Постанова

від 07.03.2024 по справі 569/7901/22

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2024 року

м. Рівне

Справа № 569/7901/22

Провадження № 22-ц/4815/333/24

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Шимківа С.С.,

суддів: Ковальчук Н.М., Хилевича С.В.,

учасники справи:

позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідач ОСОБА_3 ,

розглянувши упорядку спрощеногопозовного провадженнябез повідомленняучасників справиапеляційну скаргупредставника ОСОБА_3 адвокатаПархомчук ВікторіїВіталіївни на додаткове рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 04 січня 2024 року (ухвалене у складі судді Ковальова І.М.) у справі за заявою представника ОСОБА_3 адвоката Пархомчук Вікторії Віталіївни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог Рівненська міська рада про усунення порушення цивільних прав - правил добросусідства і користування існуючими інженерними мережами, зобов`язання вчинення певних дій,-

в с т а н о в и в :

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 29 листопада 2023 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог Рівненська міська рада про усунення порушення цивільних прав - правил добросусідства і користування існуючими інженерними мережами, зобов`язання вчинення певних дій.

Представник ОСОБА_3 адвокат Пархомчук В.В. подала до Рівненського міського суду заяву про ухвалення додаткового рішення у даній справі про стягнення судових витрат по оплаті професійної правничої допомоги у розмірі 30000,00 грн..

Заява мотивована тим, що ОСОБА_3 понесла судові витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 30000 грн., що підтверджується: копією договору про надання правової допомоги від 26 серпня 2022 року укладеного між ОСОБА_3 та адвокатським об`єднанням «Лінія права», актом виконаних робіт до договору про надання правової допомоги від 22 вересня 2022 року, меморіальним ордером від 30 серпня 2022 року на суму 20000грн., квитанцією № 0.0.2657915781.2 від 30 серпня 2023 року на суму 20000 грн., додатковою угодою до договору про надання правової допомоги від 26 серпня 2022 року, що укладена 28 листопада 2023 року, актом приймання-передачі виконаних робіт до договору про надання правової допомоги від 30 листопада 2023 року, квитанцією до прибуткового касового ордера №8 від 30 листопада 2023 року на суму 10000 грн., скріншотами з мобільного додатку Legist, що підтверджує кількість судових засідань у справі.

Додатковим рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 04 січня 2024 року заяву представника ОСОБА_3 адвоката Пархомчук В.В. про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.

Дослідивши матеріали цивільної справи, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд першої інстанції визначив обґрунтованим до стягнення витрати на професійну допомогу в розмірі 5000,00 грн..

Не погоджуючись із додатковим рішенням місцевого суду, представник ОСОБА_3 адвокат Пархомчук В.В. оскаржила його до апеляційного суду.

У поданій апеляційній скарзі зазначає, що в межах виконання своїх зобов`язань за договором про надання правової допомоги ОСОБА_3 , вона підготувала відзив на позовну заяву, заперечення, клопотання про витребування доказів, заперечення щодо призначення експертизи, письмові пояснення (узагальнення), брала участь у 18 судових засіданнях (в тому числі, виїзному). Частина судових засідань відкладалася з незалежних від сторони відповідача обставин. Стверджує, що заявлений до стягнення розмір витрат на правову допомогу в сумі 30 000 гривень підтверджений належними, допустимими і достовірними доказами, є співмірним із складністю цієї справи, часом, який вона витратила на підготовку процесуальних документів та участь в засіданнях, важливим значенням для сторони відповідача результатів розгляду цієї справи, що безпосередньо могло вплинути на право ОСОБА_3 користуватися своєю земельною ділянкою.

Просить скасувати додаткове рішення суду та ухвалити нове, яким стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу в сумі 30000 гривень.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про її часткове задоволення, виходячи з наступного.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Згідност. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2ст. 137 ЦПК Українивстановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 4, ст. 137 ЦПК Українирозмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною третьою ст. 141 ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частиною 8 вищевказаної статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 13.02.2019 р. у справі №756/2114/17, «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), і розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 р. у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 лютого 2020 року (справа №648/1102/19), суд дійшов висновку, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу адвокатом відповідача долучено до матеріалів справи: копію договору про надання правової допомоги від 26 серпня 2022 року укладеного між ОСОБА_3 та Адвокатським об`єднанням «Лінія права», акт приймання-передачі виконаних робіт від 22 вересня 2022 року, меморіальний ордер від 30 серпня 2022 року на суму 20000грн., квитанцію № 0.0.2657915781.2 від 30 серпня 2023 року на суму 20000 грн., додаткову угодою до договору про надання правової допомоги від 28 листопада 2023 року, акт приймання-передачі виконаних робіт від 30 листопада 2023 року, квитанцією до прибуткового касового ордера №8 від 30 листопада 2023 року на суму 10000 грн., скріншоти з мобільного додатку Logistis, що підтверджує кількість судових засідань у справі.

Виходячи з встановлених обставин та норм процесуального законодавства, апеляційний суд приходить до переконання, що надані адвокатом Пархомчук В.В. докази про понесення відповідачем судових витрат на правничу допомогу під час розгляду справи судом першої інстанції є достатніми, допустимими і достовірними.

Разом з цим, колегія суддів вважає обґрунтованими до стягнення витрати на правничу допомогу в сумі 15000 грн., що буде обґрунтованим, співмірним із складністю справи, тривалістю її розгляду, характером позовних вимог, обсягом виконаних робіт (наданих послуг) і часом, витраченим на виконання цих робіт (послуг).

За обставин даної справи, одним із вирішальних критеріїв визначення справедливого і розумного розміру витрат на правничу допомогу є складність справи, тривалість її розгляду та мотиви місцевого суду по суті спору, який відмовив у задоволенні позову через не доведення позивачами обставин, на які вони покликалися, тобто фактично з процесуальних підстав.

Керуючись ст.ст. 367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 адвоката Пархомчук Вікторії Віталіївни задовольнити частково.

Додаткове рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 04 січня 2024 року в частині визначеного до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач Шимків С.С.

Судді: Ковальчук Н.М.

Хилевич С.В.