Рішення

від 08.03.2024 по справі 140/22/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 березня 2024 року ЛуцькСправа № 140/22/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О.А.,

розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (відповідач-1), Військової частини НОМЕР_2 (далі відповідач-2) про визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не нарахуванні та бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у не здійсненні виплати додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» з 01.12.2022 по 14.04.2023 включно, в сумі 100000,00 гривень за кожен місяць; зобов`язання військову частину НОМЕР_1 (код НОМЕР_3 ) нарахувати, а військову частину НОМЕР_2 (код НОМЕР_4 ) виплатити солдату ОСОБА_1 недоплачену частину додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 з грудня 2022 року по квітень 2023 року включно, виходячи з її розміру 100000,00 (сто тисяч) гривень за кожен місяць, з урахуванням попередньо проведених виплат сум такої винагороди.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно витягу наказу командира в/ч НОМЕР_1 №342 солдат ОСОБА_1 призваний по мобілізації, призначений наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 15.12.2022 №186-РС на посаду навідника оператора гірсько-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 військової частини НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_5 . 18.12.2022, в ході виконання бойового завдання в складі підрозділу, в районі Білогорівка, Донецької області внаслідок артилерійського та мінометного обстрілу позивач отримав поранення: мінно-вибухова травма важкого ступеню; вогнепальне осколкове поранення з вогнепальним переломом нижньої третини лівої великогомілкової кістки без зміщень уламків. Поранення отримане під час проходження військової служби, та пов`язане з виконанням обов`язків військової служби, із захистом Батьківщини, під час відсічі збройної агресії російської федерації проти України, в зоні ведення бойових дій. Згідно довідка №679 від 30.12.22, гідно наказу МОЗ України від 04.07.2007 №370 травма тяжкого ступеню.

Зауважує, що після отримання ним бойового поранення 18.12.2022, проходив довготривале лікування та перебував на стаціонарному лікуванні та реабілітації в різних медичних закладах, а також у відпустках за станом здоров`я з 19.12.2022 по 14.04.2023.

Вказує, що у зв`язку тривалим перебуванням на стаціонарному лікуванні після безпосередньої участі в бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, набув право на отримання додаткової винагороди, у розмірі, збільшеному до 100 000 грн, відповідно до пункту 1 Постанови КМУ №168 від 28.02.2022, за період з 01.12.2022 по 14.04.2023, оскільки за вказані періоди відповідачем-1 військовою частиною НОМЕР_1 не нараховувалась, а відповідачем-2 військовою частиною НОМЕР_2 не виплачувалась щомісячно додаткова винагорода в передбаченому чинним законодавством розмірі, відповідно до положень Постанови №168.

Вважаючи, що має право на повну виплату належних сум додаткової винагороди за період з 01.12.2022 по 14.04.2023, звернувся до суду з вказаним позовом та просить його задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 08.01.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

У відзиві на позовну заяву від 12.01.2014 відповідач-1 заперечив заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Свою позицію обгрунтував тим, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №342 від 17.12.2022 (по стройовій частині) солдат ОСОБА_1 вважається таким, що призваний по мобілізації та таким, що прибув до складу сил і засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони. Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №343 від 18.12.2022 солдат ОСОБА_1 вважається таким, що вибув зі складу сил і засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони у зв`язку з бойовим пораненням та госпіталізований до Передової хірургічної групи підсилення (с. Рай-Олександрівка, Донецька обл.). Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №354 від 29.12.2022 солдат ОСОБА_1 прибув після лікування з Черкаської обласної клінічної лікарні (м. Черкаси) до пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ). Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №354 від 29.12.2022 солдат ОСОБА_1 вважається таким, що вибув у відпустку за станом здоров`я терміном на 26 діб з 30.12.2022 по 28.01.2023. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №29 від 29.01.2023 солдат ОСОБА_1 вважається таким, що з 29.01.2023 не прибувши після проведення відпустки, у зв`язку з чим з 29.01.2023 визнаний безпідставно відсутнім, так як не зв`явився вчасно після лікування до місця проходження служби та не надав до військової частини документи, які б підтверджували поважність причини відсутності на військовій службі. По даному факту у військовій частині НОМЕР_1 було проведено службове розслідування.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №39 від 08.02.2023 солдат ОСОБА_1 зарахований у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 на підставі пп. 14 п. 116 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та вимог з Інструкції з організації обліку особового складу Збройних Сил України. Згідно з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №110 від 16.04.2023 солдат ОСОБА_1 вважається таким, що приступив до виконання службових обов`язків та прибув до складу сил і засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №124 від 30.04.2023 солдат ОСОБА_1 вважається таким, що вибув зі складу сил і засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони до Дніпропетровського військового госпіталю на проходження військово-лікарської комісії. Згідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №130 від 06.05.2023 солдат ОСОБА_1 вважається таким, що прибув і приступив до виконання службових обов`язків з Дніпропетровського військового госпіталю після проходження військово-лікарської комісії. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_6 (по стройовій частині) №172 від 17.06.2023 солдат ОСОБА_1 вважається таким, що вибув зі складу сил і засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки та вибув до нового місця служби.

