Ухвала

від 21.02.2024 по справі 910/19575/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

21.02.2024Справа № 910/19575/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Літвінової М.Є., за участю секретаря судового засідання Лобок К.К., розглянувши матеріали

заяви Фізичної особи - підприємця Гаасс Лесі Василівни

про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

у справі №910/19575/21

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФАРМА УКРАЇНА"

до Фізичної особи - підприємця Гаасс Лесі Василівни

про стягнення 230 938, 20 грн.

та за зустрічним позовом Фізичної особи - підприємця Гаасс Лесі Василівни

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФАРМА УКРАЇНА"

про стягнення 231 656, 13 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники учасників справи:

від позивача за первісним (відповідача за зустрічним): Добреля В.Ю.;

від відповідача за первісним (позивача за зустрічним) (заявника): Кучеренко О.О.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Софарма Україна" звернулося з позовом до Фізичної особи-підприємця Гаасс Лесі Василівни про стягнення гарантійного платежу в сумі 217 265,58 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Фізичною особою-підприємцем Гаасс Лесею Василівною свого зобов`язання з повернення суми гарантійного платежу після повернення об`єкту суборенди за договором суборенди №36/18 від 08.06.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 відкрито провадження у справі №910/19575/21 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

02.02.2022 до Господарського суду міста Києва Фізичною особою-підприємцем Гаасс Лесею Василівною подано зустрічну позовну заяву з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Софарма Україна" про стягнення заборгованості по орендній платі у загальному розмірі 231656,13 грн.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Софарма Україна" зобов`язань за договором в частині сплати орендних платежів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2022 прийнято зустрічний позов Фізичної особи-підприємця Гаасс Лесі Василівни до спільного розгляду з первісним, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.08.2022 первісні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЛКОМП" задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Гаасс Лесі Василівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Софарма Україна" (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, 9-Б; ідентифікаційний код 38323318) гарантійний платіж у сумі 206 428 (двісті шість тисяч чотириста двадцять вісім) грн. 10 коп. та судовий збір у сумі 3 096 (три тисячі дев`яносто шість) грн. 42 коп. В задоволенні решти первісних позовних вимог відмовлено. В задоволенні зустрічних позовних вимог Фізичної особи - підприємця Гаасс Лесі Василівни відмовлено повністю.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 16.11.2022 стягнуто з фізичної особи - підприємця Гаасс Лесі Василівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Софарма Україна" (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, 9-Б; ідентифікаційний код 38323318) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 21 000 (двадцять одна тисяча) грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2023 залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 15.08.2022 у справі №910/19575/21.

06.04.2023 на примусове виконання додаткового рішення від 16.11.2022 та постанови суду від 21.03.2023 видано накази.

04.12.2023 засобами поштового зв`язку до суду від Фізичної особи - підприємця Гаасс Лесі Василівни надійшла заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

05.12.2023 через систему «Електронний суд» від Фізичної особи - підприємця Гаасс Лесі Василівни надійшла заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 відкрито провадження у справі за нововиявленими обставинами, призначено судове засідання з розгляду заяви на 22.01.2024.

29.12.2023 через систему «Електронний суд» від представника позивача за первісним позовом надійшли заперечення на заяву Фізичної особи - підприємця Гаасс Лесі Василівни про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

22.01.2024 через систему «Електронний суд» від представника відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про витребування доказів.

22.01.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача за первісним позовом надійшли письмові пояснення.

22.01.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача за первісним позовом надійшли заперечення на письмові пояснення.

22.01.2024 через систему «Електронний суд» від представника відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

22.01.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача за первісним позовом надійшли заперечення на клопотання про витребування доказів.

Представник відповідача за первісним позовом у судове засідання 22.01.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 оголошено перерву у судовому засіданні до 31.01.2024.

31.01.2024 через систему «Електронний суд» від представника відповідача за первісним позовом надійшли письмові пояснення.

31.01.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача за первісним позовом надійшли заперечення на письмові пояснення.

