Постанова

від 03.07.2024 по справі 380/22045/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/22045/23 пров. № А/857/8599/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Мікули О.І., Пліша М.А.,

з участю секретаря Березюка Д.О.,

представника позивача Глушко Л.І.,

представника відповідача Гавришка А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року в справі №380/22045/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Табір для тримання військовополонених «Захід 1» про визнання протиправним і скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

суддя в 1-й інстанції ОСОБА_2 ,

час ухвалення рішення 26 лютого 2024 року, 14:44 год.,

місце ухвалення рішення м.Львів,

дата складання повного тексту рішення 07 березня 2024 року,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2023 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Державної установи «Табір для тримання військовополонених «Захід 1», в якому просив:

1) визнати протиправним та скасувати наказ Державної установи «Табір для тримання військовополонених «Захід 1» №257/ОД-22 від 09.12.2022 «Про організацію проведення службового розслідування»;

2) стягнути з Держаної установи «Табір для тримання військовополонених «Захід 1» (код ЄДРПОУ 14316971) середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 282873 (двісті вісімдесят дві тисячі вісімсот сімдесят три) гривні 92 коп.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про задоволення позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що відповідно до ч.1,2ст.154 КПК України, відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину. Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження.

Оскільки оскаржуваний наказ від 09.12.2022 щодо відсторонення позивача від посади був прийнятий ще до ухвали слідчого судді, вважає, що відповідачем не було дотримано процедури відсторонення його від посади, передбаченоїКПК України.

Також звертає увагу суду про те, що службове розслідування було завершено 05 січня 2023 року висновком службового розслідування, який затверджено наказом начальника Держаної установи «Табір для тримання військовополонених «Захід 1» за результатами такого розслідування.

Відповідач подав до суду відзив на апеляційну скаргу позивача, у якому висловив незгоду з її доводами, вважає оскаржуване рішення суду обґрунтованим та законним. Просить оскаржене позивачем рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року скасувати та прийняти постанову, якою позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 проходив службу на посаді першого заступника начальника табору з нагляду і безпеки, охорони та оперативної роботи Державної установи «Табір для тримання військовополонених «Захід 1» - заступника начальника табору з нагляду і безпеки, охорони та оперативної роботи.

Слідчим Першого слідчого відділу (із дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові Юрієм Риваком внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №620221400110000269 від 07.12.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 368 КК України, стосовно підполковника внутрішньої служби ОСОБА_1 , першого заступника начальника табору-заступника начальника табору з нагляду і безпеки, охорони та оперативної роботи державної установи «Табір для тримання військовополонених «Захід 1», який підозрювався в тому, що 09.12.2022, він отримав неправомірну вигоду в розмірі 3600 доларів США, за передачу у власність ОСОБА_3 , товарно-матеріальних цінностей, які на думку правоохоронних органів, перебували на балансі Державної установи «Табір для тримання військовополонених «Захід 1», металевої ємності для зберігання рідин, ємністю 60 м. куб.

Так, 09.12.2022 позивача було затримано працівниками правоохоронного органу, що підтверджується постановою про закриття кримінального провадження від 02.06.2023.

За вищевказаним фактом, з метою проведення об`єктивного службового розслідування та керуючисьнаказом МЮУ №356/5 від 12.03.2015 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування у Державній кримінально-виконавчій службі України»,Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006 №3460-ІV, наказом Начальника табору полковника внутрішньої служби ОСОБА_4 від 09.12.2022 №257/ОД-22 «Про організацію проведення службового розслідування» створено комісію для проведення службового розслідування.

Окрім цього,наказано:

п.2 провести службове розслідування по факту, що розслідується в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62022140110000269 від 07.12.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 368 КК України, розпочатого стосовно підполковника внутрішньої служби ОСОБА_1 ;

п.3 за результатами службової перевірки надати пропозиції у відповідності до порядку, визначеного Законом;

п.4 відсторонити від виконання службових обов`язків підполковника внутрішньої служби ОСОБА_1 , першого заступника начальника таборузаступника начальника табору з нагляду і безпеки, охорони та оперативної роботи державної установи «Табір для тримання військовополонених «Захід 1», з 09.12.2022.