Представник військової частини НОМЕР_1 не заперечує факту перебування позивача у відпустці за станом здоров`я в період з 19.12.2022 по 21.12.2022 (лікування в КНП «КЛШМД» ДМР), з 21.12.2022 по 29.12.2022 (лікування в КНП «ЧОЛ ЧОР»), з 30.12.2022 по 29.01.2023.

Проте, відповідач-1 заперечує перебування позивача у відпустці за станом здоров`я в період з 30.01.2023, з 27.02.2023, з 27.03.2023 по 14.04.2023 (лікування в КП «Рожищанський БЛ» РМР), оскільки довідку про проходження ВЛК №272 від 30.01.2023; довідку №561 від 27.02.2023, виписний епікриз з КП «Рожищанський БЛ» РМР до стройової частини військової частини НОМЕР_1 позивач не надавав, до місця служби не прибував, відтак в період з 29.01.2023 по 16.04.2023 солдат ОСОБА_1 перебував у самовільному залишені місця служби, відповідно виплата грошового забезпечення згідно з пунктом 15 Розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам була призупинена.

Щодо виплат додаткової грошового забезпечення за час лікування та реабілітації, відповідач-1 зазначає, що після надходження належним чином оформлених документів, якими було рекомендовано військовослужбовцю ОСОБА_1 відпустку за станом здоров`я з 30.12.2022 по 28.01.2023 (довідка військово-лікарської комісії від 05.05.2023 №315) здійснено доплату додаткової винагороди. Кошти (із розрахунку 70000,00 грн на місяць) в сумі 66725,81 грн зараховані на картковий рахунок військового 31.05.2023. Також була проведена доплата додаткової винагороди за період стаціонарного лікування в закладах охорони здоров`я за період з 19.12.2022 по 29.12.2022 в сумі 24466,13 грн 30.11.2023; за період з 01.01.2023 по 28.01.2023 кошти в сумі 27096,77 грн будуть виплачені в січні 2024 року після надходження відповідного фінансування.

З наведених підстав відповідач-1 просить відмовити в задоволенні позову повністю.

У відзиві на позовну заяву від 22.01.2024 відповідач-2 заперечуючи проти позову вказує, що згідно листа Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 20.05.2016 №248/2/3/436 у відповідності до спільної директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 31.08.2015 №Д-322/1/26дск переформована військова частина НОМЕР_1 до 31.03.2016 перепідпорядкована командиру військової частини НОМЕР_2 .

Згідно вимог Положення про фінансове господарство військової частини Збройних Сил України (зі змінами), затвердженого наказом Міністра оборони України від 12.11.2010 № 590 та на підставі клопотання командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 17.05.2016 №116/14/7943 військова частина НОМЕР_1 з 01.06.2016 знімається з фінансового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 (відомчий код розпорядника коштів у Департаменті фінансів Міністерства оборони України №587600/05215) та зараховується встановленим порядком на фінансове забезпечення до військової частини НОМЕР_2 (відомчий код розпорядника коштів у Сухопутних військах Збройних Сил України №53618/94165).

