Ухвала

від 28.02.2024 по справі 757/19923/22-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/824/993/2024 Категорія: ч. 4 ст. 190 КК України

ЄУН: 757/19923/22-к Суддя у І інстанції: ОСОБА_1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2024 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3

ОСОБА_4

за участю секретаря ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження № 12013110100013505, внесеного до ЄРДР 27 серпня 2013 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , - кожної за ч. 4 ст. 190 КК України, за апеляційними скаргами прокурора ОСОБА_8 , представників потерпілого ОСОБА_9 - адвокатів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 1 вересня 2023 року

за участю учасників апеляційного розгляду:

прокурора ОСОБА_12

представників потерпілого ОСОБА_10

ОСОБА_11

захисника ОСОБА_13

обвинувачених ОСОБА_6

ОСОБА_7

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 1 вересня 2023 року задоволено клопотання захисника обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та кримінальне провадження № 12013110100013505 від 27 серпня 2013 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - кожної - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Цією ж ухвалою скасовані арешти на майно, накладені ухвалами слідчих суддів Шевченківського районного суду м. Києва від 12 липня 2016 року (справа № 761/24747/16-к), від 29 квітня 2016 року (справа № 761/16376/16-к), від 13 червня 2016 року (справа № 761/2023/16-к).

Не погоджуючись з ухвалою суду, прокурор ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу з доповненнями, в якій просить скасувати ухвалу та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції на стадії підготовчого судового засідання.

Прокурор вважає, що ухвала суду є незаконною та відповідно до ст. 409 КПК України підлягає скасуванню, у зв`язку з невідповідністю висновків, викладених у судовому рішенні фактичним обставинам кримінального провадження та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

Апелянт зазначає, що твердження суду про складання, вручення обвинуваченим та направлення обвинувального акту прокурором до суду поза межами строку досудового розслідування є хибним та не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013110100013505 від 27 серпня 2013 року завершено 29 серпня 2016 року зверненням до суду з обвинувальним актом в межах продовженого чотиримісячного строку досудового розслідування. У подальшому ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 вересня 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 31 жовтня 2016 року, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12013110100013505 повернуто прокурору для усунення недоліків.

На переконання прокурора, з матеріалів кримінального провадження встановлено, що після усунення недоліків сторона обвинувачення направила обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_14 до суду.

Таким чином, як наголошує прокурор, якщо сторона обвинувачення направила обвинувальний акт до суду в межах строку досудового розслідування, однак його було повернуто, то період між поверненням обвинувального акта і направленням до суду нового обвинувального акта не входить до строку досудового розслідування, адже його закінчено зверненням до суду з обвинувальним актом вперше і не може йтися про будь-яке досудове розслідування в цей період.

З урахуванням наведеного апелянт зазначає, що прокурор склав і направив обвинувальний акт у межах строку досудового розслідування, а повернення обвинувального акта не зумовлювало відновлення стороною обвинувачення досудового розслідування.

Окрім того, прокурор звертає увагу, що зі змісту ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 1 вересня 2023 року не є зрозумілим, коли саме закінчилися строки досудового розслідування, з якого моменту суд обчислює закінчення строків, та на скільки днів на думку судді, прокурор звернувся поза межами строку.

У доповненнях до апеляційної скарги прокурор, посилаючись на постанову Об`єднаної Палати Верховного Суду від 11 вересня 2023 року, вважає ухвалу суду незаконною, оскільки пункт 10 ч. 1 ст. 284 КПК України введений у дію 16 березня 2018 року, і положення цього пункту застосовується лише до кримінальних проваджень, відомості про які внесені до ЄРДР, починаючи з цієї дати. У кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відомостей про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР 27 серпня 2013 року, а, відтак, положення п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України не підлягають застосуванню у даному кримінальному провадженні.

Не погоджуючись з ухвалою суду, представник потерпілого ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та призначити новий розгляд обвинувального акту у кримінальному провадженні №12013110100013505 від 27 серпня 2013 року зі стадії підготовчого судового провадження в іншому складі суду.

Представник потерпілого вважає, що ухвала підлягає скасуванню через невідповідність висновків суду, викладених в оскаржуваній ухвалі, фактичним обставинам кримінального провадження та через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Представник ОСОБА_10 зазначає, що підстава про закриття кримінального провадження відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України внесена до КПК законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII, і цим закон встановлено, що підстава закриття кримінального провадження у разі закінчення строку досудового розслідування, вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.

