Ухвала

від 26.11.2024 по справі 140/22/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 листопада 2024 року

м. Київ

справа №140/22/24

адміністративне провадження № К/990/42463/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М.В.,

суддів: Губської О.А., Мацедонської В.Е.,

перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 березня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року у справі №140/22/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_3 про визнання бездіяльності протиправною,

У С Т А Н О В И В:

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_3 , у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не нарахуванні та бездіяльність Військової частини НОМЕР_3 , яка полягає у не здійсненні виплати додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168) з 01 грудня 2022 року по 14 квітня 2023 року включно, в сумі 100000,00 гривень за кожен місяць;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (код НОМЕР_4 ) нарахувати, а Військову частину НОМЕР_3 (код НОМЕР_5 ) виплатити солдату ОСОБА_1 недоплачену частину додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168 з грудня 2022 року по квітень 2023 року включно, виходячи з її розміру 100000,00 (сто тисяч) гривень за кожен місяць, з урахуванням попередньо проведених виплат сум такої винагороди.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 08 березня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров`я внаслідок тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 19 грудня 2022 року по 14 квітня 2023 року, з урахуванням фактично виплачених сум. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою №168, у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров`я внаслідок тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 19 грудня 2022 року по 14 квітня 2023 року, з урахуванням фактично виплачених сум. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_3 виплатити ОСОБА_1 нараховану військовою частиною НОМЕР_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою №168, у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров`я внаслідок тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 19 грудня 2022 року по 14 квітня 2023 року, з урахуванням фактично виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Справа розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

06 листопада 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Військової частини НОМЕР_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 березня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року у справі №140/22/24. Заявник, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Положеннями пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України та статті 14 Закону України від 30 вересня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» гарантовано право особи на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Відомостей про те, що позивач є посадовою особою вищого офіцерського складу відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв`язку з положеннями статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.

Як вбачається з рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 березня 2024 року, зазначену справу судом розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, а відтак вона може бути оскаржена до Верховного Суду лише за наявності обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Відповідач, оскаржуючи судові рішення, прийняті у справі незначної складності, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, зазначає про наявність виняткових обставин, передбачених у підпункті «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Зокрема, відповідач стверджує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Суд звертає увагу заявника, що пункт 2 частини п`ятої статті 328 КАС України містить перелік виключних випадків, які допускають можливість касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та/або таких, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Посилання на кожен з підпунктів пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України повинно бути належним чином обґрунтовано.

Верховний Суд зазначає, що питання права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, можуть охоплювати правові явища, що є найбільш суттєвими для такої практики та формування її однаковості. До таких явищ можна віднести систематичне порушення державою норм матеріального та процесуального права, які зачіпають інтереси великого кола осіб, що супроводжуються чималою кількістю оскарження таких рішень у подібних справах, тощо.

Проте, заявником не надано будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин та не обґрунтовано в чому саме полягає фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин.

Щодо посилання Військової частини НОМЕР_1 на підстави касаційного оскарження, визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, Суд зазначає, що передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій, встановлених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу у справі незначної складності, є наявність обставин, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

З огляду на зазначене та враховуючи, що заявник, оскаржуючи судове рішення у цій справі, не обґрунтував наявності випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, підстави перевірки інших доводів касаційної скарги відсутні.

Доводи заявника в касаційній скарзі стосуються встановлення фактичних обставин справи та переоцінки доказів у ній, між тим відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Верховний Суд зазначає, що суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення в частині задоволених позовних вимог виходив із того, що позивач має право на отримання додаткової винагороди в розмірі до 100 000 гривень, як такий, що перебував на стаціонарному лікуванні після поранення в період з 19 грудня 2022 року по 14 квітня 2023 року в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого та перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення з за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом).

Зокрема, судами попередніх інстанцій встановлено, що 18 грудня 2022 року в ході виконання бойового завдання в складі підрозділу, в районі Білогорівка Донецької області внаслідок артилерійського та мінометного обстрілу ОСОБА_1 отримав поранення: мінно-вибухова травма важкого ступеню. Вогнепальне осколкове поранення з вогнепальним переломом нижньої третини лівої великогомілкової кістки без зміщень уламків. Поранення отримане під час проходження військової служби, та пов`язане з виконанням обов`язків військової служби, із захистом Батьківщини, під час відсічі збройної агресії РФ проти України, в зоні ведення бойових дій.

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії №315 від 05 травня 2023 року позивачу проведено медичний огляд військово-лікарською комісією в/ч НОМЕР_6 . Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Наслідки мінно-вибухової травми (18 грудня 2022 року) лівої гомілки, з вогнепальним переломом нижньої третини лівої великогомілкової кістки лікований консервативно, у вигляді слабо консолідованого перелому нижньої третини лівої великогомілкової кістки з наявністю металоконструкції (металостеосинтезу в 2019) з помірним порушенням функцій. Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини. Згідно наказу МОЗ України від 04 липня 2007 року №370 травма тяжкого ступеню. На підставі статей 78б графи ІІ Розкладу хвороб обмежено придатний до військової служби.

