Рішення

від 26.02.2024 по справі 380/22045/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2024 рокусправа № 380/22045/23Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретар судового засідання Богданова А.В.,

за участю:

представника позивача: Глушко Л.І.,

представника відповідача: Марканич Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у м.Львові, в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Табір для тримання військовополонених «Захід 1» про визнання протиправним і скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся з позовною заявою до Державної установи «Табір для тримання військовополонених «Захід 1» (місцезнаходження: вул. Василя Стуса, 2, с. Заклад, Львівська область, Стрийський район, 81606; код ЄДРПОУ: 14316971), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної установи «Табір для тримання військовополонених «Захід 1» №257/ОД-22 від 09.12.2022 «Про організацію проведення службового розслідування»;

- стягнути з Держаної установи «Табір для тримання військовополонених «Захід 1» (код ЄДРПОУ 14316971) середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 282873 (двісті вісімдесят дві тисячі вісімсот сімдесят три) гривні 92 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що проходив службу на посаді першого заступника начальника Державної установи «Табір для тримання військовополонених «Захід 1» - заступника начальника табору з нагляду і безпеки, охорони та оперативної роботи. Вказує, що 09.12.2022 після нібито одержання неправомірної вигоди ОСОБА_1 було затримано працівниками правоохоронного органу. 10.12.2022 позивачу повідомлено про підозру в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вимогу, будь-яких дій з використанням наданого їй службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України. Цього ж дня слідчим суддею Личаківського районного суду м. Львова застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 06.02.2023 включно та визначено заставу у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99240 грн. Наказом начальника Держаної установи «Табір для тримання військовополонених «Захід 1» Олійника О. від 09.12.2022 №257/ОД-22, на підставі наказу МЮУ №356/5 від 12.03.2015 «Про затвердження Порядку проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України», Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006 та у зв`язку з наявністю кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022140110000269, розпочатого стосовно ОСОБА_1 , відсторонено від виконання службових обов`язків підполковника внутрішньої служби ОСОБА_1 , першого заступника начальника табору заступника начальника табору з нагляду і безпеки, охорони та оперативної роботи з 09.12.2022. В подальшому 20.12.2022 ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова (справа №463/8846/22) відсторонено підозрюваного ОСОБА_1 , від посади першого заступника начальника Державної установи «Табір для тримання військовополонених «Захід 1» - заступника начальника табору з нагляду і безпеки, охорони та оперативної роботи на строк до 20 лютого 2023 року.

Позивач зазначає, що відповідно до ч.1,2 ст.154 КПК України, відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину. Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження.

Оскільки оскаржуваний наказ від 09.12.2022 щодо відсторонення ОСОБА_1 від посади був прийнятий ще до ухвали слідчого судді, позивач вважає, що відповідачем не було дотримано процедури відсторонення його від посади, передбаченої КПК України.

З урахуванням вищенаведеного, просить суд скасувати спірний наказ та відповідно стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Ухвалою від 03.10.2023 суддя відкрила провадження у цій справі за правилами загального позовного провадження.

Від представника відповідача 03.11.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Обґрунтовуючи відзив представник відповідача зазначив, що згідно ч. 5 ст. 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 № 2713-ІV на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст.19 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VІІІ, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Статтею 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Відповідно до ч.1-3 ст. 17 Дисциплінарний статуту особа рядового або начальницького складу, щодо якої проводиться службове розслідування, може бути відсторонена від посади із збереженням посадового окладу, окладу за спеціальне звання, надбавок за вислугу років та безперервну службу, інших виплат і надбавок. Рішення про відсторонення особи рядового або начальницького складу від посади можуть приймати начальники, яким надано право прийняття на службу або призначення цієї особи на посаду, шляхом видання письмового наказу. Тривалість відсторонення від виконання службових обов`язків за посадою не повинна перевищувати часу, передбаченого для проведення службового розслідування.

Пунктом 1 розділу II Порядку проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.03.2015 №356/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.03.2015 за № 295/26740 встановлено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового і начальницького складу службової дисципліни, скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового і начальницького складу діянь, які порушують права і свободи громадян, інші події, пов`язані із загибеллю (смертю) осіб рядового чи начальницького складу або їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового чи начальницького складу та можуть викликати суспільний резонанс. Згідно з пунктом 2 розділу II вказаного Порядку службове розслідування проводиться за рішенням уповноваженого на те начальника у разі: невиконання або неналежного виконання особами рядового і начальницького складу під час службової діяльності вимог чинного законодавства, що призвело до порушення прав та законних інтересів громадян або негативно вплинуло на забезпечення виконання покладених на органи і установи завдань; реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про скоєне особою рядового чи начальницького складу кримінальне правопорушення. Пунктом 6 розділу II вказаного Порядку визначено, що підставою для проведення службового розслідування є належним чином оформлений письмовий наказ уповноваженого на те начальника.

Після нібито одержання неправомірної вигоди 09.12.2022 ОСОБА_1 , його було затримано працівниками правоохоронного органу, 10.12.2022 позивачу повідомлено про підозру в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вимогу, будь-яких дій з використанням наданого їй службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України. Цього ж дня слідчим суддею Личаківського районного суду м. Львова застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 06.02.2023 включно та визначено заставу у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99240 грн.