Зазначеним законом встановлені певні правила застосування саме цієї підстави, і це правило стосується тільки кримінальних проваджень відомості по яким внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін, тобто після 3 жовтня 2018 року.

Внесена норма не підлягає тлумаченню, не містить жодних протиріч. Законом прямо встановлена додаткова підстава для закриття кримінальних проваджень і цим же законом визначені особливі правила її застосування.

Суд першої інстанції заперечення сторони обвинувачення та представників потерпілого щодо неможливості застосування положень п. 10 ч. 1 ст.284 КПК України саме до даного кримінального провадження, яке внесено до ЄРДР ще в 2013 році, проігнорував, в оскаржуваній ухвалі доводи представників потерпілого не наведені та не зазначені підстави їх відхилення. Взагалі положення Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII, в частині застосування підстави для закриття кримінального провадження тільки до певних кримінальних проваджень, судом першої інстанції проігноровані. Аргумент суду першої інстанції, що вдруге обвинувальний акт направлений після введення в дію положень п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, протирічить вимогам Закону, так як підстава, передбачена п. 10 ч. 1 ст.284 КПК України, застосовується виключно до кримінальних проваджень відомості про які внесені до ЄРДР, після введення таких змін.

Крім того, судом не враховано, що після повернення обвинувального акту та до повторного його направлення до суду, досудове розслідування не поновлювалось, слідчі дії не вчинялись, докази не отримувались. Строк з дати винесення постанови про закриття кримінального провадження та рішення про їх скасування слідчим суддею, не входить до строку досудового розслідування.

Не погоджуючись з ухвалою суду, представник потерпілого ОСОБА_11 подав апеляційну скаргу з доповненнями, в якій просить скасувати ухвалу та призначити новий розгляд обвинувального акту у кримінальному провадженні №12013110100013505 від 27 серпня 2013 року зі стадії підготовчого судового провадження в іншому складі суду.

Представник потерпілого вважає, що ухвала підлягає скасуванню через невідповідність висновків суду, викладених в оскаржуваній ухвалі, фактичним обставинам кримінального провадження та через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При цьому представник зазначає, що судове рішення, а саме: ухвала Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі № 725/5513/19, на яке посилається суддя, постановляючи оскаржувану ухвалу, не містить у собі правових висновків, які є узагальнюючими та на які можуть посилатись суди у своїй практиці. Відповідно до положень, п. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» лише Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.

Тому, на переконання представника потерпілого, посилання на ухвалу колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду, як на документ правозастосовної практики, є неможливим, оскільки ухвала не містить у собі правових висновків. Це єдине судове рішення, яке по іншому трактує положення кримінального процесуального закону. Усі інші судові рішення Верховного Суду у такій категорії справ категорично заперечують можливість застосування зворотної дії у часі застосування п.10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Таким чином, на переконання апелянта, суд не мав повноважень закривати кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки кримінальний процесуальний кодекс прямо зазначає не неможливість зворотної дії цієї норми у часі. Тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.

В доповненнях до апеляційної скарги представник потерпілого зазначає, що постановою об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 11 вересня 2023 року зроблено правовий висновок щодо застосування положень п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України. Згідно п. 2 висновку пункт 10 частини 1 статті 284 КПК України застосовується лише до кримінальних проваджень, відомості про які внесені до ЄРДР після введення в дію цього положення, тобто поширюється на кримінальні провадження, відомості про які внесені до ЄРДР з 16 березня 2018 року, і не поширюється на кримінальні провадження, відомості щодо яких внесені в ЄРДР до вказаної дати.