Так, 10.12.2022 позивачу повідомлено про підозру в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вимогу, будь-яких дій з використанням наданого їй службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст. 368 КК України, що підтверджується постановою про закриття кримінального провадження від 02.06.2023.

Цього ж дня слідчим суддею Личаківського районного суду м. Львова застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 06.02.2023 включно та визначено заставу у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99240 грн. (справа №463/8744/22).

Надалі, 12.12.2022 за позивача внесено заставу та звільнено такого з-під варти, що не заперечується сторонами.

Наказом начальника Держаної установи «Табір для тримання військовополонених «Захід 1» ОСОБА_5 від 12.12.2022 №134ОС/ВП-22 позивачу надано невикористану чергову відпустку терміном 40 діб з 13.12.2022 по 21.01.2023.

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 20.12.2022 (справа №463/8846/22) підозрюваного ОСОБА_1 відсторонено від посади першого заступника начальника Державної установи «Табір для тримання військовополонених «Захід 1» - заступника начальника табору з нагляду і безпеки, охорони та оперативної роботи на строк до 20 лютого 2023 року.

05.01.2023 начальником Держаної установи «Табір для тримання військовополонених «Захід 1» затверджено висновок по факту порушення службової дисципліни підполковником внутрішньої служби ОСОБА_1 , першим заступником начальника табору-заступником начальника табору з нагляду і безпеки, охорони та оперативної роботи ДУ «Табір для тримання військовополонених «Захід 1» та іншими працівниками установи.

Згідно з вказаним висновком, в ході проведеного службового розслідування, комісією встановлено, що підполковник внутрішньої служби ОСОБА_1 , перший заступник начальника табору - заступник начальника табору з нагляду і безпеки, охорони та оперативної роботи державної установи «Табір для тримання військовополонених «Захід», відповідно до наказу №343 від 09 грудня 2022 року, заступив на добове чергування в якості відповідального по установі, де протягом доби, в період часу з 08 год. 09 грудня 2022 року, по 08 год. 10 грудня 2022 року, повинен був виконувати обов`язки, які визначені відомчими наказами, та згідно яких мав здійснювати контроль та нагляд за обстановкою в таборі, не покидати місце дислокації табору, а також дотримуватися вимог посадової інструкції, яка регламентує його службову діяльність у займаній посаді.

Однак, підполковник внутрішньої служби ОСОБА_1 , перебуваючи в цей день на добовому чергуванні, діючи самостійно, орієнтовно о 13 год. 40 хв., прибув до вартового приміщення табору та будучи наділеним організаційно-розпорядчими функціями керівника, дав вказівку начальнику варти відділу охорони ДУ «Табір для тримання військовополонених «Захід 1» старшому прапорщику внутрішньої ОСОБА_6 , йти на контрольно-пропускний пункт по пропуску автотранспорту установи та запустити в зону, що охороняється транспортний засіб - автомобіль марки «МАН» (маніпулятор), при цьому чітко усвідомлюючи, що останній будучи його підлеглим та перебуваючи у підпорядкуванні, зобов`язаний її виконати. Старший прапорщик внутрішньої служби ОСОБА_6 , спільно із старшим прапорщиком внутрішньої служби ОСОБА_7 , молодшим інспектором - кінологом відділу охорони, вирушили до КПП по пропуску автотранспорту, де здійснили запуск вказаного вище автомобіля, на місце для огляду, у лінії охорони КПП. При огляді, невстановлений перевіркою водій автомобіля, здав два мобільні телефони, документи та гроші. З ним була ще одна невстановлена перевіркою особа чоловічої статті, який представився водієм-стажером. Автомобіль вони оглянули у відповідності до діючих інструкцій. Однак, коли старший прапорщик внутрішньої служби ОСОБА_6 , який у відповідності до вимог наказу та посадової інструкції повинен був, поряд із іншими службовими обов`язками, здійснювати перевірку законності в`їзду - виїзду транспорту, запитав у першого заступника начальника табору за документи на в`їзд, ОСОБА_1 дав незаконну вказівку запускати автомобіль без документів, що надають це право, а документи повідомив, що надасть пізніше. В цей момент, старший прапорщик внутрішньої служби ОСОБА_6 , порушуючи вимоги наказу та посадової інструкції, не відмовився її виконати, не повідомив начальника відділу охорони чи начальника табору, а виконав незаконну вказівку, яку йому надав підполковник внутрішньої служби ОСОБА_1 , та незаконно здійснив запуск транспорту та сторонніх осіб в зону, що охороняється. Орієнтовно, о 14 год. 20 хв., старший прапорщик внутрішньої служби ОСОБА_6 , отримав по радіостанції повідомлення, що з зони, що охороняється, здійснює виїзд транспортний засіб. Прибувши на транспортний контрольно-пропускний пункт для його догляду він побачив вказаний маніпулятор «МАН», на якому була завантажена металева ємність. Туди одразу знову прибув особисто і перший заступник начальника табору підполковник внутрішньої служби ОСОБА_1 . Огляд транспорту провели, однак жодних документів з даного приводу ніхто так і не представив. Лише перший заступник знову дав незаконну вказівку, однак вже випустити транспортний засіб із бочкою. Старший прапорщик внутрішньої служби ОСОБА_6 , про цей факт нікому із керівництва табору, не доповів, а документи які він вимагав, ніхто не надав. На повторне запитання до підполковника внутрішньої служби ОСОБА_1 , де документи, останній повідомив, що їх донесуть.