Щодо предмету спору зазначає, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , яка є окремою військовою частиною, має своє найменування, місцезнаходження, відділення персоналу, стройову частину, фінансову службу.

Командування військової частини НОМЕР_1 самостійно приймає рішення по особовому складу частини, у тому числі по залученню військовослужбовців до заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення, інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, направлення на стаціонарне лікування, вибуття у відпустку військовослужбовцями частини, виплати їм грошового забезпечення, додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсацій за невикористані щорічні відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні тощо, з правом командира військової частини НОМЕР_1 на самостійне видання відповідних наказів.

Відповідно до пункту 1.5 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, затверджених наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017 №280, командир військової частини, зарахованої на фінансове забезпечення до військової частини - розпорядника коштів третього рівня, організовує своєчасне оформлення та подання розпоряднику коштів усіх документів, необхідних для здійснення належного фінансового забезпечення військової частини.

При цьому зауважує, що ОСОБА_1 військову службу у військовій частині НОМЕР_2 не проходив, жодних управлінських рішень, у тому числі по виплаті грошового забезпечення, командуванням військової частини НОМЕР_2 по ньому не приймалось. Більше того, у позовній заяві позивач не вказує про обставини, які могли б свідчити про протиправність рішень, дій чи бездіяльності військової частини НОМЕР_2 та які рішення, дії чи бездіяльність військової частини НОМЕР_2 він оскаржує, тому в частині позовних вимог до військової частини НОМЕР_2 просить відмовити.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що відповідно витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_1 №342 від 17.12.2022 солдат ОСОБА_1 , призваний по мобілізації, наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 15.12.2022 №186-РС призначений на посаду навідника оператора гірсько-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 військової частини НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_5 (а. с. 6 )

18.12.2022 в ході виконання бойового завдання в складі підрозділу, в районі БІЛОГОРІВКА, Донецької області внаслідок артилерійського та мінометного обстрілу ОСОБА_1 отримав поранення: мінно-вибухова травма важкого ступеню. Вогнепальне осколкове поранення з вогнепальним переломом нижньої третини лівої великогомілкової кістки без зміщень уламків. Під час отримання поранення військовослужбовець знаходився в засобах індивідуального захисту (бронежилет та кевларовий шолом) та не знаходився в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння. Поранення отримане під час проходження військової служби, та пов`язане з виконанням обов`язків військової служби, із захистом Батьківщини, під час відсічі збройної агресії російської федерації проти України, в зоні ведення бойових дій, що підтверджується довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 30.12.2022 №679 (а. с. 13).

Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №343 від 18.12.2022 солдат ОСОБА_1 вважається таким, що вибув зі складу сил і засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони у зв`язку з бойовим пораненням та госпіталізований до Передової хірургічної групи підсилення (с. Рай-Олександрівка, Донецька обл.).

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №354 від 29.12.2022 солдат ОСОБА_1 прибув після лікування з Черкаської обласної клінічної лікарні (м. Черкаси) до пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ).

Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №354 від 29.12.2022 солдат ОСОБА_1 вважається таким, що вибув у відпустку за станом здоров`я терміном на 26 діб з 30.12.2022 по 28.01.2023.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебував у відпустках за станом здоров`я, зокрема:

- в період з 19.12.2022 по 21.12.2022 проходив лікування в КНП «КЛШМД» ДМР, що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого №24029 від 21.12.2022 (а. с. 21);

- з 21.12.2022 по 29.12.2022 проходив лікування в КНП «ЧОЛ ЧОР», що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №54294 від 29.12.2022 (а. с. 22);

- згідно довідки ВЛК №2349 від 29.12.2022 стан після мінно-вибухової травми тяжкого ступеню (18.12.2022) у вигляді вогнепально-осколкових поранень з вогнепальним переломом н/3 лівої великогомілкової кістки без зміщення уламків. Поранення, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби (довідка про обставини поранення відсутня). На підставі статті 81 графи II Розкладу хвороб, графи ТДВ потребує відпустки за станом здоров`я на 30 (тридцять) календарних днів (а. с. 23);