Не погоджуючись з апеляційними скаргами прокурора, представників потерпілих, захисник ОСОБА_15 в інтересах обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та обвинувачена ОСОБА_6 подали заперечення, в яких просять відмовити у задоволенні апеляційної скарги прокурора, а ухвалу залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, позицію прокурора, представників потерпілої особи на підтримку поданих апеляційних скарг, захисника та обвинувачених, які заперечували проти задоволення апеляційних скарг, вважаючи ухвалу суду законною та обґрунтованою, а ОСОБА_6 додатково вказала на те, що сторона обвинувачення порушила всі можливі та неможливі розумні строки у даному кримінальному провадженні, не бажаючи приймати рішення за наявності рішень судів інших юрисдикцій на їхню ( ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ) користь, якими спростовуються обставини, викладені в обвинувальному акті; що прокуратурою 7 разів закривалось дане кримінальне провадження, а у подальшому постанови про закриття кримінального провадження скасовувались, у т.ч. прокурорами; перевіривши матеріали кримінального провадження, дослідивши наявні у справі докази, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів доходить такого висновку.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

На переконання колегії суддів, суд першої інстанції не дотримався наведених вимог закону.

Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що 8 серпня 2022 року до Печерського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12013110100013505, внесеного до ЄРДР 27 серпня 2013 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , - кожної за ч. 4 ст. 190 КК України (ас. 43-44 т.1).

Ухвалою Київського апеляційного суду м. Києва від 13 червня 2023 року кримінальне провадження № 12013110100013505, внесеного до ЄРДР 27 серпня 2013 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - кожної за ч. 4 ст. 190 КК України направлено до Шевченківського районного суду м. Києва для розгляду в порядку ст.ст. 314-317 КПК України (ас. 119-123 т.1).

27 червня 2023 року матеріали даного кримінального провадження надійшли до Шевченківського районного суду м. Києва (ас. 126 т.1).

За результатами проведеного підготовчого судового засідання ухвалою суду від 1 вересня 2023 року задоволено клопотання захисника та кримінальне провадження № 12013110100013505 від 27 серпня 2013 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - кожної - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Ухвала суду обґрунтована тим, що 27 серпня 2013 року Шевченківським РУ ГУ МВС України в м. Києві до ЄРДР за № 12013110100013505 внесені відомості за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

3 січня 2014 року постановою слідчого СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві кримінальне провадження № 12013110100013505 від 27 серпня 2013 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, закрито, у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

6 лютого 2014 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва скасовано постанову слідчого СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України в місті Києві про закриття кримінального провадження № 12013110100013505 від 27 серпня 2013 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

4 квітня 2016 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у кримінальному провадженні № 12013110100013505 від 27 серпня 2013 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

27 травня 2016 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у кримінальному провадженні № 12013110100013505 від 27 серпня 2013 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

31 травня 2016 року постановою керівника Київської місцевої прокуратури № 10 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості щодо якого були внесені до ЄРДР за № 12013110100013505 від 27 серпня 2013 року, за підозрою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, до трьох місяців, тобто, до 4 липня 2016 року.

4 липня 2016 року постановою заступника прокурора м. Києва продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості щодо якого були внесені до ЄРДР за № 12013110100013505 від 27 серпня 2013 року, за підозрою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, до чотирьох місяців, тобто, до 4 серпня 2016 року.

28 липня 2016 року постановою слідчого СВ ВП № 1 Шевченківського УП ГУНП в м. Києві досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості щодо якого були внесені до ЄРДР за № 12013110100013505 від 27 серпня 2013 року, за підозрою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, зупинено, підозрювану ОСОБА_7 оголошено в розшук.

4 серпня 2016 року постановою слідчого СВ ВП № 1 Шевченківського УП ГУНП в м. Києві досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості щодо якого були внесені до ЄРДР за № 12013110100013505 від 27 серпня 2013 року за підозрою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, відновлено.

4 серпня 2016 року постановою першого заступника прокурора м. Києва відмовлено у задоволенні клопотання процесуального керівника Київської місцевої прокуратури № 10 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості щодо якого були внесені до ЄРДР за № 12013110100013505 від 27 серпня 2013 року.

4 серпня 2016 року постановою слідчого СВ ВП № 1 Шевченківського УП ГУ НП в м. Києві досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості щодо якого були внесені до ЄРДР за № 12013110100013505 від 27 серпня 2013 року, за підозрою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, зупинено у зв`язку з оголошенням ОСОБА_7 в розшук.

26 серпня 2016 року прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості щодо якого були внесені до ЄРДР за № 12013110100013505 від 27 серпня 2013 року, за підозрою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, відновлено.

