Ухвала

від 06.03.2024 по справі 461/3230/22

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/3230/22

Провадження № 1-кс/461/1442/24

УХВАЛА

Іменем України

06.03.2024 слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові клопотання ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить скасувати звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 20.09.2023 у справі за №461/3230/22 (провадження №1-кс/461/5152/23), у межах кримінального провадження №22021000000000363 від 22.10.2021, а саме в частині арешту грошових коштів у розмірі 1 023 973,98 доларів США, які розміщені на банківському рахунку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) № НОМЕР_2 у АТ «Сенс Банк» (МФО 300346), а також просить суд скасувати заборони встановлені ухвалою суду.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 20.09.2023 задоволено клопотання старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурора другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 та накладено арешт на майно, яке перебуває у володінні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме на грошові кошти в розмірі 1 023 973,98 доларів США, які розміщені на банківському рахунку ОСОБА_4 № НОМЕР_2 у АТ «Сенс Банк» (МФО 300346), заборонивши до завершення досудового розслідування та судового розгляду користуватися та розпоряджатися ними у будь-який спосіб. Заявник стверджує, що арешт грошових коштів є необґрунтованим та безпідставним, а вжиті заходи забезпечення в даному кримінальному провадженні порушують права ОСОБА_4 на мирне володіння власним майном. Окрім того, заявник стверджує, що слідчим суддею при ухваленні рішення про накладення арешту не враховано наявність майнових прав на зазначене вище майно (грошові кошти) у малолітніх дітей ОСОБА_4 та її чоловіка. Просив задоволити його клопотання та скасувати арешт.

ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, однак подав клопотання про розгляд справи без його участі, клопотання підтримує, просить таке задоволити.

Прокурор в судове засідання не з`явився, однак подав клопотання про розгляд справи без його участі, щодо скасування арешту покладається на розсуд суду.

Відповідно до ст.107 КПК України фіксування судового процесу не здійснювалося у зв`язку з неявкою всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали клопотання та надані докази, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання необхідно задоволити, з наступних підстав.

Відповідно до приписів статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч.2 ст.174 КПК України клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про чає та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

Підставами для скасування заходу забезпечення кримінального провадження є такі обставини, що не перевірено та не встановлено наявності належних підстав для арешту майна; відсутні достатні докази, що вказують на вчинення особою чи особами, на майно яких слідчий просить накласти арешт, кримінального правопорушення; не встановлено розмір шкоди та питання щодо наявності цивільного позову, та співрозмірності обмеження права власності; невідповідність клопотання слідчого вимогам ст.171 КПК України; розгляд клопотання слідчого про арешт майна за відсутності власника майна; накладення арешту на майно особи, яка не є підозрюваним у кримінальному провадженні.

Згідно абз.3 п.1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 КПК України, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

Слідчим відділом Управління Служби безпеки України у Львівській області під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора та Львівської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.10.2021 за № 22021000000000363, за підозрою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч.3 ст.212 КК України, за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, а також за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 3 ст. 209 КК України.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 20.09.2023 у справі № 461/3230/22 (провадження №1-кс/461/5152/23) задоволено клопотання старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурора другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , та накладено арешт на майно, яке перебуває у володінні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме на грошові кошти в розмірі 1 023 973,98 доларів США, які розміщені на банківському рахунку ОСОБА_4 № НОМЕР_2 у АТ «Сенс Банк» (МФО 300346), заборонивши до завершення досудового розслідування та судового розгляду користуватися та розпоряджатися ними у будь-який спосіб.

Окрім того, ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 20.09.2023 встановлено заборону службовим особам АТ «Сенс Банк» (МФО 300346) до завершення досудового розслідування та судового розгляду у кримінальному провадженні використання та розпорядження банківського рахунку, зупинивши проведення всіх видаткових операцій.

Також, ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 20.09.2023 передано арештоване майно Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ним в порядку та на умовах визначених ст. ст. 19, 20, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

28 березня 2008 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 укладено шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу.

Рахунок № НОМЕР_2 , що відкритий у АТ «Сенс Банк» (МФО 300346) використовується ОСОБА_9 з липня 2019 року, тобто після одруження.

Згідно ст. 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Положеннями ст. 61 Сімейного кодексу України визначено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

Частиною 1 ст. 73 Сімейного кодексу України передбачено, що за зобов`язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту на майно, слідчий суддя дійшов висновку, що надані заявником докази підтверджують факт перебування грошових коштів у спільній власності подружжя.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, з метою запобігання порушення справедливого балансу між інтересами власника майна, гарантованими йому законом і завданням цього кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.170-174, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В :

клопотання ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна - задоволити.

Скасувати арешт майна, накладений у межах кримінального провадження №22021000000000363 від 22.10.2021, який накладено ухвалою слідчого судді від 20.09.2023 у справі № 461/3230/22 (провадження №1-кс/461/5152/23), а саме арешт грошових коштів у розмірі 1 023 973,98 доларів США, які розміщені на банківському рахунку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) № НОМЕР_2 у АТ «Сенс Банк» (МФО 300346) та скасувати встановлену заборону щодо користування та розпорядження коштами у будь-який спосіб.

Скасувати заборону службовим особам АТ «Сенс Банк» (МФО 300346) до завершення досудового розслідування та судового розгляду у кримінальному провадженні щодо використання та розпорядження ними (коштами), із скасуванням зупинення проведення всіх видаткових операцій по рахунку ОСОБА_4 .

Скасувати обов`язок службовим особам АТ «Сенс Банк» (МФО 300346) надавати виписку банку (довідку) про залишок коштів на рахунку ОСОБА_4 .

Скасувати передачу арештованого майна (грошових коштів) до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ним в порядку та на умовах визначених ст.ст. 19, 20, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1