Рішення

від 08.03.2024 по справі 400/15025/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 березня 2024 р. № 400/15025/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомКолективного науково-виробничого підприємства «Тріботехніка», вул. Новозаводська, 46/1, м. Миколаїв, 54056, до відповідачів1. Державної податкової служби України, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, 2. Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, провизнання протиправними та скасування рішень; зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

Колективне науково-виробниче підприємство «Тріботехніка» (далі позивач, КНВП «Тріботехнік») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України (далі відповідач 1, ДПС) та Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі відповідач 2, ГУ ДПС), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 17391 від 28.09.2023 року по відношенню до Колективного науково-виробничого підприємства «Тріботехніка»;

- визнати протиправним та скасувати рішення № 18637 Державної податкової служби України пр результати розгляду скарги щодо рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким залишено скаргу Колективного науково-виробничого підприємства «Тріботехніка» без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку без змін;

- зобов`язати Головне управлінням ДПС у Миколаївській області виключити Колективне науково-виробниче підприємство «Тріботехніка» з переліку ризкових платників податків.

Ухвалою від 18.12.2023 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін у судове засідання.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що несвоєчасне подання зі сторони КНВП «Тріботехніка» до контролюючого органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди, на переконання позивача не є безальтернативною підставою для внесення підприємтсва до переліку ризикових платників податків. Альтернативним засобом притягнення позивача до відповідальності за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності с застосування до нього штрафу в розмірі 320 грн.

Крім того, відповідно до Порядку № 1165, комісія регіонального рівня не має повноважень включати до переліку ризикових платників податків за п. 6 Критеріїв ризиковості платника податків, оскільки на засіданнях такої комісії питання про відповідність/невідповідність критеріям ризиковісгь платника податку вирішується після зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач не реєстрував ніяких податкових накладних, але контролюючий орган навмисно виходячи за рамки своїх повноважень все одно вніс КНВП «Тріботехніка» до переліку ризикових платників податку з формальних підстав: несвоєчасне подання податкової звітності.

ДПС відзив на адміністративний позов не надало.

ГУ ДПС надало відзив, в якому у задоволенні позовних вимог просило відмовити. Заперечуючи проти вимог позивача, відповідач зазначив, що перевірка контролюючим органом на відповідність критеріям ризиковості платника податків здійснюється при реєстрації кожної податкової накладної/розрахунку коригування, незалежно від факту віднесення платника податків до переліку ризикових, та є передбаченим законом заходом контролю.

Крім того, віднесення певних платників податків до ризикових є по суті формою здійснення контролюючим органом податкового контролю, який, в тому числі, спрямований і на забезпечення прав та інтересів інших суб`єктів господарювання в частині правильності відображення ними результатів господарської діяльності з метою оподаткування. Водночас, за позивачем залишається право належними документами довести реальність здійснення фінансово-господарських операцій у межах своєї господарської діяльності, та, у разі повноти документів по даних операціях, подальшого прийняття позитивного рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування.

Враховуючи наведене вище, Комісією регіонального рівня ГУ ДПС було прийнято рішення про відповідність платника на додану вартість критерію ризиковості, оскільки підприємством не подано звітність з ПДВ за останні два звітних періоди.

Платнику надано право на подання відповідних документів для спростування висновку про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості, однак підприємством ніяких документів не надавалося.

Щодо вимог про визнання протиправним та скасування рішення № 18637 ДПС України про результати розгляду скарги відповідач 2 зазначив, що таке рішення не є юридично значимим для позивача, адже не має безпосереднього впливу на його суб`єктивні права та обов`язки шляхом позбавлення можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, тому підстави для його скасування відсутні.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

КНВП «Тріботехніка» зареєстровано як юридична особа 24.03.1995 року та перебуває на обліку як платник податків з 28.04.1995 року.

Основними видами діяльності КНВП «Тріботехніка» є виробництво будівельних виробів із пластмас (код за КВЕД 22.23). Підприємство відповідно до ліцензії Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 05.12.2016 року, знідно наказу від 21.11.2016 року № 43-Л, здійснює господарську діяльність з будівництва об`єктів IV і V категорії складності.

28.09.2023 року головною комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС прийнято рішення № 17391 про відповідність КНВП «Тріботехніка» критеріям ризиковості платника податку.

Підстава: п. 6 Критеріїв ризиковості платника податку. У зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач оскаржив його у адміністративному порядку.

До скарги позивачем було направлені наступні документи:

- податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2023 року від 30.09.2023 року з додатками:

відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування за серпень 2023 року від 30.09.2023 року;

довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за серпень 2023 року від 30.09.2023 року;

- податкова декларація з податку на додану вартість за вересень 2023 року від 07.11.2023 рок з додатками:

відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у подаїкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних податковий кредит з урахуванням його коригування за вересень 2023 року від 07.11.2023 року;

довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за вересень 2023 року від 07.11.2023 року.