26 серпня 2016 року прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 надано доручення слідчому про надання доступу до матеріалів кримінального провадження № 12013110100013505 від 27 серпня 2013 року підозрюваним ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та стороні захисту про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

29 серпня 2016 року прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 кримінальне провадження № 12013110100013505 від 27 серпня 2013 року, за підозрою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, скеровано до Шевченківського районного суду м. Києва.

16 вересня 2016 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 761/30487/16-к, яка залишена без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 31 жовтня 2016 року, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12013110100013505 від 27 серпня 2013 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, повернуто прокурору для усунення недоліків.

27 липня 2017 року постановою прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до ЄРДР за № 12013110100013505 від 27 серпня 2013 року, за підозрою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

18 вересня 2017 року постановою прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до ЄРДР за № 12013110100013505 від 27 серпня 2013 року, за підозрою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. Окрім того, даною постановою скасовано арешти земельних ділянок, які належать на праві власності ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 .. При цьому дана постанова в подальшому була скасована в судовому порядку.

29 листопада 2017 року постановою прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до ЄРДР за № 12013110100013505 від 27 серпня 2013 року, за підозрою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. Окрім того, даною постановою скасовано арешти земельних ділянок, які належать на праві власності ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 . Однак, постанова у подальшому скасована.

9 лютого 2018 року постановою прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_19 кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до ЄРДР за № 12013110100013505 від 27 серпня 2013 року, за підозрою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України та скасовано арешти земельних ділянок, які належать на праві власності ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18

21 серпня 2018 року постановою прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до ЄРДР за № 12013110100013505 від 27 серпня 2013 року, за підозрою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

2 лютого 2019 року постановою заступника керівника регіональної прокуратури визначено групу прокурорів та старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12013110100013505 від 27 серпня 2013 року.

2 листопада 2019 року, 2 грудня 2019 року, 3 грудня 2019 року, 16 грудня 2019 року, 27 грудня 2019 року, 27 січня 2020 року, 10 лютого 2020 року, 27 лютого 2020 року, 16 березня 2020 року, 13 квітня 2020 року, 7 грудня 2020 року, 22 грудня 2020 року - слідчим СУ ГУНП в Київській області повідомлено про завершення досудового розслідування.

19 травня 2021 року, 11 серпня 2021 року старшим слідчим СУ ГУНП в Київській області повідомлено про завершення досудового розслідування.

23 листопада 2021 року постановою заступника керівника Київської обласної прокуратури змінено групу прокурорів у кримінальному провадженні № 12013110100013505 від 27 серпня 2013 року.

19 січня 2022 року постановою заступника начальника СУ ГУНП в Київській області призначено групу слідчих у кримінальному провадженні № 12013110100013505 від 27 серпня 2013 року.

25 січня 2022 року слідчим СУ ГУ НП в Київській області повідомлено про завершення досудового розслідування.

Суд першої інстанції вказав про те, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 1201311010001305 від 27 серпня 2013 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, надійшов на адресу Печерського районного суду м. Києва 8 серпня 2022 року з супровідним листом від 1 серпня 2022 № 04/2/6-621-19. Однак, ухвалою Київського апеляційного суду від 13 червня 2023 року № 1201311010001305 від 27 серпня 2013 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, направлено до Шевченківського районного суду м. Києва для розгляду.

Суд першої інстанції звернув увагу, що після повернення 16 вересня 2016 року Шевченківським районним судом м. Києва обвинувального акту прокурору Київської місцевої прокуратури № 10 відновлення вже завершеного досудового розслідування та вчинення у даному кримінальному провадженні будь-яких процесуальних дій чинним КПК України не передбачено. У разі повернення судом обвинувального акта, який не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, повноваження прокурора обмежені лише усуненням недоліків цього обвинувального акта.

Однак, як убачається з супровідного листа про направлення обвинувального акту до суду від 1 серпня 2022 року № 04/2/6-621-19 на адресу Печерського районного суду м. Києва, прокурор його фактично подав лише 8 серпня 2022 року, тобто, вже після закінчення строку досудового розслідування.

При цьому, посилаючись на висновки, викладені в ухвалі Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі № 725/5513/19,судом не взято до уваги доводи представника потерпілого про те, що до даних правовідносин неможливо застосувати п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки дана норма права не має зворотної дії в часі та застосовується до справ, по яким відомості внесені до ЄРДР після 16 березня 2018 року, та визнано їх необґрунтованими, оскільки ч. 1 ст. 5 КПК України передбачає, що процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент прийняття такого рішення.