З метою перевірки вказаних вище фактів та з`ясування всіх обставин справи, керівником установи у порядку визначеному наказом МЮУ №356/5 від 12.03.2015 «Про затвердження Порядку проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України», Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» був виданий наказ №257/ ОД 22 від 09.12.2022 «Про організацію проведення службового розслідування» та відсторонено від виконання службових обов`язків підполковника внутрішньої служби ОСОБА_1 , першого заступника начальника табору заступника начальника табору з нагляду і безпеки, охорони та оперативної роботи з 09.12.2022.

З матеріалів службового розслідування слідує, що порушення службової дисципліни позивачем полягало у виконанні ним функцій які на нього не покладені, які проявились у порушення порядку заїзду та виїзду автотранспорту з охоронювальної зони державної установи «Табір для тримання військовополонених «Захід 1», надання незаконних вказівок підлеглим у виконанні функцій якими наділений лише керівник установи або особа яка виконує його обов`язки. Водночас, комісією не досліджувалося питання наявності або відсутності вини позивача у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки перебіг кримінального провадження не має значення для розгляду питання про дисциплінарну відповідальність державного службовця.

Також зазначає, що грошове забезпечення позивачу не нараховувалося правомірно, оскільки відповідно до п. 21 Наказу Міністерства Юстиції України №925/5 від 28.03.2018, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 28 березня 2018 року за №377/31829, особам рядового чи начальницького складу, стосовно яких застосовано запобіжні заходи у кримінальному провадженні у виді домашнього арешту чи тримання під вартою, виплата грошового забезпечення припиняється. У разі ухвалення судом виправдувального вироку і закриття кримінального провадження особі рядового чи начальницького складу, яка була відсторонена від посади, поновлюється виплата посадового окладу, та інших основних та додаткових видів грошового забезпечення.

Враховуючи вищенаведене, просить відмовити у задоволенні позову.

Від позивача 10.11.2023 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, що в даному випадку позивач ставить під сумнів не правомірність проведення службового розслідування відносно останнього, а відсторонення ОСОБА_1 від займаної посади на підставі наказу начальника Держаної установи «Табір для тримання військовополонених «Захід 1» ОСОБА_2 від 09.12.2022.

Вказує, що частиною 5 статті 17 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначено, що особа рядового або начальницького складу, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг, та/або пов`язаного із зловживанням своїм службовим становищем, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.154 КПК України, відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину. Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 цього Кодексу.

Вважає, що особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному КПК України, а саме на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців, який може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 КПК України.

Оскільки оскаржуваний наказ від 09.12.2022 був прийнятий не на підставі ухвали слідчого судді відповідно до КПК України, відтак переконаний, що відповідачем не було дотримано процедури відсторонення позивача від посади, яку встановлено в КПК України.

Внаслідок протиправного прийняття оскаржуваного наказу, позивача було позбавлено права на отримання заробітної плати за період з 09.12.2022 по 12.06.2023, що підтверджується довідкою, наданою відповідачем. Таким чином, вважає, що за період з 09.12.2022 по 12.06.2023 мав місце вимушений прогул ОСОБА_1 , адже останній був позбавлений можливості працювати внаслідок незаконного його відсторонення.

Протокольною ухвалою суду від 20.11.2023 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених в позовній заяві. Просила суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечила з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Просила суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 проходив службу на посаді першого заступника начальника табору з нагляду і безпеки, охорони та оперативної роботи Державної установи «Табір для тримання військовополонених «Захід 1» - заступника начальника табору з нагляду і безпеки, охорони та оперативної роботи.

Слідчим Першого слідчого відділу (із дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові Юрієм Риваком внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №620221400110000269 від 07.12.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, стосовно підполковника внутрішньої служби ОСОБА_1 , першого заступника начальника табору-заступника начальника табору з нагляду і безпеки, охорони та оперативної роботи державної установи «Табір для тримання військовополонених «Захід 1», який підозрювався в тому, що 09.12.2022, він отримав неправомірну вигоду в розмірі 3600 доларів США, за передачу у власність ОСОБА_3 , товарно-матеріальних цінностей, які на думку правоохоронних органів, перебували на балансі Державної установи «Табір для тримання військовополонених «Захід 1», металевої ємності для зберігання рідин, ємністю 60 м. куб.

09.12.2022 після нібито одержання позивачем неправомірної вигоди, його було затримано працівниками правоохоронного органу, що підтверджується постановою про закриття кримінального провадження від 02.06.2023.

За вищевказаним фактом, з метою проведення об`єктивного службового розслідування та керуючись наказом МЮУ №356/5 від 12.03.2015 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування у Державній кримінально-виконавчій службі України», Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006 №3460-ІV, наказом Начальника табору полковника внутрішньої служби Руслана Олійника від 09.12.2022 №257/ОД-22 «Про організацію проведення службового розслідування» створено комісію для проведення службового розслідування.

Окрім цього, наказано:

- провести службове розслідування по факту, що розслідується в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62022140110000269 від 07.12.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, розпочатого стосовно підполковника внутрішньої служби ОСОБА_1 ;

- за результатами службової перевірки надати пропозиції у відповідності до порядку, визначеного Законом;

- відсторонити від виконання службових обов`язків підполковника внутрішньої служби ОСОБА_1 , першого заступника начальника табору заступника начальника табору з нагляду і безпеки, охорони та оперативної роботи державної установи «Табір для тримання військовополонених «Захід 1», з 09.12.2022.

