Ухвала

від 02.12.2024 по справі 757/19923/22-к

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 757/19923/22-к

Провадження № 1-кп/761/2966/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2024 року м. Київ

Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

представників потерпілих - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинувачених - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження № 12013110100013505 від 27.08.2013 за обвинуваченням

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києві, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки села Дитятки, Чорнобильського району, Київської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженню № 12013110100013505 відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.08.2013 за обвинуваченням ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кожної кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні просив призначити судовий розгляд кримінального провадження, вважаючи, що по справі дотримані всі вимоги, передбачені КПК України.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_8 , та ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_6 подав до суду клопотання про повернення обвинувального акту прокурору. В обґрунтування клопотання зазначив, що до обвинувального акту не додані розписки про отримання обвинувального акту обвинуваченими та їх захисниками, а тому сторона захисту не ознайомлена із пред`явленим обвинуваченням. Окрім того, в обвинувальному акті не вірно визначено правову кваліфікацію дій обвинувачених з посиланням на положення закону України про кримінальну відповідальність.

Обвинувачена ОСОБА_8 також подала до суду клопотання про повернення обвинувального акту прокурору. В обґрунтування клопотання захисник адвокат ОСОБА_7 зазначив, що правова кваліфікація інкримінованого ОСОБА_8 та ОСОБА_9 кримінального правопорушення не відповідає формулюванню обвинувачення, викладеного в обвинувальному акті. А саме формулювання обвинувачення за ч. 4 ст. 190 КК України містить дві кваліфікуючи ознаки: за попередньою змовою групою осіб та в особливо великому розмірі. Проте, диспозиція ч. 4 ст. 190 КК України, в редакції, що діяла на момент затвердження обвинувального акту прокурором 01.08.2022 містила інші кваліфікуючі ознаки, а саме, як шахрайство вчинене в особливо великому розмірі або організованої групою. Така суперечність, на думку сторони захисту, є перешкодою у реалізації права на захист.

Крім того, захисник ОСОБА_7 вказав, що по вказаному кримінальному провадженню вперше обвинувальний акт надійшов до суду в серпні 2016 році, який був складений та підписаний слідчим СВ ВП Шевченківського УП ГУ Національної поліції у м. Києві, а затверджений прокурором Київської місцевої прокуратури № 10. Вказаний обвинувальний акт було повернуто прокурору ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва (справа № 761/30487/16-к) від 16.09.2016. В подальшому після повернення обвинувального акту прокурору по кримінальному провадженню було змінено підслідність і досудове розслідування продовжено вже слідчими СУ ГУНП в Київській області, а також неодноразово відбулась заміна групи прокурорів, до якої увійшли прокурори Київської обласної прокуратури. 01.08.2022 слідчим СУ ГУ НП в Київській області було складенов новій редакції обвинувальний акт відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за ч. 4 ст. 190 КК України, який було затверджено прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_10 та в цей же день 01.08.2022 скеровано до суду.

Посилаючись на практику Верховного суду, зазначив, що при таких обставинах після повернення обвинувального акту прокурору Київської місцевої прокуратури № 10, у слідчого СУ ГУНП в Київській області та прокурора Київської обласної прокуратури не було повноважень на складання, підписання та затвердження нового обвинувального акту, тому такий акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, просив повернути його прокурору.

Представники потерпілого адвокати ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання сторони захисту, вказували, що після повернення судом обвинувального акту прокурору в серпні 2016 року, досудового розслідування у кримінальному провадженні фактично не здійснювалось, будь-які слідчі (розшукові) дії не проводилися, а приймалися лише процесуальні рішення для належного направлення нового обвинувального акту до суду. Крім того зазначили, що на підготовчому судовому засіданні суд на вправі перевіряти зміст обвинувачення та правильність правової кваліфікації дій обвинувачених, а тому підстави для повернення обвинувального акту відсутні, просили призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Прокурор, також заперечував проти повернення обвинувального акту прокурору, надавши аналогічні пояснення.

Крім того, захисником ОСОБА_6 на підготовчому судовому засіданні заявлено клопотання про скасування арешту майна, а саме на земельні ділянки, арешт на які накладено на стадії досудового розслідування вказаного кримінального провадження ухвалою слідчого Шевченківського районного суду м. Києва 12.07.2016. В обґрунтування клопотання зазначив, що вказані земельні ділянки належать ОСОБА_11 , який є свідком по кримінальному провадженню, і такий тривалий час перебування майна під арештом порушує права особи, яка не має статусу підозрюваного у кримінальному провадженні та перешкоджає вільно розпоряджатися власним майном.

