Постанова

від 08.01.2024 по справі 908/1380/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.01.2024 року м.Дніпро Справа № 908/1380/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Верхогляд Т.А. ( доповідача),

суддів: Паруснікова Ю.Б., Іванова О.Г.

секретар судового засідання Зелецький Р.Р.

за участю представників:

позивача - Грамчук М.О. (власні засоби: EasyCon) - представник ТОВ "Аптека Доктор МОМ"

скаржника - Штеннікова К.Б. (в залі суду) - представник Товариства з обмеженою відповідальністю "БаДМ"

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БаДМ" на рішення господарського суду Запорізької області від 18.01.2023 року (повне рішення складено та підписано 07.02.2023 року, суддя Ніколаєнко Р.А.) у справі №908/1380/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптеки доктор МОМ", м.Запоріжжя в особі ліквідатора арбітражного керуючого Кузнецової Валерії Володимирівни, Донецька область, м.Маріуполь,

до відповідача-1 Державного реєстратора Виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Христенка Євгена Васильовича, Запорізька область, Запорізький район, смт Комишуваха

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "БаДМ", м.Дніпро

до відповідача-3 Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіко", м.Дніпро

про скасування рішення державного реєстратора, визнання правочину недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння

в межах справи № 908/1380/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптеки доктор МОМ", м. Запоріжжя

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аптеки доктор МОМ" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Кузнецової В. В. звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до державного реєстратора Виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Христенка Є. В.; ТОВ "БаДМ"; ТОВ "Медіко" з такими вимогами: скасувати рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Христенко Євгена Васильовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 41829767 від 27.06.2018 щодо реєстрації за ТОВ "БаДМ" права власності на нерухоме майно - 49/50 частки нежилого приміщення ХІХ підвалу (літера А-5) загальною площею за внутрішніми замірами 195,2 кв.м, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, проспект Соборний, 230; визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна серія та номер 1722, виданий 06.11.2018 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мошковською Н. М.; витребувати на користь ТОВ "Аптеки доктор МОМ" нерухоме майно - 49/50 частки нежитлового приміщення ХІХ підвалу (літера А-5) загальною площею за внутрішніми замірами 195,2 кв.м, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, проспект Соборний, 230.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що державним реєстратором прийнято рішення про реєстрацію права власності за ТОВ "БаДМ" як іпотекодержателем на належне ТОВ "Аптеки доктор МОМ" як іпотекодавцю нерухоме майно. Такі дії, а також подальше відчуження майна на користь ТОВ "Медіко" позивач вважає незаконними, оскільки жодних вимог про усунення порушень забезпечених іпотекою зобов`язань, як того вимагала ст. 35 Закону України "Про іпотеку" позивач не отримував; на момент звернення стягнення на іпотечне майно у позивача була відсутня заборгованість перед своїм контрагентом - ТОВ "БаДМ"; про проведення ринкової оцінки предмета іпотеки, що є обов`язковою умовою у разі звернення стягнення на предмет іпотеки, позивачу нічого не відомо.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 25.03.2021 у даній справі, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2021, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.01.2022 касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптеки доктор МОМ" арбітражного керуючого Кузнецової Валерії Володимирівни - задоволено частково; постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2021 та рішення господарського суду Запорізької області від 25.03.2021 скасовано; справу направлено на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Постанова суду касаційної інстанції мотивована посиланням на наступні обставини:

- передчасними є висновки судів про відсутність порушень іпотечного договору та вимог Закону України "Про іпотеку" під час звернення стягнення іпотекодержателем ТОВ "БаДМ" на предмет іпотеки, оскільки суди належним чином не встановили переліку та змісту документів, які стали підставою для прийняття оспорюваного рішення державного реєстратора. В матеріалах справи взагалі відсутня вимога про усунення порушення зобов`язання (вих.№ 738 від 30.04.2018), на яку послались суди попередніх інстанцій, зазначаючи про дотримання ТОВ "БаДМ" вимог ст. 35 Закону України "Про іпотеку". Так, формуючи висновок про те, що іпотекодавець отримав вимогу про усунення порушення зобов`язань за договором поставки та не виконав її, суди попередніх інстанцій не дослідили її змісту;

- у зв`язку із передчасністю висновку про відсутність порушення іпотечного договору та вимог закону під час звернення стягнення на іпотечне майно, передчасними є висновки судів попередніх інстанцій про правомірність подальшого відчуження ТОВ "БаДМ" спірного майна;

- у матеріалах справи відсутній оспорюваний позивачем договір купівлі-продажу, на підставі якого ТОВ "БаДМ" відчужив на користь ТОВ "Медіко" спірне нерухоме майно;

- судами не надано оцінки щодо повідомлення ТОВ "БаДМ" про зміну адреси ТОВ "Аптеки Доктор Мом" станом на час надіслання вимоги про усунення порушення (02.05.2018);

- суди попередніх інстанцій не надали оцінки тому, що ТОВ "Аптеки доктор МОМ" перебувало у процедурі ліквідації відповідно до положень ст. ст. 110 - 112 ЦК України, не з`ясували, чи зверталось ТОВ "БаДМ" до ліквідаційної комісії з вимогами щодо неналежного виконання спірного договору поставки, у чому полягав зміст таких вимог, та чи були вони розглянуті ліквідаційною комісією;

- вирішуючи спір у цій справі, суд першої інстанції не надав оцінки доводам позивача щодо неналежного проведення оцінки спірного майна, зазначивши в ухвалі від 13.10.2020, що такі доводи є зміною підстав позову, що заявлені після закінчення підготовчого провадження та підлягають залишенню без розгляду.

