Постанова

від 06.03.2024 по справі 753/755/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 22-ц/824/2824/2024

Справа № 753/755/16-ц

П О С Т А Н О В А

Іменем України

06 березня 2024 року

м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,

за участю секретаря Діденка А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва в складі судді Мицик Ю.С., постановлену в м. Київ 31 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Каплун Юрій Вікторович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфета-Івелейшн груп» про стягнення грошових коштів,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи,

в с т а н о в и в :

В січні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом про стягнення грошових коштів, просила стягнути з ОСОБА_1 на свою користь різницю між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього в розмірі 810725 грн., решту коштів після розподілу коштів від продажу предмета іпотеки у розмірі 645600 грн., всього 1456325 грн.

В липні 2023 року позивач звернулась до суду з клопотанням про призначення судової оціночно-будівельної експертизи, просила доручити її проведення експертам ТОВ «Український інститут незалежних судових експертиз», на вирішення якої просила поставити питання: яку ринкову (реальну) вартість квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , становила на дату її продажу 19 листопада 2015 року.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 31 липня 2023 року клопотання частково задоволено, направлено справу до Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України для проведення судової оціночно-будівельної експертизи відповідно до ухвали суду від 02 листопада 2021 року, на вирішення якої поставлено питання визначення ринкової вартості об`єкта нерухомого майна, квартири АДРЕСА_2 -є, загальною площею 82,5 кв.м., житловою площею 38,4 кв.м., станом на 20 листопада 2015 року; дозволено судовим експертам проводити судову оціночно-будівельну експертизу за наявними документами в матеріалах цивільної справи № 753/755/16-ц; надано дозвіл судовим експертам на пошук, збір та використання інформації з відкритих джерел, пов`язаних з об`єктом, вартість якого необхідно визначити; попередню оплату витрат за проведення експертизи покладено на позивача ОСОБА_3 ; погоджено проведення експертизи у строк понад 90 календарних днів, надано у розпорядження експерта матеріали цивільної справи, провадження в справі зупинено на час проведення експертизи.

Відповідач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 , не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 31 липня 2023 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, вказував, що 02 листопада 2021 року судом призначено по даній справі судову оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручено експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

31 липня 2023 року судом постановлено ухвалу про направлення справи до Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України для проведення судової оціночно-будівельної експертизи відповідно до ухвали суду від 02 листопада 2021 року. Згідно з оскаржуваною ухвалою вбачається, що судом першої інстанції не вирішувалось питання про призначення експертизи. Судом задоволено клопотання позивача частково і вирішено питання лише про направлення справи для проведення експертизи, призначеної раніше. Як вбачається з резолютивної частини ухвали, підставою зупинення провадження в справі є часткове задоволення клопотання позивача про призначення експертизи. Таке формулювання резолютивної частини оскаржуваної ухвали суду не відповідає обставинам справи, адже позивач просила суд не направляти справу на проведення експертизи до експертної установи, а саме призначити нову експертизу. В мотивувальній частині ухвали зазначено, що клопотання представника позивача задовольняється частково, однак не вказується, в якій саме частині задоволено клопотання і яке саме. Суд дійшов суперечливих висновків, оскільки коли позивач просила призначити експертизу в іншу експертну установу, вона не мала на увазі Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України. При цьому суд не вирішив питання про призначення експертизи та не задовольнив клопотання щодо експертної установи, яку запропонував позивач.

Таким чином, висновки суду першої інстанції є перекрученими і не відповідають фактичним обставинам справи, в зв`язку з чим суд першої інстанції частково задовольнив клопотання, про яке ні позивач, ні її представник не просили.

Зазначав, що у випадку призначення судом експертизи, суд може, але не зобов`язаний зупиняти провадження в справі, і реалізацію такого права суд повинен мотивувати, натомість така мотивація в ухвалі відсутня.

Водночас, зупинення провадження в справі є наслідком призначення судом експертизи, а отже ухвала в частині призначення судової експертизи та в частині зупинення провадження перебувають у нерозривному зв`язку одна з одною, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 20 січня 2009 року в справі № 24/489. Однак судом не вирішувалось питання про призначення експертизи, а лише про направлення справи до експертної установи, в зв`язку з чим зупинення провадження суперечить вимогам п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України.