Обвинувачені ОСОБА_8 , та ОСОБА_9 та захисник ОСОБА_7 підтримали дане клопотання.

Прокурорта представники потерпілого адвокати ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання та скасуванню арешту майна. Вказували, що дані земельні ділянки у кримінальному провадженні визнано речовими доказами, розгляд кримінального провадження не завершено, тому підстав для скасування арешту на стадії підготовчого судового засідання не має.

Заслухавши думку прокурора, представників потерпілого, захисників та обвинувачених, дослідивши обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування, інші матеріали справи, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до положень ст. 314 КПК України після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд не пізніше п`яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 КПК України якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду.

Так, надаючи оцінку доводам сторони захисту щодо підстав для повернення обвинувального акту прокурору, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, передбаченими ст. 7 КПК України, таким як верховенство права і законність. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України.

Відповідно до вимог ст. ст. 109, 291 КПК України передбачені вимоги до змісту обвинувального акта та його додатків. Повернення обвинувального акта прокурору на стадії підготовчого провадження в суді першої інстанції, допускається лише у разі порушення прокурором чи слідчим цих вимог.

Положеннями ст. 291 КПК України законодавець встановив процесуальний порядок складення обвинувального акту у кримінальному провадженні, ряд відомостей, що їх має містити обвинувальний акт, а також чітко визначив ті процесуальні документи, що в обов`язковому порядку додаються органом досудового розслідування до обвинувального акту.

Як вбачається з вимог ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити зокрема анкетні відомості обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дату народження, місце проживання, громадянство), виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

До обвинувального акту додаються реєстр матеріалів досудового розслідування; цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акту, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування; розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного.

Згідно ст. 109 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування складається слідчим або прокурором і надсилається до суду разом з обвинувальним актом. Реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити: 1) номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; 2) реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; 3) вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

Перевіркою обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування встановлено, що 08.08.2022 до Печерського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12013110100013505, внесеного до ЄРДР 27.08.2013, за обвинуваченням ОСОБА_8 , ОСОБА_9 - кожної за ч. 4 ст. 190 КК України. (т.1 ас. 43-44).

Ухвалою Київського апеляційного суду м. Києва від 13.06.2023 кримінальне провадження №12013110100013505, внесене до ЄРДР 27.08.2013, за обвинуваченням ОСОБА_8 , ОСОБА_9 - кожної за ч. 4 ст. 190 КК України направлено до Шевченківського районного суду м. Києва для розгляду в порядку ст. ст. 314-317 КПК України. (т.1 ас. 119-123).

27.06.2023 матеріали даного кримінального провадження надійшли до Шевченківського районного суду м. Києва (т.1 ас. 126).

З реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що 27.08.2013 Шевченківським РУ ГУ МВС України в м. Києві за заявою ОСОБА_12 до ЄРДР за № 12013110100013505 внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.(т. 1 а.с.14).

З реєстру матеріалів досудового розслідування також вбачається, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженню доручено слідчим Шевченківським РУ ГУ МВС України в м. Києві, процесуальне керівництво здійснювалося прокурорами Київської місцевої прокуратури №10 (т.1 а.с.15-19).

04.04.2016 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у кримінальному провадженні №12013110100013505 від 27.08.2013 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (т.1 а.с.16).

27.05.2016 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у кримінальному провадженні №12013110100013505 від 27.08.2013 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України ( т.1 а.с.16).

26.08.2016 прокурором Київської місцевої прокуратури №10 прийнято рішення про повідомлення підозрюваних ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та їх захисників про завершення досудового розслідування та доручено слідчому надати стороні захисту доступ до матеріалів кримінального провадження № 12013110100013505 від 27.08.2013 (т.1 а.с.19).

В цей же день 26.08.2016 слідчим СВ ВП Шевченківського УП ГУ Національної поліції ум. Києві ОСОБА_13 складений та підписаний обвинувальний акт у кримінальне провадження № 12013110100013505 від 27.08.2013 за обвинуваченням ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, який в цей же день підписано та затверджено прокурором Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_14 . Після чого, 29.08.2016 скеровано до Шевченківського районного суду м. Києва (т.4 а.с.46-68).

16.09.2016 ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 761/30487/16-к, яка залишена без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 31.10.2016, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12013110100013505 від 27.08.2013, за обвинуваченням ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, повернуто прокурору для усунення недоліків (т.4 а.с.69-71).