Частинами 5, 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч.1, ч.4, ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Під час нового розгляду, рішенням господарського суду Запорізької області від 18.01.2023 у даній справі позов задоволено повністю.

Рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Христенка Євгена Васильовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 41829767 від 27.06.2018 щодо реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю "БаДМ" права власності на нерухоме майно - 49/50 частки нежилого приміщення ХІХ підвалу (літера А-5) загальною площею за внутрішніми замірами 195,2 кв.м, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, проспект Соборний, 230 скасовано.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна між Товариством з обмеженою відповідальністю "БаДМ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Медіко" від 06.11.2018, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мошковською Н. М. та зареєстрований в реєстрі за № 1722.

Витребувано з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіко" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптеки доктор МОМ" нерухоме майно - 49/50 частки нежитлового приміщення ХІХ підвалу (літера А-5) загальною площею за внутрішніми замірами 195,2 кв.м, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, проспект Соборний, 230.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "БаДМ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптеки доктор МОМ" 2102 грн 00 коп. відшкодування судового збору.

Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що:

- державний реєстратор - відповідач 1, в будь-якому разі не вправі був приймати рішення про реєстрацію права власності на спірне майно, здійснювати реєстраційні дії, поки не буде знятий арешт, накладений на майно ТОВ "Аптеки доктор МОМ", яке до того було передано в іпотеку на користь ТОВ "БаДМ";

- першочерговим предметом доказування є обставини повідомлення іпотекодержателем - ТОВ "БаДМ" іпотекодавця - ТОВ "Аптеки доктор МОМ" про необхідність сплати заборгованості (неустойки, процентів) із застереженням про звернення стягнення на іпотечне майно за відсутності оплати;

- після того як ТОВ "БаДМ" дізналося про самоліквідацію ТОВ "Аптеки доктор МОМ", та потім - про заміну, призначення іншого ліквідатора ТОВ "Аптеки доктор МОМ" та іншу, ніж за відомостями Єдиного державного реєстру, адресу ліквідатора, вся кореспонденція мала направлятись на адресу нового ліквідатора Нікітенка М.О., оскільки саме останній в силу закону став наділений повноваженнями щодо управління справами ТОВ "Аптеки доктор МОМ", представляти інтереси Товариства у відносинах з третіми особами, виступати у суді;

- в даному випадку ТОВ "Аптеки доктор МОМ" письмово сповістив ТОВ "БаДМ" про зміну адреси;

- наполягання відповідача-2 на відсутності його обов`язку надіслати вимогу про усунення порушення на нову адресу позивача, яка є іншою, ніж його адреса за відомостями Єдиного державного реєстру, не узгоджується з п.п.5.2, 6.3 договору іпотеки;

- обставина отримання відправлення з вимогою про усунення порушення уповноваженою особою позивача є недоведеною та спростованою;

- за відсутності належного надсилання вимоги в порядку ч.1 ст.35 Закону України "Про іпотеку", іпотекодавець не набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання;

- відповідач-2 не надав суду будь-яких доказів щодо повідомлення позивача про оцінку майна, про визначену оціночну вартість майна тощо;

- в даному випадку вчинення договору купівлі-продажу безумовно порушило права та інтереси позивача внаслідок противоправного та поза умов договору іпотеки оформлення за ТОВ "БаДМ" права власності на іпотечне майно та подальшого продажу цього майна за оспореним позивачем договором купівлі-продажу;

- майно слід вважати таким, що вибуло з володіння власника - ТОВ "Аптеки доктор МОМ" поза волею останнього, поза права відчужувача майна - ТОВ "БаДМ" на продаж. Таким чином, позивач вправі витребовувати майно від ТОВ "Медіко" на підставі п.3 ч.1 ст.388 Цивільного кодексу України.

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "БаДМ" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на наступні обставини:

- судом залишено поза увагою, що чинним законодавством передбачено переважне право іпотекодержателя задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання;

- пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації;

- у разі, якщо іпотекодержатель, який має вищий пріоритет (право якого виникло раніше), задовольняє свої вимоги за рахунок предмета іпотеки, то таке набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки зумовлює втрату чинності (припинення) прав та вимог щодо предмета іпотеки, які мають нижчий пріоритет, що узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного суду від 13.07.2022 у справі №199/8324/19;

- судом не враховано норми ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п.3 ч.4 якої встановлено, що відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини першої цієї статті, не застосовується у разі: державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що набувається у результаті його примусової реалізації відповідно до закону;

- оскаржуване рішення не містить спростувань, що підписавши іпотечне застереження, сторони визначили лише можливі шляхи звернення стягнення, які має право використати іпотекодержатель, а стягнення є примусовою дією іпотекодержателя, направленою до іпотекдодавця з метою задоволення своїх вимог, що з урахуванням конструкції ст.ст.36,37 Закону України "Про іпотеку" залежить не від наявності згоди іпотекодавця або вчинення дій, що свідчить про його згоду, а від наявності факту невиконання боржником умов основного зобов`язання;

- Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі №199/8324/19 зазначила, що наявність у державному реєстрі запису про арешт, який виник після іпотеки, не може бути перешкодою для реалізації прав іпотекодержателя щодо звернення стягнення на предмет іпотеки; державна реєстрація права власності за іпотекодержателем допустима на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, якщо обтяження виникло пізніше іпотеки;

- реєстрація права власності на передане в іпотеку майно за іпотекодержателем (відповідачем-2) на підставі відповідного застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, якщо обтяження виникло пізніше іпотеки, підпадає під виняток, встановлений в п.3 ч.4 ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", який передбачає, що відмова в державній реєстрації прав з підстав, зазначених в п.6 ч.1 ст.24 цього Закону, не застосовується;

- висновки суду першої інстанції щодо неналежного підходу державного реєстратора до прийняття документів спростовуються тим, що Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав. Як вбачається з картки прийому заяви №129195947, відповідач-2 надав всі перелічені в Порядку документи, що свідчить про відсутність підстав для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем;

- висновки суду першої інстанції щодо неотримання вимоги від ТОВ "БаДМ" про усунення порушень є такими, що не відповідають дійсним обставинам справи та спростовуються долученими до матеріалів справи доказами про вручення такої вимоги адресату за вказаною в іпотечному договорі адресою;

- згідно даних Єдиного державного реєстру, адреса позивача (іпотекодавця) станом на 02.05.2018 збігалася з адресою, за якою ТОВ "БаДМ" направлено повідомлення, а саме - м.Запоріжжя, пр.Соборний, 230. Зазначена адреса залишається незмінною на дату винесення оскаржуваного рішення. Таким чином, висновок суду про необхідність направлення повідомлення на іншу адресу, ніж зазначена в Єдиному державному реєстру та про яку ТОВ "БаДМ" не було повідомлено на дату направлення повідомлення, не ґрунтується на вимогах законодавства та спростовуються матеріалами справи;

- матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували отримання іпотекодержателем - ТОВ "БаДМ" будь-яких повідомлень про зміну іпотекодавцем - ТОВ "Аптеки доктор МОМ" адреси іпотекодавця до дати направлення іпотекодавцем письмової вимоги про усунення порушень (вих.№738 від 30.04.2018) з рекомендованим повідомленням №0103045271041;

- звіт про оцінку не суперечить вимогам законодавства, а зміст оскаржуваного рішення та матеріали справи не містять доказів з посиланням на норми права, які б підтверджували, що в діях суб`єкта оціночної діяльності під час проведення дослідження та складання звіту про оцінку нерухомого майна були порушення вимог чинного законодавства;

- умовами іпотечного договору не передбачено погодження сторонами ціни предмета іпотеки у разі звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності в позасудовому порядку;

- судом залишено поза увагою порушення накладенням Дніпровським ВДВС у м.Запоріжжі арешту на майно боржника, оскільки вказане майно є заставним та на момент накладення арешту іпотека була дійсна;

- накладення арешту на заставне майно допускається лише у виключних випадках, перелік яких передбачений ст.51 Закону України "Про виконавче провадження", тому дії Дніпровського ВДВС у м.Запоріжжі, що полягали у накладенні арешту на іпотечне майно, є неправомірними та такими, що порушують законні права та інтереси іпотекодержателя (ТОВ "БаДМ");

- захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, але не володіє ним, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до особи, яка незаконно володіє цим майном (у разі відсутності між ними зобов`язально-правових відносин), якщо для цього існують підстави, передбачені ст.388 Цивільного кодексу України, які, зокрема, дають право витребувати майно від добросовісного набувача.

У відзиві на апеляційну скаргу Державний реєстратор Виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Христенко Євген Васильович просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своєї правової позиції відповідач-1 зазначає, що:

- рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Христенка Євгена Васильовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 41829767 від 27.06.2018 відповідає нормам закону;

- під час вчинення реєстраційної дії державним реєстратором шляхом моніторингу спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було виявлено обтяження майна - арешту на нерухоме майно на підставі постанови Дніпровського ВДВС м.Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області про арешт майна боржника від 18.06.2018 №56621185;

- дії ВДВС при накладенні арешту на іпотечне майно є незаконними, такими, що порушують встановлений Законом України "Про іпотеку" пріоритет іпотекодержателя та вчинені з порушенням Закону України "Про виконавче провадження";

- реєстрація права власності на передане в іпотеку майно за іпотекодержателем (ТОВ "БаДМ") на підставі відповідного застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, якщо обтяження виникло пізніше іпотеки, підпадає під виняток, встановлений у п.3 ч.4 ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", який передбачає, що відмова в державній реєстрації прав з підстав, зазначених у п.6 ч.1 ст.24 цього Закону, не застосовується у разі державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що набувається у результаті його примусової реалізації відповідно до закону;

- позивач був належним чином повідомлений про заявлену вимогу про усунення порушень основного зобов`язання за договором поставки, в забезпечення якого був укладений договір іпотеки, згідно з умовами якого та внаслідок неусунення порушень у встановлений строк було задоволено вимогу іпотекодержателя - ТОВ "БаДМ" шляхом набуття іпотечного майна у власність;

- відповідач-2 не може нести відповідальність за сам факт вручення повідомлення уповноваженій особі позивача, розраховуючи на добросовісність осіб, які отримують поштові відправлення, що надійшли на поштову адресу позивача;