Умисно допустивши ряд грубих вищеописаних порушень службової дисципліни, які стали у причинно-наслідковому зв`язку та проявилися у вигляді порушень і підлеглими його працівниками із відділу охорони ДУ «Табір «Захід 1», підполковник внутрішньої служби ОСОБА_1 , орієнтовно о 14 год. 30 хв., покинув розташування табору, та як стало відомо в подальшому, супроводжуючи автомобіль-маніпулятор «МАН» із металевою ємністю, направився в сторону м. Львова.

Цього дня, о 15 год. 45 хв., в ДУ «Табір «Захід 1», для проведення слідчих дій, в тому числі і невідкладного обшуку, прибули працівники ДБР, які повідомили, що підполковника внутрішньої служби ОСОБА_1 , першого заступника начальника табору - заступника начальника табору з нагляду і безпеки, охорони та оперативної роботи державної установи «Табір для тримання військовополонених «Захід 1», затримано в межах Львівського району, Львівської області за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, куди останній нікого не повідомивши вибув, незаконно, будучи на добовому чергуванні, з мотивів, що на даний час досліджуються органом досудового розслідування ДБР, в порушення вимог діючих інструкцій, всупереч інтересам служби, для транспортування металевої ємності, яку за власним сприянням вивіз, особисто супроводжував та яка згідно тверджень органу досудового слідства перебуває на балансі державної установи, для того щоб продати гр. ОСОБА_3 .

Враховуючи вищенаведене, комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 вчинено грубе порушення посадових інструкцій першого заступника начальника табору-заступника начальника табору з нагляду і безпеки, охорони та оперативної роботи та посадової особи, яку призначили відповідальним по табору ДУ «Табір для тримання військовополонених «Захід 1».

Того ж дня, наказом начальника Держаної установи «Табір для тримання військовополонених «Захід 1» ОСОБА_5 від 05.01.2023 №23/ОД-23, за допущені грубі порушення службової дисципліни підполковником внутрішньої служби ОСОБА_1 , першим заступником начальника табору-заступником начальника табору з нагляду і безпеки, охорони та оперативної роботи державної установи «Табір для тримання військовополонених «Захід 1», останній заслуговує на дисциплінарне стягнення у виді - «звільнення зі служби в органах ДКВС України», однак із урахуванням того, що підполковник внутрішньої служби ОСОБА_1 , на підставі наказу №134 ОС/ВП-22 від 12 грудня 2022 року, з 13 грудня 2022 року, перебуває у черговій відпустці за 2020 рік, питання про його звільнення зі служби в органах ДКВС, вирішити після його виходу із відпустки.

