Рішення

від 28.02.2024 по справі 140/33316/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2024 року ЛуцькСправа № 140/33316/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Денисюка Р.С.,

при секретарі судового засідання Кушнір С.В.,

за участю представника позивачів Гаврищука А.О.,

представника третьої особи Матвійчук Т.М.,

представника відповідача Іщика В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство-Луцьк" до Луцької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів Департамент інфраструктури Волинської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до Луцької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Департамент інфраструктури Волинської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення Луцької міської ради від 30.08.2023 № 50/81 "Про внесення змін до рішення міської ради від 25.07.2007 № 16/17 "Про забезпечення дотримання Закону України "Про автомобільний транспорт" на вулицях м. Луцька".

Ухвалою суду від 13.11.2023 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження суддею одноособово; підготовче засідання призначено на 10:30 год. 12.12.2023.

12.12.2023 ухвалою суду було об`єднано для спільного розгляду і вирішення в одному провадженні адміністративні справи: № 140/33316/23 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , №140/34008/23 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , №140/34010/23 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , №140/34011/23 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 , №140/34076/23 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 , №140/34078/23 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 , №140/34556/23 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 , №140/34557/23 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 , № 140/34570/23 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 № 140/34843/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО-ЛУЦЬК", № 140/34939/23 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_10 до Луцької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Департамент інфраструктури Волинської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення Луцької міської ради від 30.08.2023 № 50/81 "Про внесення змін до рішення міської ради від 25.07.2007 № 16/17 "Про забезпечення дотримання Закону України "Про автомобільний транспорт" на вулицях м. Луцька".

Присвоєно об`єднаній адміністративній справі №140/33316/23. Призначено в об`єднаній справі підготовче засідання на 14.00 год 03.01.2024.

Ухвалою суду від 17.01.2024 змінено у даній справі статус Департаменту інфраструктури Волинської обласної державної адміністрації із третьої особи, яка не заявляє вимог щодо предмета спору на стороні відповідача на третю особу, яка не заявляє вимог щодо предмета спору на стороні позивачів. 17.01.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 14.00 год. 01.02.2024.

Позовні вимоги позивачів обґрунтовано тим, що позивачі є перевізниками на внутрішньообласних маршрутах на підставі укладених адміністративних договорів із Департаментом інфраструктури Волинської ОДА.

Оскаржуваним рішенням відповідач заборонив проїзд транспортних засобів, що здійснюють перевезення пасажирів приміськими та міжміськими автобусними маршрутами по проспектах Волі, Василя Мойсея, Перемоги, Соборності та вулицях Винниченка, Паркова, Б. Хмельницького, Яровиця, крім маршрутів організатором перевезення яких є виконавчий комітет Луцької міської ради.

Позивачі вказують на те, що дане рішення прийнято всупереч вимогам Законів України «Про автомобільні дороги», «Про дорожній рух», оскільки міська рада не мала повноважень на заборону руху міжміських та приміських автобусів в межах міста на постійній основі.

Під час прийняття рішення було порушено вимоги Закону України «Про доступ до публічної інформації», оскільки його проект не був оприлюднений не менш ніж за 10 днів до його прийняття.

Крім того, вказують на те, що прийняте Луцькою міською радою рішення має дискримінаційний та упереджений характер по відношенню до різних перевізників, що є неприпустимим. З цих підстав просять позовні вимоги задовольнити.

Відповідач у поданих відзивах на позов позовні вимоги заперечив та вказав, що відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт», Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених Постановою КМ України №176 від 18.02.1997 (далі -Правила №176), Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирі на автобусних маршрутах загального користування, затверджених Постановою КМ України №1081 від 03.12.2008 (далі -Порядок №1081) передбачено погодження зупинки приміських та міжміських маршрутів з Виконавчим комітетом ради.

Всупереч вищевказаним нормам жодна із передбачених зупинок у паспортах маршрутів позивачів не була погоджена із виконавчим комітетом Луцької міської ради, у всіх випадках відправлення автобусів здійснюється не із автостанції а із залізничного вокзалу, що є порушенням статті 32 Закону України «Про автомобільний транспорт».

