Постанова від 28.02.2024 по справі 759/12585/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2024 року

справа № 759/12585/22

провадження № 22-ц/824/2965/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача: Музичко С.Г.,

суддів: Болотова Є.В., Кулікової С.В.

при секретарі: Савіцькій Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 27 квітня 2023 року, постановлене під головуванням судді Петренко Н. О., у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини разом з матір`ю та

за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини разом з батьком, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 27 квітня 2023 року позов ОСОБА_3 задоволено.

Шлюб між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 07.10.2011 року Центральним відділом державної реєстрації шлюбів м. Києва з державним центром розвитку сім`ї, актовий запис № 3266 - розірвано.

Після розірвання шлюбу залишено ОСОБА_3 прізвище « ОСОБА_3 ».

Визначено місце проживання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зустрічний позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

В поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини та зустрічний позов ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини з батьком задовольнити.

Вимоги обґрунтовані тим, що суд першої інстанції здійснив формально розгляд справи, порушуючи принцип якнайкращого забезпечення прав дитини. Судом не взято до уваги докази, подані відповідачем за первісним позовом, зокрема: характеристики від 13.03.2023 року, від 20.02.2023 року, висновок психолога, квитанції про оплату батьком мобільного зв`язку дитині, придбання необхідних речей та іграшок. Судом також не враховано наявність особистої прихильності дитини до батька та наявність між ними емоційно-психологічного контакту. Також вказує про те, що поза увагою суду залились соціально-побутові умови батька, який здатний в повній мірі забезпечити дитині комфортні умови проживання.

Зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що психологічний стан дитини зумовлює необхідність проживання дитини із матір`ю.

Крім того, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні клопотань про витребування із органів опіки та піклування висновків щодо розв`язання спору між батьками про визначення місця проживання дитини.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_3 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. Рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Вимоги обґрунтовані тим, що судом враховано матеріальне становище батьків, їхню можливість забезпечити нормальне повсякденне життя дитини. Той факт, що відповідач може забезпечити дитині комфортні умови проживання в трьохкімнатній квартирі, загальною площею 88,8 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 не є пріоритетним у визначенні місця проживання дитини, оскільки позивач також здатна забезпечувати хороші умови проживання. Зазначає, що відстань між її житлом та школою не є великою та не становить перешкод для нормального навчання дитини. Вказує, що саме позивач завжди займалась та продовжує займатись життям та усебічним розвитком сина. Визначення місце проживання дитини разом із матір`ю не перешкоджає батьку брати участь у вихованні, матеріальному забезпеченні дитини, спілкуванні з нею. Зазначає, що відповідач не має значного інтересу у спільному проживанні з дитиною, на засідання комісії при наданні висновку органом опіки та піклування щодо визначення місця проживання дитини не з`являвся.

Також зазначає, що висновком від 13.02.2023 року органом опіки та піклування встановлено, що мати повністю задовольняє побутові, психоемоційні та інші потреби дитини, є відповідальною, здоровою, має стабільний дохід, займається навчанням та лікуванням сина та здатна виконувати батьківські обов`язки.

В судовому засіданні відповідач та його представника апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити.

В судовому засіданні позивача та її представник проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення суду в частині розірвання шлюбу сторонами оскаржується, а тому апеляційним судом в цій частині рішення не переглядається.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи первісний позов та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову в частині вимог щодо визначення місця проживання дитини та визначаючи місце проживання дитини із матір`ю суд першої інстанції виходив із якнайкращих інтересів дитини.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 07.10.2011 року між сторонами був зареєстрований шлюб Центральним відділом державної реєстрації шлюбів м.Києва з державним Центром розвитку сім`ї, актовий запис № 3266 (а.с. 13).

Від шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 14).

Відповідно до довідки про реєстарцію місця проживання особи ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 19.10.2016р. (а.с.15).

Відповідно до довідки від 21.03.2023р. № 0050453 ОСОБА_3 дійсно працює в ПРАТ «МХП» за адресою: м.Київ, вул.Академіка Заболотного, 158 з 17.09.2012р. до цього часу на посаді керівник відділу з розвитку систем управління бізнесу клієнтів підрозділу відділ з розвитку систем управління бізнесу клієнтів управління трансформації бізнес-моделей дирекція з розвитку бізнесу клієнтів (т.2, а.с.164).

Позивач має позивну характеристику на роботі (т.2, а.с.165).

Відповідно до довідки від 27.01.2023р. ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 (т.1, а.с.118).