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 17.02.2023 (справа №463/8744/22) вищезгаданий захід забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від посади продовжено позивачу до 10.04.2023.

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 10.04.2023 (справа №463/8744/22) відсторонено підозрюваного ОСОБА_1 від посади першого заступника начальника Державної установи «Табір для тримання військовополонених «Захід 1» - заступника начальника табору з нагляду і безпеки, охорони та оперативної роботи на строк два місяці, починаючи з дня винесення ухвали судом, в межах строку досудового розслідування (до 10.06.2023).

Постановою прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління ДБР Львівської обласної прокуратури Полянського О.С. від 02.06.2023 кримінальне провадження, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань №62022140110000269 закрито на підставі п.2 ч.1ст. 284 КПК України, у зв`язку із відсутністю в діяннях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення.

Наказом начальника Держаної установи «Табір для тримання військовополонених «Захід 1» ОСОБА_5 від 12.06.2023 №57/ОС-23, ОСОБА_1 звільнено через хворобу на підставі рапорта ОСОБА_1 та свідоцтва про хворобу №64 від 30.05.2023, виданого медичною (військово-лікарською) комісією ДУ «ТМО МВС України по Львівській області».

Позивач, вважаючи наказ відповідача від 09.12.2022 №257/ОД-22 «Про організацію проведення службового розслідування» протиправним, переконаний, що за період з 09.12.2022 по 12.06.2023 мав місце його вимушений прогул, з огляду на що звернувся до суду із цим позовом.

Пунктом 5 частини 2статті 13 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 №2713-ІVвстановлено, що порядок призначення і звільнення з посад, права, обов`язки та умови служби працівників підприємств установ виконання покарань, які мають спеціальні звання рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, визначаються відповідно до законодавства.

Згідно з частиною 1статті 14 Закону №2713-IVдо персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу (далі - особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України (далі - працівники кримінально-виконавчої служби).

Відповідно до абз. 6-7 частини восьмої статті 14 Закону №2713-IV особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, яким повідомлено про підозру у вчиненні ними злочину у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг, та/або пов`язаного із зловживанням своїм службовим становищем, підлягають відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом.

Особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, стосовно яких складено протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, можуть бути відсторонені керівником відповідного органу або установи виконання покарань від виконання службових повноважень до закінчення розгляду справи судом.

За наслідком системного аналізу наведених вище правових положень на які посилається апелянт, колегія суддів зазначає, щоособи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України можуть бути відстороненими від виконання службових повноважень за рішенням командира лише у випадку вчинення корупційного правопорушення, відповідальність за яке передбаченаКодексом України про адміністративні правопорушення (КУпАП)і стосовно такого військовослужбовця складено протокол про адміністративне корупційне правопорушення. Натомість, у разі наявності в діях ознак кримінального правопорушення здійснюється відсторонення від посади за правилами встановленимиКПК України.

Подібні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 30 березня 2020 року у справі №806/1819/18.

Судова колегія зазначає, що абз. 6-7 частини восьмої статті 14 Закону №2713-IV дійсно підлягають застосуванню у кореспонденції зі ст.ст. 131 та 154 КПК України, з аналізу яких слідує, що у разі повідомлення військовослужбовцю підозри у вчиненні ним злочину рішення про відсторонення від посади приймає слідчий суддя або суд, а у разі вчинення адміністративного корупційного правопорушення рішення про відсторонення приймає командир військової частини.

Подібна правова позиція Верховного Суду викладені у постанові від 04 червня 2020 року у справі №825/1806/17.

Однак повертаючись до обставин розглядуваної справи, апеляційний суд наголошує про те, що відсторонення від виконання службових обов`язків підполковника внутрішньої служби ОСОБА_1 , першого заступника начальника таборузаступника начальника табору з нагляду і безпеки, охорони та оперативної роботи державної установи «Табір для тримання військовополонених «Захід 1» з 09.12.2022 відбулося відповідно до наказу начальника табору полковника внутрішньої служби Руслана Олійника від 09.12.2022 №257/ОД-22 «Про організацію проведення службового розслідування», з метою проведення об`єктивного службового розслідування по факту кримінального провадження внесеного до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006 № 3460-IVзатверджений Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, відповідно до преамбули якого цей Статут визначає сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

Дія цього Статуту поширюється на осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України та податкової міліції, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Відповідно до статті 17 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України особа рядового або начальницького складу, щодо якої проводиться службове розслідування, може бути відсторонена від посади із збереженням посадового окладу, окладу за спеціальне звання, надбавок за вислугу років та безперервну службу, інших виплат і надбавок.