За змістом ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 16.09.2016, підставою повернення обвинувального акту стала не відповідність його вимогам ст. 291 КПК України, а саме до обвинувального акту не додані розписки з підписами підозрюваних та їх захисників про отримання обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування та цивільного позову.

Таким чином, для забезпечення виконання ухвали суду від 16.09.2016, повноваження прокурора були обмежені лише усуненням недоліків обвинувального акта зазначених в ухвалі суду, а саме прокурор мав вручити підозрюваним ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та їх захисникам обвинувальний акт, який 26.08.2016 був складений, підписаний слідчим СВ ВП Шевченківського УП ГУ Національної поліції ум. Києві ОСОБА_13 та затверджений прокурором Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_14 .

Натомість, з реєстру матеріалів досудового розслідування слідує, що після повернення обвинувального акту прокурору, досудове розслідування у кримінальному провадженню №12013110100013505 від 27.08.2013, тривало майже п`ять років та здійснювалось вже іншим органом досудового розслідування, а саме СУ ГУНП в Київській області, а процесуальне керівництво здійснювалося прокурорами Київської обласної прокуратури (т.1а.с. 19-21).

При цьому після повернення обвинувального акту прокурору у кримінальному провадженні, як слідчими так і прокурорами приймалися процесуальні рішення, які не були необхідними для забезпечення виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Києва суду від 16.09.2016 (справа 761/30487/16-к).

Так, з реєстру матеріалів досудового розслідування слідує, що 02.02.2019, тобто майже через три роки після повернення обвинувального акту прокурору, постановою заступника керівника регіональної прокуратури визначено новий склад групи прокурорів та старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12013110100013505 від 27.08.2013 (т.1 а.с.19.).

Також, слідчими СУ ГУНП в Київській області, після повернення обвинувального акту прокурору 15 разів, приймалися процесуальні рішення про повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12013110100013505.(т.1.а.с.20-21).

Так, 02.11.2019, 02.12.2019, 03.12.2019, 16.12.2019, 27.12.2019, 27.01.2020, 10.02.2020, 27.02.2020, 16.03.2020, 13.04.2020, 07.12.2020, 22.12.2020, 19.05.2021, 11.08.2021 та 25.01.2022 - слідчими та старшим слідчим СУ ГУНП в Київській області приймалися процесуальні рішення про повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженню № 12013110100013505 (т.1 а.с.19-21).

23.11.2021 постановою заступника керівника Київської обласної прокуратури знов визначено новий склад групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12013110100013505 від 27.08.2013 (т.1 а.с.20).

19.01.2022 постановою заступника начальника СУ ГУНП в Київській області призначено в новому складі групу слідчих у кримінальному провадженні № 12013110100013505 від 27.08.2013 (т.1 а.с.20).

Також з реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що після повернення обвинувального акту, прокурором Київської місцевої прокуратури неодноразово приймалося рішення про закриття кримінального провадження № 12013110100013505 за обвинуваченням ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Зокрема, 27.07.2017, 18.09.2017, 29.11.2017, 09.02.2018, 21.08.2018 постановами прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до ЄРДР за № 12013110100013505 від 27.08.2013, за підозрою ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, закривалося на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. (т. 1 а.с.15-20).

01.08.2022 слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_15 складено новий обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_8 , ОСОБА_9 кожної за ч. 4 ст. 190 КК України, який підписано слідчим та в цей же день затверджено старшим прокурором у кримінальному провадженні Київської обласної прокуратури ОСОБА_16 . Після чого супровідним листом від 01.08.2022 скеровано до Печерського районного суду м. Києва.

Суд зазначає, що відповідно до висновків об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у постанові від 15.04.2024 у справі №753/25892/21, сторона обвинувачення після постановлення судом ухвали про повернення прокурору обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру і до звернення до суду з обвинувальним актом чи клопотанням, які приведено у відповідність до вимог КПК України, має право виконати лише ту сукупність процесуальних дій, які є необхідними для приведення цього акта чи клопотання у відповідність до вимог КПК України для забезпечення виконання ухвали суду.

Відповідно ж до ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 16.09.2016 про повернення обвинувального акту прокурору, необхідно було вчинити лише заходи, щодо вручення обвинувального, реєстру матеріалів досудового розслідування та цивільного позову обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та їх захисникам.