10.12.2022 позивачу повідомлено про підозру в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вимогу, будь-яких дій з використанням наданого їй службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, що підтверджується постановою про закриття кримінального провадження від 02.06.2023.

Цього ж дня слідчим суддею Личаківського районного суду м. Львова застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 06.02.2023 включно та визначено заставу у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99240 грн. (справа №463/8744/22).

12.12.2022 за позивача внесено заставу та звільнено такого з-під варти, що не заперечується сторонами.

Наказом начальника Держаної установи «Табір для тримання військовополонених «Захід 1» Олійника Р.В. від 12.12.2022 №134ОС/ВП-22 позивачу надано невикористану чергову відпустку терміном 40 діб з 13.12.2022 по 21.01.2023.

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 20.12.2022 (справа №463/8846/22) підозрюваного ОСОБА_1 відсторонено від посади першого заступника начальника Державної установи «Табір для тримання військовополонених «Захід 1» - заступника начальника табору з нагляду і безпеки, охорони та оперативної роботи на строк до 20 лютого 2023 року.

05.01.2023 начальником Держаної установи «Табір для тримання військовополонених «Захід 1» ОСОБА_4 затверджено висновок по факту порушення службової дисципліни підполковником внутрішньої служби ОСОБА_1 , першим заступником начальника табору-заступником начальника табору з нагляду і безпеки, охорони та оперативної роботи ДУ «Табір для тримання військовополонених «Захід 1» та іншими працівниками установи.

Згідно з вказаним висновком, в ході проведеного службового розслідування, комісією встановлено, що підполковник внутрішньої служби ОСОБА_1 , перший заступник начальника табору - заступник начальника табору з нагляду і безпеки, охорони та оперативної роботи державної установи «Табір для тримання військовополонених «Захід», відповідно до наказу №343 від 09 грудня 2022 року, заступив на добове чергування в якості відповідального по установі, де протягом доби, в період часу з 08 год. 09 грудня 2022 року, по 08 год. 10 грудня 2022 року, повинен був виконувати обов`язки, які визначені відомчими наказами, та згідно яких мав здійснювати контроль та нагляд за обстановкою в таборі, не покидати місце дислокації табору, а також дотримуватися вимог посадової інструкції, яка регламентує його службову діяльність у займаній посаді.

Однак, підполковник внутрішньої служби ОСОБА_1 , перебуваючи в цей день на добовому чергуванні, діючи самостійно, орієнтовно о 13 год. 40 хв., прибув до вартового приміщення табору та будучи наділеним організаційно-розпорядчими функціями керівника, дав вказівку начальнику варти відділу охорони ДУ «Табір для тримання військовополонених «Захід 1» старшому прапорщику внутрішньої ОСОБА_5 , йти на контрольно-пропускний пункт по пропуску автотранспорту установи та запустити в зону, що охороняється транспортний засіб - автомобіль марки «МАН» (маніпулятор), при цьому чітко усвідомлюючи, що останній будучи його підлеглим та перебуваючи у підпорядкуванні, зобов`язаний її виконати. Старший прапорщик внутрішньої служби ОСОБА_5 , спільно із старшим прапорщиком внутрішньої служби ОСОБА_6 , молодшим інспектором - кінологом відділу охорони, вирушили до КПП по пропуску автотранспорту, де здійснили запуск вказаного вище автомобіля, на місце для огляду, у лінії охорони КПП. При огляді, невстановлений перевіркою водій автомобіля, здав два мобільні телефони, документи та гроші. З ним була ще одна невстановлена перевіркою особа чоловічої статті, який представився водієм-стажером. Автомобіль вони оглянули у відповідності до діючих інструкцій. Однак, коли старший прапорщик внутрішньої служби ОСОБА_5 , який у відповідності до вимог наказу та посадової інструкції повинен був, поряд із іншими службовими обов`язками, здійснювати перевірку законності в`їзду - виїзду транспорту, запитав у першого заступника начальника табору за документи на в?їзд, ОСОБА_1 дав незаконну вказівку запускати автомобіль без документів, що надають це право, а документи повідомив, що надасть пізніше. В цей момент, старший прапорщик внутрішньої служби ОСОБА_5 , порушуючи вимоги наказу та посадової інструкції, не відмовився її виконати, не повідомив начальника відділу охорони чи начальника табору, а виконав незаконну вказівку, яку йому надав підполковник внутрішньої служби ОСОБА_1 , та незаконно здійснив запуск транспорту та сторонніх осіб в зону, що охороняється. Орієнтовно, о 14 год. 20 хв., старший прапорщик внутрішньої служби ОСОБА_5 , отримав по радіостанції повідомлення, що з зони, що охороняється, здійснює виїзд транспортний засіб. Прибувши на транспортний контрольно-пропускний пункт для його догляду він побачив вказаний маніпулятор «МАН», на якому була завантажена металева ємність. Туди одразу знову прибув особисто і перший заступник начальника табору підполковник внутрішньої служби ОСОБА_1 . Догляд транспорту провели, однак жодних документів з даного приводу ніхто так і не представив. Лише перший заступник знову дав незаконну вказівку, однак вже випустити транспортний засіб із бочкою. Старший прапорщик внутрішньої служби ОСОБА_5 , про цей факт нікому із керівництва табору, не доповів, а документи які він вимагав, ніхто не надав. На повторне запитання до підполковника внутрішньої служби ОСОБА_1 , де документи, останній повідомив, що їх донесуть.