Рішення про відсторонення особи рядового або начальницького складу від посади можуть приймати начальники, яким надано право прийняття на службу або призначення цієї особи на посаду, шляхом видання письмового наказу.

Тривалість відсторонення від виконання службових обов`язків за посадою не повинна перевищувати часу, передбаченого для проведення службового розслідування.

Наказом Міністерства юстиції України від 12.03.2015 № 356/5затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України (даліПорядок № 356/5).

Пунктом 1 розділу II Порядку №356/5 встановлено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового і начальницького складу службової дисципліни, скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового і начальницького складу діянь, які порушують права і свободи громадян, інші події, пов`язані із загибеллю (смертю) осіб рядового чи начальницького складу або їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового чи начальницького складу та можуть викликати суспільний резонанс.

Згідно з п.п. 2, 6 розділу II Порядку №356/5 службове розслідування проводиться за рішенням уповноваженого на те начальника у разі, зокрема:

невиконання або неналежного виконання особами рядового і начальницького складу під час службової діяльності вимог чинного законодавства, що призвело до порушення прав та законних інтересів громадян або негативно вплинуло на забезпечення виконання покладених на органи і установи завдань;

реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про скоєне особою рядового чи начальницького складу кримінальне правопорушення.

Підставою для проведення службового розслідування є належним чином оформлений письмовий наказ уповноваженого на те начальника.

Відповідно до п.п. 1-4 розділу VII Порядку №356/5 особа рядового чи начальницького складу, стосовно якої проводиться службове розслідування, може бути відсторонена від виконання службових обов`язків за займаною посадою із збереженням посадового окладу, окладу за спеціальне звання, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім премії).

Аналізуючи вищенаведені норми, слід дійти висновку, що особи рядового і начальницького складу органів Державної кримінально-виконавчої служби України, щодо яких проводиться службове розслідування, можуть бути відстороненні від виконання службових обов`язків (посади) начальником, яким надано право на прийняття на службу або призначення цієї особи на посаду на період проведення службового розслідування зі збереженням посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім премії).

Відтак доводи позивача про можливість відсторонення останнього від виконання службових обов`язків за займаною посадою, лише в порядку передбаченому КПК України є безпідставними.

Суд звертає увагу, що службове розслідування стосовно позивача було розпочате на підставах та у відповідності до пунктів 1, 2 розділу II Порядку №356/5, зокрема в разі порушення особами рядового і начальницького складу службової дисципліни, скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового і начальницького складу діянь, які порушують права і свободи громадян, інші події, пов`язані із загибеллю (смертю) осіб рядового чи начальницького складу або їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового чи начальницького складу та можуть викликати суспільний резонанс, невиконання або неналежного виконання особами рядового і начальницького складу під час службової діяльності вимог чинного законодавства, що призвело до порушення прав та законних інтересів громадян або негативно вплинуло на забезпечення виконання покладених на органи і установи завдань, а також реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про скоєне особою рядового чи начальницького складу кримінальне правопорушення.

При цьому, позивача з 09.12.2022 було відсторонено від виконання службових обов`язків його начальником на період проведення службового розслідування, що прямо передбачено п.п. 1-3 розділу VII Порядку №356/5 та ч.ч. 1-3 ст. 17 Дисциплінарного статуту.

Відтак підстави для скасування наказу начальника табору полковника внутрішньої служби Руслана Олійника від 09.12.2022 №257/ОД-22 «Про організацію проведення службового розслідування», зокрема в частині його (наказу) п.4, яким відсторонено від виконання службових обов`язків підполковника внутрішньої служби ОСОБА_1 , першого заступника начальника таборузаступника начальника табору з нагляду і безпеки, охорони та оперативної роботи державної установи «Табір для тримання військовополонених «Захід 1», з 09.12.2022 відсутні.