- ухвала господарського суду від 04.08.2022 у даній справі, якою зобов`язано Міністерство юстиції України провести у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно камеральну перевірку державного реєстратора виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Христенка Євгена Васильовича щодо реєстраційних дій за об`єктом нерухомого майна - реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1035504023101 (нерухоме майно - 49/50 частки нежилого приміщення ХІХ підвалу (літера А-5) загальною площею 199,4 кв.м, що розташоване за адресою: м.Запоріжжя, проспект Соборний, 230, яке було зареєстроване на праві власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "БаДМ" (49005, м.Дніпро, вул. Панікахи, 2, код ЄДРПОУ 31816235) згідно рішення державного реєстратора виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Христенка Євгена Васильовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 41829767 від 27.06.2018) є результатом втручання у дискреційні повноваження Міністерства юстиції України, оскільки відсутня така підстава проведення камеральної перевірки, як виконання ухвали суду.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аптеки доктор Мом" у наданих поясненнях вказує наступне:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Аптеки доктор Мом" не оспорює пріоритет іпотекодержателя, встановлений законом, проте звертає увагу суду на суперечливу поведінку, недоброчесну ділову практику ТОВ "БаДМ" та порушення останнім вимог чинного законодавства щодо дотримання встановлених законом процедур;

- реєстратор достеменно не володів фактичними вихідними даними щодо суми боргу та вартості майна, що відчужується в рахунок іпотечного зобов`язання, що свідчить про неможливість відчуження майна на користь ТОВ "БаДМ" в рахунок іпотечного зобов`язання;

- ТОВ "Аптеки доктор Мом", погашаючи заборгованість перед ТОВ "БаДМ", розумно вважало, що заборгованість відсутня;

- пріоритет іпотекодержателя, встановлений законом, не може звільняти останнього від дотримання процедур, встановлених цим законом, інакше б порушувались права інших осіб, зокрема інших кредиторів.

В судове засідання з`явились представники позивача та відповідача -2, які надали відповідні пояснення. Інші учасники справи правом участі у судовому засіданні не скористалися, явку повноважних представників не забезпечили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до клопотання на адресу Центрального апеляційного господарського суду відповідач-1 просив провести розгляд апеляційної скарги за його відсутності.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши присутніх учасників справи, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів доходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Аптеки доктор Мом" (покупець, іпотекодавець) та ТОВ "БаДМ" (постачальник, іпотекодержатель) було укладено договір поставки №04236 від 19.08.2016, за умовами якого постачальник зобов`язався поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

В розділі 6 договору поставки сторони погодили порядок здійснення оплати товару.

У випадку порушення строку оплати поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення та, окрім того, при простроченні оплати поставленого товару на двадцять календарних днів покупець зобов`язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 30% від вартості поставленого та неоплаченого у строк товару. Покупець сплачує постачальнику суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення платежу, а також десять процентів річних від простроченої суми в порядку ст. 625 ЦК України (п. п. 7.2, 7.3 договору поставки).

Відповідно до розділу 10 договору поставки сторони домовились, що всі спори, які випливають з цього договору або у зв`язку з ним, в тому числі, але не обмежуючись спори про і визнання договору дійсним чи недійсним, укладеним чи не укладеним, підлягають передачі на розгляд і остаточне вирішення третейському суду, що створений для вирішення конкретного спору. Сторони домовились, що кількісний склад третейського суду, створеного для вирішення конкретного спору, буде складатися із одного судді - Венської Оксани Олександрівни, місце проживання: АДРЕСА_1 . Місце розгляду спору - м. Дніпро, вул. Харківська, буд.5, оф.11-а.

В забезпечення виконання зобов`язань за договором поставки від 19.08.2016 №04236 між ТОВ "БаДМ" (іпотекодержатель) та ТОВ "Аптеки доктор Мом" (іпотекодавцем) укладено договір іпотеки від 05.10.2016, який посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Деллаловою В. М.

Згідно з п.1.1 договору іпотеки від 05.10.2016 іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю в якості забезпечення виконання основного зобов`язання нерухоме майно - 49/50 (сорок дев`ять п`ятдесятих) часток нежитлового приміщення XIX підвалу (літера А-5) загальною площею за внутрішніми замірами 195,2 кв. м., що знаходиться за адресою м.Запоріжжя, проспект Соборний (колишній проспект Леніна), будинок 230 .

Відповідно до п. 1.2 договору іпотеки іпотекою забезпечуються у повному обсязі вимоги іпотекодержателя до іпотекодавця за договором поставки від 19.08.2016 №04236, згідно з яким останній зобов`язаний своєчасно сплачувати іпотекодержателю вартість поставленого товару, на умовах, передбачених основним договором, а саме: покупець (іпотекодавець) зобов`язується сплатити суму за товар в термін, зазначений в накладній на товар; ціна товару за одиницю вказується в накладній у гривнях; сплачувати пеню, неустойку, штрафи, інші платежі за основним договором.

Предмет іпотеки сторони визначили в сумі 900 000,00 грн (п. 2.3 договору іпотеки від 05.10.2016).