Умисно допустивши ряд грубих вищеописаних порушень службової дисципліни, які стали у причинно-наслідковому зв`язку та проявилися у вигляді порушень і підлеглими його працівниками із відділу охорони ДУ «Табір «Захід 1», підполковник внутрішньої служби ОСОБА_1 , орієнтовно о 14 год. 30 хв., покинув розташування табору, та як стало відомо в подальшому, супроводжуючи автомобіль-маніпулятор «МАН» із металевою ємністю, направився в сторону м. Львова.

Цього дня, о 15 год. 45 хв., в ДУ «Табір «Захід 1», для проведення слідчих дій, в тому числі і невідкладного обшуку, прибули працівники ДБР, які повідомили, що підполковника внутрішньої служби ОСОБА_1 , першого заступника начальника табору - заступника начальника табору з нагляду і безпеки, охорони та оперативної роботи державної установи «Табір для тримання військовополонених «Захід 1», затримано в межах Львівського району, Львівської області за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, куди останній нікого не повідомивши вибув, незаконно, будучи на добовому чергуванні, з мотивів, що на даний час досліджуються органом досудового розслідування ДБР, в порушення вимог діючих інструкцій, всупереч інтересам служби, для транспортування металевої ємності, яку за власним сприянням вивіз, особисто супроводжував та яка згідно тверджень органу досудового слідства перебуває на балансі державної установи, для того щоб продати гр. ОСОБА_3 .

Враховуючи вищенаведене, комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 вчинено грубе порушення посадових інструкцій першого заступника начальника табору-заступника начальника табору з нагляду і безпеки, охорони та оперативної роботи та посадової особи, яку призначили відповідальним по табору ДУ «Табір для тримання військовополонених «Захід 1».

Того ж дня, наказом начальника Держаної установи «Табір для тримання військовополонених «Захід 1» ОСОБА_4 від 05.01.2023 №23/ОД-23, за допущені грубі порушення службової дисципліни підполковником внутрішньої служби ОСОБА_1 , першим заступником начальника табору-заступником начальника табору з нагляду і безпеки, охорони та оперативної роботи державної установи «Табір для тримання військовополонених «Захід 1», останній заслуговує на дисциплінарне стягнення у виді - «звільнення зі служби в органах ДКВС України», однак із урахуванням того, що підполковник внутрішньої служби ОСОБА_1 , на підставі наказу №134 ОС/ВП-22 від 12 грудня 2022 року, з 13 грудня 2022 року, перебуває у черговій відпустці за 2020 рік, питання про його звільнення зі служби в органах ДКВС, вирішити після його виходу із відпустки.

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 17.02.2023 (справа №463/8744/22) вищезгаданий захід забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від посади продовжено позивачу до 10.04.2023.

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 10.04.2023 (справа №463/8744/22) відсторонено підозрюваного ОСОБА_1 від посади першого заступника начальника Державної установи «Табір для тримання військовополонених «Захід 1» - заступника начальника табору з нагляду і безпеки, охорони та оперативної роботи на строк два місяці, починаючи з дня винесення ухвали судом, в межах строку досудового розслідування (до 10.06.2023).

Постановою прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління ДБР Львівської обласної прокуратури Полянського О.С. від 02.06.2023 кримінальне провадження, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань №62022140110000269 закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із відсутністю в діяннях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення.

Наказом начальника Держаної установи «Табір для тримання військовополонених «Захід 1» Олійника Р.В. від 12.06.2023 №57/ОС-23, ОСОБА_1 звільнено через хворобу на підставі рапорта ОСОБА_1 та свідоцтва про хворобу №64 від 30.05.2023, виданого медичною (військово-лікарською) комісією ДУ «ТМО МВС України по Львівській області».

Позивач, вважаючи наказ відповідача від 09.12.2022 №257/ОД-22 «Про організацію проведення службового розслідування» протиправним, переконаний, що за період з 09.12.2022 по 12.06.2023 мав місце його вимушений прогул, з огляду на що звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору, суд керувався таким.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження визначає Закон України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 № 2713-ІV (далі - Закон № 2713-ІV).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 2713-ІV державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 14 Закону № 2713-ІV до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу (далі - особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України (далі - працівники кримінально-виконавчої служби).

Громадяни України, які вперше зараховуються на посади рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби та у відповідних випадках пройшли встановлений строк випробування, складають присягу такого змісту:

«Я (прізвище, ім`я, по батькові), вступаючи на службу до Державної кримінально-виконавчої служби України, клянуся завжди залишатися відданим Українському народові, неухильно додержуватися Конституції та законів України, бути чесним, гуманним, сумлінним і дисциплінованим, зберігати державну та іншу охоронювану законом таємницю. Присягаю з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов`язок, вимоги статутів і наказів, постійно вдосконалювати професійну майстерність та підвищувати рівень культури, не допускати порушень прав і свобод людини та громадянина, всіляко сприяти зміцненню правопорядку. Якщо я порушу цю присягу, то готовий нести відповідальність, установлену законом».

Відповідно до ч. 5 ст. 23 Закону № 2713-ІV на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 19 Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі Закон №580-VIII) у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України».

