 00 дол. США, який періодично виплачувався. Також, Відповідач не заперечує те, що 17 червня 2022 року особисто ОСОБА_2 було складено розписку на суму - 62 337, 00 дол. США.

По-друге, на твердженя Відповідача стосовно звернення ОСОБА_1 до ОСОБА_2 у середині червня 2022 року з вимогою погасити борг та сплатити нараховані відсотки, посилаючись на війну та неможливість визначитися з майбутнім, та подальшу пропозицію Позивача переписати Відповідачем розписку на іншу суму з урахуванням нарахованих відсотків за весь час, виникає логічне питання: який сенс було звертатися Позивачеві до Відповідача із вимогою погасити борг та сплатити усі нараховані відсотки, якщо у подальшому ОСОБА_1 , як повідомляє Відповідач, все одно не отримав суму боргу, а ще й сам запропонував переписати розписку. У тому випадку, якщо б дійсно ОСОБА_1 звернувся до Відповідача з таким проханням, то Позивач наполягав би саме на поверненні грошових коштів, а не пропонував би Відповідачеві написати нову розписку із вказівкою нової суми боргу з відсотками. Позивач критично ставиться до таких тверджень Відповідача та наголошує на тому, що вони не відповідають дійсності.

По-третє, Відповідач повідомляє, що з 2014 року він періодично отримував у борг у Позивача грошові кошти та повертав їх. У середині 2020 року ОСОБА_2 було взято у борг 20 000, 00 дол. США. На початку 2022 року справи у бізнесі значно погіршилися, ще й почалася війна. У середині червня 2022 року до Відповідача звернувся Позивач з вимогою повернути борг, внаслідок чого була складена нова розписка на суму 62 337, 00 дол. США. Тобто, з позиції Відповідача стає зрозумілим, що спочатку була розписка, яка складена у середині 2020 року, а вже потім було складено розписку від 17 червня 2022 року. Але, вище наведене твердження знову не відповідає дійсності.

Відповідач ігнорує те, що 28 квітня 2022 року Відповідач брав у борг у Позивача грошові кошти в розмірі 66 342, 00 дол. США, що підтверджується розпискою, наданою до суду разом із відповіддю на відзив. ОСОБА_2 зобов`язався повернути дані грошові кошти до 01 червня 2022 року.

У червні 2022 року грошові кошти за розпискою від 28 квітня 2022 року були повернуті. Оригінал розписки був переданий ОСОБА_2 .

У подальшому, ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_1 з проханням знову надати в борг грошові кошти. Як наслідок, 17 червня 2022 року ОСОБА_2 приїхав до будинку, де мешкає ОСОБА_1 зі своєю дружиною та отримав у борг від Позивача грошові кошти в розмірі 62 337, 00 дол. США.

По-четверте, Позивач заперечує твердження Відповідача, що фактично грошові кошти за розпискою від 17 червня 2022 року не передавалися. 17 червня 2022 року ОСОБА_4 приїхав до будинку за адресою: АДРЕСА_2 , де неподалік мешкає Позивач зі своєю дружиною ( АДРЕСА_2 ), та отримав у борг грошові кошти в розмірі 62 337, 00 дол. США. На підтвердження вказаних обставин Відповідачем особисто було складено розписку, що визнається ОСОБА_2 . Складаючи розписку ОСОБА_2 від 17 червня 2022 року чітко вказав, що: «даною розпискою (розписка від 17.06.2022 р.) підтверджує отримання від ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 62 337, 00 дол. США», що спростовує позицію Відповідача про фактичне не передання грошових коштів.

Щодо питання, які ставить Відповідач у відзиві на позовну заяву, а саме щодо наявності у Позивача грошових коштів в розмірі 62 337, 00 дол. США станом на 17 червня 2022 року, із впевненістю повідомили, що дані грошові кошти були отримані від ОСОБА_2 як повернення боргу на підставі розписки від 28 квітня 2022 року, про яку Відповідач замовчує під час написання відзиву на позовну заяву.

Також, підтвердженням того, що грошові кошти в розмірі 62 337, 00 дол. США могли перебувати у володінні ОСОБА_1 станом на 17 червня 2022 року, є твердження самого ж Відповідача, що починаючи з 2014 року ОСОБА_4 брав у борг грошові кошти у ОСОБА_1 та повертав їх із виплатою відсотків за користування.

Додатковим підтвердженням матеріальної можливості надання в борг Відповідачеві грошових коштів в розмірі 62 337, 00 дол. США, є трудова книжка ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , яка підтверджує трудову діяльність Позивача з 1991 року, довідка ОК-5 та довідка ОК-7, які є підтвердженням виплати заробітної плати Позивачеві.

Тому, враховуючи вище викладені обставини, вважали, що ОСОБА_2 намагається уникнути свого обов`язку щодо повернення отриманих в борг грошових коштів в розмірі 62 337, 00 дол. США від ОСОБА_1 на підставі розписки від 17 червня 2022 року, шляхом введення суду в оману та повідомлення неправдивих відомостей, недобросовісні дії ОСОБА_2 це спроба уникнути обов`язку щодо повернення боргу ОСОБА_1

17.10.2023 року від представника відповідача адвоката Коваленко О.І. надійшли заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначає наступне.

