Постанова

від 24.06.2024 по справі 400/15025/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/15025/23

Перша інстанція: суддя Малих О.В.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Турецької І. О.,

суддів Градовського Ю. М., Шеметенко Л. П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 березня 2024 року у справі за позовом Колективного науково-виробничого підприємства «Тріботехніка» до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

У грудні 2023 року Колективне науково-виробничого підприємства «Тріботехніка» (далі позивач, КНВП «Тріботехніка») звернулося до суду першої інстанції з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі ГУ ДПС у Миколаївській області), Державної податкової служби України( далі ДПС України), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Миколаївській області від 28.09.2023 №17391 про відповідність платника податку на додану вартість, КНВП «Тріботехніка», Критеріям ризиковості;

- визнати протиправним та скасувати рішення ДПС України від 13.10.2023 № 18637 про результати розгляду скарги щодо рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким залишено скаргу КНВП «Тріботехніка» без задоволення та рішення Комісії без змін;

- зобов`язати ГУ ДПС у Миколаївській області виключити КНВП «Тріботехніка» із переліку ризикових платників податків.

Обґрунтовуючи вимоги позивач зазначає, що спірне рішення про відповідність КНВП «Тріботехніка» Критеріям ризиковості платника податку, не відповідає ознакам обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії.

Передусім, КНВП «Тріботехніка» звертає увагу на приписи Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» за №1165 (далі - Порядок №1165).

Як пояснив позивач, за вказаним Порядком, питання про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості платника податку вирішується після зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку корегування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН).

Однак, як наголошує платник податку, він не проводив реєстрацію податкових накладних.

До того ж, як пояснює КНВП «Тріботехніка», отримавши рішення від 28.09.2023 про відповідність його пункту 6 Критеріям ризиковості платника податків, підприємство одразу ж усунуло недоліки та подало через електронний кабінет платника податків до ДПС України скаргу разом із податковою звітністю з податку на додану вартість за два останніх звітних періоди із додатками, а тому відсутні підстави для залишення його у переліку ризикових підприємств.

Проте, незважаючи на вказане, контролюючий орган протиправно не прийняв рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості.

Далі платник податків указує, що за результатами розгляду скарги КНВП «Тріботехніка» на вказане рішення, ДПС України прийняло протиправне рішення про залишення її без задоволення, а рішення Комісії про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку - без змін.

Як указує платник податків, оскаржувані рішення перешкоджають здійсненню господарської діяльності КНВП «Тріботехніка», оскільки блокують та паралізують його діяльність.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 березня 2024 року, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, позов КНВП «Тріботехніка»- задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Миколаївській області від 28.09.2023 № 17391 про відповідність КНВП «Тріботехніка» критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язано ГУ ДПС у Миколаївській області виключити КНВП «Тріботехніка» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В задоволені решти позовних вимог суд відмовив.

Суд стягнув за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Миколаївській області на користь КНВП «Тріботехніка» судові витрати у сумі 2684 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції указав, що рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, як указав суд, установленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Тобто, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання підприємством для реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

Як установив суд, позивачем для реєстрації податкові накладні не направлялися, внаслідок чого контролюючий орган протиправно прийняв рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості, а тому наявні підстави для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

Також суд вважав, що належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання ГУ ДПС у Миколаївській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Щодо іншого спірного рішення від 13.10.2023 № 18637 про результати розгляду скарги, суд зазначив, що таке рішення не підлягає адміністративному оскарженню, у зв`язку з тим, що воно не є актом індивідуальної дії, прийнятим на виконання владних управлінських повноважень, а є результатом вирішення спору у досудовому порядку.

Суд зазначив, що таке рішення не створює юридичного наслідку для позивача, а визнання цього рішення протиправним та його скасування не призведе до відновлення порушеного права.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та покликаючись на неправильне застосування норм матеріального права, ГУ ДПС у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в частині задоволених вимог, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Заперечуючи висновки суду першої інстанції, скаржник зазначає, що перевірка контролюючим органом на відповідність критеріям ризиковості платника податків здійснюється при реєстрації кожної податкової накладної/розрахунку коригування, незалежно від факту віднесення платника податків до переліку ризикових, та є передбаченим законом заходом контролю.