Вказував, що судом в ухвалі невірно викладено фактичні обставини про те, що в судовому засіданні представник відповідача не заперечував щодо направлення справи для проведення судової оціночно-будівельної експертизи, проте не погодився із запропонованою позивачем експертною установою. Насправді в судовому засіданні, яке відбулось 31 липня 2023 року, представник відповідача не заперечував щодо призначення експертизи за клопотанням позивача ОСОБА_3 , а не щодо направлення справи до експертної установи згідно з ухвалою від 02 листопада 2021 року. В зв`язку з цим представником відповідача була висловлена позиція про призначення експертизи в КНДІСЕ.

Наголошував, що в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції не зазначив, яку саме експертну установу запропонував представник відповідача для призначення експертизи та в мотивувальній частині ухвали не навів мотиви, з яких суд дійшов висновків про не призначення експертизи саме до КНДІСЕ, і закон, яким керувався суд, постановляючи ухвалу, що суперечить п. 1 ч. 4 ст. 265 ЦПК України.

Зазначав, що 31 липня 2023 року в судовому засіданні представник відповідача заявив усне клопотання, в якому просив викликати в судове засідання та допитати в якості свідка власника квартири АДРЕСА_2 , оскільки для проведення судової оціночно-будівельної експертизи одним із елементів дослідження є проведення натурного огляду об`єкта дослідження. У задоволенні клопотання про допит ОСОБА_4 судом першої інстанції відмовлено. Необхідність проведення натурного огляду квартири побічно підтверджується клопотанням експертної установи від 12 липня 2022 року, в якому експерти просили забезпечити умови для проведення натурного огляду об`єкта дослідження. Після постановлення оскаржуваної ухвали і направлення матеріалів справи до експертної установи необхідність проведення натурного обстеження стало актуальним. Власник квартири ОСОБА_4 була готова прийти до суд, щоб надати показання в якості свідка та відповідний дозвіл для проведення натурного огляду об`єкта дослідження, проте питання безперешкодного доступу до квартири судом не вирішено.

Вказував, що суд першої інстанції дозволив експертам проводити експертизу за наявними документами в матеріалах справи, однак в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали відсутні висновки суду про встановлені судом обставини і відсутнє обґрунтування такого висновку, що суперечить п. 1 ч. 4 ст. 265 ЦПК України.

Наводив судову практику ЄСПЛ щодо належного мотивування судового рішення, вважав, що ухвала суду першої інстанції не відповідає критеріям законності і обґрунтованості, оскільки вона є немотивованою, містить нез`ясовані суперечливі обставини та перекручені висновки.

Відзивів на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не надійшло.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що в січні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду з даним позовом, який мотивувала тим, що 03 грудня 2014 року нею та ОСОБА_1 було укладено договір позики, відповідно до якого вона позичила 604400 грн., які мала повернути до 12 години 03 січня 2015 року. 03 грудня 2014 року сторони також уклали договір іпотеки, яким забезпечувалося її зобов`язання повернути суми позики, і предметом якого є квартира за адресою АДРЕСА_1 , належна їй на праві власності. Квартира оцінена в 982150 грн., що на день укладення договору іпотеки становить за курсом НБУ 65000 доларів США. 20 листопада 2015 року ОСОБА_1 від свого імені продав квартиру ОСОБА_5 , ціну продажу з нею не узгоджував, і вона визначалася на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності і склала 1250000 грн. Позивач вважає, що ціна продажу квартири є нижчою за звичайні ціни на цей вид майна. Згідно зі звітом про оцінку квартири, підготовленим ТОВ «Всеукраїнська оціночна компанія», ринкова вартість квартири станом на 19 листопада 2015 року становила 2060725 грн. ОСОБА_1 не надав їй звіт про розподіл коштів від продажу предмета іпотеки та не повернув решту коштів. ОСОБА_1 зобов`язаний сплатити їй різницю між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього, яка складає 810725 грн., та решту коштів після розподілу коштів від продажу предмета іпотеки, яка складає 645600 грн.