Також випискою КНП «КЛШМД» ДМР з медичної карти стаціонарного хворого №24029 від 21 грудня 2022 року, випискою КНП «ЧОЛ ЧОР» із медичної карти стаціонарного хворого №54294 від 29 грудня 2022 року, випискою з історії хвороби стаціонарного хворого КП «Рожищанський БЛ» РМР №1085 підтверджено, що ОСОБА_1 з 19 грудня 2022 року по 21 грудня 2022 року, 21 грудня 2022 року по 29 грудня 2022 року, з 27 березня 2023 року по 14 квітня 2023 року перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я.

Згідно довідки ВЛК №272 від 30 січня 2023 року стан після мінно-вибухової травми тяжкого ступеню (18 грудня 2022 року) у вигляді вогнепально-осколкових поранень з вогнепальним переломом н/3 лівої великогомілкової кістки без зміщення уламків. Травма, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби (довідка про обставини поранення відсутня). Тяжкість отриманої травми - тяжка. На підставі статті 81 графи II Розкладу хвороб, графи ТДВ потребує відпустки за станом здоров`я на 30 (тридцять) календарних днів.

Згідно довідки ВЛК №561 від 27 лютого 2023 року консолідуючий вогнепальний перелом нижньої третини лівої великогомілкової кістки з наявністю металоостеосинтезу після мінно-вибухової травми (18 грудня 2022 року) вогнепального осколкового поранення. Поранення, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби. (Довідка про обставини поранення відсутня). Ступінь важкості травми: тяжка. На підставі статті 81 графи II Розкладу хвороб, графи ТДВ потребує відпустки за станом здоров`я на 30 (тридцять) календарних днів.

Згідно довідки ВЛК №889 від 27 березня 2023 року нестійка комбінована змішана контрактура лівого гомілково-ступневого суглобу після мінно-вибухової травми (18 грудня 2022 року) з переломом нижньої третини лівої великогомілкової кістки без зміщення відламків з больовим синдромом та тимчасовим порушенням функції кінцівки. Поранення, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби. (Довідка про обставини поранення відсутня). Ступінь важкості травми: тяжка. На підставі статті 81 графи II Розкладу хвороб, графи ТДВ потребує продовження реабілітаційного лікування в умовах КП « Рожищенська багатопрофільна лікарня» терміном на 21 (двадцять один) календарний день.

З 27 березня 2023 року по 14 квітня 2023 року - лікування в КП «Рожищанський БЛ» РМР, що підтверджується копією виписки з історії хвороби стаціонарного хворого №1085.

Крім того, суди зазначили, що беззаперечним є факт перебування ОСОБА_1 в період з 20 грудня 2022 року по 28 січня 2023 року, з 30 січня 2023 року, з 27 лютого 2023 року, з 27 березня 2023 року у відпустках за станом здоров`я (по 30 календарних днів кожна, з 27 березня 2023 року - 21 день) для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської) комісії.

Щодо посилання на те, що позивач не надав всіх документів, які би встановлювали факт безперервного лікування та довідки військово-лікарської комісії, де би було зазначено, що позивач «має тяжке поранення» та «поранення пов`язане із захистом Батьківщини», судами попередніх інстанцій зазначено, що відповідно до довідки військово-лікарської комісії №315 від 05 травня 2023 року позивачу проведено медичний огляд військово-лікарською комісією в/ч НОМЕР_6 . Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Наслідки мінно-вибухової травми (18 грудня 2022 року) лівої гомілки, з вогнепальним переломом нижньої третини лівої великогомілкової кістки лікований консервативно, у вигляді слабо консолідованого перелому нижньої третини лівої великогомілкової кістки з наявністю металоконструкції (металостеосинтезу в 2019) з помірним порушенням функцій. Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини. Згідно наказу МОЗ України від 04 липня 2007 року №370 травма тяжкого ступеню. Також відповідно до довідки від 30 грудня 2022 року №679, виданої на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 , позивач 18 грудня 2022 року отримав поранення, а саме: мінно-вибухова травма важкого ступеню. Вогнепальне осколкове поранення з вогнепальним переломом нижньої третини лівої великогомілкової кістки без зміщень уламків. Поранення отримане під час проходження військової служби, та пов`язане з виконанням обов`язків військової служби, із захистом Батьківщини, під час відсічі збройної агресії РФ проти України, в зоні ведення бойових дій.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є найвищим судом у системі судоустрою України, забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначений процесуальним законом.

Суд враховує положення, що містяться в Рекомендаціях № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи, згідно з якими державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження.

Відповідно до частини «с» статті 7 вказаних Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону; вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 березня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року у справі №140/22/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_3 про визнання бездіяльності протиправною.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Судді М.В. Білак

О.А. Губська

В.Е. Мацедонська