Рішення

від 07.03.2024 по справі 541/3798/23

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/3798/23

Номер провадження 2/541/106/2024

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07 березня 2024 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді- Городівського О.А.,

за участю секретаря судового засідання- Ніколаєнко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миргороді в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комишнянської селищної ради Миргородського району Полтавської області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Наконечна Надія Павлівна,-

установив:

03 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаною позовною заявою, в заяві про уточнення позовних вимог просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , на земельну ділянку площею 3,9018 га, з кадастровим номером 5323282400:00:002:0124 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Зуєвецької сільської ради Миргородського району Полтавської області, яка належала померлому ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №109587 від 11.10.2004 року.

На підтвердження позовних вимог вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входять право власності на земельну ділянку площею 3,9018 га з кадастровим номером 5323282400:00:002:0124, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Зуєвецької сільської ради Миргородського району Полтавської області. За свого життя ОСОБА_2 склав заповіт, згідно якого земельну ділянку заповів позивачці. З метою отримання свідоцтва про спадщину за заповітом після померлого ОСОБА_2 позивачка звернулася до приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Наконечної Н.П., однак отримала відмову оскільки не подавала заяву про прийняття спадщини та пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини. Позивач до нотаріальної контори не зверталась, так як фактично спадщину прийняла з зв`язку з тим, що на момент смерті спадкодавця проживала з ним. Інших спадкоємців не має. Приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Наконечною Н.П. також було повідомлено, що заповіт який був складений 21 лютого 2003 року ОСОБА_2 , не внесено до Спадкового реєстру відповідно до порядку, визначеного законодавством України. Тоді як заповіт ОСОБА_2 нотаріально посвідчений виконавчим комітетом Зуєвецької сільської ради Миргородського району Полтавської області від 21.02.2003 року за реєстровим №85 є дійсним. Заповіт недійсним чи нікчемним не визнано. Заповіт не змінено, не відмінено, не скасовано, про що секретарем Зуєвецької сільської ради Полтавської області здійснено відповідний запис на звороті дублікату заповіту.

Ухвалою судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області 08 листопада 2023 року відкрито провадження у даній справи з призначенням підготовчого судового засідання (а.с. 25).

Ухвалою суду від 21 грудня 2023 року підготовче провадження по справі закрите та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивачка не з`явилася, її представник, адвокат Жага Е.Г. подав до суду заяву в якій просив проводити розгляд справи у його відсутність та відсутність позивачки (а.с. 65).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, в направленій на адресу суду заяві просив провести розгляд справи у його відсутність (а.с. 63).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Наконечна Надія Павлівна в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином (а.с. 62).

Дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.14).

Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить, зокрема, право власності на земельну ділянку площею 3,9018 га, з кадастровим номером 5323282400:00:002:0124 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Зуєвецької сільської ради Миргородського району Полтавської області відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №109587 від 11.10.2004 року (а.с.16).

За життя, ОСОБА_2 склав заповіт від 21.02.2003 року, згідно якого земельну ділянку заповів позивачці ОСОБА_1 (а.с.15).

Згідно акту депутата Комишнянської селищної ради Мірошниченко Н.І. та свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від 06.11.2023 ОСОБА_2 в період з 2000 року і до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 проживав разом із ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 . Близьких родичів ОСОБА_2 не мав (а.с. 34).

З метою отримання свідоцтва про спадщину за заповітом після померлого ОСОБА_2 , позивачка звернулася до приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Наконечної Н.П., однак отримала відмову, оскільки пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини (а.с.21).

Відповідно до інформації наданої виконавчим комітетом Комишнянської селищної ради від 12.01.2024 та Журналу для реєстрації нотаріальних дій виконавчого комітету Зуєвецької сільської ради Миргородського району на 2002, 2003, 2004, 2005 роки відсутній запис про реєстрацію заповіту ОСОБА_2 від 21 лютого 3003 року. Внести відомості про посвідчення такого заповіту до Спадкового реєстру є неможливим. (а.с.45-53).

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Положеннями ч. 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця). Спадкування здійснюється за заповітом або законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності до ч.1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Положеннями ч.1 ст. 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

За змістом ч.1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Заповіт має бути посвідчений нотаріусом чи іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 ЦК України. Заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України (частини третя та четверта статті 1247 ЦК України).

Тлумачення норм цивільного законодавства свідчить, що несвоєчасне здійснення державної реєстрації посвідченого заповіту в Спадковому реєстрі не зумовлює його нікчемність та не є підставою для оспорюваності заповіту.

Відсутність державної реєстрації заповіту ОСОБА_2 у Спадковому реєстрі є порушенням, допущеним секретарем сільської ради, яке не впливає на волевиявлення спадкодавця щодо розпорядження власним майном, а лише свідчить про недобросовісне виконанням секретарем сільської ради своїх обов`язків щодо вчинення нотаріальних дій та не є підставою для оспорюваності заповіту.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17 листопада 2021 року справа №755/8776/18, провадження №61-4841св20.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 проживала на час відкриття спадщини із спадкодавцем та є спадкоємцем за заповітом майна померлого ОСОБА_2 , до складу якого входить зокрема право власності на земельну ділянку площею 3,9018 га, з кадастровим номером 5323282400:00:002:0124 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Зуєвецької сільської ради Миргородського району Полтавської області, тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

В зв`язку з тим, що позивач не заявляє вимоги про стягнення з відповідача на його користь судових витрат, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст.13 ЦПК України, не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно з ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 3, 12, 13, 141, 258, 263, 264, 354 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп НОМЕР_1 право власності в порядку спадкування за заповітом, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , на земельну ділянку площею 3,9018 га, з кадастровим номером 5323282400:00:002:0124 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Зуєвецької сільської ради Миргородського району Полтавської області, яка належала померлому ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №109587 від 11.10.2004 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О. А. Городівський