Ухвала

від 06.03.2024 по справі 757/49186/23-а

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/49186/23-а

У Х В А Л А

06.03.2024 Печерський районний суд м. Києва

головуючий суддя Батрин О.В.

секретар судового засідання Звонарьова В.О.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Відділ державної виконавчої служби у місті Сміла Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у місті Сміла Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови у виконавчому провадженні,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби у місті Сміла Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови у виконавчому провадженні.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 14 вересня 2022 року головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управляння Міністерства юстиції (м. Київ) Гребенюком Олександром Володимировичем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП НОМЕР_1) з примусового виконання постанови №757/6773/22-п від 29.04.2022 року, виданої Печерським районним судом м. Києва, про стягнення на користь держави штрафу в розмірі 1 700 гривень.

08 вересня 2023 року божником була сплачена в повному обсязі сума заборгованості за виконавчим провадженням № НОМЕР_1, про що свідчить квитанція до платіжної інструкції не переказ готівки № 0.0.3185863404.1, що видана ПАТ КБ «Приватбанк» про переказ готівки з призначенням платежу: «Сплата заборгованості за ВП НОМЕР_1».

12.09.2023 року старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мандрикою Олександром Анатолійовичем було встановлено, що кошти у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 з боржника було стягнуто у повному обсязі та винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Натомість, 02.10.2023 року з мобільного додатку «Дія» позивач дізнався про те, що 28.09.2023 року начальником відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Решетняком Віктором Анатолійовичем було винесено постанову про скасування процесуального документу, а саме, постанови про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1 від 12.09.2023 року, як такої, що винесеної передчасно у зв`язку з тим, нібито, що державним виконавцем недостягнуто всю суму коштів.

Так як начальник відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Решетняк Віктор Анатолійович не є керівником вищого органу державної виконавчої служби, а є лише начальником відділу - до його повноважень не належить скасування процесуальних документів, винесених державними виконавцями на підставі абзацу 4 ч. З ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження», а тому такі дії свідчать про перевищення службових повноважень.

У заявку з чим ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом за захистом свого порушеного права шляхом скасування вказаної постанови.

Ухвалою суду від 01.11.2023 року позовну заяву залишено без руху на надано строк позивачу для усунення недоліків (а.с. 27).

12 грудня 2023 року на адресу суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків позовної заяви (а.с. 29-35)

Ухвалою суду від 15.12.2023 року відкрито провадження у справі за правилами позовного (загального) провадження та призначено судове засідання на 19 лютого 2024 року.

06 лютого та 13 лютого повторно 2024 року на адресу суду від начальника відділу державної виконавчої служби у місті Сміла Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Решетняка Віктора надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечив проти позовної заяви та просив суд відмовити в її задоволенні (а.с. 45-60).

13 лютого та 19 лютого 2023 року повторно 2024 року на адресу суду від представника позивача Борт П.С. надійшла відповідь на відзив, відповідно до якого заперечив проти відзиву та просив задовольнити позов в повному обсязі (а.с. 62-87).

У судовому засіданні представник позивача Борт П.В. підтримав вимоги позовної заяви.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання. Тому суд розглянув справу у його відсутність

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі, виходячи з такого.

Згідно із статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, можуть бути суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно з ч.1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 цього Кодексу).

З аналізу наведених процесуальних норм убачається, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб`єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

При цьому, визначальні ознаки приватноправових відносин - це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило, майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Як неодноразово вказувала Велика Палата Верховного Суду в своїх рішеннях, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин (зокрема, постанова від 3 липня 2018 року в справі № 826/27224/15).

Однією з категорій адміністративних справ, як це випливає зі змісту п. 3 ч. 6 ст. 12 та п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Таким чином, юрисдикція - це передбачена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції.

Судом встановлено, що ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 року у справі №580/9397/23 позивачу відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною ОСОБА_1 до відділу Державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови та роз`яснено, що даний спір належить до юрисдикції Печерського районного суду м. Києва.

Аналізуючи мотивувальну частину ухвали вбачається, що суд дійшов висновку про необхідність звернення позивача до суду, який видав виконавчий документ для оскарження рішення, дії чи бездіяльності органів ДВС та зазначив, що до юрисдикції адміністративних судів не належать справи з приводу оскарження рішення, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих місцевими загальними та господарськими судами.

Крім того, судом зазначено, що оскільки постанову № 757/6773/22-п від 29.04.2022 року видано Печерським районним судом міста Києва, то в даному випадку законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС, тому такий спір належить до юрисдикції Печерського районного суду міста Києва.

Таким чином, судом роз`яснено позивачу порядок та юрисдикцію суду для оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС та неможливість розгляду такого спору в порядку адміністративного судочинства.

Разом з цим, судом роз`яснено позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Таким чином, суд відмовив у відкритті провадження в адміністративній справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, адже позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відомостей про оскарження відповідної ухвали суду не надано.

Тому такий спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства та ухвалою суду визначено, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Проте, позивач повторно звернувся до Печерського районного суду міста Києва, як адміністративного суду з аналогічним адміністративним позовом.

Таким чином, даний адміністративний позов поданий з порушенням ч. 5 ст. 170 КАС України.

Згідно з п. 1, 4 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства та якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Тому суд дійшов висновку, що даний позов було подано з порушенням правил предметної юрисдикції, а також в порушення заборони повторного звернення позивача до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, а тому провадження у справі підлягає закриттю.

На підставі викладеного та керуючись ст. 4, 19, 170, 238, 294 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у місті Сміла Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови у виконавчому провадженні - закрити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.В. Батрин