З посиланням на норми чинного законодавства вказують на те, що органи місцевого самоврядування наділені правом на організацію дорожнього руху, його обмеження у межах територіальної громади із врахуванням інтересів громади.

Звертають увагу на те, що оскаржуваним рішенням не було порушено прав позивачів позаяк вони не зазначили в чому саме це порушення полягає, укладені договори на перевезення є нікчемними в силу закону, оскільки укладені з порушенням вимог Закону, що в своїй сукупності свідчить про відсутність порушених прав позивачів.

Вказують на дотримання Луцькою міською радою вимог закону щодо завчасного оприлюднення проекту прийнятого рішення. З огляду на вищевикладене просять у задоволенні позову відмовити.

Третя особа у своїх поясненнях позовні вимоги позивачів підтримала та вказала на те, що рішення Луцької міської ради суперечить вимогам Законів України «Про автомобільні дороги», «Про дорожній рух», «Про автомобільний транспорт» та носить дискримінаційний характер по відношенню до перевізників, які здійснюють перевезення пасажирів на підставі договорів, укладених з Департаментом інфраструктури Волинської ОДА.

Представник позивачів у відповіді на відзив підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та ще раз наголосив на протиправності прийнятого рішення відповідачем.

У запереченнях у відповіді на відзив представник відповідача підтримав доводи, викладені у відзиві про законність прийнятого відповідачем рішення.

У судовому засіданні представник позивачів позовні вимоги підтримав із наведених у позовній заяві підстав, просив позов задовольнити повністю.

Представник третьої особи у судовому засіданні позовні вимоги підтримала із підстав, викладених у поясненнях по суті позову.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив та просив в задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на таке.

Судом встановлено, що позивачі мають статус фізичних осіб - підприємців та юридичної особи та є перевізниками.

На підставі укладених договорів про організацію перевезень пасажирів між департаментом інфраструктури Волинської ОДА та перевізниками, позивачі здійснюють приміські та міжміські перевезення пасажирів.

Зокрема, третьою особою укладено договори на організацію перевезень пасажирів № 2571 від 19.09.2017, №2933 від 06.12.2021 з ФОП ОСОБА_1 (т.1 а.с. 11-12, 22-23); № 283Т від 05.05.2023, № 271Т від 08.02.2023 з ФОП ОСОБА_2 (т.2 а.с.195-196,203- 205); № 2728 від 25.01.2019, № 2750 від 05.06.2019 з ФОП ОСОБА_3 (т.3 а.с.65-68,82-86); № 2670 від 14.09.2018, № 2671 від 14.09.2018 з ФОП ОСОБА_4 (т.3 а.с.207-212, 219-222); № 278 Т від 29.03.2023, № 275 Т від 16.03.2023 з ФОП ОСОБА_5 (т.4 а.с.100-101, 112-113); № 2784 від 11.01.2020, № 2879 від 04.08.2021 з ФОП ОСОБА_6 (т.5 а.с.23-24, 25-26); № 2639 від 04.06.2018, № 2635 від 04.06.2018 з ФОП ОСОБА_7 (т.5 а.с.197-199, 205-208); № 2723 від 16.01.2019, з ФОП ОСОБА_8 (т.6 а.с.83-84); № 2916 від 23.11.2021, з ФОП ОСОБА_9 (т.6 а.с.170-172); № 2922 від 24.11.2021, з ТзОВ «АТП -Луцьк» (т.7 а.с.12-14); № 2918 від 23.11.2021, з ФОП ОСОБА_10 (т.7 а.с.113-114).

Предметом вказаних договорів є перевезення пасажирів на різних приміським та міжміських рейсах.

Луцькою міською радою 25.07.2007 за №16/17 прийнято рішення «Про забезпечення дотримання Закону України «Про автомобільний транспорт» на вулицях м. Луцька (т.2 а.с.68-69).