На а. с. 9 - 14 т. 1 знаходиться копія договору іпотеки від 03 грудня 2014 року, укладеного ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , за умовами якого на забезпечення виконання основного зобов`язання (договору позики на суму 604400 грн., укладеного ОСОБА_1 та ОСОБА_3 03 грудня 2014 року) іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_2 . Сторони оцінюють предмет іпотеки в 982150 грн., що на день укладення цього договору за курсом НБУ становить еквівалент 65000 доларів США.

На підставі договору купівлі-продажу квартири від 20 листопада 2015 року, укладеного ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , ОСОБА_1 відчужив квартиру АДРЕСА_2 за 1235491 грн. (а. с. 91 - 92 т. 1).

Згідно висновку ТОВ «Альфета-Івелейшн груп» про вартість квартири АДРЕСА_2 станом на 16 листопада 2015 року, згідно якого ринкова вартість квартири становить 1235491 грн. (а. с. 108 т. 1).

Згідно звіту з додатками про оцінку квартири за адресою АДРЕСА_1 станом на 19 листопада 2015 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Всеукраїнська оціночна компанія», ринкова вартість квартири станом на 19 листопада 2015 року складає 2060725 грн. (а. с. 37 - 75 т. 1).

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Відповідно до положень ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати докази, заяви та клопотання.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Отже, у разі проведення експертизи висновок експерта разом з іншими наданими учасниками справи доказами підлягатиме оцінці як окремо, так і в їх сукупності.

Відповідно до ч. 1, 6, 7 ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. ч. 1 - 5 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Передбачене статтями 12, 13, 49 ЦПК України право сторін на подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості щодо обставин, які мають значення для вирішення справи, кореспондується з обов`язком суду сприяти здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову.

Отже, процесуальний обов`язок суду - належним чином дослідити поданий стороною доказ (в цьому випадку - докази порушення права позивача на користування орендованого ним майна), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні, які саме перешкоди чиняться позивачу.

Зазначеного висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 20 травня 2020 року у справі у справі № 573/1677/18.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм.

При цьому, судова експертиза призначається лише в разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Сприяючи стороні позивача у реалізації його процесуальних прав, суд першої інстанції задовольнив клопотання його представника та ухвалою від 02 листопада 2021 року призначив у справі судову оціночно-будівельну експертизу, проведення якої було доручено експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. На вирішення експерта поставлено питання про ринкову вартість об`єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2 -є, станом на 20 листопада 2015 року (а. с. 135 - 136 т. 2).

Постановою Київського апеляційного суду від 01 червня 2022 року апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 02 листопада 2021 року залишено без змін з тих підстав, що для розгляду позову про стягнення різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього, а також решти виручки з відповідача на користь позивача, дійсно необхідно встановити ринкову вартість предмета іпотеки на день його продажу, для цього необхідні спеціальні знання, без яких встановити відповідні обставини неможливо, а відповідач не погоджується з ринковою вартістю квартири, зазначеною в позові, на підтвердження чого позивачем надано звіт про оцінку квартири, складений суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Всеукраїнська оціночна компанія».

12 липня 2022 року експертами Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України разом з матеріалами справи направлено клопотання про надання відомостей та матеріалів щодо об`єкта нерухомого майна - об`єкту обстеження, і у разі надання зазначених матеріалів просили забезпечити прибуття, безперешкодний доступ та належні умови праці судовим експертам для проведення натурного огляду об`єкта дослідження; просили надати дозвіл на пошук, збір та використання інформації з відкритих джерел, пов`язаних з об`єктом, вартість якого необхідно визначити. Повідомлено, що у разі невиконання клопотання протягом 45 днів матеріали буде повернено без виконання (а. с. 238 - 239 т. 2).

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 01 серпня 2022 року поновлено провадження в справі та призначено справу в судове засідання (а. с. 242 т. 2).

Листом від 05 серпня 2022 року Дарницький районний суд м. Києва просив продовжити термін виконання клопотання експертів в зв`язку з перебуванням головуючого судді в щорічній основній відпустці (а. с. 243 т. 2).