Приписами п. 5.1 договору іпотеки встановлено, що іпотекодержатель має право у разі порушення основного зобов`язання та/або умов договору іпотеки задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Пунктом 5.2 договору іпотеки передбачено, що у разі порушення іпотекодавцем основного зобов`язання та/або умов договору іпотеки іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушень зобов`язання у тридцятиденний строк. Якщо вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки. Повідомлення направляється рекомендованим листом або телеграмою за адресою іпотекодавця, зазначеною в цьому договорі. Повідомлення вважається врученим, якщо іпотекодавець не сповістив іпотекодержателя письмово про зміну своєї адреси. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Пунктами 5.1 та 5.4 договору іпотеки сторонами узгоджено, що іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із наступних способів шляхом вчинення виконавчого напису нотаріусом або згідно з договором (або застереженням, вказаним в цьому договорі) про задоволення вимог іпотекодержателя, або в судовому та/або позасудовому або іншому, передбаченому чинним законодавством України, порядку, та його реалізацію. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за вибором іпотекодержателя на підставі: рішення суду; виконавчого напису нотаріуса; в порядку позасудового врегулювання на підставі розділу 6 цього договору.

Сторони вирішили, що звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання здійснюється, за вибором іпотекодержателя, на підставі (ст. 36 Закону України "Про іпотеку"); відповідного застереження в цьому договорі іпотеки; договору між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя (п. 6.1 договору іпотеки).

За змістом п. 6.2 договору іпотеки іпотекодержатель має право отримати предмет іпотеки у свою власність в рахунок виконання основного зобов`язання іпотекодавця у порядку, встановленому ст. 37 Закону України "Про іпотеку". При реалізації даного способу задоволення вимог іпотекодержателя, договір іпотеки та/або договір про задоволення вимог іпотекодержателя є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки. При цьому, предмет іпотеки набувається у власність іпотекодержателя за вартістю, що буде визначена на підставі висновку незалежного експерта-суб`єкта оціночної діяльності, правоздатність якого підтверджена сертифікатом суб`єкта оціночної діяльності. При оцінці предмета іпотеки незалежний експерт повинен використовувати всі методи оцінки, які передбачені чинним законодавством України на момент оцінки. Якщо фактичний розмір заборгованості іпотекодавця за основним зобов`язанням та цим договором менший за вартість, що вказана у висновку незалежного експерта-суб`єкта оціночної діяльності, іпотекодержатель перераховує різницю на поточний рахунок іпотекодавця протягом 3-х (трьох) робочих днів з моменту набуття у власність предмета іпотеки.

В п. 6.3. договору іпотеки сторони погодили, що вимоги п. 5.2 договору іпотеки щодо надіслання вимоги про усунення порушень, застосовуються також до звернення стягнення шляхом позасудового врегулювання.

На виконання умов договору поставки ТОВ "БаДМ" здійснювало поставку ТОВ "Аптеки доктор Мом" лікарських препаратів та засобів, супутніх товарів, інших форм медичного асортименту.

27.04.2018 ТОВ "БаДМ" звернулось до третейського суду, створеного для вирішення конкретного спору, у складі судді Венської Оксани Олександрівни з позовом до ТОВ "Аптеки доктор Мом" про стягнення заборгованості за договором поставки № 04236 від 19.08.2016.

Рішенням третейського суду від 16.05.2018, створеного для вирішення конкретного спору у складі судді Венської Оксани Олександрівни, позов ТОВ "БаДМ" задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Аптеки доктор Мом" на користь ТОВ "БаДМ" суму штрафних санкцій в розмірі 951 781,92 грн, 10% річних в розмірі 17 338,97 грн та судові витрати в розмірі 2 000 грн.

Відповідно до рішення третейського суду від 16.05.2018 зазначені штрафні санкції, нараховані внаслідок неналежного виконання ТОВ "Аптеки доктор Мом" умов договору поставки № 04236 від 19.08.2016 в частині дотримання строків оплати товару.

Державним реєстратором Виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Христенком Є. В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав індексний номер: 41829767 від 27.06.2018 щодо реєстрації за ТОВ "БаДМ" права власності на нерухоме майно - 49/50 частки нежилого приміщення ХІХ підвалу (літера А-5) загальною площею за внутрішніми замірами 195,2 кв. м, що розташоване за адресою: м.Запоріжжя, проспект Соборний, 230.

06.11. 2018 року ТОВ "БаДМ" продало спірне нерухоме майно ТОВ "Медіко", про що укладено відповідний договір купівлі-продажу.

Не погодившись із зверненням стягнення ТОВ "БаДМ" на іпотечне майно та його подальшим відчуженням на користь ТОВ "Медіко", ТОВ "Аптеки доктор Мом" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Кузнецової В. В. звернулось до суду з даним позовом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про іпотеку" (тут і надалі у редакції Закону від 19.10.2016, що діяла на момент звернення стягнення на іпотечне майно) іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; основне зобов`язання - зобов`язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов`язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.

За змістом ч.ч.1,3 ст. 36 Закону України "Про іпотеку" сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом (ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку").

Згідно з статтею 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов`язання та/або іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Отже, за змістом частини першої статті 33 та частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" реалізації права іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки передує реалізація ним права вимагати дострокового виконання основного зобов`язання. І лише якщо останнє не виконане чи неналежно виконане, іпотекодержатель, якщо інше не передбачено законом, може звертати стягнення на предмет іпотеки. Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає іпотекодержателю звернутися з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов`язання відповідно до частини другої статті 35 Закону України "Про іпотеку".

Умови договору іпотеки та вимоги частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" пов`язують можливість задоволення вимог кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки з дотриманням іпотекодержателем процедури належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов`язання.