31.01.2024 через систему «Електронний суд» від представника відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про долучення документу до матеріалів справи.

Представник відповідача за первісним позовом у судове засідання 31.01.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2024 оголошено перерву у судовому засіданні до 12.02.2024.

12.02.2024 через систему «Електронний суд» від представника відповідача за первісним позовом надійшли заперечення.

12.02.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача за первісним позовом надійшли заперечення.

14.02.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача за первісним позовом надійшло клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2024 призначено судове засідання на 21.02.2024.

Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні 21.02.2024 заперечив проти клопотання представника відповідача за первісним позовом про витребування доказів. Крім того, представник позивача за первісним позовом просив суд не розглядати клопотання про витребування доказів від 14.02.2024.

Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні 21.02.2024 підтримав клопотання про витребування доказів.

Судом 21.02.2024 у судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відмову у задоволенні клопотання про представника відповідача за первісним позовом про витребування доказів, у зв`язку із необґрунтованістю та безпідставністю.

Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні 21.02.2024 заперечив проти заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні 21.02.2024 підтримав заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Судом 21.02.2024 у судовому засіданні розглянуто заяву Фізичної особи - підприємця Гаасс Лесі Василівни заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та вирішено відмовити в її задоволенні, з огляду на наступне.

За статтею 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом (§ 1 статті 6 Конвенції).

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

За змістом статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

При розгляді заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суд має враховувати, що відповідно до частини третьої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 325 ГПК України заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

Справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Перший критерій для віднесення обставин до категорій нововиявлених для суду становить істотність цих обставин для вирішення справи.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Другий критерій для віднесення обставин до категорії нововиявлених для суду становить доведеність того, що такі обставини не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою.

Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 09 червня 2011 року у справі "Желтяков проти України" ("Zheltyakov v. Ukraine", заява № 4994/04, § 42-43)).

Судом першої інстанції встановлено, що 08.06.2018 між ФОП Гаас Лесею Василівною (далі - суборендодавець, відповідач, Підприємець) та ТОВ "Софарма Україна" (далі - суборендар, позивач, Товариство) був укладений договір суборенди № 36/18 (далі - договір суборенди), за умовами якого суборендодавець передає, а суборендар приймає у тимчасове користування нежитлове приміщення 300 кв.м, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Прирічна, 9, зона 3, для розміщення офісних приміщень.

Сторонами не заперечується, що на виконання умов вказаного Договору суборендодавець передав, а суборендар прийняв у тимчасове платне користування нежитлове приміщення, площею 300 кв.м, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Прирічна, 9, зона 3.

ТОВ "Софарма Україна" направило відповідачу лист № 407 від 13.09.2021, у якому з метою встановлення фактичних недоліків, які виникли під час користування суборендарем приміщенням, просило надати позивачу акт приймання-передачі у користування приміщення.

У відповідь на вказаний лист ФОП Гаас Л.В. повідомила позивача, що два примірника відповідного акту приймання-передачі приміщення були надані ТОВ "Софарма Україна" у липні 2019, однак, другий примірник позивачем, після його підписання, суборендодавцю не повернуто.

30.09.2021 ТОВ "Софарма Україна" передало (повернуло) суборендодавцю орендоване приміщення 300 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Прирічна, 9, зона 3, по акту приймання-передачі, підписаному сторонами того ж дня. У вказаному акті сторони зазначили, що при обстеженні приміщення були виявлені наступні недоліки: в кімнатах частково не працюють розетки; відсутні магістралі для монтажу спліт-систем; наявні пошкодження фарбованого покриття стін. Також сторони погодили, що суборендодавець має викликати представника суборендаря для перевірки придатності системи електропроводки, а у разі нез`явлення останнього, вартість усунення її недоліків буде встановлена самостійно суборендодавцем.

06.10.2021, у зв`язку із закінченням дії договору суборенди та поверненням орендованого майна, ТОВ "Софарма Україна" звернулось до ФОП з вимогою, у якій просило повернути гарантійний платіж у сумі 217 265,58 грн.