03 листопада 2022 року позивачем ОСОБА_3 надано документи та пояснення на виконання клопотання експерта від 12 липня 2022 року про надання додаткових відомостей, вказано, що враховуючи повторний перепродаж квартири, можливість надати доступ до об`єкту для натурного огляду відсутній, відтак, просила провести експертизу згідно наявних документів та фотофіксації, що здійснювалася на момент останньої оцінки 19 листопада 2015 року (а. с. 6 - 7 т. 3).

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 03 листопада 2022 року дозволено судовим експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України проводити судову експертизу за наявними документами в матеріалах цивільної справи, надано дозвіл судовим експертам на пошук, збір та використання інформації з відкритих джерел, пов`язаних з об`єктом, вартість якого необхідно визначити, повернуто справу для продовження проведення експертизи згідно ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 02 листопада 2021 року, зупинено провадження в справі на час проведення експертизи (а. с. 90 - 91 т. 3).

14 листопада 2022 року до Дарницького районного суду м. Києва надійшло повідомлення Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 03 листопада 2022 року про неможливість проведення судової експертизи від 03 листопада 2022 року, оскільки станом на 03 листопада 2022 року клопотання експерта про надання необхідних матеріалів, забезпечення прибуття, безперешкодного доступу та належних умов праці ініціатором не задоволено, отже в судових експертів відсутні вихідні дані, необхідні для проведення дорученої експертизи, що унеможливлює її проведення (а. с. 94 - 98 т. 3).

12 травня 2023 року до Дарницького районного суду м. Києва надійшов лист Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України за результатами розгляду ухвали від 03 листопада 2022 року, яким повідомлено, що з урахуванням листа від 05 серпня 2022 року Дарницького районного суду м. Києва термін виконання клопотання експерта з 28 серпня 2022 року було продовжено до 26 жовтня 2022 року. Станом на 03 листопада 2022 року клопотання експерта ініціатором не задоволено, тому відповідно до ч. 8 ст. 72 ЦПК України судовими експертами було складено повідомлення про неможливість проведення судової експертизи від 03 листопада 2022 року, яке із супровідним листом від 07 листопада 2022 року надіслано на адресу суду. Станом натепер експертне провадження у справі № 753/755/16ц на виконанні в ДНДЕКЦ МВС не перебуває. Зважаючи на викладене, повернуто отримані матеріали без розгляду (а. с. 100 - 101 т. 3).

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 12 травня 2023 року поновлено провадження в справі та призначено справу в судове засідання (а. с. 102 т. 3).

13 липня 2023 року представником відповідача подано клопотання про допит в якості свідка власника квартири АДРЕСА_2 - ОСОБА_4 для з`ясування обставин щодо стану квартири за вищевказаною адресою на момент її купівлі-продажу, а саме станом на 11 лютого 2016 року (а. с. 115 - 116 т. 3).

31 липня 2023 року позивачем подано клопотання про призначення експертизи, в якому ОСОБА_3 просила призначити в справі судову оціночно-будівельну експертизу, на вирішення якої поставити питання, яку ринкову (реальну) вартість квартири за адресою АДРЕСА_1 , становила на дату її продажу 20 листопада 2015 року; для дотримання розумності строків розгляду справи проведення експертизи доручити експертам ТОВ «Український інститут незалежних судових експертиз», попередивши їх про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України, зупинити провадження на час розгляду експертизи (а. с. 118 - 120 т. 3).

Задовольняючи частково клопотання позивача про призначення судової будівельно-оціночної експертизи шляхом повторного направлення справи до ДНДЕКЦ МВС України для проведення судової оціночно-будівельної експертизи відповідно до ухвали суду від 02 листопада 2021 року, суд першої інстанції виходив із того, що дійсна ринкова вартість квартири є однією з підстав позову, сторонами не надано висновків експерта з цього питання, для з`ясування даних обставин необхідні спеціальні знання.