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV затверджено Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України від (далі - Дисциплінарний статут).

Цей Статут визначає сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

Дія цього Статуту поширюється на осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України та податкової міліції, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Згідно з ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Стаття 2 Дисциплінарного статуту визначає, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту, за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 12 Дисциплінарного статуту, на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень, зокрема, звільнення з органів внутрішніх справ.

Згідно з частиною сьомою статті 13 Дисциплінарного статуту, такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання.

Статтею 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено.

Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

За змістом статті 17 Дисциплінарного статуту особа рядового або начальницького складу, щодо якої проводиться службове розслідування, може бути відсторонена від посади із збереженням посадового окладу, окладу за спеціальне звання, надбавок за вислугу років та безперервну службу, інших виплат і надбавок.

Рішення про відсторонення особи рядового або начальницького складу від посади можуть приймати начальники, яким надано право прийняття на службу або призначення цієї особи на посаду, шляхом видання письмового наказу.

Тривалість відсторонення від виконання службових обов`язків за посадою не повинна перевищувати часу, передбаченого для проведення службового розслідування.

Відсторонення від виконання службових обов`язків особи рядового або начальницького складу в разі її появи на службі в стані сп`яніння, відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони може здійснювати також безпосередній або старший прямий начальник без видання письмового наказу на строк до однієї доби.

Особа рядового або начальницького складу, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг, та/або пов`язаного із зловживанням своїм службовим становищем, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом.

Особа рядового або начальницького складу, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, може бути відсторонена керівником відповідного органу внутрішніх справ від виконання службових повноважень до закінчення розгляду справи судом.

Порядок відсторонення від виконання повноважень на посаді в межах кримінального провадження регламентовано Кримінальним процесуальним кодексом України (Глава 14).

Відповідно до ч.1,2 ст.154 КПК України, відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину.

Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 157 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

За замістом ч. 2- 4 КПК України при вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя, суд зобов`язаний врахувати такі обставини:

1) правову підставу для відсторонення від посади;

2) достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення;

3) наслідки відсторонення від посади для інших осіб.

За наслідками розгляду клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає:

1) мотиви застосування або відмови у задоволенні клопотання про відсторонення від посади;

2) перелік документів, які посвідчують обіймання особою посади та які підлягають поверненню особі або вилученню на час відсторонення від посади;

3) строк відсторонення від посади, який не може становити більше двох місяців;

4) порядок виконання ухвали.

Копія ухвали надсилається особі, яка звернулася з відповідним клопотанням, підозрюваному чи обвинуваченому, іншим заінтересованим особам не пізніше дня, наступного за днем її постановлення, та підлягає негайному виконанню в порядку, передбаченому для виконання судових рішень.

Наказом Міністерства юстиції України від 12.03.2015 № 356/5 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України (далі Порядок № 356/5).

Згідно з п. 1 розділу І Порядку № 356/5 цей Порядок визначає:

підстави для призначення, процедуру та мету проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України (далі ДКВС України);

порядок документування й оформлення результатів службових розслідувань, прийняття за ними рішення та їх виконання;

компетенцію структурних підрозділів апарату Міністерства юстиції України, Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (далі - органи), воєнізованих формувань, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, навчальних закладів, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ та організацій, створених для забезпечення виконання завдань ДКВС України (далі - установи), під час проведення службових розслідувань;

права та обов`язки посадових осіб органів і установ під час проведення службових розслідувань.

Пунктом 1 розділу II Порядку №356/5 встановлено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового і начальницького складу службової дисципліни, скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового і начальницького складу діянь, які порушують права і свободи громадян, інші події, пов`язані із загибеллю (смертю) осіб рядового чи начальницького складу або їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового чи начальницького складу та можуть викликати суспільний резонанс.

Згідно з п.п. 2, 6 розділу II Порядку №356/5 службове розслідування проводиться за рішенням уповноваженого на те начальника у разі, зокрема:

невиконання або неналежного виконання особами рядового і начальницького складу під час службової діяльності вимог чинного законодавства, що призвело до порушення прав та законних інтересів громадян або негативно вплинуло на забезпечення виконання покладених на органи і установи завдань;

реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про скоєне особою рядового чи начальницького складу кримінальне правопорушення.

Підставою для проведення службового розслідування є належним чином оформлений письмовий наказ уповноваженого на те начальника.

Відповідно до п.п. 1-4 розділу VII Порядку №356/5 особа рядового чи начальницького складу, стосовно якої проводиться службове розслідування, може бути відсторонена від виконання службових обов`язків за займаною посадою із збереженням посадового окладу, окладу за спеціальне звання, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім премії).

Рішення про відсторонення особи рядового чи начальницького складу від виконання службових обов`язків за займаною посадою можуть приймати начальники, яким надано право на прийняття на службу або призначення цієї особи на посаду, шляхом видання письмового наказу.

Тривалість відсторонення від виконання службових обов`язків за займаною посадою не повинна перевищувати часу, передбаченого для проведення службового розслідування.

Питання про виплату грошового забезпечення особі рядового чи начальницького складу, відстороненій від виконання службових обов`язків за займаною посадою в порядку, установленому Кримінальним процесуальним кодексом України, а також стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або тримання під вартою, вирішується відповідно до законодавства.

Наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 №925/5 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України (далі Порядок № 925/5).