Пунктом 1 даного рішення було заборонено з 01.10.2007 проїзд транспортних засобів, що здійснюють перевезення пасажирів приміськими та міжміськими автобусними маршрутами по вулицях та проспектах міста, а саме: Волі, Соборності, Винниченка, Паркова, Б. Хмельницького.

Рішенням Луцької міської ради від 30.08.2023 № 50/81 "Про внесення змін до рішення міської ради від 25.07.2007 № 16/17 "Про забезпечення дотримання Закону України "Про автомобільний транспорт" на вулицях м. Луцька" (т.2 а.с.63), внесено зміни в рішення ради від 25.07.2007 №16/17 та викладено пункт 1 у такій редакції: «Заборонити проїзд транспортних засобів, що здійснюють перевезення пасажирів приміськими та міжміськими автобусними маршрутами по проспектах Волі, Василя Мойсея, Перемоги, Соборності та вулицях Винниченка, Паркова, Богдана Хмельницького, Яровиця, окрім маршрутів де організатором перевезення пасажирів є виконавчий комітет Луцької міської ради».

Згідно паспортів маршрутів та схеми маршрутів які були розроблені на підставі укладених договорів на перевезення з позивачами по кожному маршруту, всі перевезення пасажирів здійснюються в межах м. Луцька по вищевказаним в оскаржуваному рішенні проспектах та вулицях.

Вказане рішення у відповідності до вимог Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" було розміщене на офіційному сайті Луцької міської ради у 2023 році.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання.

Оскаржуване рішення створює норми права, оскільки визначає правила перевезення пасажирів автобусними маршрутами приміського та міжміського сполучення в межах м. Луцька, для перевізників організатором пасажирів яких не є виконавчий комітет Луцької міської ради.

Відтак, враховуючи зазначене, оскаржуване рішення є нормативно-правовим актом, а тому розгляд цієї справи проведено в порядку адміністративного судочинства, за правилами загального позовного провадження, з урахуванням особливостей, визначених статтями 264, 265 КАС України, а відповідне оголошення щодо оскарження вказаного рішення було опубліковане на офіційному сайті Луцької міської ради.

Надаючи правову оцінку рішенню Луцької міської ради від 30.08.2023 № 50/81 "Про внесення змін до рішення міської ради від 25.07.2007 № 16/17 "Про забезпечення дотримання Закону України "Про автомобільний транспорт" на вулицях м. Луцька", суд зазначає наступне.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344-III).

Відповідно до статті 5 Закону № 2344-III основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг, створення рівних умов для роботи всіх суб`єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність у сфері автомобільного транспорту, обмеження монополізму та розвиток конкуренції;

Статтею 7 Закону № 2344-III визначено, що забезпечення організації пасажирських перевезень покладається: на міських, приміських і міжміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території однієї територіальної громади, - на виконавчий орган ради, що представляє інтереси відповідної територіальної громади; на міжміських і приміських автобусних маршрутах загального користування, що проходять територією двох або більше територіальних громад та не виходять за межі території Автономної Республіки Крим чи області, - на Раду міністрів Автономної Республіки Крим або обласні державні адміністрації.

Підпунктом 1 пункту «а» частини 1 статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: а) власні (самоврядні) повноваження, а саме управління об`єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв`язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.

Частиною 1 статті 16 Закону України «Про автомобільні дороги» визначено, що вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю.

Згідно з статтею 17 даного Закону управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, у віданні яких вони знаходяться.

Як вбачається із підпунктів 1, 2 частини 1 статті 19 Закону України «Про автомобільні дороги» основними обов`язками органів місцевого самоврядування у частині управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є: 1) забезпечення безперервних, безпечних, економічних та зручних умов руху транспортних засобів і пішоходів вулицями і дорогами міст та інших населених пунктів; 2) організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів за встановленими для них будівельними нормами, правилами та нормами.

Основні права органів місцевого самоврядування щодо управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів визначені у ст.20 Закону України «Про автомобільні дороги».