Застосоване представником поняття «наявність боргових зобов`язань» є досить широке та може трактуватися кожною стороною по різному. Відповідач зазначає, що 17.06.2022 не отримував від Позивача жодних грошових коштів. Розписка на суму 62337,00 дол. США складалася, як фіксація суми нарахованих відсотків за отримані кошти від Позивача у 2020 році.

Якщо відповідач підтверджує, що у 2020 році брав у борг кошти, то це не може свідчити, що 17.06.2022 кошти фактично передавалися. До речі, Позивач не підтверджує та не спростовує факт передачі у борг коштів у 2020 році.

Надана Позивачем копія розписки від 28.04.2022 жодним чином не підтверджує наявність у позивача коштів у сумі 62337,00 дол США.

Відповідач заперечує, що у травні чи у червні 2022 передавав - які кошти Позивачу.

Підтвердження Відповідачем того, що починаючи з 2014 року відповідач брав у борг кошти, жодним чином не свідчить, що у позивача були кошти у сумі 62337,00 дол США станом на 17.06.2022, оскільки у борг бралися кошти у значно менших сумах.

Щодо недобросовісності Відповідача:

У судовій справі 920/1117/20 стягнуто грошову суму з ОСОБА_2 , оскільки останній був поручителем виконання грошових зобов`язань перед ТОВ «Альфа смарт агро».

Рішення про стягнення коштів вступило в силу 30.08.2021, тоді як виконавче провадження відкрито у кінці грудня 2020 року. Вказане виконавче провадження на яке посилається Позивач, відкривалося на виконання ухвали суду про забезпечення позову.

Станом на 17.10.2023 Позивачем не пред`явлено до примусового виконання судовий наказ по справі № 920/1117/20.

У судовій справі 920/710/23 ОСОБА_2 виступає поручителем перед ТОВ «Торговий дім Нертус». Рішення не прийнято. Фактично відповідач у двох зазначених вище випадках, кошти не отримував, а лише виступав поручителем перед іншими кредиторами.

У справі 591/6447/23 за позовом КБ «Приват банк» до ОСОБА_2 про стягнення 242583 грн. Дана заборгованість виникла ще у 2021 році та складається з тіла кредиту, пені, штрафу та нарахованих відсотків.

З даного приводу зазначили, що було б цілком логічно зі сторони Відповідача враховуючи тяжкий фінансовий стан сплачувати у 2021 - 2022 р. поточний банківський кредит на який нараховується пеня, штраф та підвищена відсоткова ставка, ніж повернення боргу Позивачу за розпискою від 28.04.2022, на суму якої не нараховується пеня та відсотки (якщо кошти взагалі отримувалися та поверталися) і тим паче сплатити прострочений кредит з коштів отриманих у борг від Позивача - 17.06.2022 (якщо фактично кошти передавалися).

Вказана справа та поведінка Відповідача підтверджує, що у 2022 році фактично коштів від Позивача не отримував.

Також, надані Позивачем докази наявності коштів а саме довідка ОК-5 та ОК -7 підтверджує, що Позивач не мав доходів рівноцінних сумі, зазначеній в розписці від 17.06.2022 і як наслідок даний факт підтверджує, що фактичної передачі коштів у сумі 62337,00 дол США не було, оскільки Позивач не володіє такою сумою.

Представник позивача - адвокат Кіншов Д. С. в судовому засіданні 23.01.2024 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, представник позивача - адвокат Ковальчук Ю.М. в судовому засіданні 29.02.2024 позовні вимоги підтримала, просила задовольнити, представник відповідача - адвокат Коваленко О. І. в судовому засіданні 23.01.2024 позовні вимоги заперечував з підстав зазначених у відзиві та у запереченнях на відповідь на відзив, в судове засідання 29.02.2024 року не з`явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи через неможливість прибути в судове засідання у зв`язку з участю у іншій справі. Належним чином повідомлений відповідач в судове засідання не з`явився, клопотань про відкладення та підтвердження поважності причин неявки не подав, у зв`язку з чим, враховуючи думку представника позивача, суд вважав можливим продовжити судовий розгляд за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянув позовну заяву та додані матеріали, повно та всебічно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, і, об`єктивно оцінивши докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини на підставі договору позики. 17.06.2022 року ОСОБА_2 склав та підписав Розписку, якою підтвердив отримання від ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 62337,00 (шістдесят дві тисячі триста тридцять сім) доларів США, які зобов`язався повернути в термін до 01.08.2022 року (а.с.56).