Згідно з п. 1 розділу 21 Порядку № 925/5 особа рядового чи начальницького складу вважається відстороненою від виконання службових обов`язків з дати видання відповідного наказу до дня видання наказу про допуск до виконання службових обов`язків за займаною посадою або на період, зазначений в наказі про відсторонення.

За змістом п. 2 розділу 21 Порядку № 925/5 особам рядового чи начальницького складу, які відсторонені від виконання службових обов`язків (посади), виплачуються посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавка за вислугу років та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім премії).

Рішення про відсторонення особи рядового чи начальницького складу від посади можуть приймати начальники, яким надано право прийняття на службу або призначення на посаду, шляхом видання письмового наказу.

Особам рядового і начальницького складу, відстороненим від посад відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, з наступного після відсторонення від посад дня за період, протягом якого вони були відсторонені від посад, виплачуються оклад за спеціальним званням та надбавка за вислугу років.

У разі скасування ухвали слідчого судді про відсторонення від посад відповідно до Кримінального процесуального кодексу України або закінчення строку відсторонення від посад, зазначеного в ухвалі, особам рядового або начальницького складу поновлюється виплата видів грошового забезпечення, які вони не отримували у зв`язку з відстороненням від посад, з дня, з якого вони приступили до виконання службових обов`язків за посадою. При цьому за період, протягом якого особи рядового або начальницького складу були відсторонені від посад, види грошового забезпечення, які вони не отримували, не виплачуються (п. 4 розділу 21 Порядку № 925/5 ).

Водночас, відповідно до п. 5 розділу 21 Порядку № 925/5 особам рядового чи начальницького складу, стосовно яких застосовано запобіжні заходи у кримінальному провадженні у виді домашнього арешту (цілодобового) чи тримання під вартою, виплата грошового забезпечення припиняється з дня винесення ухвали суду про застосування запобіжного заходу.

У разі якщо до осіб рядового чи начальницького складу, які перебували під домашнім арештом (цілодобовим) чи під вартою, застосовано інший запобіжний захід, із дня прибуття до місця проходження служби їм виплачується:

з відстороненням від посад - оклад за спеціальним званням і надбавка за вислугу років;

без відсторонення від посад - грошове забезпечення на загальних підставах.

Аналізуючи вищенаведені норми, слід дійти висновку, що особи рядового і начальницького складу органів Державної кримінально-виконавчої служби України, щодо яких проводиться службове розслідування, можуть бути відстороненні від виконання службових обов`язків (посади) начальником, яким надано право на прийняття на службу або призначення цієї особи на посаду на період проведення службового розслідування зі збереженням посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім премії).

Окрім цього, законодавством також передбачено можливість відсторонення від посади щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину за рішенням слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців, який може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 КПК України, зі збереженням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років. Однак, якщо до таких осіб застосовано запобіжні заходи у кримінальному провадженні у виді домашнього арешту (цілодобового) чи тримання під вартою, виплата грошового забезпечення припиняється взагалі.

При цьому, на переконання суду, наявність в ч. 5 ст. 17 Дисциплінарного статуту вказівки на те, що особа рядового або начальницького складу, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом (тобто слідчим суддею або судом відповідно до вимог КПК України), не позбавляє можливості призначення службового розслідування та відсторонення такої особи в разі вчинення нею також і дисциплінарного проступку її начальником, якому надано право на прийняття цієї особи на службу або призначення цієї особи на посаду на період службового розслідування.

Суд зауважує, що мета відсторонення особи від посади на період службового розслідування у зв`язку з можливим вчиненням дисциплінарного проступку та під час кримінального провадження у зв`язку з підозрою або обвинуваченням у вчиненні злочину хоча і є схожою, однак відрізняється.

Так, відсторонення від посади на період службового розслідування, є тимчасовим заходом на час проведення службового розслідування та може бути застосовано у разі, якщо обставини виявленого дисциплінарного проступку унеможливлюють виконання посадових (функціональних) обов`язків такою особою, а також якщо виконання вказаних обов`язків перешкоджає встановленню обставин виявленого дисциплінарного проступку.

Тоді як, відсторонення від посади особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину відбувається у разі наявності достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Таким чином, дисциплінарний орган не може бути обмежений у здійсненні своїх повноважень щодо дисциплінарного провадження через відсутність рішення компетентного органу в іншій процедурі, зокрема через відсутність ухвали слідчого судді/суду про відсторонення особи від виконання службових обов`язків за фактами, які можуть бути одночасно підставами притягнення такої особи до кримінальної та дисциплінарної відповідальності.

Так, з матеріалів справи судом вище встановлено, що слідчим Першого слідчого відділу (із дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові Юрієм Риваком було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №620221400110000269 від 07.12.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, стосовно підполковника внутрішньої служби ОСОБА_1 , першого заступника начальника табору-заступника начальника табору з нагляду і безпеки, охорони та оперативної роботи державної установи «Табір для тримання військовополонених «Захід 1», який підозрювався в тому, що 09.12.2022, він отримав неправомірну вигоду в розмірі 3600 доларів США, за передачу у власність ОСОБА_3 , товарно-матеріальних цінностей, які на думку правоохоронних органів, перебували на балансі Державної установи «Табір для тримання військовополонених «Захід 1», металевої ємності для зберігання рідин, ємністю 60 м. куб.