Скаржник зазначає, що віднесення певних платників податків до ризикових є по суті формою здійснення контролюючим органом податкового контролю, який, в тому числі, спрямований і на забезпечення прав та інтересів інших суб`єктів господарювання в частині правильності відображення ними результатів господарської діяльності з метою оподаткування.

Як указує скаржник, податкова накладна/розрахунок корегування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Скаржник зазначає, що віднесення Комісією контролюючого органу позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є передумовою зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростована платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі, і лише ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування або ненадання платником податку копій документів або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Підсумовуючи викладене ГУ ДПС у Миколаївській області наголошує, що саме рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН призведе до негативних правових наслідків для платника податків і дає підстави, останньому звернутися до суду за захистом своїх прав і в межах цього спору, підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи про протиправність рішення по віднесенню платника податку до переліку ризикових.

Отже, як вважає скаржник, оскаржуваним рішенням не порушені права та законні інтереси КНВП «Тріботехніка».

КНВП «Тріботехніка» своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалося.

Стаття 311 КАС України надає право суду апеляційної інстанції розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Фактичні обставини справи.

НВП «Тріботехніка» є юридичною особою, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, громадських формувань та фізичних осіб підприємців, 24.03.1995, 27.04.2005, код ЄДРПОУ 23082976.

КНВП «Тріботехніка» перебуває на обліку в ГУ ДПС у Миколаївській області, місцезнаходження юридичної особи: 54056, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, буд. 46/1.

Основний вид економічної діяльності КНВП «Тріботехніка»: Виробництво будівельних виробів із пластмас (код за КВЕД 22.23 ).

Підприємство відповідно до ліцензії Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 05.12.2016, згідно наказу від 21.11.2016 № 43-Л, здійснює господарську діяльність з будівництва об`єктів IV і V категорії складності.

28.09.2023 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у Миколаївській області прийняте рішення № 17391 про відповідність КНВП «Тріботехніка» критеріям ризиковості платника податку (а.с. 24).

Як указано в рішенні, у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності прийняте рішення про про відповідність платника податку на додану вартість, зокрема пункту 6 Критеріїв ризиковості платника податку.

КНВП «Тріботехніка» не погоджуючись з вказаним рішенням, оскаржило його у адміністративному порядку до ДПС України.

До скарги підприємством були направлені наступні документи:

- податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2023 року від 30.09.2023 року з додатками:

- відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування за серпень 2023 року від 30.09.2023;

- довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за серпень 2023 року від 30.09.2023;

- податкова декларація з податку на додану вартість за вересень 2023 року від 07.11.2023 з додатками:

- відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних податковий кредит з урахуванням його коригування за вересень 2023 року від 07.11.2023;

- довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за вересень 2023 року від 07.11.2023.

13.10.2023 Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН за результатом розгляду скарги на рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості прийняла рішення №18637, яким скарга залишена без задоволення, а рішення про відповідність КНВП «Тріботехніка» критеріям ризиковості платника податку від 28.09.2023 № 17391 залишене без змін (а.с.35).

Не погоджуючись із рішеннями від 28.09.2023 № 17391 та від 13.10.2023 № 18637, вважаючи їх протиправним та таким, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Отже, колегія суддів переглядає висновки суду першої інстанції тільки в межах доводів апеляційної скарги та не вступає в обговорення та оцінку судового рішення суду першої інстанції, в тій частині, яка не оскаржена.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляції, з огляду на таке.

Досліджуючи питання правомірності прийняття спірного рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості, яке прийняте з підстав не подання контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди, колегія суддів установила таке.

Основний довід апеляційної скарги присвячений тому, що права та інтереси КНВП «Тріботехніка» не порушені, оскільки контролюючий орган не приймав рішення про зупинення реєстрації податкової накладної та не відмовляв в її реєстрації.

Скаржник наполягає, що оскарження рішення про віднесення платника податку до Переліку ризикових можливо лише у випадках відмови в реєстрації податкової накладної.