- з 30.12.2022 по 28.01.2023 відпустка за станом здоров`я згідно відпускного квитка №847 від 29.12.2022 (а. с. 24);

- згідно довідки ВЛК №272 від 30.01.2023 стан після мінно-вибухової травми тяжкого ступеню (18.12.2022) у вигляді вогнепально-осколкових поранень з вогнепальним переломом н/3 лівої великогомілкової кістки без зміщення уламків. Травма, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби (довідка про обставини поранення відсутня). Тяжкість отриманої травми тяжка. На підставі статті 81 графи II Розкладу хвороб, графи ТДВ потребує відпустки за станом здоров`я на 30 (тридцять) календарних днів (а. с. 25);

- згідно довідки ВЛК №561 від 27.02.2023 консолідуючий вогнепальний перелом нижньої третини лівої великогомілкової кістки з наявністю металоостеосинтезу після мінно-вибухової травми (18.12.2022) вогнепального осколкового поранення . Поранення, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби. (Довідка про обставини поранення відсутня). Ступінь важкості травми: тяжка. На підставі статті 81 графи II Розкладу хвороб, графи ТДВ потребує відпустки за станом здоров`я на 30 (тридцять) календарних днів (а. с. 26);

- згідно довідки ВЛК №889 від 27.03.2023 нестійка комбінована змішана контрактура лівого гомілково-ступневого суглобу після мінно-вибухової травми (18.12.2022) з переломом нижньої третини лівої великогомілкової кістки без зміщення відламків з больовим синдромом та тимчасовим порушенням функції кінцівки. Поранення, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби. (Довідка про обставини поранення відсутня). Ступінь важкості травми: тяжка. На підставі статті 81 графи II Розкладу хвороб, графи ТДВ потребує продовження реабілітаційного лікування в умовах КП « Рожищенська багатопрофільна лікарня» терміном на 21 (двадцять один) календарний день (а. с. 27);

- з 27.03.2023 по 14.04.2023 (лікування в КП «Рожищанський БЛ» РМР), що стверджується копією виписки з історії хвороби стаціонарного хворого №1085 (а. с. 28).

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії №315 від 05.05.2023 позивачу проведено медичний огляд військово-лікарською комісією в/ч НОМЕР_7 . Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Наслідки мінно-вибухової травми (18.12.2022) лівої гомілки, з вогнепальним переломом нижньої третини лівої великогомілкової кістки лікований консервативно, у вигляді слабо консолідованого перелому нижньої третини лівої великогомілкової кістки з наявністю металоконструкції (металостеосинтезу в 2019) з помірним порушенням функцій. Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини. Згідно наказу МОЗ України від 04.07.2007 №370 травма тяжкого ступеню. На підставі статей 78б графи ІІ Розкладу хвороб обмежено придатний до військової служби (а. с. 25).

Як вбачається з виписки з карткового рахунку ОСОБА_1 , грошове забезпечення позивача включно з додатковою винагородою за період з грудня 2022 року по квітень 2023 року виплачувалось у меншому розмірі, ніж передбачено постановою Кабінету Міністрів України №168.

Вважаючи бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування, та військової частини НОМЕР_2 щодо не виплати додаткової винагороди згідно Постанови №168, у зв`язку із пораненням/травмою, пов`язаним із захистом Батьківщини, протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно із частиною другою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

За приписами частини четвертої статті 9 Закону №2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 (далі - Постанова №704) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно із пунктом 8 Постанови №704 умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Постанови №168 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка», виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Отже, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн, підлягають включенню особи, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, в тому числі:

- у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого;

- перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Тобто, виплата додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, здійснюється особам, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, тоді як виплата такої додаткової винагороди особам, які перебувають у відпустці, здійснюється за умови, якщо така відпустка надана для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Військовослужбовець, який дістав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов`язане із захистом Батьківщини, за весь час стаціонарного лікування отримує винагороду 100000 грн. При цьому, таку винагороду зберігають за час відпустки після лікування, якщо поранення було важким, а ступінь важкості поранення визначають ВЛК. Під час лікування після поранення (без прив`язки до тяжкого), але обов`язково пов`язаного із захистом Батьківщини, військовослужбовці отримують і грошове забезпечення, і додаткову винагороду 100000 грн, а під час відпустки за станом здоров`я (під час реабілітації) додаткову винагороду 100000 грн отримують лише ті військовослужбовці, в кого поранення визнано тяжким за висновком ВЛК.