Належним необхідно вважати надсилання вимоги з дотриманням встановленого договором порядку на адресу отримувача, яка вказана в договорі або додатково повідомлена відповідно до умов договору. Якщо такий порядок договором не визначений, відповідно до звичаїв ділового обороту належне направлення вимоги може здійснюватися засобами поштового зв`язку чи кур`єрської служби, які дозволяють встановити зміст відправлення та підтвердити його вручення, наприклад, цінним листом з описом вкладеного відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270.

Належним дотриманням іпотекодержателем процедури повідомлення іпотекодавця та боржника, якщо він є відмінним від іпотекодавця, про вимогу стосовно усунення порушення також слід вважати також таке повідомлення, що було надіслане належним чином, проте не отримане внаслідок недбалості або ухилення від отримання.

Направлення такої вимоги іпотекодавцю про усунення порушень основного зобов`язання обґрунтовується саме тим, що іпотекодавець має право замість боржника усунути порушення основного зобов`язання і тим самим убезпечити себе від звернення стягнення на належний йому предмет іпотеки.

У разі дотримання іпотекодержателем порядку належного надсилання вимоги про усунення порушення основного зобов`язання діє презумпція належного повідомлення іпотекодержателя про необхідність усунення порушень основного зобов`язання, яка може бути спростована іпотекодавцем в загальному порядку.

За відсутності такого належного надсилання вимоги відповідно до частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" іпотекодавець не набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання.

Таким чином, недотримання вимог частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" щодо належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов`язання унеможливлює застосовування позасудового способу задоволення вимог іпотекодержателя.

При цьому, метою повідомлення іпотекодержателем іпотекодавця та інших осіб є доведення до їх відома наміру іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Тому іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання лише за умови належного надсилання вимоги, коли іпотекодавець фактично отримав таку вимогу або мав її отримати, але не отримав внаслідок власної недбалості чи ухилення від такого отримання.

В іншому випадку іпотекодержатель не набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, зокрема не вправі відчужувати предмет іпотеки іншій особі. За таких умов предмет іпотеки, придбаний іншою особою за договором з іпотекодержателем, є майном, придбаним в особи, яка не мала права його відчужувати. При цьому добросовісна особа, яка придбаває майно в особи, яка не є його власником, має пересвідчитися у наявності в останньої права розпоряджатися чужим майном.

До таких висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 03.02.2021 в справі №278/3367/19-ц.

Відповідно до умов договору іпотеки, іпотекодержатель має право в порядку ст. 37 Закону України "Про іпотеку" отримати предмет іпотеки у свою власність в рахунок виконання зобов`язань іпотекодавця за договором поставки №04236 від 19.08.2016.

Згідно з п.1 ч.1 ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

За змістом п. 2 ч. 3 ст. 10 зазначеного Закону державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

В п. 40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 визначено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та цим Порядком.

Згідно з п. 61 вказаного Порядку для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: 1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; 3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

02.05.2018 іпотекодержатель направив іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушень шляхом сплати забезпечених іпотекою 30% штрафу та 10% річних в порядку ст.625 Цивільного кодексу України за вих. № 738 від 30.04.2018. В подальшому, як вказано вище, законність вимоги та розмір заборгованості позивача перед відповідачем-2 підтверджено рішенням третейського суду від 16.05.2018.

Вказана вимога була надіслана Товариству з обмеженою відповідальністю "Аптеки доктор МОМ" рекомендованим листом з описом вкладення за адресою, вказаною іпотекодавцем в договорі іпотеки: 69006, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.230.

Вимогу за вих.№738 від 30.04.2018 позивачем отримано 08.05.2018, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Крім того, отримання зазначеної вимоги уповноваженою особою ТОВ "Аптеки доктор Мом" підтверджено листом Запорізької дирекції ПАТ "Укрпошта" від 03.12.2018 за №20-14-Ч-39943, відповідно до якого проведеною перевіркою виробничих документів відділення поштового зв`язку (ВПЗ) №6 м.Запоріжжя встановлено, що поштове відправлення "Укрпошта Експрес" з рекомендованим повідомленням №0103045271041 прийняте у ВПЗ №30 м.Київ 02.05.2018 на адресу: ТОВ "Аптеки доктор Мом" (69006, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 230), до адресного відділення поштового зв`язку ВПС №6 м.Запоріжжя надійшов 04.05.2018.

Поштове відправлення "Укрпошта Експрес" з рекомендованим повідомленням №0103045271041 вручено 08.05.2018 на підставі доручення уповноваженій особі.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання позивача, що вимогу за вих.№738 від 30.04.2018 надіслано ТОВ "Аптеки доктор Мом" за неналежною адресою та вручено неуповноваженій особі даного товариства і щодо цього звертає увагу на наступні обставини:

Відповідно до ст.93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру (ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України).

Згідно з п.10 ч.2 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" серед відомостей, що в обов`язковому порядку повинні міститися в Єдиному державному реєстрі, є інформація про місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Якщо відомості, що підлягають внесенню до єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними (ч. 2 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

Зі змісту частини 4 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" вбачається, що державній реєстрації підлягають і зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, тобто і зміна місцезнаходження, про що юридична особа має звернутись із відповідною заявою. Не вживши заходів для внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про зміну свого місцезнаходження (в разі такої зміни), юридична особа повинна передбачити або свідомо допускати можливість настання певних негативних наслідків (зокрема неотримання поштової кореспонденції).