У відповідь на вказану вимогу, посилаючись на п. 4.9 договору, ФОП Гаас Л.В. листом від 05.11.2021 повідомив позивача про відсутність підстав для повернення гарантійного платежу, оскільки той був зарахований у рахунок сплати орендної плати за вересень 2021 у сумі 212 597,40 грн.

Спір у справі стосується обставин припинення дії Договору та наслідків цього у вигляді обов`язку Підприємця повернути Товариству сплачений останній гарантійний платіж, а саме, за первісним позовом Товариство вказує на порушення Підприємцем свого зобов`язання з повернення суми гарантійного платежу після повернення об`єкту суборенди, а Підприємцем заперечується наявність у нього такого зобов`язання з посиланням на зарахування суми гарантійного платежу в рахунок оплати суборендної плати за вересень 2021 року (останній місяць суборенди) та відшкодування завданих недоліками повернутого об`єкту суборенди збитків, в той же час, за зустрічним позовом Підприємцем заявляється вимога про стягнення з Товариства заборгованості по оплаті суборендної плати за вересень 2021 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.08.2022 первісні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЛКОМП" задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Гаасс Лесі Василівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Софарма Україна" (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, 9-Б; ідентифікаційний код 38323318) гарантійний платіж у сумі 206 428 (двісті шість тисяч чотириста двадцять вісім) грн. 10 коп. та судовий збір у сумі 3 096 (три тисячі дев`яносто шість) грн. 42 коп. В задоволенні решти первісних позовних вимог відмовлено. В задоволенні зустрічних позовних вимог Фізичної особи - підприємця Гаасс Лесі Василівни відмовлено повністю.

Під час розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами встановлено наступне.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що фізичною особою-підприємцем Мельник Ганною Ігорівною направлено до фізичної особи-підприємця Гаасс Лесі Василівні запит щодо надання інформації про надання представникам товариства з обмеженою відповідальністю "Софарма Україна" оригіналів Актів приймання-передачі об`єкту суборенди розташованого за адресою: м. Київ, вул. Прирічна, буд. 9, складених відповідно до Договору суборенди №36/18Г від 08.06.2018, Договору суборенди №37/18Я від 08.06.2018, Договору суборенди №38/18М від 08.06.2018.

У відповідь на вказаний запит фізичною особою-підприємцем Гаасс Лесею Василівною повідомлено, що на 02.11.2023 заявником знайдено акт від 23.07.2019, підписаний директором ТОВ "Софарма Україна" та заявником, про передачу оригіналів Актів приймання-передачі об`єкту суборенди розташованого за адресою: м. Київ, вул. Прирічна, буд. 9, складений відповідно до Договору суборенди №36/18Г від 08.06.2018, Договору суборенди №37/18Я від 08.06.2018, Договору суборенди №38/18М від 08.06.2018. А також повідомлено, що 22.10.2018 в додаток до перерахованих актів було передано ключі від дверей усіх приміщень об`єкту суборенди в кількості 3 шт. від кожної двері.

У зв`язку з вищевикладеним заявник вказує на те, що під час розгляду справи №910/19575/21, зазначені обставини суду не були відомі, що у свою чергу вплинуло на прийняття рішення.

Також, заявник звертає увагу суду, що з початком повномасштабного вторгнення рф відповідач за первісним позовом виїхав за межі України, а тому представник заявника не мав доступу до вказаних документів, аби пред`явити їх до суду.

З огляду на обґрунтування заяви фізичної особи-підприємця Гаасс Лесі Василівни можна дійти висновку про те, що нововиявленими обставинами, на думку заявника, є наявність актів приймання-передачі об`єкту суборенди та передача їх та ключів від дверей усіх приміщень об`єкту суборенди в кількості 3 шт. від кожної двері товариству з обмеженою відповідальністю "Софарма Україна".

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення.