Пунктами 4, 7 статті 20 визначено, що органи місцевого самоврядування в частині управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів мають право: 4) встановлювати за погодженням з відповідним підрозділом Національної поліції тимчасові обмеження на рух транспортних засобів при проведенні ремонтних та інших робіт на вулицях і дорогах міст та інших населених пунктів; 7) обмежувати або забороняти рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, визначені для них нормативно-правовими актами, у разі відсутності відповідного спеціального погодження.

Частиною 1 статті 32 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що користувачі автомобільних доріг мають право на: безперервні, безпечні та зручні умови руху; отримання оперативної інформації про дорожні умови та напрямки руху; відшкодування збитків у порядку, визначеному законом.

Преамбулою Закону України «Про дорожній рух» визначено, що він визначає правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища.

Статтею 1 даного Закону визначено, що він регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань).

Згідно з статтею 26 Закону України «Про дорожній рух», при виконанні робіт в смузі відведення автомобільної дороги, вулиці та залізничного переїзду, якщо це загрожує безпечному чи безперебійному руху транспорту і пішоходів, організації, що відповідають за утримання автомобільної дороги, вулиці та залізничного переїзду, можуть закрити чи обмежити рух на основі погодженого з Національною поліцією ордера, який видається відповідним дорожнім органом, а в містах - службою місцевого державного органу виконавчої влади та місцевого самоврядування. У ордері викладаються умови заборони або обмеження руху, порядок інформування про це учасників дорожнього руху, заходи щодо безпеки дорожнього руху і строки проведення робіт.

Обмеження або заборона руху без ордера можливі лише у випадках, пов`язаних із стихійними явищами, а також з необхідністю виконання аварійних робіт, про що повідомляється місцевим органам державної виконавчої влади, органам місцевого самоврядування і відповідним підрозділам Національної поліції.

Відповідно до статті 26-1 даного Закону визначено випадки обмеження або заборони дорожнього руху під час проїзду окремих осіб, щодо яких здійснюється державна охорона.

Як вбачається із абзацу 6 частини 1 статті 52-3 Закону України «Про дорожній рух» до повноважень Національної поліції у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху належать: погодження поданих у встановленому порядку пропозицій стосовно обладнання засобами організації дорожнього руху місць виконання дорожніх робіт, проектів та схем організації дорожнього руху, маршрутів руху пасажирського транспорту, маршрутів організованого руху громадян і місць їх збору, порядку проведення спортивних та інших масових заходів, які можуть створити перешкоди дорожньому руху.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 16.04.2009 №7-рп/2009 (справа № 1-9/2009 про скасування актів органів місцевого самоврядування) вказав, що гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Такі ж положення закріплені у статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними.

Вищевказаними нормативними актами визначено, основні завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту, органи які забезпечують, управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів у віданні яких вони знаходяться, основні обов`язки органів місцевого самоврядування щодо управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів та визначають повноваження, зокрема місцевих рад щодо припинення та заборони руху транспортних засобів в межах територіальної громади.

Пунктами 4, 7 статті 20 Закону України «Про автомобільні дороги», статей 26, 26-1 Закону України «Про дорожній рух» визначено випадки за яких орган місцевого самоврядування може обмежити чи заборонити рух транспортних засобів.

Зокрема, такі обмеження можуть встановлюватися для забезпечення державного і громадського порядку, життєдіяльності підприємств, установ та організацій, врятування життя людей, захисту їх здоров`я, збереження матеріальних цінностей та з дотриманням спеціального порядку, при проведені ремонтних робіт, вантажних автомобілів, при стихійних лихах.

Саме за наявності вказаних підстав, орган місцевого самоврядування наділений правом на тимчасове обмеження або припинення руху транспортних засобів.

При цьому за певних умов такі обмеження чи заборони повинні погоджуватися з іншими державними органами, зокрема Національною поліцією та з дотриманням спеціального порядку.

Суд зазначає, що вищевказані обмеження носять тимчасовий характер та не передбачають заборону руху на постійній основі.