Рішенням головної комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про результати розгляду скарги щодо рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 13.10.2023 року № 18637 скаргу залишено без задоволення, а рішення про відповідність КНВП «Тріботехніка» критеріям ризиковості платника податку від 28.09.2023 року № 17391 без змін.

Підстави: постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податків; придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податків.

Не погоджуючись із рішеннями від 28.09.2023 року № 17391 та від 13.10.2023 року № 18637, вважаючи їх протиправним та таким, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:

Згідно з п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України (далі ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Пунктом 201.16 ст. 201 ПК України встановлено, що реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11.12.2019 року (далі Порядок № 1165). Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019 року затверджений Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 520).

Відповідно до п. 2 Порядку 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм пп. «а» або «б» п. 185.1 ст. 185, пп. «а» або «б» п. 87.1 ст. 187, абзацу 1 п. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно п. 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Отже, вказаною нормою передбачено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Тобто Порядком № 1165 передбачено оскарження рішень рішення комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстру податкових накладних про відповідність платників критеріям ризиковості, у судовому порядку.

Згідно з п. 7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Додатком 1 до Порядку № 1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема, п. 8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Додатком 4 до Порядку № 1165 затверджено типову форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яка містить наступне формулювання: «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку».

Отже, самим Порядком № 1165 встановлена можливість платника податку оскаржити рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, у тому числі в судовому порядку.

Суд зазначає, що нормами Порядку № 1165 передбачено чіткий перелік умов, за яких Комісія ГУ ДПС може віднести підприємство до категорії ризикових. Відповідно до матеріалів справи, позивач здійснює господарську діяльність, докази несвоєчасного подання податкової звітності відсутні.

Разом з цим, у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме:

- у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, або

- з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. №.

Тобто, законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, установленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Враховуючи викладене, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

Висновки суду у даній справі відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постанові від 23.06.2022 року у справі № 640/6130/20.

Згідгно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з основних принципів податкового законодавства України, закріплених ст. 4 ПК України, зокрема, рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації забезпечення однакового підходу до всіх платників податків та презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював свою позицію щодо «принципу правової визначеності» (наприклад, справа» «Гешмен і Герруп проти Сполученого Королівства»), відповідно до якого особа, здійснюючи правомірну поведінку, повинна мати можливість передбачати правові наслідки такої правової поведінки, чітко визначені законом.

У рішенні від 10.02.2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, як встановлено судом та підтверджено наявними доказами, оскаржуване рішення від 28.09.2023 року № 17391 прийнято без з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття.

За таких обставин, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення від 28.09.2023 року № 17391 підлягають задоволенню.

Враховуючи скасування зазначеного рішення, задоволенню підлягають також вимоги щодо зобов`язання ГУ ДПС виключити КНВП «Тріботехніка» з переліку ризкових платників податків.

Щодо визнання протиправним та скасування рішення про результати розгляду скарги щодо рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 13.10.2023 року № 18637, суд зазначає наступне:

Згідно з п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору (п. 56.18 ст. 56 ПК України).

Суд зазначає, що скасувати рішення про результати розгляду скарги щодо рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 13.10.2023 року № 18637 не є таким, що прийняте у зв`язку з реалізацією управлінських повноважень, а є актом вирішення спору в досудовому порядку, не створює юридичного наслідку для позивача, а визнання цього рішення протиправним та його скасування не призведе до відновлення порушеного права.

Враховуючи викладене, позовні вимоги у даній частині задоволенню не підлягають.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню.

У відповідності до ч. 1 та 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що рішення від 28.09.2023 року № 17391 винесено ГУ ДПС та зобов`язання щодо виключення позивача з переліку ризикових платников податків покладено саме на ГУ ДПС, судові итрати у сумі 2684,00 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 134, 139, 241 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Колективного науково-виробничого підприємства «Тріботехніка» (вул. Новозаводська, 46/1, м. Миколаїв, 54056, код ЄДРПОУ 23082976) до Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код 43144729) та Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 44104027) задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головної комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївській області від 28.09.2023 року № 17391 про відповідність Колективного науково-виробничого підприємства «Тріботехніка» критеріям ризиковості платника податку.

3. Зобов`язати Головне управлінням ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 44104027) виключити Колективне науково-виробниче підприємство «Тріботехніка» (вул. Новозаводська, 46/1, м. Миколаїв, 54056, код ЄДРПОУ 23082976) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 44104027) на користь Колективного науково-виробничого підприємства «Тріботехніка» (вул. Новозаводська, 46/1, м. Миколаїв, 54056, код ЄДРПОУ 23082976) судові витрати у сумі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 08.03.2024 року.

Суддя О.В. Малих