Тобто, нововиявленою може бути визнана лише та обставина, яка існувала в об`єктивній дійсності на момент ухвалення рішення, проте не була відома заявнику, а підставою перегляду є наявність обставини, що може істотно вплинути на вирішення справи. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи.

He вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

Процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати вимогам статті 6 Конвенції, положенням законодавства України та мають бути збалансовані з ефективністю правового захисту і обов`язковістю остаточних рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.

Із пунктів 27, 28 рішення Європейського Суду з прав людини від 18 листопада 2004 року у справі № 69529/01 "Правєдная проти Росії" (Pravednaya v. Russia) та пункту 46 рішення Європейського Суду з прав людини від 06 грудня 2005 року у справі № 19960/04 "Попов проти Молдови" (Popov v. Moldova) вбачається, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду справи. Судова колегія вважає за необхідне звернути увагу на те, що одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, новий розгляд справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, можливий у зв`язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження лише у разі необхідності виправлення суттєвих помилок правосуддя, коли така процедура застосовується у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Принцип юридичної визначеності передбачає повагу до остаточності судових рішень та полягає у тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру. (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України»).

Також потрібно враховувати, що заявник в обґрунтування заяви фактично посилається на новий доказ, який підтверджує обставину передання Товариству з обмеженою відповідальністю "Софарма Україна" актів приймання-передачі об`єкту суборенди, які у свою чергу є доказами для підтвердження можливої обставини передання об`єкту суборенди у відповідному стані.

Отже, заявник намагається використати новий доказ, який 02.11.2023 був знайдений заявником в сейфі фізичної особи-підприємця Гаасс Лесі Василівні, що може підтвердити наявність у позивача за первісним позовом відповідних документів.

Більш того надані заявником нові докази не свідчать про істотність підтверджених цими доказами обставин, оскільки вони лише вказують про передання стороні договору актів та ключів від орендованих об`єктів, і не свідчать про повернення приміщень в значному гіршому стані та можливість відновлення електропостачання в цих приміщеннях та користування ними, як вказує заявник.

У той же час суд зазначає, що нововиявленими можуть бути визнані лише істотно значимі, суттєві обставини, тобто такі обставини, обізнаність суду стосовно яких у розгляді справи забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення.

Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення. Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами. Не підпадають під визначення нововиявлених обставин дані, які усувають можливу неповноту встановлення обставин справи шляхом отримання та надання стороною суду нових матеріалів вже після прийняття судових актів, без оскарження їх самих за фактом неповноти встановлення обставин справи.

Обставини наявності відповідних актів приймання-передачі об`єкту суборенди або передання їх товариству з обмеженою відповідальністю "Софарма Україна" були відомі фізичній особі-підприємцю Гаасс Лесі Василівні, починаючи з липня 2019 року до початку розгляду справи №910/19575/21.

Враховуючи вищевикладене, суд не приймає до уваги твердження заявника про неможливість надання до суду вказаних актів в межах даної справи, у зв`язку із початком повномасштабного вторгнення рф на територію України.

Нововиявлена обставина - юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов`язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені доказами. (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 909/1190/17).

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Також не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. Не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом у разі виконання вимог процесуального закону (відповідну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 14.05.2019 у справі № 905/1502/15).

Відповідно до абз. 2 ч. 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону.

Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, яка визначена процесуальним законом, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Слід враховувати, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї.

Тобто, перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення. Вказана позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30 червня 2020 у справі № 19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що обставина наявності актів приймання-передачі об`єкту суборенди та передача їх товариству з обмеженою відповідальністю "Софарма Україна" не може вважатися нововиявленою.

Щодо обставини передачі фізичною особою-підприємцем Гаасс Лесею Василівною представнику товариства з обмеженою відповідальністю "Софарма Україна" ключів від дверей усіх приміщень об`єкту суборенди в кількості 3 шт. від кожної двері суд зазначає, що вказана обставина за своєю правовою природою є новим доказом на підтвердження обставин, які вже розглядалася судом, а тому не може вважатися нововиявленою.