Після нібито одержання позивачем неправомірної вигоди, 09.12.2022 ОСОБА_1 було затримано працівниками правоохоронного органу, що підтверджується постановою про закриття кримінального провадження від 02.06.2023.

За вищевказаним фактом, з метою проведення об`єктивного службового розслідування по факту кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №620221400110000269 від 07.12.2022 та керуючись наказом МЮУ №356/5 від 12.03.2015 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування у Державній кримінально-виконавчій службі України», Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006 №3460-ІV, наказом Начальника табору полковника внутрішньої служби Руслана Олійника від 09.12.2022 №257/ОД-22 «Про організацію проведення службового розслідування» створено комісію для проведення службового розслідування.

Окрім цього, наказано:

- провести службове розслідування по факту, що розслідується в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62022140110000269 від 07.12.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, розпочатого стосовно підполковника внутрішньої служби ОСОБА_1 ;

- за результатами службової перевірки надати пропозиції у відповідності до порядку, визначеного Законом;

- відсторонити від виконання службових обов`язків підполковника внутрішньої служби ОСОБА_1 , першого заступника начальника табору заступника начальника табору з нагляду і безпеки, охорони та оперативної роботи державної установи «Табір для тримання військовополонених «Захід 1», з 09.12.2022.

Слідчим суддею Личаківського районного суду м. Львова 10.12.2022 застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 06.02.2023 включно та визначено заставу у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99240 грн. (справа №463/8744/22).

З огляду на наведене вище, суд звертає увагу, що службове розслідування стосовно позивача було розпочате на підставах та у відповідності до пунктів 1, 2 розділу II Порядку №356/5, зокрема в разі порушення особами рядового і начальницького складу службової дисципліни, скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового і начальницького складу діянь, які порушують права і свободи громадян, інші події, пов`язані із загибеллю (смертю) осіб рядового чи начальницького складу або їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового чи начальницького складу та можуть викликати суспільний резонанс, невиконання або неналежного виконання особами рядового і начальницького складу під час службової діяльності вимог чинного законодавства, що призвело до порушення прав та законних інтересів громадян або негативно вплинуло на забезпечення виконання покладених на органи і установи завдань, а також реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про скоєне особою рядового чи начальницького складу кримінальне правопорушення.

При цьому, позивача з 09.12.2022 було відсторонено від виконання службових обов`язків його начальником на період проведення службового розслідування, що прямо передбачено п.п. 1-3 розділу VII Порядку №356/5 та ч.ч. 1-3 ст. 17 Дисциплінарного статуту, а застосування до нього 10.12.2022 слідчим суддею Личаківського районного суду м. Львова запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в силу вимог п. 5 розділу 21 Порядку №925/5, виключало можливість виконання ОСОБА_1 службових обов`язків та виплату грошового забезпечення до зміни виду запобіжного заходу.

В подальшому, вже 20.12.2022 в межах досудового розслідування, ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 20.12.2022 (справа №463/8846/22) підозрюваний ОСОБА_1 був відсторонений від посади першого заступника начальника Державної установи «Табір для тримання військовополонених «Захід 1» - заступника начальника табору з нагляду і безпеки, охорони та оперативної роботи на строк до 20 лютого 2023 року, який неодноразово продовжувався слідчим суддею. Відсторонення фактично діяло до дня звільнення позивача зі служби за його власним бажанням.

Суд звертає увагу, що в ході проведеного службового розслідування, комісією встановлено, що позивач, заступивши 09 грудня 2022 року на добове чергування в якості відповідального по установі, де протягом доби, в період часу з 08 год. 09 грудня 2022 року, по 08 год. 10 грудня 2022 року, повинен був виконувати обов`язки, які визначені відомчими наказами, та згідно яких мав здійснювати контроль та нагляд за обстановкою в таборі, не покидати місце дислокації табору, а також дотримуватися вимог посадової інструкції, яка регламентує його службову діяльність у займаній посаді, діючи самостійно, орієнтовно о 13 год. 40 хв., прибув до вартового приміщення табору та будучи наділеним організаційно-розпорядчими функціями керівника, дав незаконну вказівку своєму підлеглому запустити в зону, що охороняється транспортний засіб - автомобіль марки «МАН» (маніпулятор), без документів, що надають це право, при цьому чітко усвідомлював, що останній будучи його підлеглим та перебуваючи у підпорядкуванні, зобов`язаний її виконати.

Орієнтовно, о 14 год. 20 хв., підлеглий позивача отримав по радіостанції повідомлення, що з зони, що охороняється, здійснює виїзд транспортний засіб. Прибувши на транспортний контрольно-пропускний пункт для його догляду він побачив вказаний маніпулятор «МАН», на якому була завантажена металева ємність. Туди одразу знову прибув особисто і перший заступник начальника табору підполковник внутрішньої служби ОСОБА_1 . Догляд транспорту провели, однак жодних документів з даного приводу ніхто так і не представив. Лише перший заступник знову дав незаконну вказівку, однак вже випустити транспортний засіб із бочкою.