Однак, як встановлено судом, оскаржуване рішення зупиняло рух транспортних засобів не тимчасово, а на постійній основі, та не погоджувалось жодним державним органом.

Відтак, враховуючи вказане, Луцька міська рада не мала повноважень, визначених законом для заборони проїзду транспортних засобів, що здійснюють перевезення пасажирів приміськими та міжміськими автобусними маршрутами по проспектах Волі, Василя Мойсея, Перемоги, Соборності та вулицях Винниченка, Паркова, Богдана Хмельницького, Яровиця, окрім маршрутів, де організатором перевезення пасажирів є виконавчий комітет Луцької міської ради на постійні основі, вказане рішення прийнято з порушенням вимог статті 19 Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та поза межами наданих повноважень статтями 16, 17, 19, 20 Закону України «Про автомобільні дороги», статей 26, 26-1 Закону України «Про дорожній рух» та є протиправним.

Крім того, суд зазначає, що прийнятим рішенням відповідач заборонивши рух визначеними проспектами та вулицями лише для перевізників, де організатором перевезення є Департамент інфраструктури Волинської ОДА, Луцька міська рада порушила вимоги статті 5 Закону України «Про автомобільний транспорт», яким визначено основні завдання державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту, зокрема, створення рівних умов для роботи всіх суб`єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність у сфері автомобільного транспорту, обмеження монополізму та розвиток конкуренції.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вказані принципи відповідачем при винесенні оскаржуваного рішення дотримані не були, зокрема, прийнято рішення поза межами наданих повноважень, упереджено по відношенню до перевізників організатором перевезень по яким не є Луцька міська рада, є дискримінаційним по відношенню до перевізників, які здійснюють перевезення на приміських та міжміських маршрутах, організатором перевезень яких є Волинська ОДА.

Зважаючи на наявність у позивачів діючих договорів на перевезення пасажирів, укладених із третьою особою, та те, що їх автобусні маршрути проходять по проспектах та вулицях на яких Луцькою міською радою заборонено проїзд транспортних засобів, що здійснюють перевезення пасажирів автобусним транспортом, оскаржуване рішення порушує їх права, та підлягає застосуванню до відносин в яких вони є учасниками.

Укладені договори на даний час є чинними та у встановленому законом порядку недійсними не визнавались.

Тому, виходячи із змісту рішення, враховуючи зазначені обставини суд вважає, що у позивачів виникло право, визначене статтею 5 КАС України на звернення до суду із даним позовом.

При цьому, на наявність такого права ніяким чином не впливає та обставина, чи виконують вони на даний час рішення міської ради, чи ні.

Суд вважає необґрунтованими доводи представника позивача про порушення відповідачем процедури прийняття оскаржуваного рішення, а саме частини 3 статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» в частині неоприлюдднення проекту нормативно-правового акту не пізніше як за 10 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття, зважаючи на наступне.

Як встановлено в судовому засіданні проект оскаржуваного рішення було розміщено на офіційному сайті Луцької міської ради у строки, визначені законом. В подальшому, після прийняття оскаржуваного рішення воно набуло статусу прийнятого та було також оприлюднено.

Відсутність на офіційному сайті проекту рішення пояснюється тим, що після його офіційного прийняття він переміщується у розділ «Рішення міської ради».

Докази оприлюднення проекту та самого рішення (після його прийняття) були належним чином підтверджені відповідачем в судовому засіданні відповідними скриншотами з системи АСКОД (система електронного документообігу міської ради) та меню офіційного веб-сайту Луцької міської ради.

Також при вирішенні даного спору суд звертає увагу на те, що при вирішенні спору про визнання нечинним та протиправним нормативного акту не мають значення мотиви, якими керувався суб`єкт владних повноважень при його прийнятті та суд їм оцінку не дає. При вирішенні спору суд перевіряє відповідний акт на відповідність вимогам закону та дотримання процедури його прийняття, що і було зроблено судом.