Однак відповідно до частини 2статті 23 Закону №2713-IVумови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.

Згідно з частиною 5статті 23 Закону №2713-IVна осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначенийЗаконом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 №925/5затверджений Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України.

Главою 21 розділу 1 Порядку №925/5 щодо виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу, які відсторонені від виконання службових обов`язків (посад) встановлено таке.

1. Особа рядового чи начальницького складу вважається відстороненою від виконання службових обов`язків з дати видання відповідного наказу до дня видання наказу про допуск до виконання службових обов`язків за займаною посадою або на період, зазначений в наказі про відсторонення.

2. Особам рядового чи начальницького складу, які відсторонені від виконання службових обов`язків (посади), виплачуються посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавка за вислугу років та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім премії).

Рішення про відсторонення особи рядового чи начальницького складу від посади можуть приймати начальники, яким надано право прийняття на службу або призначення на посаду, шляхом видання письмового наказу.

3. Особам рядового чи начальницького складу, відстороненим від виконання службових обов`язків у зв`язку зі складенням щодо них протоколу про корупційне адміністративне правопорушення, з наступного після відсторонення від виконання службових повноважень (посад) дня за період, протягом якого вони не перебували на посаді, виплачуються оклад за спеціальним званням та надбавка за вислугу років.

У разі скасування наказів про відсторонення від виконання службових обов`язків (посад) внаслідок закриття провадження у справі про адміністративне корупційне правопорушення у зв`язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення за період відсторонення від виконання службових обов`язків (посад) виплачуються щомісячні види грошового забезпечення (крім премії). Якщо під час такого відсторонення від виконання службових обов`язків (посад) на посаді відбулися зміни розмірів посадових окладів, окладів за спеціальними званнями та інших щомісячних видів грошового забезпечення, грошове забезпечення перераховується з урахуванням нових розмірів за кожним з видів грошового забезпечення з дня, з якого відбулися відповідні зміни.

Верховний Суд в постанові від 18 квітня 2024 року в справі № 160/17560/22 зазначив, що правовідносини [грошового забезпечення осіб рядового чи начальницького складу, які відсторонені від виконання службових обов`язків (посади)] врегульовано Главою 21 розділу 1 Порядку N 925/5, за якою особам рядового чи начальницького складу, які відсторонені від виконання службових обов`язків (посади), виплачуються посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавка за вислугу років та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім премії).

Особливості виконання службових обов`язків та виплати грошового забезпечення при проведенні службового розслідування визначено розділом VII Порядку проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 12.03.2015 № 356/5.

Відповідно до розділу VII Порядку № 356/5 особа рядового чи начальницького складу, стосовно якої проводиться службове розслідування, може бути відсторонена від виконання службових обов`язків за займаною посадою із збереженням посадового окладу, окладу за спеціальне звання, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім премії) (пункт 1).

Колегія суддів зазначає про те, що відповідно до довідки ДУ «Табір для тримання військовополонених «Захід 1», яка міститься в матеріалах справи, ОСОБА_1 припинено нарахування грошового забезпечення з 09.12.2022р., згідно наказу про відсторонення від роботи №257/ОД-32 від 09.12.2022 до часу звільнення наказ №57/ОС-23 від 12.06.2023р.

Отже саме оскаржуваний позивачем в цій справі наказ відповідача, був фактичною підставою та передумовою для припинення виплати грошового забезпечення.

При цьому суд апеляційної інстанції зауважує, що службове розслідування, розпочате наказом начальника Держаної установи «Табір для тримання військовополонених «Захід 1» ОСОБА_5 від 12.06.2023 №57/ОС-23, було завершено 05 січня 2023 року складенням висновку службового розслідування, за результатами якого видано наказ начальника Держаної установи «Табір для тримання військовополонених «Захід 1» Руслана Олійника №23/ОД-23 від 05 січня 2023 року.