Умисно допустивши ряд грубих вищеописаних порушень службової дисципліни, які стали у причинно-наслідковому зв`язку та проявилися у вигляді порушень і підлеглими його працівниками із відділу охорони ДУ «Табір «Захід 1», підполковник внутрішньої служби ОСОБА_1 , орієнтовно о 14 год. 30 хв., не зважаючи на те, що перебував на добовому чергуванні в якості відповідального по установі, покинув розташування табору, та як стало відомо в подальшому, супроводжуючи автомобіль-маніпулятор «МАН» із металевою ємністю, направився в сторону м. Львова, де був затриманий правоохоронними органами.

Враховуючи вищенаведене, комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 вчинено грубе порушення службової дисципліни та посадових інструкцій першого заступника начальника табору-заступника начальника табору з нагляду і безпеки, охорони та оперативної роботи та посадової особи, яку призначили відповідальним по табору ДУ «Табір для тримання військовополонених «Захід 1».

Того ж дня, наказом начальника Держаної установи «Табір для тримання військовополонених «Захід 1» ОСОБА_4 від 05.01.2023 №23/ОД-23, за допущені грубі порушення службової дисципліни підполковником внутрішньої служби ОСОБА_1 , першим заступником начальника табору-заступником начальника табору з нагляду і безпеки, охорони та оперативної роботи державної установи «Табір для тримання військовополонених «Захід 1», останній заслуговує на дисциплінарне стягнення у виді - «звільнення зі служби в органах ДКВС України», однак із урахуванням того, що підполковник внутрішньої служби ОСОБА_1 , на підставі наказу №134 ОС/ВП-22 від 12 грудня 2022 року, з 13 грудня 2022 року, перебуває у черговій відпустці за 2020 рік, питання про його звільнення зі служби в органах ДКВС, вирішити після його виходу із відпустки.

Таким чином, під час проведення службового розслідування комісією фактично досліджувалися питання, які не входили в предмет досудового розслідування, а саме порушення ОСОБА_1 службової дисципліни та вимог посадової інструкції, що знайшло своє підтвердження в ході такого розслідування. Висновків службового розслідування позивач не оскаржує.

З даного приводу, враховуючи вищенаведені висновки суду, необхідно зауважити, що відсутність рішення слідчого судді в межах досудового розслідування про відсторонення позивача від виконання службових обов`язків станом на 09.12.2022, не обмежувало право дисциплінарного органу призначити службове розслідування та відсторонити ОСОБА_1 від виконання таких обов`язків в межах такого розслідування.

Верховний Суд в постанові від 20.03.2019 у справі №і804/676/18 вказав, що відсутність обвинувального вироку щодо позивача не свідчить про відсутність ознак дисциплінарного проступку (невиконання чи неналежне виконання позивачем службової дисципліни) в його діях.

Більше того, суд звертає особливу увагу, що згідно з ч. 5 ст. 17 Дисциплінарного статуту, на яку посилається позивач, особа рядового або начальницького складу, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг, та/або пов`язаного із зловживанням своїм службовим становищем, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом.

Водночас, позивачу було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України 10.12.2022, що не заперечується сторонами та підтверджується постановою про закриття кримінального провадження від 02.06.2023, тоді як оскаржуваний наказ щодо відсторонення ОСОБА_1 було прийнято 09.12.2022, тобто до оголошення йому підозри, тому ч. 5 ст. 17 Дисциплінарного статуту в даному випадку взагалі не могла бути застосована.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку що позивача правомірно було відсторонено від посади на період проведення службового розслідування, тому спірний наказ Державної установи «Табір для тримання військовополонених «Захід 1» №257/ОД-22 від 09.12.2022 «Про організацію проведення службового розслідування» прийнятий відповідачем в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства, відтак такий не може бути скасовано судом.

З огляду на вказане, в даному випадку відсутній вимушений прогул позивача та підстави для стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 282873,92 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС України.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Визначення обсягу вимог, що підлягають судовому захисту, є диспозитивним правом позивача. При цьому підстави, з якими позивач пов`язує виникнення у нього права на звернення до суду і для задоволення його вимог, визначаються позивачем самостійно.

З огляду на наведене, щодо посилання позивача на те, що ОСОБА_1 згідно з довідкою відповідача було повністю позбавлено заробітної плати з 09.12.2022 до часу звільнення, суд звертає увагу, що оскаржуваний наказ №257/ОД-22 від 09.12.2022 не містить жодних вимог щодо припинення виплати позивачу грошового забезпечення на період відсторонення.

За обставин що виникли, припинення виплати позивачу грошового забезпечення також і не пов`язане з вимушеним прогулом ОСОБА_1 , оскільки такий відсутній.

Таким чином, питання правильності нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення за періоди перебування його під вартою, відсторонення від виконання службових обов`язків на підставі наказу №257/ОД-22 від 09.12.2022 та відсторонення від виконання службових обов`язків на підставі ухвал слідчого судді від 20.12.2022 (справа №463/8846/22), від 17.02.2023 (справа №463/8744/22), від 10.04.2023 (справа №463/8744/22) не є предметом розгляду даної справи.

Разом з тим, відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є окремою підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Вказаний висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 09.11.2023 у справі № 600/3026/22-а, від 09.12.2020 у справі № 826/26910/15.

З огляду на наведене вище, суд дійшов висновку про відсутні підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку що позовні вимоги є необґрунтованими та у задоволенні позову необхідно відмовити.

Судові витрати відповідно до ст.139 КАС України стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

у задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 07.03.2024.

СуддяБратичак Уляна Володимирівна