Також у розписці зазначено, що 15.07.2022 року повернуто 2200,0 дол., 02.09.2022 р - 1600 дол., 14.10.2022 р -1550 дол., 24.11.2022 р-1000 дол., 19.01.2022 -1466 дол, 28.02.2023 800 дол, 05.04.23 900 дол., 11.05.2023 -550 дол. та навпроти кожної колонки наявний підпис позивача.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За змістом правової позиції, викладеної в рішенні Верховного Суду України від 18.09.2013 року по справі № 6-63цс13- розписка, за своєю суттю є документом, який підтверджує укладення договору позики, а також засвідчує отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року в справі №464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18) зазначено, що: «за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов`язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей».

Згідно постанови КЦС ВС від 08.07.2019 р справа № 524/4946/16-ц, за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної суми.

У постанові КЦС ВС від 22.08.2019 справа № 369/3340/16-ц, зазначено, що «факт отримання коштів у борг підтверджує не будь-яка розписка, а саме розписка про отримання коштів, зі змісту якої можливо встановити, що відбулася передача певної суми коштів від позикодавця до позичальника».

Тлумачення статей 1046 та 1047 ЦК України свідчить, що по своїй суті розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видає боржник (позичальник) кредитору (позикодавцю) за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ст. 545 ЦК України, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути борговий документ (розписку) боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає на вимогу боржника. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого боргу.

Зобов`язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України), та ці підстави зазначені в ст. ст. 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України, та за відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Як передбачено ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач умови договору не виконав, отримані у борг кошти у сумі 62337,00 доларів США , з яких частково повернув борг в сумі 10066,00 доларів США, залишок суми в розмірі 52271,00 доларів США, у строк передбачений розпискою, не повернув.

Заперечення відповідача щодо неотримання грошових коштів 17.06.2022 і що складена та підписана ним розписка є лише фіксацією попередньо отриманих у позику від Позивача коштів з нарахованими відсотками, належними та допустимими доказами не підтверджені, тому суд вважає їх намаганням уникнути виконання грошового зобов`язання з повернення отриманих у борг коштів.

Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Європейський судз правлюдини вказав,що згідноз йогоусталеною практикою,яка відображаєпринцип,пов`язаний зналежним здійсненнямправосуддя,у рішенняхсудів таінших органівз вирішенняспорів маютьбути належнимчином зазначеніпідстави,на якихвони ґрунтуються.Хоча пунктом1статті 6конвенції зобов`язуєсуди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України), № 4909/04, параграф 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Усі інші обставини, на які посилались сторони в процесі судового розгляду, не змінюють правовідносин між учасниками процесу, суттєво не впливають на обсяг їх прав та обов`язків, у зв`язку з чим не потребують детального обґрунтування у рішенні.

Оскільки відповідач у добровільному порядку не вчинив дій, спрямованих на повернення коштів, тобто не виконав свої зобов`язання за Договором позики, доказів протилежного відповідачем не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення боргу за розпискою від 17.06.2022 року у розмірі 52271,00 доларів США підлягають задоволенню.

Згідно з частиною сьомою статті 158 ЦПК, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, судовий збір слід стягнути з відповідача у розмірі 13420,00 гривень на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265, 268, 272, 280-283, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України,-

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ,реєстраційний номероблікової карткиплатника податку НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_3 , заборгованість за розпискою від 17.06.2022 року в розмірі 52271,00 доларів США та судовий збір в розмірі 13420,00 грн.

Заходи забезпечення позову, обрані на підставі ухвали Зарічного районного суду від 29.05.2023 року, якою накладено арешт на будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 42,3 кв.м, житлова площа 17,9 кв.м, реєстраційний номер майна: 23312675 до розгляду справи по суті та накладено арешт на грошові кошти в розмірі 51 446,69 доларів США, які знаходяться на рахунках в банківських установах і належать або підлягають сплаті ОСОБА_2 , крім коштів, що містяться на рахунках накладення та/або звернення стягнення на які заборонено законом до розгляду справи по суті, та на підставі ухвали Краснопільського районного суду Сумської області від 07 серпня 2023 року, якою накладено арешт на транспортний засіб, а саме : Марка ТЗ: КІА; Модель ТЗ: SORENTO; Категорія ТЗ: ЛЕГКОВИЙ; Рік виробництва ТЗ: 2016; VIN: НОМЕР_4 ; Номер кузова : НОМЕР_5 ; Номерний знак : НОМЕР_6 ;Колір ТЗ : Сірий, який зареєстрований за ОСОБА_2 (РНОКПП : НОМЕР_2 ) до розгляду справи по суті, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу і рішення за цією скаргою не скасовано, воно набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повні найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3

Представники позивача: адвокат Кіншов Дмитро Сергійович, адреса: 61045, м. Харків абонентська скринька № 3350, адвокат Ковальчук Юлія Миколаївна, адреса 25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький вул. Шевченка, буд 20/24 офіс 10.

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Представник відповідача адвокат Коваленко Олександр Іванович, адреса: АДРЕСА_5

Повний текст рішення виготовлений 08 березня 2024 року

Суддя В.І.Басова