Частина 1 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлює презумпцію достовірності відомостей з Єдиного державного реєстру, якщо ця презумпція не спростована у встановленому порядку.

З огляду на наведене, враховуючи, що на момент направлення вимоги вих.№738 від 30.04.2018 про усунення порушень та на даний час у Єдиному державному реєстрі місцезнаходженням позивача зазначено: 69006, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.230 і така ж адреса місцезнаходження позивача зазначена в договорі іпотеки, тому вказані відомості щодо місцезнаходження позивача були достовірними і ТОВ "БаДМ" правильно направило вказану вимогу на зазначену адресу позивача.

Необхідно звернути увагу, що апелянт заперечує факт його своєчасного повідомлення про зміну місцезнаходження ТОВ "Аптеки доктор МОМ", на підтвердження чого позивач надав лист від 10.04.2018. Вказане повідомлення Голови ліквідаційної комісії ТОВ "Аптеки Доктор Мом" Нікітенко М.О. не можна вважати доказами зміни адреси іпотекодавця відповідно до умов укладеного сторонами договору іпотеки від 05.10.2016 року та з урахуванням положень Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Крім того, матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували отримання іпотекодержателем - ТОВ "БаДМ" вказаного листа до дати направлення іпотекодавцю письмової вимоги про усунення порушень.

За викладеного позивач несе всі ризики за настання наслідків, спричинених неповідомленням відповідача-2 про зміну свого місцезнаходження.

При цьому під письмовим повідомленням слід розуміти не тільки направлення відповідних відомостей зазначеним особам у письмовому вигляді, а й отримання цими особами відомостей, які мають бути їм повідомлені.

Отже, за загальним змістом термін "повідомлення" включає в себе не тільки направлення відомостей, з якими особа має бути обізнаною, а й отримання цією особою зазначених відомостей (правова позиція з цього питання викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 по справі №465/650/16-ц, постанові Верховного Суду від 10.04.2019 по справі №756/13399/15-ц).

Щодо отримання позивачем вимоги відповідача-2 слід зауважити також таке:

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та відносини між ними врегульовані, зокрема, Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (надалі Правила, в редакції чинній на час відправлення вимоги за вих.№738 від 30.04.2018).

Пунктом 89 Правил визначено, що реєстровані поштові відправлення вручаються, кошти за поштовими переказами виплачуються одержувачам за умови пред`явлення ними паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, військового квитка для військовослужбовця строкової служби, посвідчення народного депутата України, документа, що замінює паспорт, паспорта іноземного громадянина з візою або посвідки на постійне чи тимчасове проживання на території України іноземного громадянина.

Порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам визначається на підставі договору, що укладається юридичною особою з оператором поштового зв`язку за місцем обслуговування (п.94 Правил).

Реєстровані поштові відправлення (крім рекомендованих), адресовані юридичним особам, видаються їх представникам, уповноваженим на одержання пошти, в об`єкті поштового зв`язку на підставі довіреності, оформленої в установленому порядку. Копія довіреності, засвідчена в установленому порядку, зберігається в об`єкті поштового зв`язку (п.96 Правил).

Відповідно до п.105 Правил для одержання реєстрованого поштового відправлення, коштів за поштовим переказом одержувач повинен заповнити бланк повідомлення із зазначенням даних пред`явленого документа, що посвідчує особу (назва, серія, номер, дата видачі, найменування органу, який видав), дати одержання поштового відправлення, поштового переказу та розписатись. У разі одержання реєстрованого поштового відправлення, коштів за поштовим переказом, адресованих до запитання, на абонементну скриньку або за місцем роботи, а також коли адреса, зазначена на поштовому відправленні, поштовому переказі, не відповідає адресі місця реєстрації одержувача, крім даних про документ, що посвідчує особу, зазначається також адреса, за якою фактично проживає одержувач.

Таким чином, обов`язок щодо перевірки повноважень представника позивача на отримання поштового відправлення покладено на працівників АТ "Укрпошта", а положення Правил надання послуг поштового зв`язку свідчать, що видача рекомендованого поштового відправлення одержувачу здійснюється відділенням поштового зв`язку виключно за умови пред`явлення документів, що посвідчують особу, і власноруч зазначеного прізвища та підпису одержувача в книзі (на окремому аркуші) встановленого зразка.

Позивачем не надано суду доказів того, що ним узгоджувався порядок доставки пошти з АТ "Укрпошта" та визначалися конкретні уповноважені особи на отримання поштової кореспонденції, а тому колегія суддів (за відсутності доказів протилежного) доходить до висновку, що пошта для позивача доставлялася на загальних умовах, зокрема, рекомендовані поштові відправлення могли бути вручені одержувачам за умови пред`явлення ними документів, що посвідчують особу згідно із законодавством.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази неналежного виконання посадовими особами ПАТ "Укрпошта" своїх обов`язків щодо вручення поштового відправлення №0103045271041, а тому вказане відправлення вважається врученим ТОВ "Аптеки доктор Мом".

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що письмова вимога за вих. № 738 від 30.04.2018 була надіслана позивачу в порядку, визначеному Законом України "Про іпотеку" та умовами договору іпотеки, а в матеріалах справи містяться докази належного дотримання іпотекодержателем процедури повідомлення іпотекодавця про вимогу стосовно усунення порушення.