Спірні питання, які виникають між Луцькою міською радою та Волинською ОДА в сфері пасажирських перевезень повинні вирішуватись ними у встановленому законом порядку. При цьому права всіх учасників таких перевезень повинні бути дотримані.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

На думку суду, відповідач у даній справі належними та допустимими доказами не довів правомірності прийняття ним рішення від 30.08.2023 № 50/81 "Про внесення змін до рішення міської ради від 25.07.2007 № 16/17 "Про забезпечення дотримання Закону України "Про автомобільний транспорт" на вулицях м. Луцька"

Згідно з частиною дев`ятою статті 264 КАС України суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку, що рішення Луцької міської ради від 30.08.2023 № 50/81 "Про внесення змін до рішення міської ради від 25.07.2007 № 16/17 "Про забезпечення дотримання Закону України "Про автомобільний транспорт" на вулицях м. Луцька", прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги належить задовольнити шляхом прийняття судом рішення про визнання його протиправним та нечинним.

Відповідно до частин першої, другої статті 265 КАС України резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили. Нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Отже, відповідачу необхідно невідкладно, після набрання рішенням суду законної сили, опублікувати резолютивну частину рішення суду у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено.

Як визначено частинами першою, третьою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Звертаючись до суду, позивачі сплатили судовий збір у сумі 2684,00 грн кожен, що підтверджується квитанціями до платіжних інструкцій на переказ готівки №9 від 06.11.2023 (т.1 а.с.8), № 54 від 16.11.2023 (т.2 а.с.192), № 58 від 16.11.2023 (т.3 а.с.62), № 56 від 16.11.2023 (т.3 а.с.204), № 21 від 17.11.2023 (т.4 а.с.97), № 23 від 17.11.2023 (т.5 а.с.20), № 7 від 21.11.2023 (т.5 а.с.194), №52 від 22.11.2023 (т.6 а.с.80), №50 від 22.11.2023 (т.6 а.с.167), № 20 від 28.11.2023 (т.7 а.с.9), № 12 від 29.11.2023 (т.7 а.с.110).

Отже, на користь кожного з позивачів необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір по 2684,00 грн.

Керуючись статтями 241, 242, 243 ч.3, 245, 246, 264, 265, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та нечинним рішення Луцької міської ради від 30.08.2023 № 50/81 "Про внесення змін до рішення міської ради від 25.07.2007 № 16/17 "Про забезпечення дотримання Закону України "Про автомобільний транспорт" на вулицях м. Луцька".

Зобов`язати Луцьку міську раду відповідно до вимог частини першої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України невідкладно, після набрання рішенням суду законної сили, опублікувати резолютивну частину рішення суду у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Луцької міської ради на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Луцької міської ради на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 судовий збір в сумі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Луцької міської ради на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 судовий збір в сумі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Луцької міської ради на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 судовий збір в сумі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Луцької міської ради на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 судовий збір в сумі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Луцької міської ради на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 судовий збір в сумі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Луцької міської ради на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 судовий збір в сумі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Луцької міської ради на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 судовий збір в сумі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Луцької міської ради на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 судовий збір в сумі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Луцької міської ради на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_10 судовий збір в сумі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Луцької міської ради на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство-Луцьк" судовий збір в сумі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНКОПП НОМЕР_2 ).

Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_4 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_5 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_5 ).

Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_6 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_6 ).

Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_7 ( АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_7 ).

Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_8 ( АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_8 ).

Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_9 ( АДРЕСА_10 , РНОКПП НОМЕР_9 ).

Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_10 ( АДРЕСА_11 , РНОКПП НОМЕР_10 ).

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство-Луцьк" (43024, Волинська обл., м. Луцьк, пр. Молоді, 5 Б/64, код ЄДРПОУ 38527468).

Відповідач: Луцька міська рада (43025, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Б. Хмельницького, 19, код ЄДРПОУ 34745204).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів: Департамент інфраструктури Волинської обласної державної адміністрації (43027, Волинська обл., м. Луцьк, Київський м-н, 9, код ЄДРПОУ 42304390).

Суддя Р.С. Денисюк

Повний текст рішення складено 08.03.2024