Оскільки службове розслідування щодо позивача було завершено 05 січня 2023 року, подальше відсторонення ОСОБА_1 від посади першого заступника начальника Державної установи «Табір для тримання військовополонених «Захід 1» - заступника начальника табору з нагляду і безпеки, охорони та оперативної роботи відбувалося на підставі ухвал слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова в порядку КПК України.

Колегія суддів підкреслює, що позивача звільнено із займаної посади, не в порядку дисциплінарного стягнення, а на підставі п.2 ч.1 ст.77 Закону України «Про національну поліцію» - через хворобу, відповідно до наказу начальника Державної установи «Табір для тримання військовополонених «Захід 1» від 12 червня 2023 року №57/ОС-23 .

Відтак суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що за період відсторонені від виконання службових обов`язків (посади) з 09.12.2022 по 05.01.2023, тобто на час здійснення службового розслідування, ОСОБА_1 мав право на виплату грошового забезпечення з таких складових: посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавка за вислугу років та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім премії).

Однак ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 20 грудня 2022 року (справа №463/8846/22) підозрюваного ОСОБА_1 відсторонено від посади першого заступника начальника Державної установи «Табір для тримання військовополонених «Захід 1» - заступника начальника табору з нагляду і безпеки, охорони та оперативної роботи на строк до 20 лютого 2023 року, тобто ще в межах строку проведення службового розслідування ухвалою слідчого судді позивача було відсторонено від посади.

Колегія суддів зазначає про те, що питання ж про виплату грошового забезпечення особі рядового чи начальницького складу, відстороненій від виконання службових обов`язків за займаною посадою в порядку, установленомуКримінальним процесуальним кодексом України, а також стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або тримання під вартою, вирішується відповідно до законодавства.

Надалі постановою прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління ДБР Львівської обласної прокуратури Полянського О.С. від 02.06.2023 кримінальне провадження, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань №62022140110000269 закрито на підставі п.2 ч.1ст. 284 КПК України, у зв`язку із відсутністю в діяннях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення.

Разом з тим, у разі закриття кримінального провадження особі рядового чи начальницького складу, яка була відсторонена від посади, поновлюється виплата посадового окладу та щомісячних видів грошового забезпечення, на отримання яких вона втратила право у зв`язку із відстороненням від посади, із дня, з якого вона приступила до виконання обов`язків за посадою.

При цьому грошове забезпечення, яке особи рядового і начальницького складу втратили внаслідок незаконних дій, відшкодовується їм відповідно доЗакону України«Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (п.6 розділу II Глави 21 Порядку №925/5).

Отже відшкодування грошового забезпечення, яке особа рядового і начальницького складу втратила внаслідок незаконних дій здійснюється в порядку передбаченому доЗакону України«Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», а не шляхом звернення до адміністративного суду в порядку адміністративного судочинства.

Суд зауважує про те, що позивач просить стягнути з Держаної установи «Табір для тримання військовополонених «Захід 1» (код ЄДРПОУ 14316971) середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 282873 гривні 92 коп., однак належним способом захисту, в цій справі, на переконання колегії суддів, є зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу належне грошове забезпечення.

Велика Палата Верховного Суду вже зауважувала, що у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог, але, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених кодексом. Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (див., наприклад, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі N 9901/172/20 (пункти 1, 80-81, 83), від 1 липня 2021 року у справі N 9901/381/20 (пункти 1, 43-47), від 26 жовтня 2021 року у справі N 766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102), від 1 лютого 2022 року в справі N 750/3192/14 (пункти 4, 26, 47), від 22 вересня 2022 року у справі N 462/5368/16-ц (пункти 4, 36), від 4 липня 2023 року у справі N 233/4365/18 (пункт 31)).

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Відповідно до п.4 ч.1, ч.2 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Переглянувши рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення через неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст.308,315,317,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року в справі №380/22045/23 скасувати та прийняти постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов`язати Державну установу «Табір для тримання військовополонених «Захід 1» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 09 грудня 2022 року по 20 грудня 2022 року з врахуванням посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім премії).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець судді О. І. Мікула М. А. Пліш Повне судове рішення складено 03 липня 2024 року.