Згідно із пунктом 1 глави 1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (далі Положення №402), військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Підпунктом «в» пункту 20.3 глави 20 розділу ІІ Положення №402 передбачено, що при медичному огляді військовослужбовців та інших контингентів ВЛК приймаються постанови такого змісту: «Потребує»: відпустки за станом здоров`я на ___ календарних днів.

Згідно із підпунктом «а» пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення №402 постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях: «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Відповідно до пункту 6.11 глави 6 розділу ІІ Положення №402 постанова ВЛК про потребу військовослужбовця у відпустці за станом здоров`я приймається після закінчення стаціонарного лікування в разі, коли для повного відновлення функції і працездатності необхідний термін - не менше 30 календарних днів. Постанова про потребу у відпустці за станом здоров`я оформлюється довідкою ВЛК, яка підлягає контролю штатною ВЛК (без затвердження).

Пунктом 6.13 глави 6 розділу ІІ Положення №402 визначено, що відпустка за станом здоров`я військовослужбовцям у мирний час надається на 30 календарних днів. За медичними показаннями після травм (поранень, контузій) або оперативного лікування ВЛК приймає постанову про потребу у відпустці за станом здоров`я на 45 або 60 календарних днів. За наявності медичних показань відпустка за станом здоров`я ВЛК продовжується на 30 календарних днів, а в окремих випадках - на 45 або на 60 календарних днів.

Згідно із пунктом 6.15 глави 6 розділу ІІ Положення №402 відпустка за станом здоров`я надається військовослужбовцю командиром військової частини (закладу), де він проходить службу, на підставі постанови ВЛК. При вибутті військовослужбовця у відпустку за станом здоров`я довідка ВЛК з постановою ВЛК видається йому на руки.

За приписами абзацу четвертого пункту 22.12 глави 22 розділу II Положення №402 постанова ВЛК про потребу військовослужбовця у звільненні від службових обов`язків або у відпустці за станом здоров`я повинна бути реалізована негайно.

Як встановлено судом, 18.12.2022 в ході виконання бойового завдання в складі підрозділу, в районі БІЛОГОРІВКА Донецької області внаслідок артилерійського та мінометного обстрілу ОСОБА_1 отримав поранення: мінно-вибухова травма важкого ступеню. Вогнепальне осколкове поранення з вогнепальним переломом нижньої третини лівої великогомілкової кістки без зміщень уламків. Поранення отримане під час проходження військової служби, та пов`язане з виконанням обов`язків військової служби, із захистом Батьківщини, під час відсічі збройної агресії російської федерації проти України, в зоні ведення бойових дій (а. с. 13).

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії №315 від 05.05.2023 позивачу проведено медичний огляд військово-лікарською комісією в/ч НОМЕР_7 . Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Наслідки мінно-вибухової травми (18.12.2022) лівої гомілки, з вогнепальним переломом нижньої третини лівої великогомілкової кістки лікований консервативно, у вигляді слабо консолідованого перелому нижньої третини лівої великогомілкової кістки з наявністю металоконструкції (металостеосинтезу в 2019) з помірним порушенням функцій. Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини. Згідно наказу МОЗ України від 04.07.2007 №370 травма тяжкого ступеню. На підставі статей 78б графи ІІ Розкладу хвороб обмежено придатний до військової служби (а. с. 25).

При цьому, матеріалами справи, зокрема, випискою КНП «КЛШМД» ДМР з медичної карти стаціонарного хворого №24029 від 21.12.2022 (а. с. 21); випискою КНП «ЧОЛ ЧОР» із медичної карти стаціонарного хворого №54294 від 29.12.2022 (а. с. 22); випискою з історії хвороби стаціонарного хворого КП «Рожищанський БЛ» РМР №1085 (а. с. 28) підтверджено, що ОСОБА_1 з 19.12.2022 по 21.12.2022, 21.12.2022 по 29.12.2022, з 27.03.2023 по 14.04.2023 перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я.