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 31.08.2015р. ОСОБА_1 придбав квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (т.1, а.с.119-122).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач - ОСОБА_1 працює на посаді комерційного директора ТОВ «Хелсі Фарм Україна» з 17.01.2022р. та має позитивну характеристику (т. 1, а.с.123).

Відповідно до довідки про доходи загальна сума доходу ОСОБА_1 за період з січня 2022р. по грудень 2022р. становить 82 000,85 грн.(т.1, а.с.124).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перераховував неодноразово на рахунок ОСОБА_3 грошові кошти (т. 1, а.с. 132-139).

Відповідно до характеристики ОСОБА_5 відвідує шахові заняття у форматі онлайн з 26.12.2022р. по сьогоднішній день. До групи записала мати ОСОБА_3 .

Крім того, згідно характеристики тренера спортивного клубу НІТ ОСОБА_5 відвідує групові заняття з таїландського боксу з 21.10.2022р. по сьогоднішній день(т.2, а.с.163).

Також, встановлено, що ОСОБА_5 відвідує персональні заняття з плавання у фітнес клубі Софія Спорт з 25.12.2022р. Оплачувала тренування та супрводжувала ОСОБА_5 на заняття його мама ОСОБА_3 (т.1, а.с.164).

Відповідно до висновку Голосіївського районної в м. Києві державної адміністарції від 13.02.2023р. № 100-1472 за результатами бесіди з дитиною, пояснень матері та отриманих документів встановлено, що проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з матір`ю відповідає його інтересам. Вважає, за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_5 разом з матір`ю ОСОБА_3 (т.2,а.с.15-18).

Як вбачається із змісту вказаного висновку ОСОБА_1 неодноразово викликався на засідання комісії та від адвоката батька надходила заява про відкладення розгляду питання до настання підготовчого засідання у справі , а тому судправомірно не приймавдо уваги посилання представника ОСОБА_1 , що висновок надано без врахування думки батька та умисно обмежено реалізацією його прав, оскільки він з власної волі не з'являвся на засідання опіки.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до частини першої статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може бути вирішено органом опіки та піклування або судом.

Відповідно до статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях стосовно дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Встановлено, що дитина проживає разом з матір`ю, яка забезпечує їй повний і гармонійний розвиток та рівень життя, необхідний для такого розвитку; дитина відвідує дошкільний навчальний заклад, а мати має постійну роботу, здатна забезпечити дитину усім необхідним, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що визначення місця проживання дитини разом з матір`ю відповідатиме якнайкращим інтересам дитини.

При вирішенні спору суд також врахував висновок Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації від 13.02.2023 року про доцільність визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_5 разом із матір`ю.

Також судом вірно враховано, що матеріально-побутове забезпечення батьків має враховуватися, але не є визначальним у вирішенні питання про визначення місця проживання дитини, оскільки судам перш за все слід брати до уваги інші критерії, зокрема ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, у тому числі обов`язків по вихованню дитини, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини та повинні виходити із якнайкращого забезпечення інтересів дитини (постанова від 18.03.2020 року Верховний Суд, справа № 182/2037/17).

Доводи апеляційної скарги про те, що судом проігноровано докази, подані відповідачем за первісним позовом на підтвердження виконання ОСОБА_1 батьківських обов`язків, здатність останнього подбати про сина є безпідставними. Судом при вирішенні спору враховано всі обставини справи, у рішенні зазначено щодо місце роботи обох сторін, їхні характеристики, місце проживання, участь батьків в шкільному та позашкільному житті сина.

Апеляційним судом враховано, що дитина протягом тривалого часу проживала із матір`ю та обставин, які б вказували на неможливість подальшого проживання мальолітнього сина разом із матір`ю не встановлено. Визначення місця проживання дитини з матір`ю забезпечуватиме усталений та звичний для дитини спосіб життя, з урахуванням сталих соціальних зв`язків, місця навчання, психологічного стану.

Посилання апелянта на те, що судом не враховано наявність особистої прихильності дитини до батька та проігнорувано думку дитини також є безпідставними.

Як вірно зазначено судом першої інстанції визначення судом місця проживання дитини з одним із батьків, ніяким чином не перешкоджає іншому з них брати участь у вихованні, матеріальному забезпеченні дитини, спілкуванню з нею, що передбачено чинним законодавством, а в разі зміни обставин, які впливають на вирішення спору про місце проживання дитини, другий з батьків не обмежений повторно ставити таке питання.

Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, постановлене з урахуванням якнайкращих інтересів дитини, з дотриманням норм матеріального і процесуального права та не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 27 квітня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено 08 березня 2024 року.

Суддя-доповідач

Судді