Крім того, суд додатково зазначає, що у рішенні першої інстанції міститься висновок про те, що в залежності від можливостей Товариства (товариство з обмеженою відповідальністю "Софарма Україна") щодо відновлення електропостачання, обов`язок створення та підтримання належних умов для можливості безперешкодного користування орендованими приміщеннями покладається саме на Підприємця (ФОП Гаас Лесею Василівною) як суборендодавця, а тому за відсутності реакції останнього на обставини відключення електропостачання до орендованих приміщень, а більше того, вчинення цього за його участі (в особі уповноваженого представника), вести мову про певну неналежну поведінку суборендаря неможливо. До того ж, як положення чинного законодавства України, так і умови Договору не містять такого виду превентивного захисту інтересів орендодавця (суборендодавця) у випадку неналежного виконання орендарем (суборендарем) своїх обов`язків за відповідним правочином оренди (суборенди) (в т.ч. по щодо своєчасного внесення орендної плати) як створення перешкод у користуванні орендованими приміщеннями шляхом відключення електропостачання до них (тобто, блокування можливості їх використання за визначеним в Договорі цільовим призначенням), а тому такі дії Підприємця є нічим іншим як проявом недобросовісної поведінки, що суперечить приписам ст.ст. 3, 13 Цивільного кодексу України, а тим більше того становлять порушення умов п. 6.2.2 Договору щодо забезпечення безперешкодного використання суборендарем об`єкта суборенди та систем комунікацій на умовах такого договору.

Також заявником повідомлено про показання свідка ОСОБА_1 в межах справи №758/7338/22, які стали відомі представнику фізичної особи-підприємця Гаасс Лесі Василівни після ознайомлення з відповідними матеріалами справи.

Суд зазначає, що показання свідка ОСОБА_1 не можуть вважатися нововиявленими обставинами, оскільки є додатковим доказом на підтвердження або спростування обставин, які вже розглядалися судом.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Софарма Україна" надано заперечення щодо аргументів заявника, а також зазначено про відсутність підстав для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

Відповідно до п. 8.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов`язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору.

Одним із принципів господарського судочинства є принцип змагальності сторін, закріплений у статті 13 ГПК України, який передбачає у частині другій вказаної статті обов`язок кожної сторони довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд сприяє учасникам процесу в реалізації ними прав, запобігає зловживанню правами та вживає заходи для виконання ними їхніх обов`язків( пункти 4, 5 частини п`ятої статті 13 ГПК України).

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав.

У рішенні ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі "Краска проти Швейцарії" вказано, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути "почуті", тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

ЄСПЛ неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення ЄСПЛ від 05 лютого 2009 року у справі "Олюджіч проти Хорватії"). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення ЄСПЛ від 03 липня 2014 року у справі "Мала проти України", від 07 жовтня 2010 року у справі "Богатова проти України").

Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом (рішення ЄСПЛ від 21 березня 2000 року у справі "Дюлоранс проти Франції", від 07 березня 2006 року у справі "Донадзе проти Грузії").

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення ЄСПЛ від 19 квітня 1994 року у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").

Якщо подані стороною доводи є вирішальними для результату провадження, такі доводи вимагають прямої конкретної відповіді за результатом розгляду (рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі "Руїс Торіха проти Іспанії", від 23 червня 1993 року у справі "Руїз-Матеос проти Іспанії").

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що заявлені фізичною особою-підприємцем Гаасс Лесею Василівною обставини не є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 325 ГПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може, зокрема, відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

Згідно з ч. 4 ст. 325 ГПК України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

У зв`язку з відмовою у задоволенні заяви ФОП Гаасс Лесі Василівни судовий збір, сплачений за подану заяву, покладається на заявника відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 234, 235, 320, 325 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця Гаасс Лесі Василівни про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 15.08.2022 у справі №910/19575/21 за нововиявленими обставинами відмовити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.08.2022 у справі №910/19575/21 залишити в силі.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та її може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено та підписано 01.03.2024.

Суддя Літвінова М.Є.