Також, беззаперечним є факт перебування ОСОБА_1 в період з 20.12.2022 по 28.01.2023, з 30.01.2023, з 27.02.2023, з 27.03.2023 у відпустках за станом здоров`я (по 30 календарних днів кожна, з 27.03.2023 21 день) для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської) комісії.

Відтак, зважаючи на обставини отриманої травми, викладені у довідці командира військової частини НОМЕР_1 від 30.12.2022 №679 та характер травми, позивач має право на отримання додаткової винагороди в розмірі до 100 000 гривень, як такий, що перебував на стаціонарному лікуванні після поранення в період з 01.12.2022 по 14.04.2023 в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого та перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення з за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом).

При цьому суд не бере до уваги доводи представника відповідача-1 про те, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №29 від 29.01.2023 солдат ОСОБА_1 вважається таким, що з 29.01.2023 не прибув після проведення відпустки, у зв`язку з чим з 29.01.2023 визнаний безпідставно відсутнім, оскільки вказані обставини спростовуються матеріалами справи, зокрема:

- згідно довідки ВЛК №272 від 30.01.2023 стан після мінно-вибухової травми тяжкого ступеню (18.12.2022) у вигляді вогнепально-осколкових поранень з вогнепальним переломом н/3 лівої великогомілкової кістки без зміщення уламків. Травма, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби (довідка про обставини поранення відсутня). Тяжкість отриманої травми тяжка. На підставі статті 81 графи II Розкладу хвороб, графи ТДВ потребує відпустки за станом здоров`я на 30 (тридцять) календарних днів (а. с. 25);

- згідно довідки ВЛК №561 від 27.02.2023 консолідуючий вогнепальний перелом нижньої третини лівої великогомілкової кістки з наявністю металоостеосинтезу після мінно-вибухової травми (18.12.2022) вогнепального осколкового поранення . Поранення, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби. (Довідка про обставини поранення відсутня). Ступінь важкості травми: тяжка. На підставі статті 81 графи II Розкладу хвороб, графи ТДВ потребує відпустки за станом здоров`я на 30 (тридцять) календарних днів (а. с. 26);

- згідно довідки ВЛК №889 від 27.03.2023 нестійка комбінована змішана контрактура лівого гомілково-ступневого суглобу після мінно-вибухової травми (18.12.2022) з переломом нижньої третини лівої великогомілкової кістки без зміщення відламків з больовим синдромом та тимчасовим порушенням функції кінцівки. Поранення, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби. (Довідка про обставини поранення відсутня). Ступінь важкості травми: тяжка. На підставі статті 81 графи II Розкладу хвороб, графи ТДВ потребує продовження реабілітаційного лікування в умовах КП « Рожищенська багатопрофільна лікарня» терміном на 21 (двадцять один) календарний день (а. с. 27);

- з 27.03.2023 по 14.04.2023 (лікування в КП «Рожищанський БЛ» РМР), що стверджується копією виписки з історії хвороби стаціонарного хворого №1085 (а. с. 28).

Як свідчить матеріали справи та не заперечується відповідачем-1, після надходження належним чином оформлених документів, якими було рекомендовано військовослужбовцю ОСОБА_1 відпустку за станом здоров`я з 30.12.2022 по 28.01.2023 (довідка військово-лікарської комісії від 05.05.2023 №315) позивачу здійснено доплату додаткової винагороди. Так, кошти (із розрахунку 70 000,00 грн на місяць) в сумі 66 725,81 грн зараховані на картковий рахунок військового 31.05.2023; була проведена доплата додаткової винагороди за період стаціонарного лікування в закладах охорони здоров`я за період з 19.12.2022 по 29.12.2022 в сумі 24 466,13 грн 30.11.2023; за період з 01.01.2023 по 28.01.2023 кошти в сумі 27 096,77 грн мали бути виплачені в січні 2024 року після надходження відповідного фінансування.