Оскаржуване позивачем рішення про відповідність підприємства критеріям ризиковості платника податку прийнято на підставі постанови Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), Порядок розгляду скарги щодо рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатками до Порядку зупинення №1165 є, зокрема, Критерії ризиковості платника податку на додану вартість (Додаток №1), Критерії ризиковості здійснення операцій (Додаток №3), рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (Додаток №4).

Пункт 2 Порядку №1165 визначає, що автоматизований моніторинг відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпунктів «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпунктів «а» або «б» пункту 87.1 статті 187, абзацу 1 пункту 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Пункт 6 Порядку № 1165 визначає, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Вказана норма передбачає, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Отже, Порядок № 1165 передбачає оскарження рішення комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстру податкових накладних про відповідність платників критеріям ризиковості, у судовому порядку.

Згідно порядку 7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема пункт 6 передбачає:

платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Додатком 4 до Порядку № 1165 затверджена типова форма рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яка містить наступне формулювання: «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку».

З викладених норм слід дійти висновку, що самим Порядком № 1165 встановлена можливість платника податку оскаржити рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, у тому числі в судовому порядку.

Водночас, колегія суддів зауважує, що норми Порядку № 1165 передбачають чіткий перелік умов, за яких Комісія ГУ ДПС може віднести підприємство до категорії ризикових.

Так, у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме:

- у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, або

- з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. №.

Системний аналіз вищенаведених законодавчих приписів свідчить про те, що законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, установленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Враховуючи викладене, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

З цього приводу, колегія суддів вважає доречним звернути увагу на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23.06.2022 у справі № 640/6130/20, яка полягає у тому, що віднесення Комісією контролюючого органу позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є передумовою зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Прийняття рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості може бути реалізоване лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, щодо правомірності складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Предметом розгляду в цій справі є правомірність рішення про відповідність підприємства критеріям ризиковості, прийнятого поза процедури зупинення/ відмови в реєстрації податкової накладної, поданої на реєстрацію контролюючому органу.

Так, з матеріалів справи, а саме змісту оскаржуваного рішення № 17391 від 28.09.2023 слідує, що комісією регіонального рівня прийняте рішення про відповідність КНВП «Тріботехніка» Критеріям ризиковості платника податку не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування.

Тобто, таке рішення прийняте не на підставі попереднього подання податкової накладної на реєстрацію контролюючому органу.

Оскаржуване рішення прийняте у зв`язку із наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації.

При цьому, колегія суддів зауважує, що контролюючий орган не конкретизував, на підставі якої інформації прийняте оскаржуване рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків.

Отже, наведене свідчить, що рішення ГУ ДПС в Одеській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким КНВП «Тріботехніка» віднесено до ризикових, прийнято не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що суперечить положенням Порядку № 1165.

З цього приводу колегія суддів зауважує, що ГУ ДПС в Одеській області в апеляційній скарзі, в обґрунтування власної позиції також зазначає, що віднесення Комісією контролюючого органу позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є передумовою зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що свідчить про те, що доводи апеляційної скарги суперечать його позиції.

Таким чином, враховуючи, що КНВП «Тріботехніка» не подавало на реєстрацію податкової накладної, є цілком правомірними висновки суду про безпідставність та незаконність рішення контролюючого органу про відповідність платника податків критеріям ризиковості.

Позаяк суд першої інстанції правильно установив протиправність рішення суб`єкта владних повноважень щодо відповідності платника податків критеріям ризиковості, колегія суддів погоджує висновок суду про часткове задоволення позову та скасування протиправного рішення № 17391 від 28.09.2023.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, будь-яких доводів, з боку скаржника, які б могли свідчити про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права, апеляційна скарга не містить.

Відповідно до вимог статті 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення відсутні.

Розподіл судових витрат, відповідно до вимог статті 139 КАС України не передбачений.

Стаття 328 КАС України встановлює право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас пункт 2 частини 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Отже, враховуючи, що судом апеляційної інстанції постановлено рішення у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, відсутні підстави для його оскарження в касаційному порядку.

Керуючись статтями 308, 311, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 березня 2024 року у справі за позовом Колективного науково-виробничого підприємства «Тріботехніка» до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Доповідач - суддя І. О. Турецька

суддя Ю. М. Градовський

суддя Л. П. Шеметенко

Повне судове рішення складено 24.06.2024.