Апеляційний суд погоджується із даними висновками, враховуючи, що судова оціночно-будівельна експертиза в даній справі вже була призначена ухвалою суду від 02 листопада 2021 року, однак фактично проведена не була в зв`язку з несвоєчасним отриманням експертною установою ухвали від 03 листопада 2022 року, якою суд першої інстанції дозволив судовим експертам проводити судову оціночно-будівельну експертизу за наявними документами в матеріалах справи та надав дозвіл судовим експертам на пошук, збір та використання інформації з відкритих джерел, пов`язаних з об`єктом, вартість якого необхідно визначити, в зв`язку з чим ДНДЕКЦ МВС України було складено повідомлення про неможливість проведення експертизи від 03 листопада 2022 року № СЕ-19-22/20259-ОБ.

Наведені обставини знайшли своє відображення в мотивувальній частині ухвали суду першої інстанції від 31 липня 2023 року.

Враховуючи, що судова оціночно-будівельна експертиза не була виконана з технічних причин за відсутності матеріальних або процесуальних перешкод у її проведенні, ухвала про призначення експертизи від 03 листопада 2021 року набрала законної сили та підлягає виконанню, додатково ухвалою від 03 листопада 2022 року судом першої інстанції вирішено питання щодо порядку проведення експертизи за наявними в справі матеріалами, відтак повторне призначення тієї ж самої експертизи, на вирішення якої мали бути поставлені ті ж питання, у тій же експертній установі, не ґрунтується на вимогах ст. 103 ЦПК України, якою визначено умови призначення експертизи, та ст. 18 ЦПК України щодо обов`язковості судового рішення.

Апеляційний суд враховує, що згідно протоколу судового засідання, в судовому засіданні 31 липня 2023 року представник позивача усно просив повторно направити справу в цю ж експертну установу (а. с. 124 т. 3).

Відтак судом першої інстанції обґрунтовано частково задоволено клопотання позивача шляхом повторного направлення справи до ДНДЕКЦ МВС України для проведення експертизи, призначеної ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 02 листопада 2021 року, на вирішення якої поставлено питання, які входять до предмета доказування, а саме: визначення ринкової вартості об`єкта нерухомого майна, квартири АДРЕСА_2 -є, загальною площею 82,5 кв.м., житловою площею 38,4 кв.м., станом на 20 листопада 2015 року.

Апеляційний суд відхиляє як необґрунтовані доводи апеляційної скарги, що в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції не зазначив, в якій частині судом було задоволено заявлене позивачем клопотання та яке саме клопотання, оскільки в резолютивній частині ухвали наведені висновки суду щодо заявленого клопотання відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 260 ЦПК України.

Апеляційний суд враховує, що самим позивачем ухвала Дарницького районного суду м. Києва від 31 липня 2023 року в частині викладених у ній мотивів суду або з підстав незгоди з процесуальним рішенням суду першої інстанції за наслідками розгляду клопотання про призначення експертизи не оскаржувалась.

Апеляційний суд приймає до уваги, що експертами Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України після повторного направлення справи було прийнято справу № 753/755/16-ц для виконання експертизи та 15 вересня 2023 року направлено рахунок для організації оплати проведення судової оціночно-будівельної експертизи № СЕ-19-23/50984-ОБ (а. с. 136 т. 3), а позивачем ОСОБА_3 12 вересня 2023 року здійснено оплату її проведення в повному обсязі (а. с. 139 т. 3).

Також листом Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 15 листопада 2023 року повідомлено, що експертиза перебуває на стадії виконання (а. с. 143 т. 3).

Таким чином, з огляду на те, що представник відповідача фактично не заперечував проти призначення експертизи, про що ним самим зазначено в апеляційній скарзі, або проти питань, поставлених на вирішення експертизи, а заперечував проти способу, яким це було зроблено, скасування ухвали суду першої інстанції, якою справу було повторно направлено для проведення експертизи, не сприятиме завданню цивільного судочинства, яким є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Одночасно із повторним направленням справи для проведення судової експертизи судом першої інстанції зупинено провадження в справі на час її проведення, що відповідає вимогам п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, оскільки для проведення експертизи необхідний значний час.