Колегією суддів встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази звернення ТОВ "БаДМ" до ліквідаційної комісії ТОВ "Аптеки доктор МОМ" з вимогами щодо неналежного виконання спірного договору поставки відповідно до положень ст. ст. 110 - 112 ЦК України, однак таке звернення є правом, а не обов`язком відповідача-2.

Встановлено, що зазначену у повідомленні вимогу боржником не оплачено, у зв`язку з чим ТОВ "БаДМ" правомірно звернулося до державного реєстратора для здійснення державної реєстрації прав власності на підставі договору іпотеки.

Апеляційний господарський суд вважає необгрунтованими твердження позивача щодо неналежного проведення оцінки майна.

Так, відповідно до ч.3 ст.37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності.

Пунктом 6.2 договору іпотеки визначено, що предмет іпотеки набувається у власність іпотекодержателя за вартістю, що буде визначена на підставі висновку незалежного експерта-суб`єкта оціночної діяльності, правоздатність якого підтверджена сертифікатом суб`єкта оціночної діяльності. При оцінці предмета іпотеки незалежний експерт повинен використовувати всі методи оцінки, які передбачені чинним законодавством України на момент оцінки.

На виконання ч.3 ст.37 Закону України "Про іпотеку" та п.6.2 договору іпотеки перед набуттям предмета іпотеки у власність ТОВ "БаДМ" було замовлено відповідну оцінку у суб`єкта оціночної діяльності.

11.06.2018 суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Бюро Полекс" (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності виданий ФДМУ №104/18 від 06.02.2018) проведено оцінку нежитлового приміщення ХІХ, загальною площею 195,2 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Запоріжжя, пр.Соборний. буд.230, про що складено відповідний висновок про вартість майна.

Частиною 1 ст.12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (в редакції, чинній на момент проведення оцінки) визначено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що звіт про оцінку не суперечить вимогам законодавства, складений та підписаний уповноваженою особою, у зв`язку з чим позивачем не доведено порушення вимог законодавства та умов іпотечного договору щодо оцінки вартості предмета іпотеки при набутті відповідачем-2 права власності на нього.

Крім того, ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не передбачено такої підстави для відмови в державній реєстрації прав на нерухоме майно, як ненадання державному реєстратору оцінки предмета іпотеки або неналежна оцінка предмета іпотеки.

Стосовно наявності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації переходу права власності на об`єкт нерухомого майна - нежилого приміщення ХІХ підвалу (літера А-5) загальною площею 199,4 кв.м, що розташоване за адресою: м.Запоріжжя, проспект Соборний, 230, від Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптеки доктор МОМ", з підстав, визначених пунктом 6 частини 1 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно, колегія суддів враховує такі обставини.

Як вже зазначалося, у цій справі підставою виникнення права власності ТОВ "БаДМ" на спірне нерухоме майно є іпотечний договір та письмова вимога про усунення порушень вих.№738 від 30.04.2018. Тобто, іпотекодержатель скористався позасудовим способом звернення стягнення та за ним зареєстровано право власності на предмет іпотеки на підставі статті 37 Закону України "Про іпотеку".

Наявність зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки обтяжень, інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.

Отже, наявність у державному реєстрі запису про заборону відчуження на підставі заяви іпотекодавця, який виник після іпотеки, не може бути перешкодою для реалізації прав іпотекодержателя щодо звернення стягнення на предмет іпотеки; державна реєстрація права власності за іпотекодержателем допустима на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, якщо обтяження виникло пізніше іпотеки (близька за змістом правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі №199/8324/19).

З урахуванням наведеного, державним реєстратором правомірно здійснено державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки.

За приписами ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Таким чином, наведеними нормами встановлено виключний перелік підстав, за яких оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Судом апеляційної інстанції не встановлено, а позивачем не доведено наявність фактичних обставин, з яким закон пов`язує визнання договору купівлі-продажу від 06.11.2018 між відповідачами 2,3 недійсним.

Статтею 41 Конституції України визначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (ч.1 ст. 317 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 319 Цивільного кодексу власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до частини першої статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Правовою підставою позовних вимог про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння позивач зазначає положення ст.387 Цивільного кодексу України.

Статтею 387 Цивільного кодексу України встановлено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Вказана норма визначає сукупно дві умови, за одночасної наявності яких власник має право витребувати своє майно від іншої особи, а саме: правову - незаконність, відсутність відповідної підстави та фактичну, що виявляється у заволодінні майном іншою особою.

Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 Цивільного кодексу України.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 Цивільного кодексу України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Так, згідно з пунктом 3 частини першої статті 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно, зокрема, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

У даному випадку спірне нерухоме майно вибуло з власності позивача на законній підставі, а саме - на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку", що міститься в договорі іпотеки.

З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення господарського суду ухвалено при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, при неправильному застосуванні норм матеріального права, що є підставою для його скасування та задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 269, 275, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БаДМ" задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 18.01.2023 у справі №908/1380/18 скасувати.

Ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову відмовити.

Судові витрати за розгляд позову покласти на позивача.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптеки Доктор МОМ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БаДМ" 3153,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

Видачу наказу, з урахуванням відповідних реквізитів, доручити господарському суду Запорізької області.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Постанова складена у повному обсязі 07.03.2024 року.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б.Парусніков

Суддя О.Г.Іванов