Разом з тим, додаткову винагороду у збільшеному розмірі в сумі 100000 пропорційно за місяць позивач не отримував.

Разом з тим, суд наголошує на тому, що, в контексті спірних правовідносин, постанова №168 передбачає дві підстави для проведення нарахування і виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 такої Постанови, у розмірі 100000,00 грн, а саме:

1) які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого;

2) які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Як вже встановлено судом, позивач у період з 19.12.2022 по 14.04.2023 перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджено наявною в матеріалах справи медичною документацією.

А отже, позивач має право на отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі із розрахунку 100000 грн на місяць за період перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустках за станом здоров`я в період з 19.12.2022 по 14.04.2023, а тому бездіяльність відповідача-1 щодо не нарахування ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеної до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустках за станом здоров`я з 19.12.2022 по 14.04.2023 є протиправною.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не здійснення виплати додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», то така до задоволення не підлягає, як передчасна.

У відповідності до спільної директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 31.08.2015 №Д-322/1/26дск переформована військова частина НОМЕР_1 до 31.03.2016 перепідпорядкована командиру військової частини НОМЕР_2 .

Згідно вимог Положення про фінансове господарство військової частини Збройних Сил України (зі змінами), затвердженого наказом Міністра оборони України від 12.11.2010 № 590 та на підставі клопотання командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 17.05.2016 №116/14/7943 військова частина НОМЕР_1 з 01.06.2016 знімається з фінансового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 (відомчий код розпорядника коштів у Департаменті фінансів Міністерства оборони України №587600/05215) та зараховується встановленим порядком на фінансове забезпечення до військової частини НОМЕР_2 (відомчий код розпорядника коштів у Сухопутних військах Збройних Сил України №53618/94165).

Як зазначає у відзиві представник військової частини № НОМЕР_8 , командування військової частини НОМЕР_1 самостійно приймає рішення по особовому складу частини, у тому числі по залученню військовослужбовців до заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення, інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, направлення на стаціонарне лікування, вибуття у відпустку військовослужбовцями частини, виплати їм грошового забезпечення, додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсацій за невикористані щорічні відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні тощо, з правом командира військової частини НОМЕР_9 на самостійне видання відповідних наказів.

Відповідно до пункту 1.5 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, затверджених наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017 №280, командир військової частини, зарахованої на фінансове забезпечення до військової частини - розпорядника коштів третього рівня, організовує своєчасне оформлення та подання розпоряднику коштів усіх документів, необхідних для здійснення належного фінансового забезпечення військової частини.

Оскільки військовою частиною НОМЕР_1 не було оформлено та подано розпоряднику коштів усіх документів, необхідних для здійснення належного фінансового забезпечення військової частини, в тому числі щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100000,00 грн ОСОБА_1 , тому у військової частини НОМЕР_2 не було підстав для проведення виплати позивачу вказаної додаткової доплати, що свідчить про відсутність протиправної бездіяльності військової частини НОМЕР_2 щодо не здійснення виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, тому вимоги в цій частині до задоволення не підлягають.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої-другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Стаття 90 КАС України констатує, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За приписами статті 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відтак оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, даючи оцінку поведінці відповідача, яка зумовила звернення позивача до суду з цим позовом та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров`я внаслідок тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 19.12.2022 по 14.04.2023 та зобов`язання провести таке нарахування, з урахуванням фактично виплачених сум.

Оскільки військова частина НОМЕР_1 перебуває на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_2 , відтак військову частину НОМЕР_2 слід зобов`язати виплатити ОСОБА_1 нараховану військовою частиною НОМЕР_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров`я внаслідок тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 19.12.2022 по 14.04.2023.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 243-246, 249, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_10 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров`я внаслідок тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 19.12.2022 по 14.04.2023, з урахуванням фактично виплачених сум.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров`я внаслідок тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 19.12.2022 по 14.04.2023, з урахуванням фактично виплачених сум.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 виплатити ОСОБА_1 нараховану військовою частиною НОМЕР_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров`я внаслідок тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 19.12.2022 по 14.04.2023, з урахуванням фактично виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Лозовський