При цьому, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12013110100013505 від 27 серпня 2013 року було складено слідчим та затверджено прокурором 1 серпня 2022 року, після чого супровідним листом від 1 серпня 2022 року скеровано до суду 8 серпня 2022 року, тобто, тоді, коли зміни, якими доповнено ч. 1 ст. 284 КПК України пунктом «10» вже було введено в дію.

Водночас суд взяв до уваги, що кримінальне правопорушення, за вчинення якого ОСОБА_6 , ОСОБА_7 пред`явлено обвинувачення, не є тяжким чи особливо тяжким кримінальним правопорушенням проти життя і здоров`я особи. З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з тим, що після повідомлення про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК.

Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з таких підстав.

Законом України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року частину першу статті 284 КПК України доповнено пунктом 10, згідно з яким кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Однак, вказані зміни не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.

Окрім того, відповідно до висновку щодо застосування положень п. 10 ч.1 ст. 284 КПК України, викладеному у Постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 11 вересня 2023 року (справа № 711/8244/18, провадження № 51-769 кмо 22) датою введення в дію положень, вказаних у пункті 4 § 2 розділу 4 Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII«Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального Кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», у тому числі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України, є 16 березня 2018 року.

Пункт 10 частини 1 статті 284 КПК України застосовується лише до кримінальних проваджень, відомості про які внесені до ЄРДР після введення в дію цього положення, тобто поширюється на кримінальні провадження, відомості про які внесені до ЄРДР з 16 березня 2018 року, і не поширюється на кримінальні провадження, відомості щодо яких внесені в ЄРДР до вказаної дати.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (із змінами та доповненнями) висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Оскільки у кримінальному провадженні № 12013110100013505 відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР 27 серпня 2013 року, тобто, до 16 березня 2018 року, з урахуванням висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 11 вересня 2023 року (справа № 711/8244/18, провадження № 51-769 кмо 22), положення п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України не поширюються на вказане кримінальне провадження, а, відтак, в цій частині доводи апеляційних скарг є обґрунтованими.

З огляду на наведені обставини, колегія суддів доходить висновку, що ухвала суду першої інстанції на підставі п. 2 ч. 1 ст. 409, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 411, ст. 412 КПК України підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, а апеляційні скарги з доповненнями прокурора та представників потерпілих підлягають до задоволення.

Окремо колегія суддів звертає увагу на небезпідставність доводів сторони захисту про неможливість після повернення прокурору обвинувального акту у зв`язку з його невідповідністю вимогам КПК України проведення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень, а також про порушення розумних строків під час проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженню, яке розпочато 27 серпня 2013 році та обвинувальний акт направлений до суду повторно лише 8 серпня 2022 року.

При цьому колегія суддів враховує, що КПК України не містить положення, яке б визначало строк, протягом якого після повернення судом обвинувального акта прокурору сторона обвинувачення має виправити недоліки обвинувального акта і звернутися до суду з виправленим обвинувальним актом. У той же час відповідно до ч. 2 ст. 113 КПК будь-яка процесуальна дія мають бути виконані без невиправданої затримки.

Окрім того, при поверненні обвинувального акту прокурору досудове розслідування не відновлюється, оскільки раніше вже було завершене і це не є правовою підставою, згідно зі ст. 282 КПК України, для відновлення досудового розслідування. Також це не є продовженням строків досудового розслідування, оскільки відсутні правові підстави для цього відповідно до ст. 295 КПК України (Постанова Верховного Суду від 18 жовтня 2022 року у справі № 753/6486/21; Постанова Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 686/10785/16-к; Постанова Верховного Суду від 8 листопада 2022 року у справі № 636/336/21; Постанова Верховного Суду від 7 грудня 2022 року у справі № 681/1033/20, тощо).

Разом з тим, зазначені стороною захисту обставини підлягають перевірці судом першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційні скарги прокурора ОСОБА_8 з доповненнями, представників потерпілого ОСОБА_9 - адвокатів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 - задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 1 вересня 2023 року, якою кримінальне провадження № 12013110100013505 від 27 серпня 2013 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України - скасувати, призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4