Апеляційний суд не погоджується з доводами апеляційної скарги, що призначення судової експертизи з одночасним зупиненням провадженням в справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розцінюватись як два самостійних акта - окремо щодо призначення судової експертизи і щодо зупинення провадження в справі, з огляду на те, що ст. 104 ЦПК України, якою врегульовано зміст ухвали про призначення експертизи, та ст. 252 ЦПК України, якою передбачено право суду зупинити провадження в справі, таких вимог не містять.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на правову позицію Верховного Суду України в постанові від 20 січня 2009 року в справі № 24/489 апеляційний суд відхиляє, як нерелевантні, оскільки в даній постанові судом касаційної інстанції зроблено правовий висновок щодо застосування інших норм права, а саме, що затвердження господарським судом мирової угоди сторін з одночасним припиненням провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розцінюватися як два самостійних акти - окремо щодо затвердження мирової угоди і щодо припинення провадження у справі.

Апеляційний суд враховує, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З урахуванням встановлених судом обставин та вимог п. 1 ст. 6 Конвенції, є неспроможними та відхиляються апеляційним судом доводи апеляційної скарги щодо невмотивованості ухвали, в якій суд не виклав мотивів щодо необхідності зупинення провадження в справі, не обґрунтував проведення експертизи за наявними документами в матеріалах справи, не зазначив, яку саме експертну установу запропонував представник відповідача для призначення експертизи, не виклав мотивів про непризначення судової оціночно-будівельної експертизи саме до КНДІСЕ.

Апеляційний суд враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 103 ЦПК України суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно, відтак, направлення судом справи для проведення експертизи до іншої експертної установи, ніж до тієї, на якій наполягав позивач або відповідач, не порушує вимог процесуального закону.

Не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та відхиляються апеляційним судом доводи апеляційної скарги, що суд невірно виклав фактичні обставини справи про те, що представник відповідача не заперечував щодо направлення справи для проведення експертизи згідно з ухвалою від 02 листопада 2021 року, проте не погодився з запропонованою позивачем експертною установою, хоча в дійсності представник відповідача не заперечував проти призначення експертизи, в зв`язку з чим ним була висловлена позиція про призначення експертизи до КНДІСЕ.

Апеляційний суд приймає до уваги, що в мотивувальній частині рішення судом зазначено ст. 103 - 106, 109, п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, що спростовує доводи апеляційної скарги про незазначення закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.

Доводи апеляційної скарги, що в зв`язку з необхідністю проведення натурного огляду квартири представником відповідача було заявлено клопотання про виклик в судове засідання і допит в якості свідка власника квартири - об`єкта дослідження, однак в задоволенні цього клопотання судом було відмовлено, апеляційний суд відхиляє, оскільки обґрунтування клопотання про допит свідка необхідністю надання ним доступу для натурного обстеження об`єкту дослідження не ґрунтується на вимогах ч. 1 ст. 90 ЦПК України, відповідно до якої показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

Також апеляційний суд враховує встановлення судом першої інстанції в ухвалах від 03 листопада 2022 року та від 31 липня 2023 року порядку проведення експертизи за наявними у справі матеріалами, що узгоджується з положеннями п. 3.5 розділу ІІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5.

Крім того, у разі виникнення необхідності надання додаткових матеріалів і зразків для вирішення поставленого експертам питання, експерти матимуть право звернутися до суду з відповідним клопотанням відповідно до ч. 6 ст. 72 ЦПК України.

Відтак, під час апеляційного перегляду не знайшли свого підтвердження та відхиляються апеляційним судом доводи апеляційної скарги, що ухвала суду першої інстанції не відповідає критеріям законності і обґрунтованості, є невмотивованою, містить нез`ясовані суперечливі обставини та перекручені висновки.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зводяться до незгоди з ухвалою суду першої інстанції, не ґрунтуються на законі та не можуть бути підставою для скасування ухвали суду.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена із додержанням вимог закону і не може бути скасована з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. 367, 375, 381, 382, 389 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 31 липня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 07 березня 2024 року.

Головуючий: Кашперська Т.Ц.

Судді: Фінагеєв В.О.

Яворський М.А.