Натомість, з обвинувального акту та реєстру досудового розслідування, які надійшли до Печерського районного суду м. Києва 08.08.2022 вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженню № 12013110100013505 від 27.08.2013 після повернення обвинувального акту прокурору та направлення до суду в новій редакції тривало майже п`ять років, а саме з 16.09.2016 по 08.08.2022.

Відповідно до ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Отже, для забезпечення виконання ухвали суду від 16.09.2016, а саме вручення обвинувального акту стороні захисту, з огляду на положення ст. 28 КПК України, строк упродовж п`ять років не можна назвати розумним, а прийняття прокурором процесуальних рішень, які не були необхідними для забезпечення виконання ухвали суду, свідчить про порушення положень кримінально процесуального закону України, щодо розумних строків кримінального провадження № 12013110100013505 від 27.08.2013 (ст.28, 113, 291 КПК України).

Так, згідно із висновками сформульованими об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у справі №753/25892/21 повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору у зв`язку з тим, що вони не відповідають вимогам КПК (п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК), не відновлює досудового розслідування; прокурор може повторно звернутися до суду із обвинувальним актом чи клопотанням в межах розумного строку, без невиправданих затримок у часі, після закінчення виконання процесуальних дій, які були необхідними на виконання ухвали суду для узгодження цього акта чи клопотання з вимогами КПК і подальшого звернення з ними до суду. При цьому, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені КПК України строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування в розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції).

Суд звертає увагу сторони обвинувачення, що при поверненні обвинувального акту прокурору досудове розслідування не відновлюється, оскільки раніше вже було завершене і це не є правовою підставою, згідно зі ст. 282 КПК України, для відновлення досудового розслідування. Також це не є продовженням строків досудового розслідування, оскільки відсутні правові підстави для цього відповідно до ст. 295 КПК України (Постанова Верховного Суду від 18.10.2022 у справі №753/6486/21; Постанова Верховного Суду від 26.10.2022 у справі № 686/10785/16-к; Постанова Верховного Суду від 08.11.2022 у справі № 636/336/21; Постанова Верховного Суду від 07.12.2022 у справі № 681/1033/20, тощо).

Суд погоджується с доводами сторони захисту про неможливість після повернення прокурору обвинувального акту у зв`язку з його невідповідністю вимогам КПК України проведення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень, які не були необхідними для виконання ухвали суду, а також про порушення розумних строків під час проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженню, яке розпочато 27.08.2013 та обвинувальний акт направлений до суду повторно лише 08.08.2022.

Хоча КПК України не містить положення, яке б визначало строк, впродовж якого після повернення судом обвинувального акта прокурору, сторона обвинувачення має виправити недоліки обвинувального акта і звернутися до суду з виправленим обвинувальним актом у розумні строки, без затримки, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 113 КПК будь-яка процесуальна дія має бути виконана без невиправданої затримки.

Таким чином, прокурор має усунути встановлені судом недоліки обвинувального акта, і такі недоліки мають бути усунуті в межах розумного строку, тобто такого, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій і прийняття процесуальних рішень, для забезпечення виконання ухвали суду.

Натомість обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_8 ч. 4 ст. 190 КК України та ОСОБА_9 за ч. 4 ст. 190 КК України у кримінальному провадженні № 12013110100013505 від 27.08.2013, після його повернення прокурору 27.09.2016 надійшов до суду майже через п`ять років, а досудове розслідування у даному кримінальному провадженню тривало з 27.08.2013 до 08.08.2022, тобто майже дев`ять років, що не можна назвати розумним строком, в розумінні ч. 2 ст. 113 КПК України.

Як, неодноразово зазначав Верховний суд, якщо сторона обвинувачення після повернення обвинувального акта, проводила слідчі (розшукові) дії, негласні слідчі (розшукові) дії та/або приймала процесуальні рішення, які не є необхідними для узгодження цього акта чи клопотання з вимогами КПК та забезпечення виконання ухвали суду, то отримані у кримінальному провадженні за результатами здійснення таких дій докази повинні визнаватись недопустимими.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що всі процесуальні рішення, які були прийняті у цьому кримінальному провадженні після повернення обвинувального акту прокурору, тобто після 16.09.2016 не були об`єктивно необхідними для виконання ухвали суду для узгодження обвинувального акту з вимогами КПК і подальшого звернення з ними до суду, прийняті з порушенням розумних строків, передбачених ч. 2 ст. 113 КПК України, а тому є такими, що не породжують правові наслідки.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

Згідно із ч. 1 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт складається слідчим, дізнавачем, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим, дізнавачем.

Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно. ( 3 ст. 291 КПК України).

Відповідно до вимог ч. 4, та ч. 7 ст.110 КПК України обвинувальний акт, як процесуальне рішення, складається, підписується слідчим, дізнавачем, прокурором в межах їх компетенції згідно із законом.

Таким чином, процесуальне рішення прокурора, зокрема про зміну підслідності кримінального провадження № 12013110100013505 від 27.08.2013 прийняті після 16.09.2016; постанова заступника керівника Київської обласної прокуратури про змінену групу прокурорів від 23.11.2021; постанова заступника начальника СУ ГУНП в Київській області про призначення групи слідчих у кримінальному провадженні від 19.01.2022 є таким, які прийняті з порушенням розумних строків кримінального провадження, а тому є такими, що не породжують правові наслідки. А відтак, слідчий, який склав та підписав новий обвинувальний акт 01.08.2022 відносно ОСОБА_8 і ОСОБА_9 за обвинуваченням кожної за ч. 4 ст. 190 КК України та прокурор, який затвердив обвинувальний акт, не можуть вважатися уповноваженими у кримінальному провадженню №12013110100013505 від 27.08.2013.

Відповідно до положень п) 15, 17 ст.3 КПК України, прокурор - особа, яка обіймає посаду, передбачену статтею 15 Закону України «Про прокуратуру», та діє у межах своїх повноважень; слідчий - службова особа органу Національної поліції, органу безпеки, органу Державного бюро розслідувань, органу Бюро економічної безпеки України, Головного підрозділу детективів, підрозділу детективів, відділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, уповноважена в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.

Аналізуючи вказані положення КПК України та обставини встановлені під час розгляду клопотання, суд дійшов висновку, що слідчий СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_15 не мав законних повноважень на складання та підписання нового обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_8 , ОСОБА_9 за ч. 4 ст. 190 КК України, після його повернення прокурору, як і прокурор Київської обласної прокуратури ОСОБА_17 не мав законних повноважень на його затвердження 01.08.2022.

Отже, обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_8 , ОСОБА_9 за ч. 4 ст. 190 КК України, у кримінальному провадженні № 12013110100013505 від 27.08.2013 який надійшов до суду майже через п`ять років після повернення його прокурору вперше, складено, підписано та затверджено не уповноваженими слідчим та прокурором у кримінальному провадженню, без додержання вимог кримінального процесуального закону, а відтак такий обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, зокрема ч. 3 ст. 291 КПК України, а тому підлягає поверненню прокурору.

Щодо клопотання сторони захисту про скасування арешту на майно, накладеного на стадії досудового розслідування вказаного кримінального провадження ухвалою слідчого Шевченківського районного суду м. Києва 12.07.2016, суд зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту клопотання адвоката ОСОБА_6 про скасування арешту, в рамках даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12.07.2016 накладено арешт на майно, яке належить ОСОБА_11 , а саме земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222482401:01:001:5056; 3222482401:01:001:5057; 32222482401:01:001:5051; 3222482401:01:001:5061; 3222482401:01:001:5046; 3222482401:01:001:5052; 3222482401:01:001:5045; 3222482401:01:001:5048; 3222482401:01:001:5047; 3222482401:01:001:5058, що знаходяться в адміністративних межах Бучанського району Київської області.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Так, ч. 1 ст. 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, ст. 174 КПК України закріплює, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Так, згідно з ч. 2 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

При цьому, клопотанням адвоката та доданими до нього матеріалами не доведено, що у подальшому арешті такого майна відпала потреба.

Крім того, суд також звертає увагу, що прийняття рішення про повернення обвинувального акту прокурору, також не свідчить про те, що у подальшому застосуванні даного заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба, оскільки повернення обвинувального акту не є закриття провадження у справі, у зв`язку з чим підлягали би скасуванню всі заходи забезпечення застосовані в рамках кримінального провадження.

Отже, при розгляді клопотання про скасування арешту майна суд приходить до висновку, що наразі у цьому кримінальному провадженні ще не встановлено усіх фактичних обставин, а тому висновок про відсутність потреби у подальшому арешті майна з огляду на наведені доводи, є передчасним, а відтак у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_11 необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 291, 314, ст. ст. 369-372, 376 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про повернення обвинувального акту - задовольнити.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12013110100013505 від 27.08.2013 року за обвинуваченням ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України - повернути прокурору Київської обласної прокуратури.

Клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_6 , про скасування арешту майна - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.

Суддя ОСОБА_1